Розрахунок та побудова картографічної сітки icon

Розрахунок та побудова картографічної сітки




Скачати 308.78 Kb.
НазваРозрахунок та побудова картографічної сітки
Дата28.07.2012
Розмір308.78 Kb.
ТипРозрахунок


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


Харківська державна академія міського господарства


До друку

ДОЗВОЛЯЮ

Перший проректор

Стадник Г.В.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ



до виконання курсової роботи з курсу „Картографія з основами топографії”


Складання програми і макету

тематичної карти”


(для студентів 3 курсу денної форми навчання

бакалаврів за напрямком 6.070800 “Екологія та охорона навколишнього середовища”)


Харків ХДАМГ 2003


Методичні вказівки до виконання курсової роботи з курсу „Картографія з основами топографії” „Складання програми і макету тематичної карти” (для студентів 3 курсу денної форми навчання бакалаврів за напрямком 6.070800 „Екологія та охорона навколишнього середовища”).Укл: Войславський Л.К. - Харків: ХДАМГ,2003 - 27с.


Укладач Л.К Войславський


Рецензент: канд.. техн. наук, доц.. В.Д.Шипулін


Рекомендовано кафедрою геоінформаційних систем та геодезії, протокол №4 від 17.01.2003 р.


ЗМІСТ


Стор.

1.

Завдання до курсової роботи.................................................

4

2.

Підготовчі роботи...................................................................

4

3.

Вибір масштабу проектованої карти....................................

5

4.
Розрахунок та побудова картографічної сітки....................

6

5.

Проектування загальногеографічного та тематичного змісту карти.............................................................................

7

6.

Складання макету компоновки карти...................................

9

7.

Складання пояснювальної записки.......................................

10

8.

Завершення роботи.................................................................

11




Додаток 1.................................................................................

12




  1. ^ Завдання до курсової роботи:


Змістом курсової роботи є складання програми й макету компоновки тематичної карти з однієї з тем (за вибором студента):

екологічна карта адміністративного району;

карта охорони грунтів адміністративного району;

карта охорони поверхневих та підземних водних засобів адміністративного району.

Курсова робота складається з:

    1. Макету компоновки у масштабі проектованої карти з картографічною сіткою 5´ по широті і 7,5´ по довготі.

    2. Легенди карти, яку слід розмістити на макеті.

    3. Пояснювальної записки .




  1. Підготовчі роботи



2.1 Перед вибором теми і району слід порадитись з викладачами фахових предметів.
2.2 Для вибору району кафедра має вихідні картографічні матеріали для Харківської, Полтавської, Миколаївської, Одеської області, а також для Охтирського і Велико-Писарівського району Сумської, Магдалинівського і Царичанського району Дніпропетровської області. Можливий також вибір району поза межами зазначених областей і районів за умови самостійного забезпечення вихідними картографічними матеріалами.
2.3 При виборі району треба звернути увагу на те, як природні й соціально-економічні умови вибраного району дозволяють розкрити й розвинути обрану тему.
2.4 За літературними джерелами (енциклопедії, довідники) треба вивчити природні й соціально-економічні характеристики обраного району й зробити необхідні виписки з цих джерел.
2.5 Тема карти і район затверджуються викладачем-керівником курсової роботи



  1. Вибір масштабу проектованої карти


3.1 При виборі масштабу слід виходити з того, що карту передбачається розмістити на аркуші 80х60 см.

3.2 На вихідній карті визначають географічні координати крайніх точок території району на півночі й півдні широти Впн, Впд відповідно, на сході й заході довготи Lcx, Lзх відповідно. Координати слід визначити з точністю 0,1´.

Максимальну довжину ^ Р км у напрямку північ-південь та Q км у напрямку схід-захід обчислюють за формулами


Р=1,85(Впн - Впд )´,


Q=1.85(Lcx- Lзх )´cosВср,


де Вср=( Впн+ Впд )/2.

P, Q слід визначити з точністю до 0,1 км.

Якщо P>Q аркуш треба орієнтувати в напрямку північ південь, а якщо P – схід-захід.

3.3 Попередні значення знаменника масштабу обчислюють діленням величин ^ Р, Q на відповідний розмір аркуша.

Наприклад, маємо Р=39,6 км, Q =64,5 км.

Тоді x=,

y= .

Множник 100000 застосовано для приведення величин до єдиної одиниці виміру.

З двох знайдених величин вибирається та , що відповідає дрібнішому масштабу, тобто 80625.

3.4 Вибране значення округлюються в сторону здрібнення масштабу з урахуванням:

абрисів границь району;

місця для розміщення легенди;

місця для розміщення карт-врізок, діаграм, таблиць тощо;

місця для надписів і підписів.

3.5 Для вдалої компоновки проектованої карти доцільно на аркуші паперу 200х150 мм, тобто 1/16 натуральної величини, зробити ескіз де олівцем приблизно викреслити контур району, визначити прямокутниками місця розташування легенди, карт-врізок , діаграм, таблиць тощо.

Тільки після цього приймати остаточне рішення щодо масштабу.

Знаменник масштабу мусить бути кратним 25000 або 10000.

У нашому прикладі доцільно обрати масштаб 1:90000 або 1:100000.

3.6 Масштаб карт-врізок визначається так, як сказано вище, з урахуванням розмірів прямокутника, відведеного для цієї карти.

3.7 Остаточно вибраний масштаб і масштаби карт-врізок разом з попереднім ескізом компоновки погоджується з викладачем.


4^ . Розрахунок і побудова картографічної сітки


4.1 Згідно із завданням картографічна сітка має розміри 5´ по ширині та 7,5´ по довготі. Отже меридіани і паралелі сітки повинні мати широту В´ і довготу кратні 5´ і 7,5´ відповідно.

Беручи до уваги географічні координати, визначені у п.3.2, знаходимо найближчі до Впн, Впд, Lсх, Lзах кратні значенням широти і довготи на умові В´пнпн, В´пдпд, сх>Lсх, L´захзах відповідно.

4.2 З таблиці (додаток 1) вибираємо довжини дуг меридіану в інтервалі від В´пд до В´пн. Підсумовуючи ці довжини визначаємо розмір бокових сторін трапеції С (рис.1). З тієї ж таблиці вибираємо довжину дуги паралелі на широті В´пд до В´пн відповідно. Помноживши ці величини на коефіцієнт

к= (L´сх-L´зах)´/7,5,


визначаємо довжину верхньої а і нижньої b основ трапеції.


Діагональ трапеції обчислюємо за формулою


.

a


c




b

c


Рис.1 - Cхема побудови картографічної сітки


4.3 На аркуші паперу до креслення за допомогою лінійки ЛБЛ і

штангенциркуля будуємо трапецію картографічної сітки.

Далі за допомогою масштабної лінійки і циркуля-вимірника уздовж сторін трапеції відкладаємо довжини відрізків меридіана і паралелей, які вибираємо з таблиці (додаток 1) і проводимо паралелі та меридіани, як це показано на рис.1.


^ 5. Проектування загальногеографічного й тематичного

змісту карти


Перед початком проектування змісту карти необхідно ґрунтовно вивчити за навчальним посібником або конспектами лекцій теми “Способи картографічного зображення”, “Картографічна генералізація”, “Проектування та складання тематичних карт”.

5.1 У першу чергу визначаємо предметні області загальногеографічної основи. Саме вони складають скелет, на який нанизується тематичний зміст карти.

Предметні області - це, так би мовити, родові поняття, які об`єднають близькі за своєю суттю або споріднені об`єкти та явища даної території – населені пункти, сільськогосподарські угіддя, рельєф, шляхи сполучення, водні об`єкти тощо.

Добір загально-географічного змісту повинен відповідати темі карти. Це можуть бути гідрографія; рельєф – слід визначити висоту перерізу горизонталями; рослинний покрів; населені пункти – слід визначити, в якій спосіб їх буде показано на карті: зовнішнім контуром у масштабі або локалізованим значком (пунсоном), тощо;

5.2 Визначають тематичні предметні області: об`єкти та явища, що впливають на стан довкілля (промислові й сільгосппідприємства, шляхи , відкриті склади, звалища тощо) або потребують захисту; наслідки цього впливу (ерозія, забруднені терени); запобіжні заходи та об`єкти, спрямовані на захист або зменшення негативного впливу (території обмеженого природокористування, лісосмуги та ін.); спостереження за станом навколишнього середовища (контрольні створи на річках тощо).

5.3 По кожній предметній області, визначеній у п.5.1, 5.2 складають список об`єктів та явищ, які треба показати на проектованій карті. Для кожного об`єкта і явища встановлюють перелік якісних та/або кількісних характеристик, які, на думку студента, слід відтворити на проектованій карті. У цей перелік треба залучити тільки ті кількісні та/або якісні показники, які тим чи іншим чином впливають на стан довкілля, тобто співпадають з темою карти.

Одночасно для кожного об`єкта або явища підбирають відповідний картографічний спосіб зображення. При цьому треба брати до уваги: масштаб проектованої карти; фактичну площу, яку займає об`єкт або на якій розповсюджене явище; технічні можливості відтворення на одній території різних явищ.

Наприклад, на карті можна показати за їх дійсною формою та вимірами об`єкти або ділянки, які у масштабі проектованої карти займають площу не менше 25 мм2. У випадку меншої площі слід використати спосіб локалізованих значків або взагалі відмовитися від їх зображення, при умові, що це не зашкодить розкриттю обраної теми.

На одній території можна показати тільки один (як виняток два) кількісний або якісний фон. Якщо, наприклад, виникла потреба показати сільськогосподарські угіддя і ґрунти, більш важливий показник – угіддя – слід відобразити на основній карті, а ґрунти перенести на карту-врізку.

5.4 Складають легенду карти. Основні вимоги до легенди: логічність, ієрархічна упорядкованість від більш важливих об`єктів та явищ до менш важливих і другорядних, внутрішня впорядкованість шляхом об`єднання споріднених об`єктів і явищ у групи.

Легенду треба складати у такій послідовності:

  1. Об`єкти, що складають загальногеографічний зміст карти.

  2. Об`єкти та явища, що відтворюють зміст карти щодо обраної теми.

У першу чергу доцільно скласти текстову частину легенди, упорядковуючи її згідно зазначеними вище правилам. При розподілі об`єктів за одною кількісною або якісною ознакою їх розміщують стовпчиком, а за двома – у вигляді матриці, де рядки відповідають першій ознаці, а стовпчики – другій.

Як приклад матричної легенди візьмемо грунти. У стовпчиках слід показати різновидність грунту (якісна характеристика), а у рядках – ступіні змитості цих грунтів(кількісна характеристика). Інший приклад болота. Стовпчик показує стан щодо пересування (прохідне, трудно прохідне, непрохідне), а рядок – рослинний покрив (осока, очерет, мох).

При проектуванні графічної частини легенди слід:

  1. Для об`єктів і явищ, які показані на оглядово-топографічних та топографічних картах зберегти графічний рисунок і колір відповідних позначок.

  2. Умовна позначка повинна мати нескладний рисунок, який безсумнівно відрізняє її від інших позначок.

  3. Для локалізованих значків доцільно використовувати геометричні рисунки у сполучені, при необхідності, з літерами. Розмір локалізованого значка не повинен бути більшим 5 мм і як виняток, у випадку складного внутрішнього рисунку – 10 мм.

  4. Для якісного фону доцільно використовувати різні контрастні кольори, а для кількісного фону – різні кольори або один колір різної насиченості, при цьому більш насичений колір відповідає більшому значенню кількісного показника.

  5. Ареали доцільно показувати штрихуванням або значками, рівномірно розподіленими по його площі.


^ 6.Складання макету компоновки карти


На макеті компоновки треба накреслити:

    1. Контур території, що підлягає картографуванню, у нашому випадку адміністративного району, з виділенням окремими знаками державного кордону, границьі області, границь району з підписом назв суміжних адміністративно-територіальних одиниць.

6.2 Районний центр виконують зовнішнім контуром або, як виняток, пунсоном.

    1. Річку, якщо вона є, не нижче четвертого порядку, рахуючи від моря.

    2. Залізничні лінії.

    3. Автомобільні шляхи загальнодержавного або міжнародного значення.

    4. Вказані об`єкти переносять на макет карти за допомогою пропорційного циркуля або перерисовують по клітинах.

    5. На запроектованих картах-врізках показують тільки зовнішній контур і пунсоном районний центр.

    6. У разі проектування таблиці з цифровою або текстовою інформацією треба :

  • написати назву таблиці;

  • викреслити її оголовок (шапку) і написати назви усіх стовпчиків;

  • по можливості написати один-два рядки, як приклад.

6.9 На макеті розміщують легенду карти, а також легенди карт-врізок. Місця для інших додаткових даних – таблиць, діаграм, текстів тощо – визначають прямокутником або наколюванням з відповідним надписом.

6.10 Макет компоновки повинен містити такі надписи:

  • назву карти, наприклад, “Екологічна карта .... району.....області” у верхній частині;

  • масштаб основної карти у чисельній та іменованій формі розміщують у нижній частині;

  • масштаби карт-врізок підписують в чисельній формі під відповідною картою, посередині;

  • якщо одним з елементів змісту карти є рельєф, під надписом масштабу вміщують надпис “Суцільні горизонталі проведені через.... метрів”;

  • прізвище та ініціали студента, курс, номер групи і спеціальність вміщують у нижній частині з правої сторони.


^ 7. Складання пояснювальної записки


Пояснювальна записка повинна мати такі розділи:

    1. Завдання на курсову роботу. Тема проектованої карти, її функції, місце карти згідно з класифікацією до призначенням та практичною спеціалізацією. Передбачувані споживачі карти.

    2. Фізико-географічний, у тому числі кліматичний, та економічно-господарський опис району. Складають на підставі вивчення літературних джерел.

    3. Вибір масштабу карти з обґрунтуванням відповідними розрахунками, як це викладено у розділі 3.

    4. Вихідні картографічні матеріали, необхідні для складання карти – номенклатура аркушів топографічної карти масштабу 1:100000. Показують у вигляді схеми.

    5. Обґрунтування та перелік загальногеографічного змісту карти.

    6. Обґрунтування та перелік тематичного змісту карти.

    7. Опис застосованих способів картографічного зображення із зазначенням для яких об`єктів та явищ застосовано той чи інший спосіб.

    8. Опис послідовності легенди та запроектованих умовних позначок окрім загальновідомих.

    9. Опис запроектованих карт-врізок та інших додаткових даних – таблиць, діаграм, текстів.



^ 8. Закінчення роботи


8.1 По закінченні роботи підлягають здачі:

  • макет запроектованої карти,

  • пояснювальна записка.



8.2 Усі матеріали підшивають і оформляють титульним аркушем













ТАБЛИЦЯ

Додаток 1

















довжин дуг меридіанів і параллелей для побудови
















картографічної сітки































Широта В

Довжина дуги

меридіану

Довжина дуги

паралелі

Широта В

Довжина дуги

меридіану

Довжина дуги

паралелі




градус

мин.

градус

мин.




1

2

3

4

5

6

7

8




45

10




9827,3

48

0




9328,2










9261,4










9266,0







45

15




9812,9

48

5




9313,2










9261,5










9266,1







45

20




9798,6

48

10




9298,1










9261,7










9266,3







45

25




9784,2

48

15




9283,0










9261,8










9266,4







45

30




9769,8

48

20




9268,0










9261,9










9266,5







45

35




9755,4

48

25




9252,8










9262,1










9266,7







45

40




9740,9

48

30




9237,7










9262,2










9266,8







45

45




9726,5

48

35




9222,6










9262,3










9267,0







45

50




9712,0

48

40




9207,4










9262,5










9267,1







45

55




9697,5

48

45




9192,2










9262,6










9267,2







46

0




9682,9

48

50




9177,0










9262,8










9267,4







46

5




9668,4

48

55




9161,8










9262,9










9267,5







46

10




9653,8

49

0




9146,5










9263,0










9267,6







46

15




9639,2

49

5




9131,2




1

2

3

4

5

6

7

8










9263,2










9267,8







46

20




9624,6

49

10




9115,9










9263,3










9267,9







46

25




9610,0

49

15




9100,0










9263,4










9268,0







46

30




9595,4

49

20




9085,3










9263,6










9268,2







46

35




9580,7

49

25




9070,0










9263,7










9268,3







46

40




9566,0

49

30




9054,6










9263,8










9268,4







46

45




9551,3

49

35




9039,2










9264,0










9268,6







46

50




9536,6

49

40




9023,8










9264,1










9268,7







46

55




9521,8

49

45




9008,4










9264,2










9268,8







47

0




9507,0

49

50




8992,9










9264,4










9269,0







47

5




9492,2

49

55




8977,5










9264,5










9269,1







47

10




9477,4

50

0




8962,0










9264,7










9269,2







47

15




9462,6

50

5




8946,5










9264,8










9269,4







47

20




9447,7

50

10




8931,0










9264,9










9269,5







47

25




9432,9

50

15




8915,4










9265,1










9269,6







47

30




9418,0

50

20




8899,9










9265,2










9269,8







47

35




9403,1

50

25




8884,3










9265,3










9269,9










1

2

3

4

5

6

7

8

47

40




9388,1

50

30




8868,7







9265,5










9270,0




47

45




9373,2

50

35




8853,1







9265,6










9270,2




47

50




9358,2

50

40




8837,5







9265,7
















47

55




9343,2







































Навчальне видання


Методичні вказівки до виконання курсової роботи з курсу „Картографія з основами топографії” „Складання програми і макету тематичної карти” (для студентів 3 курсу денної форми навчання бакалаврів за напрямком 6.070800 „Екологія та охорона навколишнього середовища”)


Укладач: . Людвіг Карлович Войславський


Редактор: М.З.Аляб’єв


План 2003, поз 119




Підп. до друку 13.11.2003 Формат 60х84х1/16 Папір офісний

Друк. на ризографі. Умовн.- друк. арк. 1,0. Обл..-вид.арк. 0,7.

Замовл. .№______ Тираж 200 прим. Ціна договірна


ХДАМГ, 61002, Харків, вул.Революції,12


Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХДАМГ

61002, Харків, вул.Революції, 12



Схожі:

Розрахунок та побудова картографічної сітки iconРозрахунок матриць І побудова графіків руху робітників для різноритмічних будівельних потоків. Для студентів напряму "Будівництво"
Для практичних занять з дисципліни «Організація будівництва» по темі «Побудова лінійних, циклограм них моделей, розрахунок матриць...
Розрахунок та побудова картографічної сітки iconТип модуля: обов’язковий Семестр: 4 Обсяг модуля
Дпс нз, дпс пз, ад, сд. Рівняння та графіки цих характеристик. Режими роботи. Реостатне регулювання режимів роботи двигунів. Розрахунок...
Розрахунок та побудова картографічної сітки iconПерелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра зі спеціальності «Мости І транспортні тунелі»
Теорія лінії впливу. Побудова ліній впливу в двоопорних балках та багатопрогонових шарнірних балках. Визначення зусиль за лініями...
Розрахунок та побудова картографічної сітки iconПерелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра зі спеціальності «Промислове І цивільне будівництво»
Утворення І аналітичний розв’язок багатопрогінних шарнірних балок. Теорія лінії впливу. Побудова ліній впливу в балках. Визначення...
Розрахунок та побудова картографічної сітки iconПерелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, магістра зі спеціальності «Промислове і цивільне будівництво»
Утворення і аналітичний розв’язок багатопрогінних шарнірних балок. Теорія лінії впливу. Побудова ліній впливу в балках. Визначення...
Розрахунок та побудова картографічної сітки iconГеодезія ● Геодезичні прилади
Розрахунок точності кутових вимірювань. Основні джерела похибок під час кутових вимірювань в полігонометрії. Розрахунок точності...
Розрахунок та побудова картографічної сітки iconГеодезія ● Геодезичні прилади
Розрахунок точності кутових вимірювань. Основні джерела похибок під час кутових вимірювань в полігонометрії. Розрахунок точності...
Розрахунок та побудова картографічної сітки iconУрок-презентація з фізики у 7-му класі Лінза. Побудова зображень у лінзах Тема уроку: Лінза. Побудова зображень у лінзах
Копм’ютер, мультимедійний апарат, інтерактивна дошка, збірні І розсівні лінзи, наливні лінзи
Розрахунок та побудова картографічної сітки iconРозрахунок та конструювання в хімічному машино- та апаратобудуванні" для студентів спеціальності 090220 "Обладнання хімічних виробництв I підприємств будівельних матеріалів"
Розрахунок напружень у вузлах з`єднань оболонок з урахуванням крайових сил І моментів”
Розрахунок та побудова картографічної сітки iconМетодичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу дм та птм
Дм та птм "Кінематичний розрахунок привода І розрахунок зубчастої передачі редуктора"/укладач В. Б. Курочкін. – Суми: Сумський державний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи