Розділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми icon

Розділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми




Скачати 241.7 Kb.
НазваРозділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми
Дата14.07.2012
Розмір241.7 Kb.
ТипДокументи



Розділ 1 Економіка природокористування і еколого-економічні проблеми

УДК 339.92





О.А. Лукаш1


Аналіз еколого-економічних взаємозв’язків у механізмах транскордонного співробітництва


В статті розглядаються сутність та проблеми аналізу еколого-економічної ефективності транскордонного співробітництва. Автором досліджено метод виокремлення та дослідження еколого-економічних взаємозв’язків у механізмах транскордонного співробітництва. На основі запропонованої системи еколого-економічних показників аналізу ефективності екологічних стратегій транскордонного співробітництва проведено розрахунок інтегральних показників.


Постановка проблеми

З поглибленням економічних та соціальних перетворень все більшої актуальності набувають питання регіональної політики нашої держави. Проблеми соціально-економічного розвитку регіонів загострюються і зволікання із їх вирішенням ставить під загрозу темпи економічного зростання та соціальну стабільність у державі. Складність питань, що потребують вирішення, посилюється зовнішніми чинниками, які впливають не тільки на розвиток країни в цілому, а й позначаються на динаміці соціально-економічних процесів на регіональному і місцевому рівнях. Першочерговими у цьому контексті є проблеми підвищення конкурентоспроможності регіонів в умовах відкритої економіки, здатності центральних і місцевих органів влади провадити ефективну регіональну політику європейського типу. Господарська діяльність людства протягом всієї історії свого розвитку характеризується деструктивним впливом на довкілля. Ця тенденція спостерігається і в розвитку інтеграційних процесів сучасних соціально-економічних систем. Тому під конкурентоспроможністю регіонів в сучасній економіці розуміється такий рівень соціально-економічного розвитку, за якого екологодеструктивний вплив буде мінімальним. Для вирішення проблем ефективного соціо-еколого-економічного розвитку регіонів необхідно сформувати ефективну територіально-галузеву систему стійкого розвитку території і управління охороною довкілля.

Більшість розвинених країн світу надає перевагу підвищенню ролі регіонів у загальнодержавній та зовнішньоекономічній стратегіях розвитку. Розвиток транскордонного співробітництва (ТС) визначається як один із ефективних напрямів зовнішньоекономічної політики держави. Приклади імплементації концепції ТС до регіональної політики низки європейських країн свідчать про дієвість даного економічного інструменту для вирішення проблем соціально-економічного характеру, як на національному, так і на міждержавному рівнях, розв’язання міждержавних конфліктів еколого-економічного характеру та підвищення загального добробуту населення країн, що співпрацюють.

З огляду на проблематику регіонального розвитку метою дослідження є визначення еколого-економічної ефективності впровадження концепції ТС в практику провадження регіональної політики в Україні. Досягнення зазначеної мети обумовлює вирішення таких завдань:

1) виокремлення екологічної складової ТС;

2) проведення аналізу еколого-економічних взаємозв’язків в механізмах ТС;

3) формування системи показників еколого-економічної ефективності ТС;

4) розрахунок інтегральних показників еколого-економічної ефективності ТС на прикладі прикордонних регіонів.


Аналіз еколого-економічних взаємозв’язків у механізмах ТС

Сучасні дослідження ефективності механізмів провадження ТС практично не зачіпають таку важливу їх складову, як екологічну. Аналіз економічної ефективності у більшості випадків зводиться до порівняльного аналізу даних зовнішньої торгівлі між країнами [5]. Структурування механізму ТС та виокремлення в ньому еколого-економічних взаємозв’язків, на нашу думку, надасть можливість провести системний аналіз еколого-економічної ефективності ТС з урахуванням передумов і чинників, а також прогнозувати можливі результати втілення тих чи інших рішень і стратегій зовнішньої політики держави.

Для аналізу еколого-економічних взаємозв’язків у механізмах ТС нами пропонується застосовувати метод CLD-аналізу (Causal Loop Diagram Method). Метод дає можливість описати поведінку систем різного типу шляхом виявлення їх складових даної системи, виявлення зв’язків між цими складовими та встановлення типу зв’язків. Зазвичай сутність методу полягає в графічному зображенні взаємозв’язків та виявленні кінцевих результатів, що дає можливість зрозуміти поведінку соціо-еколого-економічної системи та спрогнозувати її розвиток в майбутньому. Від кожної складової системи до іншої, з якою вона має зв’язок, зображується стрілка з позначкою «+» або «–», в залежності від ефекту, який досягається, а кожна петля (loop), що отримується завдяки таким зв’язкам, позначається буквою R (reinforcing) чи B (balancing). «R» означає, що всередині даної петлі утворюється такі зв’язки, які спричиняють експоненціальне зростання чи кризу. Тобто це означає, що кожна складова сама по собі та вся їх сукупність разом збільшують негативні наслідки. «B» означає, що зв’язки всередині петлі спричиняють балансування системи, тобто система намагається стримувати кризу.

При побудові CLD-петель необхідно дотримуватися певних правил. По-перше, при визначенні теми діаграми слід з’ясувати, що саме необхідно дослідити і на яке питання отримати відповідь, тобто метою даного методу є краще розуміння взаємозв’язків певних процесів на основі системного аналізу і виявлення зв’язків і залежностей. По-друге, вибір вірної часової шкали також є важливим моментом при зображенні CLD-петель. Для різних соціо-еколого-економічних процесів періоди часу, в які відбуваються основні зміни процесу, різняться. При аналізі деяких явищ доцільним також є зображення часових діаграм, тобто зображення процесів, що відбуваються протягом якогось часу графічно. Для цього необхідно визначити проміжок часу, основні складові процесу і тип графіку. Графічне зображення деяких процесів може виявити взаємозв’язки і спростити подальше зображення CLD-петель. Одним із головних і одночасно складних моментів CLD-аналізу є визначення меж діаграми – скільки і яких складових вона має включати. Якщо невірно відповісти на це питання, то в результаті діаграма буде перевантажена зайвими несуттєвими елементами, які будуть заважати її сприйняттю, розумінню і загальному аналізу, що у свою чергу вплине на обґрунтування висновків. Тому в даному випадку можна застосувати таке правило: якщо при збільшенні значення додаткової складової удвічі або такого ж її зменшення суттєвого впливу на явище, що досліджується, виявлено не буде, то такою складовою можна знехтувати.

Алгоритм побудови та основні вимоги до елементів CLD-діаграм характеризуються такими аспектами:

  1. при виборі складової (змінної) CLD-схеми необхідно використовувати іменники для її назви. Необхідно також уникати вживання дієслів та фраз, що описують дію, тому що сама дія визначається стрілками в петлях. Збільшення чи зменшення однієї змінної відносно іншої передається в діаграмах за допомогою позначок «+» або «–»;

  2. необхідно використовувати змінні, що можуть бути виражені кількісно та змінюються у часі;

  3. якщо це можливо, необхідно обирати більш «позитивне» значення імені змінної;

  4. необхідно враховувати всі можливі непередбачені раніше наслідки разом з очікуваними наслідками кожної дії, що зображена і включена в діаграму;

  5. всі балансуючі петлі є цілеспрямованими процесами, тому завжди необхідно чітко виокремлювати цілі, що керують процесами в петлі для розуміння їх сутності;

  6. якщо змінна має множину наслідків, необхідно намагатися об’єднати їх однією назвою для завершення петлі;

  7. всі дії зазвичай можуть мати як коротко- так і довгострокові наслідки;

  8. якщо зв’язок між двома змінними не є очевидним і потребує подальших роз’яснень, необхідно або перейменувати змінні або додати проміжну змінну;

  9. для визначення напряму зв’язку в петлі (виду петлі) (балансуюча (B) або експоненціальна (R)), необхідно обрахувати кількість «+’–» в петлі. Непарна кількість «+’–» притаманна балансуючій петлі (що змушує діяти в зворотному напряму). Парна кількість або відсутність «+’–» вказує на експоненціальний вид петлі. Після зображення петлі і її маркування літерою «R» чи «B» необхідно перевірити, чи узгоджуються зв’язки всередині петлі поставленим маркуванням [1].

Метод побудови CLD-діаграм можна застосовувати для системного аналізу різних напрямів розвитку ТС та визначення доцільності прийняття різних рішень і впровадження стратегій діяльності. Але нами було наголошено на актуальності саме еколого-економічної складової ТС, тому варто звернутися до прикладів впровадження CLD-аналізу для виявлення еколого-економічних взаємозв’язків при здійсненні ТС.

Побудова CLD-діаграми (рис. 1) дає змогу спрогнозувати можливі наслідки такого рішення, як спрощення перетину кордону між прикордонними регіонами країн, які здійснюють ТС, що зазвичай є поширено умовою ТС між країнами. З рис. 1 стає очевидним, що окрім відомих переваг такого рішення існує загроза екологічній безпеці країн, що ніяк не сприяє активізації ТС, а навпаки – створює перешкоди. Таким чином, ми отримуємо балансуючу CLD-петлю, тобто результатом активізації ТС в даному випадку є скорочення темпів його розвитку. Це означає, що при здійсненні ТС мають бути проаналізовані і враховані всі наслідки рішень, що приймаються, та порівняна їх ефективність для еколого-економічної сфери держав.





^ Рис. 1. CLD-схема еколого-економічних взаємозв’язків ТС – петля 1


Схожий на попередній наслідок може мати рішення про спільне використання басейнів річок, територій і т. ін. (рис. 2).





^ Рис. 2. CLD-схема еколого-економічних взаємозв’язків ТС – петля 2


При використанні недосконалого обладнання та неефективної політики ресурсо- та природокористування підприємства і організації неминуче будуть шкодити навколишньому природному середовищу (НПС), тим самим погіршуючи загальний стан ґрунтів, атмосферного повітря, водних ресурсів. Очевидно, що таке розгортання подій призведе до скорочення біорізноманіття і зменшить ефективність ТС, що викличе скорочення розвитку співробітництва.

На рисунках 3-5 представлено «позитивні» CLD-діаграми, які описують рішення, прийняття яких лише посилить активізацію ТС.





Рис. 3. CLD-схема еколого-економічних взаємозв’язків ТС – петля 3





Рис. 4. CLD-схема еколого-економічних взаємозв’язків ТС – петля 4





Рис. 5. CLD-схема еколого-економічних взаємозв’язків ТС – петля 5


Аналіз петель 3, 4 і 5 дозволяє припустити, що здійснення спільної наукової діяльності між прикордонними регіонами, посилення охорони прикордонних територій, поінформованість сторін ТС про наявність небезпечних промислових об’єктів, які можуть бути складовими різних транскордонних проектів, викликають експоненціальні наслідки, тобто зростання рівня активізації розвитку ТС викликає ще більше зростання.

На попередніх наведених нами прикладах CLD-діаграм (петлі 1-5) можна було спостерігати лише один тип зв’язків в петлях: балансуючий та експоненціальний. Але зрозуміло, що певна кількість (а іноді навіть більшість) рішень, які приймаються в рамках транскордонних проектів чи ТС, можуть мати різні наслідки, як взаємовиключаючі так і паралельні. Це означає, що будь-яка дія (рішення) можуть мати:

а) тільки переважно позитивний ефект з точки зору еколого-економічної ефективності;

б) тільки переважно негативний ефект з точки зору еколого-економічної ефективності;

в) як позитивний, так і негативний ефект з точки зору еколого-економічної ефективності, які можуть виникати паралельно і перевищувати один одного;

г) як позитивний, так і негативний ефект з точки зору еколого-економічної ефективності, які є взаємовиключаючими з огляду на низку домовленостей між сторонами та стратегії розвитку.

На рис. 6 представлена CLD-діаграма, яка характеризує різні наслідки спільного використання басейнів транскордонних річок в залежності від домовленостей з цього приводу сторін ТС.





^ Рис. 6. CLD-схема еколого-економічних взаємозв’язків ТС – петля 6


Таким чином, можна зробити висновок про доцільність і ефективність застосування CLD методу для прийняття рішень, вирішення проблем та конфліктів, виявлення та аналізу взаємозв’язків при здійсненні ТС і формуванні на основі цієї інформації механізмів такого співробітництва. За побудови петель в схемах даного підходу більш очевидними стають зв’язки та відсутні елементи, що також сприяє формуванню ефективних стратегій розвитку і підвищенню ефективності транскордонної діяльності. Передумовами імплементації запропонованої концепції стійкого розвитку регіонів, які здійснюють ТС, мають стати спільні проблеми в галузі економіки, в соціальній сфері та в сфері управління НПС. Головним обмеженням застосування даної концепції є відмінності і неузгодженості в законодавстві країн, що співпрацюють, а також менталітет та історико-культурні традиції країн. Основними учасниками впровадження даної концепції є органи державного управління, неурядові організації, місцева спільнота обох країн (та частково національні уряди обох країн). Географія здійснення – прикордонні регіони двох або більше країн, часова шкала – 3-7 років.


Науково-методичні підходи до оцінки еколого-економічної ефективності ТС

Для аналізу ефективності будь-якої діяльності взагалі і ТС зокрема не є достатнім з’ясувати лише мету і завдання, які мають бути досягнені. Перш за все необхідно належним чином з’ясувати передумови співробітництва і використати математичний апарат для аналізу його доцільності. Для розуміння функціонування і розвитку будь-якого процесу чи явища необхідним є отримання знань про його структуру. Тоді аналіз розвитку даного явища чи процесу буде структурований з одного боку і уточнений з іншого знанням про складові його елементи.

Таким чином, для аналізу еколого-економічної ефективності ТС та транскордонних проектів необхідно структурувати механізм здійснення ТС на даній території для можливості здійснення подальшого аналізу окремих складових ТС та взаємозв’язків між ними. Нами пропонуються складові, які структурно має містити ТС:

- територіальна складова (які регіони яких країн беруть участь у транскордонному проекті, їх кількість, площа, кількісний і якісний склад населення і т.п.);

- галузева складова (провідні галузі регіонів-членів ТС, їх частка у галузевій структурі країни, товарна структура виробництва);

- фінансова складова (за рахунок яких коштів функціонує транскордонний проект, хто і який отримує соціально-економічний ефект від цього);

- екологічна складова (характеристика НПС транскордонної території: кількісна і якісна характеристика природних ресурсів, наявність природно-заповідних зон, наявність курортно-рекреаційних зон; екологічні проблеми транскордонного регіону: стан ґрунтів, атмосфери, водних ресурсів, щорічні збитки для НПС від виробничої діяльності підприємств транскордонного регіону; наявність спільних об’єктів НПС і їх характеристика);

- економічна складова (наявність економічних зв’язків між регіонами-учасниками ТС: експортно-імпортна діяльність, її обсяги і структура, наявність спільних підприємств, взаємні інвестиції і т.п.);

- взаємозв’язки (наявність прямих і обернених зв’язків між названими складовими та їх характеристика).

Структура ТС має бути зображена у вигляді блок-схеми, картограми чи картодіаграми, де чітко можна з’ясувати сутність кожної складової і її зв’язок з іншими, що в свою чергу дасть можливість проведення аналізу еколого-економічної ефективності функціонування транскордонного проекту.

Звісно, запропонований аналіз структури ТС є лише частиною комплексного аналізу еколого-економічних складових механізму ТС. Для формування цілісної системи еколого-економічних критеріїв і показників ефективності ТС ми пропонуємо спочатку окремо розглянути економічну і екологічну складові ТС.

Щодо економічної складової, то на нашу думку, можливо виділити такі напрями аналізу доцільності транскордонної співпраці:

1) аналіз передумов, на яких ґрунтується передбачувана форма співпраці;

2) оцінка економічної ефективності співпраці між країнами;

3) оцінка економічної ефективності співпраці між окремими (транскордонними) регіонами країн;

4) оцінка кореляції економічного зростання країни і обсягами її зовнішньоекономічної діяльності [4].

Як наголошувалось, транскордонна співпраця повинна стати одним із пріоритетів регіонального розвитку України. Регіональний рух в Україні все більше набуває рельєфних рис і поступово перетворюється на вагомий чинник як внутрішньої так і зовнішньої політики, який стає додатковою умовою збереження стабільності в державі, і сприяє інтеграції України до Європейського Співтовариства. Проте для остаточних висновків необхідним є етап проведення точніших логічно обґрунтованих розрахунків по запропонованих методиках. Об'єктивнішим ухвалення рішення буде в тому випадку, якщо аналіз буде проведений по всіх чотирьох напрямах. Подібна оцінка ефективності економічного співробітництва країн і регіонів дає можливість більш повно оцінити економічну діяльність країни і розробити загальну стратегію зовнішньоекономічної політики, що є дуже важливим моментом на сучасному етапі розвитку економіки України.

Ефективність ТС залежить від низки чинників. Ми наголосили на необхідності розробки показників і критеріїв еколого-економічної оцінки ТС, по-перше, через актуальність екологічної складової і домінантність принципу екологічного імперативу в сучасних умовах формування стійкої соціо-економічної системи розвитку суспільства, а по-друге, через брак врахування екологічного фактору при оцінці ТС. Вище нами була запропонована система напрямів оцінки економічної ефективності ТС. Щодо врахування еколого-економічної складової ТС, пропонуємо виокремити такі з них:

- ступінь зниження/збільшення збитку НПС від транскордонної діяльності;

- зміна економічного ефекту від ТС (приріст прибутку; збільшення/зменшення кількості нових робочих місць і т. ін.);

- зміна обсягів використання ресурсів (трудових, природних, енергетичних, фінансових, інноваційних і т.п.) при активізації ТС.

В таблиці 1 зведено і представлено розроблену нами систему еколого-економічних показників і критеріїв ефективності ТС.


Таблиця 1 – Система еколого-економічних показників і критеріїв ефективності ТС




Показник (напрям) аналізу

Формула (сутність)

Критерій оцінювання

1

2

3

4

1

Аналіз передумов

Виявлення та аналіз системи передумов та чинників, що впливають на ТС

Чим більше передумов, тим більш доцільним та ефективним є ТС

2

Інтегральний показник оцінки економічної ефективності зовнішньоекономічної співпраці

,

де – частка зовнішньоторгового обороту (ЗТО) між країнами-партнерами, тис. дол. США;

– загальний ЗТО України, тис. дол. США;

– загальний ЗТО країни-партнера, тис. дол. США.

ТС доцільне в випадку, коли +1

3

Інтегральний показник оцінки економічної ефективності ТС

,

де – частка ЗТО, що припадає на транскордонний регіон, тис. дол. США;

– загальний ВВП України, тис. дол. США;

– загальний ЗТО України, тис. дол. США

Чим ближче значення показника до +1, тим більш оптимальним буде розвиток ТС в даному регіоні



Продовження таблиці 1


1

2

3

4

4

Коефіцієнт кореляції між ВВП країни і зростанням ЗТО

,

де – коефіцієнт регресії;

– середнє квадратичне відхилення факторної ознаки;

– середнє квадратичне відхилення результатної ознаки

Чим ближче значення коефіцієнта кореляції до +1, тим більш тісним є зв'язок між ознаками, що вивчаються, що і аргументує доцільність активізації ТС

5

Показники еколого-економічної ефективності ТС

,

,

де - темпи зростання економічного ефекту за певний період часу здійснення ТС між країнами, %;

- темпи зростання використання ресурсів за певний період часу здійснення ТС між країнами, %.

- темпи зменшення/зростання збитку НПС за певний період часу здійснення ТС між країнами, %.

ТС вважається ефективним з еколого-економічної точки зору при значенні показників більше 100%

6

Інтегральний показник оцінки еколого-економічної ефективності зовнішньоекономічної співпраці

,

де – частка екологічних товарів в загальному обсязі ЗТО регіону.


Еколого-економічна ефективність зовнішньоекономічної співпраці вважається тим вищою, чим ближче значення показника до +1

7

Інтегральний показник оцінки еколого-економічної ефективності ТС



Еколого-економічна ефективність ТС вважається тим вищою, чим ближче значення показника до +1


Із наведених у таблиці 1 показників кожен враховує лише одну або декілька складових еколого-економічної компоненти ТС. Тому нижче нами пропонується застосування загального показника еколого-економічної ефективності ТС, за яким доцільно робити висновки про ефективність еколого-економічної політики регіону в напрямку провадження механізмів ТС.

При визначенні еколого-економічної ефективності ТС пропонуємо за ефект обрати скореговану величину ЗТО, а за величину витрат – скорегований збиток навколишньому природному середовищу (НПС). Таким чином, формула показника еколого-економічної ефективності ТС матиме такий загальний вигляд:


, (1)

де – абсолютне значення ЗТО транскордонного регіону однієї країни з транскордонним регіоном іншої, скорегований на ряд коефіцієнтів його значимості, тис. грн.;

– інтегральний збиток НПС, викликаний виробництвом у транскордонному регіоні однієї країни і споживанням у цьому регіоні продукції транскордонного регіону іншої країни, тис. грн.

Окремо розглянемо наші пропозиції щодо розрахунку складових формули 1 - і .

Скорегований ЗТО транскордонного регіону пропонуємо розраховувати за такою формулою:


, (2)

де – величина ЗТО транскордонного регіону однієї країни з транскордонним регіоном іншої країни, тис. грн.;

– коефіцієнт значимості зовнішньоторгової діяльності для економіки регіону, розраховується як частка ЗТО у ВВП регіону: ;

– коефіцієнт, який характеризує дієвість економічних інструментів спрощення перетину кордону для товарів, що виробляються в транскордонному регіоні-партнері (наприклад, зниження або ліквідація ввізного мита). Даний коефіцієнт є доволі складним для об’єктивного розрахунку. Ми пропонуємо розраховувати його як середній темп зростання митних ставок на основні товари, що експортуються до транскордонного регіону-партнера. Але, необхідно зробити суттєву поправку. Зазвичай при розрахунку середніх темпів зростання в статистиці за базисний період береться попередній рік, а за фактичний – поточний, але в даній формулі коефіцієнт має збільшувати ЗТО якомога більше, щоб значення загального показника вважалось позитивним. З іншого боку позитивною є тенденція до зниження митних бар’єрів чи їх ліквідації, що буде математично виражатися у вигляді зниження середнього темпу зростання митних ставок. Тому пропонуємо в даному випадку при розрахунку за базисний період брати поточний рік, а за фактичний – попередній, тоді збільшення середнього темпу зростання митних ставок позитивне впливатиме на загальний показник ЗТО транскордонного регіону;

– коефіцієнт, який характеризує відповідність структурного розвитку економіки транскордонного регіону зовнішньоекономічному попиту, розраховується як середня прибутковість провідних галузей економіки транскордонного регіону, товари та послуги яких експортуються до транскордонного регіону-партнера. Для розрахунку прибутковості необхідно в даній формулі використовувати валовий дохід, тоді коефіцієнт буде позитивно змінювати значення ЗТО транскордонного регіону, якщо його значення буде більшим одиниці;

– коефіцієнт, який описує структуру зовнішньоекономічних зв’язків транскордонного регіону і значення таких зв’язків з транскордонним регіоном-партнером іншої країни в загальній їх структурі. Даний показник є величиною, що показує частку ЗТО транскордонного регіону з потенційним партнером ТС в загальному ЗТО регіону. Даний коефіцієнт може приймати значення від 0 до 1.

Другу складову формули 1 – інтегральний збиток НПС пропонуємо розраховувати за такою формулою:




, (3)

де – частка i-тої галузі в загальному обсязі експорту транскордонного регіону А до транскордонного регіону B;

– частка i-тої галузі в загальному обсязі імпорту транскордонного регіону A із транскордонного регіону B;

– частка експорту транскордонного регіону A до транскордонного регіону B в загальній структурі експорту транскордонного регіону А;

– частка імпорту транскордонного регіону A із транскордонного регіону B в загальній структурі імпорту транскордонного регіону А;

– частка комплексних збитків від j-го виду забруднення, викликаного функціонуванням в транскордонному регіоні А i-тої галузі;

– частка комплексних збитків від j-го виду забруднення за певний період, що припадає на транскордонний регіон А;

– частка комплексних збитків від j-го виду забруднення за певний період, що припадає на транскордонний регіон В;

– галузь економіки;

– види і кількість провідних галузей економіки транскордонного регіону А, що зорієнтовані на експорт продукції і послуг до транскордонного регіону В;

– види і кількість провідних галузей економіки транскордонного регіону B, продукція і послуги яких імпортуються до транскордонного регіону А;

– види і кількість провідних галузей економіки транскордонного регіону А;

– забруднення НПС j-го виду;

– вид забруднення НПС;

– види і кількість забруднення НПС, викликаного відповідно певною галуззю економіки або виробничою діяльністю певного регіону;

– транскордонний регіон країни, в якій аналізується доцільність розвитку ТС;

– транскордонний регіон країни-партнера, з якою аналізується доцільність розвитку ТС.

Розроблений показник еколого-економічної ефективності ТС дає можливість інтегрального урахування впливу більшості еколого-економічних чинників при визначенні доцільності розвитку ТС. Можливо стверджувати, що цей показник містить принципи факторного аналізу, так як він дозволяє обрахувати, як зміниться еколого-економічна ефективність ТС при зміні різних чинників. Це в свою чергу дозволяє знаходити резерви для підвищення ефективності регіональної політики шляхом застосування тих чи інших еколого-економічних інструментів впливу на певні чинники розвитку.


Імплементація системи еколого-економічних показників до

процедур оцінки ефективності ТС

Для імплементації системи еколого-економічних показників до процедур оцінки ефективності ТС вважаємо за доцільне провести розрахунок інтегральних показників, представлених в таблиці 1, а саме показників , , , .

Проведення аналізу еколого-економічної ефективності ТС пропонуємо здійснювати в два етапи на прикладі співробітництва двох прикордонних регіонів України і Росії (Сумської і Курської областей відповідно):

1) аналіз економічної ефективності співробітництва;

2) аналіз еколого-економічної ефективності співробітництва.

Результати розрахунку показників економічної ефективності і представлено в таблиці 2.


Таблиця 2 - Значення інтегральних показників і


Показник

Рік

2002

2003

2004

2005

, просантимілє

65,53

59,76

25,98

3,45

, просантимілє

31,75

12,40

12,12

13,22


Для подальшого аналізу доцільності і ефективності ТС, звернемося до даних про темпи зростання зовнішньоторгових оборотів Сумської, Курської областей, а також частки зовнішньоторгових оборотів між ними за відповідні періоди (табл. 3).


Таблиця 3 – Темпи зростання ЗТО


Показник

Рік

2003

2004

2005

Темпи зростання ЗТО Сумської обл., %

77,21

129,65

127,84

Темпи зростання взаємного ЗТО, %

105,66

82,14

50,00

Темпи зростання ЗТО Курської області, %

158,55

119,70

147,21


Як бачимо, за період, що аналізується, майже весь час спостерігається зростання ЗТО як Сумської так і Курської областей, чого не можна сказати про їх взаємний ЗТО. Таким чином, зрозуміло, що ці прикордонні області починають здійснювати більш активне зовнішньоекономічне співробітництво з іншими областями, що аж ніяк не сприяє активізації ТС між ними.

Таким чином, використовуючи простий порівняльний аналіз, ми прийшли до висновку, що останнім часом прикордонні області, що аналізуються, не досить активно реалізують політику щодо активізації ТС. Але такий висновок став можливий після порівняльного аналізу даних за весь період. Що ж стосується кожного періоду окремо, то більш вдалими для цього аналізу і будуть запропоновані нами показники та . Вони дозволяють одразу ж побачити негативну тенденцію, щодо зниження темпів співпраці між регіонами, не аналізуючи при цьому багато періодів, а також є більш показовими з точки зору часу аналізу. Наприклад, зменшення значень інтегральних показників в 2003 році порівняно з 2002 свідчить про зниження ефективності ТС між регіонами, тоді як темп зростання ЗТО між ними в 2003 році є більшим 100%, що означає задовільну ефективність розвитку ТС. Перевага пропонованих нами показників полягає в урахуванні всіх факторів внутрішнього і зовнішнього економічного розвитку і таким чином можливості прийняття раціональних рішень на їх основі.

Що ж стосується ефективності реалізації екологічних стратегій на міждержавному рівні, то необхідно звернутися до розрахунку інтегральних показників , і (табл. 4).


Таблиця 4 – Ефективність реалізації еколого-економічних стратегій

на транскордонному рівні


Показник

Рік

2002

2003

2004

2005

, просантимілє

6,55

5,98

2,60

0,35

, просантимілє

3,18

1,24

1,21

1,32

, %

135,51

100,57

88,34

45,34

Аналіз наведених в таблиці показників характеризує зниження еколого-економічної ефективності ТС між Сумською та Курською областями в період з 2002 по 2005 роки.

Перевагою запропонованих показників є урахування екологічної складової в аналізі ефективності ТС, урахування всіх факторів соціо-еколого-економічного розвитку регіонів.


Висновки і рекомендації

Проведені дослідження дозволяють зробити висновок про актуальність еколого-економічних досліджень ефективності зовнішньоекономічних стратегій держави, зокрема ТС. Необхідність системного аналізу факторів і потенційних результатів розвитку ТС є необхідною передумовою стійкого територіально-галузевого розвитку регіонів і держав, що співпрацюють. Урахування результатів всіх методів і напрямів аналізу еколого-економічної ефективності ТС дасть змогу уникнути прийняття нераціональних рішень та оперативно коригувати розвиток транскордонних проектів.

Результати імплементації системи еколого-економічних показників до процедури оцінки ефективності ТС між двома обраними нами регіонами дозволяють зробити висновок про зниження як економічної так і еколого-економічної ефективності ТС за період, що аналізувався. Таким чином, розвиток ТС є недоцільним в умовах, що склалися, і вимагає певних заходів щодо підвищення його ефективності задля досягнення цілей стійкого розвитку території.


  1. Daniel H. Kim. Guidelines for Drawing Causal Loop Diagrams [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.thesystemsthinker.com/tstgdlines.html

  2. Географічна структура зовнішньої торгівлі послугами Сумської області (1996-2007) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.sumystat.sumy.ua/arx/zez/zez9.htm

  3. Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами Сумської області (1996-2007) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.sumystat.sumy.ua/arx/zez/zez7.htm

  4. Лукаш О.А. Формирование методических подходов к оценке эффективности приграничного сотрудничества / О.А. Лукаш // Механізм регулювання економіки. – 2005. – № 1. – С. 145–154.

  5. Мікула Н.А. Транскордонне співробітництво в умовах інтеграційних процесів України.: Автореф. дис.. д-ра екон. наук: 08.10.01 / Н.А. Мікула; НАН України. Ін-т регіон. дослідж. — Л., 2005. — 40 с.: рис., табл. — укp.


Отримано 07.04.2008 р.


О.А. Лукаш

Анализ эколого-экономических взаимосвязей в механизмах

трансграничного сотрудничества

В статье рассматривается сущность и проблемы анализа эколого-экономической эффективности трансграничного сотрудничества. Автором исследован метод выделения и исследования эколого-экономических взаимосвязей в механизмах трансграничного сотрудничества. На базе предложенной системы эколого-экономических показателей анализа эффективности экологических стратегий трансграничного сотрудничества проведен расчет интегральных показателей.

1Лукаш Ольга Анатоліївна, асистент кафедри економіки Сумського державного університету.


© О.А. Лукаш, 2008



Механізм регулювання економіки, 2008, № 2

Схожі:

Розділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми iconРозділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми

Розділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми iconЧастина 1 методологічні проблеми сучасної економіки розділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми

Розділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми iconЧастина 1 методологічні проблеми сучасної економіки розділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми

Розділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми iconРозділ 1 Економіка природокористування і еколого-економічні проблеми
Бюджетне фінансування як інструмент фінансового забезпечення природоохоронних заходів
Розділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми iconРозділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми
Економічний механізм екологічно спрямованої господарської діяльності: сутність та методичний підхід до реалізації
Розділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми iconРозділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми
В статье систематизированы социо-эколого-экономические факторы, определяющие тенденции и особенности формирования эффективной государственной...
Розділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми iconРозділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми
В статье рассмотрены проблемы обращения (эволюция обращения, опыт других стран, состояние на Украине, перспективы переработки) с...
Розділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми iconРозділ 1 Економіка природокористування і еколого-економічні проблеми
У статті доведено провідну перспективну роль інноваційно-орієнтованого виробничого малого і середнього бізнесу у розбудові в Україні...
Розділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми iconРозділ 1 Економіка природокористування і еколого-економічні проблеми
Україні, синтезовано концепцію генераційного ядра "сталого розвитку" – "народногосподарського фінансово-інноваційного конвеєра чинників...
Розділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми iconУдк 519. 866 Моделювання оптимальних траєкторій динаміки виробничих еколого-економічних систем
Ключові слова: оптимальна траєкторія, виробничі еколого-економічні системи, крайова задача, екологічно збалансована економіка
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи