Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія icon

Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія




НазваНаказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія
Сторінка2/12
Дата14.07.2012
Розмір1.71 Mb.
ТипНаказ
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

5. Критерії ефективності: припинення порушень органних функцій та зниження виразності проявів синдрому токсикозу протягом 1-3 днів лікування.


^ 6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2.^ На вторинному рівн (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів;

● профільність відділення – терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

^ 6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів;

● профільність відділення – анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.


^ Директор Департаменту організації

та розвитку медичної допомоги

населенню Р.О.Моісеєнко






Затверджено

наказом МОЗ України

від 03.07.2006 № 435



^ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ

надання медичної допомоги хворим на гостре отруєння


Код МКХ-10:Т39: “Отруєння неопіоїдними аналгезивними, жарознижувальними і нестероїдними протиревматичними засобами”.


1. Отруєння жарознижувальними засобами.

2. Отруєння нестероїдними протизапальними засобами.


Клiнiчний діагноз: ^ ОТРУЄННЯ ЖАРОЗНИЖУВАЛЬНИМИ ЗАСОБАМИ


Класифiкацiя жарознижувальних препаратів:

1.Похiднi пiразолона – анальгiн, бутадiон, антипiрiн, реопiрин.

2.Похiднi анiлiна – парацетамол (ацетомiнофен, панадол), тайленол, дристан, вiкодiл.


^ 1. Клiнiчнi прояви отруєння.

1.1.Середнього ступеню важкості - загальна слабість, запаморочення, порушення слуху, нудота, блювота, зниження температури тіла, біль у епігастрії, задишка, посилене серцебиття.

1.2. Важкого ступеню – гіпотермія, ціаноз слизуватих оболонок, порушення свідомості, мідріаз, клоніко-тонічні судоми, тахікардія, пульс слабкого наповнення, артеріальна гіпотензія, набряк легень.

1.3. Можливий розвиток периферичних набряків, геморагічної висипки, шлункової кровотечі


^ 2.Дiагностичнi критерії:

● токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

● токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

● порушення функції ЦНС (гіпотермія, запаморочення, судоми);

● тривалість клінічних симптомів отруєння від декількох годин до 6 діб після прийому токсичної дози лікарського препарату.


^ 3.Можливi лабораторні зміни внаслідок отруєння:

● зниження рівня еритроцитів в ЗАК;

● лейкопенія, гранулоцитопенiя або агранулоцитоз в ЗАК;

● тромбоцитопенія в ЗАК;

● позитивний аналіз калу на зміст доміси крові.


4.Лiкування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

● підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4.Лiкування постраждалих у гастро-інтестінальному перiодi:

● Ацетiлцистеїн у насичуючий дозі 140 мг/кг маси тіла усередину, потім 70 мг/кг маси тіла через кожні 4 години протягом 3 діб;

● Лiпоєва кислота або Берлiтiон в/в або в/м в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

● препарати гепатопротекторної дії у вiковiй дозі;

● при наявності метгемоглобіну в крові - Метиленовий синій 1% розчину в дозі 1—2 мг/кг в/в; при необхідності ін'єкції повторюють кожні 4 години. У грудних дітей добова доза не повинна перевищувати 4 мг/кг на добу.

● Тіосульфат натрію в дозі 25 мг\кг в\в.

4.5.^ Лiкування постраждалих у перiодi токсичного гепатиту, токсичного нефриту:

● Ацетiлцистеїн у насичуючий дозі 140 мг/кг маси тіла усередину, потім 70 мг/кг маси тіла через кожні 4 години протягом 3 діб;

● Лiпоєва кислота або Берлiтiон в/в або в/м в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

● препарати гепатопротекторної дії (у вiковiй дозі);

● Лактулоза (у вiковiй дозі);

● інфузійна терапія з метою парентерального харчування за схемою гiпералiментацiї (у вікових дозах);

● глюкокортикоїдна терапія (переважно Гідрокортизон) у дозах в залежності від ступеня тяжкості перебігу печінкової недостатності: за рівнем АЛТ в крові менше 2 ммоль/л – 5 мг/кг на добу; від 2 до 10 ммоль/л – 10 мг/кг на добу; більше 10 ммоль/л – 15-20 мг/кг на добу;

● при затримці діурезу – обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

● Глутаргін – 2-8 г на добу, в/в крап;

● препарати гемостатичної дії у вікових дозах;

● інфузія свіжозамороженої плазми в дозі 10-20 мл/кг на добу;

● коферментнi форми вiтамiнiв групи В, С в/в (у вікових дозах);

● Вiтамiн Е (у вiковiй дозі);

● інгiбiтори протеолізу;

● методи еферентної терапії – гемосорбція, обмінний плазмаферез, діалізне лікування за показаннями.

4.6.Лiкування постраждалих у перiодi виходу:

● препарати гепатопротекторної дії.


^ 5.Критерiї ефективності: припинення проявів печiнково-ниркової недостатності (геморагічного синдрому, жовтяниці, зниження неврологічних порушень, периферичних набряків) протягом 3-8 днів лікування.


^ 6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2.^ На вторинному рівн (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів;

● профільність відділення – терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

^ 6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів;

● профільність відділення – анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.


Клінічний діагноз: ^ ОТРУЄННЯ НЕСТЕРОЇДНИМИ

ПРОТИЗАПАЛЬНИМИ ЗАСОБАМИ


Класифiкацiя нестероїдних протизапальних засобів:

1.Похідні саліцилової кислоти: салiцилат натрію, ацетiлсалiцилова кислота (аспірин), салiциламiд, алкозельцер, анацiн, дiфлунiзал, екседрин, аскофен, цитрамон та iн.

2.Похідні оцтової кислоти (iндола): iндометацин (метiндол), дiклофенак натрiя, дiклофенак калiя (вольтарен), етодолак, сулiндак, толметiн та iн.

3.Похідні пропіонової кислоти: адвiл, iбупрофен, нурофен, фенбуфен, кетопрофен, напроксен, набуметон та iн.

4.Бутазони: азапропазон, оксiфенбутазон, фенiлбутазон та iн.

5.Похiднi єнолової кислоти (оксиками): пiроксикам, теноксикам та iн.

6.Похідні сульфонанілiдiв: нiмесулiд та iн.

7.Похiднi фенiлатранiлової кислоти (фенамати): мефенамова кислота, меклофенамат.


І. Отруєння нестероїдними протизапальними засобами похідними саліцилової кислоти (салiцилат натрію, ацетiлсалiцилова кислота (аспірин), салiциламiд, алкозельцер, анацiн, дiфлунiзал, екседрин, аскофен, цитрамон та iн).


^ 1. Клiнiчнi періоди отруєння.

1.1. Латентний період триває, в середньому, від 1-2 до 6 годин від моменту вживання препарату.

1.2. Період гастро-інтестінальних проявів та подразнення дихальних центрів ЦНС триває від 2 до 12 годин від моменту вживання препарату.

1.3. Період порушень дiяльностi печінки (токсичний гепатит) та ЦНС (токсична енцефалопатія) починається через 12 годин від моменту вживання препарату до 24-36 годин.

1.4. Період виходу починається з 1 доби від моменту вживання препарату i триває до кількох тижнів.


^ 2.Дiагностичнi критерії:

● токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

● токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

● тривалість латентного періоду становить не менше 2 годин;

● порушення функцiї шлунково-кишкового тракту (печіння в порожнині рота, стравоходу, болі в шлунку, нудота, блювота, iнодi з кров'ю, кривавий пронос);

● симптоми подразнення дiяльностi ЦНС (загальне занепокоєння, запаморочення, шум у вухах, світлобоязнь, розлади зору, ейфорія, тахіпное, посилене виділення поту, гiпертермiя);

● тривалість гастро-інтестінального періоду та подразнення дiяльностi ЦНС становить від 2 до 12 годин в середньому;

● порушення функції печінки (збільшення і хворобливість печінки, жовтяниця, геморагiї на шкірі, носові чи маткові кровотечі) після закінчення гастро-інтестінального синдрому;

● порушення функції ЦНС (порушення свідомості, гіперрефлексія, судоми, міоз, ністагм);

● послiдовнiсть виникнення клiнiчних симптомів i синдромів захворювання (латентний період, період гастро-інтестінальних проявів та подразнення дихальних центрів ЦНС, період токсичного гепатиту, токсичної енцефалопатії).


^ 3.Можливi лабораторні зміни внаслідок отруєння:

● підвищення рівню гематокриту в ЗАК;

● подовження часу кровотечі крові;

● позитивна реакція сечі з розчином хлориду окісного заліза;

● еритроцитурiя, протеїнурія, глюкозурія та цилiндрурiя в ЗАС;

● зниження рівня глюкози у аналiзi крові;

● підвищення рівню АЛТ, АСТ, бiлiрубiну, а-амiлази, сечовини, креатиніну та кетонових тіл у БАК;

● зниження рівню протромбінового індексу у коагулограмі;

● порушення рівню електролiтiв (K, Na, Ca, Cl) у БАК;

● порушення кислотно-лужного та газового стану крові;

● зміст і концентрація салiцилатiв в крові.


4.Лiкування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

● підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4.Профiлактичне лікування постраждалих у латентному перiодi (проведення диференціальної діагностики):

● рясне лужне питво або розчин гідрокарбонату натрію 1-2% в дозі 2-4 ммоль/кг маси в/в кожні 4-6 годин під контролем рН крові чи сечі;

● оксигенотерапія з подачею 100% кисню.

4.5.^ Лiкування постраждалих у перiодi гастро-інтестінальних проявів та подразнення ЦНС:

● розчин гідрокарбонату натрію в/в під контролем рН крові чи сечі;

● оксигенотерапія з подачею 100% кисню;

● розчин аскорбінової кислоти 5% в дозі 50-100 мг/кг маси в/в на добу;

● препарати гемостатичної дії у вікових дозах;

● інфузії свіжозамороженої плазми в дозі 10-20 мл/кг на добу;

● коферментнi форми вiтамiнiв групи В в/в (у вікових дозах);

● інгiбiтори протеолізу.

4.6.^ Лiкування постраждалих у перiодi токсичного гепатиту, токсичної енцефалопатії:

● Лiпоєва кислота або Берлiтiон в/в або в/м в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

● Препарати гепатопротекторної дії (у вiковiй дозі);

● Лактулоза (у вiковiй дозі);

● інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гiпералiментацiї (у вікових дозах);

● глюкокортикоїдна терапія (переважно Гідрокортизон) у дозах в залежності від ступеня тяжкості перебігу печінкової недостатності: за рівнем АЛТ в крові менше 2 ммоль/л – 5 мг/кг на добу; від 2 до 10 ммоль/л – 10 мг/кг на добу; більше 10 ммоль/л – 15-20 мг/кг на добу;

● при затримці діурезу – обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

● препарати гемостатичної дії: Вікасол, Дицинон або Етамзилат в/в або в/м (у вікових дозах);

● інфузії свіжозамороженої плазми в дозі 10-20 мл/кг на добу;

● коферментнi форми вiтамiнiв групи В, С в/в (у вікових дозах);

● Вiтамiн Е (у вiковiй дозі);

● інгiбiтори протеолізу;

● при судомах: бензодiазепiни (Дiазепам, Седуксен, Сiбазон та iн.) в дозі 0.2-0.5 мг/кг маси в/в;

● методи еферентної терапії – гемодіаліз;

● дієта – повне голодування (до припинення зростання рівню трансаміназ у крові).

4.7.Лiкування постраждалих у перiодi виходу:

● препарати гепатопротекторної дії;

● відновлююча терапія.


^ 5.Критерiї ефективності: припинення проявів печінкової та мозкової недостатності (геморагічного синдрому, жовтяниці, зниження неврологічних порушень) протягом 3-8 днів лікування.


^ 6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2.^ На вторинному рівн (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів;

● профільність відділення – терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

^ 6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів;

● профільність відділення – анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.


ІІ. Отруєння нестероїдними протизапальними засобами похідними оцтової кислоти (iндометацин (метiндол), дiклофенак натрiя, дiклофенак калiя (вольтарен), етодолак, сулiндак, толметiн та iн.).


^ 1. Клiнічнi прояви отруєння .

1.1.Ускладнення із сторони ШКТ - нудота і біль в області живота, анорексія, діарея.

1.2.Ускладнення із сторони ЦНС – гостра біль в області чола, запаморочення, галюцинації, порушення свідомості.

1.3.Ускладнення з сторони системи кровотворення - шлунково-кишкові кровотечі.


^ 2. Дiагностичнi критерії:

● токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

● токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

● порушення функцiї шлунково-кишкового тракту (нудота і біль в області живота, анорексія, діарея);

● порушення дiяльностi ЦНС (гостра біль в області чола, запаморочення, галюцинації, порушення свідомості);

● порушення функції системи кровотворення (утворення шлунково-кишкових виразок, кривавий пронос).


^ 3.Можливi лабораторні зміни внаслідок отруєння:

● підвищення рівню гематокриту в ЗАК;

● подовження часу кровотечі крові;

● нейтропенiя, тромбоцитопенія в ЗАК;

● апластична анемія;

порушення рівню електролiтiв (K, Na, Ca, Cl) у БАК.


4.Лiкування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

● підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4.Лiкування постраждалих у перiодi гастро-інтестінальних проявів та порушенні дiяльностi ЦНС:

● ввести в шлунок обволiкальнi препарати (жирові емульсії або антацидні засоби, або iн.);

● розчин аскорбінової кислоти 5% в дозі 50-100 мг/кг маси в/в на добу;

● препарати гемостатичної дії;

● методи еферентної терапії – гемосорбція.


^ 5.Критерiї ефективності: припинення проявів шлунково-кишкових та неврологічних розладів протягом 3-8 днів лікування.


6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2.^ На вторинному рівн (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів;

● профільність відділення – терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

^ 6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів;

● профільність відділення – анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.


ІІІ. Отруєння нестероїдними протизапальними засобами похідними пропiонової кислоти (адвiл, iбупрофен, нурофен, фенбуфен, кетопрофен, напроксен, набуметон та iн.).

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія
На виконання доручення Прем’єр-міністра України від 12. 03. 2003 №14494 “До доручення Президента України від 6 лютого 2003 року №1-1/252”...
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconУчебник для вузов / Под ред. Т. В. Плетеневой. М.: Гэотар-медиа, 2005. 512 с. Наказ від 03. 07. 2006 №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Токсикологія"
Болотов В. В., Стадніченко Е.І., Бондар В. С. Посібник до практичних занять з токсикологічної хімії. – Х.: Основа, 1997. – 169 с
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconПро затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Кардіологія
Наказ від 03. 07. 2006 №436 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Кардіологія
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №365 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "Дитяча нефрологія"
Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю “Дитяча нефрологія”
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №365 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "Дитяча нефрологія"
Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю “Дитяча нефрологія”
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №364 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "Дитяча гематологія"
Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю “Дитяча гематологія”
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №350 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю " Дитяча неврологія"
Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю “Дитяча неврологія”
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №271 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Гастроентерологія"
Президента України від 06. 03. 2003 №1-1/252 щодо прискорення розроблення І запровадження державних стандартів у сфері охорони здоров’я,...
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №767 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування алергологічних хвороб у дітей
Я та Академії медичних наук України від 11 вересня 2003 року №423/59 „Про затвердження складу робочих груп з розробки протоколів...
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №593 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Нефрологія"
України від 06. 03. 2003 №1-1/252 щодо прискорення розроблення І запровадження державних стандартів у сфері охорони здоров’я, протоколів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи