Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія icon

Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія




НазваНаказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія
Сторінка11/12
Дата14.07.2012
Розмір1.71 Mb.
ТипНаказ
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

^ Директор Департаменту організації

та розвитку медичної допомоги

населенню Р.О.Моісеєнко






Затверджено

наказом МОЗ України

від 03.07.2006 № 435



^ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ

надання медичної допомоги хворим на гостре отруєння


Код МКХ-10: Т61 “Токсична дія отруйних речовин, які містяться у

харчових продуктах моря”

Код МКХ-10: Т62 “Токсична дія інших отруйних речовин, що

(крім МКХ-10: Т62.0) містяться у спожитих продуктах харчування”


1. Клінічні періоди захворювання.

1.1. Токсикогенний:

● період резорбції, в залежності від властивостей речовини, триває, в середньому, від декількох год. до 2-3 діб;

● період елімінації.

1.2. Соматогенний.


^ 2. Діагностичні критерії:

2.1. Анамнестичні дані:

● дані анамнезу, що свідчать про можливість вживання постраждалого речовини, яка викликала отруєння;

● скарги на порушення функцій шлунково-кишкового тракту або неврологічні порушення (нудота, блювота, діарея, біль в животі або головокружіння, втрата свідомості та інші прояви зростання інтоксикаційного синдрому.

2.2. Клінічна діагностика:

● можливі розлади зору (диплопія, мідріаз, сліпота);

● можливі порушення функції ШКТ;

● можливі порушення печінкових функцій;

● можливі порушення ниркових функцій;

● можливі порушення діяльності серцево-судинної системи;

● можливі порушення свідомості (в тяжких випадках – втрата свідомості, судоми);


^ 3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

● лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво в ЗАК;

● підвищення рівню гематокриту в ЗАК;

● помірна протеїнурія з лейкоцитурією в ЗАС;

● порушення рівню електролітів (K, Na, CL, Ca) крові у БАК;

● підвищення рівню а-амілази, креатиніну, сечовини крові у БАК;

● порушення КЛС (швидкий розвиток некомпенсованого метаболічного ацидозу);

● порушення печінкових проб у БАК;

● порушення ниркових проб у БАК та ЗАС.


Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

● підвищення лужного балансу плазми крові.

^ 4.4. Антидотна терапія: при наявності та за умов ідентифікації токсичного чинника.


5. Критерії ефективності: припинення фізіологічних порушень протягом 5-9 днів лікування.


^ 6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2.^ На вторинному рівн (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів;

● профільність відділення – терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

^ 6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів;

●профільність відділення – анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.


^ Директор Департаменту організації

та розвитку медичної допомоги

населенню Р.О.Моісеєнко






Затверджено

наказом МОЗ України

від 03.07.2006 № 435



ПРОТОКОЛ

надання медичної допомоги хворим на гостре отруєння


Код МКХ-10: Т62 “Токсична дія інших отруйних речовин, що містяться у

спожитих продуктах харчування”


Клінічний діагноз: ^ ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ.


Код МКХ-10: Т62.0 “У спожитих грибах”


Класифікація грибних токсинів.

1. Гастро-ентеротропної дії.

2. Нейро-вегетотропної дії.

3. Гепато-нефротропної дії.


І. Отруєння грибними токсинами гастро-ентеротропної дії


^ 1. Клінічні періоди захворювання.

1.1. Латентний період триває, в середньому, близько 2-4 год.

1.2. Гастро-інтестінальний період починається, як правило, через 2-4 год., і досягає максимуму клінічних проявів протягом 6-8 год. від моменту вживання грибів.

1.3. Період виходу припадає на 2-3 добу від моменту вживання грибів.


^ 2. Діагностичні критерії:

сезонність (отруєння реєструються протягом усього року, незалежно від сезону, проте більшість випадків отруєнь цими грибами припадає на другу половину літа та першу половину осені. Оскільки ці гриби можуть бути висушені та законсервовані, отже отруєння ними спостерігаються і взимку, і навесні;

контакт постраждалого з дикорослими грибами (харчовий або тактильний);

порушення функцій ШКТ в перші 24 години (переважно в перші 4-6 годин) після вживання грибів;

однотипність виникнення скарг в інших людей, які вживали гриби водночас з постраждалим, продовж перших 24 годин після контакту з грибами;

тривалість гастро-інтестінальних порушень від 24 до 72 год.


NB. Відсутність інформації щодо контакту постраждалого з грибами та інформації про наявність однотипних скарг в інших людей, які вживали гриби, не виключає можливість грибного отруєння.


^ 3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння.

● лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво в ЗАК;

● підвищення рівню гематокриту в ЗАК;

● помірна протеїнурія з лейкоцитурією в ЗАС;

● порушення рівню електролітів у БАК;

● підвищення рівню а-амілази крові у БАК.


4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).


NB. Тривалість водного навантаження відповідає термінам часу тривалості гастро-інтестінальних порушень, виразності і динаміці синдрому токсико-ексикозу. Заходи ситуаційної та коригувальної терапії при отруєннях грибними токсинами гастро-ентеротропної дії, в основному, спрямовуються на лікування синдрому токсико-ексикозу та порушень електролітного балансу. Вони мають строго індивідуальний характер. Призначення їх може бути обґрунтовано виникненням клініко-лабораторних симптомів та синдромів у постраждалих.


^ 5. Критерії ефективності: припинення гастро-інтестінальних порушень та зниження виразності проявів синдрому токсико-ексикозу протягом 2-4 днів лікування.


^ Умови надання медико-санітарної допомоги:

    1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

^ 6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів.

● профільність відділення – терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

    1. ^ На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів.

● профільність відділення – анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.


ІІ. Отруєння грибними токсинами нейро-вегетотропної дії


^ 1. Клінічні періоди захворювання.

1.1. Латентний період триває, в середньому, від 25 хв. до 2 год. від моменту вживання грибів.

1.2. Період неврологічних порушень починається, як правило, через 25-120 хв., і досягає максимуму клінічних проявів протягом 2-4 годин від моменту вживання грибів.

1.3. Період виходу припадає на початок 2 доби від моменту вживання грибів.


^ Діагностичні критерії:

сезонність: отруєння реєструються частіше в літньо-осінній період. Токсичними грибними агентами є алкалоїди мускарин, мускаридин, гіосціамін, скополамін та інші біогенні аміни. Мускарин та мускаридин є основними діючими грибними токсинами при отруєннях грибами цього виду. При цьому мускаридин спричиняє антихолінергічну симптоматику отруєння, мускарин - холінергічну симптоматику отруєння. Співвідношення у змісті наведених основних нейротропних токсинів у грибах може бути різним. В залежності від того, концентрація якого з них переважає, у постраждалих можуть спостерігатися симптоми або антихолінергічного, або холінергічного отруєння. Отруєння цими грибами спостерігається дуже рідко, проте перебіг захворювання відбувається в досить тяжкій формі, і в деяких випадках може призвести до летального кінця;

контакт постраждалого з дикорослими грибами: харчовий або тактильний;

порушення функцій ШКТ або неврологічні порушення: нудота, блювота, діарея, біль в животі або головокружіння, порушення зору, загальна слабкість, порушення свідомості спостерігаються в перші 2 год. після вживання грибів;

однотипність: виникнення скарг в інших людей, які вживали гриби водночас з постраждалим, продовж перших 2-4 годин після контакту з грибами;

тривалість гастро-інтестінальних або неврологічних порушень в середньому від 24 до 48 год., переважно до 24 год.


NB. Відсутність інформації щодо контакту постраждалого з грибами, інформації про наявність однотипних скарг в інших людей, які вживали гриби, не виключає можливість грибного отруєння.


  1. ^ Клінічна діагностика:

● загальномозкова неврологічна симптоматика, самостійна або разом з проявами дисфункції ШКТ;

● гіпертермія або блідість шкіри;

● сухість у ротовій порожнині або гіперсалівація;

● можливе порушення зору;

● можливі симптоми зневоднення;

● абдомінальний синдром відсутній або слабо виразний;

● порушення свідомості (в тяжких випадках – втрата свідомості, судоми);

● галюцинаторний синдром.


^ 4. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

● лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво в ЗАК;

● підвищення рівню гематокриту в ЗАК;

● помірна протеїнурія з лейкоцитурією в ЗАС;

● порушення рівню електролітів в крові у БАК;

● підвищення рівню а-амілази крові у БАК.


5. Лікування:

5.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

5.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2).

5.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

5.4. Введення антидотів:

● Атропін в дозі 0.01-0.03 мг/кг маси тіла, в/в; Фізостигмін в дозі 0.5-2.0 мг, в/в, яка спричиняє стан початкових симптомів переатропінізації (за умов наявності в клінічній картині переважно холінергічного синдрому мускаринового отруєння);

● Прозерін, Аміностигмін або Фізостигмін у вікових дозах (за умов наявності в клінічній картині переважно антихолінергічного синдрому мускаридинового отруєння).


NB. Ситуаційна та корегувальна терапія у випадках тяжкого перебігу отруєння передбачає використання методів підтримки або заміщення порушених життєво-важливих функцій організму – ШВЛ, мембранної оксигенації крові, застосування Допаміну, протисудомних засобів та ін..


^ 6. Критерії ефективності: припинення проявів гастро-інтестінальних та неврологічних порушень протягом 2-3 днів лікування.


7. Умови надання медико-санітарної допомоги:

7.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

^ 7.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів.

● профільність відділення – терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

^ 7.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів.

● профільність відділення – анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.


ІІІ. Отруєння грибними токсинами гепато-нефротропної дії


^ 1. Клінічні періоди захворювання.

1.1. Латентний період триває в середньому від 6 год. до 3 діб від моменту вживання грибів.

1.2. Гастро-інтестінальний період починається, як правило, через 6 год. після вживання грибів і триває в середньому 3 доби.

1.3. Період фалоїдного гепатиту починається частіше через 2-3 доби від моменту вживання грибів і триває 2-3 тижні.

1.4. Період виходу починається з 2-3 тижня від моменту вживання грибів і триває від кількох місяців до кількох років.


^ 2. Діагностичні критерії.

сезонність: отруєння грибами, які містять токсини гепато-нефротропної дії, реєструються частіше в літньо-осінній період;

контакт постраждалого з дикорослими грибами (харчовий або тактильний);

температура тіла нормальна або субфебрильна;

тривалість латентного періоду становить не менше 6 год.;

порушення функцій ШКТ: нудота, блювота, пронос на тлі нормальної або субфебрильної температури тіла;

тривалість гастро-інтестінального періоду становить від 24 до 72 год., з наступним швидким, раптовим їх припиненням;

послідовність виникнення клінічних симптомів і синдромів захворювання: нудота, блювота, пронос на тлі нормальної або субфебрильної температури тіла, із закінченням формування гастро-інтестінального синдрому у зазначених вище інтервалах часу;

раптовий початок: на тлі “повного здоров’я” постраждалого, та раптове припинення гастро-інтестінальних порушень (що хворі іноді сприймають за закінчення отруєння та одужання);

поява жовтяниці, геморагічного синдрому, енцефалопатії (носові та шлунково-кишкові кровотечі, порушення рівню свідомості) після закінчення гастро-інтестінальних порушень;

виникнення симптомів отруєння різного ступеня виразності, тяжкості, у різних інтервалах часу, але в усіх, хто вживав гриби водночас з потерпілим.


NB. Відсутність інформації щодо контакту постраждалого з грибами, інформації про наявність однотипних скарг в інших людей, які вживали гриби, не виключає можливість грибного отруєння. Можуть спостерігатися окремі випадки отруєння грибними токсинами гепато-нефротропної дії водночас з гострою кишковою інфекцією або харчовою токсикоінфекцією, що супроводжується фебрильною температурою тіла. В Україні найпоширеніший спосіб приготування грибів – в одному посуді, внаслідок чого і виникає обсіменіння їстівних грибів спорами отруйних грибів. Цей процес може відбуватися і під час збирання грибів у разі потрапляння до корзини отруйного гриба.


^ 3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння.

3.1. У гастро-інтестінальному періоді (щоденний контроль):

● лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво в ЗАК;

● підвищення рівню гематокриту в ЗАК;

● помірна протеїнурія з лейкоцитурією в ЗАС;

● порушення рівню електролітів в крові при БАК;

● підвищення рівню а-амілази крові у БАК.

3.2. У періоді фалоїдного гепатиту (щоденний контроль):

● підвищення рівню АЛТ, АСТ, білірубіну, а-амілази, сечовини, креатиніну у БАК;

● зниження рівню протромбінового індексу у коагулограмі;

● лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво, підвищення рівню гематокриту в ЗАК;

● помірна протеїнурія з лейкоцитурією в ЗАС;

● порушення рівню електролітів, глюкози крові у БАК.


Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

^ 4.4. Лікування постраждалих у латентному періоді (під час спостереження та проведення диференціальної діагностики):

● Пеніцилін в дозі 1 млн.\кг маси тіла на добу (у 4-6 прийомів протягом перших 3 діб від моменту вживання грибів);

● Гепатопротекторні препарати (у віковій дозі);

● Ліпамід або Берлітіон (табл.) в дозі 15 мг\кг маси тіла на добу.

^ 4.5. Лікування постраждалих у гастро-інтестінальному періоді:

● Пеніцилін в дозі 1 млн.\кг маси тіла на добу (у 4-6 прийомів). З 4-ї доби від моменту вживання грибів дозу знижують до такої терапевтичної;

● Гепатопротекторні препарати (у віковій дозі);

● Ліпоєва кислота (Берлітіон) в ін’єкційній та\або табл. формі, в дозі 15-30 мг\кг маси тіла на добу;

^ 4.6. Лікування постраждалих у періоді фалоїдного гепатиту:

● Гепатопротекторні препарати (у віковій дозі).

● Лактулоза (у віковій дозі).

● Берлітіон (ін’єкційна форма) в дозі 15-30 мг\кг маси тіла на добу;

● інфузійна терапія з метою парентерального харчування, за схемою гіпераліментації (у вікових дозах);

● Сілібінін в дозі 20 мг/кг маси тіла на добу;

● глюкокортикоїдна терапія (переважно гідрокортизоном) у дозах в залежності від ступеня тяжкості перебігу печінкової недостатності: за рівнем АЛТ в крові менше 2 ммоль\л – 5 мг\кг на добу; від 2 до 10 ммоль\л – 10 мг\кг на добу; більше 10 ммоль\л – 15-20 мг\кг на добу);

● препарати гемостатичної дії (ін’єкційна форма, у вікових дозах);

● гемотрансфузії з метою заміщення (у вікових, корегуючих дозах);

● інфузії свіжозамороженої плазми;

● методи еферентної терапії: гемосорбція, обмінний плазмаферез, діалізне лікування за показаннями.

● дієта – повне голодування (до припинення зростання рівню трансаміназ у крові);

● вітаміни групи В, С (ін’єкційна форма, у вікових дозах);

● вітамін Е (у віковій дозі);

● інгібітори протеолізу.

^ 4.7. Лікування постраждалих у періоді виходу:

гепатопротекторна терапія (Гепатопротекторні препарати, Ессенціалє, сліпі зондування, а-токоферол та ін., у вікових дозах) курсом до 3 місяців.

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Схожі:

Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія
На виконання доручення Прем’єр-міністра України від 12. 03. 2003 №14494 “До доручення Президента України від 6 лютого 2003 року №1-1/252”...
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconУчебник для вузов / Под ред. Т. В. Плетеневой. М.: Гэотар-медиа, 2005. 512 с. Наказ від 03. 07. 2006 №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Токсикологія"
Болотов В. В., Стадніченко Е.І., Бондар В. С. Посібник до практичних занять з токсикологічної хімії. – Х.: Основа, 1997. – 169 с
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconПро затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Кардіологія
Наказ від 03. 07. 2006 №436 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Кардіологія
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №365 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "Дитяча нефрологія"
Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю “Дитяча нефрологія”
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №365 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "Дитяча нефрологія"
Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю “Дитяча нефрологія”
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №364 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "Дитяча гематологія"
Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю “Дитяча гематологія”
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №350 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю " Дитяча неврологія"
Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю “Дитяча неврологія”
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №271 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Гастроентерологія"
Президента України від 06. 03. 2003 №1-1/252 щодо прискорення розроблення І запровадження державних стандартів у сфері охорони здоров’я,...
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №767 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування алергологічних хвороб у дітей
Я та Академії медичних наук України від 11 вересня 2003 року №423/59 „Про затвердження складу робочих груп з розробки протоколів...
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №593 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Нефрологія"
України від 06. 03. 2003 №1-1/252 щодо прискорення розроблення І запровадження державних стандартів у сфері охорони здоров’я, протоколів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи