1 Формування системи показників для управління природним потенціалом регіону* icon

1 Формування системи показників для управління природним потенціалом регіону*




Скачати 138.84 Kb.
Назва1 Формування системи показників для управління природним потенціалом регіону*
Дата14.07.2012
Розмір138.84 Kb.
ТипДокументи



Розділ 1 Економіка природокористування і еколого-економічні проблеми



УДК 005:332.142.6




В.М. Кислий, Г.М. Шевченко1



Формування системи показників

для управління природним потенціалом регіону*


У даній статті проводиться узагальнення методологічних основ економічної оцінки природних ресурсів у різних умовах виробничих відносин. Запропоновано систему показників для управління природним потенціалом регіону, яка ґрунтується на рентному підході до оцінки природних ресурсів і враховує специфіку ринкових умов, а також екологічну спрямованість виробничих відносин.


Основним змістом багатьох науково-прикладних досліджень, що проводяться на сьогоднішній день у галузі природокористування, є вирішення проблем, пов’язаних з управлінням природним потенціалом, зниження у цьому процесі моменту стихійності. Природний потенціал характеризує максимальну здатність природних систем виробляти певну продукцію. У рамках природного потенціалу розглядаються окремі складові, що виокремлюються у відповідності до особливостей наявного комплексу природних умов і природних ресурсів (мінерально-сировинних і паливно-енергетичних, земельних, лісових, водних і рекреаційних) у їх територіальній визначеності. Це надає можливість проводити аналіз природного потенціалу як комплексу конкретно-функціональних ресурсних можливостей природних систем на рівні окремих територіальних утворень – регіонів, груп регіонів, загальнонаціональному рівні.

В основі управління природним потенціалом регіону лежить оцінка природних ресурсів. Йдеться перш за все про визначення суті, цілей, задач, об’єкта економічної оцінки природних ресурсів (ЕОПР). При уявній несхожості різних поглядів на ці основоположні елементи теорії економічної оцінки природних ресурсів, узагальнених в роботі [4, с. 389-394], всі вони сходяться в головних моментах, що визначають загальну методологічну базу. Порівняння методологічної основи ЕОПР в умовах соціалістичних виробничих відносин і в умовах ринкових відносин подано в таблиці 1.

Корінна зміна всієї системи економічних відносин, перехід до ринкових відносин означають появу принципово нових проблем як у сфері управління економікою, так і у сфері управління природно-ресурсним потенціалом. Однією з основних ознак такого переходу є поява нових активних учасників процесу управління. Зокрема, значно зростає роль регіональних органів управління, комерційних структур, все більшого значення набуває громадська думка.

Різноспрямованість інтересів учасників процесу природокористування вимагає створення ефективного механізму взаємозв’язку економічних, соціальних і екологічних цілей. Безумовно, пошук компромісів повинен проводитися на основі ефективної оцінки результатів прийняття тих чи інших стратегічних рішень. У зв’язку з цим широке використання в переговорному процесі системи показників ЕОПР дозволяє певною мірою враховувати інтереси суб’єктів природокористування й приймати оптимальні рішення.

Отже, в умовах ринкової економіки відбувається якісно нове формулювання цілі, завдань і окремих показників економічних оцінок природокористування, насамперед показників замикаючих витрат (табл. 1).
^

Таблиця 1 – Методологічна основа економічної оцінки природних ресурсів у різних умовах виробничих відносин





Осново-положні елементи теорії ЕОПР
^

Сутність в умовах виробничих відносин


Соціалістичні умови

Ринкові умови

Поняття ЕОПР

Вартісний вираз народногосподарського ефекту, що отримується внаслідок комплексного і раціонального використання природних ресурсів

Вартісний вираз результатів переговорних процесів щодо урахування різноспрямованих інтересів суб’єктів природокористування з приводу використання природних ресурсів

Мета ЕОПР

Оптимізація витрат, пов’язаних із природокористуванням, і отримання максимальних народногосподарських ефектів

Оптимізація процесів узгодження виробничої та природоохоронної діяльності всіх суб’єктів природокористування

Основні завдання ЕОПР

Регламентація величини витрат на освоєння, використання та відтворення природних ресурсів; визначення ефективності використання природних ресурсів на народногосподарському рівні; створення матеріальних і фінансових передумов відтворення природних ресурсів; визначення величини втрат, викликаних погіршенням якості природних ресурсів унаслідок їх деградації; забезпечення необхідного співвідношення між різними видами природокористування, етапністю освоєння природних ресурсів за допомогою територіальної диференціації витрат; стимулювання раціонального безвідходного природокористування

Зростання ролі показників ЕОПР як бази для формування системи платежів природокористування (плата за природні ресурси виступає в основному як міра вилучення диференціальної ренти, пов’язаної з природними відмінностями джерел ресурсів, міра відшкодування витрат на охорону і відтворення природних ресурсів як спосіб економічного регулювання і раціонального використання); оптимізація інтересів суб’єктів природокористування з різною формою власності (замикаючі витрати виконують роль не “жорсткого” показника, що характеризує верхню межу цін на продукцію природоексплуатації, а початкових умов переговорного процесу погодження інтересів усіх суб’єктів)

Об’єкт ЕОПР

Одиничні природні ресурси і об’єкти природокористування (територіальні поєднання одиничних природних ресурсів і умов довкілля)

Одиничні природні ресурси і об’єкти природокористування


В умовах завершального періоду формування ринкових відносин в Україні необхідний перегляд та уточнення деяких підходів, розроблених у рамках рентної концепції. Так, в економічній теорії дискусійним є питання про формування двох форм диференційної ренти. Як відомо, відповідно до теорії ренти неоднакова якість земельних ділянок та їх місцеположення обумовлюють виникнення диференціальної ренти I, а диференціальна рента II пов'язана з нерівною ефективністю додаткових витрат праці та капіталу. На практиці, проте, розділити їх дуже складно, оскільки обидва види ренти взаємозв'язані та взаємообумовлені. При цьому породжені вони саме якісними особливостями природних ресурсів, а не ефективним їх використанням, організацією виробництва тощо.

Дискусійний характер має саме питання диференціальної ренти, зокрема, у праці М.А. Хвесика [3, с. 144] зазначається: “…існують суперечності з приводу складових диференціальної ренти… Наголошується на передчасності використання диференціальної ренти при оцінці природних ресурсів, заперечується навіть її існування як економічної категорії усіх форм суспільного виробництва. Безперечно, це питання, пов’язане з теорією власності, повинне найближчим часом знайти своє остаточне наукове тлумачення”.

Б.М. Рабинович наголошує на органічній єдності аспектів мікро- та макрорівня ренти. При цьому особливість застосування методу макроренти полягає в необхідності в умовах відсутності ринку землі встановлення плати за землю всім її користувачам [2].

Свого часу одержала розвиток концепція обрахування диференціальної ренти на основі замикаючих витрат (регулюючих і кадастрових цін, подвійних оцінок тощо) – гранично допустимих з позицій національної економіки приведених витрат на приріст виробництва відповідної продукції в досліджуваному регіоні на даному відрізку часу. Згідно з цією концепцією [1] на кожному етапі розвитку економіки країни існує певний перерозподіл витрат на приріст одиниці тієї чи іншої продукції, вище за який експлуатація відповідного природного ресурсу з народногосподарських позицій не доцільна. Ці витрати й приймаються як суспільно необхідні для задоволення потреб народного господарства. Різниця між замикаючими та індивідуальними, тобто фактичними приведеними витратами на отримання одиниці продукції при експлуатації даного природного ресурсу саме і характеризує величину народногосподарського ефекту. Одночасно вона служить показником економічних втрат суспільства у разі втрати даного природного ресурсу, погіршення його властивостей або умов використовування (споживання).

Системний підхід до економічної оцінки природних ресурсів передбачає необхідність їх розгляду як елементів складних еколого-економічних систем, що перебувають у взаємозалежності та взаємозв’язку один з одним і з іншими елементами цих систем. Відповідно сукупність показників, що відображають стан і характер впливу на природні ресурси, є певною системою елементів, що знаходяться у відношеннях і зв’язках між собою та утворюють визначену цілісність, єдність. Загалом показники, що використовуються для управління природно-ресурсним потенціалом території, подані в табл. 2.

Розглянемо сутність окремих показників і функціональні залежності між ними. Так, формально залежність між рентною оцінкою природного ресурсу і визначальними її складовими може бути представлена таким виразом [1]:


(1)


Оцінка природного ресурсу, що базується на визначенні диференціальної ренти, відображає ефект, що приноситься ним протягом року. Проте на базі обчисленого річного рентного ефекту неможливо приймати рішення про масштаби освоєння та експлуатації того чи іншого виду природного ресурсу, неможливо обчислити і повний економічний ефект, що приноситься ним за весь термін його використання.


Таблиця 2 – Показники для управління природним потенціалом території


Позначення показника

Найменування показника,

одиниці виміру

Ці

ринкова ціна одиниці і-го виду продукції природоексплуатації, грн/од.

R

рентна оцінка природного ресурсу, грн

r

показник річної економічної оцінки природних ресурсів, грн/рік

rt

рентна оцінка природного ресурсу в t-му році, грн

Еі

ефект від отримання i-го виду продукції природоексплуатації, грн

m

норма прибутку на вкладений капітал у даній галузі природокористування, %

m0

норма прибутку на вкладений капітал у даній галузі природокористування, що визначається до року оцінки, %

mt

норма прибутку на вкладений капітал у даній галузі природокористування в t-му році, %

Ві

понесені виробничі витрати (вкладений капітал), пов’язані з отриманням одиниці і-го виду продукції природоексплуатації, грн/од.

Z

замикаючі витрати (кадастрові ціни) на продукцію, одержувану при експлуатації природного ресурсу, грн

Zі

замикаючі витрати на виробництво одиниці i-гo виду продукції первинної експлуатації природного ресурсу, грн/од.

Zj

замикаючі витрати на виробництво одиниці продукції при експлуатації одиниці j-го ресурсу, грн/од.

I

індивідуальні витрати на продукцію, одержувану при експлуатації природного ресурсу, грн

Ii

індивідуальні зведені витрати на виробництво одиниці i-гo виду продукції, грн/од.

Ij

індивідуальні зведені витрати на виробництво одиниці продукції при експлуатації одиниці j-го ресурсу, грн/од.

Сі

поточні витрати (собівартість) на виробництво одиниці і-го виду продукції, грн/од.

Кі

капітальні витрати, пов'язані з виробництвом одиниці i-гo виду продукції, грн/од.

Qі

річний обсяг виробництва і-ї продукції, од.

Qj

річний обсяг j-го ресурсу, од.

g

коефіцієнт продуктивності природного ресурсу, що показує кількість продукції на одиницю ресурсу

T

термін експлуатації об’єкта природокористування (природного ресурсу), років

a

коефіцієнт, що враховує динаміку в часі витрат і ресурсів

p

коефіцієнт дисконтування

E

норматив зведення різночасових витрат (дисконтування)

q

банківська облікова ставка за кредитами, %

q0

банківська облікова ставка за кредитами, що визначається до року оцінки, %

qt

значення банківської облікової ставки за кредитами в t-му році, %

i=1,2,…,n

індекс виду продукції

j=1,2,…,m

індекс виду ресурсу

t=1,2,…,T

кількість років експлуатації природного ресурсу, років

У зв’язку з цим досить важливим для практики управління природно-ресурсним потенціалом є встановлення інтегральної характеристики природного ресурсу – економічної оцінки природного ресурсу за весь термін його експлуатації. Це визначає особливу значущість урахування чинника часу.

Згідно з підходом ЦЕМІ АН СРСР, ЕОПР за розрахунковий період його експлуатації дорівнює сумі річних ефектів (диференційних рент), дисконтованих до року проведення оцінки. У загальному вигляді вона розраховується за формулою


(2)


Формулу (2) рекомендувалося використовувати при ЕОПР при необмеженому періоді його експлуатації та постійній величині річного ефекту.

Якщо природний ресурс має обмежений термін експлуатації (як у випадку невідновлюваних природних ресурсів), то формула (2) інтерпретувалася так:


(3)


Якщо ресурс приносить ефект не щорічно, а через проміжки часу, що дорівнюють Т, то оцінка ресурсу з урахуванням чинника часу складатиме


(4)


Показник річної економічної оцінки природних ресурсів визначається як різниця між замикаючими та індивідуальними зведеними витратами за формулою


(5)


Величина індивідуальних зведених витрат визначається за формулою


(6)


В умовах ринкової економіки обчислення ренти може бути проведене шляхом зіставлення ринкової ціни продуктів природоексплуатації та обсягу витрат, що повертаються при їх реалізації, з урахуванням норми прибутку


(7)


Економічна оцінка природного ресурсу за розрахунковий період експлуатації дорівнює сумі річних рентних ефектів (диференціальних рент), зведених (дисконтованих) на момент проведення оцінки.

Для відновлюваних видів природних ресурсів при виконанні умови постійності величини річних рентних ефектів економічна оцінка за розрахунковий період експлуатації ресурсу обчислюється за формулою


(8)

Для невідновлювальних видів природних ресурсів економічна оцінка з урахуванням чинника часу може бути знайдена з використанням формули


(9)


Поряд із основними оціночними показниками для управління природно-ресурсним потенціалом можуть використовуватись і одиничні оціночні показники: обсяг валової продукції, диференціальний дохід, окупність витрат, величина прибутку тощо.

Економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу регіону визначається шляхом підсумовування показників економічних оцінок окремих видів природних ресурсів регіону.

Управління природним потенціалом території в умовах антропогенного впливу має свої особливості. Проведення будь-якого господарського заходу тією чи іншою мірою буде стосуватися стану природного середовища, викликаючи зміни екологічних систем. У свою чергу, зміни екосистем через складні механізми зворотного зв’язку відображаються на суспільстві. Тому оцінка впливу на природне середовище повинна бути складовою частиною планування господарської діяльності і проводитись одночасно з технічними, економічними, соціально-політичними обґрунтуваннями. Разом з тим, судячи з досвіду проведення таких оцінок, математичні підходи, що використовуються, призначення і застосування оціночних показників далеко не- однозначні. Так, в господарській практиці широко використовуються натуральні, бальні, вартісні показники оцінки змін навколишнього середовища.

Антропогенний вплив на природне середовище може бути оцінений величиною ефекту або втрат, що виражені у вартісній формі та визначаються шляхом економічного порівняння природних ресурсів до і після цього впливу.

Отже, проведений аналіз організаційно-економічних чинників формування та використання природного потенціалу території дозволяє зробити наступний узагальнюючий висновок. Для ефективного управління природним потенціалом регіону необхідне формування відповідної системи взаємозв’язаних показників, яка ґрунтується на рентному підході до оцінки природних ресурсів і враховує специфіку ринкових умов, а також екологічну спрямованість виробничих відносин.


  1. Гофман К. Г. Экономическая оценка природных ресурсов в условиях социалистической экономики : [вопросы теории и методологии] / К. Г. Гофман. – М. : Наука, 1977. – 236 с.

  2. Рабинович Б.М. Экономическая оценка земельных ресурсов и эффективность инвестиций / Б. М. Рабинович. – М. : Филин, 1997. – 220 с.

  3. Хвесик М. А. Економічна оцінка природних ресурсів: основні методологічні підходи / М. А. Хвесик, Н. В. Збагерська. – Рівне : Вид-во РДТУ, 2000. – 192 с.

  4. Экономический потенциал административных и производственных систем : монография / Под общей ред. О. Ф. Балацкого. – Сумы : ИТД “Университетская книга”, 2006. – 973 с.


Отримано 06.10.2008 р.

^

В.Н. Кислый, А.Н. Шевченко

Формирование системы показателей для управления природным потенциалом региона

В данной статье проводится обобщение методологических основ экономической оценки природных ресурсов в различных условиях производственных отношений. Предложена система показателей для управления природным потенциалом региона, которая основывается на рентном подходе к оценке природных ресурсов и учитывает специфику рыночных условий, а также экологическую направленность производственных отношений.

1Кислий Володимир Миколайович, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри управління Сумського державного університету; Шевченко Ганна Миколаївна, аспірант кафедри управління Сумського державного університету.


© В.М. Кислий, Г.М. Шевченко, 2008


* Друкується за фінансової підтримки Державного фонду фундаментальних досліджень України



Механізм регулювання економіки, 2008, № 3, Т. 2

Схожі:

1 Формування системи показників для управління природним потенціалом регіону* iconН. О. Могильна, В. А. Омельяненко, В. О. Садовий
Стаття присвячена формуванню іміджу регіону як фактора залучення іноземних І внутрішніх інвестицій. Розглянуто основні етапи формування...
1 Формування системи показників для управління природним потенціалом регіону* iconІнституційне забезпечення системи управління навколишнім природним середовищем в територіальному вимірі мартинюк О. В., аспірант кафедри менеджменту
Нституційне забезпечення системи управління навколишнім природним середовищем в територіальному вимірі
1 Формування системи показників для управління природним потенціалом регіону* iconМета і завдання викладання дисципліни, її місце в навчальному процесі
Метою викладання дисципліни “Управління інноваційним потенціалом підприємства” є формування системи теоретичних і практичних знань...
1 Формування системи показників для управління природним потенціалом регіону* iconУправління розвитком соціо-еколого-економічної системи на основі управління потенціалом системи ю. В. Тараненко, аспірант
Управління розвитком соціо-еколого-економічної системи на основі управління потенціалом системи
1 Формування системи показників для управління природним потенціалом регіону* iconУправління трудовим потенціалом семестр: 8 кредити
Базові курси: Політекономія, Правознавство, Управління персоналом, Мікроекономіка, Макроекономіка, Економіка праці І соціально-трудові...
1 Формування системи показників для управління природним потенціалом регіону* iconУправління трудовим потенціалом семестр: 8 кредити
Базові курси: Політекономія, Правознавство, Управління персоналом, Мікроекономіка, Макроекономіка, Економіка праці І соціально-трудові...
1 Формування системи показників для управління природним потенціалом регіону* iconВишницька О.І. Формування регіональних та локальних еколого-економічних показників інвестицій екологічного спрямування
Ня формування еколого-економічних показників інвестицій екологічного спрямування на регіональному та локальному рівнях. Описані етапи...
1 Формування системи показників для управління природним потенціалом регіону* iconВишницька О.І. Формування регіональних та локальних еколого-економічних показників інвестицій екологічного спрямування
Ня формування еколого-економічних показників інвестицій екологічного спрямування на регіональному та локальному рівнях. Описані етапи...
1 Формування системи показників для управління природним потенціалом регіону* iconТема  визначення рівня економічного розвитку регіону
Таким чином, обґрунтування економічного розвитку можна одержати, тільки виключивши усі фактори, що суб'єктивно завищують значення...
1 Формування системи показників для управління природним потенціалом регіону* iconРозділ 4 Управління потенціалом інноваційного розвитку на засадах маркетингу
України вибрано регіони (Сумська та Миколаївська обл.) та виконано порівняльну оцінку їх інноваційних потенціалів. Для цього побудовано...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи