\"Симптомокомплекси чутливих розладів при ураженні різних рівнів чутливої сфери. Поняття про ноцицептивні та антиноцицептивні системи. Больові синдроми.\" icon

"Симптомокомплекси чутливих розладів при ураженні різних рівнів чутливої сфери. Поняття про ноцицептивні та антиноцицептивні системи. Больові синдроми."




Скачати 118.65 Kb.
Назва"Симптомокомплекси чутливих розладів при ураженні різних рівнів чутливої сфери. Поняття про ноцицептивні та антиноцицептивні системи. Больові синдроми."
Дата13.07.2012
Розмір118.65 Kb.
ТипДокументи


ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

нервових хвороб, психіатрії

та медичної психології

“______” _______________ 200__ р.

Протокол № _____________



Зав. кафедри нервових хвороб,

психіатрії та медичної психології

професор В. М. Пашковський



Методичні вказівки

студентам ІV курсу медичного факультету

для самостійної підготовки до практичного заняття

Тема № 5


СИМПТОМОКОМПЛЕКСИ ЧУТЛИВИХ РОЗЛАДІВ ПРИ УРАЖЕННІ РІЗНИХ РІВНІВ ЧУТЛИВОЇ СФЕРИ. ПОНЯТТЯ ПРО НОЦИЦЕПТИВНІ ТА АНТИНОЦИЦЕПТИВНІ СИСТЕМИ. БОЛЬОВІ СИНДРОМИ


^ Навчальний предмет - нервові хвороби

медичний факультет, ІV курс.

Зав. кафедри професор В.М. Пашковський


Методичні вказівки підготувала

к.мед.н. доцент О.Б. Яремчук


Чернівці – 200__


1. Тема: ^ “СИМПТОМОКОМПЛЕКСИ ЧУТЛИВИХ РОЗЛАДІВ ПРИ УРАЖЕННІ РІЗНИХ РІВНІВ ЧУТЛИВОЇ СФЕРИ. ПОНЯТТЯ ПРО НОЦИЦЕПТИВНІ ТА АНТИНОЦИЦЕПТИВНІ СИСТЕМИ. БОЛЬОВІ СИНДРОМИ.”

Вивчення симптомокомплексів чутливих розладів спрямовано на визначення ураження чутливої сфери на різних рівнях нервової системи, перш за все при вогнищевих пошкодженнях головного мозку (пухлини, абсцеси, паразитарні хвороби), що є вирішальним для топічної діагностики і раннього виявлення локалізації вогнища.


2. Тривалість заняття: 2 години

3. Навчальна мета.

3. 1. Знати:

  • типи розладів чутливості (периферичний, спинальний, церебральний) та їх діагностичне значення. Уміти визначити порушення складних видів чутливості;

  • основні варіанти порушення чутливості на різних рівнях головного та спинного мозку;

2.2.Вміти:

  • виявити у хворого порушення поверхневих видів чутливості, в залежності від рівня пошкодження периферичного та центрального відділів чутливої сфери;

  • визначити рівень пошкодження глибокої чутливості;

  • визначити варіанти дисоційованих порушень чутливості, висхідний та низхідний типи цих порушень.

2.3.Опанувати практичні навички:

  • вміти проводити дослідження поверхневої, глибокої та складних видів чутливості;

  • вміти диференціювати розлади чутливості по провідниковому, сегментарному та периферичному типу;

  • вміти визначити рівень ураження спинного мозку по розладах поверхневої та глибокої чутливості;

  • вміти локалізувати ураження головного мозку по синдромах розладу чутливості.

вміти визначити різного генезу больові синдроми.


^ 4.  Поради студенту


При проведенні топічної діагностики вогнища ураження за розладами чутливості треба визначити локалізацію зони зміненої чутливості, рівень та які види її порушені. Не завжди страждають всі види чутливості; одні з них можуть випадати, інші зберігаються. Порушення одних видів чутливості при цілісності інших отримало назву дисоційованих розладів. Дисоційована анестезія вказує на ураження ділянки мозку, де провідники різної чутливості проходять роздільно. Особливо характерно це для ураження задніх рогів і передньої спайки спинного мозку, а також для осередків в мозковому стовбурі.

^ Варіанти розподілу розладів чутливості. В залежності від локалізації осередку ураження в нервовій системі розрізняють 3 типи розладів чутливості: периферичний (невральний, поліневритичний, корінцевий), спинальний (провідниковий, сегментарний) і центральний (провідниковий, кірковий).

При ураженні периферичного нерву розлади чутливості (невральний тип) співпадають із зоною його інервації. Страждають всі види чутливості. Однак границя анестезії звичайно менша зони анатомічної інервації внаслідок перекриття сусідніми нервами. Ці розлади супроводжуються паралічем або парезом відповідних м'язів.

Ураження нервових сплетень (шийного, плечового, поперекового і крижового) проявляється анестезією або гіпестезією всіх видів чутливості в ділянці проекції нервового сплетення; в цій же області з'являється біль і парестезії.

Своєрідна картина розладу чутливості спостерігається при поліневритах. Чутливість порушується в дистальних відділах верхніх і нижніх кінцівок. Образно таку картину називають анестезією за типом “рукавичок, панчіх”. Ступінь розладів поступово зменшується у напрямі від кінця кінцівки до її основи. Такий варіант розподілу розладів чутливості називають дистальним або поліневритичним. Водночас з розладом чутливості і болем для поліневриту характерні паралічі і парези кінцівок.

Ураження задніх спинномозкових корінців призводить до розладу чутливості у відповідних дерматомах (корінцевий варіант). На тулубі дерматоми розташовуються у виді поперечних смуг, на кінцівках поздовжніх, на сідниці у виді концентричних півкуль. Розлади чутливості при ураженні корінців відповідають означеному розподілу. Для корінцевих уражень особливо характерні іритативні явища у формі болю і парестезій у відповідних дерматомах.

Патологічний процес часто призводить до поперечного пошкодження спинного мозку. Всі види чутливості нижче рівня ураження виявляються пошкодженими (провідниковий варіант спинального типу розладу чутливості). Такий розподіл порушень чутливості в клініці називають параанестезією. При цьому у хворого страждають і еферентні системи, наприклад пірамідний пучок з розвитком паралічу нижніх кінцівок.

Дослідження чутливості у таких хворих допомагає визначити рівень ураження (верхню границю патологічного осередку). Якщо, наприклад, верхня границя розладу больової чутливості знаходиться на рівні пупка (сегмент Тх), то орієнтовно можна сказати, що на рівні цього сегменту спинного мозку знаходиться і верхня границя патологічного вогнища. При проведенні топічної діагностики необхідно пам'ятати про особливість переходу спинно-таламічних волокон в спинному мозку з одного боку на інший. У зв'язку з цим верхню границю осередку необхідно перемістити на 1-2 сегменти наверх і в даному випадку вважати її розташованою на рівні ТIX або ТVIII. Визначення границі осередку має важливе значення в локалізації пухлини, коли вирішується питання про рівень проведення операції. Слід враховувати і ту обставину, що також є неспівпадіння сегментів спинного мозку і хребців, що в нижньому грудному і поперековому відділах складає вже 3-4 хребця.

Розглянемо клінічну картину ураження однієї половини поперечного зрізу спинного мозку. В цьому випадку на стороні осередку порушується суглобово-м’язове відчуття (виключається задній канатик), настає спастичний параліч нижньої кінцівки (перерив перехрещеного пірамідного пучка). На боці, протилежному осередку, відбувається випадіння больової і температурної чутливості за провідниковим типом (пошкоджується спинно-таламічний тракт у боковому канатику). Таку клінічну картину називають паралічем Броун-Секара.

Провідникові розлади чутливості зустрічаються і при патологічних осередках в задніх канатиках. При цьому втрачається суглобово-м’язове і вібраційне відчуття на боці осередку (виключаються тонкий і клиновидний пучки). Інколи випадає і тактильна чутливість. Виключення задніх канатиків спостерігається при сухотці спинного мозку, недостатності вітаміну В12, при мієлоішемії, що проявляється сенситивною атаксією і парестезіями.

При ураженні спинного мозку зустрічається сегментарний варіант розладу чутливості. Відбувається це при пошкодженні заднього рогу і передньої спайки спинного мозку. У задньому розі розташовуються тіла других нейронів, що проводять імпульси больової і температурної чутливості від відповідних дерматомів. Якщо в декількох сегментах руйнуються задні роги, у відповідних дерматомах своєї сторони відбувається випадіння больової і температурної чутливості. Тактильна і глибока чутливість зберігається. Як вже згадувалося, такий вид розладу чутливості називають дисоційованою анестезією. При ураженні передньої спайки спинного мозку також розвивається дисоційована анестезія в дерматомах уже обох сторін, що пов’язано з перехрестом у цій спайці провідників поверхневої чутливості.

При церебральному типі розладів чутливості внаслідок ураження головного мозку анестезія завжди знаходиться на протилежній стороні. При ураженні правої півкулі розвивається лівостороння геміанестезія і навпаки. Границею патології і норми виявляється не горизонтальна лінія, а вертикальна - серединна лінія тіла. При органічних ураженнях границя зони анестезії на 2-3 см не доходить до серединної лінії тіла і голови внаслідок перекриття суміжних чутливих зон.

При пошкодженні ділянки постцентральної звивини кірковий варіант анестезії охоплює не всю протилежну сторону тіла, а тільки зону проекції осередку. Розлади чутливості обмежуються ділянками верхніх або нижніх кінцівок, або тулуба.

Патологічний осередок може захоплювати не тільки постцентральну звивину, але верхню і нижню тім’яні дольки. У цьому випадку порушуються складні види чутливості. з’являється астереогноз, розлади дискримінаційного, двомірно-просторового відчуття, схеми тіла.

Як відомо, у задній ніжці внутрішньої капсули таламокортикальні волокна, що проводять усі види чутливості, проходять компактним пучком. Осередки ураження в цій ділянці мозку призводять до розвитку геміанестезії на протилежній половині тіла (провідниковий варіант). Більше страждають дистальні відділи кінцівок. При пошкодженні задньої ніжки внутрішньої капсули в патологічний процес може втягуватися і пірамідний пучок. Геміанестезія на боці, протилежному осередку, буде поєднуватися з геміплегією.

При ураженні зорового горба розвивається цілий комплекс своєрідних чутливих розладів. З'являється гетеролатеральна геміанестезія, нерідко з вираженим колючим, пекучим болем, що періодично посилюється і погано піддається лікуванню (таламічний біль, гіперпатія при обстеженні). Біль погано локалізується хворими, звичайно ірадіює на всю половину тіла .

В межах правої і лівої половини покришок середнього мозку і мосту проходять спинно-таламічний і бульбо-таламічний пучки. Ураження провідників призводить до анестезії протилежної половини тіла. Спинно-таламічний пучок, що проводить больові і температурні імпульси, може пошкоджуватися ізольовано. Це буває при судинних розладах в басейні нижньої і верхньої мозочкових артерій. В такому випадку геміанестезія має дисоційований характер - випадає больова і температурна, а зберігається глибока і тактильна чутливість.

При осередку в латеральному відділі покришки довгастого мозку окрім спинно-таламічного пучка в процес втягуються також спинальний тракт і ядро трійчастого нерву. Їх ураження призводить до анестезії лиця на однойменній стороні. Виникає своєрідний розподіл розладів чутливості: анестезія лиця на стороні осередку і дисоційована геміанестезія на протилежній стороні. Таку картину називають альтернуючою геміанестезією.


Діагностичні критерії встановлення типу порушення чутливості:


№ п/п

Тип порушення чутливості
^
Скарги хворого

Об’єктивні дані

1.

Периферичний:

а) невральний

Втрата чутливості в зоні інервації нерва

Анестезія в зоні цього нерва

б) поліневритичний

Втрата чутливості в дистальних відділах кінцівок

Анестезія-гіпестезія в дистальних відділах кінцівок за типом “шкарпеток” та “рукавичок”

в) корінцевий

Втрата чутливості та болі у відповідних дерматомах

Анестезія в цих дерматомах

2.

Спинальний:

а) сегментарний (задньороговий)

Втрата больвої та температурної чутливості в певних сегментах

Анестезія в зоні сегментів при збереженні глибокої чутливості

б) провідниковий (ураження спиноталамічного шляху)

Втрата чутливості нижче рівня ураження

Анестезія нижче рівня ураження на 2 сегменти на протилежній вогнищу стороні при збереженні глибокої чутливості

в) провідниковий (ураження задніх стовбурів спинного мозку)

Похитування в темноті при ходьбі

Втрата м’язово-суглобового відчуття та вібраційної чутливості в пальцях кистей та стоп при збереженні поверхневої чутливості (сенситивна атаксія)

3.

Церебральний:

а) провідниковий (ураження стовбуру мозку)

Втрата чутливості в половині тіла, або тільки в руці, або в нозі

Гемі-, моноанестезія поверхневих видів чутливості, рідше глибокої, іноді альтернуюча геміанестезія

б) ураження зорового горба

Втрата чутливості в половині тіла, спонтанний таламічний біль та відчуття болю при дотику на тій же стороні, особливо в нічний час

Геміанестезія всіх видів чутливості (у тому числі глибокої) на протилежній вогнищу стороні в поєднанні з гемігіперпатією або спонтанними болями

в) ураження внутрішньої капсули

Втрата чутливості в половині тіла

Геміанестезія на протилежній вогнищу стороні

г) ураження задньої центральної звивини

Зниження чутливості в руці або нозі, інколи перехідні парестезії в руці та нозі

Моно-, геміанестезія або сенсорний тип джексонівської епілепсії на протилежній вогнищу стороні

д) ураження кори тім’яної долі

Часто хворий не може визначити порушення чутливості

Порушення складних видів чутливості на протилежній вогнищу стороні (двомірно-просторове відчуття, відчуття локалізації та дискримінації, стереогноз)


5. Контрольні питання:

  • Де знаходяться тіла клітин перших нейронів загальної чутливості та як ідуть їх аксони та дендрити?

  • Де відбувається перехід на протилежну сторону (перехрест) аксонів других нейронів больової та температурної чутливості, де - глибокої чутливості?

  • Яке значення для топічної діагностики має закон ексцентричного розміщення довгих провідників в спинному мозку?

  • Що загального та в чому різниця між задньороговим та корінцевим типом розладів чутливості?

  • Як виявити симптом Ласега?

  • Що значить дисоційований розлад чутливості?

  • Які ознаки синдрому Броун-Секара при вогнищі ураження в верхньогрудному відділі спинного мозку?

  • Де і які види чутливості випадають при пошкодженні зорового горба?

  • Яку частину внутрішньої капсули складають провідники загальної чутливості та як розвиваються порушення чутливості при локалізації ураження в цій області?


Література


Основна:

  1. Богородинский Д.К., Скоромец А.А., Шварев А.И. Руководство к практическим занятиям по нервным болезням. - М., 1977. – 325 с.

  2. Триумфов А.В. Топическая диагностика зоболеваний нервной системы. - М., 1996. – 248 с.

  3. Агте Б.С. Методи исследования в неврологии. – Киев: Здоров’я, 1998. -

110 с.

  1. Ромоданов А.П., Мосийчук Н.М., Холопченко Э.И. Атлас топической диагностики заболеваний нервной системы. - Киев, 214 с.

  2. Сандрыгайло Л.И. Анатомо-клинический атлас по невропатологии. - Минск, 1986. – 267 с.

Додаткова:

  1. Кроль М.Б., Федорова Е.А. Основные невропатологические синдромы. - М., 1966. – 512 с.

  2. Дуус П. Топический диагноз в невропатологии: Пер. с нем. – М., 1996. – 380 с.

  3. Практическая неврология /Под ред. И.С. Зозули. – К., 1997. – 216 с.

  4. Чернецький В.К., Кричун І.Я., Паляниця В.М., Прасол Ю.Г. Анатомо-фізіологічні особливості, методи дослідження та діагностики рівня пошкодження різних відділів нервової системи. /Метод. вказівка для студентів з загальної неврології/. – Чернівці, 1995. – 87 с.

  5. Чернецький В.К. Методи дослідження в клініці нервових хвороб. /Посібник для студентів медичних вузів, лікарів-інтернів та невропатологів/. – Чернівці, 1997. – 100 с.






Схожі:

\"Симптомокомплекси чутливих розладів при ураженні різних рівнів чутливої сфери. Поняття про ноцицептивні та антиноцицептивні системи. Больові синдроми.\" iconПротокол №
Симптомокомплекси чутливих розладів при ураженні різних рівнів чутливої сфери. Поняття про ноцицептивні та антиноцицептивні системи....
\"Симптомокомплекси чутливих розладів при ураженні різних рівнів чутливої сфери. Поняття про ноцицептивні та антиноцицептивні системи. Больові синдроми.\" iconПротокол №
Вивчення типів чутливих розладів спрямовано на визначення ураження чутливої сфери на різних рівнях головного мозку, перш за все при...
\"Симптомокомплекси чутливих розладів при ураженні різних рівнів чутливої сфери. Поняття про ноцицептивні та антиноцицептивні системи. Больові синдроми.\" iconПротокол №
Вивчення типів чутливих розладів спрямовано на визначення ураження чутливої сфери на різних рівнях головного мозку, перш за все при...
\"Симптомокомплекси чутливих розладів при ураженні різних рівнів чутливої сфери. Поняття про ноцицептивні та антиноцицептивні системи. Больові синдроми.\" icon№11 вегетативна нервова система. Методика дослідження у дітей різних вікових груп. Синдроми ураження. Лімбіко-ретикулярний комплекс, синдроми ураження
Тої мускулатури, а також органів чуття. Крім того, ця система забезпечує гомеостаз та взаємодію внутрішніх органів з іншими системами...
\"Симптомокомплекси чутливих розладів при ураженні різних рівнів чутливої сфери. Поняття про ноцицептивні та антиноцицептивні системи. Больові синдроми.\" icon"затверджено"
Емоції. Особливості порушення різних структурних І динамічних аспектів емоцій при різних ураженнях головного мозку. Особливості формування...
\"Симптомокомплекси чутливих розладів при ураженні різних рівнів чутливої сфери. Поняття про ноцицептивні та антиноцицептивні системи. Больові синдроми.\" iconМетодична розробка
Мозковий міст, синдроми ураження черепних нервів групи мосто-мозочкового кута (V, VII, VIII пари). Методика дослідження у дітей різних...
\"Симптомокомплекси чутливих розладів при ураженні різних рівнів чутливої сфери. Поняття про ноцицептивні та антиноцицептивні системи. Больові синдроми.\" iconКа­ле­н­да­р­ний план ле­к­цій з неврології для сту­де­н­тів 4 ку­р­су медичного фа­ку­ль­те­ту на VII се­местр 2012-2013 навчального ­року
...
\"Симптомокомплекси чутливих розладів при ураженні різних рівнів чутливої сфери. Поняття про ноцицептивні та антиноцицептивні системи. Больові синдроми.\" iconБуковинський державний медичний університет
Тема заняття 2: Методи психіатричного дослідження. Класифікація психічних розладів, поняття психопатологічного симптому, синдрому...
\"Симптомокомплекси чутливих розладів при ураженні різних рівнів чутливої сфери. Поняття про ноцицептивні та антиноцицептивні системи. Больові синдроми.\" iconПротокол №
Екстрапірамідна система ( підкіркові вузли та ін.). Внутрішня капсула. Методика дослідження функції екстрапірамідної системи у дітей...
\"Симптомокомплекси чутливих розладів при ураженні різних рівнів чутливої сфери. Поняття про ноцицептивні та антиноцицептивні системи. Больові синдроми.\" iconАнотації до лекцій з дисципліни „Фізична реабілітація при захворюваннях внутрішніх органів” для студентів ІІІ курсу напряму підготовки «Здоров’я людини»
Вступ. Поняття про внутрішні хвороби та фізичну реабілітацію при різних нозологіях
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи