Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія icon

Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія




НазваНаказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія
Сторінка4/12
Дата14.07.2012
Розмір1.71 Mb.
ТипНаказ
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

5. Критерії ефективності: припинення порушень органних функцій та зниження виразності проявів синдрому токсикозу протягом 5-7 днів лікування.


^ 6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2.^ На вторинному рівн (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів;

● профільність відділення – терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

^ 6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів;

● профільність відділення – анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.


^ Директор Департаменту організації

та розвитку медичної допомоги

населенню Р.О.Моісеєнко






Затверджено

наказом МОЗ України

від 03.07.2006 № 435



ПРОТОКОЛ

надання медичної допомоги хворим на гостре отруєння


^ Код МКХ-10:Т42 “Отруєння протисудомними, седативними, снодійними і протипаркiнсоничними препаратами”.

Код МКХ-10:Т43 “Отруєння психотропними препаратами, не класифікованими в інших рубриках”.


Клінічний діагноз: ^ ОТРУЄННЯ ПРОТИЕПІЛЕПТИЧНИМИ ЗАСОБАМИ


Класифiкацiя протиепілептичних препаратів:

1. Похiднi гексагідропіримідина – гексамідин.

2. Похiднi барбітурової кислоти – бензонал.

3. Похідні гідантоїна – дифенін, мезантоін, фенідантін.

4. Похідні бензодіазепіна - карбамазепін (тегретол, фінлепсин), клоназепам.

5. Похідні іміда янтарної кислоти – етосуксимід, пуфемід, морфолеп.

6. Похідні вальпроєвої кислоти – депакін (конвулекс).


Отруєння протиепілептичними засобами похідними гексагідропіримiдина (гексамідин)


^ 1. Клiнiчнi прояви отруєння.

1.1.Латентний період триває, в середньому, 1-1.5 г від моменту вживання препарату.

1.2.Середнього ступеня ваги - загальна слабість, запаморочення, атаксія, тремор, дизартрія, психічні розлади, нудота, зниження зору, ністагм.

1.3.Важкого ступеня – порушення свідомості упритул до коми, мідріаз, клоніко-тонічні судоми, блідість чи/або жовтяниця шкірних покривів, можливі геморагічної висипки, затримка сечі.


^ 2. Дiагностичнi критерії:

● токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

● токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

● порушення функції ЦНС (загальна слабість, запаморочення, психічні розлади, порушення свідомості, атаксія, тремор, дизартрія, мідріаз, зниження зору, ністагм);

● порушення діяльності печінки та нирок (жовтяниця шкірних покривів, збільшення і хворобливість печінки, геморагiї на шкірі, носові чи маткові кровотечі, затримка сечі, набряки);

● тривалість клінічних симптомів отруєння від декількох годин до 5-7 діб після прийому токсичної дози лікарського препарату.


^ 3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння :

● зниження рівня еритроцитів в ЗАК;

● лейкопенія, лімфоцитоз в ЗАК;

● тромбоцитопенія в ЗАК;

● протеїнурія та цилiндрурiя в ЗАС;

● підвищення рівню АЛТ, АСТ, бiлiрубiну, лужних фосфатаз у БАК;

● зниження рівню протромбінового індексу у коагулограмі;

● порушення рівню електролiтiв (K, Na, Ca, Cl) у БАК;

● знижений лужний баланс крові.


4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

4.4. Лікування постраждалих при отруєнні середнього ступеня ваги:

● оксигенотерапія з подачею 100% кисню;

● коферментнi форми вiтамiнiв групи В в/в (у вікових дозах);

● інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гiпералiментацiї (у вікових дозах);

● при низькому артеріальному тиску – інфузія плазмозамiсних розчинів (Рефортан або Реосорбiлакт, або iн.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності – розчин Норадреналіну в дозі 0.5-5.0 мг/кг/хв.

4.5. Лікування постраждалих при тяжкому ступеню ваги:

● при глибокій комі – інтубація трахеї та проведення ШВЛ;

● при глибокій комі – обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

● інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гiпералiментацiї (у вікових дозах);

● при низькому артеріальному тиску – інфузія плазмозамiсних розчинів (Рефортан або Реосорбiлакт, або iн.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності – розчин Норадреналіну в дозі 0.5-5.0 мг/кг/хв.;

● Лiпоєва кислота або Берлітіон в/в або в/м в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

● Препарати гепатопротекторної дії (у вiковiй дозі);

● Лактулоза (у вiковiй дозі);

● глюкокортикоїдна терапія (переважно гідрокортизон) у дозах в залежності від ступеня тяжкості перебігу печінкової недостатності: за рівнем АЛТ в крові менше 2 ммоль/л – 5 мг/кг на добу; від 2 до 10 ммоль/л – 10 мг/кг на добу; більше 10 ммоль/л – 15-20 мг/кг на добу;

● при затримці діурезу – обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

● Вiтамiн Е (у вiковiй дозі);

● інгiбiтори протеолізу;

● методи еферентної терапії: гемосорбція, обмінний плазмаферез, діалізне лікування за показаннями.

4.6. Лікування постраждалих у перiодi виходу:

● препарати гепатопротекторної дії у вікових дозах;

● відновлююча терапія.

4.7. Заходи щодо проведення ситуаційної та коригувальної терапії:

● препарати гемостатичної дії;

● підвищення лужного балансу плазми крові.

4.8. Антидотна терапія (не застосовувати при судомній готовності та судомах):

● Бемегрид в/в в дозі 10-500 мг з 10-20 мл 0.9% NaCl. При необхідності можна повторювати в такій самій дозі.


5.Критерiї ефективності: зниження неврологічних порушень, порушень діяльності печінки та нирок, припинення геморагічного синдрому протягом 3-10 днів лікування.


^ 6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2.^ На вторинному рівн (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів;

● профільність відділення – терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

^ 6.3 На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів;

● профільність відділення – анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.



  1. Отруєння протиепілептичними засобами похідними барбітурової кислоти (бензонал)



^ 1. Клiнiчнi прояви отруєння.

1.1.Латентний період (інтервал часу від моменту потрапляння отрути в організм людини до виникнення перших клiнiчних симптомів отруєння) триває, в середньому, 1-1.5 г від моменту вживання препарату.

1.2.Середнього ступеня ваги - загальна слабість, запаморочення, атаксія, тремор, дизартрія, психічні розлади, нудота, зниження зору, ністагм.

1.3.Важкого ступеня – порушення свідомості упритул до коми, мідріаз, клоніко-тонічні судоми, блідість чи/або жовтяниця шкірних покривів, можливі геморагічної висипки, затримка сечі.


^ 2.Дiагностичнi критерії:

● токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

● токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

● порушення функції ЦНС (загальна слабість, запаморочення, психічні розлади, порушення свідомості, атаксія, тремор, дизартрія, мідріаз, зниження зору, ністагм);

● порушення діяльності печінки та нирок (жовтяниця шкірних покривів, збільшення і хворобливість печінки, геморагiї на шкірі, носові чи маткові кровотечі, затримка сечі, набряки);

● тривалість клінічних симптомів отруєння від декількох годин до 5-7 діб після прийому токсичної дози лікарського препарату.


^ 3.Можливi лабораторні зміни внаслідок отруєння :

● зниження рівня еритроцитів в ЗАК;

● лейкопенія, лімфоцитоз в ЗАК;

● тромбоцитопенія в ЗАК;

● протеїнурія та цилiндрурiя в ЗАС;

● підвищення рівню АЛТ, АСТ, бiлiрубiну, лужних фосфатаз у БАК;

● зниження рівню протромбінового індексу у коагулограмі;

● порушення рівню електролiтiв (K, Na, Ca, Cl) у БАК;

● знижений лужний баланс крові.


4.Лiкування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

4.2.Лiкування постраждалих при отруєнні середнього ступеня ваги:

● оксигенотерапія з подачею 100% кисню;

● коферментнi форми вiтамiнів групи В в/в (у вікових дозах);

● Берлiтiон в/в в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

● препарати гепатопротекторної дії (у вiковiй дозі);

● Лактулоза (у вiковiй дозі);

● при низькому артеріальному тиску – інфузія плазмозамiсних розчинів (Рефортан або Реосорбiлакт, або iн.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності – розчин Норадреналіну в дозі 0.5-5.0 мг/кг/хв.

4.3.Лiкування постраждалих при тяжкому ступеню ваги:

● при глибокій комі – інтубація трахеї та проведення ШВЛ;

● при глибокій комі – обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

● інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гiпералiментацiї (у вікових дозах);

● при низькому артеріальному тиску – інфузія плазмозамiсних розчинів (Рефортан або Реосорбiлакт, або iн.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності – розчин Норадреналіну в дозі 0.5-5.0 мг/кг/хв.;

● Берлiтiон в/в в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

● препарати гепатопротекторної дії (у вiковiй дозі);

● Лактулоза (у вiковiй дозі);

● глюкокортикоїдна терапія (переважно Гідрокортизон) у дозах в залежності від ступеня тяжкості перебігу печінкової недостатності: за рівнем АЛТ в крові менше 2 ммоль/л – 5 мг/кг на добу; від 2 до 10 ммоль/л – 10 мг/кг на добу; більше 10 ммоль/л – 15-20 мг/кг на добу;

● при затримці діурезу – обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

● Вiтамiн Е (у вiковiй дозі);

● інгiбiтори протеолізу;

● методи еферентної терапії: гемосорбція, обмінний плазмаферез, діалізне лікування за показаннями.

4.4.Лiкування постраждалих у перiодi виходу:

● препарати гепатопротекторної дії;

● відновлююча терапія.

4.5. Заходи щодо проведення ситуаційної та коригувальної терапії:

● препарати гемостатичної дії;

● підвищення лужного балансу плазми крові.

4.6. Антидотна терапія (не застосовувати при судомній готовності та судомах): Бемегрид в/в в дозі 10-500 мг з 10-20 мл 0.9% NaCl. При необхідності можна повторювати в тієї дозі.


^ 5.Критерiї ефективності: зниження неврологічних порушень, порушень діяльності печінки та нирок, припинення геморагічного синдрому протягом 3-10 днів лікування.


^ 6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2.^ На вторинному рівн (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів;

● профільність відділення – терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

    1. ^ На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів;

● профільність відділення – анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.



  1. Отруєння протиепілептичними засобами похідними гідантоіна (діфенін, мезантоін, фенідантін)


^ 1. Клiнiчнi прояви отруєння.

1.1.Латентний період триває, в середньому, 0.5-1 г від моменту вживання препарату.

1.2.Середнього ступеня ваги - збудження, запаморочення, підвищення температури тіла, нудота, блювота, атаксія, тремор, гіперплазія ясен, лімфаденопатія.

1.3.Важкого ступеня – порушення свідомості упритул до коми, мідріаз, утруднення дихання, клоніко-тонічні судоми, блідість чи/або жовтяниця шкірних покривів, можливі геморагічної висипки, сверблячка шкіри, затримка сечі.


^ 2.Дiагностичнi критерії:

● токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

● токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

● порушення функції ШКТ (гіперплазія ясен, нудота, блювота);

● порушення функції ЦНС (загальна слабість або збудження, запаморочення, психічні розлади, порушення свідомості, атаксія, тремор, мідріаз, гіпертермія, утруднення дихання);

● порушення діяльності печінки та нирок (жовтяниця шкірних покривів, збільшення і хворобливість печінки, геморагiї на шкірі, сверблячка шкіри, затримка сечі, набряки);

● тривалість клінічних симптомів отруєння від декількох годин до 5-7 діб після прийому токсичної дози лікарського препарату.


^ 3.Можливi лабораторні зміни внаслідок отруєння :

● зниження рівня еритроцитів в ЗАК;

● лейкопенія, лімфоцитоз в ЗАК;

● тромбоцитопенія в ЗАК;

● протеїнурія та цилiндрурiя в ЗАС;

● підвищення рівню АЛТ, АСТ, бiлiрубiну, лужних фосфатаз у БАК;

● зниження рівню протромбінового індексу у коагулограмі;

● порушення рівню електролiтiв (K, Na, Ca, Cl) у БАК;

● знижений лужний баланс крові.


4.Лiкування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

препарати гемостатичної дії;

підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4. ^ Лікування постраждалих при отруєнні середнього ступеня ваги:

● оксигенотерапія з подачею 100% кисню;

● коферментнi форми вiтамiнів групи В в/в (у вікових дозах);

● інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гiпералiментацiї (у вікових дозах);

● при низькому артеріальному тиску – інфузія плазмозамiсних розчинів (Рефортан або Реосорбiлакт, або iн.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності – розчин Норадреналіну в дозі 0.5-5.0 мг/кг/хв.

4.5. Лікування постраждалих при тяжкому ступеню ваги:

● при глибокій комі – інтубація трахеї та проведення ШВЛ;

● при глибокій комі – обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

● інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гiпералiментацiї (у вікових дозах);

● при низькому артеріальному тиску – інфузія плазмозамiсних розчинів (Рефортан або Реосорбiлакт, або iн.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності – розчин Норадреналіну в дозі 0.5-5.0 мг/кг/хв.;

● Лiпоєва кислота або Берлiтiон в/в або в/м в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

● Препарати гепатопротекторної дії (у вiковiй дозі);

● Лактулоза (у вiковiй дозі);

● глюкокортикоїдна терапія (переважно Гідрокортизон) у дозах в залежності від ступеня тяжкості перебігу печінкової недостатності: за рівнем АЛТ в крові менше 2 ммоль/л – 5 мг/кг на добу; від 2 до 10 ммоль/л – 10 мг/кг на добу; більше 10 ммоль/л – 15-20 мг/кг на добу;

● при затримці діурезу – обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

● Вiтамiн Е (у вiковiй дозі);

● інгiбiтори протеолізу: Контрикал в дозі 1 тис.од./кг на добу;

● методи еферентної терапії: гемосорбція, обмінний плазмаферез, діалізне лікування за показаннями.

4.6. ^ Лікування постраждалих у перiодi виходу:

● препарати гепатопротекторної дії;

● відновлююча терапія.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія
На виконання доручення Прем’єр-міністра України від 12. 03. 2003 №14494 “До доручення Президента України від 6 лютого 2003 року №1-1/252”...
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconУчебник для вузов / Под ред. Т. В. Плетеневой. М.: Гэотар-медиа, 2005. 512 с. Наказ від 03. 07. 2006 №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Токсикологія"
Болотов В. В., Стадніченко Е.І., Бондар В. С. Посібник до практичних занять з токсикологічної хімії. – Х.: Основа, 1997. – 169 с
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconПро затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Кардіологія
Наказ від 03. 07. 2006 №436 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Кардіологія
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №365 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "Дитяча нефрологія"
Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю “Дитяча нефрологія”
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №365 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "Дитяча нефрологія"
Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю “Дитяча нефрологія”
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №364 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "Дитяча гематологія"
Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю “Дитяча гематологія”
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №350 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю " Дитяча неврологія"
Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю “Дитяча неврологія”
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №271 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Гастроентерологія"
Президента України від 06. 03. 2003 №1-1/252 щодо прискорення розроблення І запровадження державних стандартів у сфері охорони здоров’я,...
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №767 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування алергологічних хвороб у дітей
Я та Академії медичних наук України від 11 вересня 2003 року №423/59 „Про затвердження складу робочих груп з розробки протоколів...
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №593 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Нефрологія"
України від 06. 03. 2003 №1-1/252 щодо прискорення розроблення І запровадження державних стандартів у сфері охорони здоров’я, протоколів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи