Міністерство охорони здоров’я україни icon

Міністерство охорони здоров’я україни




Скачати 158.85 Kb.
НазваМіністерство охорони здоров’я україни
Дата13.07.2012
Розмір158.85 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ


кафедра нервових хвороб, психіатрії

та медичної психології ім. С.М.Савенка




“ЗАТВЕРДЖЕНО”


на методичній нараді

____” ____________ 200 р.

Протокол № ______

Завідувач кафедри

професор В.М.Пашковський


МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА № 14


студентам 3 курсу медичного факультету №3

(спеціальність "медична психологія")

для підготовки до практичного заняття

з психофізіології


Уява про мозкову організацію вищих психічних функцій

та основні принципи психофізіологічної діагностики”


Чернівці

1.ТЕМА: Уява про мозкову організацію вищих психічних функцій і основні принципи психофізіологічної діагностики.

^ 1.1. Науково-методичне обгрунтування теми

Професійний психофізіологічний відбір є одним із напрямків роботи по підвищенню якості діяльності фахівців, забезпеченню і підтримці високої ефективності сучасних технічних систем за рахунок підвищення надійності людської ланки в системах "людина-машина". Він дозволяє поліпшити якість комплектування підрозділів, скоротити терміни навчання, підготовки і тренування, а також знизити відсів (через професійну непридатність) і підвищити стабільність колективів.

^ 2. Тривалість заняття: 2 години.

3. Навчальна мета:

3.1.Знати:

-нейрофізіологічні основи психічної діяльності.

-суть психофізіологічного відбору;

- значення професійного психофізіологічного відбору;

-види і принципи профвідбору;

-основні властивості нервової системи і методичні підходи до їхнього вивчення;

-психофізіологічні механізми й індивідуальні особливості інформаційних процесів;

-властивості основних пізнавальних психічних процесів;

-властивості психомоторики.

3.2.Уміти:

-проводити дослідження й оцінку психофізіологічних і психологічних властивостей, здібностей і можливостей людини з метою прогнозування їх профпридатності.

3.3. Опанувати практичні навички:

-проведення психофізіологічного дослідження особистості за допомогою батареї тестів.

^ 4. Поради студенту:

Психофізіологічний відбір є складовою частиною професійного відбору, що представляє комплекс міроприємств, що дозволяють виявити осіб, які найбільш придатні за своїми індивідуальними якостями, можливостями для навчання і подальшої професійної діяльності за конкретною спеціальністю. Іншими словами, професійний відбір - це відбір осіб, найбільш придатних для даної професії (спеціальності).

Потреба в професійному психофізіологічному відборі викликана обмеженістю педагогічних можливостей розвитку ряду психофізіологічних якостей і властивостей людини, а також наявністю певного кола спеціальностей, що пред'являють до людини надзвичайні вимоги. Недостатній розвиток необхідних для тієї чи іншої спеціальності психофізіологічних якостей і здібностей виявляється як професійна непридатність (професійне протипоказання). Це відноситься в першу чергу до тих якостей, що дуже стійкі в силу своєї генетичної обумовленості.

Професійний відбір ґрунтується на індивідуальних відмінностях між людьми. Існування відмінностей стану здоров'я і фізичного розвитку, загального розвитку інтелекту, наявного рівня знань, умінь і навичок, психологічної спрямованості особистості (мотивації), психологічних і психофізіологічних властивостей (увага, пам'ять, мислення, основні властивості нервової системи, рухові здібності тощо) дозволяє в принципі оптимально вирішувати задачі професійної орієнтації і професійного відбору.

Варто підкреслити, що індивідуальні відмінності, що характеризують змістовну сторону людської психіки (світогляд, моральні й етичні цінності, інтереси, цілі, прагнення, волю тощо), мають соціальне походження. Оскільки ці психологічні властивості, що характеризують людину як особистість, не зв'язані з генотипом, вони можуть змінюватися й удосконалюватися під впливом виховання. Урахування цих відмінностей у процесі професійного відбору сприяє конкретизації в індивідуальній виховній роботі з людьми.

Поряд з цим необхідно враховувати те, що індивідуальні відмінності по ряду психодинамічних якостей зв'язані з певною генетичною обумовленістю останніх. У останні роки в психологічній науці з'явилися конкретні дані щодо генетичної обумовленості деяких параметрів електроенцефалограми людини, сили, рухливості, лабільності і динамічності нервових процесів, рухових здібностей та ін. Дослідженням відносно стійких властивостей людини, у певній мірі зв'язаних з генетичною програмою, займається диференціальна психофізіологія. Ця галузь психологічної науки вивчає біологічні причини і фактори індивідуальних відмінностей між людьми за їхніми психодинамічними характеристиками.

Теоретичною основою професійного психофізіологічного відбору є перш за все диференціальна психофізіологія.

^ Професійний психофізіологічний відбір представляє собою систему заходів, направлених на виявлення осіб, які за своїми психофізіологічними властивостями, можливостями в найбільшій мірі відповідають вимогам конкретної спеціальності. Такі особи найбільш придатні до навчання у встановлений термін і до наступної успішної професійної діяльності. Відбираючи кандидатів для тієї чи іншої спеціальності (професії), необхідно враховувати насамперед особливості відповідного виду діяльності і ті вимоги, які професія пред'являє до людини.

Багато професій сполучені не тільки з виконанням набору специфічних робочих операцій, але і з особливостями режиму праці і відпочинку (змінна праця з нічною зайнятістю, чергування за пультом керування й ін.), з особливостями навколишнього середовища (робота на відкритому повітрі, у спеціальному приміщенні, у контакті з токсичними речовинами й ін.), з екстремальними факторами (нервово-емоційні перевантаження, шум, вібрація й ін.). Не всі люди рівною мірою й у прийнятний термін можуть опанувати відповідною професією, пристосуватися до специфічних умов роботи за даною, конкретною спеціальністю. Тому в ряді випадків приходиться відбирати тих з них, що мають досить розвинуті психофізіологічні і психологічні властивості, організм яких більш стійкий до впливу виробничих умов середовища в трудовій діяльності і може пристосуватися до них у відносно короткий термін без збитку для здоров'я і працездатності.

Варто враховувати, що ефективність спеціальних тренувань, психологічної підготовки, загартовування й інших заходів, спрямованих на адаптацію до специфічних умов професійної діяльності, для різних осіб різна. Результативність цих заходів по відношенню до частини людей може виявитися недостатньою, оскільки вона значною мірою залежить від індивідуальних особливостей і можливостей людини, її віку, конституційних якостей, неспецифічної реактивності і резистентності організму.

При проведенні професійного психофізіологічного відбору доцільно прогнозувати можливості людини щодо розвитку психофізіологічних властивостей і здібностей. Разом з тим приходиться рахуватися з тим, що розвиток їх вимагає звичайно багато часу і застосування складних методів. Це суперечить сучасним вимогам - скороченню термінів підготовки і допуску військових спеціалістів до самостійної роботи за фахом.

Відбір є складовою частиною всього комплексу заходів по обліку людського фактора в процесі забезпечення і підтримки високої ефективності систем "людина-техніка".

Необхідно також враховувати, що психофізіологічний профвідбір носить рекомендаційний характер. Результати психофізіологічного обстеження повинні враховуватися при рішенні питання про профпридатність кожної людини в комплексі з даними про стан здоров'я, наявний рівень загального розвитку, знань, умінь і навичок, соціально-демографічними даними. При цьому особливо важливе значення має глибока і всебічна оцінка морально-політичних якостей.

Доцільність проведення психофізіологічного профвідбору для кожної спеціальності повинна бути обґрунтована. Тільки тоді від нього правомірно очікувати високої результативності.

Професійний психофізіологічний відбір має значення не тільки для забезпечення високої ефективності експлуатації військово-технічних систем, але і для збереження здоров'я і профілактики професійних захворювань у військовослужбовців. Це відноситься до тих категорій фахівців, діяльність яких характеризується підвищеною нервово-емоційною напругою, порушенням природного ритму сну-неспання, гіподинамією, підвищеними вимогами до аналізаторних систем, пам'яті, уваги, нервово-психічній стійкості, до безпомилковості виконання складних задач в умовах дефіциту часу й екстремальної обстановки.

За результатами психофізіологічного обстеження виробляються рекомендації щодо професійної придатності кожного кандидата. Весь контингент, що відбирається, звичайно поділяють на 4 групи: придатні в I чергу, придатні в 2 чергу, з непевним прогнозом і непридатні. У деяких випадках проводиться розподіл на три групи ( групу осіб з непевним прогнозом профпридатності в цьому випадку не виділяють).

^ Перша група - придатні в першу чергу (безумовно придатні). До них відносяться кандидати, що можуть успішно опанувати даною конкретною спеціальністю у встановлений термін і успішно виконувати надалі запропоновані функції при роботі з технікою. У цих осіб є повна відповідність психофізіологічних властивостей і можливостей з вимогами, пропонованими до них відповідною спеціальністю.

^ Друга група - придатні в другу чергу. Особи, що входять у цю групу, можуть допускати в процесі роботи за спеціальністю незначні помилки, які не здійснюють істотного впливу на ефективність використання військово-технічних систем. Ці помилки частіше можуть бути зв'язані зі зміною умов діяльності, появою не запропонованих раніше функцій, ускладненням обстановки. У таких фахівців має місце деяке зниження резервних можливостей організму.

^ Третя група - особи з непевним прогнозом професійної придатності, для яких необхідне збільшення термінів підготовки і коректування програми навчання, а також спеціальні тренування підвищеного обсягу. Призначення таких осіб на відповідні посади сполучено з підвищеною ймовірністю здійснення ними помилок у процесі роботи з технікою і допускається при гострому дефіциті людських ресурсів. У цьому випадку необхідне проведення спеціального комплексу заходів щодо додаткового навчання, тренування, а також здійснення періодичного психофізіологічного спостереження і контролю.

^ Четверта група - непридатні. До них відносяться кандидати, що не можуть опанувати військовою спеціальністю у встановлений термін і, безумовно, знижують ефективність застосування військово-технічних систем. У випадку розподілу обстежуваних осіб на три групи в четверту групу відносять осіб з непевним прогнозом профпридатності. Навчання непридатних малопродуктивне навіть при зміні режиму підготовки і тренування.

^ Види і принципи профвідбору. Професійний відбір включає наступні види: медичний, соціально-психологічний, освітній та психофізіологічний.

Медичний відбір полягає у виявленні тих осіб, стан здоров'я і рівень фізичного розвитку яких дозволяють (у встановлений термін) успішно опанувати спеціальністю, для якої проводиться відбір, і ефективно працювати за даною спеціальністю протягом роботи без збитку для здоров'я.

Стан здоров'я лімітує відбір кандидатів для різних груп військових спеціальностей, для вступу у ВУЗ, при призначенні на посади, зв'язані з впливом професійних шкідливостей. Особи, що не пройшли медичний відбір, іншим видам професійного відбору не піддаються.

При медичному відборі особливе значення надається оцінці нервово-психічного статусу, виявляються особи з нервово-психічною нестійкістю.

Соціально-психологічний відбір призначають для виявлення тих соціально обумовлених психологічних властивостей, у тому числі морально-політичних і моральних якостей, що необхідні для успішної роботи людини в колективі, відбивають його готовність і прагнення виконати поставлені задачі в будь-яких умовах, а також задоволеність своєю працею. Соціально-психологічний відбір є ядром особистісного підходу до оцінки людини.

Особистісний підхід - це розуміння особистості й окремих її психічних проявів у єдності з діяльністю. У відповідності з принципом єдності психологічної структури особистості з діяльністю ні одне психічне явище, що проявляється в діяльності, не може бути правильно зрозуміле без урахування його особистісної обумовленості. У процесі соціально-психологічного відбору виявляються й оцінюються соціально обумовлені риси особистості: її спрямованість і мотивація у вигляді прагнень, інтересів, цілей, морально-політичні якості.

Для проведення соціально-психологічного відбору використовуються документи, що характеризують людину в період, що передує відбору, а також спостереження, бесіда, анкетування, особистісні тести. З певною ефективністю можуть також використовуватися методи соціометрії й оцінки нервово-психічної стійкості.

Освітній відбір призначений для виявлення в кандидатів знань і навичок, необхідних для подальшого навчання за обраною спеціальністю. Він дозволяє забезпечити необхідний початковий рівень підготовки фахівців.

У процесі освітнього відбору визначення придатності здійснюється не тільки за оцінками, раніше отриманими у школі, середньому спеціальному чи вищому навчальному закладі, але і за допомогою спеціальних методик, у тому числі призначених для оцінки загального розвитку.

Психофізіологічний відбір призначений для виявлення в кандидатів тих професійно важливих психофізіологічних якостей і здібностей, що необхідні для оволодіння професійними знаннями, навичками й уміннями, що визначають успішність навчання у встановлений термін і ефективність наступної професійної діяльності за конкретною спеціальністю.

Серед видів професійного відбору психофізіологічний відбір займає особливе місце. Це зв'язано з тим, що психофізіологічні іспити і дослідження дозволяють досить швидко й об'єктивно "вимірювати" велику кількість психофізіологічних властивостей, виявляти тонку структуру індивідуальних особливостей особистості, що іншими методами можна визначити лише у пpoцесі тривалих спеціально організованих спостережень, а також вивчення фахівців у процесі діяльності. Важливо, що психофізіологічні характеристики (властивості) людини можуть кількісно виражати професійно важливі якості особистості і володіють для багатьох професій досить високої прогностичністю.

При розробці системи професійного психофізіологічного відбору фахівців необхідно керуватися певними принципами, серед яких найважливішими варто вважати принципи обґрунтованості, комплексності, динамічності, активності відбору і принцип угрупування спеціальностей.

При обґрунтуванні необхідності професійного психофізіологічного відбору визначають його конкретні задачі, зокрема:

- прогнозування професійної придатності до навчання за відповідною спеціальністю;

- прогнозування професійної придатності до специфічної діяльності за конкретною спеціальністю (водій автотранспорту, радіотелеграфіст, оператор пультового устаткування тощо).

• прогнозування професійної придатності до керування і керівництва колективом.

Після обґрунтування мети і задач відбору обґрунтовують професійні вимоги до кандидатів, для чого проводять дослідження й оцінку умов майбутньої діяльності, аналіз трудового процесу. На основі професіограми визначають професійно важливі психофізіологічні якості і здібності, необхідні для успішного навчання й оволодіння спеціальністю. Складається психопрофесіограма. Потім доцільно провести експериментальну перевірку надійності і прогностичної валідності методик психофізіологічного обстеження і визначити критерії оцінки професійно важливих властивостей особистості. За обраними психофізіологічними методиками проводять обстеження контингенту кандидатів, після чого оцінюють кореляцію між успішністю навчання (діяльності) і результатами оцінки кандидатів за кожною методикою, а також за результатами оцінки їхньої професійної придатності за допомогою всієї сукупності методик. З метою вибору найбільш прийнятних методик і виключення малоінформативних застосовують кореляційний і факторний аналіз. Підсумком цієї роботи є обґрунтування необхідного і достатнього набору методик психофізіологічного обстеження, що дозволяють з достатньою ймовірністю прогнозувати професійну придатність кандидатів.

Після визначення набору (батареї) психофізіологічних методик, призначених для обстеження кандидатів на конкретну спеціальність, розробляють і обгрунтовують організаційно-методичні форми проведення професійного психофізіологічного відбору.

Комплексність відбору означає усебічне вивчення й оцінку можливостей кожного кандидата для рішення питання про його придатність до роботи за конкретною спеціальністю.

Проводиться оцінка стану здоров'я і фізичного розвитку, соціально-психологічних якостей, рівня знань, умінь і навичок, психофізіологічних властивостей і здібностей. Цим досягається повноцінність оцінки особистості людини з обліком усієї її складності й індивідуальних особливостей.

Для оцінки професійної придатності недостатньо оцінити якусь одну з психофізіологічних властивостей, навіть якщо вона і є дуже істотною. Звичайно застосовується комплекс (батарея) психофізіологічних методик. Проводиться індивідуальне обстеження з застосуванням апаратурних методик, групове обстеження з використанням бланкових психофізіологічних тестів, індивідуальна бесіда і спостереження по заздалегідь складених планах, анкетування, використовуються особистісні тести (СМВО, 16 -ФОО та ін.).

^ Принцип динамічності (етапності) відбору передбачає раціональну послідовність і повторність обстежень кандидатів, що забезпечує наростаюче нагромадження інформації про властивості, здібності і можливості людини. Коли мають на увазі цей принцип, іноді використовують поняття пролонгованого (лонгітюдного) відбору.

Доцільність етапного професійного психофізіологічного відбору фахівців обумовлена тим, що в результаті одномоментного обстеження, можливості й обсяг якого звичайно лімітуються обмеженим часом, дуже важко одержати повну інформацію про властивості, здібності і можливості кандидата. У зв'язку з цим ймовірність надійного прогнозування професійної придатності може виявитися недостатньою. Крім того, одноразове обстеження утрудняє оцінку можливостей розвитку психофізіологічних властивостей і здібностей. Обсяг і характер психофізіологічного обстеження на різних стадіях професійного відбору не однакові.

На першому етапі вивчення кандидатів основну роль грає вивчення анкет, характеристик, а також проведення бесіди, що дозволяє скласти загальне (попереднє) уявлення про особистість обстежуваних.

На другому етапі широко використовуються необхідні психофізіологічні методики, одні з яких призначені для групових, інші - для індивідуальних досліджень із застосуванням необхідних психофізіологічних бланків і спеціальних приладів. Для одержання докладних і глибоких даних про психологічну структуру особистості обстежуваних використовують так називані особистісні опитувачі. Серед останніх найбільш розробленими є СМВО (стандартизована методика вивчення особистості) і 16 ФОО (16-факторний особистісний опитувач).

На третьому етапі використовуються психофізіологічні методики, призначені для кожної конкретної спеціальності, а також методи соціометрії.

Раціональна послідовність міроприємств профвідбору забезпечується при розподілі їх на трьох основних етапах: попередньому, основному і відбору за результатами практичної діяльності в процесі навчання і після призначення на посаду.

З огляду на певну мінливість деяких психофізіологічних показників під впливом навчання, тренувань, навантажень тощо, а також можливі зміни в стані здоров'я необхідні повторні обстеження в процесі навчання осіб, визнаних придатними за результатами початкового обстеження.

Говорячи про активний профвідбір, варто мати на увазі принципову можливість розвитку за допомогою спеціальних індивідуальних тренувань таких недостатньо виражених в окремих осіб якостей, як почуття часу, фізична сила і витривалість, сенсомоторні реакції й ін.

Принцип угрупування спеціальностей полягає в тому, щоби розробляти комплекси методик психофізіологічного обстеження не для кожної спеціальності, число яких надзвичайно велике, а для груп спеціальностей. Такі групи спеціальностей повинні бути досить однорідними як за психофізіологічною сутністю, так і за вимогами до фахівця.

Разом з тим деякі методи, наприклад методи оцінки нервово-психічної стійкості, можуть застосовуватися незалежно від тієї чи іншої спеціальності.

Розглянуті принципи є загальними, які значною мірою визначають основи системи професійного психофізіологічного відбору військових фахівців.

^ Робота 1. Ознайомлення з методикою проведення психофізіологічного дослідження особистості за допомогою батареї тестів.

Мета роботи: Ознайомити з методикою проведення та інтерпретацією даних досліджень.

^ Для роботи потрібні: тести.

Хід роботи: Згідно інструкції досліджуваний дає відповіді на питання в комплексі з реєстрацією показників фізіологічного стану організму.

^ Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Провести аналіз одержаних результатів.

У висновках відповісти на такі запитання: До якої групи здоров’я можна віднести обстежуваного?


Завдання для самостійної праці й самоконтролю.

1. У чому суть психофізіологічного відбору?

2. Яке значення професійного психофізіологічного відбору?

3. Які види і принципи профвідбору?

4. Які основні властивості нервової системи і методичні підходи до їхнього вивчення;

5. Які психофізіологічні механізми й індивідуальні особливості інформаційних процесів?

6. Які властивості основних пізнавальних психічних процесів?

7. Які властивості психомоторики?


^ 5. Контрольні питання:

  1. Нейрофізіологічні основи психічної діяльності.

  2. Сутність, значення й ефективність професійного психофізіологічного відбору.

3. Види і принципи профвідбору.

  1. Дослідження й оцінка психофізіологічних і психологічних властивостей, здібностей і можливостей людини з метою прогнозування профпридатності.

5. Основні властивості нервової системи і методичні підходи до їхнього вивчення.

6. Психофізіологічні механізми й індивідуальні особливості інформаційних процесів.

7. Властивості основних пізнавальних психічних процесів.

8. Особистісний підхід до оцінки профпридатності.

9. Властивості психомоторики.

6. Література:

6.1. Основна:

  1. Данилова Н.Н. Психофизиология. — М.: Аспект Пресс, 1998.- С. 324-334.

  2. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчині и женщині.-С.-П.: ПИТЕР, 2002.-С. 296-344.

  3. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология.-С.-П.: ПИТЕР, 2001.-С. 247-263.

  4. Марютина Т.М., Ермолаев О.Ю. Введение в психофизиологию.-М.: Флинта, 2001.- С.36-72.

  5. Психофизиология / Под ред. Ю.И. Александрова. — С.-П..:ПИТЕР, 2001.- С. 186-43.



6.2. Додаткова:

1. Проблеми генетичної психофізіології людини. М. “Наука”, 1978.

2. Русалов В.М. Біологічні основи індивідуальних психологічних відмінностей. М.,"Наука",1979.

3. Трошихин В.А. и др. Функциональная подвижность нервных процессов и профессиональный отбор. Киев, "Наукова думка", 1978, с. 129.


Методичну вказівку склала

доцент кафедри, к. мед. н. Карвацька Н.С.



Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни
Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської
Міністерство охорони здоров’я україни iconЛекція: “ Правові основи організації охорони здоров'я
Міністерство охорони здоров‘я україни вднзу «українська медична стоматологічна академія» Кафедра соціальної медицини, організації,...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національн ий медичн ий університет ім ені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Ки ївської міської держа вної а дміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я україни
Пропедевтики дитячих хвороб. Програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації”...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України
Дитяча неврологія”, схваленої Кординаційною науково-методичною радою з післядипломної освіти лікарів І провізорів при Головному управлінні...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни донецький національний медичний університет ім. М. Горького збірник алгоритмів стоматологічних маніпуляцій
Рекомендовано цмк з вищої медичної освіти Міністерства охорони здоров`я України як навчальний посібник для студентів стоматологічних...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи