Конспект лекцій з дисципліни \" Вступ до спеціальності\" icon

Конспект лекцій з дисципліни " Вступ до спеціальності"




Скачати 474.05 Kb.
НазваКонспект лекцій з дисципліни " Вступ до спеціальності"
Сторінка1/3
Дата14.07.2012
Розмір474.05 Kb.
ТипКонспект
  1   2   3

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ

МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни

Вступ до спеціальності”

(для студентів 1 курсу спеціальності 6.050100

Економіка підприємства”)


Харків – ХНАМГ – 2007

Конспект лекцій з дисципліни «Вступ до спеціальності» (для студентів 1 курсу спеціальності 6.050100 - "Економіка підприємства") Авт. Дворкін С.В. – Харків: ХНАМГ, 2007р. – 44 с.


Автор: С.В. Дворкін


Рецензент: О.В. Димченко


Рекомендовано кафедрою міської і регіональної економіки,

протокол № 8 від 23.01.2007р.




Зміст





Вступ...............................................................................................................

4

Лекція 1. Місто як соціально-економічна система....................................

5

Лекції 2 - 3. Економіка як суспільна наука і економіка міста як специфічна економічна наука.......................................................................



9

Лекції 4-5. Поняття і склад міського господарства....................................

16

Лекція 6. Житлове господарство і комунальне господарство.................

22

Лекція 7. Місцеве самоврядування в Україні, його звязок з функціонуванням міського господарства....................................................



25

Лекція 8. Тариф як специфічна форма ціни на послуги підприємств міського господарства...................................................................................



35

Лекція 9. Особливості деяких підприємств комунального господарства

39



Вступ


Розвиток економіки як науки і практичної діяльності потребує широкого кола знань, що дуже часто презентують досить різні галузі науки. Все це вимагає від майбутнього економіста достатньо вільного володіння математичними методами, кругозором в галузі гуманітарних наук, володіння іноземними мовами.

Створення загального уявлення про мікроекономічні особливості функціонування підприємств “взагалі”, з нашої точки зору, є сумнівним як методично, так і науково. Необхідно знати галузеві особливості, щоб у майбутньому мати можливість ефективно приймати управлінські рішення. Це фактично і є економічний спосіб мислення.

Вивченню базових понять, методів дослідження, структури і змісту вищої економічної освіти для студентів спеціальності “Економіка підприємства” із спеціалізацією в галузі міського господарства і присвячена дисципліна “Вступ до спеціальності”.


Лекція 1. Місто як соціально-економічна система


1. Місто як соціально–економічне явище.

2. Місто в історичному аспекті.

3. Формування групових систем населених місць.


1. Сучасне місто є центром несільськогосподарського виробництва, постійно розширює свій вплив на навколишню територію, далі розвиває функції суспільно-політичного і культурного характеру.

Місто визначається як територія, що має певний статус і характеризується специфічним середовищем: соціальним, виробничим, природним, архітектурним.

Місто – це особлива соціально-територіальна форма організації суспільного виробництва, де відбуваються не тільки виробництво але й формування самих людей та способу їх життя.

Перші міста на землі виникли за кілька тисячоліть до нашої ери в зв'язку з переходом людського суспільства від первіснообщинного до рабовласницького ладу, коли відокремилося ремесло від землеробства, з'явилися приватна власність і товарообмін, класи і держава. Народження кожного міста обумовлено потребами суспільства, у першу чергу економічними. Значення, роль і соціальний профіль міст мінялися залежно від рівня розвитку продуктивних сил, способу виробництва, суспільно-економічної формації, в умовах яких вони розвивалися. Змінювалися характер розселення людей, розміри і темпи розвитку міського господарства, ступінь благоустрою житлового фонду. Підвищення ролі міст у розвитку суспільства називається урбанізацією.

Головний соціальний зміст урбанізації виявляється в особливих «міських відносинах», що охоплюють соціально-професійну і демографічну структуру населення, його спосіб життя, культуру, розміщення продуктивних сил, розселення. Передумови урбанізації – це зростання в містах індустрії, розвиток продуктивних сил, їх культурних і політичних функцій, поглиблення територіального поділу праці, динаміка демографічних показників, природні ресурси та інші містотвірні фактори. Темпи урбанізації, її масштаби, рушійні сили і наслідки залежать від соціально-економічних умов на різних історичних етапах розвитку людського суспільства.

2. Історія міського господарства нерозривно пов'язана з виникненням міст і загальноміських суспільних потреб, для вирішення яких створюється спеціальний орган управління. У містах України в старі часи існувало самоврядування. Міста тоді поділялися на міста “привілейовані”, яким королівськими, а потім і царськими грамотами підтверджувалося Магдебурзьке право, і на міста, що не володіли таким правом.

Характерною рисою розселення після другої світової війни було виникнення міст і міських групових систем, які зберегли свій архітектурний вигляд до нашого часу. Великі, середні й малі групові системи являють собою тісно взаємозалежні міські й сільські поселення різної величини і народногосподарського профілю. Об'єднання досягається розвитком територіально-виробничих зв'язків, загальною транспортною та інженерною інфраструктурою, єдиною мережею суспільних центрів соціально-культурного обслуговування і місць відпочинку населення, загальною зоною одно-, двогодинної доступності центрального міста. Формування групових систем розселення дозволяє підвищити ефективність використання виробничої, транспортної, інженерної і соціально-культурної інфраструктур, збільшити доступну розмаїтість вибору місць праці, культурного дозвілля, побуту і відпочинку для населення міст і сільських поселень, створює для працюючих малих і середніх населених місць широкі можливості для підвищення рівня освіти і кваліфікації; дозволяє зберегти й ефективно використовувати природні ресурси. Саме в групах міст виникають оптимальні умови для кооперування виробництв, розвитку великих наукових і навчальних комплексів, інформаційних центрів, створення великих інженерних систем життєзабезпечення міста, спеціалізованих рекреаційних районів, найбільших вузлів залізничного і повітряного транспорту і т.п.

Агломерація забезпечує перехід від компактної форми міської концентрації виробництва і населення до розосередженої. Вона заснована на поглибленні спеціалізації і кооперуванні виробництв, розвитку головних підприємств шляхом створення філій і суміжних виробництв, розташовуваних у малих містах. Взаємозалежні групи великих міст забезпечують кращі умови для просторового розвитку центрів управління та інформації, системи наукових установ, середніх і вищих навчальних закладів. Великі міста за своєю природою є потужною структурою, де люди активно втягнені у виробництво і розподіл інформації. Рівень використання сучасних інформаційних технологій у великих містах в кілька разів вище, ніж в інших населених місцях. Тому організація ефективних інформаційних, транспортних, енергетичних комунікацій між великими містами є важливим фактором їхнього об'єднання у групи.

3. Залежно від взаємного розташування великих міст можна виділити чотири види груп: дотичні міста, групи ближнього сусідства, групи далекого сусідства і понадгрупи. Групи ближнього сусідства стикаються зонами свого найближчого оточення (до 30 км). Наприклад, Донецька група нараховує 19 великих міст : Донецьк, Макіївка, Горлівка, Краматорськ, Слов'янськ, Костянтинівка, Маріуполь, Луганськ, Кадіївка, Комунарск, Червоний Луг, Лисичанськ, Новошахтинськ, Бердянськ. Середня відстань між містами скадає 51 км. Діаметр групи - 280 км. Довжина комунікацій між містами - 735 км. Друге місце займає Дніпропетровська група, що складається з великих міст: Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Нікополь, Кривий Ріг. У складі цієї групи є подвійні міста - Дніпропетровськ-Днепродзержинськ. Тернопільська група включає 3 великі міста з відстанню між ними 94 км і діаметром групи 164 км. Така ж кількість міст складає Одеську групу, де середня відстань між містами 76 км, а діаметр групи 152 км.

Ці групи міст мають поліцентричний характер. Вони розвиваються на основі виробничої й економічної кооперації вхідних у неї центрів, і обслуговуються загальними зонами відпочинку, великими транспортними вузлами. Міста знаходяться на різних стадіях формування, в неоднакових економіко-географічних умовах, розходження між ними часто істотніші ніж подібність. Наприклад, спеціалізованими великими промисловими містами, що не мають обласних функцій, є: Кривий Ріг, Маріуполь, Макіївка, Горлівка. Обласними багатофункціональними центрами є Дніпропетровськ і Донецьк.

Розвиток малих і середніх групових систем населених місць припускає головним чином зростання центральних міст і поліпшення їхніх транспортних зв'язків з іншими населеними місцями. Однак і малі міста мають велике народногосподарське значення. Сьогодні їх нараховується близько 80% із загальною чисельністю населення, що перевищує четверту частину всіх міських жителів країни.

Вирішення проблеми перспективного розселення людей необхідно для всебічного розвитку людини, раціонального розміщення продуктивних сил з урахуванням факторів інтенсифікації суспільного виробництва на основі повного використання досягнень науково-технічного прогресу, збереження цінних сільськогосподарських земель. Розвиток населених місць повинен враховувати минулу історію розвитку мережі населених пунктів, зміну їхньої кількості й розміру, формування міських агломерацій, тенденції народно-господарського розвитку, пов'язані з ринковими реформами, що активно впливають на структуру розселення. У перспективі значно посиляться взаємозв'язки форм організації міських поселень і виробництва, зросте соціальна роль містобудівних факторів розвитку і розміщення продуктивних сил.


Лекції 2 - 3. Економіка як суспільна наука і економіка міста як специфічна економічна наука


  1. Загальні відомості про економіку як науку. Місце економіки в системі наук.

  2. Сутність поняття „економікс”. Мікро- і макроекономіка.

  3. Структура економічних теорій. Провідні економічні напрями в сучасній економіці.


1. Як наука економіка - це область знань, що вивчає економічної людини, його дії й інтереси. Вона покликана визначати, як максимально ефективно використати обмежені ресурси - природні запаси, капітали, трудові резерви.

Подібно до всіх інших галузей знань економіка включає набір аксіом і доказів, придатних для аналізу в будь-яких конкретних умовах. Економіка як наука не може бути національною, так само як не може існувати американської фізики або німецької математики.

Але в економіки є принципова відмінність від точних і природничих наук: вона має справу не з окремою людиною на незаселеному острові, а зі членом суспільства, підданим впливу традицій, національного менталітету, політичних інститутів і пристрастей. Тому інструментарій економіста має національну специфіку. Наука формується приблизно так само, як будується будинок, фундаментом якого служить мікроекономіка. Великі економісти минулого створили теорію - мікроекономіку, що вивчає відносини між підприємцями й найманими робітниками, продавцями й покупцями.

Відправляючись від аксіом, економічна наука формулює закони: попиту та пропозиції, рідкості, що убуває, прибутковості, граничної продуктивності праці й капіталу. Мікроекономіка безпосередньо пов'язана з підприємницькою діяльністю, є немовби довідником, керівництвом для бізнесмена. Разом з тим групи підприємств і галузі держави теж працюють відповідно до якихось правил, підкоряються дії певних економічних законів, які вивчає економічна теорія. У XVIII-XIX ст. була створена класична економічна теорія. Вона відповідала потребам розвитку індустріального суспільства, заснованого на приватній власності й свободи економічного вибору. Її засновником вважається Адам Сміт, значення вчення якого подібно винаходу колеса; "колесо" національного господарства "обертає" складні системи взаємозалежних галузей, формує світове господарство.

Звичайно економіку відносять до гуманітарних наук. Це невірно й спірно. Сьогодні економіки без математики просто не існує. Що стосується макроекономіки, то вона спеціально вивчає кількісні й просторові співвідношення за допомогою формул, графіків, геометричних фігур. Математика дає можливість упорядкувати потік інформації. Західні економісти в основному математично формалізують свої ідеї, наприклад гіпотезу Шумпетера, теорему Коуза, ефект Пігу, рівняння Фишера, парадокс Леонтьєва й т.п.

Є ще одна сфера людського знання, з якою в економіки виявився збіг інтересів і методів аналізу: це психологія - соціальна й особистісна. Психологічний підхід існує і в економіці.

Економіка - це наука про загальні закони економічного розвитку господарства, що розглядає це господарство в розвитку й у взаємозв'язках із зовнішнім середовищем.

2. Сукупність моделей економіки, що сформувалися в закордонній економічній теорії, найчастіше називають економікс (economics). В економічній науці колишнього СРСР переважає модель економіки, що одержала назву політекономія соціалізму - ПЕС і в цьому ж форматі - політекономія капіталізму. Основою обох є марксизм (Marxist economics), трансформований у марксизм-ленінізм. Одне з принципових розходжень між парадигмами економікс і ПЕС полягає в тому, що в економікс об'єктом дослідження є економічна діяльність, а в ПЕС - економічні відносини.

Таким чином, економікс (економіка, економічна теорія) - це суспільна наука, що вивчає поводження у сферах виробництва, споживання (consumption), розподілу (distribution) і обміну (exchange). Економісти аналізують процеси, що відбуваються в цих сферах, і досліджують їхні наслідки для фізичних осіб, організацій, наприклад фірм, і суспільства в цілому.

Обмеженість ресурсів і діяльність людей в умовах безмежності потреб є центральними темами економіки як науки, що може бути визначена як суспільна наука, яка вивчає прийняті людьми в умовах обмеженості ресурсів рішення для задоволення своїх бажань і потреб. Як виходить з цього визначення, предметом економічної теорії є не гроші або багатство, а люди.

Друга причина, за якою економіку можна вважати наукою про людей, полягає в тому, що досліджувані нею рішення людей найчастіше мають значущий соціальний контекст. Тому економіка вважається скоріше суспільною наукою, ніж розділом операційного аналізу, інженерної справи або математики.

Людина робить економічний вибір, коли купує одяг або їжу, коли працює і навіть коли заповнює години дозвілля у своєму навчальному розкладі економікою, а не токсикологією навколишнього середовища. Економічні вибори відбуваються скрізь: на фабриці, що випустила комп'ютер, в урядових закладах, що приймають політичні рішення, у безприбуткових організаціях, таких, наприклад, як церква, а також у безлічі інших місць і ситуацій.

Всі тільки що наведені приклади ставляться до галузі економіки, називаної мікроекономікою (microeconomics). Приставка мікро відображає той факт, що цей розділ економіки вивчає вибор, що здійснюється малими економічними одиницями, такими як домогосподарства, англ. household - термін, що в англомовній економічній літературі позначає групу людей, які об’єднують свої доходи, мають загальну власність і приймають економічні рішення спільно. Домогосподарство може складатися з однієї людини або з родини; домогосподарства здійснюють пропозицію факторів виробництва (праця, земля, капітал), а споживають виробничі товари й послуги, фірми й урядові агентства. Домогосподарства, фірми й урядові агентства здійснюють світову торгівлю такими товарами, як автомашини, хімічні продукти, неперероблена нафта. Ця торгівля й регулююча її політика перебувають у сфері уваги мікроекономіки.

В економіці існує також інший розділ, що називається макроекономікою (macroeconomics). Приставка макро показує, що ця галузь теорії вивчає великомасштабні економічні явища. Типові макроекономічні проблеми - як створити умови, в яких безробітні люди зможуть знайти роботу, як захистити економіку від шкідливих впливів інфляції, як забезпечити постійне поліпшення умов життя. Урядова політика, що стосується податків, витрат, бюджетних дефіцитів, фінансової системи - ось основні теми макроекономіки. Однак так само, як макроекономічне явище інфляції являє собою суму мільйонів індивідуальних виборів, що стосуються цін конкретних товарів і послуг, так і вся макроекономіка базується на мікроекономічній основі.

Кожна економічна система зіштовхується з необхідністю робити певні основні види вибору. Серед них найбільш важливі наступні:

які товари виробляти,

як їх варто виробляти,

хто і яку роботу повинен виконувати,

для кого призначені результати цієї роботи.

Необхідність кожного з цих виборів продиктована обмеженістю ресурсів, а кожний конкретний вибір може бути розглянутий з метою пояснення ключових елементів економічного мислення.

Ринки - важливі, але не єдині засоби здійснення економічної координації. Найбільш важливі тому приклади - рішення, прийняті усередині деяких фірм і урядових закладів.

В ієрархічній системі порядок установлюється не через спонтанні дії відособлених індивідуумів, а за допомогою директив, які менеджери направляють своїм підлеглим. Ціни звичайно не відіграють великої ролі в передачі інформації. Замість цін діють різні дані, доповіді, інструкції і правила. Матеріальні стимули, такі, як премії і підвищення, впливають на підлеглих, але ці премії мають мало загального з ринковими цінами. Для службовців основним стимулом до підпорядкування менеджерам є той факт, що вони погодилися на цю субординацію, як на умову їхнього вступу в організацію.

Хоча комерційні фірми й урядові заклади внутрішньо організовані як ієрархії, вони спілкуються один з одним на ринках. Таким чином, ринки й ієрархії відіграють взаємодоповнюючі ролі в здійсненні економічної координації. Деякі економічні системи базуються в основному на ринку, інші - на ієрархії. Наприклад, у системах із централізованим плануванням, таких, як у колишньому СРСР, має особливе значення центральна влада. Ринкові системи, такі, як Сполучені Штати, у значній мірі діють на основі стихійного порядку. Але жодна економіка не користується винятково одним способом координації. Обидва підходи широко вивчаються як макро-, так і мікроекономікою. І ринок, і ієрархія влади не є зробленими механізмами, у зв'язку з чим об'єктом економіки є такі категорії, як провал ринку й провал держави.

3. Основними елементами, на яких заснована будь-яка економічна теорія, є три типи суджень: судження про цілі, судження про обмеження, що накладають на можливості, і судження про варіанти вибору.

^ Судження про цілі. Ціль є щось таке, чого люди бажають досягти. Менеджер фірми може мати на меті одержання найбільшого можливого прибутку. Споживач може прагнути до одержання найбільшого можливого матеріального задоволення від даного доходу. Люди в будь-якій ситуації можуть змішувати те, що вони переслідують вузько-«економічну» мету із прихильністю до цінностей родини, соціальною відповідальністю і так далі. Такі поняття, як «ціль», «намір» і «перевага», власне кажучи, взаємозамінні.

^ Судження про обмеження, які накладають на можливості. Через феномен рідкості можливості людей не безмежні. Люди завжди стикаються з обмеженнями: речі, які їм потрібні, сполучені з альтернативною вартістю, а багато хто з них можуть бути просто неможливі. Твердження про обмеження, що накладаються на безліч існуючих можливостей, - ключова частина будь-якої економічної теорії. Деякі обмеження застосовуються до того, що є фізично можливим при даних ресурсах і рівні знань. Інші обмеження приймають форму не фізичних меж, а альтернативної вартості, часто обумовленої в термінах цін.

^ Судження про варіанти вибору. Заключним компонентом економічної теорії є твердження про найбільш імовірний вибір, що буде зроблений, виходячи з певних цілей і обмежень, які накладаються на можливості. Наприклад, варіанти вибору, які лежать в основі закону попиту розглядають споживачів як людей, що мають метою одержання найбільшого можливого задоволення при наявності обмежень, що накладаються на їх можливості величиною їхнього бюджету, асортиментами пропонованих товарів і цінами цих товарів. Виходячи з цих цілей і обмежень, закон попиту констатує, що, цілком ймовірно, люди прагнуть збільшити свої покупки даного товару, коли ціна на нього знизиться при наявності того, що вся решта умов залишилися колишніми.

Хоча всі економічні теорії містять три типи вище перерахованих суджень, проте вдала теорія являє собою щось більше, ніж простий перелік тверджень. Її елементи повинні утворювати якесь узгоджене ціле. Розуміння структури економічної теорії було б неповним без обговорення ключового допущення, що служить для того, щоб зв'язати всі три елементи теорії в єдине ціле. Суть цього припущення полягає в тому, що люди вибирають найкращий шлях до досягнення своїх цілей, виходячи з обмежень, з якими вони зіштовхуються, тобто люди поводяться раціонально.

Раціональність означає доцільну діяльність, спрямовану на досягнення мети, виходячи із заданих обмежень і наявних можливостей. Поняття раціональності вбудоване, тісно пов'язане з визначенням економічної теорії у форматі проблеми вибору найкращого способу використання обмежених ресурсів для задоволення людських потреб. Твердження про те, що одні способи використання обмежених ресурсів краще інших, і що саме ці кращі способи люди, як правило, і мають тенденцію вибирати, точно відображає сутність раціональності.

Припущення про раціональність, якщо його правильно розуміти, являє собою знаряддя для оформлення структури теорій, що пов’язані з трактуванням того, як люди роблять вибір. Потім економісти вносять доповнення у специфіку структури цих теорій, уточнюючи, як поводяться люди в різних ситуаціях. Теорія раціонального вибору є одним з механізмів розвитку.

В економічній науці існує багато конкуруючих між собою напрямків, однак основним визнаний поділ на класичну й неокласичну школи. Адам Сміт (1723-1790), засновник класичної політичної економії, у першу чергу досліджував і підкреслював значення концепції економічної вартості й розподілу багатства між класами - робітниками, капіталістами й землевласниками.

Марксистський напрямок у політичній економії - одне з відгалужень класичної школи. Марксизм - марксистська економічна теорія (Marxist economics): напрямок класичної економічної науки, розвинутий Карлом Марксом (1818-1883), який надав економічній думці сильний політичний відтінок. Розвиваючи концепцію Адама Сміта про працю як джерело економічної вартості (трудова теорія вартості), К. Маркс стверджував, що в ході виробничого процесу капіталісти одержують за рахунок робітників додаткову вартість, залишаючи їм тільки необхідну для існування заробітну плату. З погляду Маркса, капіталістичне господарство повинне переживати все більше глибокі кризи, які згодом зруйнують капіталізм, і тоді держава перейде під контроль трудящих.

Неокласична школа, що в той час домінувала в західній економічній думці, підкреслює значення розподілу обмежених ресурсів між конкуруючими економічними агентами. Засновників цієї школи У.С. Джевонса (1835-1882) і М. Вальраса (1834-1910) називають маржиналістами (Marginalism). Поділ економіки на мікро- і макроекономіку веде свою історію саме від неокласичного напряму.

Сукупність основних напрямів сучасної економічної думки на Заході одержала назву мейнстрім (mainstream). Парадигма мейнстріму не заперечує важливої ролі економічних відносин, марксизму й політекономії в цілому, що зокрема знаходить розвиток в інституціональній економіці, але разом з тим не вважає економічні відносини центральним, а тим більше єдиним об'єктом дослідження економічної науки.


Лекції 4-5 Поняття і склад міського господарства

  1   2   3

Схожі:

Конспект лекцій з дисципліни \" Вступ до спеціальності\" iconХарківська національна академія міського господарства в. М. Гаряжа, О.І. Рогачов конспект лекцій з курсу „вступ до спеціальності”
Конспект лекцій з курсу „Вступ до спеціальності” (для студентів 1 курсу денної та заочної форм навчання напряму 050701 – „Електротехніка...
Конспект лекцій з дисципліни \" Вступ до спеціальності\" iconФ. В. Стольберг конспект лекцій з дисципліни «вступ до фаху»
Конспект лекцій з дисципліни «Вступ до фаху» ( для студентів 1-го курсу денної форми навчання напряму підготовки 040106 «Екологія,...
Конспект лекцій з дисципліни \" Вступ до спеціальності\" iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківська національна академія міського господарства в. А. Бардаков конспект лекцій з курсу «вступ до спеціальності»
Конспект лекцій з курсу «Вступ до спеціальності» (для студентів 1 курсу денної та заочної форм навчання за напрямом підготовки 030601...
Конспект лекцій з дисципліни \" Вступ до спеціальності\" iconО. В. Якименко Конспект лекцій з дисципліни «Вступ до будівельної справи»
Конспект лекцій з дисципліни «Вступ до будівельної справи» (для студентів 1 курсу денної, заочної форм навчання та слухачів другої...
Конспект лекцій з дисципліни \" Вступ до спеціальності\" iconКонспект лекцій з дисципліни „Радіоекологія для студентів спеціальності 040106
Конспект лекцій з дисципліни „Радіоекологія” / укладач Р. А. Васькін. – Суми: Сумський державний університет, 2010. – 115 с
Конспект лекцій з дисципліни \" Вступ до спеціальності\" iconКонспект лекцій з дисципліни «Композиція»
...
Конспект лекцій з дисципліни \" Вступ до спеціальності\" iconМіського господарства конспект лекцій з дисципліни
Конспект лекцій з дисципліни „Прикладна аероекологія” (для студентів 5 курсу заочної форми навчання спеціальності 070800” Екологія...
Конспект лекцій з дисципліни \" Вступ до спеціальності\" iconМіського господарства конспект лекцій з дисципліни
Конспект лекцій з дисципліни „Інженерна аероекологія міст” (для студентів 5,6 курсів заочної форм навчання спеціальності 070801”...
Конспект лекцій з дисципліни \" Вступ до спеціальності\" iconКонспект лекцій з дисципліни
Конспект лекцій з дисципліни «Водопровідні системи І споруди» для студентів 3 курсу денної І заочної форм навчання напряму підготовки...
Конспект лекцій з дисципліни \" Вступ до спеціальності\" iconКонспект лекцій з дисципліни «Проектне фінансування» для студентів спеціальності
Конспект лекцій з дисципліни «Проектне фінансування» / Укладачі: І. Д. Скляр, В. М. Боронос. – Суми: Вид-во СумДУ, 2008. – 77 с
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи