Лімфотропна терапія у лікуванні жіночої неплідності о.І. Дужа-Еластал, асп icon

Лімфотропна терапія у лікуванні жіночої неплідності о.І. Дужа-Еластал, асп




Скачати 94.87 Kb.
НазваЛімфотропна терапія у лікуванні жіночої неплідності о.І. Дужа-Еластал, асп
показує
Дата14.07.2012
Розмір94.87 Kb.
ТипДокументи


УДК 618.177 – 085:616.4 - 085


ЛІМФОТРОПНА ТЕРАПІЯ У ЛІКУВАННІ ЖІНОЧОЇ НЕПЛІДНОСТІ


О.І.Дужа-Еластал, асп.

Сумський державний університет


На підставі огляду літератури автор показує, що хронічні запалення придатків є однією із причин жіночої неплідності. Проведене автором лікування допомогло 6 із 8 пацієнток, що страждали безплідністю.


Вступ

Запальні процеси жіночих статевих органів займають провідне місце серед усіх гінекологічних захворювань і складають до 60-65% ْْ[1,2,3,4]. Запальні процеси придатків при цьому, за різними авторами, сягають 42,8-72% [5,6,7]. Незважаючи на значну кількість запропонованих антибіотиків останніх поколінь та розроблення сучасних методів лікування, результати останніх залишають бажати кращого. З іншого боку, для усіх країн світу однією із найболючіших проблем, над вирішенням яких працюють медичні працівники, є неплідний шлюб. Оскільки у структурі причин неплідності в Україні жіночий фактор складає близько 60%, сумісне вивчення хронічних запалень придатків (ХЗД) та неплідності - цілком зрозуміле.


Огляд літератури

Відомо, що банальний запальний процес внутрішніх статевих органів здебільшого при застосуванні антибіотиків, протизапальних препаратів та фізіотерапевтичних засобів досить швидко вдається ліквідувати [8]. Все ж, через різний проміжок часу запалення придатків у значному відсотку випадків (20-77%) рецидивує [9,10,11]. Подальше лікування патологічного процесу, який набуває характеру хронічного, значно ускладнюється, оскільки розміщення внутрішніх статевих органів у малій мисці має таку особливість, як «тісне» прилягання одних органів до інших. Будь-яке ж запалення тією чи іншою мірою завжди супроводжується перивісцеритом. Отже, в запальний процес втягуються і поблизу розміщені органи [12,13]. Запальний ексудат у силу своєї ваги завжди стікає вниз і накопичується у дугласовому проміжку, який є найнижчим у черевній порожнині. Ось тут і створюються умови для «осідання» фібрину, який є матрицею для утворення колаґену, а останній – для трансформації у щільні фібринозні спайки [14]. Якщо на першому етапі запалення фібринні нашарування мають біологічну доцільність, обмежуючи поширення запалення на інші органи миски чи черевної порожнини, то на зазначеному – вони перетворюються у свою протилежність, спричиняючи розвиток спайкової хвороби [15]. Кожний рецидив запалення придатків сприяє поширенню спайкового процесу, який з яєчників перекидається на труби чи навпаки, а далі – на зв?язки, матку, сечовий міхур, кишечник. При гострому запаленні придатків та інших органів малого таза формування фіброзних спайок закінчується до 21-го дня, а формування в них кровоносних судин та нервів – до 30-го дня [16]. Активність зазначених процесів залежить від кількості ексудату у дугласовому проміжку та малій мисці у цілому, а останнє – від функціональної активності лімфатичного апарату малої і великої мисок та черевної порожнини. Функцію регіональних лімфатичних вузлів у зазначеному регіоні виконують пресакральні, поперекові, біляаортальні, клубові, нижні клубові та параректальні. Для яєчників такими вузлами є під?яєчникові [17]. Чим більше зазначені лімфовузли «завантажуються» на першому етапі хвороби продуктами запалення (ексудат із його основним компонентом – фібрином), тим лімфатична система більше втрачає функціональну спроможність і млявіше сприяє розсмоктуванню випоту, збільшуючи можливості розвитку спайкової хвороби. При останній спостерігається деформація не лише яєчників, а й труб, що порушує їх прохідність для яйцеклітин. Якщо запальний процес у придатках набуває хронічного перебігу, загострення неминучі. Останні трапляються у перші роки не часто, а потім процес переходить у постійно-рецидивуючий. Подразнення продуктами зруйнованих інфекційних агентів та запальними білками і продуктами їх деградації призводить до утворення на них антитіл, а відтак – до розвитку алергічного запалення [12]. Поєднання банального і алергічного запалень на тлі функціонально недостатнього регіонального лімфатичного апарату створює непереборні труднощі в лікуванні загострень придатків матки та в реабілітації хворих під час ремісії [17].

З іншого боку, відомо, що в Україні нараховується близько 1 мільйона неплідних подружніх пар [18]. Хоча у значному відсотку випадків це зумовлено значною частотою абортів у нашій державі та запальними процесами після них, все ж найбільша питома вага вторинної жіночої неплідності належить хронічному сальпінгоофориту, складаючи 36-74% серед таких пацієнток [19,20,21].


Невирішені частини проблеми

За даними променевих методів діагностики, існує пряма залежність поширеності спайкового процесу від тривалості хронічного сальпінгоофориту та частоти його рецидивів. Встановлено, що у значної частини жінок з хронічними захворюваннями придатків існує непрохідність труб або поширений спайковий процес у малій мисці. Так, однобічна непрохідність маткових труб встановлена у 60,8%, двобічна – у 32,6%. Прохідними труби були лише у 6,7% пацієнток. Попри всі існуючі на сьогодні методи лікування жіночої неплідності, яка здебільшого має трубно-перитонеальний генез [22], у багатьох випадках здається невідворотним вихід із ситуації застосуванням екстракорпорального запліднення. Безумовно, це вихід. Але чи останній? У морально-психологічному аспекті тут виникає безліч і питань, і заперечень. У матеріальному відношенні – вітчизняна медицина робить перші експериментальні кроки, а співвітчизники – не мають відповідного економічного підґрунтя [23].


Матеріали та методи

Спостерігали і лікували 41 жінку із запальними процесами придатків. Ці жінки лікувалися від хронічного аднекситу та сальпінгоофориту впродовж 2-7 років. Вік пацієнток – від 19 до 37 років. За анамнезом 8 із них (19,5%) страждали зазначеною хворобою та неплідністю впродовж
3-5 років, хоча останнє двоє з них на перший план не висували.

За розробленою методикою [17] лікування усіх пацієнток проводили шляхом лімфотропної терапії. Обґрунтуванням останньої було наступне. Під впливом інфікування та алергічних компонентів у лімфатичних залозах, окрім запалення з усіма його класичними компонентами, спостерігалися порушення крово- та лімфотоку, що спричиняли підвищення тиску в залозах, а відтак – ретроградну течію лімфи. Останнє створює умови для «заболочення» органів, регіональними до яких є даний лімфатичний колектор. Все це призводить до хронізації процесу як у зазначених органах, так і в суміжних з ними, у тому числі і в очеревині та дугласовому проміжку. Зрозуміло, санація лімфатичної системи малої миски та регіональних до неї поперекових, парааортальних, паракавальних та клубових лімфовузлів повинна сприяти виліковуванню як основного (додаткового) процесу, так і перивісцеральної клітковини малої миски та очеревини. Разом з цим можна чекати на зменшення деформівної дії спайкової хвороби.

Усі пацієнтки отримали типову терапію. Ефект останньої був наступним. Після 12 днів лікування 39 із 41 хворих приступили до суспільно-корисної праці. Дві – продовжили дообстеження і лікування. Вважаємо за необхідне наголосити на результатах лікування 6 пацієнток, які були неплідними до госпіталізації у нашу клініку. За безпосередніми результатами вони увійшли у групу (39) вилікуваних хворих, що були виписані до роботи. Після виписування одна пацієнтка завагітніла через 1 місяць, друга та третя – через 2, четверта – через 7,5 місяця. Дві вагітні стали мамами після нормальних своєчасних пологів. Діти народилися доношеними без будь-яких патологічних відхилень. У третьої та четвертої пацієнток вже 7 місяців вагітності. На превеликий жаль, дві інші пацієнтки впродовж минулого року без консультації і поради перервали вагітність за непереборними сімейними обставинами.

Наводимо скорочено історію хвороби .

Хвора Л., 24р., підсобник в приватному магазині” Все для дому”, була госпіталізована в гінекологічне відділення СОЦАГР із скаргами на біль внизу живота, який підсилюється при фізичному навантаженні та коїтусі, має іррадіацію в промежину; на рясну менструацію (9-й день циклу), що пройшла з запізненням на 10 діб; на відчуття здуття живота з подальшим до 3-4 раз на добу випорожненням м’якої консистенції із невеликою кількістю слизу; загальну слабкість, дратівливість, порушення сну. Вважає себе хворою 5 діб. Із анамнезу: тиждень назад виписана із 5-ї міської лікарні, де перебувала з приводу загострення алергічно-інфекційного риносинуситу; хронічний двобічній сальпінгоофорит з 20 р., коли після загального переохолодження (провалилася під кригу) вперше з’явилися ознаки захворювання; за останні 3 роки отримала 6 курсів стаціонарного та амбулаторного лікування з комплексною антибактеріальною, протизапальною, десенсибілізувальною, вітаміно-, фізіотерапією та біостимуляторами; мала 2 вагітності, які в термінах 4-6 тижнів мимовільно переривалися; вторинна безплідність 2,4р., з приводу чого перебуває на „Д” обліку в ЦПС. Під час обстеження: шкірні покрови та видимі слизові оболонки чисті, вологі, бліді, живіт м’який, болісний в нижніх відділах, в лівій здухвинній ділянці пальпується щільний з гурчанням чутливий циліндр сигмоподібної кишки, симптоми подразнення очеревини відсутні. Гінекологічний огляд: в дзеркалах-гіперемія слизової піхви, виділення водянисті сірого кольору без специфічного запаху, помірні, тіло матки нормальних розмірів в ретрофлексіо, обмежене в рухомості, зміщення шийки матки та пальпація крижової ямки, збільшених, практично нерухомих придатків матки різко болюча, склепіння глибокі, проте чутливі. УЗД: яєчники 40-42*34-38*26-25мм, з неоднорідною ехоструктурою, пониженою ехогенністю, потовщеною капсулою до 4-5мм.Після клініко-лабораторного, імунологічного та бактеріологічного обстеження призначена схема лімфотропної терапії з ампісульбіном. Сеанс № 3-4 - однократне підвищення температури до 37,8С на 2-4 години без порушення загального самопочуття. На 5-ту добу лікування суб’єктивно та об’єктивно болю внизу живота немає, t - №, випорожнення без особливостей, сон та апетит не порушені, бадьора. Виписана на 11-ту добу без скарг. При огляді: матка в серединному положенні, рухи не обмежені, придатки з обох боків не визначаються,
в їх ділянках –тяжистість, пальпація якої, а також стінок
таза, рухи шийкою матки безболісні. При УЗД розміри яєчників
38-34*32-31*18-20мм, ехоструктура яєчників однорідна, ехогенність нормальна, капсула не потовщена, позаматковий простір вільний. Через 2 місяці після виписування завагітніла. На даний момент
30-31 тиж, вагітність проходить без ускладнень.



Висновки і перспективи подальших розвідок

Лімфотропна терапія, за нашою методикою, є потужним патогенетичним засобом лікування хронічних та гострих захворювань придатків матки, а відтак і спайкового процесу малої миски, що приводить до відновлення фертильної функції жінок репродуктивного віку. Оскільки причиною неплідності молодих жінок, окрім хронічних хвороб малої миски, бувають і перенесені аборти, необхідно після цих втручань за відповідних показань проводити лікування за нашою методикою, для чого потрібно налагодити спостереження і реєстрацію статистичних даних.

^ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


  1. Айламазян Э. К. О специфической диагностике и консервативной терапии острых воспалительных заболеваний придатков матки // Акушерство и гинекология.-1991.-№4.-С.62-67.

  2. Иванюта Л.И., Вовк И.Б. Иммунологические аспекты у женщин с бесплодием воспалительного генеза и их коррекция // Акушерство и гинекология.-1992.-№8.-С.12.

  3. Гаспаров А.С. и др. Диагностика и терапия трубно-перитонеального фактора бесплодия у женщин // Акушерство и гинекология.-1997.-№3.-С.20-21.

  4. Бобырь Г. М. Нарушение сексуального здоровья в бесплодном браке при хроническом аднексите у женщин // Международный медицинский журнал.- 2000. - №4.-С. 56-58.

  5. Вовк І. Б. та інші. Оцінка ефективності лікування запальних захворювань геніталій, спричинених хламідіями, у юних жінок // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України.-2001.-С.104-107.

  6. Дубосарская З. М. О патогенетической терапии хронического сальпингоофорита
    // Акушерство и гинекология.-1989.-№2.-С.24-26.

  7. Грищенко в. и., Веселовский В. В. Вспомогательные репродуктивные технологии в Украине. Данные национального регистра за 1999 г. // Вісник акушерів –гінекологів України.-2002.-№2.-С. 16-23.

  8. Паращук Ю.С., Авраменко І.В., Стрелко О.В. Можливості ендоскопічної верифікації хронічних запальних захворювань геніталій вірусної чи вірусної в асоціації з іншими внутрішньоклітинними інфекціями етіології // ПАГ.-2000.-№6.- С.95-98.

  9. Вовк І. Б. та інші. Особливості діагностики запальних захворювань внутрішніх геніталій у підлітковому віці // Тези Пленуму правління акушерів – гінекологів України „ Гнійно-запальні процеси в сучасній акушерсько- гінекологічній практиці”. – Запоріжжя, 15-16 вересня 1995р.- С.17.

  10. Іванюта С. О., Богомол А. Г. Вплив вобензиму на стан імунологічної реактивності жінок з хронічними запальними процесами геніталій // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України.-2001.-С.300-302.

  11. Плотникова В. Н., Шикаева Ф. В., Ефименко Н. Ф. Профилактика и лечение нарушений репродуктивной функции у больных сальпингоофоритом с помощью нейротропных средств // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України.-2001.-С.51--513.

  12. Наспаров А., Осенин А. А., Царёва И. Б. и др. Диагностика и терапия трубно-перитонеального фактора бесплодия у женщин // Акушерство и гинекология.-1997.-
    № 3.-С.38-40.

  13. Нажимова Г.Т. Гаспаров А.С. Туйчивва Г.В. Диагностика спаечного процеса в малом тазу при хроническом сальпингите и бесплодии // Мед. журн. Узбекистана.-1989.-№7.-С. 59-61.

  14. Женчевский Р.А. Лечение спаечной болезни // Хирургия.-1988.-№12.- С.63-68.

  15. Гатауллин Я.Г., Хунафин С.Я. Спаечная болезнь брюшины // Клиническая медицина.-1986.-№10.-С.20-25.

  16. Иштван Русньяк, Михай Фёльди, Дьёрдь Сабо. Физиология и патология лимфообращения.-Изд-во Академии наук Венгрии,1957.

  17. Дужий І.Д., Жерновая Я.С., Дужа О.І. Можливості лімфотропної терапії при гінекологічних захворюваннях (попереднє повідомлення) // Вісник СумДУ.-2002.-№ 11 (44).-С.143-144.

  18. Адамян Л.В., Мынбаев О.А., Отуо Ф.А. Оценка эффективности применения различных противоспаечных средств в эксперименте // Бюл.эксперим.биол. и мед.-1993.-№ 3.-С.68-69.

  19. Пархоменко А.П. Реабілітація репродуктивної функції жінок після перенесеного сальпінгоофориту // Автореф. дис... на здобуття ступеня кандидата медичних наук.-Київ.-2003.-УДК 618.13-002.3-085:618.179.-Міністерство охорони здоров’я України, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика.

  20. Іванюта Л.І. Патогенетичне обґрунтування порушень репродуктивної функції у жінок з запальними захворюваннями геніталій // Тези Пленуму правління акушерів-гінекологів України „ Гнійно-запальні процеси в сучасній акушерсько-гінекологічній практиці”. – Запоріжжя, 15-16 вересня 1995р. - С.53.

  21. Корнацька А. Г. Активність ферментів в редокс- системі в тканині ендометрія у неплідних жінок після перенесеного метроендометриту // Тези пленуму правління акушерів – гінекологів України „Гнійно-запальні процеси в сучасній акушерсько- гінекологічній практиці”. – Запоріжжя, 15-16 вересня 1995р. - С.65.

  22. Іванюта Л. І., Іванюта С. О. Принципи діагностики та лікування неплідності у жінок // Вісник асоціації акушерів – гінекологів України.-№5-6(15).-2001.

  23. Грищенко В. И., Веселовский В. В. Вспомогательные репродуктивные технологии в Украине. Данные национального регистра за 1999 г. //Вісник акушерів –гінекологів України.-2002.-№2.-С. 16-23.


Надійшла до редакції 12 квітня 2005 р.

Схожі:

Лімфотропна терапія у лікуванні жіночої неплідності о.І. Дужа-Еластал, асп iconАдаптаційні реакції організму при лімфотропній терапії придатків матки о.І. Дужа-Еластал; В. Д. Зінчук; І. М. Медведєва; І. М. Лохоня
Значення інфекційно-запальних захворювань внутрішніх статевих органів та їх особливе місце у структурі загальної захворюваності жінок...
Лімфотропна терапія у лікуванні жіночої неплідності о.І. Дужа-Еластал, асп iconЗміст лекції згідно робочої програми
Роль детоксикаційної, загальнозміцнювальної та стимулювальної терапії. Боротьба з потягом. Роль психотерапії та соціотерапії. Терапія...
Лімфотропна терапія у лікуванні жіночої неплідності о.І. Дужа-Еластал, асп iconТематичний план проходження заочного циклу інтернатури лікарями-інтернами другого року навчання зі спеціальності "Загальна практика сімейна медицина" у 2012/2013 навчальному році терапІЯ
Використання малозатратних технологій в лікуванні терапевтичних хворих. Робота в денному стаціонарі поліклініки: структура відділення,...
Лімфотропна терапія у лікуванні жіночої неплідності о.І. Дужа-Еластал, асп iconТематичний план проходження заочного циклу інтернатури лікарями-інтернами другого року навчання зі спеціальності "Загальна практика сімейна медицина" у 2012/2013 навчальному році терапІЯ
Використання малозатратних технологій в лікуванні терапевтичних хворих. Робота в денному стаціонарі поліклініки: структура відділення,...
Лімфотропна терапія у лікуванні жіночої неплідності о.І. Дужа-Еластал, асп iconТематичний план проходження заочного циклу інтернатури лікарями-інтернами другого року навчання зі спеціальності "Загальна практика сімейна медицина" у 2012/2013 навчальному році терапІЯ
Використання малозатратних технологій в лікуванні терапевтичних хворих. Робота в денному стаціонарі поліклініки: структура відділення,...
Лімфотропна терапія у лікуванні жіночої неплідності о.І. Дужа-Еластал, асп iconУ водні джерела О. М. Маценко, асп. О.І. Маценко, асп
При цьому не допускати перевищення рівня забруднення щоб не виникали небажані наслідки в системі [1]
Лімфотропна терапія у лікуванні жіночої неплідності о.І. Дужа-Еластал, асп iconМ. М. Гривков**, інж.; М. В. Козинець*, асп.; І. В. Шелехов*, асп. Сумський державний університет. Ват «Сумихімпром»
України щодо впровадження інтелектуальних асутп все ще не відбувається, що становить значну загрозу для конкурентоспроможності вітчизняних...
Лімфотропна терапія у лікуванні жіночої неплідності о.І. Дужа-Еластал, асп iconМатематична модель перешкод при роботі асу газотурбінної електростанції в. В. Нечипорук *, асп.; А. В. Толбатов**, асп
Прикладом реалізації таких електростанцій є енергетичні установки, які розроблені І експлуатуються ват “Сумське мнво ім. М. В. Фрунзе”...
Лімфотропна терапія у лікуванні жіночої неплідності о.І. Дужа-Еластал, асп iconМатематична модель перешкод при роботі асу газотурбінної електростанції в. В. Нечипорук *, асп.; А. В. Толбатов**, асп
Прикладом реалізації таких електростанцій є енергетичні установки, які розроблені І експлуатуються ват “Сумське мнво ім. М. В. Фрунзе”...
Лімфотропна терапія у лікуванні жіночої неплідності о.І. Дужа-Еластал, асп iconТечение нелинейно-вязкой жидкости по вращающейся криволинейной поверхности е. А. Смирнов, асп.; Г. В. Рябчук, д -р т ехн н аук, проф.; А. С. Прокопенко, м л н аучн с отр
Е. А. Смирнов*, асп.; Г. В. Рябчук*, д-р техн наук, проф.; А. С. Прокопенко**, мл научн сотр
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи