Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця icon

Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця




НазваБіографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця
Сторінка2/45
Дата14.07.2012
Розмір6.8 Mb.
ТипКнига
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   45
1. /biografichnij.docБіографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця
Артамонов Володимир Сергійович (14.04.1930 – 2003) – акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1978), професор (1981), завідувач кафедри акушерства і гінекології № 2 (1982-2003).

Закінчив ВМА імені С.М. Кірова (1953). Учень професора К.М. Фігурнова. Працював начальником пологового відділу госпіталю у Групі радянських військ у Німеччині (1953-1962); асистент, доцент, від 1980 р. – професор, від 1982 р. – завідувач кафедри акушерства і гінекології № 2 Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (нині Національний медичний університет імені О.О. Богомольця). У 1975 р. захистив докторську дисертацію на тему: "Особенности обмена веществ при переношенной беременности".

Автор понад 200 наукових праць, в тому числі 5 монографій і навчальних посібників, присвячених питанням профілактики і лікуванню переношеної вагітності, введенню вагітності й родів при ізосенсибілізації, ДВЗ-синдрому в акушерстві і гінекології, профілактиці й лікуванню гіпоксії плоду, фізіології і патології скоротливої функції матки, лікуванню ендометриозу, синдрому полікістозних яєчників і гінекологічній ендокринології. Один із піонерів широкого впровадження ендоскопічних хірургічних втручань в гінекології.

Наукові праці: ДВС-синдром в акушерстве и гинекологии. — К., 1993 (у співавт.); Акушерство: Підручник для лікарів-інтернів. — Харків, 1996, 2000; Заболевания легких и беременность. — Харків, 1996 (співавт.); Справочник по акушерству и гинекологии. / Под ред. Г.К. Степанковской. — К., 1997; Гінекологія: Підручник. — Харків, 2003 (співавт.).

Архангельський Віталій Миколайович (25.03.1897 – 25.04.1973) — лікар-офтальмолог, член-кореспондент АМН СРСР (1952), доктор медичних наук (1938), професор (1939), Заслужений діяч науки РСФСР (1968), завідувач кафедри очних хвороб (1944-1953). У 1953-1971 рр. очолював Московський НДІ очних хвороб та кафедру очних хвороб 1-го Московського медичного інституту.

Закінчив медичний факультет Московського університету (1922). Учень професора В.П. Одінцова. В 1937 р. захистив докторську дисертацію на тему: «Пигментный эпителий сетчатки и эпителиальные листки цилиарного тела и радужки: нормальная и патологическая анатомия».

Автор 150 наукових праць, в тому числі 3-х монографій і 3-х підручників. Роботи присвячені морфологічному вивченню патологічних процесів при захворюванні очей. Запропонував оригінальні методи, які широко використані в офтальмологічній практиці: переливання крові при очних хворобах (1929); метод закриття порожнинних розрізів по лімбу під час операцій на оці за допомогою кон'юнктивального шматка (1943); операції діатермокоагуляції новоутворюваних райдужних оболонок (1956) та ін. Голова Всесоюзного наукового товариства офтальмологів (1957), Головний офтальмолог МЗ СРСР (1961-1971). Відповідальний редактор журналу "Вестник офтальмологии" (1952-1965) та багатотомного керівництва "Глазные болезни" (1959-1962). Нагороджений орденами Леніна, "Знак Пошани" і медалями.

Наукові праці: Практическое руководство по патогистологической технике для офтальмологов. — М., 1957; Многотомное руководство по глазным болезням. — М., 1959–62 (співавт.); Морфологические основы офтальмологической диагностики. — М., 1960; Глазные болезни. — М. 1969 та ін.

Бібліографія: Каспаров А.А., Соколовский Г.А. Профессор В.Н. Архангельский: (к 100-летию со дня рождения) // Вестник офтальмологии. — 1997, № 6. — С. 48; БМЭ. Изд. 3-е. Т. 2. — М., 1975. — Стб. 726-727.

Архипович Анатолій Аврамович (н. 8.05.1925) — анатом, доктор медичних наук (1974), професор (1976).

Закінчив Київський стоматологічний інститут (1951), де і працював: старшим лаборантом (1951-1955), від 1955 р. – асистентом, з 1962 р. – доцентом. З 1977 р. – професор кафедри нормальної анатомії Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця. В 1974 р. захистив докторську дисертацію на тему: "Микроваскуляризационная система твердой оболочки головного мозга человека". Вихованець Київської анатомічної школи, учень професора М.С. Спірова.

Автор понад 60 наукових праць, присвячених вивченню судинного русла різноманітних органів у нормі та в експерименті: колатерального лімфообігу при експериментальному стенозі грудного протоку і морфології лімфатичних капілярів у нормі й патології. Учасник Великої Вітчизняної війни. Нагороджений орденами Слави III ступеня, Вітчизняної війни і медалями.

Наукові праці: Артериовенозные анастомозы твердой оболочки головного мозга в плане функционального значения // Вопросы нейрохирургии. — 1974. – № 2; Основные этапы формирования звеньев кровеносных сосудов твердой оболочки головного мозга человека во внутриутробном периоде развития // Вопросы морфологии микроциркуляторного русла. — К., 1975 та ін.

Афоніна Галина Борисівна (н. 15.12.1945) — імунолог, доктор медичних наук (1991), професор (2000). Завідувач лабораторії клінічної імунології НДЛЦ (з 1998 р.)

Закінчила Горківський медичний інститут (1970). У 1991 р. захистила докторську дисертацію на тему: "Изменения мембран и функции иммунокомпетентных клеток при свободнорадыкальном окислении в норме и при патологии". Учениця І.М. Моргунова.

Автор понад 180 публікацій, присвячених вивченню механізмів імунопатології та імунорегуляції. Досліджує вплив вільних радикалів, антиоксидантів і ліпідів на мембрани, функціональну та фенотипну орієнтацію імунокомпетентних клітин при соматичних захворюваннях, дії радіації і токсичних чинників. Розробила концепцію структурної імунокорекції, в якій обґрунтувала необхідність нормалізації стану ліпідів імунокомпетентних клітин і доцільність поетапного використання ліпідних модуляторів, антиоксидантів та імуноактивних препаратів; сформувала гіпотезу про антиоксидантну стійкість лімфоцитів; запропонувала використовувати імуномодулятори та антиоксиданти.

Наукові праці: Свободнорадикальные механизмы радиопоражаемости клеточных мембран // Докл. АНУ. — 1997. — № 10; Імуноактивна терапія // Медицина дитинства. — К., 1998 (співавт.); Роль свободнорадыкальных процессов в ишемическом патогенезе повреждений миокарда. — Украинский кардиологический журнал. — 1999. — Вып. 2, № 2 (співавт.); Липиды, свободные радикалы и иммунный ответ. — К., 2000; Радиочувствительность и мембраны лимфоцитов. — К., 2001 (співавт.).

Бакшеєв Микола Сергійович (14.05.1911 – 3.10.1974) — акушер-гінеколог, член-кореспондент АМН СРСР (1968), доктор медичних наук, професор (1952), завідувач кафедри акушерства і гінекології № 1 (1959-1974) і Головний акушер-гінеколог МОЗ УРСР. Лауреат премій: імені В.Ф. Снєгірьова (1968), імені В.С. Груздєва (1972), імені О.В. Палладіна (1976).

Закінчив Харківський медичний інститут (1933). Працював у Харкові, Львові, Ужгороді, зробив значний внесок у вивчення впливу ендемічного зобу на перебіг вагітності, пологів і післяпологового періоду. У 1951 р. захистив докторську дисертацію на тему: "Опыт применения грамицидина "С" при некоторых заболеваниях в акушерстве и гинекологии".

Автор близько 300 наукових праць, в тому числі 14 монографій і навчальних посібників. Головними науковими проблемами, над якими працював М.С. Бакшеєв та його учні, були: маткові кровотечі, фізіологія та патологія скоротливої функції матки при вагітності й у пологах з використанням фізіологічних і біохімічних методів дослідження, пізні гестози вагітних, гіпоксія плода і асфіксія новонародженого, онкогінекологія та ін. Під його керівництвом виконано 54 дисертації, в тому числі 20 докторських. Голова правління Українського та замісника Голови Всесоюзного товариств акушерів-гінекологів. Заступник головного редактора журналу "Педіатрія, акушерство і гінекологія" та член редколегії журналу "Акушерство и гинекология". Нагороджений медаллю "Партизану Отечественной войны 2 ступени".

Наукові праці: Эмболия околоплодными водами. — К., 1968; Лечение рака яичников. — К., 1969; Маточные кровотечения в акушерстве — Изд. 3-е испр. и доп. — К., 1975; Сократительная функция матки. — К., 1976; Злокачественные новообразования женских половых органов. — М., 1977 (співавт.) та ін.

Бібліографія: Степанківська Г.К. До 80-річчя з дня народження професора М.С. Бакшеєва // Педіатрія, акушерство і гінекологія. — 1991 — № 3. — С. 61; Степанківська Г.К. Пам'яті Миколи Сергійовича Бакшеєва // Там само. — 1999. — № 4. — С. 250-252; БМЭ. Изд. 3-е Т. 2. — М., 1975. — Стб. 1569.

Балабан Віра Григорівна (5.03.1892 — 18.03.1976) — лікар-педіатр, доктор медичних наук (1944), професор (1946), завідувач кафедри дитячих хвороб (1943-1944), перший завідувач кафедри факультетської педіатрії (1944-1963), з 1963 по 1967 рр. — професор-консультант кафедри.

Закінчила Київський жіночий медичний інститут (1916). Учениця Є.Л. Скловського, Л.О. Фінкельштейна. У 1944 р. захистила докторську дисертацію на тему: "Досвід клінічної характеристики парентеральних грипозних диспепсій".

Автор понад 50 наукових праць, присвячених токсично-септичним захворюванням немовлят і дітей раннього віку, діагностиці та лікуванню кишкових токсикозів різного походження, ревматизму й іншим колагенозам. Підготувала 8 кандидатів і 1 доктора медичних наук. Серед учнів В.Г. Балабан – Мощич П.С., Зикова О.Л., Єрьоменко А.О., які все життя пропрацювали на кафедрі факультетської педіатрії та ін. Нагороджена орденом "Знак Пошани" і медалями.

Наукові праці: Особливості дистрофій у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1947. – № 3; Токсико-дистрофічний стан у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1945. – № 5-6; Клинико-этиологические особенности колли-диспепсии // Труды VII Всесоюзного съезда педиатров. – Л., 1957 (співавт.); Вялотекущие формы ревматизма у детей и борьба с ними // Труды Укр. конф. – К., 1959 (співавт.); Деякі питання етіології і клініки кишкових захворювань у дітей раннього віку // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1960. – № 2 (співавт.); Вопросы ревматизма у детей. – К., 1963 (співавт.) та ін.

Бібліографія: Марушко Ю.В., Таринська О.Л. Балабан Віра Григорівна – організатор кафедри факультетської педіатрії Київського медичного інституту (До 115-річчя з дня народження) // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. – 2007. – № 4. – С. 310-313.

Балтайтис Юлій Вікторович (н. 5.10.1938) — лікар-хірург, доктор медичних наук (1985), професор (1986), Заслужений діяч науки (1999), завідувач кафедри факультетської хірургії з 1989 р., декан II лікувального факультету (1988-1990).

Закінчив Луганський медичний інститут (1962). Учень Г.М. Матяшина. У 1984 р. захистив докторську дисертацію на тему: "Восстановительные операции при неспецифическом язвенном колите".

Автор понад 150 наукових праць, зокрема 4-х монографій, присвячених питанням хірургічної гастроентерології та проктології.

Наукові праці: Осложнения аппендэктомии. — К., 1974 (співавт.); Неспецифический язвенный колит. – К., 1986; Низкие температуры в медицине. — К., 1988; Обширные резекции толстой кишки. — К., 1990.

Баранник Петро Іванович (31.01.1895 – 31.08.1988) — лікар-гігієніст, доктор медичних наук (1946), професор (1946), Заслужений діяч науки УРСР (1965), Директор (ректор) Київського медичного інституту (1937-1941), завідувач кафедри загальної гігієни (1941-1968), професор-консультант (1969-1978), декан санітарно-гігієнічного факультету (1948-1957).

Закінчив медичний факультет Харківського університету (1927). Працював епідеміологом, санітарним лікарем Черкаської обл. Від 1931 р. – у Київському медичному інституті: асистент, доцент, завідувач кафедри загальної гігієни. У 1940 р. захистив докторську дисертацію на тему: "Очистка воды р. Днепр коагуляцией".

Автор понад 70 наукових праць, присвячених вивченню актуальних питань гігієни населених місць, гігієни води і водопостачання, проблемі «мікроелементів і здоров'я людини», викладання гігієни в медичному вузі тощо. У середині 30-х років вирішував науково-практичні завдання по використанню води Дніпра для водопостачання Києва та інших міст України. У повоєнні роки під його керівництвом виконані фундаментальні дослідження з гігієнічних обґрунтувань раціонального планування і санітарного благоустрою нових сільських помешкань в зоні Каховського водосховища, з впливу малої ка­налізації на санітарне положення ґрунту і ґрунтових вод, вивченню ультрафіолетового мікроклімату Києва, використанню штучних джерел ультрафіолетової радіації у практичних цілях, вивченню мікроелементів, як одного з чинників навколишнього середовища. Значний вклад зробив в організацію санітарно-гігієнічного факультету, з його ініціативи був збудований санітарно-гігієнічний корпус інституту. Автор низки підручників та учбово-методичних посібників із загальної гігієни та профільних гігієнічних дисциплін. Під його керівництвом захищено 35 кандидатських і докторських дисертацій. Активний учасник революційних подій на Кубані (1918), громадянської війни — помічник військкома санітарної частини 25-ї Чапаєвської дивізії. В роки Великої Вітчизняної війни, у зв'язку з евакуацією інституту і подальше з реевакуацією, перебудував та реорганізував роботу своєї кафедри на допомогу фронту та практичній охороні здоров'я населення. Ветеран партії. Нагороджений двома орденами "Трудового Червоного прапора", орденами "Червоної Зірки" та "Знак пошани", медалями.

Наукові праці: Гигиеническая характеристика колодязного водоснабжения сел. Дымерского района // Врачебное дело. – 1957. – № 6; Курс лекцій з загальної гігієни. – К., 1961; Гигиена. – К., 1963 (співавт.)

Бібліографія: К 90-летию со дня рождения Петра Івановича Баранника // Гигиена и санитария. – 1985. – № 3. – С. 87-89.

Бардов Василь Гаврилович (н. 25.05.1948) —лікар-гігієніст, відомий вчений в галузі гігієни Сонця, клімату та погоди, талановитий педагог, доктор медичних наук (1984), професор (1985), член-кореспондент АМН України (2000), Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1997), Лауреат премії Академії медичних наук України в галузі профілактичної медицини (1998, 2005), Заслужений діяч науки і техніки (2009), завідувач кафедри пропедевтики гігієни, військової та радіаційної гігієни, з 2008 року кафедри гігієни та екології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (1986 – т. ч.), проректор Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (1992-1995; 1998-2003), декан медико-профілактичного факультету (1988-1991). З 1989 по 1995 рр. – директор Київського відділення Всесоюзного об?єднання «Екогігієна», директор Інституту гігієни та екології Університету (2007- т. ч.). Учень та послідовник наукової школи Р.Д. Габовича.

Закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1972). З 1972 по 1975 рр. – аспірант кафедри загальної гігієни. В 1975-1985 рр. – асистент, доцент тієї ж кафедри. У 1983 р. захистив докторську дисертацію на тему: «Гигиеническая оценка влияния факторов природной окружающей среды на здоровье населения». З 1986 р. – професор, завідувач кафедри пропедевтики гігієни, військової та радіаційної гігієни Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, де працює і нині.

Автор 820 наукових праць, у тому числі 17 монографій, 36 підручників і посібників, 6 авторських свідоцтв, 2020 гігієнічних нормативів та регламентів. Під його керівництвом захищено 72 докторських і кандидатських дисертацій.

Основні напрями наукової діяльності: гігієнічна оцінка впливу сонячної та геомагнітної активності, клімату і погоди на виникнення та перебіг захворювань серцево-судинних та дихальної систем, профілактика впливу; розробка теоретичних і практичних питань використання ультрафіолетового опромінення для первинної та вторинної профілактики захворювань; гігієнічне обґрунтування методів вивчення впливу комплексу факторів навколишнього середовища (радіонуклідів, солей важких металів, пестицидів) на здоров?я населення; розробка токсиколого-гігієнічних нормативів безпечного застосування пестицидів та мінеральних добрив, пластичних мас, фарбників і гум у народному господарстві та побуті.

Член правління Українського товариства гігієністів та санітарних лікарів; член Міжвідомчої комісії з питань біологічної та генетичної безпеки при Раді національної безпеки та оборони України; член Держхімкомісії при Кабінеті Міністрів України, член Ради трудового колективу та Вченої ради університету, Центрального методкому університету та голова циклової методичної комісії з гігієнічних дисциплін, член вченої ради медичного факультету № 4 Університету, спеціалізованої ради «Гігієна», голова апробаційної ради «Гігієна», член редакційних колегій ряду медичних журналів.

Нагороджений медалями: «За доблестный труд», «В пам?ять 1500-ліття Києва», знаком «Відмінник охорони здоров?я».

Наукові праці: Общая гигиена. — К., 1991; Современные проблемы экогигиены. — К., 1993; Загальна гігієна. Підручник. — К., 1995 (у співавт.); Організація вільного часу та здоров?я школярів. – К., 1997; Общая гигиена: Пропедевтика гигиены. — 2-е изд. — К., 2000 (співавт.); Гигиеническая диагностика радиационного фактора и его коррекция. — СПб – Киев, 2001 (співавт.); Загальна гігієна. Словник-довідник. — К., 2001; Гигиенические аспекты системогенеза профессиональной деятельности и профессиональной адаптации подростков. — К., 2004; Комунальна гігієна. Підручник. — К., 2003; Коммунальная гигиена. Учебник. — К., 2005; Гигиенические аспекты системогенеза профессиональной деятельности и профессиональной адаптации подростков. — К., 2005 (співавт.); Коммунальная гигиена. Учебник. — К., 2006 (співавт.); Гігієна та екологія. Підручник. — К., 2006; Hygiene and ecology (2006 р.); Екологічні основи захисту промислових насаджень і розсадників зерняткових культур від основних шкідників, хвороб і бур?янів. – К., 2006; Hygiene and ecology. – К., 2007; Гигиена и екология. – К., 2007; Hygiene and ecology. – К., 2008; Комулятивні властивості та характер токсикодинаміки сумішей пестицидів, що застосовуються в овочівництві / Совр. проблемы токсикологии. – 2010. – № 4 та ін.

Барченко Іван Петрович (18.05.1899 – 21.03.1973) — лікар-гігієніст, доктор медичних наук (1955), професор (1956), завідувач кафедри гігієни харчування (І944-1972), з 1973 р. — професор-консультант.

Закінчив Київський медичний інститут (1925). У 1953 р. захистив докторську дисертацію на тему: "Харчові продукти як фактор передавання основних гельмінтозів".

Автор понад 130 наукових праць, зокрема 8 монографій і навчальних посібників, присвячених вивченню використання вітамінів і мінеральних солей для харчування населення.

Наукові праці: Санітарно-гельмінтологічний контроль за продуктами харчування, водою і напоями. — К., 1959; Пищевые токсикоинфекции и их профилактика. Сальмонеллези. — Донецк, 1969; Гігієна харчування на сільськогосподарських роботах. — К., 1972; Очерки истории отечественной гигиенической науки о питании. — М., 1975 та ін.

Бібліографія: Иван Петрович Барченко. (К 70-летию со дня рождения) // Врачебное дело. — 1969. — № 8. — С. 157.

Басс Михайло Менделевич (16.06.1898 – 23.10.1985) — лікар-хірург, доктор медичних наук (1959), доцент кафедри хірургії й ортопедії дитячого віку (1946-1963).

Закінчив медичний факультет Ростовського-на-Дону університету (1924). Наукові праці присвячені хірургії шлунково-кишкового тракту, вродженим діафрагмальним грижам, запальним процесам легень, плеври та ін. Першим дав наукове обґрунтування лікувальних властивостей соку каланхое, запровадив його в практику лікування запальних процесів у дітей. Учасник Великої Вітчизняної війни. Нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни і медалями.

Наукові праці: Диафрагмальные грыжи и замещение обширных дефектов диафрагмы: Дис... доктора медичних наук. — К., 1958; Злокачественные опухоли у детей. — Ташкент, 1967; Заболевания и повреждения прямой кишки. — М., 1968 (співавт.) та ін.

Бібліографія: Малишевская Л. Два письма в одном конверте: (О фронтовом хирурге М.М. Бассе) // Радуга. — 1981. — № 3. — С. 155-159.

Баштан Федір Андрійович (27.02.1894 — 1966) — лікар-гігієніст, доктор медичних наук (1953), професор, завідувач кафедри загальної гігієни (1929-1932).

Закінчив Харківський медичний інститут (1925).

Автор понад 7Гоц0 наукових праць, присвячених гігієні води і водопостачання. В 1953 р. захистив докторську дисертацію на тему: «Роль гигиенических факторов в этиологии эндемического зоба на Буковыне». Нагороджений орденом Леніна і медалями.

Наукові праці: Вплив наявності нітратів та солей закисного заліза на газування хлору при хлоруванні води // Збірник статей і робіт інституту ім. І.М. Мечникова, 1933; Верденізація води // Профілактична медицина. — 1935. — № 5; Хлор или серебро для дезинфекции питьевих вод // Санитарная техника. — 1935. — № 6 (співавт.) та ін.

Бездєнєжних Євген Олександрович (н. 23.01.1921) — фізик, кандидат педагогічних наук (1964), доцент (1965), завідувач кафедри фізики (1968-1982).

Закінчив Хабаровський педагогічний інститут (1941).

Автор понад 30 наукових праць, зокрема ряду навчальних посібників, присвячених в основному методиці викладання фізики в медичних вузах. Учасник Великої Вітчизняної війни. Нагороджений орденом Червоної Зірки і медалями.

Наукові праці: Методическое пособие по высшей математике и физике для студентов-медиков. — К., 1972; Физика в живой природе и медицине. — К., 1976 (співавт.); Физика: Учебное пособие для медучилищ. — М., 1978 (співавт.) та ін.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   45

Схожі:

Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця icon1. общие вопросы
М15 Макаренко І. М. Біографічний довідник завідувачів кафедр та професорів Національного медичного університету ім. О. О. Богомольца/...
Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця iconУкраїнського медичного ліцею національного медичного університету імені о. О. Богомольця (10-11 класи) Київ 2011 Рецензенти
Програма з «Української літератури» Українського медичного ліцею Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (10-11...
Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця iconЗасідання вченої ради національного медичного університету імені О. О. Богомольця
Присутні: 73 із 85 членів Вченої ради Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (склад Вченої ради затверджено...
Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця iconЗвіт про роботу Приймальної комісії Національного медичного університету імені О. О. Богомольця з набору студентів на перший курс 2010/2011 навчального року. Доповідач відповідальний секретар Приймальної комісії професор О. М. Науменко
Конференції трудового колективу та Вченої ради Національного медичного університету імені О. О. Богомольця
Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця iconСтудента 1-ої групи 1-го курсу медичного факультету №1 Іванова Івана Івановича
Ректору Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, член-кореспонденту амн україни, професору В. Ф. Москаленку
Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця iconО. О. Богомольця від 9 вересня 2011 р
Конференції трудового колективу та Вченої ради Національного медичного університету імені О. О. Богомольця
Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця iconО. О. Богомольця від 9 вересня 2011 р
Конференції трудового колективу та Вченої ради Національного медичного університету імені О. О. Богомольця
Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця iconО. О. Богомольця від 3 вересня 2010 р
Конференції трудового колективу та Вченої ради Національного медичного університету імені О. О. Богомольця
Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця iconУкраїнського медичного ліцею національного медичного університету імені о. О. Богомольця (10-11 класи) Київ 2011 Рецензенти
move to 1136-73741
Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця iconМихайличенко Б. В., Бондар С. С., Шевчук В. А., Лісовий А. С., Федотова І. А., Хоменко В.І., Біляков А. М., Артеменко О.І
В.І., Біляков А. М., Артеменко О.І., Федорова О. А., Хміль І. Ю. „Від часів університету св. Володимира до сьогодення: історія становлення...
Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця iconЗвіт про роботу Приймальної комісії Націо­наль­ного медичного університету імені О. О. Богомольця з набору студентів на 2012/2013 навчальний рік. Доповідач відповідальний секретар Приймальної комісії професор О. М. Науменко
До спільного засідання конференції трудового колективу та вченої ради національного медичного університету
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи