“Затверджено” icon

“Затверджено”




Скачати 165.93 Kb.
Назва“Затверджено”
Дата14.07.2012
Розмір165.93 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет


Затверджено”


на методичній нараді

кафедри пропедевтики дитячих хвороб

Завідувач кафедри


професор ____________ Нечитайло Ю.М.

“___” ___________ 2008 р.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

студентам 3 курсу спеціальність «Лікувальна справа»

спеціальність «Педіатрія»

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

Модуль 1. РОЗВИТОК ДИТИНИ

Змістовий модуль 2. Періоди дитячого віку

Тема заняття № 3

^ Періоди дитячого віку


Навчальний предмет:

«Пропедевтична педіатрія»

3 курс

спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»

Кількість годин – 4


Методичну розробку склав:

доцент Безрук В.В.


Чернівці – 2008

^ 1. Актуальність теми: За визначенням ВООЗ, здоров'я - це стан повного фізи­чного, психічного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність захворювань та вад розвитку. Більшість показників, за якими традиційно оцінюють стан здоров'я дітей є більше показниками нездоров'я або хвороби. Діагностика захворювань у дітей і проблема оцінки їх загального стану - важлива і складна проблема педіатрії. Не дивлячись на велику кількість сучасних додаткових методів дослідження, як інструментальних, так і лабораторних, клінічне обстеження відіграє вирішальну роль в діагностичному алгоритмі. Тільки володіючи навичками клінічного обстеження лікар може встановити правильний діагноз не пропустивши жодної, навіть незначної ознаки захворювання. Окрім оволодіння ме­тодиками дослідження та практичними навичками, необхідно звикати до системного та ретельного обстеження дитини.

^ 2. Тривалість заняття: 2 год.

3. Навчальна мета (конкретні цілі):

  • Збирати анамнез захворювання і життя.

  • Оцінювати особливості перебігу періодів дитячого віку у дітей.

  • Оцінювати загальний стан дитини.

^ 4. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

  1. Анатомія людини.

  2. Гістологія.

  3. Фізіологія.

  4. Патологічна анатомія.

  5. Патологічна фізіологія.

  6. Догляд за хворими.

Знати будову та функції органів та систем, правила догляду за здоровими дітьми та дітьми із захворюваннями різних органів та систем, правила медичної етики та деонтології.

Оцінити зміни функціонування систем організму, що свідчать про порушення стану дитини, проводити об'єктивне обстеження хворої дитини для виявлення симптомів та синдромів, що свідчать про стан важкості дитини.

Вміти доглядати за здоровою дитиною та дитиною із захворюваннями різних органів та систем в залежності від віку.

^ 5. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

5.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін

Визначення

Внутрішньоутробний розвиток

Розвиток організму з моменту зачаття до народження (моменту відокремлення організму новонародженої дитини від організму матері – перерізування пуповини).

Позаутробний розвиток

Розвиток від моменту народження дитини до 18-річного віку.

Інтранатальний період

Триває з моменту настання регулярних перейм у вагітної до перетискання пуповини новонародженої дитини.

Задовільний стан дитини

Стан при якому організм дитини знаходиться в стані компенсації всіх органів та систем, і прояви захворювання не впливають дієздатність організму в цілому.

Стан пацієнта середнього ступеня важкості

Стан при якому спостерігається субкомпенсація діяльності уражених органів і систем, залучення резервних можливостей органу або системи, що постраждала, або її функції компенсують інші органи або система.

Важкий стан пацієнта

Стан при якому спостерігається декомпенсація функції органу або всієї системи, що веде до порушення функціонування всього організму.

Вкрай важкий стан пацієнта

Стан при якому спостерігається порушення основних життєво-важливих функцій організму.

5.2. Теоретичні питання до заняття:

  1. Періоди дитячого віку. Їх характеристика.

  2. Особливості і методика збирання анамнезу у дітей.

  3. Методи клінічного об'єктивного обстеження здорових і хворих дітей.

  4. Загальний огляд здорової дитини.

  5. Загальний огляд хворої дитини.

  6. Критерії оцінки загального стану хворих дітей.

5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

  1. Клінічне обстеження дитини.

  2. Збирання анамнезу у дітей різного віку.

  3. Загальний огляд здорової дитини.

  4. Загальний огляд хворої дитини.

  5. Оцінка загального стану хворої дитини.

Зміст теми:

Розвиток організму людини проходить впродовж двох основних етапів: внутрішньоутробного та позаутробного. Їх розділяють(чи точніше з’єднують)пологи (інтранатальний період).

^ ВНУТРІШНЬОУТРОБНИЙ РОЗВИТОК:

  • зародковий (гермінальний) період (0-8 діб);

  • ембріональний період – 8-84 доба (1-12 тиждень);

  • фетальний період (ранній – 12-28 тиждень та пізній – 28-40 тиждень).

^ ПОЗАУТРОБНИЙ РОЗВИТОК:

  • період новонародженості (неонатальний) – від народження до 28 доби. Він підрозділяється на ранній (0-7 діб) та пізній (8-28 доба);

  • грудний період (постнеонатальний, немовлячий) від 29 доби до виповнення 1 року;

  • ранній дитячий вік – від 1 до 3 років;

  • дошкільний вік – від 3 до 7 років;

  • шкільний вік – від 7 до 15 років. Він підрозділяється на молодший шкільний вік (препубертатний) – 7-12 років та старший шкільний вік (пубертатний) – 12-15 років;

  • підлітковий період – від 15 до 18 років (у ряді країн цей період триває до 21 року).

СХЕМА АНАМНЕЗУ ЖИТТЯ ДИТИНИ РАННЬОГО ВIКУ (до 3 рокiв).

  1. Вiд якої вагiтностi дитини i яка по рахунку в сiм'ї. Якщо вагiтнiсть не перша, то чим скiнчились попереднi?

  2. Який перебiг мала вагiтнiсть (гестози: набряки, нефропатiя, гiпертонiя:Е1Н0Р2).

  3. Режим та особливостi харчування вагiтної.

  4. Який перебiг мали пологи (тривалість, ускладнення).

  5. Чи закричала дитина вiдразу пiсля пологiв? Який був крик?

  6. Маса тiла та довжина дитини при народженi.

  7. Коли приклали до грудей?

  8. Коли вiдпав пуповинний залишок, як заживала пупочна ранка?

  9. Чи був фiзiологiчний спад маси тiла та коли маса вiдновилась?

  10. Захворювання в перiод новонародженностi (iнтенсивнiсть та тривалiсть жовтяницi, родова травма, хвороби шкiри, органiв дихання).

  11. На котрий день та з якою масою тiла виписанi додому?

  12. Фiзичний розвиток дитини: збiльшення маси тiла та росту на 1 роцi життя та пiсля року.

  13. Розвиток статики та моторики: коли дитина почала тримати голiвку, сидiти, стояти, ходити.

  14. Психомоторний розвиток: коли дитина почала гулити, посмiхатися, вимовляти слова, речення. Запас слiв на 1 рiк, на 2 роки.

  15. Поведiнка дитини вдома, в дитячому колективi.

  16. Сон,його особливостi та тривалiсть.

  17. На якому вигодуваннi знаходиться дитина. З якого вiку введений прикорм, докорм?

  18. Коли прорiзались зуби та порядок їх прорiзування.

  19. Перенесенi захворювання, в тому числi iнфекцiйнi, хiрургiчнi втручання.

  20. Профiлактичнi щеплення. Реакцiї на щеплення.

  21. Туберкулiновi проби, час їх проведення, результат.

  22. Контакт з iнфекцiйними хворими.

  23. Родинний анамнез (наявнiсть туберкульозу, спадкових захворювань).

  24. Алергологiчний анамнез (реакцiї на продукти харчування, медикаменти).

^ СХЕМА ЗБИРАННЯ АНАМНЕЗУ ЖИТТЯ ДIТЕЙ СТАРШОГО ВIКУ.

  1. Яка дитина в сiм'ї?

  2. Як развивалась в перiод раннього дитинства?

  3. Поведiнка в школi,колективi, успiшнiсть в школi, улюбленi предмети.

  4. Перенесенi захворювання, в якому вiцi, їх перебiг, хiрургiчнi втручання.

  5. Профiлактичнi щеплення (своечаснiсть, наявнiсть ускладнень, реакцiй).

  6. Туберкулiновi проби, коли проводились, їх результат.

  7. Контакт з iнфекцiйними хворими.

^ РОДИННИЙ АНАМНЕЗ.

  1. Вiк батькiв.

  2. Стан здоpов'я батькiв та pодичiв з боку матеpi та батька (тубеpкульоз, сифiлiс, токсоплазмоз, алкоголiзм, психiчнi, неpвовi, ендокpиннi та алеpгiчнi захвоpювання).

  3. Стан генеалогiчного деpева в межах тpьох поколiнь.

  4. Скiльки в сiм'ї дiтей, стан їх здоpов'я. Якщо вмиpали, то з яких пpичин ?

^ МАТЕРIАЛЬНО-ПОБУТОВI УМОВИ.

  1. Де пpацюють батьки, їх пpофесiя, загальгий заpобiток, кiлькiсть членiв сiм'ї.

  2. В який кваpтиpi пpоживає сiм'я: плоша, суха, свiтла, тепла. Число пpоживаючих дiтей та доpослих.

  3. Чи вiдвiдує дитина дитячi установи.

  4. Хто доглядає за дитиною,стан їх здоpов'я ?

  5. Чи має дитина окpеме лiжко ?

  6. Як часто дитину купають, чи забезпечена вона бiлизною, iгpашками ?

  7. Чи є одяг згiдно сезону.

  8. Чи пpитpимується дитина вiдповiдного pежиму дня, пpогулянок, сну. Режим хаpчування.

  9. Навантаження в школi.

^ СХЕМА АНАМНЕЗУ ЗАХВОРЮВАННЯ.

  1. Скарги при поступленнi в стацiонар та в перiод нагляду (розповiдь хворого або батькiв). Коли захворiла дитина?

  2. Пiд час яких обставин з'явилось захворювання, який мало перебiг з першого дня до моменту обстеження?

  3. Загальнi прояви захворювання (температура, сон, апетит, вялiсть, неспокiй, судоми).

  4. Прояви захворювання з боку всiх систем та органiв:

а) дихальна система: кашель, час його появи, характер. Мокрота (кiлькiсть, характер, якiсть). Болi в груднiй клiтки (характер, локалiзацiя, зв'язок з диханням, кашлем). Задишка (експiраторна або iнспiраторна), коли з'являється, наявнiсть приступiв задишки (участь допомiжних м'язiв, ретракцiя мечевидного вiдростка);

б) серцево-судинна система :задишка, болi в дiлянцi серця (характер, локалiзацiя), вiдчуття серцебиття, набряки (локалiзацiя, час появи);

в) система травлення: нудота, iї зв'язок з характером їжi. Нудота, блювота (натще, пiсля прийому їжi, характер. Зригування у дiтей грудного вiку. Болi в животi (характер, локалiзацiя, час виникнення у зв'язку з прийомом їжi. Стiлець (частота, характер, запах, колiр);

г) сечовидiльна система: болi в попередковiй дiлянцi. Частота сечовипускань, колiр сочi, нiчне нетримання сечi;

д) Опорно-рухлива система: болi в кiнцiвках, м'язах, суглобах (характер, локалiзацiя). Припухлiсть суглобiв, їх почервонiння, конкретно яких. Затруднення при рухах, ранiшня скованiсть;

е) ендокринна система: порушення волосяного покриву. Змiни шкiри (пiтливiсть або сухiсть, наявнiсть рубцiв). Порушення росту i маси тiла;

ж) нервова система: головнi болi та головокружiння. Судоми, гiперкинези, порушення чутливостi. Порушення з боку органiв чуття, мови.

  1. Чи проводилось лiкування до поступлення в стацiонар та його наслiдки, наявнiсть реакцiй на медикаменти.

ЗАКЛЮЧЕННЯ ПО АНАМНЕЗУ ЗАХВОРЮВАННЯ: висновки про ураження певних органів та систем.

^ ЗАГАЛЬНА СХЕМА КЛІНІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ

І. Опитування:

- Скарги.

- Історія теперішнього захворювання.

- Історія життя.

II. Об'єктивне дослідження: Загальний огляд Визначення стану важкості Оцінка фізичного розвитку Оцінка психомоторного розвитку Оцінка біологічного віку Обстеження органів та систем:

- нервова система;

- покриви тіла;

- кісткова та м'язова система;

- дихальна система;

- серцево-судинна система;

- шлунково-кишковий тракт;

- видільна система;

- статева система.

III. Спеціальні методи дослідження:

- Лабораторні методи.

- Інструментальні методи.

^ ОСОБЛИВОСТІ ОБСТЕЖЕННЯ ДІТЕЙ РІЗНОГО ВІКУ

При обстеженні дитини необхідно пам'ятати три обов'язкові умови:

- знайти контакт з дитиною та її батьками;

- забезпечити оптимальні умови освітлення та температури;

- забезпечити зручне положення для лікаря та його індивідуальний захист від можливого інфікування.

^ Загальний огляд часто є джерелом для діагностики різних захворювань. При цьому визначають: стан свідомості, положення у ліжку, вираз обличчя, реакція на оточуючих.

Свідомість дитини може бути не порушена та порушена. Розрізняють декілька ступенів порушення свідомості:

1. Коматозний стан (кома) - повна втрата свідомості.

2. Сопорозний стан

3. Ступор

4. Збудження, маячення, галюцинації

Положення у ліжку може бути активним, пасивним та вимушеним. Активне положення визначають коли дитина вільно пересувається, активна, це положення хворого яке він може змінювати залежно від власних потреб (Майданник В.Г.). При пасивному положенні дитина лежить під дією сили тяжіння. Вимушене положення визначається тоді, коли дитина намагається прийняти таке положення, при якому легше переносити хворобу.

Вимушене положення може бути різноманітним. При підвищенні внутрішньо­черепного тиску (менінгіт, менінгеальний синдром) дитина лежить на боці, ноги згинає у колінних суглобах та прижимає їх до черева, голову закидає назад завдяки ригідності м'язів потилиці. При захворюваннях нижніх дихальних шляхів -пневмонії, плеврити тощо дитина займає положення на боці, відповідному половині ураження. Під час нападу бронхіальної астми дитина як правило сидить, тримаю­чись руками за спинку стільця або поклавши їх на коліна. Таке положення допома­гає включати допоміжну дихальну мускулатуру в акт дихання, тим самим полегшу­ючи його. При гострих захворюваннях черевної порожнини (гострий апендицит, го­стрий мезаденіт, гострий перитоніт) діти часто лежать із ногою, зігнутою у кульшо­вому та колінному суглобах, що зменшує біль. При уроджених вадах серцево-судинної системи в стадії декомпенсації хвора дитина намагається зайняти напівсидячи положення, що зменшує задишку.

^ Вираз обличчя може бути спокійним, жвавим. Іноді за виразом обличчя вда­ється визначити важкість захворювання (гострий перитоніт, уремія, сепсис тощо). У випадку гострого запалення очеревини (перитоніт)

Визначають також реакцію дитини на контакт з оточуючими, на огляд лікаря, на близьких, настрій дитини (спокійний, піднесений, збуджений тощо), цікавість до іграшок, швидкість відповіді на запитання.

Оцінюють аномалії розвитку та стигми дизембріогенезу (клініко-морфологічне обстеження). Велика кількість різноманітних спадкових синдромів та уроджених вад розвитку характеризується поєднанням окремих ознак. За „Методич­ними рекомендаціями для проведення клініко-морфологічного дослідження у роди­нах із спадковими синдромами (1986)" ознаки розділяються на три групи:

- альтернативні: або є або ні (шийні фістули, чотирьох пальцева складка на долоні тощо);

- вимірювальні: ознаки, які визначають абсолютним або відносним кількісним значенням (подовження, укорочення, збільшення, зменшення тощо);

- описові: ознаки, що характеризуються змінами шкіри, волосся, м'яких тканин тощо (плями „кава з молоком", „птиче обличчя", „клювовидний ніс" тощо).

Як правило той чи інший синдром має від 1-2 до 5 (рідко більше) відповідних ознак. Задача лікаря заключається у тому, щоб побачити дані аномалії та правильно їх інтерпретувати.

При огляді дитини для визначення важкості стану слід звернути увагу на:

- наявність чи відсутність свідомості

- положення дитини в ліжку

- реакція дитини на огляд лікаря

В цілому при огляді дітей молодшого віку потрібно пам'ятати, що:

- вони лежать, коли болить,

- повторна відмова від їжі говорить про нездоров'я,

- вони приймають положення комфорту, коли їм добре.

У дітей більш старшого віку (також у немовлят) для оцінки загального стану використовують в основному два головних критерії:

1) ступінь вираженості синдрому токсикозу;

2) ступінь вираженості функціональних порушень тієї чи іншої системи.

При гостро виникаючих захворюваннях у дітей синдром токсикозу є домінуючою ознакою оцінки важкості загального стану. Навпаки, при тривалих захворюваннях на перше місце виходить ступінь функціональних порушень тієї чи іншої системи, тобто вираженість їхньої недостатності (декомпенсації).

Клінічною ознакою токсикозу у першу чергу є зміна поведінки дитини, тому що при інтоксикації (вірусній, бактеріальній, отруєннях тощо) у першу чергу страждає центральна нервова система. При оцінці важкості токсикозу звертають увагу на послідовність розвитку та ступінь вираженості наступних клінічних ознак: кволість (апатія), знижена рухомість (адинамія), що змінюються періодичним неспокоєм, сонливість, ступор, сопор, кома, судомний синдром.

Здорова дитина звичайно завжди життєрадісна, рухлива, цікавиться оточуючим. При задовільному стані дитини відсутні або слабо виражені перераховані вище ознаки (допустима кволість та адинамія, неспокій). При стані середньої важкості дитини поряд з кволістю, апатією завжди спостерігається сонливість. При важкому стані поряд із сонливістю виявляються різні стадії порушення свідомості (ступор, сопор, кома) та судоми.

Ступор – це порушення свідомості, при якому хворий відповідає на поставлені йому запитання із запізненням, повільно, але відповіді правильні. При сопорозному стані звичайно хворий відповідає парадоксально, а саме на голосні звуки іноді не реагує, а на запитання, задане тихим голосом дає адекватну відповідь. Під комою розуміють повне виключення свідомості та цілеспрямованих рухів. Іноді для коматозного стану характерний судомний синдром у вигляді тонічних або клонічних судом. Іноді, навпаки, при комі спостерігається повна нерухомість.

Поряд з наведеними вище ознаками розладу центральної нервової системи при токсикозі можна клінічно виявити ознаки ураження інших систем. У першу чергу це стосується системи дихання та кровообігу. Для токсикозу характерні збільшення або, навпаки, зменшення частоти дихання, емфізематозні легені, звичайно зростання пульсу, зміна його наповнення та напруги, приглушеність тонів серця, зниження артеріального тиску.

У дітей раннього віку при токсикозі спостерігається збільшення живота, збільшення печінки тощо.

Якщо хворий знаходиться у стаціонарі, то оцінити важкість токсикозу можна додатковими лабораторно-інструментальними методами дослідження.

Друга група критеріїв, що використовується для оцінки важкості загального стану хворого при тривалих та хронічних захворюваннях, заснована на ступені вираженості недостатності чи глибини та розповсюдженості ураження тієї чи іншої системи, що специфічно для того чи іншого класу захворювань.

При захворюваннях шкіри в основі оцінки важкості загального стану хворої дитини, особливо раннього віку, лежить розповсюдженість (відсоток ураження поверхні тіла) або ступінь вираженості місцевого запального процесу (гіперемія, інфільтрація і т. ін.) шкіри та наявність загальних явищ (інтоксикація, свербіж).

При захворюваннях кістково-м’язевої системи в основі оцінки важкості загального стану лежить, з одного боку, розповсюдженість ураження, а з іншого – ступінь вираженості місцевих запальних змін, обмеження рухів у суглобах, ступінь деформації скелету. Додаткову інформацію дають результати рентгенологічного дослідження (ступінь деструкції кісткової тканини, вираженість остеопорозу).

При ураженнях м’язової системи (міопатії) важкість стану у першу чергу оцінюється за ступенем ураження дихальної мускулатури, можливості активних рухів. Додатковими критеріями е м'язовий тонус та сила скорочень, результати міографії.

При захворюваннях дихальної системи важкість стану визначається дихальною недостатністю (при навантаженні та спокої), яка проявляється збільшенням частоти дихання, зміною співвідношення частоти пульсу та дихання (в нормі у дітей першого року 3:1, у старших – 4:1), вираженістю ціанозу, наявністю задухи, зміною артеріального тиску, а також відхиленнями показників pH крові, р02, рС02, BE крові.

При захворюваннях системи кровообігу ступінь важкості оцінюється за ознаками серцево-судинної недостатності (частота пульсу, задуха, вираженість ціанозу, набряків, збільшення печінки тощо).

При тривалих хронічних ураженнях нирок критерієм важкості є ступінь ниркової недостатності, яка проявляється клінічне поліурією, олігурією, м'язовою гіпотонією, та при додаткових методах обстеження (проба Зимницького, кислотно-лужна рівновага, рівень остаточного азоту, креатиніну, сечовини, електролітів, кліренсу).

При захворюваннях печінки, крім ознак токсикозу, має значення ступінь збільшення печінки, вираженість жовтяниці, геморагічного синдрому, ознаки портальної гіпертензії (асцит, варикозне розширення вен ), відхилення біохімічних показників (трансамінази, альдолази, білірубіну, холестерину, лужної фосфатази тощо). У дітей з патологією гастродуоденальної зони враховується вираженість больового синдрому, наявність шлунково-кишкової кровотечі, наявність ерозій, виразок, блювоти, мелени.

Таким чином, враховуючи критерії стану важкості, його можна оцінити як задовільний, середньої важкості, важкий, вкрай важкий. Іноді виділяють ще агональний стан.

1. ЗАДОВІЛЬНИЙ, при якому організм дитини знаходиться в стані компенсації всіх органів та систем, і прояви захворювання не впливають дієздатність організму в цілому.

2. Стан СЕРЕДНЬОГО СТУПЕНЯ ВАЖКОСТІ, спостерігається субкомпенсація діяльності уражених органів і систем, залучення резервних можливостей органу або системи, що постраждала, або її функції компенсують інші органи або система.

3. ВАЖКИЙ стан - декомпенсація функції органу або всієї системи, що веде до порушення функціонування всього організму.

4. ВКРАЙ ВАЖКИЙ стан – порушення основних життєво-важливих функцій організму.

Перехід одного стану в інший у дітей відбувається дуже швидко за рахунок незначних резервів компенсаторних сил організму, особливо у новонароджених та дітей грудного віку.

Критерії важкості загального стану дитини, які визначаються при огляді дитини часто суб'єктивні і залежать від досвіду та спостережливості лікаря. В більшій мірі це відноситься до поняття „інтоксикації” – необхідному в визначенні важкості стану.

Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю:

1. Яка тривалість зародкового (гермінального) періоду розвитку дитячого організму?

  1. 0-5 діб;

  2. 0-6 діб;

  3. 0-7 діб;

  4. 0-8 діб.*

2. Яка тривалість ембріонального періоду розвитку дитячого організму?

  1. 8-84 доба;*

  2. 7-74 доба;

  3. 6-64 доба;

  4. 5-54 доба.

3. Яка тривалість раннього фетального періоду розвитку дитячого організму?

  1. 10-28 тиждень;

  2. 12-28 тиждень;*

  3. 14-24 тиждень;

  4. 16-26 тиждень.

4. Яка тривалість пізнього фетального періоду розвитку дитячого організму?

  1. 18-30 тиждень;

  2. 28-38 тиждень;

  3. 28-40 тиждень;*

  4. 20-40 тиждень.

5. Період новонародженості триває:

  1. 28 діб;*

  2. 27 діб;

  3. 26 діб;

  4. 25 діб.

6. До грудного періоду відносяться діти віком:

  1. від 20 доби до 1 року;

  2. від 29 доби до 1 року;*

  3. від 14 доби до 1 року;

  4. від 10 доби до 1 року.

7. До раннього віку відносяться діти:

  1. від 1 до 2 років;

  2. від 1 до 3 років;*

  3. від 1 до 4 років;

  4. від 1 до 5 років.

8. До дошкільного віку відносяться діти:

  1. від 3 до 6 років;

  2. від 1 до 2 років;

  3. від 1 до 3 років;

  4. від 3 до 7 років.*

9. До шкільного віку відносяться діти:

  1. від 7 до 15 років;*

  2. від 6 до 15 років;

  3. від 7 до 18 років;

  4. від 7 до 12 років.

10.Який метод клінічного обстеження дитини застосовують для збирання даних анамнезу життя?

  1. суб’єктивний;*

  2. об’єктивний;

  3. лабораторний;

  4. інструментальний.

Б. Задачі для самоконтролю:

1. Дільничний лікар-педіатр відвідує дитину, що виписана з матір’ю із пологового будинку за місцем постійного проживання. В якому періоді дитинства перебуває дитина?

  1. ранній неонатальний;

  2. пізній неонатальний;*

  3. грудний період;

  4. дошкільний вік.

2. Дільничний лікар-педіатр обстежує дитину, мати якої скаржиться на висипку у дитини по поверхні шкіри після дачі фруктового пюре. Який вид анамнезу дитини необхідно уточнити?

  1. спадковий + алергологічний;

  2. епідеміологічний + алергологічний;

  3. спадковий + епідеміологічний;

  4. всі відповіді вірні.*

Література.

Основна:

  1. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – СПб.: Фолиант, 2000. – 928с.

  2. Наказ МОЗ України №149 від 20.03.2008 «Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років».

  3. Ріст і розвиток людини: навчальний посібник / Під ред. проф. Ю.М.Нечитайла. – Чернівці: БДМА, 2003. – ІІ вид., пер. – 56 с., іл.

  4. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К., 1999. – 578с.

Додаткова:

  1. Майданник В.Г. Основи клінічної діагностики в педіатрії. – К., 1998. – 213 с.:іл.

  2. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми / За ред. В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. – К.: Знання України, 2002. – 234с.

Методична:

  1. Нечитайло Ю.М., Безрук В.В. Довідник студента з вивчення дисципліни «Пропедевтична педіатрія» - Чернівці, 2008. – 24с.



Методичну вказівку склав

доцент кафедри Безрук В.В.


Рецензія позитивна

д.мед.н., професор Нечитайло Ю.М.



Схожі:

“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” iconПоложення про організацію методичної роботи у Луцькому національному технічному університеті Луцьк-2010 Затверджено Затверджено
Порядок підготовки та поліграфічного виготовлення методичних видань у редакційно-видавничому відділі лнту
“Затверджено” icon«Затверджено» Начальник управління освіти І науки, молоді та спорту Запорізької обласної ради О. Г. Вєрозубов „ ” 2011р. «Затверджено»
Програма допрофільної та профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів на засадах інформаційно-комунікаційних...
“Затверджено” iconМіністерство охорони здоров'я україни національний медичний університет імені о. О. Богомольца кафедра ортопедичної стоматології затверджено затверджено
Одна бригада екзаменаторів працює на одній з кафедр І приймає іспит у 6-ти студентів протягом 1 екзаменаційного дня
“Затверджено” iconМ. П. Драгоманова інститут соціології, психології та управління Кафедра (назва кафедри) затверджено затверджено на засіданні кафедри на засіданні Вченої ради протокол
move to 0-15181910
“Затверджено” iconПоложення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих навчальних закладах освіти (Затверджено наказом Міністерства освіти України І Міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153.) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України І міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153
“Затверджено” iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173
“Затверджено” iconЗатверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р
Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання., Типова програма. Методичні вказівки та контрольні завдання для студентів...
“Затверджено” iconЗатверджено затверджено голова профспілкового Ректор комітету студентів та двнз «кнеу імені Вадима аспірантів двнз «кнеу гетьмана»
Підготовка проекту Угоди між адміністрацією та університету та профкомом студентів та аспірантів та внесення змін до Правил внутрішнього...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи