“Затверджено” icon

“Затверджено”




Скачати 159.26 Kb.
Назва“Затверджено”
Дата14.07.2012
Розмір159.26 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет


Затверджено”


на методичній нараді

кафедри пропедевтики дитячих хвороб

Завідувач кафедри


професор ____________ Нечитайло Ю.М.

“___” ___________ 2008 р.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


студентам 3 курсу спеціальність «Лікувальна справа»

спеціальність «Педіатрія»

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ


Модуль 1. РОЗВИТОК ДИТИНИ

Змістовий модуль 3 Фізичний та психомоторний розвиток дітей

Тема заняття №8 ^ Оцінка психомоторного розвитку дітей


Навчальний предмет:

«Пропедевтична педіатрія»

3 курс

спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»

Кількість годин: 2


Методичну розробку склала:

доцент Ковтюк Н.І.


Чернівці – 2008

^ 1. Актуальність теми: Рівень нервово-психічного розвитку дитини з перших днів життя є найбільш чутливим показником стану здоров’я дитини, зокрема розвитку центральної нервової системи. Різноманітні шкали та тести дозволяють дати кількісну характеристику та оцінку нервово-психічного розвитку. Вони дуже широко застосовується в педіатрії та практичній психології. Одна з перших процедур, що відбувається після народження нової людини - це оцінка її неврологічного статуса і, відповідно, стану нервової системи. Найбільш серйозні захворювання часто діагностуються саме після встановлення негативних неврологічних та психометричних змін. Оцінка нервово-психічного розвитку дитини є орієнтовним показником становлення та розвитку нервової системи та організму взагалі.

^ 2. Тривалість заняття: 2 год

3. Навчальна мета (конкретні цілі):

  1. Мати уявлення про значення нервово-психічного розвитку як показника стану здоров’я дитини, ознайомитись з основними факторами, які впливають на нього.

  2. Знати динаміку показників нервово-психічного розвитку за основними його напрямками.

  3. Вміти визначити за критеріями оцінки показників нервово-психічного розвитку відставання дитини у ньому.

  4. Оволодіти методиками психометричних вимірювань у дитини.

  5. Вміти оцiнити показники психічного розвитку за всіма основними напрямками розвитку, визначити його варiацiї.

  6. Вміти розрахувати коефіціент розвитку (QD).

  7. Пояснювати особливості психомоторного розвитку новонаро­джених дітей.

  8. Оцінювати психомоторний розвиток дитини 1-го року життя по місяцям.

  9. Оцінювати психомоторний розвиток дітей переддошкільного, дошкільного, молодшого та старшого шкільного віку.

  10. Виявляти в анамнезі чинники, що впливають на зміни в пси­хомоторному розвитку.

  1. ^ Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

  1. Анатомія людини.

  2. Гістологія.

  3. Фізіологія.

  4. Патологічна анатомія.

  5. Патологічна фізіологія.

  6. Догляд за хворими.

Знати основні нервово-психічні показники, методики їх оцінки та їх значення при визначенні функціонального стану організму.

Вміти визначати показники нервово-психічного розвитку за відповідними методиками.

Знати фактори, які впливають на нервово-психічний розвиток.

Варiабельнiсть нервово-психічного роз витку та методи його оцінки. Принцип побудови шкал розвитку.

Вміти провести оцінку чотирьох напрямків нервово-психічного розвитку у дитини за відповідними методиками. Користуватися таблицями і шкалами (Денверська, Векслера) для оцінки рівня розвитку.

Знати схему збирання анамнезу в залежності від віку дітей та загальну схему обстеження дитини. Знати критерiї оцiнки нервово-психічного розвитку Оцiнити показники розвитку, визначити його варiацiї.

Вміти провести оцінку показників нервово-психічного розвитку за сучасними психометричними стандартами




  1. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

^ 5.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін

Визначення

1. Оволодіти методикою огляду дитини з оцінкою показників грубої моторики


2. Оволодіти методикою огляду дитини з оцінкою показників дрібної моторики


3. Оволодіти методикою огляду дитини з оцінкою розвитку мови та аналізаторів


4. Оволодіти методикою обстеження дитини з оцінкою соціалізації дитини


Оцінку проводимо шляхо огляду дитини з використанням визначення рефлексів періоду новонародженності (для дітей першого року життя), з визначенням загального м’язового тонусу, вмінь та навичок дитини. Для старшого віку пропонуємо виконати фізичні прості вправи та команди. Визначається загальна рефлекторна діяльність. Робиться акцент на збір анамнезу життя, з детальним вивченням розвитку дитини протягом раннього віку.

Пропонуємо дитині взяти іграшку, слідкуємо за її рухами, координацією рухів, точністю, як дитина захоплює предмети. У старшому віці використовуємо низку тестів для визначення розвитку дрібної моторики.

Визначити стан зорового, слухового , смакового та вестибулярного аналізаторів. Ретельно зібрати у матері анамнез життя.

Визначається шляхом спілкування з дитиною та батьками, вчителями, вихователями. Спостерігаємо за дитиною під час її спілкування з однолітками. Використовуємо низку тестів та завдань.


^ 5.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Нервово-психічний - як показник здоров’я дитини.

2. Критерії оцінки нервово-психічного розвитку.

3. Принципи оцінки рівня нервово-психічного розвитку.

4. Розвиток грубої та тонкої моторики.

5. Етапи розвитку мови.

6. Розвиток особистості.

7. Оцінка інтелектуального розвитку у дітей старшого віку.

8. Використання тестів для оцінки НПР у дітей раннього віку

9. Використання тестових завдань для оцінки нервово-психічного розвитку дітей старшого віку

^ 5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1.Опитування хворого

2.Об’єктивне обстеження хворого

3. Визначення стану важкості хворого

4. Оцінка розвитку грубої моторики у дітей раннього віку

5. Оцінка розвитку дрібної моторики у дітей раннього віку

6. Оцінка розвитку мови, зорового та слухового аналізаторів

7. Визначення показників соціалізації дитини

8. Визначення синдромів ураження та формування заключення

7. Знайомство з методикою проведення інструментальних методів дослідження нервової системи як опорсередкового показника формування нервово-психічного розвитку

^ Зміст теми: Контроль за динамiкою нервово-психiчного розвитку здiйснюється в певнi строки, як правило, одночасно з оцiнкою фiзичного розвитку та стану здоров'я. Чим молодша дитина, тим частiше проводять контроль нервово-психiчного розвитку, оскiльки iнтенсивнiсть її розвитку бiльш швидша, нiж у дiтей старшого вiку. На першому роцi життя оцiнку нервово-психiчного розвитку проводять щомiсяця, на другому роцi - раз за квартал, на третьому - раз за пiврiччя (в днi, близькі до дня народження).

Рiвень розвитку дiтей першого року життя оцiнює лiкар-педiатр на прийомi в кабiнетi здорової дитини, а за дiтьми, що виховуються в дитячих колективах, спостерігає вихователь пiд контролем лiкаря-педiатра та педагога. При спостереженні за нервово-психічним розвитком дитини педіатром використовуються різні більш-менш складні методики та шкали: пред’явлення дитині нескладних задач, відповідних його віку, денверська шкала оцінки основних напрямків розвитку, проективні тести, шкала Векслера. Для оцiнки розвитку дитини повинен бути пiдiбраний матерiал, аналогiчний використовуваному в самостiйнiй дiяльностi.

Напрямки контролю нервово-психiчного розвитку дiтей в рiзнi вiковi перiоди:

  • до 6 мiсяців життя - конролюються виникнення i формування слухових i зорових орiєнтовних реакцiй, позитивних емоцiй, рухiв кiнцiвок, загальних рухових навичок, пiдготовчих етапiв активного мовлення й умiнь в процесi годування;

  • у вiцi вiд 6 до 12 мiсяців оцiнюють розвиток загальних рухiв, розумiння мовлення, активного мовлення, дiї з предметами, умiння й навички, якi виявляються у процесi спiлкування;

  • на 2-му роцi життя оцiнюють розвиток розумiння та активного мовлення, сенсорний розвиток, гру та дiї з предметами, подальше становлення рухової активностi та вмiнь;

  • вiд 2 до 3 рокiв оцiнюють активне мовлення, сенсорний розвиток, участь у грi, конструктивну та образотворчу дiяльнiсть, рухову активнiсть;

  • для оцiнки нервово-психiчного розвитку дiтей вiд 3 до 7 рокiв користуються даними спостережень за поведiнкою дитини пiд час рiзних режимних моментiв, при проведеннi поглиблених лiкарських обстежень, а також характеристикою педагога у ДДУ. При цьому основними показниками є: моторний розвиток i зорова координацiя (рiвновага при ходьбi, статична рiвновага, тощо), розвиток мовлення (звукова культура мовлення, граматичне мовлення, читання вiршiв та iнш.), пiзнавальна дiяльнiсть (орiєнтування в просторi, рахунок, значення i вiдчуття кольорiв, конструювання та iн.), соцiально-культурний розвиток (культурно-гiгiєнiчнi навички, самостiйнiсть i працелюбство, iгрова дiяльнiсть, взаємостосунки з оточуючими, тощо).

Послiдовнiсть дiй при оцiнцi нервово-психiчного розвитку можна представити наступним чином:

1. Визначення календарного (хронологiчного) вiку дитини.

2. Виявлення умiнь даної дитини з урахуванням головних показникiв розвитку, характерних для даного вiкового перiоду,

3.Зiставлення виявленого рiвня нервово-психiчного розвитку дитини з показниками розвитку дiтей даного вiку, визначення психiчного вiку дитини та коефiцiєнту розвитку (QD).

4. Виявлення вiдхилень у нервово-психiчному розвитку дитини порiвняно з показниками для дiтей даного вiку та формулювання висновкiв.

Коефiцiєнт розвитку (QD) є iнтегральною оцiнкою рiвня нервово-психiчного розвитку дитини. Визначається через календарний (хронологiчний) i психiчний вiк дитини аналогiчно способу визначення коефiцiєнта розумового розвитку (IQ) за шкалами Станфорд-Біне (Stanford-Binet Intelligence Scale, 1972) та Д. Векслера (D.Wechsler, 1965):

ВПР

QD = ------------ * 100

КВ

де ВПР - вiк психiчного розвитку; КВ - календарний (хронологiчний) вiк дитини.

Календарний (хронологiчний) вiк - це реальний вiк дитини на момент обстеження, який визначається рiзницею мiж датами народження i обстеження. На першому роцi життя вiн визначається тижнями, а у дiтей старше 1 року - в мiсяцях, причому залишок 15 i бiльше днiв береться за 1 мiсяць. Вiк психiчного розвитку вiдображає рiвень психiчного розвитку дитини i визначається здатнiстю при дослiдженнi виконувати певнi навички, характернi для даного вiкового перiоду. Загальний психiчний вiк є середньою арифметичною величиною вмiнь i навичок дитини по кожному показниковi головних лiнiй розвитку.


Шкала оцінки рівня нервово-психічного розвитку дитини

Величина QD

Рівень розвитку

130 i бiльше

Дуже високий розвиток

120-129

Високий розвиток

111-120

Нормальний високий розвиток

90-110

Середнiй нормальний розвиток

80-89

Слабкий нормальний розвиток

70-79

Межовi випадки

69 i менше

Дебiльнiсть


За норму розвитку дитини першого року життя приймають оволодiння умiннями та навичками в межах +15 днiв вiд паспортного вiку. Раннiм, або прискореним вважається розвиток, якщо дитина оволодiла умiннями у бiльш раннi вiковi строки (бiльш, нiж на 15 днiв). Сповiльнений розвиток, або затримка у розвитку відмічається при формуваннi умiнь у бiльш пiзнi вiковi строки, тобто бiльше, нiж 15 днiв (епiкрiзовий строк). На другому роцi життя за нормальний розвиток приймають формування умiнь та навичок у межах кварталу (епiкрiзовий строк), а на третьому роцi - у межах пiврiччя (епiкрiзовий строк).

У дiтей шкiльного вiку для визначення pозумового pозвитку викоpистовують piзнi тести, анкети на виявлення особливостей мозкової діяльності. Вивчаються особливості основних нервових процесів (сила збудження, гальмування, рухливість, лабільність, розвиток І та ІІ сиггальних систем), темп розумової діяльності та розумова працездатність дитини (коректурна проба), можливості операціональної діяльності (сприйняття, збереження та переробка інформації).

Для оцінки інтелектуального розвитку використовується «Інтелектуальна шкала Векслера для дітей». Вона складається з 12 субтестів, кожний з яких вимірює певну розумову здібність або комплекс здібностей. Субтести розподіляються на дві групи: вербальні, побудовані виключно на словесному матеріалі («Загальна обізнаність», «Загальна тямущість», арифметичний субтест, «Словник», знаходження схожості, відтворення цифрових рядів) і невербальні, наочно-маніпулятивні (завершення картинок, встановлення послідовності картинок, складання орнаментів із кубиків, складання фігур, «Кодирування», «Лабіринт»). По кожній групі субтестів вираховується окремий коефіцієнт інтелектуальності (вербальний і невербальний КІ), а на їх основі - повний КІ.

Психодіагностичне обстеження дитини як особистості включає в себе такі методи, як спостереження, розмова, використання психометричних методик (тести Г.Айзенка, Р.Кеттела, вибору кольорів Люшера та інш.).

Для визначення швидкості та точності переробки зорової інформації у учнів всіх вікових категорій використовується перевірка швидкості читання та коректурна проба. Швидкість читання визначається традиційно кількістю прочитаних мовчки слів за хвилину. Для її перевірки беруться групи з 8 – 10 учнів, щоб можна було їх бачити і контролювати початок та кінець виконання завдання. Тексти були підбираються відповідно віку і віддруковуються на окремих листах.

Коректурна проба використовується як методика оцінки темпу психомоторної діяльності, працездатності та здібності до виконання монотонної роботи, що потребує постійної концентрації уваги. Дослідження проводиться за допомогою спеціальних бланків з рядами розташованих у випадковому порядку символів, серед яких викреслюються певні їх поєднання. Результати проби оцінюються по кількості правильно та неправильно закреслених знаків (або по кількості пропущених знаків). Це бланковий тест швидкості, який виконується за певний інтервал часу. Методика Бурдона пропонує інструкцію – уважно продивлятися рядки слів і підкреслювати в них певне буквосполучення. Проби застосовуються з урахуванням вікових особливостей досліджуваних. Для дітей молодшого шкільного віку (8–9 років) проба включає 50 слів, слова прості, зрозумілі для дітей цього віку. Для кожної наступної вікової категорії досліджуваних школярів - підліткового віку та старшокласників - кількість слів збільшується, слова ускладнюються. Коректурна проба пропонується на початку психометричного обстеження, на 2-3-му уроці, щоб виключити можливу додаткову втому зорового аналізатора.

При цьому визначаються два показники:

  • показник точності роботи (А) - характеристика якості виконання завдання. Якщо не допущено жодної помилки або пропуску, цей показник дорівнює 1,0. В іншому випадку А<1,0.

  • показник продуктивності роботи (Е) - визначає одночасно якість та темп виконання, враховуючи об’єм проробленого матеріалу. Якщо по тексту не спостерігається помилок (А=1,0), цей показник виражається цілим числом. При наявності А<1,0 Е – число дрібне

Особистісна методика Айзенка (E.P.I.) призначена для виявлення та виміру таких рис характеру особистості, як екстраверсія та нейротизм. На основі теорії особистості Г.Айзенка були створені декілька варіантів опитувальників, які неодноразово вдосконалювались. Опитувальник містить в собі 57 питань, на які слід відповідати “так” або “ні”. 24 питання з них спрямовані на з'ясування наявності у людини якостей “екстраверсія—інтроверсія”, 24 питання — емоційної лабільності - емоційної стабільнос­ті (“нейротизм – сталість”), а за допомогою 9 питань визначається тенден­ція давати неправдиві відповіді (шкала неправди). Робота з опитувальником не потребує багато часу (8—10 хвилин). При цьому кожному учню пропонується бланк з інструкцією та списком питань та аркуш відповідей, в якому він повинен позначити варіант власної думки. Заповнений аркуш відповідей оброб­ляється за допомогою шаблону з ключем. Кількісні значення показників, що вивчаються, представляються у балах (від 0 до 24) або у відсотках. Дитячий варіант тесту Айзенка має повну назву “Junior Eysenck Personality Inventory – J.E.P.I.”. Він був розроблений автором на основі модифікації тесту E.P.I. для дорослих і адаптований для дітей віком від 7 до 15 років. Тест складається з 56 питань, з яких відповідно 22, 22 і 12 питань визначають кожний фактор, що вимірюється.

Особистісний опитувальник “16 PF” Р.Кеттела був розроблений на основі фундаментальних психологічних досліджень і призначений для одержання найбільш повного уявлення про особистість за найкоротший час. Він дозволяє отримати об’єктивні кількісні показники. Адаптація тесту проведена І.Н.Гільяшевою і Е.М.Александровською (1985, Ленінград). Подана форма опитувальника містить 120 питань, які стосуються найрізноманітніших аспектів особистості і життя дитини: риси темпераменту, характеру, деякі особливості мотивації. взаємовідносини з однокласниками, відношення до сім’ї, поведінка. Він включає також шкалу, яка визначає ступінь сформованості інтелектуальних функцій. Кожний фактор Р. Кеттела відображає деяку реальну систему узагальнених рис особистості. Питання методики сформульовані нейтрально і збалансовані так, щоб однакове число позитивних і негативних відповідей давало рівний вклад в рахунок кожної шкали. Ці виміри є суттєво незалежними (ортогональними), тобто кореляція між ними достатньо мала. Таким чином, кожна з 12 шкал дає повністю нову інформацію про особистість, що не має місця в багатьох багатомірних шкалах. Методика сконструйована таким чином, щоб питання були зрозумілі як для молодших школярів (8 років), так і для дітей більш старшого віку (12 років). Опитувальник розділено на 2 ідентичні частини по 60 питань, кожна шкала містить в собі 10 питань (по 5 в кожній частині). Значуща відповідь на запитання оцінюється в 1 бал. Сума балів по кожній шкалі за допомогою спеціальних таблиць переводиться в стандартні оцінки — “стени”. Оцінки в 1 і 10 стенів, які практично рідко зустрічаються, являють собою крайні діаметрально протилежні значення однієї двополюсної властивості особистості. Як показало проведене дослідження, запропонована методика дозволяє адекватно судити про вікові і статеві особливості школярів і володіє достатньо широкими можливостями оцінки їх особистості.

«Тест особистісної зрілості». Для оцінки особистісної зрілості старших школярів можна використовувати тест, запропонований групою київських психологів. Оцінка рівня особистісної зрілості проводиться за чотирма рівнями: дуже високий, високий, задовільний і незадовільний. Рівень визначається алгебраїчною сумою балів, зібраною за всіма 33 питаннями тесту. Крім того, користуючись тими ж рівнями, можна оцінити зрілість людини і за окремими її аспектами, тому що дана методика містить п'ять шкал, які визначають їх. Авторами виділені наступні аспекти: мотивація досягнень, відношення до свого “Я” (“Я - концепція”), почуття громадянського обов'язку, життєва установка, здатність до психологічної близькості з іншими людьми.

Таким чином, існує багато специфічних психометричних методик, які дозволяють визначити практично всі риси характеру, особистості, рівень розумових здібностей, а також виявити дітей з певними відхиленнями від норми.

^ Матеріали для самоконтролю:

А. Тести для самоконтролю:

1. Дитина у віці 1 року 6 місяців, як правило, не може:

1. переступати через перепону

2. ловити кинутого їй м’яча

3. самостійно вдягатися*

4. проводити олівцем лінії

5. вільно брати пальцями предмет

2. Перша посмішка у дитини з’являється:

1. на 1-му тижні життя

2. на 1-му місяці*

3. на 2-му місяці

4. протягом 1-го півріччя

5. протягом 1-го року

3. Дитина самостійно може стояти в ... місяців:

1. 8-10*

2. 12-14

3. 14-16

4. 17-18

5. 19-20

4. Дитина в 2 роки, як правило, може:

1. самостійно їсти

2. Частково роздягатися

3. Говорити речення

4. все вище перелічене*

5. нічого з вищепереліченого

5. Оцінку величини коефіцієнту QD проводять за методикою:

1. Айзенка

2. Кеттела

3. Векслера*

4. Фрейда

5. Люшера

6. Усвідомлення своєї статі та “я” у вигляді гри в батьків відповідної статі починає проявлятися в... років:

1. 1-2

2. 3-4*

3. 11-12

4. 9-10

5. 7-8

7. В 1 рік дитина, як правило, може вимовити...слів:

1. 2-3

2. 4-6

3. 10-12*

4. 15-20

5. 20-30

8. У новонародженої дитини найбільш розвинутим аналізатором є:

1. слуховий*

2. Смаковий

3. Зоровий

4. Нюховий

5. всі недорозвинені

9. У віці 6-9 років природна необхідність у сні складає, як правило, ... годин:

1. 6

2. 8

3. 10*

4. 15

5. 20

10. У якому віці у дитини відмічається стійкий зоровий рефлекс на годування груддю:

1. на 1-му тижні життя

2. на 1-му місяці

3. на 3-му місяці*

4. на 5-му місяці

5. на 7-му місяці


Б. Задачі для самоконтролю:

    1. Дитині 7 місяців. Мати звернулись до лікаря із скаргами на відставання дитини за показниками нервово-психічного розвитку. Хлопчик голову тримає невпевнено, не сидить, видає інколи окремі звуки. Тиждень тому з’явилася посмішка. Як ви можете оцінити показники нервово-психічного розвитку дитини?

Відповідь: відставання у психомоторному розвитку, QD ==60

    1. Дитині 6 міс. Звернулись до лікаря із скаргами на неспокійний сон дитини, часте просипання, тремор ручок та підборідка. Мати під час вагітності часто хворіла. При народженні дитині виставлявся діагноз: Гіпоксично – ішемічне ураження нервової ситеми. Які дослідження потрібно провести?

Відповідь: Рекомендовано провести нейросонографію, електроенцефалографію.

Література.

Основна:

  1. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней.- Санкт-Петербург, 2000- 356 с.

  2. Медицина дитинства. Під pед. П.С.Мощича.- Київ.Здоpов'я.1994. – Т.1, Т.2. - 644 с.

  3. Наказ МОЗ України №149 від 20.03.2008 «Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років».

  4. Чеботарьова В.Д., Майданик В.Г. Пропедевтична педіатрія.- К., 1999.- 327 с.

Додаткова:

  1. Майданник В.Г. Основи клінічної діагностики в педіатрії. – К., 1998. – 213 с.:іл.

  2. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми / За ред. В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. – К.: Знання України, 2002. – 234с.

Методична:

  1. Нечитайло Ю.М., Безрук В.В. Довідник студента з вивчення дисципліни «Пропедевтична педіатрія» - Чернівці, 2008. – 24с.



Методичну вказівку склав

доцент кафедри Ковтюк Н.І.


Рецензія позитивна

доцент кафедри Безрук В.В.



Схожі:

“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” iconПоложення про організацію методичної роботи у Луцькому національному технічному університеті Луцьк-2010 Затверджено Затверджено
Порядок підготовки та поліграфічного виготовлення методичних видань у редакційно-видавничому відділі лнту
“Затверджено” icon«Затверджено» Начальник управління освіти І науки, молоді та спорту Запорізької обласної ради О. Г. Вєрозубов „ ” 2011р. «Затверджено»
Програма допрофільної та профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів на засадах інформаційно-комунікаційних...
“Затверджено” iconМіністерство охорони здоров'я україни національний медичний університет імені о. О. Богомольца кафедра ортопедичної стоматології затверджено затверджено
Одна бригада екзаменаторів працює на одній з кафедр І приймає іспит у 6-ти студентів протягом 1 екзаменаційного дня
“Затверджено” iconМ. П. Драгоманова інститут соціології, психології та управління Кафедра (назва кафедри) затверджено затверджено на засіданні кафедри на засіданні Вченої ради протокол
move to 0-15181910
“Затверджено” iconПоложення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих навчальних закладах освіти (Затверджено наказом Міністерства освіти України І Міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153.) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України І міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153
“Затверджено” iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173
“Затверджено” iconЗатверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р
Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання., Типова програма. Методичні вказівки та контрольні завдання для студентів...
“Затверджено” iconЗатверджено затверджено голова профспілкового Ректор комітету студентів та двнз «кнеу імені Вадима аспірантів двнз «кнеу гетьмана»
Підготовка проекту Угоди між адміністрацією та університету та профкомом студентів та аспірантів та внесення змін до Правил внутрішнього...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи