Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія icon

Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія




НазваНаказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія
Сторінка9/12
Дата14.07.2012
Розмір1.71 Mb.
ТипНаказ
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

^ 5. Критерії ефективності: стабілізація життєво-важливих функцій організму, відновлення свідомості, зниження рівня клінічних проявів інтоксикаційного синдрому протягом 1-6 діб лікування.


^ 6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

    1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

    1. ^ На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів.

● профільність відділення – терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

    1. ^ На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів.

● профільність відділення – анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.


Клінічний діагноз: ^ ОТРУЄННЯ МЕТАНОЛОМ


Код МКХ-10: Т51.1 “Отруєння метанолом”.


Летальна доза метанолу при пероральному прийомі становить 30-100 мл.

Смертельна концентрація в крові - 0.4–1 г\л.

Високотоксичними є продукти біотрансформації метанолу – формальдегід та мурашина кислота.


^ 1. Діагностичні критерії.

Анамнестичні дані:

● дані анамнезу, що свідчать про можливість вживання постраждалого метанолу;

● порушення функцій шлунково-кишкового тракту або неврологічні порушення (нудота, блювота, діарея, біль в животі або головокружіння, втрата свідомості та інші прояви зростання інтоксикаційного синдрому тривають протягом 2 діб після вживання метанолу;

● порушення зору та біль в очах (окулотоксична дія - може виникати як через 1 годину, так й на 2 добу після отруєння);

● однотипність виникнення скарг (нудота, блювота, діарея, біль в животі або головокружіння, порушення зору, загальна слабкість, порушення свідомості) в інших людей, які вживали алкогольний напій водночас з постраждалим впродовж перших 2-4 годин після контакту з метанолом.

Клінічна діагностика:

● гіпотермія або блідість шкіри;

● розлади зору (диплопія, мідріаз, сліпота);

● порушення функції ШКТ;

● порушення діяльності серцево-судинної системи;

● порушення свідомості (в тяжких випадках – втрата свідомості, судоми);

● центральні порушення дихання.


^ 2. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво в ЗАК;

підвищення рівню гематокриту в ЗАК;

помірна протеїнурія з лейкоцитурією в ЗАС;

порушення рівню електролітів (K, Na, CL, Ca) крові у БАК;

підвищення рівню а-амілази крові у БАК;

порушення КЛС (швидкий розвиток некомпенсованого метаболічного ацидозу);

виявлення метанолу та його метаболітів в крові та сечі постраждалого.


3. Лікування:

3.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

3.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2).

3.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

3.4. Антидотна терапія:

● Етанол в\в 5% розчин (або 30% розчин - внутрішньо) у загальній дозі 1г\кг маси тіла (96% етанолу) на добу у вигляді 5% розчину на 5% глюкозі, або перорально по 50 мл 30% етанолу кожні 3 години. Введення етанолу слід проводити підтримуючи його концентрацію в крові на рівні 1г\л протягом 4-5 діб до повного виведення метанолу з організму;

● супраорбітальне введення Атропіну, глюкокортикоїдів.


NB. Екстракорпоральні методи детоксикації: гемодіаліз (ефективний в перші 6 годин). Інфузійно-дезінтоксикаційна терапія проводиться зі залуженням сечі (при збереженні видільної функції нирок).


^ 5. Критерії ефективності: припинення гастро-інтестінальних та неврологічних порушень протягом 4-8 днів лікування.


6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

    1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2.^ На вторинному рівн (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів.

профільність відділення – терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

    1. ^ На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів.

● профільність відділення – анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.


Клінічний діагноз: ^ ОТРУЄННЯ ІЗОПРОПАНОЛОМ


Код МКХ-10: Т51.2 “Отруєння 2-пропанолом”


Летальна доза ізопропанола при пероральному потраплянні до організму становить 100-240 мл.

Рівень смертельної концентрації в крові коливається в межах від 0.04 мг\л до 4.4 мг\л. Токсичним продуктом біотрансформації є ацетон .


^ Діагностичні критерії:

● можливість вживання постраждалим ізопропанола за даними анамнезу;

● наявність характерного запаху від хворого спирту та ацетону;

● наявність гіпотензії, гіпотермії;

● порушення функцій шлунково-кишкового тракту (нудота, блювота, пронос);

● порушення діяльності ЦНС (швидке виникнення коматозного стану, судом);

● порушення серцево-судинної діяльності та дихання центрального походження;

● виникнення симптомів отруєння різного ступеня виразності, тяжкості, у різних інтервалах часу в усіх, хто вживав напій водночас з потерпілим.


^ Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння: характерними змінами у лабораторних дослідженнях будуть такі ж самі, що й при отруєнні метанолом. Відмінністю є необхідність визначення рівня ізопропанола та ацетону у крові та сечі постраждалого.

● лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво в ЗАК;

● підвищення рівню гематокриту в ЗАК;

● помірна протеїнурія з лейкоцитурією в ЗАС;

● порушення рівню електролітів (K, Na, CL, Ca) крові у БАК;

● підвищення рівню а-амілази крові у БАК;

● порушення КЛС (швидкий розвиток некомпенсованого метаболічного ацидозу).


Лікування:

3.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

3.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2).

3.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

3.4. Антидотна терапія:

Етанол в\в 5% розчин (або 30% розчин - внутрішньо) у загальній дозі 1г\кг маси тіла (96% етанолу) на добу у вигляді 5% розчину на 5% глюкозі, або перорально по 50 мл 30% етанолу кожні 3 години. Введення етанолу слід проводити підтримуючи його концентрацію в крові на рівні 1г\л протягом 2-5 діб до повного виведення метанолу з організму;

супраорбітальне введення Атропіну, глюкокортикоїдів.


NB. Діалізні методи лікування проводяться у випадках виникнення гострої ниркової недостатності.


^ 4. Критерії ефективності: припинення гастро-інтестінальних та неврологічних порушень протягом 1-6 днів лікування.


5. Умови надання медико-санітарної допомоги:

На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

5.2. ^ На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів.

● профільність відділення – терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

    1. ^ На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів.

● профільність відділення – анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.


Клінічний діагноз: ОТРУЄННЯ ТЕТУРАМОМ


Код МКХ-10: Т51.9 “Отруєння спиртом неуточненим”


Летальна доза тетураму при пероральному потраплянні до організму коливається в межах від 3 до 10 г. Токсичними є метаболіти біотрансформації тетураму – сірковуглець та діетілтіокарбаміди. Слід розрізняти моно отруєння тетурамом та специфічну ”тетурам-етанолову” реакцію.


^ 1. Клінічні періоди отруєння тетурамом.

1.1 Період початкових проявів (виникає протягом перших 12 годин після отруєння та характеризується головним болем, гіпотонією, нудотою, блювотою).

1.2. Період розгорнутих проявів (глибокі порушення функції ЦНС та ССС; зниження м’язового тонусу та атаксія внаслідок периферичної нейропатії, порушення функції печінки).

1.3. Період виходу (припадає на 7-14 добу після однократного прийому).


^ 2. Клінічні періоди ”тетурам-етанолової” реакції.

2.1.Період гострої ”реакції” ( розгортається миттєво – за 5-10 хвилин, триває 2 – 3 години та характеризується інтенсивним головним болем, диплопією, почервонінням шкіряних покривів, збудженням, нудотою, багаторазовою блювотою, тахікардією, гіпертермією, блефароспазмом).

2.2. Період виходу (за позитивним перебігом - починається з 4 години після прийому алкоголю, при гіпертоксичній реакції можлива зупинка дихання та серцевої діяльності).


^ 3. Діагностичні критерії:

● можливість прийому тетураму постраждалим за даними анамнезу та факт прийому алкоголю постраждалим, який знаходиться на лікуванні тетурамом;

● порушення серцево-судинної діяльності та дихання центрального походження;

● наявність однакових клінічних проявів у всіх постраждалих в разі спільного вживання потенційно отруйного харчового продукту.


^ 4. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

● проводяться загальноприйняті клініко-лабораторні дослідження, проте специфічних змін в їх параметрах при цьому виді отруєнь не зафіксовано;

● визначення рівня тетураму в крові пацієнта, однак слід враховувати можливість його відсутність в плазмі внаслідок його швидкого депонування у жировій тканині;

● визначення рівня етанолу в крові та сечі постраждалого.


Лікування.

5.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

5.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2).

5.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

    1. Специфічна терапія:

● препаратом вибору вазопресорів має бути Норадреналін (початкова доза складає 0,1-0,2 мкг\кг\хв.).

● застосування Піридоксину у віковій дозі;

● застосування аскорбінової кислоти у віковій дозі;

● введення Унітіолу в дозі 0.3 мл\кг;

● пролонговане введення ентеросорбентів (внаслідок гепато-інтестінальної рециркуляції тетураму).


^ 6. Критерії ефективності: припинення гастро-інтестінальних, печінкових, ниркових та неврологічних порушень протягом 1-6 днів лікування.


Умови надання медико-санітарної допомоги:

На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

^ На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів.

● профільність відділення – терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

^ На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів.

● профільність відділення – анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.


^ Директор Департаменту організації

та розвитку медичної допомоги

населенню Р.О.Моісеєнко






Затверджено

наказом МОЗ України

від 03.07.2006 № 435


^ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ

надання медичної допомоги хворим на гостре отруєння


Код МКХ-10: Т53 “Токсична дія галогенопохідних аліфатичних та

ароматичних вуглеводнів”


^ 1. Клінічні періоди захворювання.

1.1. Токсикогенний:

● період резорбції, в залежності від властивостей речовини, триває, в середньому, від декількох годин до 2-3 діб;

● період елімінації.

1.2. Соматогенний.


^ 2. Діагностичні критерії:

2.2 Анамнестичні дані:

● дані анамнезу, що свідчать про можливість вживання постраждалого речовини, яка викликала отруєння;

● порушення функцій шлунково-кишкового тракту або неврологічні порушення (нудота, блювота, діарея, біль в животі або головокружіння, втрата свідомості та інші прояви зростання інтоксикаційного синдрому тривають протягом 2-5 діб після вживання речовини, яка викликала отруєння;

2.3. Клінічна діагностика:

● гіпотермія або блідість шкіри;

● розлади зору (диплопія, мідріаз, сліпота);

● порушення функції ШКТ;

● порушення діяльності серцево-судинної системи;

● порушення свідомості (в тяжких випадках – втрата свідомості, судоми);

● центральні порушення дихання.


^ 3.Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

● лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво в ЗАК;

● підвищення рівню гематокриту в ЗАК;

● помірна протеїнурія з лейкоцитурією в ЗАС;

● порушення рівню електролітів (K, Na, CL, Ca) крові у БАК;

● підвищення рівню а-амілази, креатиніну, сечовини крові у БАК;

● порушення КЛС (швидкий розвиток некомпенсованого метаболічного ацидозу);


4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

● підвищення лужного балансу плазми крові.

^ 4.4. Антидотна терапія: введення N-ацетилцистеїну в початковій дозі 140 мг/кг, і в подальшому - 70 мг/кг маси тіла, кожні 6 годин, не перевищуючи 17 прийомів.


NB. Особливостями лікування може стати необхідність раннього використання гемодіалізу.


^ 5. Критерії ефективності: припинення гастро-інтестінальних, ниркових, печінкових та неврологічних порушень протягом 7-13 днів лікування.


6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2.^ На вторинному рівн (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів;

● профільність відділення – терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

^ 6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);

● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

● введення антидотів;

● профільність відділення – анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Схожі:

Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія
На виконання доручення Прем’єр-міністра України від 12. 03. 2003 №14494 “До доручення Президента України від 6 лютого 2003 року №1-1/252”...
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconУчебник для вузов / Под ред. Т. В. Плетеневой. М.: Гэотар-медиа, 2005. 512 с. Наказ від 03. 07. 2006 №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Токсикологія"
Болотов В. В., Стадніченко Е.І., Бондар В. С. Посібник до практичних занять з токсикологічної хімії. – Х.: Основа, 1997. – 169 с
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconПро затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Кардіологія
Наказ від 03. 07. 2006 №436 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Кардіологія
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №365 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "Дитяча нефрологія"
Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю “Дитяча нефрологія”
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №365 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "Дитяча нефрологія"
Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю “Дитяча нефрологія”
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №364 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "Дитяча гематологія"
Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю “Дитяча гематологія”
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №350 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю " Дитяча неврологія"
Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю “Дитяча неврологія”
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №271 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Гастроентерологія"
Президента України від 06. 03. 2003 №1-1/252 щодо прискорення розроблення І запровадження державних стандартів у сфері охорони здоров’я,...
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №767 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування алергологічних хвороб у дітей
Я та Академії медичних наук України від 11 вересня 2003 року №423/59 „Про затвердження складу робочих груп з розробки протоколів...
Наказ №435 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Токсикологія iconНаказ №593 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Нефрологія"
України від 06. 03. 2003 №1-1/252 щодо прискорення розроблення І запровадження державних стандартів у сфері охорони здоров’я, протоколів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи