Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця icon

Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця




НазваБіографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця
Сторінка29/45
Дата14.07.2012
Розмір6.8 Mb.
ТипКнига
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   ...   45
1. /biografichnij.docБіографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця
Пятак Олесь Авдейович (н. 28.06.1928) — лікар-терапевт доктор медичних наук (1970), професор (1973), Заслужений діяч науки УРСР, Лауреат Державної премії УРСР (1980), завідувач кафедри терапії педіатричного факультету (1975). Голова вченої ради МОЗ УРСР.

Закінчив Дніпропетровський медичний інститут (1953). Наукові праці присвя­чені актуальним питанням захворювань серцево-судинної системи, ор­ганізації охорони здоров'я й історії ме­дицини.

Наукові праці: Международная система единиц в клинической медицине. — К, 1982; Классификация и терминологическая трактовка болезней системы кровообращения. — К, 1984 (співавт.); Справочник по клинической фармакологии и фармакотерапии. — К., 1986 (співавт.).

Радзієвський Олексій Григорович (2.04.1864 20.11.1935) — лікар-хірург, доктор медицини (1901), професор (1907).

Закінчив медичний факультет Університету Св. Володимира (1890) та був залишений у факультетській хірургічній клініці професора О.Х. Рінека. Впродовж шести років вдосконалювався за кордоном, в тому числі у Пастеровському інституті. У 1901 р. захистив дисертацію на здобуття вче­ного ступеня доктора медицини на тему: "К учению о bacterium coli" у Воєнно-медичній академії. З 1902 р. займав посаду приват-доцента кафедри хірургії Університету, викладав урологію. У 1907 р. був обраний професором кафедри загальної хірургії Жіночого медичного інституту, де працював до 1919 року.

З 1920 по 1932 рік завідувач кафедри госпітальної хірургії Київського медичного інституту. Багато працював як вчений, залишивши близько 50 наукових праць з різних питань клінічної та оперативної хірургії.

Організував у клініці чудовий урологічний кабінет. Одним із перших застосував цитоскопію, запропонував одномоментну простатектомію, проводив пересадження сечоводів у пряму кишку, досліджував можливості хірургічного лікування уремії, розробив оперативний прийом у разі емпієми плеври. Запропонував операцію з приводу випадіння прямої кишки. У Києві серед перших почав виконувати операцію на центральній та периферичній нервовій системі. Займався порожнинною хірургією, ортопедією, зокрема кістково-суглобовим туберкульозом. Клініка кафедри госпітальної хірургії у 1926 р. перейшла у лікарню імені Жовтневої революції. У 1930 р. О.Г. Радзієвський за вислугою років вийшов у відставку. Помер 20 листопада 1935 року.

Наукові праці: Закон смертельной инфекции. — К., 1901; О хирургическом лечении уремии. // Университет. известия. – 1903. – № 8. – С. 1-30; По пово­ду так называемого хронического аппендицита // Вестн. хирургии и пограничных областей. — 1929. — Кн. 47 та ін.

Бібліографія: Марьенко Ф.С. Алексей Григорьевич Радзиевский (К 100-летию со дня рождения) // Вестн. хи­рургии им. И.И. Грекова. — 1966. — Т. 96, № 5. — С. 118-119.

Радченко Сергій Іванович (188013.09.1942) – фахівець з організації охорони здоров’я, доктор медицини, професор, завідувач кафедри організації охорони здоров'я (1929-1934).

Закінчив медичний факультет Університету Св. Володимира (1907). У студентські роки за рево­люційну діяльність був відданий у солдати. Видатний санітарний діяч. Один із засновників санітарно-гігієнічного факультету та його де­кан (1935-1936).

Наукові праці: О положении дела борьбы с эпидемиями в городах на юге России // Тр. областного сьезда юга России по борьбе с эпидемиями. — К., 1914. — Т. 2; Стан охорони здоров'я на Україні. За матеріалами IV Всеук­раїнського з'їзду охорони здоров'я // Укр. мед. вісті. — 1926. — № 1/3, № 2/4.

Ракочі Анатолій Григорович (1867 – 1922) — біохімік, доктор медицини, професор, завідувач курсу фізіологічної хімії (1912-1915), завідувач кафедри фізіологічної хімії (1918-1922). Закінчив медичний факультет Університету Св. Володимира. Вивчав властивості ферментів. Учень О.А. Садовеня. У 1919 р. захистив докторську дисертацію на тему: «Исследование по вопросу о единстве пепсина и химозина». Автор навчального посібника «Пособие к практическим занятиям по физиологической и патологической химии» (Київ, 1909 р.). Дисертаційна робота А.Г. Ракочі одержала позитивну оцінку рецензентів дисертації, яка опублікувана в «Университетских известиях» у 1912 році. Рецензентами були В.К. Ліндеман, В.Ю. Чаговець та О.А. Садовень.

Ревуцький Євген Львович (1.06.1919 – 2006) — лікар-терапевт, доктор медичних наук (1967), професор (1969), Лауреат Державної премії УРСР (1980), завідувач кафедри терапії санітарно-гігієнічного факультету (1973-1999). Учень В.М. Іванова.

Закінчив біологічний факультет Київського Університету (1941) та Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1947).

У 1966 р. захис­тив дисертацію на тему: "Клініко-фізіологічне обґрунтування застосування високо­частотної електротерапії при захво­рюваннях шлунка". Керував відділом клінічної фізіології Інституту фізіології імені академіка О.О. Богомольця (1962-1967), відділом діагностики і лікарської те­рапії пухлин НДІ експериментальної і клінічної онкології (1968-1970). У 1970 р. призначений заступником директора з наукової роботи Київського НДІ клінічної медицини імені академіка М.Д. Стражеска, одночасно керував відділом із вивчення атеросклерозу.

З 1973 по 1999 рік працював завідувачем кафедри терапії санітарно-гігієнічного факультету, потім професором-консультантом цієї ж кафедри (до виходу на пенсію в 1999 році). Тривалий час він – декан факультету підвищення кваліфікації викладачів. Професор Є.Л. Ревуцький був одним з провідних терапевтів у різних галузях: гастроентерології, онкології, кардіології. Як учень видатного академіка В.М. Іванова, він успадкував найкращі традиції цієї славетної терапевтичної школи, набув великого практичного і терапевтичного досвіду і вивів на широку дорогу багато лікарів, підготував 4-х докторів і 5 кандидатів наук.

Автор понад 140 наукових праць, серед яких підручник «Внутренние болезни», що витримав 3 видання, книги, присвячені клінічній гастроентерології, невідкладній терапії, передпухлинним захворюванням, впливу метеофакторів на організм, довідник з клінічної фармакології, а також брошуру про свого вчителя академіка В.М. Іванова. Вніс вклад у розробку методів діагностики, лікування і профілактики органів травлення, кровообігу, злоякісних пухлин. Вивчив утворення стерин-фібринових комплексів при атеросклерозі. Успішно розробляв історію вітчизняної терапії, питання викладання внутрішніх хвороб, підвищення кваліфікації викладачів медвузів та медучилищ.

Є.Л. Ревуцький призначався заступником голови Вченої медичної ради МОЗ УРСР, членом редколегії журналу «Врачебное дело», головою Правління Республіканського наукового товариства терапевтів. За участь у створенні підручника з внутрішніх хвороб став лауреатом Державної премії УРСР за 1980 рік. Учасник Великої Вітчизняної війни. Нагороджений орденами Вітчизняної війни І і II ступенів, Тру­дового Червоного Прапора і медаля­ми.

Наукові праці: Общие и местные изменения при предопухолевых заболеваниях и раке желудка. — К., 1974 (співавт.); Неотложные состояния в клинике внутренних болезней. — К., 1985 (співавт.); Внутренние болезни: Учебник. — 3-е изд. — К., 1987 (співавт.).

Бібліографія: Никула Т.Д., Мойсеєнко В.О., Шевчук С.Г. Ревуцький Євген Львович 1919-2006 (до річниці світлої пам’яті вченого) // Наук. вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. – 2007. – № 4. – С. 317-318.

Рогачова Валентина Сергіївна (20.06.1920 – 17.07.2009) — видатний хірург і педагог, доктор медичних наук (1964), професор (1966), завідувач кафедри хірургії педіат­ричного факультету (197 0-1981), професор кафедри (1981-1989).

Закінчила Томський медичний інститут (1941) за скороче­ною програмою та спеціалізацією воєнно-польової хірургії. У липні 1942 р. добровольцем вступила до лав Черво­ної Армії. З вересня 1942 року В.С. Рогачова в діючій армії: лікар-хірург медико-санітарного батальйону, Калінінського та 2-го Прибалтійського фронтів. За добу В.С. Рогачовій доводилося надавати хірургічну допомогу 78-80 пораненим, не відходячи від операційного столу нерідко по 3-4 доби. У віці 25 років закінчила війну в званні майора ме­дичної служби.

Після демобілізації у 1945 році Валентина Сергіївна працювала лікарем-ординатором госпітальної хірургічної клініки Томського медичного інституту, де, під керівницт­вом академіка АМН СРСР, професора А.Г. Савіних, займалась хірургічним лікуванням захворювань стравоходу і шлунку, з використанням абдомінально шийного доступу виконувала ре­зекцію рубцово зміненого стравоходу з одномоментною заднемедіастинальною пластикою його тонкою кишкою (1949). Розробила нові методи реконструктивно відновних операцій на стравоході з різними доброякісними захворюваннями, з використанням внутрішньогрудинних методів утво­рення штучного стравоходу (1954). Обґрунтувала необхідність трансмедіастинального та трансторакального методів резекції стравоходу при раку з одномоментною або відстроченою езофагопластикою, а також комбінова­ного способу з накладанням анастомозу у плевральній порожнині. На ос­нові проведених 800 операцій хворих на рак стравоходу, у 1963 році захище­на докторська дисертація на тему: "Хирургическое лечение больных раком пищевода". З 1966 р. до 1970 р. завідувала кафедрою госпітальної хірургії Томського медичного інституту; з 1970 року завідуюча кафедри хірургії Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця. У 1968 р. вийшла в світ моног­рафія: "Рак пищевода и его хирургическое лечение", яка була визнана найкращою роботою серед виконаних в навчальних та науково-дослідних інститутах країни. Відомий хірург, що володіла філігранною хірургічною технікою, виконувала показові опе­рації у провідних клініках Москви, Ленінграда, Риги, Іркутська, Донець­ка, Харкова.

Автор 110 наукових праць, учасник багатьох Міжнародних, Всесоюзних, Республіканських з'їздів, конференцій, під її керівництвом ви­конано 7 кандидатських і одна докторська дисертацій, підготовлено 20 клінічних ординаторів. Учасник Великої Вітчизняної війни. За доблесть проявлену в роки війни та значні трудові успіхи, В.С. Рогачова нагороджена орденами Вітчизняної війни ІІ ступеня, Червоної Зірки, багатьма медалями.

Наукові праці: Рак пищевода и его хирургическое лечение. М., 1968; Загрудинно предфасциальная тонкокишечная эзофагопластика при рубцовой структуре и раке пищевода // Клиническая хирургия. — 1972. — 11; Хирургическое лечение кардиоспазма // Там же. — 1981. — № 10 та ін.

Бібліографія: Черенько М.П., Фомин П.Д. Валентина Сергеевна Рогачова (К 70-летию со дня рождения) // Клінічна хірургія. — 1990. — № 6. — С. 70-72; Фомін П.Д. Памяті Рогачової Валентини Сергіївни // Медичні кадри. – 2009. – № 8, 5 жовтня. – С. 3.

Рой Володимир Павлович (н. 1.02.1928) — лікар-хірург, доктор медичних наук, професор кафедри госпітальної хірургії (1978-1990).

Закінчив Вінницький медичний інститут (1952), Учень А.Р. Шуринка. У 1974 р. захистив докторську дисертацію на тему: "Возрастные ас­пекты послеоперационной спаечной непроходимости кишечника". Основ­ний напрямок наукової діяльності: за­гальна і невідкладна хірургія, пато­логія щитовидної залози.

Наукові праці: Клинические аспекты хирургии острого холецистита у больных пожилого и старческого возраста // Клиническая хирургия. — 1983. — № 9 (співавт.); Коррекция нарушений функционального состояния печени при оперативном лечении сукцинатом натрия больных острым холециститом // Общая и неотложная хирургия. — К., 1986. — Вып. 16 та ін.


Романенко Олександр Вікторович (н. 5.02.1956) — біолог, доктор біологічних наук (1991), професор (1993), завідувач кафедри біології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (1991), Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2007) за підручник «Медична біологія» (Вінниця, 2004), декан загальномедичного факультету (1992-1994). Учень академіка М.Ф. Шуби.

Закінчив біологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1978). У 1991 р. захистив докторську дисертацію на тему: "Дослідження тіаміну та його похідних як фізіологічно активних сполук міоневральної дії".

Автор та співавтор понад 200 науко­вих робіт, у тому числі авторського свідоцтва та 2-х патентів на винахід, підручника, 16 навчальних посібників, 3-х навчальних програм з дисципліни, 4-х довідників і 2-х термінологічних словників.

Наукові напрямки, що розробляє О.В. Романенко, включають проблеми модуляції синаптичної передачі біологічно активними сполуками, нейробіології вітамінів і узагальнені ним в монографії «Нейромодуляторна роль тіаміну та його похідних». Встановив нові шляхи реалізації в організмі нейротропної активності вітамінів В1, РР та їх похідних; проаналізував особливості синаптичної передачі в гладеньких м’язах та її модуляції біологічно активними сполуками ендогенної природи (вітамінами В1, В6, РР та їх похідними) та лікарськими препаратами; отримав нові тіазолієві аналоги вітаміну В1, які є ефективними блокаторами синаптичної передачі та іонних каналів мембран; вивчив молекулярні механізми дії біологічно активних сполук, що продукуються отруйними для людини тваринами.

Член комісії з медицини науково-методичної ради МОН України, член Вчених рад НМУ імені О.О. Богомольця та фармацевтичного факультету, циклових методичних комісій з медико-біологічних дисциплін та з фармацевтичних дисциплін.

Нагороджений Почесною відзнакою Міністерства освіти України «Відмінник освіти України» (1998), Почесною Грамотою Київського міського голови (2003), Почесною Грамотою Міністерства охорони здоров’я України (2006).

Наукові праці: Нейромодуляторна роль тіаміну та його похідних. К., 1999; Біологія та екологія автотроф­них організмів. — К., 1999 (співавт.); Основи екології. — К., 2001 (співавт.); Медична біологія. — Вінниця, 2004 (співавт.); Медична біологія: Посібник практичних занять. — К., 2005 (співавт.); Біологія: Посібник для практичних занять. – К., 2006 (співавт. та ред.); Биология для подготовительных факультетов (отделений) иностранных граждан высших учебных заведений: Учеб. пособие… - К., 2008 (співавт.); Наступність викладання біології в медичному ліцеї та вузі // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2009. – Т. 71, № 4 (співавт.) та ін.

Ромоданов Андрій Петрович (11.11.1920-5.08.1993) – всесвітньо відомий нейрохірург, учений, педагог, один з основоположників нейрохірургії в Україні, академік АМН СРСР (1974), академік РАМН (1991), академік АН України (1992), академік АМН України (1993), доктор медичних наук (1963), професор, Герой Соціалістичної праці (1980), Заслужений діяч науки (1964), Лауреат Державної премії України (1978) та премії імені М.Н. Бурденка (1982), директор Київського НДІ нейрохірургії (1964-1993), завідувач кафедри нейрохірургії Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (1986-1993). Учень О.І. Арутюнова.

Закінчив Київський медичний інститут і був мобілізований у діючу армію (1942-1945), пройшов бойовий шлях від Москви до Берліна. В 1946-1949 рр. – аспірант Київського психоневрологічного інституту, а з 1951 р. – заступник директора Київського НДІ нейрохірургії. У 1963 р. захистив докторську дисертацію на тему: «Опухоли головного мозга у детей (клинические особенности, диагностика и лечение)».

Автор понад 450 наукових праць, зокрема 25 монографій і 23 винаходів, присвячених питанням нейроонкології, судинної патології головного мозку, нейрохірургії дитячого віку, нейротравмі, функціональній та відновній нейрохірургії, вдосконаленню нейрохірургічної служби в Україні. Головний нейрохірург МОЗ УРСР та засновник української школи нейрохірургів. Під його керівництвом виконано 30 докторських і 52 кандидатських дисертацій. Учні: В.Г. Станіславський, В.І. Цимбалюк та ін. Визначний громадський діяч: двічі обирався депутатом Верховної Ради СРСР, був членом Президії АМН СРСР та АМН України, та почесним членом Міжнародних асоціацій і наукових товариств багатьох країн (Німеччина, Чехія, Югославія, Іспанія, США, Болгарія та ін.), членом редакційних колегій низки вітчизняних та зарубіжних медичних часописів та інших видань (БМЭ, УРЕ). Учасник Великої Вітчизняної війни. Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Жовтневої революції, орденом Трудового Червоного Прапора, орденами Вітчизняної війни І і ІІ ступенів, двома орденами Червоної Зірки та 15 медалями, в тому числі медаллю «Золота Зірка» Героя Соціалістичної Праці (1980).

Наукові праці: Опухоли спинного мозга. – К., 1976; Атлас операций на головном мозге. – М., 1986; Родовая черепно-мозговая травма у новорожденных. – М., 1981; Нейрохирургия: Учебное пособие для мед. ин-тов. – К., 1990; Черепно-мозговая травма и иммунологическая реактивность организма. – К., 1992; Пострадиационная энцефалопатия. – К., 1993; Нейрохирургические аспекты геронтологии. – К., 1995 та ін.

Бібліографія: Возіанов О.Ф. До 75-річчя від дня народження А.П. Ромоданова // Журн. АМН України. – Т. 1, № 2. – С. 383-385; Цымбалюк В.И., Виленський Ю.Г. Академик А.П. Ромоданов. Жизнь и деятельность. – К., 1996. – 141 с.; Андрій Петрович Ромоданов (спогади друзів, колег, учнів) / за ред. член-кор. АМН України В.І. Цимбалюка. – К., 2002. – 146 с.; Пам’яті Вчителя. Андрій Петрович Ромоданов: спогади друзів, колег, учнів / за ред. акад. В.І. Цимбалюка. – К., 2010. – 208 с.

1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   ...   45

Схожі:

Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця icon1. общие вопросы
М15 Макаренко І. М. Біографічний довідник завідувачів кафедр та професорів Національного медичного університету ім. О. О. Богомольца/...
Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця iconУкраїнського медичного ліцею національного медичного університету імені о. О. Богомольця (10-11 класи) Київ 2011 Рецензенти
Програма з «Української літератури» Українського медичного ліцею Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (10-11...
Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця iconЗасідання вченої ради національного медичного університету імені О. О. Богомольця
Присутні: 73 із 85 членів Вченої ради Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (склад Вченої ради затверджено...
Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця iconЗвіт про роботу Приймальної комісії Національного медичного університету імені О. О. Богомольця з набору студентів на перший курс 2010/2011 навчального року. Доповідач відповідальний секретар Приймальної комісії професор О. М. Науменко
Конференції трудового колективу та Вченої ради Національного медичного університету імені О. О. Богомольця
Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця iconСтудента 1-ої групи 1-го курсу медичного факультету №1 Іванова Івана Івановича
Ректору Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, член-кореспонденту амн україни, професору В. Ф. Москаленку
Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця iconО. О. Богомольця від 9 вересня 2011 р
Конференції трудового колективу та Вченої ради Національного медичного університету імені О. О. Богомольця
Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця iconО. О. Богомольця від 9 вересня 2011 р
Конференції трудового колективу та Вченої ради Національного медичного університету імені О. О. Богомольця
Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця iconО. О. Богомольця від 3 вересня 2010 р
Конференції трудового колективу та Вченої ради Національного медичного університету імені О. О. Богомольця
Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця iconУкраїнського медичного ліцею національного медичного університету імені о. О. Богомольця (10-11 класи) Київ 2011 Рецензенти
move to 1136-73741
Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця iconМихайличенко Б. В., Бондар С. С., Шевчук В. А., Лісовий А. С., Федотова І. А., Хоменко В.І., Біляков А. М., Артеменко О.І
В.І., Біляков А. М., Артеменко О.І., Федорова О. А., Хміль І. Ю. „Від часів університету св. Володимира до сьогодення: історія становлення...
Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця iconЗвіт про роботу Приймальної комісії Націо­наль­ного медичного університету імені О. О. Богомольця з набору студентів на 2012/2013 навчальний рік. Доповідач відповідальний секретар Приймальної комісії професор О. М. Науменко
До спільного засідання конференції трудового колективу та вченої ради національного медичного університету
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи