Міністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка» icon

Міністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка»




НазваМіністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка»
Сторінка1/4
Дата14.07.2012
Розмір0.86 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

кафедра «ПРИКЛАДНА ЕКОНОМІКА»


ЗАТВЕРДЖЕНО

Радою економічного факультету

Протокол № 2 від 23.10.2009 р.

Голова Ради




______________

Г.О.Черніченко


^ РОБОЧА ПРОГРАМА

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Організаційна поведінка»

для студентів спеціальності 8.000013 «Бізнес-адміністрування»


Донецьк – 2009

Укладач: к.е.н., доц. Савченко Г.О.


Рецензенти: д.е.н., проф. Дмитриченко Л. І., д.е.н., проф. Сидорова А.В.


Робоча програма ухвалена на засіданні кафедри прикладної економіки, протокол № 2 від 20.10.2009 р.


Зав. кафедрою «Прикладна економіка»,

д.е.н., проф. Т.В. Орєхова


Робоча програма ухвалена на засіданні навчально-методичної комісії економічного факультету, протокол № 1 від 21.10.2009 р.





Голова навчально-методичної комісії Т.В. Орєхова


Донецьк: ДонНУ, 2009



  1. Вступ

1.1.Опис


Організація ефективного управління та взаємодії людей у сучасних організаціях передбачає необхідність планування та координації спільної діяльності. Таким чином, менеджери стикаються з проблемою впливу індивідів, груп, організаційних структур на ефективність та результати роботи. На перший погляд цей вплив має випадковий характер і керівники нерідко покладаються на інтуїцію в усвідомленні тих чи інших учинків підлеглих.

Саме для того, щоб розвинути у слухачів практичні навички ефективної взаємодії з людьми, уміння планувати та координувати їхню спільну діяльність, у навчальні плани магістерських програм уведено курс «Організаційна поведінка».

Усе це потребує особливих знань і навичок, які пов’язані з вивченням даної навчальної дисципліни магістерської програми «Бізнес-адміністрування».


^ 1.2.Рівень дисципліни:

а) Попередні умови


Курс «Організаційна поведінка» розрахований на слухачів MBA- програм. Передбачається, що слухачі знайомі із загальними теоріями менеджменту, а також з операційним та інноваційним менеджментом і стратегічним управлінням.

Програма дисципліни «Організаційна поведінка» органічно пов’язана з програмами інших дисциплін. Зокрема, вивчення дисципліни має спиратись на ґрунтовні знання з дисциплін: «Менеджмент персоналу», «Мікроекономіка і макроекономіка», «Міжнародний менеджмент», «Маркетинг».

б) Цілі і завдання


Основна мета курсу «Організаційна поведінка» – вивчення індивідуально-психологічних характеристик особистості, її мотивації та ставлення до різних складових трудового процесу, вертикальних і горизонтальних комунікацій та міжособових стосунків, тенденцій організаційного розвитку та реакцій на зміни, що дасть можливість ідентифікувати, розуміти та прогнозувати людську поведінку в конкретних ситуаціях.

Завдання курсу полягає в тому, щоб студенти оволоділи професійними знаннями і навичками щодо розподілу праці з урахуванням індивідуальних та групових реакцій на структурні зміни; удоско-налення середовища, що оточує; розроблення ефективних стратегій розвитку організації та формування політики оптимальної мобілізації людських ресурсів.

Досягненню мети та вирішенню завдань курсу підпорядкована логіка його викладання, що відбивається в навчально-тематичному плані.

При вивчені дисципліни «Організаційна поведінка» студент повинен знати й мати уявлення про концептуальні засади організаційної поведінки, місце людини в системі організаційної поведінки; містяться рекомендації щодо організації роботи та мотивації поведінки працівника; розглядаються питання природи та типів груп в організаціях; визначається сутність групової й міжгрупової динаміки, управління груповими процесами; з’ясовують­ся особливості управління комунікаціями, конфліктами та стресами; а також висвітлюються проблеми організаційної культури й управління організаційним розвитком.

У процесі вивчення курсу «Організаційна поведінка» наголос робиться на самостійній творчій роботі слухачів.

Студент повинен уміти:

  • аналізувати соціо-психологічне середовище компанії;

  • визначати конкретні вимоги до менеджерів, соціальних груп та організації в цілому;

  • вибирати конкретні стратегії поведінки персоналу компанії з урахуванням її пріоритетів та особливостей життєздатності;

  • застосовувати сучасні процедури розробки планів поліпшення мотиваційного клімату персоналу та прийняття управлінських рішень;

  • готувати пропозиції керівництву компанії щодо урегулювання конфликтів та стресових ситуацій;

  • складати програми тренінгу різних категорій персоналу компаній;

  • вибирати ефективний стиль керівництва залежно від рівня управління;

  • розробляти програми організаціонного розвитку компанії .

З метою спрямування такої роботи, а також полегшення засвоєння матеріалу, до методичного забезпечення кожної теми курсу включені:

навчальні цілі – вони спрямовують процес навчання та чітко визначають, про що саме слухачі дізнаються, вивчаючи тему;

контрольні запитання – вони мають сконцентрувати увагу слухачів на суттєвих питаннях теми, вказати на її важливі аспекти та закріпити навчальний матеріал;

завдання – вони надають слухачам можливість самостійно на прикладі матеріалів лекцій, кейсів та вивчення рекомендованої літератури отримати повніше уявлення про зміст окремих розділів бізнес-плану та скомпонувати так званий дороговказ по бізнес-плану (перелік питань та форми відповідних таблиць), який надалі може використовуватися як практичний посібник для розроблення реального бізнес-плану;

рисунки, схеми, таблиці – подають матеріал курсу в зручній, лаконічній, легкій для сприйняття формі.


^ 1.3.Обов’язковість вивчення дисципліни

Дисципліна відноситься до циклу дисциплін самойстного вибору вищого навчального закладу.


1.4. Викладацький склад

Викладання дисципліни здійснює доцент кафедри «Управління персоналом та економіка праці», к.е.н. Савченко Галина Олексіівна.


^ 1.5.Методики викладання, форми та методи навчання

Викладання ведеться за методикою проблемного навчання у формі лекційних занять з застосуванням кейс-методів, дискусій, підготовки та обговорення індивідуальних проектів.


1.6.Мова

Викладання ведеться в російською та українською мовами.


2. навчальна ПРОГРАМА КУРСУ

(зміст дисципліни за темами та змістовними модулями)

Змістовний модуль 1

Тема 1. Концепція організаційної поведінки

Концептуальні засади організаційної поведінки. Основні елементи концепції. Організація як система. Соціальна і психологічна підсистеми. Аналіз організаційної поведінки з погляду індивідуума, групи та організації в цілому.

Об’єкти вивчення організаційної поведінки і різноманітні під­ходи. Історичний аспект. Науковий менеджмент. Біхевіористські науки. Підхід до організаційної поведінки з точки зору «науково­го методу». Оцінні підходи.

Природа роботи менеджера в організації: ролі, функції, необ­хідні навички і компетенція. Роль менеджера в регулюванні організаційної поведінки: побудова взаємовідносин, передавання, інформації, прийняття рішень.


Тема 2. Людина в системі організаційної поведінки

Особисті (індивідуальні) системи в організації. Цілі, уявлення, компетентність. Взаємовідносини «індивід-організація».

Поняття індивідуальності. Теорії індивідуальності та роз­витку індивідуальності. Психологічні теорії, теорії рис, гу­маністичні, соціально-навчальні теорії. Теорія К. Арджиріса. Ознаки індивідуальності: орієнтація контролю; стиль вирішен­ня проблеми; макіавеллізм тощо. Управління індивідуальними відмінностями.

Цінності і ставлення. Типи цінностей: теоретичні, еконо­мічні, естетичні, соціальні, політичні, релігійні. Компоненти ставлень.

Основні характеристики особистості. Закони, що впливають на поведінку людини в процесі спільної діяльності.


Тема 3. Управління поведінкою індивіда

Визначення соціальної ролі в організації. Детермінанти вико­нання соціальних ролей. Особистісний потенціал працівника та його вплив на поведінку в організації.

Сутність «я»-концепції. Захисна поведінка та її механізм.

Модель Майєрс – Бриггс. Комбінування типів і особливості поведінкових реакцій. Методи визначення типу особистості та моделювання програм індивідуальної поведінки. Психогеометрична концепція.

Трансактний аналіз Е. Берна та напрями його використання в управлінні індивідами.

Маніпуляції в організації. Сутність маніпулятивної поведінки та заходи з її обмеження. Психологічні методи впливу на праців­ників.


Тема 4. Мотивація та винагорода

Людські потреби і винагородження. Теорія біхевіоризму. Тео­рії винагородження Д. Мак-Клелланда, Е. Лоулера. Теорія підси­лення персоналу. Позитивне й негативне підсилення.

Мотивація персоналу. Інтегральна модель зв’язку мотивації, винагородження, задоволення, виконання. Задоволення від робо­ти: вимірювання, тенденції, проблеми і наслідки. Винагороджен­ня внутрішнє і зовнішнє. Заохочення і покарання: причини і стра­тегія. Час у системі винагородження. Джерела винагородження. Індивідуальні відмінності й очікування винагородження.


Тема 5. Організація роботи індивіда. Управління кар’єрою

Принципи та методи проектування роботи в організації. По­няття проектування роботи. Цілі проектування роботи. Критерії правильності проектування роботи.

Чинники, що впливають на організацію роботи індивіда. Еле­менти організації роботи індивіда та організаційний простір ро­боти: цілі, зміст роботи, поєднання її елементів, технологія вико­нання роботи, повноваження, взаємодія з іншими виконавцями, графік роботи, робоче місце, фізичні умови, інформаційні ресур­си та інші елементи.

Мотиваційні характеристики роботи. Стратегії перепроектування роботи з урахуванням якостей і потреб особистості та мотиваційних характеристик роботи: стандартизація та спрощення завдань, збільшення та чергування завдань, збагачення праці альтернативні розклади роботи. Аналіз мотиваційного потенціалу роботи та проектування роботи з урахуванням її мотиваційний характеристик.

Використання інструменту управління за цілями для управління функціональною поведінкою індивіда. Управління кар’єрою працівника в організації.


Тема 6. Управління виконанням та оцінювання роботи індивіда

Поняття управління виконанням (перфоманс менеджменту). Порівняння традиційних підходів менеджменту, управління персоналом та концепції перфоманс менеджменту. Моделі перфоманс менеджменту: модель Стюарда; модель Чалікоффа; комплексна модель.

Самоменеджмент та його основні функції. Методи оцінювання індивідуального виконання роботи: імітаційні, прогностичні практичні тощо. Чинники, що впливають на об’єктивність оцінювання менеджером виконання роботи індивідом: психологічні соціальні, організаційні.

Система перфоманс менеджменту (управління виконанням) та її елементи. Рівні перфоманс менеджменту. Взаємозв’язок між рівнями. Чинники, що впливають на кожному з рівнів перфомансу.

Аналіз проблем виконання за допомогою моделі перфоманс менеджменту. Основні причини виникнення проблем виконання. Вирішення проблем виконання за допомогою інтервенцій у системи та процедури.

Оцінювання роботи індивіда. Цілі, принципи та методи оцінювання роботи індивіда. Елементи системи оцінювання виконання. Взаємозв’язок елементів. Взаємозв’язок системи оцінювання виконання з іншими функціями та системами.


Змістовний модуль 2

Тема 7. Природа та типи груп в організації

Групоутворення в організації: причини, цілі, об’єкти, суб’єк­ти. Класифікація груп, їхні характеристики та завдання. Групове членство: сумісність, однорідність, погодженість, розмір групи.

Рольова поведінка членів груп у процесі прийняття групових рішень. Статус, ролі, цінності, норми, санкції. Групові цінності, збіг особистих та групових цінностей. Становлення формальних та неформальних ролей у групах. Рольові конфлікти, їх вплив на групову взаємодію та продуктивність спільної діяльності.


Тема 8. Групова динаміка і розвиток груп в організації

Динамічні процеси в групах та методи їх вивчення (соціометрія, інтеракційний аналіз). Групова згуртованість та розпад груп. Групове мислення та феномен групового ризику.

Модель групової динаміки Дж. Хоманса. Міжгрупові взаємо­дії. Фази групового розвитку. Допомога групі в її русі до більшої ефективності. Базові приклади групової взаємодії.

Влада, її засади, форми і тактичні прийоми. Джерела влади в організації. Підлеглість і зона індиферентності. Прийняття теорії повноважень. Опір владному тиску в групах (сугестія та контрсугестія, створення коаліцій). Методи корекції поведінки в системі «керівник-підлеглий» у світлі нової філософії менеджменту.

Організаційна політика, її види, зв’язок з владою. Управлінсь­кі перспективи влади і впливу. Засоби психологічного впливу на поведінку підлеглих. Делегування повноважень як метод форму­вання потрібних зразків поведінки. Контроль та поведінка.

Поняття лідерства. Теорії лідерства. Типи лідерства. Покаран­ня і заохочення лідерства. Використання теорій лідерства під час відбору персоналу і в тренінгу.

Тема 9. Конфлікти, стреси та шляхи їх подолання

Поняття фрустрації та конфлікту. Причини та види конфлік­тів. Структура конфлікту. Конструктивна та деструктивна пове­дінка опонентів у конфлікті та чинники, що впливають на неї. Методи контролю та керування емоціями під час конфлікту.

Закономірність динаміки конфлікту. Картографічний метод аналізу конфлікту. Критика як чинник стабілізації нормативної поведінки в процесі конфлікту. Техніка управління конфліктом.

Стрес та його компоненти. Концепція стресів, вплив стресів на виконання роботи і здоров’я. Чинники і джерела стресів.


Тема 10. Управління комунікаціями в організації.

Модель процесу комунікації. Функції міжособової комунікації і групах (когнітивна – пізнання, перцептивна – сприйняття, інтерактивна – взаємодія). Вербальна та невербальна комунікаційна поведінка. Підвищення особистої об’єктивності в контактах.

Комунікативні бар’єри. Ефективні засоби комунікації та їх вплив на групову поведінку. Трансакційний аналіз міжособової комунікації. Види психологічної техніки спілкування. Формальна та неформальна комунікація. Організаційні чутки та напрями їх використання.

Комунікативні вміння менеджера: формування та вдосконалення.


Тема 11. Організаційна культура

Сутність поняття «організаційна культура». Чинники, що впливають на культуру організації: ціль; цінності, стандарти та правила, котрі панують у суспільстві; соціалізація; рольові моделі; неформальні канали комунікації; важливість роботи для досягнення успіху в бізнесі; стимули, винагороди; форми підготовки кадрів; повага до людини взагалі і до працівників організації особливо; визнання факту, що споживачі та їхні потреби є центром діяльності організації.

Модель організаційної культури. Модель Геєрта Хофштеде (індивідуалізм-колегіальність; зона влади; усунення невизначеності; мужність-жіночність).

Організаційний клімат. Почуття належності до організації як критерій високої організаційної культури.


Тема 12. Управління організаційним розвитком

Поняття організаційного розвитку. Життєвий цикл організації. Концепція організаційного розвитку. Поняття організаційних змін.

Джерела, цілі, напрями, принципи розвитку організації. Принципи та моделі організаційного розвитку.

Проблеми організаційного розвитку. Проблеми управління змінами. Процес організаційних змін. Принципи та методи управління змінами. Чинники успіху при управлінні змінами. Аналіз стейкхолдерів.

Поняття протидії (опору) змінам з боку персоналу. Аналіз готовності до змін. Причини опору (протидії). Принципи та методи подолання протидії змінам. Оцінювання потенційного опору ті його мінімізація.


Навчальна і методична література :

  1. Албастова П. Н. Технологии эффективного менеджмента: Учеб. пособие. – М.: ПРИОР, 1998. – 261 с.

  2. Алексеев А. А., Громова Л. А. Психометрия для менеджеров. – Л.: Знание, 1991. – 164 с.

  3. Бандурка А. М., Богачова С. П., Землянская Е. В. Психология управления. – Х.: Фортуна-пресс, 1998. – 461 с.

  4. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры: Пер. с англ. – СПб.: Лениздат, 1992. – 400 с.

  5. Власова А. М., Савчук Л. М., Савінова В. Б. Організаційна поведінка: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1998. – 96 с.

  6. Фалмер Р. М. Энциклопедия современного управления. В 5 т. Т. 5. Выполнение как функция управления. – М.: ВИПК Энерго, 1992. – 182 с.

  7. Вудкок М., Фрэнсис Д. Раскрепощенный менеджер: Для руководителя-практика: Пер. с англ. – М.: Дело ЛТД, 1994. – 320 с.

  8. Виханский О. С., Наумов А. И. Менеджмент: Человек, организация, стратегия, процесс. – М.: МГУ, 1995. – 416 с.

  9. Дизель П. М., Мак-Кинли Р. У. Поведение человека в организации: Пер. с англ. – М.: Фонд за эконом. грамотность, 1993. – 272 с.

  10. Каппони В., Новак Т. Сам себе психолог. – СПб.: Питер, 1994. – 216 с.

  11. Кипнис М. 68 лучших игр и упражнений для развития управленических способностей. – М.: АСТ, 2009. – 285 с.

  12. Крегер О., Тьюсон Дж. М. Типы людей и бизнес: Как 16 типов личности определяют ваши успехи на работе: Пер. с англ. – М.: Персей: Вече: АСТ, 1995. – 560 с.

  13. Кови С. Р. Семь навыков лидера: Nonfiction (Деловой бестселлер) / Пер. с англ. В. А. Ноздриной. – Минск: ВЕГАПРИНТ, 1996. – 448 с.

  14. Кови С.Р. Восьмой навык: От єффективности к величию.- М.: Альпина Букс, 2009. – 408 с..

  15. Кунц Г., О’Доннел С. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функций. В 2 т. – М.: Прогресс, 1981. – 2 т.

  16. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М., 1992. – 304 с.

  17. Мартин Д. Манипулирование встречами. Как добиться чего Вы хотите, когда вы этого хотите: Пер. с англ. – Минск: Амалфея, 1997. – 192 с.

  18. Молл Е. Г. Менеджмент: организационное поведение. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 160 с.

  19. Немов Р. С. Психология. – М., 1999. – 576 с.

  20. Ньюстром Дж. В., Дэвис К. Организационное поведение: Пер. с англ. – СПб.: Питер, 2008. – 448 с.

  21. Ньюстром Дж. В., Дэвис К. Организационное поведение: Пер. с англ. / Под ред. Ю. Н. Каптуревского. – СПб.: Питер, 2000. – 448 с.

  22. Петровский А. В. Личность. Деятельность. Коллектив. – М., 1982. – 255 с.

  23. Психология управления: Курс лекций / Л. К. Аверченко, Г. М. Залесов и др.; Отв. ред. М. В. Удальцова. – Новосибирск: НГАЭиУ; М.: ИНФРА-М, 1997. – 150 с.

  24. Пугачев В. П. Руководство персоналом организации: Учебник.- М.: Аспект Пресс, 1998. – 279 с.

  25. Самыгин С. И., Столяренко Л. Д. Психология управления: Учеб. пособие. – Ростов н/Д: Феникс, 1997. – 512 с.

  26. Санталайнен Т. Управление по результатам: Пер. с фин. – М.: Прогресс, 1993. – 318 с.

  27. Скот С. Д. Управление производительностью: планирование, измерение и оценка, контроль и повышение. – М.: Прогресс, 1989.

  28. Старобинский Э. К. Как управлять персоналом. – М.: Интел-Синтез, 1995. – 240 с.

  29. Фалмер Р. Энциклопедия современного управления. В 5 т. – М., 1992. – 5 т.

  30. Филонович С. Р. Лидерство и практические навыки менеджера: 17-модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 9. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 328 с.

  31. Швальбе Б., Швальбе Х. Личность, карьера, успех: Пер. с нем. – М.: Прогрес: Прогресс-Интер, 1993. – 240 с.

  32. Шейнов В. П. Как управлять другими. Как управлять собой (Искусство менеджера). – Минск: Амалфея, 1997. – 368 с.

  33. Шуванов В. И. Социальная психология менеджера. – М.: Бизнес-школа: Интел-Синтез, 1997. – 256 с.

  34. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности: Пер. с англ. – СПб.: Питер Пресс, 1997. – 700 с.

  35. Человек и бизнес: Научно-популярное издание / Под общ. ред. А. И. Аппенянского. – М.: БАРС, 1995. – 228 с.

  36. Becoming a Master Manager: A Competency Framework/ Robert E. Quinn, Sue R. Faerman, Michael P. Thompson, Michael R. McGrath, 2nd edition , John Wiley & Sons, Inc., 1996. – 411 р.

  37. Canadian Handbook of Flexible Benefits: Robert J. McKay, Editor – Hewitt Associates LLC – John Willey&Sons, 1996.

  38. Cole G. A. Personnel Management: Theory and Practіce, 3rd edition. DP Publication Ltd Aldline Place London W12 8AW, 1993. – 558 p.

  39. Hunsaker P. L. Managing organizational behavior. – Addison-Wesley, 1986. – 715 p.

  40. McAdams J. The Reward Plan Advantage: A Manager`s Guide to Improving Business Performanse through People, Jossey-Bass Publishers, San-Francisco, 1996. – 332 p.

  41. McCoy T. J. Creating an «Open Book» Organization ... Where Employees Think & Act Like Business Partners: Amacom – New York, 1996. – 300 p.

  42. Milton L. R.; Lance A. B. The Compensation Handbook. A State-of-the-Art Guide to Compensation Strategy and Design: McGraw-Hill Inc. 3rd edi­tion, 1991.

  43. Porter L. W., Lowler E. E., Hochman J. R. Behavior in organizations. – New York: Mc Graw-Hill, 1975.

  44. Robbins P. S. Organizational Behaviour: concepts, controversies, practi­ces. – Prentice Hall, 1986.

  45. Theriault Roland Mercer Compensation Manual: Theory and Practice: G. Morin Publisher Ltd. CCH Canadian Limited, 1992.

  46. Torrington D., Hall L. Personnel Management: A New Approach, 2nd Edition, 1991. – 661 p.

  47. Ultimate Rewards: What really Motivate People to Achive / edited with an introduction by Steven Kerr. A Harvard Business Review Book, 1997. – 238 p.



^ 3. Модульне планування


На вивчення дисципліни в цілому відводиться 180 ак. годин (5 кредитів), на заочному відділенні загальний час аудиторної роботи складає 20 ак. годин, в тому числі 14 лекцій та 6 практичних (семінарських) занять, самостійна робота студентів має складати відповідно до начального плану – 88 ак. годи.


  1   2   3   4

Схожі:

Міністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка» iconМіністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка»
Рецензенти: завідувач відділом Інституту економіки промисловості нан україни, к е н., с н с
Міністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка» iconМіністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка»
Рецензенти: завідувач відділом Інституту економіки промисловості нан україни, к е н., с н с
Міністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка» iconМіністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка»
Робоча програма ухвалена на засіданні кафедри прикладної економіки, протокол №2 від 20. 10. 2009 р
Міністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка» iconМіністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка»
Робоча програма ухвалена на засіданні кафедри прикладної економіки, протокол №2 від 20. 10. 2009 р
Міністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка» iconМіністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка»
Робоча програма ухвалена на засіданні кафедри прикладної економіки, протокол №2 від 20. 10. 2009 р
Міністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка» iconМіністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка»
Робоча програма ухвалена на засіданні кафедри прикладної економіки, протокол №2 від 20. 10. 2009 р
Міністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка» iconМіністерство освіти І науки України Донецький національний університет Економічний факультет кафедра «прикладна економіка»
Робоча програма ухвалена на засіданні кафедри прикладної економіки, протокол №2 від 20. 10. 2009 р
Міністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка» iconМіністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка»
Робоча програма ухвалена на засіданні кафедри прикладної економіки, протокол №2 від 20. 10. 2009 р
Міністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка» iconМіністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка»
Робоча програма ухвалена на засіданні кафедри прикладної економіки, протокол №2 від 20. 10. 2009 р
Міністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка» iconМіністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка»
Робоча програма ухвалена на засіданні кафедри прикладної економіки, протокол №2 від 20. 10. 2009 р
Міністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка» iconМіністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка»
Робоча програма ухвалена на засіданні кафедри прикладної економіки, протокол №2 від 20. 10. 2009 р
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи