Міністерство охорони здоров’я україни icon

Міністерство охорони здоров’я україни




Скачати 110.35 Kb.
НазваМіністерство охорони здоров’я україни
Дата13.07.2012
Розмір110.35 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ


кафедра нервових хвороб, психіатрії

та медичної психології ім. С.М.Савенка




“ЗАТВЕРДЖЕНО”


на методичній нараді

____” ____________ 200 р.

Протокол № ______

Завідувач кафедри

професор В.М.Пашковський


МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА № 7


студентам 3 курсу медичного факультету №3

(спеціальність "медична психологія")

для підготовки до практичного заняття

з психофізіології


Психофізіологічні механізми пам’яті.

Методи дослідження стану пам’яті”


Чернівці

1.ТЕМА: Психофізіологічні механізми пам’яті.

Методи дослідження стану пам’яті

1.1. Науково-методичне обгрунтування теми

Память має велике значення у життєдіяльності людини. Завдяки їй людина набуває життєвий досвід, навчаючись мові, рухам, орієнтації у навколишньому середовищі, оволодіває досвідом попередніх поколінь. Пам'ять є психічною функцією, що зберігає у свідомості минулі враження, відтворює минулий досвід; це один із процесів розумової діяльності людини; це властивість живих систем засвоювати і використовувати знання.

Знання ролі та механізмів пам’яті мають не тільки діагностичне значення при нервових та психічних захворюваннях, але й потрібні лікарю-психологу для розуміння причин тих чи інших вчинків людини, її повсякденної поведінки, емоційних реакцій.

Знання стану пам'яті хворого необхідне лікарю-мед.психологу на всіх етапах обстеження та лікування.

^ 2. Тривалість заняття: 2 години.

3. Навчальна мета:

3.1.Знати:

- роль пам’яті в поведінковому акті;

- види пам‘яті;

- механізми і процеси пам‘яті;

- порушення пам‘яті.

3.2.Уміти:

- оцінити результати дослідження оперативної пам’яті у людини;

3.3. Опанувати практичні навички:

  • дослідження пам‘яті.

^ 4. Поради студенту:

При підготовці до заняття звернути увагу на те, що пам'ять - це властивість будь-якої системи (зокрема й нервової) зберігати у закодованому вигляді інформацію, що за певних умов може бути виведена з цієї системи без порушення запису. Пам'ять включає здатність мозку до збереження, відтворення і забування одержаної інформації.

Функції пам'яті: фіксація подразників (запам'ятовування); їх утримування (ретенція); відтворення (репродукція) отриманої інформації; впізнання та забування.

Памґять – це психічний процес, за допомогою якого людина відображає минулий досвід та дійсність, який включає запам’ятовування (фіксацію), збереження (ретенцію), відтворення (репродукцію) та забування (амнезію) інформації. Це є свідомість минулого. В основі памґяті лежать наступні процеси: запамґятовування (фіксація), зберігання (ретенція), відтворення (репродукція), впізнання, забування. У психології виділяють короткочасну, довгочасну, та оперативну памґять. Короткочасна памґять – памґять на невеликий проміжок часу (секунди, хвилини), але достатній для точного відтворення подій, які тільки що виникли. Запамґятовування при цьому є не навмисне (мимовільне) і навмисне (довільне). Довгочасна памґять характеризується значним проміжком часу і тривалим збереженням сприйнятого матеріалу. Значну роль в цьому виді мнестичної діяльності відіграє довільне запамґятовування і логічна памґять. Оперативна памґять – запамґятовування відомостей на певний час, необхідний для виконання операції, окремого акту діяльності.

В основі памґяті лежать сліди нервового збудження. Під слідами попередніх впливів необхідно розуміти певні електрохімічні та біохімічні зміни в нейронах. Ці сліди можуть при певних умовах оживлятися, тобто в них виникає процес збудження при відсутності подразників. Запамґятовування – це установлення нового звґязку з тим, що є у свідомості людини. Звґязки між окремими подіями, фактами, предметами, явищами, які відображені в нашій свідомості і закріплені в памґяті, називається асоціаціями. Є прості і складні асоціації. Прості асоціації – асоціації за суміжністю, за схожістю, за контрастом. Складні (смислові) асоціації – звґязки типу “причина - наслідок”, “рід і вид”, “ціле – частина”.

^ Анатомо-фізіологічними основами пам’яті є гіпокамп, медіальні ядра маммілярних тіл, передні ядра таламусу, передні відділи лобної части (поля мозкової кори 23 та 24), а також структурні утворення, які забезпечують зв’язок між ними – склепіння, маммілярно-таламічний пучок Вік-д’Азіра та пучок волокон від переднього ядра зорового бугра до лобної кори.

Пам’ять не пасивний, а динамічний процес. Він включає в себе активне засвоєння та оволодіння матеріалом, його переробку та відбір, узагальнення та конкретизацію, деталізацію та ін. Вельми складна діяльність запам’ятовування часто в подальшому перетворюється в організований процес заучування, пригадування. За своїм походженням пам’ять є продуктом історичного розвитку, обумовленого потребами конкретної людської діяльності.

Розрізняють наступні теорії пам’яті: асоціативні теорії (за суміжністю, за схожістю, за контрастом): асоціації виникають в тому випадку, коли відповідні психічні процеси переживаються або одночасно або безпосередньо один за одним. Павлов І.П. виділив асоціації причинно-наслідкових відносин, як перехідні між простими та складними змістовними зв’язками, до яких відносять смислову (логічну) пам’ять; нейронну (синаптичну) теорію пам’яті: пояснює функціонування короткочасної та довготривалої пам’яті певними нейрофізіологічними змінами в структурах нервових шарів мозку. Короткочасна пам’ять визначається повторною циркуляцією збудження по чисельних замкнутих нервових шляхах, які утворюють нейронні контури. Внаслідок замкнутості цих контурів імпульси постійно вертаються до одних і тих самих структур, внаслідок чого активність таких замкнутих ланцюгів певний час підтримується. Одночасно можуть розповсюджуватися і сигнали по рухливих шляхах та інших нервових центрах. Довготривала пам’ять пов’язується як виникаюча внаслідок реверберації достатньо стійка та тривала зміна синаптичних утворювань. Однак для того, щоб ці зміни мали змогу закріпитися і утворити стійкий слід, необхідним є певний період (від 15хв. до 1год.) неактивності нейронних ланок, які приймають участь в процесах довготривалої пам’яті, під час якого відбувається консолідація слідів впливу. Нейронна теорія добре пояснює розлади пам’яті, які виникають після різних органічних уражень головного мозку. Біохімічні теорії пам’яті пов’язують процеси пам’яті з участю в них різних біологічно активних речовин головного мозку, в основному РНК.

Форми пам’яті розрізняють за походженням – видова (генетична) та індивідуальна (здобута); за часом збереження інформації – короткочасна, або оперативна, і довготривала; за характером процесу фіксації і відтворення – мимовільна (запам’ятовування і відтворення виникають автоматично, без постановки спеціальної мети або застосування особливих вольових зусиль) та довільна, коли свідомо ставиться певна мета, прикладають вольові зусилля, використовуються допоміжні міри (повторення, записи, тренування і т.п.).

За видами пам’ять поділяють на: механічну; наочно-образну (конкретну) – лежить в основі ейдетизму; змістовну, яка поділяється на словесно-логічну та словесно-абстрактну; емоційну.

“Чистих” видів та типів пам’яті зазвичай не зустрічається. Мова йде про переважання певного типу пам’яті.

На якість пам’яті впливає багато факторів: індивідуальні особливості мозку і психіки людини, включаючи спадкові та набуті якості, психофізіологічний стан людини, його здатність до концентрації уваги, установка, важливість інформації, повторення, застосування додаткових мнемотехнічних прийомів.

При певних психічних станах, а також при психічних захворюваннях памґять може порушуватись у вигляді гіпермнезії - загострення (підсилення) памґяті, гіпомнезії - послаблення пам’яті – може бути як постійною, наприклад, у осіб з резидуально-органічною церебральною недостатністю (внаслідок патології вагітності, патології пологів, інтоксикації, перенесених черепно-мозкових травм і т.п.), так і минущою, яка виникає, наприклад, на висоті інтоксикації при інфекційних і соматичних захворюваннях, в період реконвалісценції на фоні глибокої астенії. Типовою є гіпомнезія для багатьох осіб похилого та старечого віку, у яких вона переважно пов’язана із старінням і атеросклерозом судин головного мозку. Амнезія – втрата памґяті на певні відрізки часу.

^ Види та форми пам'яті. Типи пам’яті: генотипова (видова, природжена) та фенотипова (індивідуальна, набута). За тривалістю зберігання інформації процеси пам'яті ділять на такі категорії: сенсорна пам'ять (характерне короткочасне відображення –"фотографування" - слідів; триває 0,1-0,5 с); короткочасна пам'ять (процеси відображення тривають кілька секунд або хвилин); ); робоча - тривалість якої вимірюється хвилинами; оперативна (буферна)- тривалість якої становить десятки хвилин і години, довготривала пам'ять (тривале, можливо протягом усього життя збереження інформації). Крім того виділяють проміжну або лабільну пам'ять.

За тривалістю збереження інформації у людини розрізняють первинну, вторинну та третинну пам'ять. Об'єм короткочасної первинної пам'яті становить звичайно (без спеціального тренування) 7±2 одиниць інформації.

Види та типи пам'яті;

1. За аналізаторами та функціональними системами існує зорова, слухова, нюхова, смакова, тактильна, емоційна, рухова, змішана пам'ять.

2. За участю сигнальних систем: наочно - образна (перша сигнальна система - пам'ять на образи сприйнятого, звуки, запахи, дії оточуючих та ін.) і словесно-логічна (друга сигнальна система - пам'ять на слова, судження тощо) пам'ять,

^ Робота 1. Методика вивчення запам’ятовування чисел (механічної пам‘яті).

Мета роботи: вивчити механічну пам‘ять шляхом запам’ятовування чисел за допомогою зорового сприйняття та слухового.

^ Для роботи потрібні: ряди чисел від 21 до 98, у кожному по 12 двозначних чисел.

Хід роботи: Експериментатор зачитує числа одного ряду за 30 с, а піддослідний повинен слухати і спробувати запам’ятати всі числа. Після сигнала треба записати все запам’ятоване в будь-якому порядку.

^ Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. За результатами випробовування підраховується кількість правильних відповідей з кожного ряду й обраховується середній показник. Він має бути в межах 2 і 7 – для слухового сприйняття, 3 і 9 для зорового (орієнтовно).

^ У висновках відповісти на такі запитання: Чим зумовлені індивідуальні відмінності пам’яті?

Робота 2. Вивчення смислової пам’яті.

Мета роботи: виявити вплив смислових зв’язків на запам’ятовування слвесного матеріалу.

^ Для роботи потрібні: 10 пар слів, три варіанти набору слів.

Хід роботи: Спочатку з інтервалом 2с зачитуються пари слів одного ряду, а піддослідний намагається встановити зв’язки між словами й запам’ятати. Через 10с зачитуються тільки перші слова з інтервалом 5с, а піддослідний має записати інші слова пари. Так усі три ряди. Потім підраховуються правильні відповіді, орієнтовно для серії в середньому їх може бути до 9.

^ Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Обрахувати коефіцієнт словесно-логічного запам’ятовування, визначивши відношення одержаного результату до зачитаних пар.

^ У висновках відповісти на запитання, яка взаємодія між процесами пам’яті, мисленням та уявою?

Робота 3. Вивчення образної пам’яті.

Мета роботи: виявити обсяг образної пам’яті, що важливо для профвідбору на художні й технічні професії.

^ Для роботи потрібні: таблиця із зображеннями.

Хід роботи: Піддослідному протягом 20с демонструється таблиця з 16 зображеннями. Зображення треба запам’ятати і за 1 хв відтворити на бланку, відповідно заповнивши клітинки зображеннями або написами в словесній формі.

Застосовуючи стандартні тестові методики, треба мати на увазі, що шкали оцінювання в них розроблені для певних умов і контингентів. Тому бажано розробити шкалу для тих умов і груп, з якими проводиться робота з вивчення властивостей пам’яті. Процедура істотно підвищить надійність одержуваних даних.

^ Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Провести оцінку результатів за кількістю відтворених образів. Норма – шість і більше правильних відповідей. Методика використовується в групі та індивідуально.

^ У висновках відповісти на запитання, які методи тренування пам’яті дозволяють збільшити її обсяг?


Завдання для самостійної праці й самоконтролю.

  1. Охарактеризуйте пам’ять та її місце в системі психічних процесів.

  2. Які фізіологічні та біохімічні основи пам’яті?

  3. Які існують різновиди пам’яті? Наведіть класифікацію

  4. Чим довільне запам’ятовування відрізняється від мимовільного?

  5. Охарактеризуйте оперативну пам’ять, її особливості та відмінності від короткочасної.

  6. Які чинники впливають на ефективність довготривалої пам’яті?

  7. Охарактеризуйте індивідуальні особливості пам’яті.

  8. Які існують методики дослідження пам’яті?

^ 5. Контрольні питання:

1. Пам’ять, її значення.

2. Класифікація пам’яті.

3. Часова організація пам’яті (сенсорна, оперативна, декларативна).

4. Процеси пам’яті.

5. Етапи формування енграм.

6. Системи регуляції пам’яті.

7. Теорії пам’яті.

8.Константа Ліванова.

9.Обсяг і швидкість пам’яті.

6. Література:

6.1. Основна:

  1. Данилова Н.Н. Психофизиология. — М.: Аспект Пресс, 1998.- С.100-145.

  2. Дубровинская Н.В., Фарбер Д.А., Безруких М.М. Психофизиология ребенка.-М.: ВЛАДОС, 2000, С. 17-24.

  3. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология.-С.-П.: ПИТЕР, 2001.-С. 361-387.

  4. Марютина Т.М., Ермолаев О.Ю. Введение в психофизиологию.-М.: Флинта, 2001.- С.36-72.

  5. Основы психофизиологии / Под ред. Ю.И. Александрова. — М.:Инфра, 1998.

  6. Психофизиология / Под ред. Ю.И. Александрова. — С.-П..:ПИТЕР, 2001.- С. 26-43.

  7. Чайченко Г.М. Фізіологія вищої нервової діяльності.-К.:Либідь, 1993.- С. 10-25.

6.2. Додаткова:

  1. Ашмарин И.П. Молекулярные механизмы нейрологической памяти. / Механизмы памяти. - Л., 1987.

  2. Бехтерева Н.П. Здоровый и больной мозг человека.- Л., 1980.

  3. Вартанян Г.А.. Лохов М.И. Механизмы регуляции памяти.- Л., 1986.

  4. Вітенко І.С. Загальна та медична психологія.-Київ, 1994.

  5. Кругликов Р. И. Системная организация памяти / Механизмы памяти.- Л., 1987.

  6. Кругликов Р.И. Принцип детерминизма и деятельности мозга.- М., 1988.

  7. Роуз С. Устройство памяти, от молекул к сознанию.-М., 1995.



Методичну вказівку склала

доцент, к.мед.н. Карвацька Н.С.


ДОДАТОК:

Робота 1. Методика вивчення запам’ятовування чисел (механічної пам‘яті).


43 91 42 89 65 83 34 51 23 84 71 94

  1. 28 93 57 87 68 46 37 39 52 74 49

73 67 91 43 81 62 32 27 53 85 29 94

  1. 93 71 58 35 82 61 47 97 21 59 34



Робота 2. Вивчення смислової пам’яті.


Промінь – сонце шум – вода замок – двері

Мідь – свинець стіл – обід день – доба

Сучок – ялинка міст – річка ставок – гребля

Рік – місяць гривня – копійка тварина – лисиця

Нуль – число ліс – ведмідь око – вухо

Світло – зоря дуб – жолудь ніч – зірка

Марс – планета дичина – постріл шлях – дорога

Будинок – двері рій – бджола сад – квіти

Ніж – виделка година – час куля – війна

Листя – дерево гвіздок – дошка дощ – парасолька


Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни
Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської
Міністерство охорони здоров’я україни iconЛекція: “ Правові основи організації охорони здоров'я
Міністерство охорони здоров‘я україни вднзу «українська медична стоматологічна академія» Кафедра соціальної медицини, організації,...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національн ий медичн ий університет ім ені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Ки ївської міської держа вної а дміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я україни
Пропедевтики дитячих хвороб. Програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації”...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України
Дитяча неврологія”, схваленої Кординаційною науково-методичною радою з післядипломної освіти лікарів І провізорів при Головному управлінні...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни донецький національний медичний університет ім. М. Горького збірник алгоритмів стоматологічних маніпуляцій
Рекомендовано цмк з вищої медичної освіти Міністерства охорони здоров`я України як навчальний посібник для студентів стоматологічних...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи