Програма вступного іспиту з історії icon

Програма вступного іспиту з історії




Скачати 336.11 Kb.
НазваПрограма вступного іспиту з історії
Дата13.07.2012
Розмір336.11 Kb.
ТипДокументи


ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ІСПИТУ З ІСТОРІЇ

ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ МАГІСТР (СПЕЦІАЛЬНІСТЬ «ІСТОРІЯ»),

«СПЕЦІАЛІСТ» (СПЕЦІАЛЬНІСТЬ «Археологія», «Етнологія», «Історія»)


історіЯ України


ВСТУП

Основні теоретичні проблеми вивчення історії України.

Розділ І. Давня історії України.

Історія первісного суспільства на території сучасної України. Нові підходи у вивченні кочовиків та античних міст-держав у Північному Причорномор’ї.

Розділ ІІ. Історія України доби середніх віків.

Проблема виникнення держави у східних слов’ян в історіографії. Утворення Київської Русі: джерельна база та історіографія проблеми. Норманізм: витоки та історія. Сучасний неонорманізм. «Хозарська» та «візантійська» теорії виникнення Київської Русі: археологічні та писемні аргументи. Сучасні погляди українських вчених на утворення держави. П.Толочко, О.Прицак.

Проблема політичного устрою Київської Русі в історіографії. Політична форма держави періоду ХІ- третина ХІІ ст.: федералізм чи унітарна держава? Як і чому настала удільна роздробленість на Русі (ХІІ-ХІІІ ст.). М.Котляр, Л.Войтович. Роздробленість Русі: історичні реалії. Централізація і відцентровані тенденції в розвитку держави. Проблеми соціально-економічного розвитку Київської Русі: рабовласництво чи феодалізм? О.Русина, А.Насонов.

Проблеми етнічного розвитку. Історики про етнічний розвиток Русі. Східні слов’яни напередодні утворення Київської Русі. Давньоруська етнокультурна спільність у ІХ-ХІІІ ст. Чи існувала давньоруська народність? Проблема спільної колиски трьох народів (українського, білоруського та російського): міфи та реальність. Г.Полторак. Етапи розвитку населення Русі.

Проблема існування населення на південному порубіжжі Київської Русі з кочовим степом: чорні клобуки, болоховці, бродники, берладники, берендеї, вигнанці галицькі та інші.

Історії України другої половини ХІV-ХVІ ст. в узагальнюючих творах. Проблема переходу українських земель під владу сусідніх держав в сучасній історіографії. Ф.Шабульдо. Новітні погляди на характер соціально-економічних процесів в українських землях. Питання соціальної структури українського суспільства. Н.Яковенко. Нові аспекти вивчення історії запорозького козацтва. В.Голобуцький. Д.Наливайко. О.Апанович. Нові погляди на соціальні конфлікти. С.Леп’явко.

Вивчення суспільно-політичних і культурних процесів. Гуманістичні і реформаційні течії в Україні. Нові підходи до вивчення історії релігії і церкви в Україні. С.Плохій. В.Ульяновський, О.Крижанівський.

Розділ ІІІ. Історії України у Новий час (друга половина XVII – XVIII ст.).

Визвольна війни українського народу середини ХVІІ ст. у творчості В.Смолія, В.Степанкова. Іноземні автори про Визвольну війну. Я.Качмарчик.

Проблеми вивчення історії України другої половини ХVІІ ст. О.Гуржій. Т.Яковлєва. Персоналійні дослідження. Розробка проблеми історичної географії. М.Крикун.

Історії України ХVІІІ ст. Проблеми розвитку Української держави в кінці ХVІІ-ХVІІІ ст.

Активізація наступу царизму на автономне право Гетьманщини. Боротьба представників нової шляхти за збереження і зміцнення автономії (І.Мазепа, П.Полуботок, Д.Апостол, К.Розумовський). Кодифікація українського права, судова реформа 60-х рр. Перші кроки на шляху конституціоналізму. П.Орлик та перша Конституція України. Історіографія проблеми.

Соціально-економічний розвиток України у ХVІІІ ст.

Зрушення у сільському господарстві. Розвиток мануфактурного виробництва. Динаміка соціальної структури населення. Насильницьке зведення соціальної структури населення до загальноросійської. Зміни у національному складі населення. О.Гуржій, О.Путро, В.Панашенко. Національний ринок у Гетьманщині та його втягнення у систему всеросійського ринку. Формування ринку робочої сили і національної буржуазії. Дослідники різних шкіл про соціально-економічний розвиток України у ХVІІІ ст.

Ліквідація гетьманства та зведення України до стану окраїни Російської імперії (60-90-ті рр. ХVІІІ ст.). Ліквідація Запорозької Січі та її наслідки для України. Скасування гетьманства. Сильні і слабкі сторони державного механізму Гетьманщини. Знищення залишків національної державності на Лівобережній Україні. Друга Малоросійська Колегія та наслідки її діяльності для України. протести проти ліквідації автономії. З.Когут. В.Панашенко. І.Лисяк-Рудницький, М.Демкович-Добрянський. Складання передумов розгортання процесу національного Відродження в Україні.

Питання про причини ліквідації гетьманства, його роль в житті українського народу. Насильницьке запровадження в Україні правових інститутів Російської імперії в історіографії.

Розділ ІV. Історія України у завершальний період Нового часу (кінець XVIII – ХІХ ст.).

Історії України першої половини ХІХ ст. Загальна характеристика періоду: джерельна база. Етапи історіографічного доробку. Еволюція концептуального бачення. Українські етнолінгвістичні землі на межі двох століть.

Проблема наукової періодизації української історії ХІХ – початку ХХ століття – період національного відродження українського народу. Доцільність традиційного поділу ХІХ ст. на дві половини при вивченні історії українського народу. Лінійний підхід. Стадіальний підхід. Принципи ієрархій лояльних та взаємовиключних свідомостей. П.Магочі.

Можливі нові підходи до проблеми періодизації історії українського національного відродження у ХІХ ст.

Соціально-політичні зрушення в Україні першої половини ХІХ ст. Зрушення економічного розвитку: в аграрному секторі економіки; розвитку промисловості і торгівлі, шляхи сполучення і транспорт, проблеми формування внутрішнього ринку, економічне освоєння Південної України. Роль Одеського порту в економічному розвитку українських земель, зростання кризових явищ в аграрному секторі та промисловості України.

Криза феодально-кріпосницької системи та зростання соціального напруження в українських землях. Вітчизняна війна 1812 р. і Україна: посилення впливу інтелектуальних течій з Заходу, соціальні заворушення на Наддніпрянщині та селянські бунти в Західній Україні першої чверті ХІХ ст. Російські та польські революційні рухи та їхній вплив на Україну (повстання декабристів 1825-1826 рр.) та польське повстання 1830-1831 рр.). Співвідношення реформ та репресій щодо України в Австрійській та Російській імперіях (кінець ХVІІІ - перша половина ХІХ ст.).

Суспільно-політичний розвиток в українських землях в складі Російської імперії: сучасні уявлення про розвиток українського національно-культурного відродження у першій половині ХІХ ст.; початок відродження українського самоідентитету: вплив «внутрішніх» та «зовнішніх» чинників: традиції українського автономізму в умовах державного панування двох імперій; вплив нових політичних течій Заходу на українську самосвідомість. Заснування Харківського університету: початок активної роботи української інтелігенції в новій фазі суспільного розвитку. Романтизм – вислів ідей народності: перші збірки народної творчості; розвиток жанрів української літератури. Перші узагальнюючи праці з історії України.

Нова хвиля українського національного відродження у 30-50-ті рр. ХІХ ст.: Київський університет – формування нового центру українського руху. М.Костомаров, П.Куліш, Т.Шевченко. Представники нової генерації українських патріотів: шлях в історію.

Кирило-Мефодіївське братство: перша спроба теоретичного обґрунтування української національної ідеї. Коротка історіографія проблеми у її еволюції. М.І.Костомаров – перший дослідник історії Кирило-Мефодіївського братства. Теоретичні витоки і засади організації. Склад організації та ідеологія (проблема радикальної течії). Програма організації (проблема авторства). Практична діяльність і історичне значення. Історичне значення організації.

Революційні події в Європі в 1848-49 рр. і Наддніпрянська Україна.

Розбудова національної свідомості в західноукраїнських землях: заходи представників інтелігенції щодо початкової освіти українського населення. «Руська трійця». М.Шашкевич, Я.Головацький, І.Вагилевич – нова генерація будителів національної самосвідомості. Україна в європейській демократичній революції 1848 року. Формування ідеології українського національного руху в Галичині.

Культура України першої половини ХІХ ст.: утиски української культури; наука і освіта в Україні; народна педагогіка; музична культура та театральне мистецтво; архітектура і скульптура; образотворче мистецтво; народне мистецтво, святкова обрядовість; культура і мова – прояви національного характеру.

Історія України у другої половині ХІХ ст. Проблеми українського національного руху 60-90-х років ХІХ ст. в історіографії.

Національне питання українців у складі Російської та Австро-Угорської імперій. Оцінка істориками «хлопоманів». Народовці та москвофіли в оцінці українських, польських та російських дослідників. Погляди на «українофільство» (М.Драгоманова, М.Грушевського, Д.Донцова, В.Мороза). Історіографія громадівського руху. Суперечливі погляди на роль М.Драгоманова та І.Франка в українському національному русі. Оцінка національної ідеї у програмних положеннях українських партій і організацій наприкінці ХІХ ст.

Проблема історіографії участі українців у російському та польському визвольних рухах другої половини ХІХ ст. Оцінка участі українців в польському визвольному русі. Українці в лавах загальноросійського народництва (погляди дослідників). Характеристика істориками участі українців в «Південноросійському Союзі робітників» та появи марксистських гуртків на Україні.

Історія України початку ХХ ст.

Соціально-економічні зміни на українських землях на початку ХХ ст. Еволюція культурно-освітнього руху в політичній боротьбі. Створення РУП та інших політичних партій.

Україна в роки революції 1905-1907 рр. Створення українських громад в І та ІІ Державних Думах Росії. Активізація політичної боротьби, створення нових політичних партій. Діяльність «Просвіт» та інших культурно-освітніх організацій за українські школи та університети.

Поразка революції, наступ реакції. Створення та діяльність ТУП. Нові переслідування української мови та українських діячів напередодні світової війни. Зростання кооперативного руху.

Розділ V. Історія України у новітній час.

Україна в роки Першої світової війни. Ставлення українського громадянства до війни по обидва боки кордону. Боротьба за власну державність. Українські січові стрільці.

Революція 1917 року і початок державного відродження України. Лютнева демократична революція і розвиток національно-визвольного руху. Створення Центральної Ради в Києві. Діяльність основних політичних сил в Україні навесні 1917 року. Перший Всеукраїнський Національний конгрес.

Стосунки Центральної Ради і Тимчасового уряду Росії. Становище в армії і на Чорноморському флоті. Українські військові з’їзди. Проголошення автономії України і створення Генерального Секретаріату Центральної Ради. Універсали Центральної Ради як історичний документ.

Проголошення Української Народної Республіки. Війна Радянської Росії проти УНР. Створення радянського уряду у Харкові: причини і наслідки.

Проголошення самостійності УНР. Зовнішньополітична діяльність Центральної Ради. Мирні переговори та договір у Брест-Литовську.

Законотворча діяльність Центральної Ради. Ухвалення Конституції Української Народної Республіки. М.Грушевський – політичний лідер українського національно-демократичного руху. Причини падіння Центральної Ради. Її історичне місце.

Гетьманський державний переворот і проголошення Української держави. Законодавчі документи гетьмана П.Скоропадського. Розгортання антигетьманського руху в Україні.

Діяльність Українського Національного Союзу. Утворення КП(б)У.

Внутрішня і зовнішня політика гетьманського уряду. Досягнення в галузі освіти та культури. Політика австро-німецьких військових властей на Україні.

Оголошення П.Скоропадського майбутньої федерації з небільшовицькою Росією. Антигетьманське повстання і прихід до влади Директорії УНР.

Внутрішня і зовнішня політика Директорії УНР. Нова військова агресія Радянської Росії проти України. Білогвардійський наступ на Україну. Селянський повстанський рух.

Становище в Західній Україні. Утворення ЗУНР та боротьба проти польської військової агресії. Злука УНР і ЗУНР. Українська проблема на Паризькій мирній конференції.

Поразка національно-визвольних змагань та її причини. Перемога більшовиків та встановлення радянської влади в Україні.

Радянська Україна у 20-ті роки. Військово-політичні передумови зміцнення радянської влади в Україні. Політика «воєнного комунізму» та її крах. Антибільшовицькі повстання в Україні.

Ризький мирний договір та його наслідки для України. Перехід до «нової економічної політики».

Національна політика більшовиків в Україні. Утворення СРСР. Позиція українських комуністів у національному питанні. Мета, характер і наслідки українізації. Боротьба з «націонал-ухильництвом».

Розвиток української культури у 20-ті роки. Ліквідація неписьменності. Розвиток науки та освіти. Українська література і мистецтво. Становище релігії та церкви. Суперечливий характер духовного життя в 20-ті роки.

Запровадження політики індустріалізації та джерела її фінансування. Прийняття першого п’ятирічного плану та державно-партійні методи його реалізації. План кооперування селянства та невдалі спроби його втілення. Хлібозаготівельна криза 1928 року. Початок формування тоталітарної системи та її специфічні риси в УРСР. УРСР в 30-ті роки. Проведення насильницької колективізації сільського господарства. Голод 1932-1933 років, його політичні, соціально-економічні та демографічні наслідки.

Початок масового політичного терору. Ідеологічні підвалини суспільно-політичного життя. Успіхи та невдачі індустріалізації в 30-ті роки.

Наступ на українську культуру. Процес Спілки Визволення України. Розгром ВУАН. Ліквідація наукової школи М.С.Грушевського. Кінець українізації. Репресії проти українських письменників. Антиукраїнська політика в галузі мистецтва. Завершення формування тоталітарної системи.

УРСР в руслі зовнішньої політики СРСР.

Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Польська політика щодо Західної України. Суспільно-політичне життя українців у Польщі. Становище в галузі освіти та культури. Діяльність Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО). Участь українців у парламентських виборах у Польщі.

Створення ОУН і розгортання національно-визвольної боротьби. Політика «пацифікації». Політичні процеси проти діячів ОУН.

Політика румунської влади в українській Бессарабії та Буковині. Діяльність Української Національної партії (УНП). Культурна та громадська діяльність молодіжних товариств. Політичні та судові переслідування українських діячів Буковини.

Становище закарпатських українців у складі Чехословаччини. Мюнхенський договір і створення Карпато-Руської держави. Боротьба між народовецьким і русофільським таборами.

Українське питання в політиці великих держав напередодні Другої світової війни.

Українські етнолінгвістичні землі у складі Румунії та Чехо-Словаччини. Політичні умови створення Української держави в Закарпатті. Карпатська Україна: політична боротьба за існування, загибель, історичне значення. Українське питання у політиці великих держав у переддень ІІ світової війни: пакт Рібентропа-Молотова. Початок ІІ світової війни і приєднання західноукраїнських земель до складу СРСР. Включення Північної Буковини та Південної Бессарабії до складу Української РСР. «Радянизація» західноукраїнських земель та опір місцевого населення тоталітарному режимові. Ставлення правлячих кіл Німеччини та Радянського Союзу до українського «питання» напередодні радянсько-німецької війни. Напад фашистської Німеччини на Радянський Союз і початок Великої Вітчизняної війни радянського народу проти агресора. Катастрофічні поразки Червоної Армії перших місяців війни та їх причини (співвідношення героїзму і трагедії). Спроби відновлення Української державності (30.06.1941 р.) та ставлення німецького керівництва до цього. ОУН та її політика щодо німецької окупації українських земель. Окупаційний режим на території України. Окупаційні зони (Трансністрія: специфіка). Геноцид населення України в роки окупації: 1941-1944. Соціально-економічна політика окупаційної влади щодо населення України в роки війни (на прикладах Трансністрії). Рух Опору українського народу проти фашистських загарбників: радянські партизани і підпільники; УПА та її діяльність (проблема похідних груп на Півдні України). Вигнання фашистських загарбників з території України і відновлення Радянської влади (новий фронт УПА). Національно-визвольний рух в Західній Україні. Соціально-демографічні та політичні наслідки другої світової війни для України. «Зміни» у політиці щодо прав Радянської України у складі СРСР. Внесок українського народу у велику перемогу над фашизмом.

Україна у повоєнний період (1945-1955 рр.). Історіографія проблеми, аналіз джерел. Наслідки Великої Вітчизняної війни для України. М.Коваль, В.Косик. Місце України в міжнародній політиці. (Г.М.Цвєтков та А. Камінський про міжнародні відносини та місце в них України). Прояви тоталітаризму. Репресії 40-50-х років. Л.Каганович на Україні. Нова хвиля боротьби з «націоналізмом». Постанови 1946-1951 рр. з питань розвитку української літератури, мистецтва, історичної науки. Відбудова народного господарства. Соціальна політика. Причини і наслідки голоду 1946-1947 рр. Становище в західноукраїнських землях. ОУН-УПА. (Т.Гунчак). Репресії в західних областях. Завершення формування сучасної території України.

Суспільно-політичні та соціально-економічні процеси на Україні у другій половині 50-60-х років. Історіографія проблеми, аналіз джерел. Певна лібералізація радянського суспільства. Непослідовність у здійсненні політичних реформ. Боротьба демократичної та консервативної тенденцій в суспільних відносинах. Курс на «розгорнуте будівництво комунізму». Зародження дисидентського руху. Шістдесятництво. Економічні реформи 60-х років. Особливості та наслідки. (В.Баран, Б.Кравченко, І.Лисяк-Рудницький, Я.Грицак, Ю.Шаповал).

Україна в 70-х – перша половина 80-х років. Історіографія проблеми, аналіз джерел. Економічний розвиток. Заходи по інтенсифікації виробництва: плани та їх реалізація. Командно-адміністративна система. Посилення диктату центру. Розвиток негативних процесів у народному господарстві та соціальній сфері. Демографічні процеси. Проблеми національного розвитку. Конституція УРСР (1978р.). Концепція «розвинутого соціалізму» та «злиття націй». Діяльність П.Шелеста і В.Щербицького. Політичні репресії. Політика русифікації. Розвиток дисидентського та правозахисного руху. УРСР в системі зовнішньополітичних відносин. (Ю.Курносов, М.Прокоп, Ю.Зайцев, Г.Касьянов).

Україна на шляху до незалежності (1985-1991 рр.). Історіографія проблеми, аналіз джерел. Необхідність докорінних змін у житті країни. Проголошення курсу перебудови: плани та реальність. Особливості перебудовчих процесів на Україні. Зміни в суспільно-політичному житті республіки. Демократизація суспільства. Вибори до Рад на новій основі. Діяльність Верховної Ради УРСР. Нові політичні лідери. Створення народного руху України та нових політичних партій. Молодіжний рух. Проголошення Декларації про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.) та її значення. Утворення Кримської автономної республіки. Заходи по утвердженню суверенітету. Становище в економічній сфері та аграрному секторі. Чорнобильська катастрофа та її наслідки для України. (В.Литвин, О.Гарань, С.Кульчицький).

Україна в умовах державної незалежності. Історіографія проблеми, аналіз джерел. Поглиблення політичної та економічної кризи. Новоогарьовський процес і позиція України. Спроба державного перевороту 19-21 серпня 1991 р. та її наслідки. Реакція в Україні. Проголошення Акту про державну незалежність України. Референдум 1 грудня 1991 року та вибори Президента України. Розпад СРСР. Утворення Співдружності Незалежних Держав. Україна в СНД. Розбудова державної незалежності. Основні проблеми розвитку. Нова державна символіка. Прийняття Конституції України (28 червня 1996 р.). Розвиток культури. Незалежна Україна в міжнародних стосунках. Основні напрями міжнародного співробітництва. Україна на рубежі ХХІ століття. (С.Кульчицький, О.Реєнт, Ю.Курносов та ін.).


^ ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

Історія Стародавнього Сходу

Предмет історії Стародавнього Сходу. Вступ до єгиптології. Єгипет в давнину.

Єгипет у добу Раннього та Стародавнього Царств. Єгипет у добу Середнього Царства. Єгипет у добу „світової Єгипетської держави”. Пізнє Царство.

Месопотамія у ІV-II тис. до н.е. Месопотамія в І тис. до н.е. Ассирійська та Нововавілонська держави. Хеттське царство. Східне Середземномор'я в І тис. до н.е.

Іран у давнину. Стародавня Індія. Вступ до індології. Індська цивілізація.

Ведійський період історії Стародавньої Індії. Буддійський період і ”класична епоха” історії Індії.

Стародавній Китай XVIII-III ст. до н.е.

Давньокитайські імперії:Цінь і Хань.

Історії Стародавньої Греції. Джерельна база та історіографія історії стародавньої Греції. Історія Греції у III-II тис. до н.е. Греція ХІ-ІХ ст. до н.е. Архаїчна Греція VIII-VI ст. до н. е. Афіни і Спарта як типи полісів. Греко-перські війни. Економіка та соціальна структура Греції у V-IV ст. до н.е. Афінська демократія. Пелопоннеська війна (431- 404 pp. до н.е.) Греція у першій половині IV ст. до н.е.

Піднесення Македонії і встановлення македонської гегемонії у Греції. Давньогрецька культура VIII - IV ст до н.е. Завоювання Олександра Македонського та утворення та розпад його держави. Елліністичні держави. Елліністична культура.

Історія Стародавнього Риму. Значення римської історії у всесвітньо-історичному процесі. Населення Італії. Етруски та проблеми вивчення їх історії та культури у Вітчизняній та зарубіжній історіографії. Заснування міста Риму та найдавніша доба історії Італії (VIII-VI ст. до н.е.). Державний лад ранньої римської республіки.

Завоювання Римом Італії. Перетворення Римської республіки у середземноморську державу. Криза республіканського устрою у Римі. Загострення соціальних протиріч (кін. II ст. до н.е. - сер. I ст. н.е.). Падіння республіканського ладу.Принципат Октавіана Августа. Імператорська влада та римське суспільство у I - II ст. н.е. Криза римського рабовласницького суспільства та держави у III ст. н.е.

Пізня Римська імперія (Домінат). Розпад Римської імперії на Західну та Східну (Візантію).

Історія Середніх віків. Частина І. Джерельна база та історіографія історії середніх віків. Падіння Римської імперії. Утворення варварських королівств. Розвиток феодальних відносин у Франкській державі у V-IXст. Візантійське суспільство та держава в IV-XI ст. Англосаксонська Англія IV-XIст. Країни Піренейського півострова в IV-Xст. Початок Реконкісти. Виникнення німецької феодальної держави. Католицька церква та її організація за доби раннього середньовіччя.

Політична карта Європи в IX-XI ст. Виникнення та піднесення середньовічних міст. Хрестоносний рух .

Франція в XI-XV ст. Англія в XI-XV ст. Германія в XII-XV ст. Італія в XI-XV ст. Країни Піренейського півострову в XI-ХV ст. Північна Європа в ХI-ХV ст. Візантія в ХП-ХV ст. Християнство, церква та єретичні рухи XII-XV ст. Середньовічна культура V-XV ст.

Початок Відродження та гуманізм в Італії XIV-XV ст.

Історія Середніх віків. Частина ІІ.

Основні тенденції історичного розвитку Західної Європи у ХVІ – першій половині ХVІІ ст.

Німеччина у ХVІ ст. Англія у ХVІ ст. Франція у ХVІ – першій половині ХVІІ ст. Іспанія у ХVІ - першій половині ХVІІ ст. Нідерланди у ХVІ – першій половині ХVІІ ст. Боротьба за незалежність. Республіка З’єднаних провінцій. Міжнародні відносини у ХVІ – першій половині ХVІ ст.

Феодальна роздробленість у землях Північно-Східної та Північно-Зіхідної Русі домонгольського часу. Ростово (Володимиро)- Суздальське князівство у домонгольський період. Політика Юрія Довгорукого, Андрія Боголюбського, Всеволода Велике Гніздо. Соціально-економічний розвиток Володимиро-Суздальської Русі. Подальше дроблення земель, зміна політичної карти Північно-Східної Русі в середині ХІІІ ст. Новгородська земля: повстання 1136 р., утворення боярської республіки. Особливості політичного ладу Новгороду, характеристика основних ланок апарату управління. Характерні риси соціально-економичного розвитку Північно-Західної Русі. Розвиток культури у домонгольський період. Зовнішньополітична діяльність Новгорода, “хрестоносна” агресія: Невська битва, битва на Чудському озері. Русь і татаро-монголи: завоювання земель північно-східної Русі у 1237-1238 р.р.; форми залежності Русі від Золотої Орди.

Боротьба за політичне головування у землях Північно-Східній Русі у XIV ст. – І половині XV ст. Політичне відокремлення Московського князівства. Політика перших московських князів. Війна Москви та Твері у І чверті XIV ст. Політика Івана Каліти, причини швидкого політичного звеличення Москви. Землі Північно-Східної Русі в ІІ чверті XIV ст. Князювання Дмитра Донського (1359-89 рр.). Боротьба Дмитра Донського проти Твері, суздальсько-нижегородського та рязанського князів. Військово-політична ситуація в руських землях напередодні Куликовської битви. Куликовська битва і її військово-політичні наслідки. Похід Тохтамиша на Москву. Посилення військово-політичної ролі Москви за часи Дмитра Донського. Правління Василя І (1389-1425 рр.). Остання феодальна (династична) війна ІІ чверті XV ст. Правління Василя ІІ (1425-1462 рр.). Розширення територіальних володінь Москви у XIV – середині XV ст.

Іван ІІІ – государ усія Русі. Завершення процесу централізації, політичне зміцнення Російської держави у першій третині XVI ст. Основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики Івана III. Посилення державної влади, зміни в ії організації, початок юридичного оформлення кріпосного права. Розширення територіальних володінь Москви за часів Івана ІІІ. Боротьба проти татаро-монголів, ліквідування залежності. Формування державної символіки, зміни в титулатурі. Правління Василя ІІІ (1462-1505 рр.) Російсько-литовські війни на межі XV - XVI ст. Завершення об’єднавчого процесу в землях Північно-Східної та Північно-Західної Русі (приєднання Пскова, Смоленська, Рязані). Боротьба проти Кримського та Казанського ханств.


Правління Івана IV: досягнення та прорахунки у внутрішній та зовнішньої політиці. «Смута» на початку XVII століття. Особливості І періоду правління Іван IV (1533-1547 рр.) „Обрана рада”, Земський собор 1549 р., реформи середини XVI ст. „Опричнина”. Росія у останьої третині XVI ст.: підсумки державного розвитку. Міжнародний стан Росії та основні напрямки її зовнішньополітичного курсу в середині – другої половині XVI ст. Особливості етнотериторіального розширення Російської держави в середині – другої половині XVI ст. Росія на межі XVI – XVII ст. Правління Бориса Годунова.“Смута”: історичний зміст поняття, політичне самозванство, хронологічні рамки. Селянський рух під проводом Івана Болотнікова. Польська і шведська інтервенція. Народні ополчення. Особливості обрання нової монархічної династії. Правління Михайла Романова (1613-1645 рр.)

Росія в середині - ІІ половині XVII ст. Становлення Російської імперії та основні напрямки її розвитку у І чверті XVIII ст. Внутрішня політика Олексія Михайловича (1645–76 рр.). Зміни у соціальному, економічному, політичному розвитку. Особливості соціально-класової боротьби в середині – ІІ половині XVII ст.: міські повстання, селянська війна під проводом Степана Разіна. Династична боротьба за владу на початку 80-х років XVII ст. Правління царівни Софії (1682-89 рр.). Реформи Петра I, перетворення Росії на абсолютну монархію. Соціально-економічна політика уряду в І чверті XVIII ст., соціальний рух. Особливості розвитку культури, науки, суспільно-політичної та історичної думки.

Основні напрямки розвитку Російської імперії у післяпетровький період. Династична криза ІІ чверті XVIII ст. «Бироновщина». Єлизавета Петрівна на російському престолі: прихід до влади, політичне оточення, основні напрямки внутрішної політики. Катерина II та її політика. „Освічений абсолютизм”: теоретичні питання та суспільно-політична думка у ІІ половині XVIII ст. Соціальна структура та економічний розвиток держави у середині – II половині XVIII ст. Селянська війна під керівництвом О. Пугачова.

Зовнішня політика Росії у середині – II половині XVIII ст. (Семирічна війна, російсько-турецькі війни; боротьба за Азов та Крим; Новороссія у складі Російської імперії; розподіли Польщі; участь в антифранцузьких коаліціях).

Росія у першій половині XIX ст. Реформи Олександра I, урядовий конститу­ціоналізм, можливі перспективи розвитку. Консерватизм Миколи І. Особливості соціально-економічного розвитку в І половині ХІХ ст. Революційний та суспільно-політичний рух: декабристи, західники, слов`янофіли. Початок революційно-демократичного руху, особливості російського варіанту „утопічного соціалізму”. Міжнародне становище та основні напрямки зовнішньої політики Росії в І чверті XIX ст. (Росія та Франція; східне питання). Міжнародне становище та зовнішня політика Росії в 20-50-х роках XIX ст. Кримська війна, її наслідки.

Реформи 60-70-х років XIX ст., особливості пореформеного розвитку Росії. Імператор Олександр ІІ. Підготовка, характерні риси та особливості скасування кріпацтва. „Маніфест” та „Положення...” 19 лютого 1861 р. Основні положення, зміст, характер реформи 1861 р.: зміна правового стану селян; селянські наділи та повинності; особливості викупу та викупної операції. Буржуазні реформи 60-70-х років XIX ст. (земська, міська, судова, військова). Фінансова політика царату у ІІ половині ХІХ ст. Загальний зміст реформи у сфері освіти. Станові обмеження реформ, історичне значення, громадська реакція на реформи. Прихід до влади та особливості правління Олександра ІІІ. Контрреформи 1882 - 1893 рр. Темпи, характер та особливості розвитку капіталізму у пореформений період, типи аграрної еволюції, промисловий переворот.

Суспільно-політичні та визвольні рухи у ІІ половині ХІХ ст. Ліберали, консерватори, радикали. „60-десятники.” Революційне народництво 70-х років: соціальне коріння, ідеологічна доктрина, основні напрями. ”Ходіння в народ”, ”Земля і воля”. Розкол народницького руху: ”Народна воля”, ”Чорний переділ”. Початок політичного терору в Росії. Робітничий рух у ІІ половині ХІХ ст. Перші робітничі політичні організації в Росії «Південноросійський союз робочих» (1875 р.), «Північний союз руських робочих» (1878-1880 р.р.). Утворення російської секції І Інтернаціоналу. Зародження марксизму в Росії та особливості його розповсюдження. Діяльність групи «Визволення праці» (1883-1903 р.р.), перші марксистські гуртки в Росії, „Союз боротьби за звільнення робітничого класу” (1895 р.)

Зовнішня політика Росії в ІІ половині ХІХ ст. Зміни міжнародного становища Росії після Кримської війни та боротьба російської дипломатії за перегляд Паризького трактату. Союз трьох імператорів (1873 р.). Росія та близькосхідна криза середини 70-х років ХІХ ст. Російсько-турецька війна (1877-78 р.р.) Сан-Стефанський прелиминарний договір 1878 р. та Берлінський конгрес. Росія та оформлення Троїстого союзу (1879-82 р.р.) Міжнародне становище і основні напрямки зовнішньої політики Росії 1880-х - початку 1890-х рр. Формування нової розстановки сил на міжнародній арені. Договір Росії і Англії про зони впливу в Азії (1885 р.). «Договір перестраховки» Росії та Німеччини (1887 р.). Оформлення франко-російського союзу 1891-93 р.р. Договір Росії та Великобританії 1895 р. Завоювання Росією Середній Азії у 1864-85 рр. Далекосхідна політика Росії, її взаємовідносини з Китаєм та Японією.

Російська імперія на початку ХХ ст. Перша російська революція 1905-1907 рр. Соціально-економічний розвиток Росії на початку ХХ ст. Особливості внутрішньої політиці Миколи ІІ. Передумови І руської революції. Зростання революційної активності мас на початку ХХ ст. Поява перших політичних партій в Росії. Початок І російської революції, її етапи, своєрідність. Найвищий етап революції. Всеросійський жовтневий політичний страйк. Маніфест 17 жовтня 1905 р. „Про удосконалення державного ладу”, його історичне значення. Зміни в політичної системі, Державна Дума: політичний склад, еволюція, діяльність. П.А. Столипін та його реформи. Грудневе збройне повстання в Москве. Розвиток революційних подій у 1906-1907 рр. Відступ революції. Третьочервневий державний переворот. Причини поразки та історичне значення першої російської революції.

Зовнішня політика Росії (кінець ХІХ ст. - 1914 р.). Росія в роки І світової війни. Міжнародне становище Росії, основні напрямки та завдання її зовнішньої політики наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Російсько-японська війна: причини, основні події. Умови Портсмутського миру, зміни у розстановці сил на міжнародній арені. Основні вектори зовнішньої політики в 1906-1914 рр. Завершення розмежування сіл протистояння та формування військово-політичних блоків в Європі. Росія і Балканські кризи 1908-1913 рр. Початок війни у Європі, вступ Росії в війну. Формування фронтів: Західного і Східного. Позиції і дії різних політичних партій країни щодо війни. Хід воєнних дій в 1914-1917 рр. Нові політичні умови у 1917 р., вихід Росії із війни.

Росія в міжреволюційний період 1907-1916 рр. Лютнева буржуазно-демократична революція 1917 р. Третьочервнева монархія та її суть. Склад та діяльність ІІІ-ІV Державної Думи, особливості російського парламентаризму на початку ХХ ст. Зріст робочого руху у 1912 р., пожвавлення діяльності різних політичних партій країни. Наростання загальнонаціональної кризи наприкінці 1916 - на початку 1917 р. Проблеми періодизації революційних подій 1917 р., оцінка у історіографії. Політична демонстрація в Петрограді 23 лютого 1917 р., переростання її у загальний політичний страйк (25 лютого 1917 р.). Лютнева буржуазно-демократична революція 1917 р.: характер, завдання, розвиток подій. Повалення царату, формування Тимчасового уряду, Петроградської Ради робітничих та солдатських депутатів, Тимчасового комітету Державної Думи. Двовладдя. Політична еволюція радикальних партий (есери, меншовики, більшовики). Історичне значення революції.

Національна політика більшовиків та створення СРСР. Основні проекти створення СРСР. Договір про утворення СРСР від 30.12. 1922 р. Самостійницькі течії в Україні та Грузії (1923-1924 рр.). Політика коренізації та її наслідки. Заходи щодо територіально адміністративного устрою СРСР в довоєнний період.

Радянський Союз в роки НЕПу. Кронштадтський заколот. Голод 1921-1922 рр. Умови та особливості переходу до НЕПу. Дозвіл на запровадження приватної власності. Особливості відбудови промисловості. Концесійна політика. Зміни в житті села. Земельний кодекс 1922 р. Особливості розвитку селянського господарства в 20-ті рр. Податкова політика на селі. Одержавлення кооперації. Політична боротьба в роки НЕПу: “Ленінський заповіт”, Сталін та боротьба з опозицією, формування державної бюрократії, громадські організації. Доля опозиційних партії. Радянська зовнішня політика: радянсько-німецьке співробітництво, англо-радянські відносини, відносини з країнами Сходу. Культурна революція. Розвиток освіти, науки та культури в 20-і рр.

Індустріалізація та проведення колективізації сільського господарства.

Прийняття першого п’ятирічного плану. Вибір шляхів індустріалізації в умовах зміцнення адміністративно-командної системи. Товарний голод, зростання безробіття. Штурм та натиск як засоби подолання технічно-економічного відставання країни. Труднощі в проведенні індустріалізації. Повне одержавлення промисловості. Результати першого п’ятирічного плану. Проблема шляхів розвитку селянського господарства в науковій і суспільно-політичній думці 20-хх рр. Хлібозаготівля і надзвичайні міри 1928-1929 рр. Згортання НЕПу. Курс на “суцільну колективізацію”. Методи прискорення колективізації. Маневрування влади. Голодомор 1932-1933 рр. трагедія народу. Завершення колективізації.

Політичний режим та зовнішня політика СРСР в 30-і р. Завершення формування бюрократичного апарату. Запровадження командно-адміністративних методів управління у всі сфери життя. Зосередження законодавчої, виконавчої та судової влади в руках партійно-державного апарату. Конституція СРСР 1936 р. Репресії як інструмент тоталітарного режиму. Культ особи Сталіна.

Вступ СРСР до Ліги націй та встановлення дипломатичних зв’язків з США. Проведення політики колективної безпеки. Участь СРСР в громадянський війні в Іспанії. Радянсько-англо-французькі переговори. Пакт Молотова – Рібентропа.

СРСР в роки Другої світової війни. Початок другої світової війни. Приєднання до СРСР Західної України та Західної Білорусії. Договір про дружбу та кордони між СРСР та Німеччиною. Радянська-фінська війна. Приєднання до СРСР Бессарабії та Прибалтики. Ставлення населення західних районів СРСР до їх нового статусу. Напад гітлерівської Німеччини на СРСР. Битва за Москву. Курська та Сталінградська битви. Окупаційний режим. Партизанський рух та рух опору. Колабораціонізм. Організація роботи в тилу. Відносини з союзниками. Відкриття другого фронту. Звільнення території СРСР. Розгром нацистської Німеччини. Закінчення Другої світової війни та її наслідки для СРСР. Радянська культура воєнного періоду.

СРСР в післявоєнні роки (1945 – березень 1953). Відбудова народного господарства. Грошова реформа. Відміна карткової системи. Голод 1947-1949 рр. Село в повоєнні роки. Міжнародне становище та зовнішня політика Радянського Союзу. Витоки та причини холодної війни. Створення атомної зброї. Відносини з країнами Східної Європи. Участь в Корейській війні. Духовне, культурне та суспільно-політичне життя. Жданівщина. “Ленінградська справа” та нові репресії. Церква в повоєнний період. Політичний режим в останні роки життя Сталіна.

Хрущовська “відлига” в СРСР 1953-1964 рр. Боротьба за владу та початок хрущовських реформ. Соціальні перетворення. Перебудова господарського укладу колгоспників. Цілина. Семирічний план. Реорганізації в промисловості та їх наслідки. ХХ з’їзд. Розвінчання культу особи Сталіна. Суспільно-політичне життя країни. Початок реабілітації жертв сталінізму. Культурне життя країни. Зовнішня політика СРСР. Примирення з Югославією. Відносини з США. Карибська криза.

Радянський Союз в 1964-1985 рр. Косигінська реформи. Створення топливно-енергетичного комплексу. Науково технічна революція. Розвиток народного господарства країни в 70-і та першій половині 80-х рр. БАМ. Тіньова економіка. Суспільно-політичне і духовне життя в СРСР. Дисидентський рух. Освіта та наука. Соціальний захист. Розвиток культури. Радянський Союз на міжнародній арені. Політика “розрядки” в 70 рр. Наростання зовнішньополітичних протиріч в першій половині 80-х рр.

Перебудова в СРСР та її результати. Новий курс М.Горбачова. Гласність. Перебудова політичної системи і економічні новації. Вибори 1989 р. З’їзди народних депутатів. Зміни в КПРС. Громадські рухи та перехід до багатопартійності. Зовнішня політика М.Горбачова та його команди. Концепція “нового політичного мислення” і її реалізація. Поглиблення міжнаціональних проблем. Ново-Огарьовський процес. Серпневий путч 1991 р. Розпад СРСР.


Підручники та посібники:

Авдиев В.И. История Древнего Востока. 3-е изд. –М., 1970.

Васильев Л.С. История Востока: В 2 ч. –М., 1993, 1994, 1998. Ч. 1.

История Древнего Рима / Под ред. Кузищена В.И. – М., 2000.

История средних веков // Карпов С.П.T.1, М., 2000.

История средних веков /Под ред. С.П Карпова.-T.2, М.,2001.

Ковалев С.А. История Рима. – Л., 1986.

Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу. –Київ,2000.

Машкин Н.Л. История Древнего Рима 3-е изд. – М., 1956.

Моммзен Г. История Рима. – М., 1936-1941, 1949. – Т. I-III, V том.

Немченко И.В. Язык средневековья. Толковый словарь. – Одесса: Полис, 2001.

Немченко И.В. Язык средневековья. Толковый словарь. – Одесса: Полис, 2001

Підручники та посібники:

Правители Европы. Справочное издание. – Одесса: Полис, 1998.

Правители Европы. Справочное издание. – Одесса: Полис, 1998.

Струве В. В. История Древнего Востока. –М., 1941.

Тураев Б. А. Історія Стародавнього Сходу: В 2 т. Київ; Харків


Література.

Ададуров В. Історія Франції. Королівська держава та становлення нації. – Львів, 2002.

Александров Д.Н. Феодальная раздробленность Руси. М., 2001.

Альбедиль М.Ф Зеркало традиции: Человек в духовных традициях Востока.-СПб., 2003.

Альтамира-и-Кревеа Р. История Испании /Пер. с исп. – М., 1951.

Андреев Ю.В. Раннегреческий полис. – Л.: изд-во ЛГУ, 1976.

Античная Греция / под ред. Е.С. Голубцовой. М.: Наука, 1983. - Т.1. Становление полиса. Т.2. – Кризис полиса.

Античные государства Северного Причерноморья. – М.: Наука, 1984.

Баган О. Націоналізм і націоналістичний рух. – Дрогобич, 1994.

Байбаков С.А. История образования СССР: итоги и перспективы изучения. – М., 1997.

Баран В. Україна 1950-1960 рр.: еволюція тоталітарної системи. – Жовква, 1996.

Барг М.А. Эпохи и идеи. Становление историзма. М., 1987.

Барг М.А. Шекспир и история. – М., 1976.

Барг М.А., Черняк Е.Б, Великие социальные революции ХVІІ-ХVІІІ в структуре переходной эпохи от феодализма к капитализму. - М., 1990.

Блануца А. Земельні володіння волинської шляхти в другій половині XVI ст. К., 2007.

Блок М. Характерные черты французской аграрной истории. / Любое издание.

Бонгард-Левин Г.М. Индия в древности. –М., 1983.

Буданова В.П. Готы в эпоху Великого переселения народов. – М., 1990.

Буданова В.П. Готы в эпоху Великого переселения народов. – М., 1990.

Буржуазные революции ХVІ-ХІХ вв. в современной зарубежной историографии. – М., 1986.

Бычков А. Киевская Русь. Страна, которой никогда не было? Легенды и мифы. – М., 2005.

Вайнштейн О. Л. Западноевропейская средневековая историография. М.-Л., 1964.

Варнеке В.В. История античного театра. – М., 1940.

Варнеке В.В. История античного театра. – М., 1940.

Васильев Л.С. История религий Востока. –М., 1988.

Великая Отечественная война 1941-1945 гг. Военно-исторические очерки. – М., 1995. – Кн.1.

Верига В. Нариси з історії України (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.). – Львів, 1996.

Верт А. Россия в войне. 1941-1945. /Авториз пер. с англ. – М., 1967.

Винниченко І. Україна 1920-1980: депортації, заслання, вислання. – К.,1994.

Возгрин В.Е, Россия и европейские страны в годы Северной войны: История дипломатических отношений в 1697-1710 гг. – Л., 1986

Войтович Л. Княжа доба на Русі: Портрети еліти. Біла Церква, 2006.

Войтович Л. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у ХІІ-ХVІ ст. – Львів, 1996.

Всемирная история. В 10 т. –М., 1955-1956. Т.1,2.

Вторая мировая война: актуальные проблемы. – М., 1995.

Вторая мировая война: Два взгляда. /Пер. с англ. – М., 1995.

Гантінгтон С.П. Протистояння цивілізацій та зміна світового порядку./переклад з англ.-Львів., 2006.

Гиоргадзе Г.Г. Вопросы общественного строя хеттов. –Тбилиси, 1973.

Глебов А.Г. Англия в раннее средневековье. Воронеж, 1998.

Голобуцький О., Кулик В. Український політичний рух на Наддніпрянщині кінця ХІХ – початку ХХ ст. – К., 1996.

Головко О.Б. Корона Данила Галицького: Волинь і Галичина в державно-політичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього та класичного середньовіччя. К., 2006.

Горобець В. "Волимо царя східного...": Український Гетьманат та російська динас­тія до і після Переяслава. К., 2007.

Грицак Я. Нарис історії України (формування модерної української нації ХІХ-ХХ століття). – К., 1996.

Грицак Я. Страсті за націоналізмом: історичні есе. К., 2004.

Гунчак Т. Україна – перша половина ХХ століття. Нариси політичної історії. – К.: Либідь, 1993.

Гуревич А.Я. Проблемы феодализма в скандинавских странах. М.,1977.

Давня історія України / Толочко П.П., Козак Д.Н., Моця О.П. та ін. – Т.2. – К., 1996.

Давня історія України / Толочко П.П., Крижицький С.Д.. Мурзін В.Ю. та ін. Т.1. – К., 1994.

Давня історія України. – В 3-х тт. – К., 1997-1999.

Дандамаев М.А. политическая история Ахеминидской державы. –М.,1985.

Даниленко В., Касьянов Г., Кульчицький С. Сталінізм в Україні в 20-30-ті роки. – К., 1991.

Дельбрюк Г. История военого искусства. – М.-Л., 1936-1937. – т. I-П.

Дельбрюк Г. История военого искусства. – М.-Л., 1936-1937. – т. I-П.

Демин О.Б. «Мы пришли дать вам слово»: Кирилл и Мефодий в истории славянской культуры. - Одесса, 2003.

Демкович-Добрянський М. Україна і Росія. Історичні нариси на тему російського імперіалізму. – Львів, 1993.

Деревянко А.Н. История России с древнейших времен до нач. ХХІ в.– М., 2002.

Древние цивилизации. –М.,1989.

Европейское дворянство ХVІ–ХVІІ вв.: границы сословия. – М., 1997.

Євселевський Л., Фарина С. «Просвіта» в Наддніпрянській Україні. – К., 1993.

Заблоцка Ю. История Ближнего Востока в древности (от первых поселений до персидского завоевания)/ Пер. с польск. –М., 1989.

Заборов М. А. Крестоносцы на Востоке. М., 1980.

Исаев И.А. История государства и права России. – М., 2001.

История Востока. – Т. IIІ. Восток на рубеже средневековья и нового времени.XVI-XVIIIвв. – М., 2000.

История Востока. В 6 т. Восток в древности. –М., 1997. Т.1.

История Востока. Т.4. Восток в новое время ( конец ХVIII -начала ХХв.): кн.2 М.-2005.

История дипломатии. – М., 1959. – Т. 2.

История дипломатии. – М., 1959. – Т. 2.

История Древней Греции / Под ред. В.И.Кузищина. – М. любое изд.

История Европы / под ред. Е.С. Голубцовой. – М.: Наука, 1989. Т.1. Древняя Европа.

История Европы. – Т.3. – М.: Наука, 1993.

История Европы. – Т.3. – М.: Наука, 1993.

История Италии. – Т. 1. – М.: Наука, 1970.

История Италии. – Т. 1. – М.: Наука, 1970.

История крестьянства в Европе. – Т.1 - 2. – М. : Наука, 1985, 1986.

История крестьянства в Европе. – Т.3. – М. : Наука, 1986.

История Франции. – Т.1. – М., 1972.

История Франции. – Т.1. – М., 1972.

История южных и западных славян. - М., 2001. - Т.1

Іваненко В. В. Біль і звитяга: XX століття в українському вимірі. Дніпропет­ровськ, 2003.

Іванченко Р. Українська державницька ідея в суспільно-політичній думці IX— XIII ст. 2-ге вид., доп. К., 2006.

Ідзьо В.С. Галицька держава: процеси етнотворення та становлення (XII—XIII ст.). Львів, 2005.

Карышковський П.О. Восстание Спартака. – М., 1958.

Карышковський П.О. Восстание Спартака. – М., 1958.

Касьянов Г. Українська інтелігенція на рубежі ХІХ-ХХ ст. Соціально-політичний портрет. – К., 1993.

Когут З. Російський централізм і український автономізм: ліквідація гетьманщини. – К., 1996.

Колесников М.А. Греческая колонизация Средиземноморья (опыт анализа миграционного механизма). – К., 2003.

Колпинский Ю.Д. Великое наследие античной Эллады и его значение для современности. – 2-е изд. – М., 1988.

Корсунский А.Р. , Гюнтер Р. Упадок и гибель Западной Римской империи и возникновение германских королевств (до середины УІв. ). М., 1987

Косминский Е.А. Исследования по аграрной истории Англии ХШ в. М.-Л., 1947.

Костюк Г. Сталінізм в Україні (Генеза і наслідки). – К., 1995.

Котляр М.Ф. Як і чому настала удільна роздробленість на Русі. – К., 1996.

Кравченко Б. Соціальні зміни і національна свідомість в Україні ХХ століття. – К., 1997/

Краткая история Польши. С древнейших времен до наших дней. - М., 1993.

Краткая история Чехословакии. С древнейших времен до наших дней. - М., 1988.

Кузищин В.И. Очерки на истории земледелия Италии II в. до н.е. - I в.
н.е. – М., 1966.

Кузищин В.И. Очерки на истории земледелия Италии II в. до н.е. - I в.
н.е. – М., 1966.

Кулаковський П. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої (1618—1648). К., 2006.

Кулешов С.В., Медушевский А.Н. Россия в системе мировой цивилизации. Учебное пособие./Под ред. Волобуева О.В. – М., 2001.

Кураєв О.О. Українська проблема у політиці Берліна та Відня у Першій світовій війні (1914-1918). К., 2006.

Лановик Б.Д., Матейко Р.М., Матисякевич З.М. Історія України. Навчальний посібник. – К., 1999.

Лапин В.В. Греческая колонизация Северного Причерноморья. Краткий очерк отечественных теорий колонизации. – К.: Наукова думка, 1986.

Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. М., 1992.

Лисенко О. Виникнення й діяльність українських «Просвіт» // Нариси з історії українського національного руху. Монографія під ред. В.Сарбея. – К., 1994.

Лисяк-Рудницький І. Історичне есе. Т.1-2. – К., 1994.

Литаврина Э.Э. К проблеме экономического упадка Испании в ХVІ в.//Из истории средневековой Европы (X – XVII вв.). – М., 1957.

Литвин М., Науменко К. Історія галицького стрілецтва. – Львів, 1990.

Лурье С.Я. История Греции. – СПб.,1993.

Луцкий В.Б. Новая история арабских стран. - М., 1966.

Лучицкий И.В. Феодальная аристократия кальвинисты во Франции. – Ч.1. – К., 1871. История крестьянства в Европе. – Т.3. –М., 1986

Люблинская А.Д. Французский абсолютизм в первой трети ХVІІ в. – М.-Л., 1965.

Льюис Б. Что не так? Путь Запада и Ближнего Востока: прогресс и традиционализм.-М.-2003.

Мадоль Ж.Альбигойская драма и судьбы Франции. Санкт-Петербург, 2000.

Майоров А.В. Галицко-Волынская Русь. Очерки социально-политических отношений в домонгольский период: Князь, бояре и городская община. СПб., 2002.

Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К., 1996.

Маланюк Є. Книга спостережень. – К., 1995.

Машкин Н.А. Принципат Августа. – М., 1949.

Машкин Н.А. Принципат Августа. – М., 1949.

Млиновецький Р. Нариси з історії українських визвольних змагань. 1917-1918. – Львів, 1994.

Моця О. Південна "Руська земля". К., 2007.

Нагаєвський І. Історія Української держави ХХ ст. – К., 1993.

Національні процеси в Україні: історія і сучасність. Документи і матеріали. У 2 ч. – К., 1997.

Немировский И.А. Идеология и культура раннего Рима. – Воронеж, 1964.

Немировский И.А. Идеология и культура раннего Рима. – Воронеж, 1964.

Неусыхин А.И. Проблемы европейского феодализма. М.. 1974.

Павленко С. Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибічники. К., 2005.

Павленко Ю. Історія світової цивілізації. - К.,1999.

Павленко Ю. Історія світової цивілізації: соціокультурний розвиток людства. Навч. посібник.- К., 1996.

Парфенов В.Н. Рим от Цезаря до Августа. – Саратов, 1987.

Парфенов В.Н. Рим от Цезаря до Августа. – Саратов, 1987.

Петрушевский Д.М. Очерки по истории английского государства и общества в средние века. М., 1937.

Півторак Г. Міфи й правда про трьох братів зі спільної колиски. – К., 1998.

Пріцак О. Походження Русі: Стародавні скандинавські саги і Стара Скандинавія: В 2 т. К., 2003.

Проблемы историографии международных отношений в новое и новейшее время / Под ред. Кубышкина А.А. – Саратов, 1990.

Прокоп М. Напередодні незалежної України. – Нью-Йорк, Львів, 1993.

Пуришев Б.И. Очерки немецкой литературы ХУ-ХУП вв. – М., 1955.

Ревяко К.А. Пунические войш. – Мн., 1982.

Ревяко К.А. Пунические войш. – Мн., 1982.

Реєнт О.П. Україна в імперську добу (XIX — початок XX ст.). К., 2003.

Реєнт О.П., Сердюк О.В. Перша світова війна і Україна. К., 2004.

Ричка В.М. "Київ — другий Єрусалим": 3 історії політичної думки та ідеології се­редньовічної Русі. К., 2005.

Ричка В.М. Княгиня Ольга. К., 2004.

Розенталь Н.Н. Західноєвропейське середньовіччя. – Одеса, 1929. – Ч.2..

Росія-СРСР у спогадах сучасників (від початку ХХ ст.. до Великої Вітчизняної війни). Упор. Войтович О.І. – В 2-х кн. – Одеса, 2005.

Рубин В.А. Идеология и культура Древнего Китая. –М., 1970.

Русина О. В. Студії з історії Києва та Київської землі. К., 2005.

Савин А.И. Английская деревня в эпоху Тюдоров. – М., 1903.

Середньовічна Европа: погляд з кінца ХХ ст. – Черновці, 2000.

Сказкин С.Д. Избранные труды по истории – М., 1973.

Смирин М.М. Германия эпохи Реформации и Великой Крестьянской войны. – М., 1962.

Смирин М.М. Эразм Роттердамский и реформационное движение в Германии. – М., 1978.

Смоляр Л. Минуле заради майбутнього (жіночий рух Наддніпрянської України ІІ половини ХІХ – початку ХХ ст.). Сторінки історії. – Одеса, 1997.

Соловьев Э. Непобежденный еретик. – М., 1984.

Стабурова Е.Ю. О перспективах дальнейшего изучения истории Синьхайской революции // Новое в изучении Китая. История и историография. – М., 1988.

Терещенко Ю.І. Україна і європейський світ. – К., 1996.

Тихомиров М.Н. Древняя Русь. – М., 1975.

Толочко П.П. Древнерусская народность. Воображаемая или реальная. СПб., 2005.

Толочко П.П. Київська Русь. – К., 1996.

Україна: друга половина ХХ століття. Нарис історії. – К., 1997.

Успенский Ф.И. История Византийской империи. М.-Л.,1948, т. 1-3.

Утченко С.Л. Древней Рим. События, люди, идеи. – М., 1969.

Утченко С.Л. Древней Рим. События, люди, идеи. – М., 1969.

Федорова Е.В. Императорский Рим в лицах. – М., 1979.

Федорова Е.В. Императорский Рим в лицах. – М., 1979.

Флиттнер Н.Д. Культура и искусство Двуречья и соседних стран. –Москва; Ленинград, 1958.

Черкас Б. Україна в політичних відносинах Великого князівства Литовського з Кримським ханством (1515—1540). К., 2006.

Чистозвонов А.Н. Нидерландская буржуазная революция ХVІ века. – М., 1984.

Шаповал Ю. Людина і система (штрихи до портрету тоталітарної доби в Україні). – К., 1994.

Шаповал Ю. Україна 20-50 років: сторінки ненаписаної історії. – К., 1993.

Шевельов Ю. Українська мова в першій половині ХХ ст. (1900-1941). Стан і статус. – К., 1987.

Шишкин В.А. Власть. Политика. Экономика: Послереволюционная Россия (1917-1928 гг.) – Спб., 1997.

Штаерман Е.М. История крестьянства в Древнем Риме. – М., 1996.

Штаерман Е.М. История крестьянства в Древнем Риме. – М., 1996.

Штокмар В.В. Очерки по истории Англии ХVІ в. – Л., 1957.

Якименко М. Економічна основа українського національно-визвольного руху на рубежі ХІХ-ХХ ст. // Сучасність. – 1995. – №8. – С.1.

Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. 3-є вид., перероб. і розшир. К., 2006.

Яковенко Н.М. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVІ-ХVІІ ст. К., 2002.

Яковлева (Таирова) Т. Мазепа. М., 2006.

Яровий В. Історія південних та західних слов’ян. – К., 2011.


Схожі:

Програма вступного іспиту з історії iconПрограма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 05. – Образотворче мистецтво
Програма затверджена на засіданні кафедри «Історії та теорії мистецтва», протокол №18 від «10» липня 2010 р
Програма вступного іспиту з історії iconПрограма вступного іспиту
України, який викладається як окремий самостійний предмет в руслі цивілізаційних підходів до всесвітньої історії. В умовах становлення...
Програма вступного іспиту з історії iconПрограма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 06. – Декоративно-прикладне мистецтво
Програма затверджена на засіданні кафедри «Історії та теорії мистецтва», протокол №18 від «10» липня 2010 р
Програма вступного іспиту з історії iconПрограма вступного іспиту з історії філософії Освітньо-кваліфікаційний рівень магістра, Спеціальність 03020101 «філософія» вступ
В загальній системі підготовки магістрів зі спеціальності «філософія» знання з історії філософії забезпечують необхідну ґрунтовну...
Програма вступного іспиту з історії iconПрограма вступного іспиту до магістратури Основна мова
Програма вступного іспиту до магістратури (напрям 0203 – філологія, спеціальність 020303 іноземна мова і література) складена на...
Програма вступного іспиту з історії iconПрограма вступного випробування з всесвітньої історії для вступу на перший курс навчання до національного університету «львівська політехніка»
Програму вступного випробування з всесвітньої історії складено з врахуванням вимог і змісту навчання історії в школі, закладених...
Програма вступного іспиту з історії iconДонецький національний університет програма вступного іспиту для навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст»
...
Програма вступного іспиту з історії iconДонецький національний університет програма вступного іспиту для навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст»
...
Програма вступного іспиту з історії iconДонецький національний університет програма вступного іспиту для навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Магістр»
Мета вступного іспиту – з’ясування рівня знань та вмінь, необхідних для опанування магістерської програми І спеціальності, а також...
Програма вступного іспиту з історії iconДонецький національний університет програма вступного іспиту для навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Магістр»
Мета вступного іспиту – з’ясування рівня знань та вмінь, необхідних для опанування магістерської програми І спеціальності, а також...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи