“затверджено” icon

“затверджено”




Скачати 103.34 Kb.
Назва“затверджено”
Дата14.07.2012
Розмір103.34 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет


ЗАТВЕРДЖЕНО”


на методичній нараді кафедри

нервових хвороб, психіатрії та

медичної психології ім. С.М.Савенка

12.01.2010 р., протокол № 2

Завідувач кафедри


професор В.М.Пашковський


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ № 7

до практичного заняття



Тема заняття: Розлади свідомості


Методичні вказівки склав

асистент В.І.Курик


Чернівці – 2010


^ 1. Актуальність теми:

Свідомість, як вищий рівень психічного відображення, притаманна лише людині. Вона виникла на певному історичному етапі становлення психіки людини і є продуктом її трудової діяльності. Свідомість проявляється здатністю відображати і розуміти оточуючий світ, його теперішнє і минуле, приймати рішення і, у відповідності до ситуації, керувати своєю поведінкою.

Відомо, що при психічних захворюваннях порушуються функції вищих відділів мозку: настає розлад взаємозв'язків між основними нервово-психічними процесами, між корою та нижче розміщеними частинами мозку. Ці зрушення зумовлюють формування певних психопатологічних симптомів і синдромів. Але не тільки психічні захворювання супроводжуються порушенням нервово-психічних процесів і свідомості, але й будь-які захворювання організму можуть викликати подібні розлади.

Тому лікареві кожного фаху дуже важливо знати нейрофізіологічні основи психічної діяльності та уміти правильно оцінити стан свідомості хворої людини.


^ 2. Тривалість заняття: 2 год.


3. Навчальна мета:

3.1. Знати:

  • визначення свідомості і самосвідомості;

  • критерії ясної свідомості;

  • клінічні аспекти свідомості;

  • критерії самосвідомості за К.Ясперсом;

  • критерії порушення свідомості;

  • класифікацію синдромів розладу свідомості;

  • клінічні прояви різного ступеню виключення свідомості (оглушення, сомнолентність, ступор, кома);

  • основні клінічні ознаки присмеркового стану свідомості;

  • основні клінічні ознаки деліріозного потьмарення свідомості;

  • основні клінічні ознаки он6ейроїдного потьмарення свідомості;

  • основні клінічні ознаки агентивного потьмарення свідомості;

  • основні клінічні ознаки хореатичного потьмарення свідомості;

  • розлади самосвідомості.

 3.2. Уміти:

  • визначати критерії ясної і порушеної свідомості;

  • визначати критерії ясної і порушеної самосвідомості;

  • користуватися клінічним методом дослідження свідомості і самосвідомості.

^ 3.3. Опанувати практичні навички:

  • визначення критеріїв ясної і порушеної свідомості;

  • визначення стану самосвідомості.


4. Базові знання, вміння, навички, що необхідні для вивчення теми (Міжпредметна інтеграція).


Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

1. Нормальна фізіологія

2.Патологічна фізіологія


3. Загальна та медична психологія


Визначення фізіології ВНД

Інтерпретація патофізіологічних розладів свідомості і самосвідомості

Визначення свідомості і самосвідомості


^ 5. Поради студенту.

5.1. Зміст теми:

Підкреслюється, що при психічних захворюваннях порушуються функції вищих відділів головного мозку: настає розлад взаємозв'язків між основними нервово-психічними процесами, між корою та нижче розміщеними частинами мозку. Ці зрушення зумовлюють формування певних психопатологічних симптомів і синдромів.

Визначається, що таке свідомість – це вища форма психічної діяльності, яка притаманна лише людині і є вищим рівнем психічного відображення дійсності та саморегуляції. Розрізняють свідомість індивідуальну, суспільну, релігійну та ін.

^ В клінічному аспекті свідомість поділяють на предметну свідомість та самосвідомість.

Предмета свідомість – усвідомлення простору і часу, яке включає відображення об'єктів і явищ дійсності в їх зовнішніх та внутрішніх зв'язках.

Самосвідомість – усвідомлення власної особистості, виділення себе з оточуючого; усвідомлення власного тіла, думок, почуттів, дій, інтересів, статусу в системі суспільних та виробничих стосунків.

У структурі свідомості можна виділити такі її форми (психічні процеси): сприйняття, пам'ять, мислення, інтелект, почуття, воля та увага. Перші чотири фази – пізнавальні; через них людина пізнає зовнішній та внутрішній світ. З допомогою почуттів та емоцій вона оцінює отриману інформацію, а своїми вольовими діями цілеспрямовано впливає на дійсність. І на кожному з цих етапів людина повинна зосередитись, «включити» свою увагу. Порушення однієї або декількох форм свідомості свідчить про наявність у такої людини психічного захворювання.

Критерії ясності свідомості:

  1. Повне орієнтування у собі та в оточуючому (у місці, часі, оточуючих людях) – ауто- алопсихічне орієнтування.

  2. Адекватне сприйняття оточуючого.

  3. Безперервність потоку свідомості і запам'ятовування поточних та минулих подій.

  4. Критика до своїх висловлювань та поведінки.

К.Ясперс виділяв формальні критерії самосвідомості:

  1. усвідомлення власної єдності в кожний момент;

  2. усвідомлення власної ідентичності;

  3. усвідомлення того, що «Я» відрізняється від іншого світу;

  4. почуття діяльності – усвідомлення себе в якості активного суб'єкта.

Стан свідомості впливає як на повноту самопочуття самого хворого, цілісність і якість усвідомлення самого себе і оточуючого світу, так і на можливість повноцінного контакту між лікарем та пацієнтом.

У клінічній практиці будь-якого профілю оцінці свідомості хворого має надаватися важливе значення. Стан свідомості обов'язково відображується в описі психічного статусу. Розлади свідомості у хворого можуть ускладнювати, спотворювати або повністю виключити контакт з ним, однак аналіз цих розладів дозволяє оцінити загальний стан хворого, виявити можливі їх причини і визначити подальшу динаміку. Від цього в значній мірі залежить лікарська тактика.

Розрізняють дві великі групи виражених патологічних станів свідомості: виключення і потьмарення.

Форми виключення свідомості.

Оглушення – найбільш легка і проста за психопатологічною структурою форма. Є три ступені оглушення:

^ Сомнолентність – слабкий ступінь оглушення – хворий сонливий, загальмований, орієнтація неповна, тим не менш, химерності в поведінці не спостерігається, при звертанні до нього хворий відповідає загальмовано, іноді, щоб отримати словесну реакцію, необхідно говорити голосніше або неодноразово повторювати питання. До легкого ступеню оглушеності відноситься і обнубіляція, коли порушення свідомості періодично переривається його короткочасними проясненнями; середній ступінь характеризується дезорієнтацією всіх видів і неадекватною поведінкою; на задані питання хворий відповідає з труднощами, не одразу, при цьому дає односкладні і не завжди правильні відповіді, або відповідає жестами (нахилом голови), виконує лише найбільш прості вимоги (підняти руку, висунути язик і т. ін.); глибокий ступінь – орієнтація відсутня, оточуючі подразники доходять до хворого нібито як «через товстий шар ваги», на питання не відповідає і не виконує інструкцій, рухи загальмовані, невпевнені, незавершені, поведінка неправильна.

Після виходу з оглушення спостерігається неповна амнезія, більш чи менш виражена в залежності від ступеня оглушення.

Сопор – перехідний стан від оглушення до коми: хворий лежить, на оточуюче не реагує, як спонтанне, так і у відповідь мовлення відсутнє. Реакція зіниць на світло, корнеальні, кон'юктивальні і сухожильні рефлекси послаблені, патологічних рефлексів немає. При больових подразниках – короткочасна реакція (вираз болю, відсмикування руки). Після виходу із сопору на цей період настає повна амнезія.

Кома – повне виключення свідомості: усі види реакцій, а також фізіологічні рефлекси відсутні (іноді – і ковтальні і кореальний), функціонують лише життєво важливі центри – дихальний та серцево-судинний. Викликаються патологічні рефлекси (Бабінського, Оппенгейма).

До виключення свідомості відносять також і непритомність, яка може виникати раптово або після періоду передвісників у вигляді нудоти, головокружіння, шуму у вухах, потемніння або блискавок в очах. Свідомість виключається і людина поступово падає. Непритомність може виникнути у здорової людини при психічній травмі, недостатності кисню у приміщенні та ін. Частіше за все непритомність є результатом минущої анемії мозку. Виділяють групу рефлекторних і симптоматичних станів непритомності. За клінічною картиною стани непритомності поділяють на прості та судомні.

Стани виключення свідомості спостерігаються частіше при ЧМТ, неврологічній патології (внаслідок порушення мозкового кровообігу, нейроінфекції, пухлини головного мозку та ін.) і при соматичних захворюваннях як результат важкого загального стану внаслідок інтоксикації, крововтрати, гіпер- або гіпоглікемії тощо.

^ Синдроми потьмарення свідомості відрізняються від виключення свідомості наявністю продуктивної патологічної симптоматики.

Для присмеркового стану свідомості характерним є раптовий початок, короткочасність і швидкий (критичний) вихід з нього, проявляється дезорієнтуванням або різким звуженням поля свідомості, часто із здатністю виконувати достатньо складні, але неадекватні дії. Можливе маячення і галюцинації, під впливом яких у хворого можуть бути спалахи агресивно-руйнівного збудження. Має місце повна амнезія періоду потьмарення свідомості. Цей стан спостерігається при епілепсії, органічних захворюваннях головного мозку.

^ Деліріозне потьмарення свідомості виникає, як правило, на фоні інтоксикації (при алкоголізмі, інфекціях, зловживанні психоактивними речовинами та ін.). Основні клінічні прояви – зорові галюцинації, ілюзії, алло психічна дезорієнтація, які викликають неправильну поведінку і збудження хворих.

^ При онейроїдному потьмаренні свідомості в клінічній картині домінують сноподібні панорамічні галюцинаторні розлади, псевдогалюцинації, які поєднуються з поведінкою за типом «зачарованості». Спостерігається при психічних розладах, частіше при шизофренії.

Основними клінічними проявами аментивного потьмарення свідомості є повна дезорієнтація в оточуючому і у власній особистості, фрагментарність сприйняття оточуючого, непослідовність мислення, розгубленість, лякливість. Хворі неспокійні, метушливі в межах обмежуючого простору. Закінчується аменція глибокою амнезією. Розвивається переважно на фоні важких виснажливих соматичних захворювань і є ознакою важкої декомпенсації фізичного стану і погіршує прогноз основного захворювання.

^ При хореатичному потьмаренні свідомості, яке є характерним для стану важкої інтоксикації (при інфекційних захворюваннях, фебрильній шизофренії) хворий повністю дезорієнтований, контакт з ним неможливий, він може бути збудженим в межах ліжка, характерним є зовнішній вигляд – обличчя Гіппократа, супроводжується важким загальним станом хворого.

Потьмарення свідомості є ознакою важкого психічного, а часто і фізичного стану, що вимагає невідкладної медичної допомоги.

^ Розлад свідомості деперсоналізаціяце патологічно змінене сприйняття оточуючої дійсності та (або) власного «Я». Деперсоналізацію поділяють на дереалізацію, соматопсихічну та аутопсихічну.

Дереалізація – порушення відображення оточуючого. Все оточуюче набуває незвичних якостей: «нібито штучне»,, «нереальне», «люди як лялькові, неживі». Порушення сприйняття часу переживається як «зупинка часу», «затримка часу», «прискорення часу»,»втрата почуття часу» та ін. Зустрічається при епілепсії, афективних порушеннях.

^ Соматопсихічна деперсоналізація – порушення сприйняття власного тіла. Власне «Я» сприймається як неіснуюче, роздвоєне, не належне собі. Спостерігається у хворих з гострою інтоксикацією, органічною патологією головного мозку.

^ Ауто психічна деперсоналізація – переживання відчуження власних психічних актів (думок, почуттів, спогадів), почуття роздвоєння душі, психічного «Я». Характерна для клініки шизофренії.

У процесі заняття студенти разом з викладачем, а потім самостійно, досліджують хворих, оцінюючи стан свідомості та самосвідомості у кожного з них.


^ 5.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

На практичному занятті студенти опановують практичними навичками, а саме, працюючи з хворими, визначають стан порушеної свідомості: повне орієнтування у собі та в оточуючому, адекватне сприйняття оточуючого, безперервність потоку свідомості і запам'ятовування поточних та минулих подій, критика до своїх висловлювань та поведінки. Визначають клінічні прояви різного ступеню виключення та потьмарення свідомості.


^ 6.Контрольні питання:

  1. Дати визначення поняття «свідомість» і «самосвідомість».

  2. Перерахувати форми свідомості.

  3. Критерії ясної свідомості.

  4. Клінічні аспекти свідомості: предметна свідомість, самосвідомість.

  5. Критерії самосвідомості за К.Ясперсом.

  6. Критерії порушення свідомості.

  7. Класифікація синдромів розладу свідомості.

  8. Клінічні прояви різного ступеню виключення свідомості.

  9. Клінічні прояви різного ступеню потьмарення свідомості:

а) основні клінічні ознаки присмеркового стану свідомості;

б) основні клінічні ознаки деліріозного потьмарення свідомості;

в) основні клінічні ознаки онейроїдного потьмарення свідомості;

г) основні клінічні ознаки агентивного потьмарення свідомості;

д) основні клінічні ознаки хореатичного потьмарення свідомості.

  1. Клінічні прояви непритомності.

  2. Визначення поняття «деперсоналізація».

  3. Які є види деперсоналізації?


^ 7. Рекомендована література:


7.1. Основна:

    1. Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології: Підручник для студентів вищих медичних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. – Вінниця, 2001.

    2. Загальна та медична психологія (практикум)/Під заг. ред. проф. І. Д. Спіріної, проф. І.С. Вітенка. – Дніпропетровськ , АРТ ПРЕС, 2002.

    3. Клиническая психология: Ученик для студентов медицинских вузов и факультетов клинической психологи /Под ред. проф. Б.Д. Карвасарского. – Санкт-Петербург, 2002.

    4. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. – М.: Медпрес, 2001.




    1. Лакосина Н.Д. Клиническая психология: Ученик для студентов медицинских вузов /Н.Д.Лакосина, И.И.Сергеев, О.Ф.Панкова. – М.: МЕДпресс-информ, 2003. – 416 с.



7.2. Додаткова:

  1. Основи психології /За ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця. – Київ: «Либідь», 1996.

  2. Психология /под ред. проф.В.М.Мельникова. – М.: Фізкультура и спорт, 1987. – С. 19-64.



Методичні вказівки склав

к.мед.н., асистент В.І.Курик


Рецензія позитивна

доцент С.М.Русіна



Схожі:

“затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“затверджено” iconПоложення про організацію методичної роботи у Луцькому національному технічному університеті Луцьк-2010 Затверджено Затверджено
Порядок підготовки та поліграфічного виготовлення методичних видань у редакційно-видавничому відділі лнту
“затверджено” icon«Затверджено» Начальник управління освіти І науки, молоді та спорту Запорізької обласної ради О. Г. Вєрозубов „ ” 2011р. «Затверджено»
Програма допрофільної та профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів на засадах інформаційно-комунікаційних...
“затверджено” iconМіністерство охорони здоров'я україни національний медичний університет імені о. О. Богомольца кафедра ортопедичної стоматології затверджено затверджено
Одна бригада екзаменаторів працює на одній з кафедр І приймає іспит у 6-ти студентів протягом 1 екзаменаційного дня
“затверджено” iconМ. П. Драгоманова інститут соціології, психології та управління Кафедра (назва кафедри) затверджено затверджено на засіданні кафедри на засіданні Вченої ради протокол
move to 0-15181910
“затверджено” iconПоложення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих навчальних закладах освіти (Затверджено наказом Міністерства освіти України І Міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153.) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України І міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153
“затверджено” iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173
“затверджено” iconЗатверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р
Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання., Типова програма. Методичні вказівки та контрольні завдання для студентів...
“затверджено” iconЗатверджено затверджено голова профспілкового Ректор комітету студентів та двнз «кнеу імені Вадима аспірантів двнз «кнеу гетьмана»
Підготовка проекту Угоди між адміністрацією та університету та профкомом студентів та аспірантів та внесення змін до Правил внутрішнього...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи