Методичні вказівки до виконання практичних робіт з курсу «Метеорологія І кліматологія» для студентів 2 курсу денної І 3 курсу заочної форм навчання спеціальності 070800   «Екологія та охорона навколишнього середовища» icon

Методичні вказівки до виконання практичних робіт з курсу «Метеорологія І кліматологія» для студентів 2 курсу денної І 3 курсу заочної форм навчання спеціальності 070800   «Екологія та охорона навколишнього середовища»




Скачати 260.43 Kb.
НазваМетодичні вказівки до виконання практичних робіт з курсу «Метеорологія І кліматологія» для студентів 2 курсу денної І 3 курсу заочної форм навчання спеціальності 070800   «Екологія та охорона навколишнього середовища»
Дата13.07.2012
Розмір260.43 Kb.
ТипДокументи


Міністерство освіти І науки України

Харківська національна академія міського господарства


Методичні вказівки
до виконання практичних робіт
з курсу «Метеорологія і кліматологія»



(для студентів 2 курсу денної і 3 курсу заочної форм навчання
спеціальності 6.070800   «Екологія та охорона навколишнього середовища»)


Харків-ХНАМГ-2007

Методичні вказівки до виконання практичних робіт з курсу «Метеорологія і кліматологія», (для студентів 2 курсу денної і 3 курсу заочної форм навчання спец. 6.070800 – «Екологія та охорона навколишнього середовища»). Укл.: Саратов І.Ю., Дядін Д.В. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 14 с.


Укладачі: І.Ю. Саратов,

Д.В. Дядін


Рецензент: доц. В.М. Ладиженський


Рекомендовано кафедрою ІЕМ, протокол № 1 від 30.08.2007


Практична робота 1. Атмосферний тиск. Барометри. Одиниці вимірювання атмосферного тиску та перерахунки між ними

Атмосферний тиск – це гідростатичний тиск атмосферного повітря на всі об’єкти, що знаходяться в ньому. Атмосферний тиск визначається масою стовпу повітря з площею основи, яка дорівнює одиниці. Маса 1 м3 сухого повітря, якщо зважити його на рівні моря і при температурі 0°С, дорівнює 1293 г, а на кожний квадратний сантиметр земної поверхні припадає 1033,3 г повітря.

Нормальним атмосферним тиском називають тиск, який дорівнює вазі ртутного стовпчика висотою 760 мм, що знаходиться при температурі 0°С на широті 45° і на рівні моря. Такий стовпчик тисне із силою 76 см∙13,596 = 1033 г/см2 , де 13,596 г/см3 – щільність ртуті при 0°С.

Для вимірювання атмосферного тиску в метеорологічній практиці використовують мілібари (мб). Один бар дорівнює тиску в 106 дин/см2. Одна дина дорівнює силі, яка, діючи на масу в 1 г, надає їй прискорення в 1 см/с2.

В одиницях СІ атмосферний тиск виражають в паскалях (Па = Н/м2). На практиці зручніше використовувати гектопаскалі (1ГПа = 100 Па = 10-1 кН/м2) з точністю до сотих. Наведемо співвідношення між барами, динами і паскалями: 1 мб = 103 дин/см2 = 107 дин/м2 = 102 Н/м2 = 1Гпа.

1 мм.рт.ст = 0,1 ∙ 13,596 ∙ 980,665 = 1333,3 дин/см2 = 1,33 мб.
Тут 980,665 см/с2 – прискорення сили тяжіння на рівні моря і на широті 45°. Звідси 1 мб = 0,75 мм.рт.ст.

Нормальний атмосферний тиск в інших одиницях виражається так: 760 мм.рт.ст. = 76 ∙ 13,596 ∙ 980,665 = 1013,3∙103 дин/см2 = 1013,3 мб =
= 101330 Па.

Крім вищевказаних, атмосферний тиск може бути виражений рядом інших одиниць вимірювання. Нижче наведено таблицю, яка містить співвідношення різних одиниць вимірювання атмосферного тиску (табл. 1.1).


^ Таблиця 1.1 – Одиниці вимірювання атмосферного тиску і співвідношення між ними

Одиниці тиску*

Па

бар

дин/см2

кгс/м2

мм. рт. ст.

атм. техн., ат

атм. фіз., атм

Па

1

10-5

10

0,102

0,0075

1,02·10-5

0,987·10-5

Бар

105

1

106

10193,7

750

1,02

0,986923

дин/см2

0,1

10-6

1

0,0102

0,00075

0,102·10-5

9,87·10-7

кгс/м2

9,80665

9,81·10-5

98,0665

1

0,073556

0,0001

9,68·10-5

мм. рт. ст.

133,3224

0,0013332

1333,224

13,6

1

0,00136

0,001316

атм. техн., ат

98066,5

0,981

980665

10000

735,56

1

0,968

атм. фіз., атм

101325

1,01

1013250

10332

760

1,0332

1

* для отримання значення тиску в інших одиницях необхідно заданий тиск помножити на відповідні перевідні коефіцієнти, що наведені в таблиці. Наприклад, якщо даний тиск становить 3,5 кгс/см2, то він дорівнює 35000 кгс/м2 = 343350 Па = 3,5 ат = 3,39 атм =
= 3,43 бар = 2574 мм.рт.ст.


Для вимірювання атмосферного тиску в метеорологічній практиці використовують деформаційні й рідинні барометри (від грецької baros – тяжіння, вага й metreo – виміряю). Найбільш поширені рідинні барометри, принцип дії яких оснований на врівноваженні атмосферного тиску вагою стовпу рідини. Принцип дії деформаційного барометру (анероїда) оснований на пружних деформаціях мембранної коробки.

Для визначення атмосферного тиску до показань ртутного барометру вводять поправки: 1) інструментальну, що виключає похибки виготовлення; 2) поправку для приведення показань барометру до 0°С, оскільки показання барометру залежать від температури (зі зміною температури змінюється щільність ртуті й лінійні розміри деталей барометра); 3) поправку для приведення показань барометру до нормального прискорення вільного падіння (gn = 9,80665 м/с2), яка обумовлена тим, що показання ртутних барометрів залежать від географічної широти й висоти над рівнем моря точки спостережень.

Найбільш точними стандартними приборами є ртутні барометри: ртуть завдяки великої щільності (13,596 г/см3) дозволяє отримати в барометрі порівняно невеликий стовп рідини, зручний для вимірювання. Ртутні барометри являють собою дві сполучені посудини, заповнені ртуттю, одна з яких – скляна трубка довжиною близько 90 см, яка запаяна зверху і не містить повітря.

Залежно від форми сполучених посудин ртутні барометри поділяють на 3 основних типи: чашкові, сифонні й сифонно-чашкові (рис. 1.1). На практиці використовують чашкові й сифонно-чашкові барометри. На метеорологічних станціях використовують станційний чашковий барометр (рис. 1.1, 2).



Рис. 1.1 – Ртутні барометри

Деформаційний барометр або барометр-анероїд (від грецької а – заперечна частка, nerys – вода, тобто який діє без рідини) вимірює атмосферний тиск на основі пружних деформацій. Приймальною частиною анероїду (рис. 1.2) є
кругла металічна коробка А з гофрованою основою, всередині якої створюється сильне розрідження. При підвищенні атмосферного тиску коробка стискується і тягне пружину, яка причеплена до неї; при зниженні тиску пружина розтискається і верхня основа коробки піднімається. Переміщення кінчика пружини передається стрілці В, яка переміщується шкалою С. В останніх конструкціях замість пружин використовують більш пружні коробки. До шкали причеплено дугоподібний термометр, який служить для внесення поправки до показань анероїда на температуру. Для отримання істинного значення тиску показання анероїду потребують поправки, які визначаються порівнянням із ртутним барометром. Похибка вимірювань складає 1-2 мбар.



Рис. 1.2 – Барометр-анероїд


Практична робота 2. Термометри. Температурні шкали. Перерахунки температур за різними шкалами

В метеорологічній практиці температура повітря вимірюється в градусах Цельсія. В літературі значення температури можуть бути виражені в градусах Фаренгейта, Кельвіна, Реомюра. Температурну шкалу Кельвіна використовують як одиницю Міжнародної термодинамічної температурної шкали і позначають К. Кельвін є однією з основних одиниць Міжнародної системи СІ. За величиною градус Кельвіна дорівнює градусу Цельсія. Кельвін дорівнює 1/273,16 частині термодинамічної температури потрійної точки води, тобто точки, при якій вода знаходиться в рівновазі: рідка вода, лід, пар. Перевод температури за шкалою Кельвіна в температуру за шкалою Цельсія здійснюється за формулою: t K = t°C + 273,16 K.

Температурна шкала Цельсія – шкала, в якій інтервал між точками танення льоду й кипіння води при нормальному атмосферному тиску (1013,25 Гпа або 760 мм.рт.ст.) поділений на 100 частин – градусів Цельсію (°С). При цьому температура танення льоду дорівнює 0°С, а кипіння води – 100°С.

Температурна шкала Фаренгейта – це шкала, в якій температурний інтервал між точками кипіння води й танення льоду (при нормальному атмосферному тиску) поділений на 180 частин – градусів Фаренгейта (°F). Точці танення льоду надано значення 32°F, а точці кипіння води – 212°F. Шкалу Фаренгейта традиційно використовують в США і в ряді інших країн. Перевод температури за шкалою Фаренгейта в температуру за шкалою Цельсія здійснюють за формулою: t°C = 5/9(t°F – 32° F).

Поряд із шкалою Фаренгейта також використовують абсолютну температурну шкалу Ранкіна (°Rа). За цією шкалою точка танення льоду відповідає 491,67°Rа, а точка кипіння води – 671,67°Rа. Співвідношення між градусом Кельвіна й градусом Ранкіна визначається за залежністю: К = 1,8n°Rа.

Ще необхідно зазначити температурну шкалу Реомюра, яку сьогодні вже не використовують, але зустрічається в технічній літературі минулих років. Одиницею температурної шкали Реомюра є градус Реомюра (°R), що дорівнює 1/80 частині температурного інтервалу між точками танення льоду (0°R) і кипіння води (80°R), тобто 1°R = 1,25°С.

Нижче в табл. 2.1 зведені значення температур критичних точок (танення льоду й кипіння води) за різними шкалами.

^ Таблиця 2.1 – Значення температур критичних точок за різними шкалами




К

єС

єF

єR

єRа

Температура танення чистого льоду при нормальному атмосферному тиску

273,16

0,0

32,0

0,0

491,67

Температура кипіння води при нормальному атмосферному тиску

373,16

100,0

212,0

80,0

671,67

^ Практична робота 3. Вітер. Шкала Бофорта. Прилади вимірювання сили й напрямку вітру. Побудування рози вітрів

Вітер – це горизонтальне переміщення повітряних мас відносно земної поверхні. Вітер характеризується швидкістю й напрямком. Крім цих параметрів у метеорології особливу увагу приділяють мінливості швидкості й напрямку
вітру в часі (поривчастість вітру). Швидкість і напрямок вітру на метеостанціях вимірюють на висоті 10-12 м від поверхні землі.

Силу вітру визначають в балах за шкалою Бофорта (табл. 3.1), що використовують в міжнародній синоптичній практиці з 1874 р.

^ Таблиця 3.1 – Шкала Бофорта

Бали

Словесне
визначення
сили вітру


Середня
швидкість вітру, м/с (км/год)


^ Дія вітру

0

Штиль

0-0,2 (<1)

Вітру немає. Дим з труб піднімається вертикально. Листя дерев нерухоме. Море дзеркально рівне.

1

Тихий

0,3-1,5 (1-5)

Вітер ще не може рухати флюгер, але вже відносить дим. На морі з’являються брижі, але піни на гребенях немає. Висота хвиль до 0,1 м

2

Легкий

1,6-3,3 (6-11)

Вітер відчувається обличчям. Шелестить листя. Флюгер приходить до руху. Гребені на хвилях не перекидаються, вони короткі з максимальною висотою до 0,3 м

3

Слабкий

3,4-5,4 (12-19)

Листя й тонкі гілки дерев коливаються. Майорять легкі прапори. Гребені хвиль вже добре виражені; перекидаючись, утворюють склоподібне шумовиння. Інколи виникають білі баранці. Середня висота хвиль 0,6 м

4

Помірний

5,5-7,9 (20-28)

Вітер здіймає пил і папірці, приводить до руху тонкі гілки дерев. Хвилі на морі видовжені, білі баранці видніються в багатьох місцях. Максимальна висота хвиль до 1,5 м

5

Свіжий

8,0-10,7 (29-38)

Коливаються гілки й тонкі стовбури дерев. Вітер відчувається рукою. Хвилі на морі ще не дуже великі, але вже скрізь видно білі баранці. Максимальна висота хвиль 2,5 м, середня – 2 м

6

Сильний

10,8-13,8 (39-49)

Гойдаються товсті гілки дерев, тонкі дерева гнуться. Гудуть телеграфні дроти. Утворюються великі хвилі. Білі від шумовиння гребені займають значні площі. Утворюється водяний пил. Максимальна висота хвиль – до 4 м, середня – 3 м



Продовження табл. 3.1

7

Міцний

13,9-17,1 (50-61)

Гойдаються стовбури дерев, гнуться великі гілки. Йти проти вітру важко. Хвилі громадяться, гребені зриваються вітром, піна лягає смугами за вітром. Максимальна висота хвиль до 5,5 м

8

Дуже міцний

17,2-20,7 (62-74)

Вітер ламає тонкі й сухі гілки дерев, говорити на вітру неможливо, йти проти вітру дуже важко. Сильне хвилювання на морі, хвилі помірно високі,
довгі. На краях гребенів починають злітати бризки. Максимальна висота хвиль до 7,5 м, середня – 5,5 м

9

Шторм

20,8-24,4 (75-88)

Вітер зриває черепицю з дахів, людей збиває з ніг. Гнуться великі дерева. Хвилі на морі високі. Піна широкими щільними смугами лягає за вітром. Гребені хвиль перекидаються і розсипаються бризками, погіршуючи видимість (максимальна висота хвиль – 10 м, середня – 7 м)

10

Сильний шторм

24,5-28,4 (89-102)

На суші відбувається зрідка. Вітер руйнує будівлі, з корінням вириває дерева. Хвилі дуже високі, із загнутими до низу гребенями. Сильний шум хвиль схожий на удари. Поверхня моря біла від піни.
Видимість на морі погана.

Максимальна висота хвиль – 12,5 м, середня – 9 м

11

Жорстокий шторм

28,5-32,6 (103-117)

На суші спостерігається дуже рідко. Супроводжується руйнаціями на великих площах. Хвилі на морі настільки високі, що судна невеликого й середнього розміру часом зникають з поля зору. Краї хвиль скрізь збиваються в шумовиння. Максимальна висота хвиль – до 16 м, середня – 11,5 м

12

Ураган

>32,6 (>117)

Море все вкрите смугами піни. Повітря наповнене шумовинням і бризками. Дихати важко. Видимість дуже погана


Прилади, що вимірюють швидкість вітру, називають анемометрами (рис. 3.1), а швидкість і напрямок вітру – анеморумбометрами. Анеморумбограф – прилад, що безперервно реєструє напрямок і швидкість вітру.



Рис. 3.1 – Анемометр чашковий ручний і анемометр з млинковою вертушкою

^ Практична робота 4. Аспіраційний психрометр, гігрометри. Вимірювання відносної вологості

Відносну вологість повітря визначають за допомогою психрометрів і гігрометрів. Для безперервної реєстрації відносної вологості використовують гігрографи.

Відносна вологість є параметром стану вологого повітря і виражається формулою:



де ? – величина відносної вологості повітря,

Рп – парціальний тиск водних парів у вологому повітрі,

Рн – тиск насичених водяних парів при температурі повітря.

Відносну вологість для психрометра Ассмана визначають за психрометричною формулою:



де Рм, Рн – парціальний тиск насичених водяних парів при температурі відповідно вологого й сухого термометрів, мм.рт.ст.,

А – психрометричний коефіцієнт (А = 6,26∙10-4 (°С)-1)

РБ – атмосферний тиск, мм.рт.ст.

tс, tв – температура відповідно сухого й вологого термометрів, °С.

Значення Рм і Рн визначають за таблицею насиченого пару (табл. 4.1).

^ Таблиця 4.1 – Тиск насичених водяних парів

Температура повітря, °С

Тиск насичених водяних парів, мм.рт.ст

Температура повітря, °С

Тиск насичених водяних парів, мм.рт.ст

Температура повітря, °С

Тиск насичених водяних парів, мм.рт.ст

+7

7,513

+13

11,231

+19

16,477

+7,5

7,775

+13,5

11,604

+19,5

16,999

+8

8,045

+14

11,987

+20

17,735

+8,5

8,323

+14,5

12,382

+20,5

18,085

+9

8,609

+15

12,788

+21

18,650

+9,5

8,905

+15,5

13,205

+21,5

19,231

+10

9,209

+16

13,634

+22

19,827

+10,5

9,521

+16,5

14,046

+22,5

20,440

Продовження табл. 4.1

Температура повітря, °С

Тиск насичених водяних парів, мм.рт.ст

Температура повітря, °С

Тиск насичених водяних парів, мм.рт.ст

Температура повітря, °С

Тиск насичених водяних парів, мм.рт.ст

+11

9,884

+17

14,530

+23

21,068

+11,5

10,176

+17,5

14,997

+23,5

21,714

+12

10,518

+18

15,477

+24

22,377

+12,5

10,870

+18,5

15,971

+24,5

23,060


При визначенні вологості за допомогою психрометра вимірюють температуру оточуючого повітря сухим і вологим термометрами. Ртутний резервуар вологого термометра огортається марлею (батистом) і змочується дистильованою водою, він показує температуру випаровування води. Використовуючи величини температур сухого й вологого термометрів визначають відносна вологість декількома способами – за психрометричною таблицею (табл. 4.2), психрометричним графіком (рис. 4.1) і розрахунком за формулою. На психрометричному графіку (рис. 4.1) на верхній шкалі вказано температуру (вертикальні лінії відповідають температурі сухого термометру, діагональні – вологого термометру). На перехресті виміряних температур сухого й вологого термометрів визначають відносну вологість у відсотках по горизонтальним лініям.

Порядок виконання роботи:

  1. Установити психрометр на стаціонарний штатив.

  2. Ввести гумову піпетку з дистильованою водою до внутрішньої захисної трубки термометру й змочити батист на резервуарі.

  3. Завести майже до кінця вентилятор психрометру.

  4. За 4 хвилини після пуску вентилятора зробити відлік по термометрам. Відлік знімати з точністю до половини поділки шкали.

  5. Визначити відносну вологість трьома способами (за формулою, таблицею й графіком) і порівняти результати.





Рис. 4.1 – Психрометричний графік


^ Таблиця 4.2 – Психрометрична таблиця розрахунку відносної вологості

Температура за сухим термометром, °С

Температура за вологим термометром, °С

10,0

10,5

11,0

11,5

12,0

12,5

13,0

13,5

14,0

14,5

15,0

15,5

16,0

16,5

17,0

17,5

18,0

18,5

Відносна вологість повітря, %

12

78

83

89

94

100








































13

69

74

79

84

89

94

100


































14

60

65

70

74

79

84

90

95

100




























15

52

57

61

66

71

75

80

85

90

95

100






















16

46

50

54

58

63

67

71

76

81

85

90

95

100
















17

39

43

47

51

55

59

64

68

71

77

81

86

90

95

100










18

34

37

41

45

49

53

56

61

65

69

73

77

82

86

91

95

100




19

29

32

36

39

43

46

50

54

58

62

66

70

74

78

82

86

91

95

20

24

27

30

34

37

41

44

48

52

55

59

63

66

70

74

78

82

86

21

20

23

26

29

32

36

39

42

46

49

53

56

60

64

67

71

75

79

22

16

19

22

25

28

31

34

37

40

44

47

50

54

57

61

64

68

71

23

13

16

18

21

24

27

30

33

36

39

42

45

48

51

55

58

62

66

24




12

15

18

20

23

26

28

31

34

37

40

43

46

49

53

56

59

25







11

14

17

19

22

25

27

30

33

36

38

41

44

47

50

53


Навчальне видання

Методичні вказівки до виконання практичних робіт з курсу «Метеорологія і кліматологія», (для студентів 2 курсу денної і 3 курсу заочної форм навчання спец. 6.070800 – «Екологія та охорона навколишнього середовища»).


Укладачі: Іван Юхимович Саратов,

Дмитро Володимирович Дядін


Редактор: З.М. Москаленко


План 2007, поз. додаткова

____________________________________________________________________

Підп. до друку. 5.11.07 Формат 60х84 1/16. Папір офісний.

Друк на ризографі Умовн.-друк. арк. 0.75 Обл.-вид. арк.. 1.25

Замовл. № Тираж 100 прим.

____________________________________________________________________

61002, Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12

____________________________________________________________________

61002, Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12

Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ


Схожі:

Методичні вказівки до виконання практичних робіт з курсу «Метеорологія І кліматологія» для студентів 2 курсу денної І 3 курсу заочної форм навчання спеціальності 070800   «Екологія та охорона навколишнього середовища» iconМетодичні вказівки до самостійної роботи студентів з курсу «Метеорологія І кліматологія» для студентів 2 курсу денної І 3 курсу заочної форм навчання спеціальності 070800 «Екологія та охорона навколишнього середовища»
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з курсу «Метеорологія І кліматологія», (для студентів 2 курсу денної І 3 курсу...
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з курсу «Метеорологія І кліматологія» для студентів 2 курсу денної І 3 курсу заочної форм навчання спеціальності 070800   «Екологія та охорона навколишнього середовища» iconМетодичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу «Метеорологія І кліматологія» для студентів 2 курсу денної форми навчання спеціальності 070800 «Екологія та охорона навколишнього середовища»
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу «Метеорологія І кліматологія», (для студентів 2 курсу денної...
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з курсу «Метеорологія І кліматологія» для студентів 2 курсу денної І 3 курсу заочної форм навчання спеціальності 070800   «Екологія та охорона навколишнього середовища» iconХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з курсу “Метеорологія І кліматологія” (для студентів 2 курсу денної І 3 курсу...
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з курсу «Метеорологія І кліматологія» для студентів 2 курсу денної І 3 курсу заочної форм навчання спеціальності 070800   «Екологія та охорона навколишнього середовища» iconХарківська національна академія міського господарства конспект лекцій по курсу „метеорологія І кліматологія”
«Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» та 3 курсу заочної форми навчання за напрямом підготовки...
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з курсу «Метеорологія І кліматологія» для студентів 2 курсу денної І 3 курсу заочної форм навчання спеціальності 070800   «Екологія та охорона навколишнього середовища» iconМетодичні вказівки
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни “Інформаційні технології управління” (для студентів 4 курсу денної І 5 курсу...
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з курсу «Метеорологія І кліматологія» для студентів 2 курсу денної І 3 курсу заочної форм навчання спеціальності 070800   «Екологія та охорона навколишнього середовища» iconМетодичні вказівки до виконання індивідуальних розрахунково-графічних завдань, практичних завдань І самостійних робіт з курсу “теоретичні основи водопідготовки та водокористування”
Теоретичні основи водопідготовки та водокористування” (для студентів 3 курсу денної І заочної форм навчання спеціальності 070800...
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з курсу «Метеорологія І кліматологія» для студентів 2 курсу денної І 3 курсу заочної форм навчання спеціальності 070800   «Екологія та охорона навколишнього середовища» iconХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки
Методичні вказівки до самостійного вивчення курсу “Основи утилізації відходів”(для студентів 4 курсу денної І 5 курсу заочної форм...
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з курсу «Метеорологія І кліматологія» для студентів 2 курсу денної І 3 курсу заочної форм навчання спеціальності 070800   «Екологія та охорона навколишнього середовища» iconМетодичні вказівки
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни “Моделювання І пргнозування стану довкілля” (для студентів 4 курсу денної І...
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з курсу «Метеорологія І кліматологія» для студентів 2 курсу денної І 3 курсу заочної форм навчання спеціальності 070800   «Екологія та охорона навколишнього середовища» iconХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки
Розрахунок параметрів хвостосховища” з курсу “ Основи утилізації відходів” (для студентів 4 курсу денної І 5 курсу заочної форм навчання...
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з курсу «Метеорологія І кліматологія» для студентів 2 курсу денної І 3 курсу заочної форм навчання спеціальності 070800   «Екологія та охорона навколишнього середовища» iconМетодичні вказівки
Методичні вказівки до організації самостійної роботи з дисципліни “Інформаційні технології управління” (для студентів 4 курсу денної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи