Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія icon

Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія




НазваНаказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія
Сторінка7/12
Дата14.07.2012
Розмір1.71 Mb.
ТипНаказ
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

5.Критерiї ефективності: припинення неврологічних порушень протягом 3-10 днів лікування, відсутність проявів поразки печінки.


^ 6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

    1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

  • загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів;

● профільність відділення – терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

    1. ^ На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів;

● профільність відділення – анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.


Отруєння антипсихотичними нейролептиками похідними iндола (карбідин)


^ 1. Клiнiчнi прояви отруєння.

1.1. Латентний період триває, в середньому, до 30-60 хвилин від моменту вживання препарату.

1.2. Період гастритичних проявів починається від 30-60 хвилин до 2 годин від моменту вживання препарату (набряк слизуватих оболонок рота, нудота, iнодi блювота).

1.3. Період порушень дiяльностi ЦНС (токсична енцефалопатія) починається через 1-2 години від моменту вживання препарату i триває до 3 діб. Спостерігається послідовна зміна клінічних стадій отруєння :

I стадія (засипання) – збудження або сонливість, різка слабість, запаморочення, сухість в роті, зниження або підвищення сухожильних рефлексів, спазм жувальних м'язів, звужені зіниці, птоз, атаксія або акатизія.

II стадія (поверхнева кома) – хворий без свідомості, міоз, млява реакція зіниць на світло, м'язова гіпотонія, збережена больова чутливість, тризм жувальних м'язів, знижені або відсутні сухожильні рефлекси, гіпотермія, тахікардія, зниження артеріального тиску.

III стадія (глибока кома) – мідріаз, відсутність реакції зіниць на світло, вiдсутнi корнеальний, кахлевий и глотковий рефлекси, гіпотонія або атонія, відсутня больова чутливість, гiпо- або гiпертермiя, поверхневе аритмічне дихання або апное, тахікардія або брадікардiя, низький артеріальний тиск, можливі судоми.

IV стадія (пробудження) – відновлюється подих і серцева діяльність, психомоторне збудження, емоційна лабільність.

1.4. Період порушень дiяльностi печінки (токсичний гепатит) починається з 3-5 доби і триває до декількох тижнів (жовтяниця кожних покривів, затримка сечі).

1.5. Період виходу починається з 1-2 тижня від моменту вживання препарату i триває до кількох мiсяців.


^ 2.Дiагностичнi критерії:

● токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

● токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

● тривалість латентного періоду становить не менше 30 хвилин;

● порушення функції шлунка;

● тривалість гастритичного періоду становить від 30-60 хвилин до 2 годин в середньому;

● порушення функції ЦНС та ВНС з послідовними змінами клінічних стадій отруєння:

- I стадія (засипання)

- II стадія (поверхнева кома)

- III стадія (глибока кома)

- IV стадія (пробудження);

● тривалість періоду токсичної енцефалопатії становить від 1-2 години від моменту вживання препарату i триває до 3 діб;

● порушення функції печінки (жовтяниця, зниження діурезу) у перiодi розгорнутих проявів отруєння;

● послiдовнiсть виникнення клiнiчних симптомів i синдромів захворювання (латентний період, гастритичний синдром, період токсичної енцефалопатії, токсичного гепатиту).


^ 3.Можливi лабораторні зміни внаслідок отруєння:

● лейкопенія в ЗАК;

● еритроцитурiя та протеїнурія в ЗАС;

● підвищення рівню АЛТ, АСТ, бiлiрубiну, лужних фосфатаз у БАК;

● підвищення рівня глюкози у аналiзi крові;

● порушення рівню електролiтiв (K, Na, Ca, Cl) у БАК;

● знижений лужний баланс крові.


4.Лiкування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

● підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4.Лiкування постраждалих у перiодi токсичної енцефалопатії:

● оксигенотерапія з подачею 100% кисню;

● при глибокій комі – інтубація трахеї та проведення ШВЛ;

● розчин аскорбінової кислоти 5% в дозі 50-100 мг/кг маси в/в на добу;

● при глибокій комі – обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

● при судомах: барбітурати (Гексенал, Тiопентал натрiю та iн.) 1% розчин в дозі 5-10 мг/кг маси в/в;

● коферментнi форми вiтамiнiв групи В в/в (у вікових дозах);

● при низькому артеріальному тиску – інфузія плазмозамiсних розчинів (Рефортан або Реосорбiлакт, або iн.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності – розчин Норадреналіну в дозі 0.5-5.0 мг/кг/хв.;

● методи еферентної терапії: гемосорбція, обмінний плазмаферез.

4.5.Лiкування постраждалих у перiодi токсичного гепатиту:

● інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гiпералiментацiї (у вікових дозах);

● Лiпоєва кислота або Берлiтiон в/в або в/м в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

● препарати гепатопротекторної дії (у вiковiй дозі);

● Лактулоза (у вiковiй дозі);

● глюкокортикоїдна терапія (переважно Гідрокортизон) у дозах в залежності від ступеня тяжкості перебігу печінкової недостатності: за рівнем АЛТ в крові менше 2 ммоль/л – 5 мг/кг на добу; від 2 до 10 ммоль/л – 10 мг/кг на добу; більше 10 ммоль/л – 15-20 мг/кг на добу;

● при затримці діурезу – обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

● Вiтамiн Е (у вiковiй дозі);

● інгiбiтори протеолізу : Контрикал в дозі 1 тис.од./кг на добу.

4.6.Лiкування постраждалих у перiодi виходу:

● препарати гепатопротекторної дії;

● відновлююча терапія.


^ 5.Критерiї ефективності: припинення неврологічних порушень протягом 3-10 днів лікування, відсутність проявів поразки печінки.


6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

    1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

  • загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів;

● профільність відділення – терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

    1. ^ На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів;

● профільність відділення – анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.


Клінічний діагноз: ^ ОТРУЄННЯ БАРБІТУРАТАМИ


Класифiкацiя барбітуратів по тривалості часу дії:

1.Барбітурати середньої тривалості дії – барбамил, гексобарбітал, етамінал-натрію (нембутал), циклобарбітал.

2.Барбітурати тривалої дії – барбітал (веронал), барбітал-натрію (мединал), фенобарбітал (люмінал).

Отруєння барбітуратами середньої тривалості дії (барбамил, гексобарбітал, етамінал-натрію (нембутал), циклобарбітал).


^ 1. Клiнiчнi прояви отруєння.

1.1. Латентний період триває, в середньому, до 10-30 хвилин від моменту вживання препарату.

1.2. Період порушень дiяльностi ЦНС (токсична енцефалопатія) починається через 30 хвилин від моменту вживання препарату i триває до 3-5 діб. Спостерігається послідовна зміна клінічних стадій отруєння :

I стадія (засипання) - сонливість, різка слабість, запаморочення, зниження реакції на зовнішні подразники, помірно звужені зіниці, задовільна фотореакція, рефлекторна активність збережена, атаксія.

II стадія (поверхнева кома) – хворий без свідомості, утруднене ковтання, знижений кахлевий рефлекс, западання язика до задньої стінки глотки, міоз, млява реакція зіниць на світло, м'язова гіпотонія, збережена больова чутливість, знижені або відсутні сухожильні рефлекси, гіпертермія до 38-39 градусів, тахікардія, зниження артеріального тиску, брадіпное.

III стадія (глибока кома) – мідріаз, відсутність реакції зіниць на світло, вiдсутнi корнеальний, кахлевий и глотковий рефлекси, гіпотонія або атонія, відсутня больова чутливість, гiпотермiя, поверхневе аритмічне дихання або апное, тахікардія або брадікардiя, низький артеріальний тиск, можливі набряк легень і судоми.

IV стадія (пробудження) – відновлюється подих і серцева діяльність, психомоторне збудження, емоційна лабільність, плаксивість, порушення сну.

1.3. Період порушень дiяльностi печінки (токсичний гепатит) розвивається украй рідко і починається з 2-3 доби, триває до декількох тижнів (жовтяниця кожних покривів, затримка сечі).

1.4. Період виходу починається з 1-2 тижня від моменту вживання препарату i триває до кількох мiсяців.


^ 2.Дiагностичнi критерії:

● токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

● токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

● тривалість латентного періоду становить не менше 30 хвилин;

● порушення функції ЦНС та ВНС з послідовними змінами клінічних стадій отруєння:

- I стадія (засипання);

- II стадія (поверхнева кома);

- III стадія (глибока кома);

- IV стадія (пробудження);

● тривалість періоду токсичної енцефалопатії становить від 30 хвилин від моменту вживання препарату i триває до 3-5 діб;

● порушення функції печінки (жовтяниця, зниження діурезу) у перiодi розгорнутих проявів отруєння;

● послiдовнiсть виникнення клiнiчних симптомів i синдромів захворювання (латентний період, період токсичної енцефалопатії, токсичного гепатиту);

● можливі зміни на ЕКГ – подовження QT, негативний зубець T;

● зміни на ЕЕГ – безладна біоелектрична активність на тлі повільних низьковольтних хвиль;


^ 3.Можливi лабораторні зміни внаслідок отруєння:

  • лейкопенія в ЗАК;

  • підвищення рівню АЛТ, АСТ, бiлiрубiну, лужних фосфатаз у БАК;

  • порушення рівню електролiтiв (K, Na, Ca, Cl) у БАК;

  • знижений лужний баланс крові;

  • визначення концентрації барбітуратів в крові.


4.Лiкування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

● підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4.Антидотна терапія (не застосовувати при судомній готовності та судомах):

● Бемегрид в/в в дозі 10-500 мг з 10-20 мл 0.9% NaCl. При необхідності можна повторювати в тієї дозі.

4.5.Лiкування постраждалих у перiодi токсичної енцефалопатії:

● оксигенотерапія з подачею 100% кисню;

● при глибокій комі – інтубація трахеї та проведення ШВЛ;

● при глибокій комі – обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

● коферментнi форми вiтамiнiв групи В в/в (у вікових дозах);

● при низькому артеріальному тиску – інфузія плазмозамiсних розчинів (Рефортан або Реосорбiлакт, або iн.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності – розчин Норадреналіну в дозі 0.5-5.0 мг/кг/хв.;

● методи еферентної терапії: гемосорбція, обмінний плазмаферез, діалізне лікування за показаннями.

4.6.Лiкування постраждалих у перiодi токсичного гепатиту:

● інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гiпералiментацiї (у вікових дозах);

● Лiпоєва кислота або Берлiтiон в/в або в/м в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

● препарати гепатопротекторної дії (у вiковiй дозі);

● Лактулоза (у вiковiй дозі);

● глюкокортикоїдна терапія (переважно Гідрокортизон) у дозах в залежності від ступеня тяжкості перебігу печінкової недостатності: за рівнем АЛТ в крові менше 2 ммоль/л – 5 мг/кг на добу; від 2 до 10 ммоль/л – 10 мг/кг на добу; більше 10 ммоль/л – 15-20 мг/кг на добу;

● при затримці діурезу – обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

● Вiтамiн Е (у вiковiй дозі);

● інгiбiтори протеолізу.

4.7.Лiкування постраждалих у перiодi виходу:

● препарати гепатопротекторної дії;

● відновлююча терапія.


^ 5.Критерiї ефективності: припинення неврологічних порушень протягом 3-10 днів лікування, відсутність проявів поразки печінки.


6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

    1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

  • загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів;

● профільність відділення – терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

    1. ^ На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів;

● профільність відділення – анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.


Отруєння барбітуратами тривалої дії (барбітал (веронал), барбітал-натрію (мединал), фенобарбітал (люмінал).


^ 1. Клiнiчнi прояви отруєння.

1.1. Латентний період триває, в середньому, 1-1.5 години від моменту вживання препарату.

1.2. Період порушень дiяльностi ЦНС (токсична енцефалопатія) починається через 1-1.5 години від моменту вживання препарату i триває до 5-7 діб. Спостерігається послідовна зміна клінічних стадій отруєння:

I стадія (засипання) - сонливість, різка слабість, запаморочення, зниження реакції на зовнішні подразники, помірно звужені зіниці, задовільна фотореакція, рефлекторна активність збережена, атаксія.

II стадія (поверхнева кома) – хворий без свідомості, утруднене ковтання, знижений кахлевий рефлекс, западання язика до задньої стінки глотки, міоз, млява реакція зіниць на світло, м'язова гіпотонія, збережена больова чутливість, знижені або відсутні сухожильні рефлекси, гіпертермія до 38-39 градусів, тахікардія, зниження артеріального тиску, брадіпное.

III стадія (глибока кома) – мідріаз, відсутність реакції зіниць на світло, вiдсутнi корнеальний, кахлевий и глотковий рефлекси, гіпотонія або атонія, відсутня больова чутливість, гiпотермiя, поверхневе аритмічне дихання або апное, тахікардія або брадікардiя, низький артеріальний тиск, можливі набряк легень і судоми.

IV стадія (пробудження) – відновлюється подих і серцева діяльність, психомоторне збудження, емоційна лабільність, плаксивість, порушення сну.

1.3. Період порушень дiяльностi печінки (токсичний гепатит) розвивається украй рідко і починається з 3-5 доби, триває до декількох тижнів (жовтяниця кожних покривів, затримка сечі).

1.4. Період виходу починається з 1-2 тижня від моменту вживання препарату i триває до кількох мiсяців.


^ 2.Дiагностичнi критерії:

● токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

● токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

● тривалість латентного періоду становить не менше 1 години;

● порушення функції ЦНС та ВНС з послідовними змінами клінічних стадій отруєння:

I стадія (засипання);

II стадія (поверхнева кома);

III стадія (глибока кома);

IV стадія (пробудження);

● тривалість періоду токсичної енцефалопатії становить від 1-1.5 годин від моменту вживання препарату i триває до 5-7 діб;

● порушення функції печінки (жовтяниця, зниження діурезу) у перiодi розгорнутих проявів отруєння;

● послiдовнiсть виникнення клiнiчних симптомів i синдромів захворювання (латентний період, період токсичної енцефалопатії, токсичного гепатиту);

● можливі зміни на ЕКГ – подовження QT, негативний зубець T;

● зміни на ЕЕГ – безладна біоелектрична активність на тлі повільних низьковольтних хвиль.


^ 3.Можливi лабораторні зміни внаслідок отруєння:

● лейкопенія в ЗАК;

● підвищення рівню АЛТ, АСТ, бiлiрубiну, лужних фосфатаз у БАК;

● порушення рівню електролiтiв (K, Na, Ca, Cl) у БАК;

● знижений лужний баланс крові;

● визначення концентрації барбітуратів в крові.


4.Лiкування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4.Антидотна терапія (не застосовувати при судомній готовності та судомах):

● Бемегрид в/в в дозі 10-500 мг з 10-20 мл 0.9% NaCl. При необхідності можна повторювати в тієї дозі.

4.5.Лiкування постраждалих у перiодi токсичної енцефалопатії:

● оксигенотерапія з подачею 100% кисню;

● при глибокій комі – інтубація трахеї та проведення ШВЛ;

● при глибокій комі – обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

● коферментнi форми вiтамiнiв групи В в/в (у вікових дозах);

● при низькому артеріальному тиску – інфузія плазмозамiсних розчинів (Рефортан або Реосорбiлакт, або iн.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності – розчин Норадреналіну в дозі 0.5-5.0 мг/кг/хв.;

● методи еферентної терапії: гемосорбція, обмінний плазмаферез, діалізне лікування за показаннями.

4.6.Лiкування постраждалих у перiодi токсичного гепатиту:

● інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гiпералiментацiї (у вікових дозах);

● Лiпоєва кислота або Берлiтiон в/в або в/м в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

● препарати гепатопротекторної дії (у вiковiй дозі);

● Лактулоза (у вiковiй дозі);

● глюкокортикоїдна терапія (переважно Гідрокортизон) у дозах в залежності від ступеня тяжкості перебігу печінкової недостатності: за рівнем АЛТ в крові менше 2 ммоль/л – 5 мг/кг на добу; від 2 до 10 ммоль/л – 10 мг/кг на добу; більше 10 ммоль/л – 15-20 мг/кг на добу.

● при затримці діурезу – обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

● Вiтамiн Е (у вiковiй дозі);

● інгiбiтори протеолізу.

4.7.^ Лiкування постраждалих у перiодi виходу:

● препарати гепатопротекторної дії;

● відновлююча терапія.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія
На виконання доручення Прем’єр-міністра України від 12. 03. 2003 №14494 “До доручення Президента України від 6 лютого 2003 року №1-1/252”...
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconУчебник для вузов / Под ред. Т. В. Плетеневой. М.: Гэотар-медиа, 2005. 512 с. Наказ від 03. 07. 2006 №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Токсикологія"
Болотов В. В., Стадніченко Е.І., Бондар В. С. Посібник до практичних занять з токсикологічної хімії. – Х.: Основа, 1997. – 169 с
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconПро затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Кардіологія
Наказ від 03. 07. 2006 №436 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Кардіологія
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №365 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "Дитяча нефрологія"
Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю “Дитяча нефрологія”
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №365 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "Дитяча нефрологія"
Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю “Дитяча нефрологія”
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №364 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "Дитяча гематологія"
Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю “Дитяча гематологія”
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №350 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю " Дитяча неврологія"
Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю “Дитяча неврологія”
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №271 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Гастроентерологія"
Президента України від 06. 03. 2003 №1-1/252 щодо прискорення розроблення І запровадження державних стандартів у сфері охорони здоров’я,...
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №767 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування алергологічних хвороб у дітей
Я та Академії медичних наук України від 11 вересня 2003 року №423/59 „Про затвердження складу робочих груп з розробки протоколів...
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №593 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Нефрологія"
України від 06. 03. 2003 №1-1/252 щодо прискорення розроблення І запровадження державних стандартів у сфері охорони здоров’я, протоколів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи