Конспект лекцій з дисципліни "Інформаційні системи та технології у фінансових установах"
Скачати 1.02 Mb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО Освіти і НАУКИ УКРАїНи Сумський державний університет конспект лекцій з дисципліни "Інформаційні системи та технології у фінансових установах" для студентів спеціальності: 6.050100 "Фінанси" заочної форми навчання Затверджено на засіданні кафедри фінансів як конспект лекцій з дисципліни "Інформаційні системи та технології у фінансових установах". Протокол № 7 від 27.02.2007р. Суми Вид-во СумДУ 2007 Інформаційні системи та технології у фінансових установах: Конспект лекцій / Укладачі: О.О. Захаркін, М.Ю. Абрамчук, М.А. Деркач - Суми: Вид-во СумДУ, 2007.- 80с. Кафедра фінансів Зміст
вступ Мета і завдання дисципліни Мета дисципліни - формування системи знань в галузі організації та функціонування інформаційних систем фінансової сфери та методології автоматизованого розв'язання комплексів фінансових задач. ^ - вивчення інформаційних технологій в управлінні фінансами, систем обробки фінансової інформації, організації та методології розв'язання задач щодо фінансової діяльності в установах різного типу. ^ - фінансова інформація. У результаті вивчення даної дисципліни студент повинен: 1) знати сучасний стан і напрямки розвитку комп'ютерної техніки і програмних продуктів, їх найбільш важливі характеристики; 2) мати чітке уявлення про послідовність створення інформаційних технологій, розуміти суть основних етапів такого процесу; 3) уміти грамотно складати структурну схему інформаційної системи конкретного суб'єкта господарювання (банку, страхової компанії, підприємства тощо), залежно від їх особливостей, розподіляти функції між складовими частинами такої інформаційної системи; 4) уміти грамотно ставити (формулювати) завдання перед розробниками програмного забезпечення для будь-якого підприємства фінансової сфери; 5) упевнено працювати з різними прикладними програмними продуктами (пакетами) на персональному комп'ютері; бути підготовленим до самостійного освоєння програмних продуктів, необхідних у професійній діяльності фінансового працівника. Дисципліна "Інформаційні системи і технології у фінансових установах" вивчається на базі дисциплін "Гроші та кредит", "Фінанси підприємств", "Бухгалтерський облік", "Інвестування". Дисципліна "Інформаційні системи та технології у фінансових установах" вивчається в комплексі з такими дисциплінами "Фінансовий аналіз", "Банківський менеджмент", "Фінансовий ринок". Успішне освоєння дисципліни дозволить використати одержані знання на практиці та полегшить освоєння таких спеціальних дисциплін: "Фінансовий менеджмент", "Ринок фінансових послуг", "Податковий менеджмент" та інших. розділ 1 ^ Тема 1.1 Інформаційні системи та їх роль в управлінні економікою. Економічна інформація і засоби її описання Питання 1. Історія розвитку та еволюція становлення технічних засобів систем обробки інформації [1, с. 10; 2-4; 9; 10; 12] Історично механізація так званої «розумової діяльності» почалась із проведення обчислень над арабськими десятковими числами, що мали широке поширення в Європі на початку 16-го століття. Першими інструментами для проведення розрахунків були римський абак, китайський суан-пан, російська рахівниця, що служили для проведення обчислень з допомогою переміщення камінців, кісточок, монет тощо по направлених металевих прутиках. Загалом відоме слово «калькуляція» походить від римських «камінців для лічби», що на латині пишеться "calculi". В 1645 році Блез Паскаль вперше створив діючу механічну обчислювальну машину, в якій реалізував суматор на базі металевих шестерень. Вона ввійшла в історію під назвою машина Паскаля або арифметична машина і могла виконувати операції додавання та віднімання. Перші спроби управління механізмами пов'язані з ім'ям французького винахідника Жозефа Марі Жаккара, що запропонував у 1804 році для виготовлення шовкової тканини дуже тонкої фактури перфокарточний метод управління. В1945 році запрацювала перша електронно-обчислювальна машина «ЕНІАК» (Electronic Numerical Integrator and Computer) на електронних лампах, що була створена співробітниками Вищого технічного училища Пенсільванського університету Джоном Мочлі та Проспером Еккертом. Новий етап зменшення розмірів засобів обчислювальної техніки був пов'язаний з винаходом мікропроцесора та появою персонального комп'ютера. Ентузіастами нового комп'ютера відразу стали Пол Ален та Уїльям Гейтс. Вони вирішили, що машина потребує програмного забезпечення і швидко написали та запропонували для неї інтерпретатор з мови програмування BASIC. Програмне забезпечення мало успіх і Ален та Гейтс організували фірму Microsoft. Однак перший персональний комп'ютер було створено Стефаном Возняком та Стівеном Джобсом навесні 1977 року. Це був APPLE-2, що проклав шлях у життя індустрії персональних комп'ютерів. Питання 2. Розвиток інформаційних систем і технологій в Україні [1, с.36; 2, с. 35; 3; 4; 12] В 1951 році в Києві під керівництвом академіка Сергія Олексійовича Лебедева було створено першу електронно-обчислювальну машину "МЕСМ-1" на електронних лампах, що могла програмуватись з допомогою програм у двоїчних кодах та використовувала концепцію збереження програми в оперативній пам'яті. Незалежно від зарубіжних учених С.О. Лебедев розробив принципи побудови ЕОМ із збереженою у пам'яті програмою. Під його керівництвом створена перша в континентальній Європі ЕОМ, за короткий термін вирішені важливі науково-технічні завдання, чим започатковано радянську школу програмування. Опис МЕСМ був першим підручником з обчислювальної техніки у країні. Досвід організації та розвитку вітчизняних банківських технологій важко порівнювати із світовою практикою, адже він триває всього десять років. Увесь цей час, формування вітчизняних автоматизованих банківських систем, йшло паралельно з розвитком інституту комерційних банків в Україні. На даному етапі розвитку банківської справи автоматизувати тільки ведення бухгалтерського обліку в банку вже недостатньо - необхідний комплексний підхід до автоматизації діяльності всіх підрозділів банку, зокрема, управлінської ланки, враховуючи відділи маркетингу, економічного аналізу, керування ризиками, служби безпеки і т.д. Питання 3. Поняття інформації та інформаційного процесу [1, с.41; 2, с.27; 3, с.13; 4; 8-10; 12] Інформація - відомості про процеси, що відбуваються у навколишньому середовищі, які сприймають живі організми, управляючі машини та інші інформаційні системи. Слово "інформація" латинське. За довге життя його значення еволюціонувало, то розширюючи, то гранично звужуючи свої межі. Спочатку під словом "інформація" мали на увазі: "уявлення", "поняття", потім - "відомості", "передача повідомлень". Останніми роками вчені вирішили, що звичайне (всіма прийняте) значення слова "інформація" занадто еластично, розпливчасто, і дали йому таке значення: "міра визначеності в повідомленні". Поняття "системи" у загальному випадку можна розглянути як "сукупність засобів, за допомогою яких вирішується проблема". Фінанси (від лат. - fіnancіa - платіж) - у широкому розумінні - економічні відносини, пов'язані з формуванням, розподілом, перерозподілом і використанням централізованих і децентралізованих фондів коштів з метою виконання функцій і завдань різних економічних суб'єктів. Таким чином, інформаційні системи у фінансах - це сукупність засобів, за допомогою яких вирішуються проблеми збільшення міри визначеності (або зняття невизначеності) у процесах, пов'язаних з економічними відносинами, виникаючими при формуванні розподілі, перерозподілі і використанні грошових коштів. ^ – відображення економічних явищ, не пов'язане з конкретним завданням управління і з певним споживачем. Економічні дані стають інформацією, якщо їх споживач розв'язує певне завдання управління. Іншими словами, економічна інформація – це економічні дані, які використовуються в управлінні. Питання 4. Класифікація фінансової інформації [1, с.44; 2, с.53; 3, с.15; 4; 8-10; 12] Залежно від аспектів відображення та компонентів знака, до яких належить інформаційна величина, розрізняють такі види інформації:
Питання 5. Основні властивості фінансової інформації [1, с. 49; 4; 12] Інформація повинна володіти рядом властивостей, основні з яких: точність, вірогідність, оперативність. У понятті інформації присутні два боки: кількісний та якісний. ^ - це міра зменшення невизначеності деякої ситуації. Кількість інформації виміряється в "бітах" або "байтах". Уперше поняття "біт" у теорію інформації ввів К. Шеннон. Біт відповідає мінімальному обсягу інформації і являє собою двійковий розряд, що може набирати значення 0 або 1 (так/ні, включений /виключений і т.д.). Як правило, на практиці застосовується одиниця інформації має назву "байт". Один байт являє собою вісім послідовних бітів. Це пов'язане з тим, що в одному байті можна закодувати (шляхом різних комбінацій 0 і 1) значення одного символа з 256 можливих (256 = 28). Більш великими одиницями інформації є кілобайт (Кбайт), що дорівнює 1024 (1024 = 210) байтам, мегабайт (Мбайт), що дорівнює 1024 кілобайт = 220 байт, гігабайт (Гбайт), що дорівнює 1024 мегабайт = 230 байт. Можна відзначити, що одна сторінка тексту, набраного в редакторі MS Word, на якій розміщено близько 2500 знаків, у пам'яті ЕОМ займає обсяг 5 -10 Кбайтів. Різні обсяги інформації передаються по каналах зв'язку, і кількість переданої через канал інформації не може бути більше його пропускної здатності.  Рисунок 1.1 - Загальна схема передачі інформації Кількісний підхід - найбільш розроблена галузь теорії інформації, але разом з тим він є обмеженим, однобічним. Так відповідно до кількісної теорії, сукупність 100 букв, наприклад, фраза із газети, п'єси Шекспіра або теореми Ейнштейна, має в точності однакову кількість інформації, хоча відрізняється за своєю цінністю. ^ являє собою її цінність із погляду одержувача інформації. Для ілюстрації цього визначення можна привести наступний приклад. Пасажири їдуть в автобусі. Водій повідомляє зупинку. Дехто виходить, інші не звертають уваги на слова водія - передану їм інформацію. Чому? Тому що інформація тут має різну цінність для одержувачів, у ролі яких у цьому прикладі виступають пасажири. Вийшов той, для кого інформація була цінна. Розділ 2 Основи розроблення та реалізації інформаційних технологій у фінансових установах ^ Питання 1. Поняття "інформаційної технології", її основні елементи та властивості [1, с.67; 2, с.411; 3, с. 164; 4; 8-10; 12] Слово "технологія" походить від грецького "techne", що означає мистецтво, майстерність, уміння, і грецького слова "logos" - поняття, навчання. Інформаційна технологія - сукупність процесів циркуляції та переробки інформації і опис цих процесів. Основними властивостями інформаційної технології є:
Доцільність - головна мета реалізації інформаційної технології полягає в підвищенні ефективності виробництва на базі використання сучасних ЕОМ, розподіленій обробці інформації, використанні розподілених баз даних, різних інформаційних обчислювальних мереж, шляхом забезпечення циркуляції та переробки інформації. Питання 2. Основні компоненти та структура інформаційної технології [1с.71; 2 с.414; 3, с.164] Компоненти і структура:
^ - сукупність апаратних засобів автоматизації, системного та інструментального програмного забезпечення на основі яких реалізуються підсистеми зберігання і переробки інформації. Взаємодія із зовнішнім середовищем - взаємодія інформаційної технології з об'єктами управління, взаємодіючими підприємствами і системами, наукою, промисловістю програмних і технічних засобів автоматизації. Цілісність - інформаційна технологія є цілісною системою, здатною вирішувати завдання, окремо не властиві жодному з її компонентів. Реалізація в часі - забезпечення динамічності розвитку інформаційної технології, її модифікація, зміна структури, врахування нових компонентів. Питання 3. Етапи реалізації інформаційних технологій [1, с. 82; 2, с.434; 3] Весь інформаційний технологічний процес, як і будь-який інший технологічний процес складається з технологічних операцій. У нашому випадку можна виділити операції збору і введення вихідних даних у обчислювальну систему, операції розміщення і зберігання даних у пам'яті системи, операції обробки даних з метою отримання результатів і операції видачі даних у вигляді, зручному для сприйняття користувачем. Технологічний процес можна розділити на 4 укрупнених етапи: 1) початковий або первинний, у який входить збір вихідних даних, їх реєстрація; 2) підготовчий, що передбачає прийом інформації, її контроль, перенос на машинний носій, введення в пам'ять ЕОМ; 3) основний - безпосередньо обробка інформації і виведення результату в потрібній для користувача формі; 4) завершальний - контроль результатів обробки, їх передача іншим користувачам, розмноження і збереження. Питання 4. Способи збору і реєстрації фінансових даних [1, с.90; 2, с. 438] Операції збору і реєстрації даних здійснюються за допомогою різних засобів. Розрізняють такі способи збору і реєстрації даних:
Механізований - збір і реєстрація інформації здійснюється безпосередньо людиною з використанням найпростіших приладів (ваги, лічильники, мірна тара, прилади обліку часу і т.д.). Автоматизований - використання документів, які може зчитувати ЕОМ (наприклад штрих-код), реєстраційних автоматів, універсальних систем збору і реєстрації, що забезпечують сполучення операцій формування первинних документів і одержання машинних носіїв. Автоматичний - використається в основному при обробці даних у режимі реального часу (on-lіne). При цьому способі інформація надходить безпосередньо в ЕОМ у момент її виникнення (наприклад, курси валют та цінних паперів на фінансових ринках через мережу "Інтернет"). Залежно від напрямків, за якими пересилається інформація, розрізняють канали зв'язку:
При виборі найкращого способу передачі інформації враховуються об'ємні і тимчасові параметри доставки, вимоги до якості переданої інформації, трудові та вартісні витрати на передачу інформації. Питання 5. Форми технології обробки інформації за допомогою ЕОМ [1, с.90; 2, с.445; 3, с.176; 8-10] Існують різні форми технології обробки інформації за допомогою ЕОМ. Найбільше розповсюдженими формами є обробка даних у пакетному режимі, режимі реального часу (on-lіne), режимі поділу часу, регламентному режимі, запитальному режимі, діалоговому режимі, режимі телеобробки, інтерактивному режимі, однопрограмному, багатопрограмному (мультиобробка) режимах. Для користувачів фінансово-кредитної системи найбільш актуальні такі режими: реального часу, пакетний і діалоговий. Питання 6. Порівняльна характеристика різних режимів збору та обробки інформації [1; 2, с.90; 3, с.445; 4, с.176; 9-11] Пакетний режим. При використанні цього режиму користувач не має безпосереднього спілкування з ЕОМ. Збір і реєстрація інформації, її введення і обробка не збігаються за часом. Спочатку користувач збирає інформацію, формуючи її в пакети відповідно до виду завдань або іншою ознакою (як правило, це завдання неоперативного характеру, з довгостроковим терміном дії результатів рішення). Після завершення прийому інформації здійснюється її введення і обробка, таким чином, відбувається затримка обробки. Цей режим використається, як правило, при централізованому способі обробки інформації. Наприклад, у банку протягом першої половини операційного дня здійснюється прийом документів від клієнтів, банк працює на прийом даних. У другій половині дня зібрана і організована в пакети інформація направляється на обчислювальний центр для обробки. Передача може здійснюватися як у вигляді документів або машинних носіїв, так і по каналах зв'язку. ^ - режим, при якому існує можливість користувача безпосередньо взаємодіяти з обчислювальною системою в процесі роботи. Взаємодія користувача з обчислювальною системою у вигляді діалогу може бути багатоаспектною і визначатися різними факторами: мовою спілкування, активною або пасивною роллю користувача; часом відповіді; структурою діалогу і т.д. Якщо ініціатором діалогу є користувач, то він повинен мати знання по роботі із процедурами, форматами даних і т.п. Якщо ініціатор - ЕОМ, то машина сама повідомляє на кожному кроці, що потрібно робити з різноманітними можливостями вибору. Цей метод роботи називається "вибором меню". Він забезпечує підтримку дій користувача і пропонує їх послідовність. При цьому від користувача потрібно менша підготовленість. Режим меню часто використаються при введенні інформації на робочому столі фінансового працівника, для нього на екрані дисплея висвітлюється готовий документ із вільними графами, які заповнюються вихідними даними. Процес введення стандартизується і спрощується. Діалоговий режим вимагає певного рівня технічної оснащеності користувача, тобто наявність термінала або ЕОМ, пов'язаних із центральною обчислювальною системою каналами зв'язку. Цей режим використається для доступу до інформації, обчислювальним або програмним ресурсам. Можливість роботи в діалоговому режимі може бути обмежена в часі початку і кінця роботи, а може бути і необмеженої. Іноді розрізняють діалоговий і запитальний режими, тоді під запитальним розуміється одноразове звертання до системи, після якого вона видає відповідь і відключається, а під діалоговим - режим, при яких система після запиту видає відповідь і чекає подальших дій користувача. ^ Означає здатність обчислювальної системи взаємодіяти з контрольованими або керованими процесами в темпі протікання цих процесів. Час реакції ЕОМ повинен задовольняти темпу контрольованого процесу або вимогам користувачів і мати мінімальну затримку. Як правило, цей режим використаються при децентралізованій і розподіленій обробці даних. Приклад: на робочому столі операціоніста встановлений ПК, через який вся інформація з банківських операцій вводиться в ЕОМ банку в процесі її надходження. ^ передбачає можливість взаємодії з обчислювальною системою віддаленого користувача через різні типи обчислювальних мереж. Інтерактивний режим передбачає можливість двосторонньої взаємодії користувача із системою, тобто в користувача є можливість впливу на процес обробки даних. ^ передбачає здатність системи виділяти свої ресурси групі користувачів по черзі. Обчислювальна система настільки швидко обслуговує кожного користувача, що створюється враження одночасної роботи декількох користувачів. Така можливість досягається за рахунок відповідного програмного забезпечення. ^ характеризується визначеністю в часі окремих завдань користувача. Наприклад, одержання результатних зведень по закінченні місяця, розрахунок відомостей нарахування зарплати до певних дат і т.д. Строки рішення встановлюються заздалегідь за регламентом на противагу до довільних запитів. На завершальному етапі здійснюється контроль і випуск результатних документів, технічний бік якого буде розглянутий далі. |
Схожі:
 | Конспект лекцій з дисципліни "Інформаційні системи та технології у фінансових установах" для студентів спеціальності ... | | Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни "Інформаційні системи та технології у фінансових установах" для студентів спеціальності Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни "Інформаційні системи та технології у фінансових установах" / Укладач О. О.... |
| Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 міністерство освіти І науки україНи Затверджено на засіданні кафедри фінансів як конспект лекцій з дисципліни "Інформаційні системи і технології у фінансах" | | А. Л., Шаповалов, О. Б. Костенко, К. В. Кузьмичова Конспект лекцій з дисциплін: «Інформаційні системи І технології в туризмі» Конспект лекцій побудовано за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) |
| Конспект лекцій з дисципліни «Комп’ютерні інформаційні технології у світлотехніці» Конспект лекцій з дисципліни «Комп’ютерні інформаційні технології у світлотехніці» (для студентів 5 курсу денної І заочної форм навчання... | | Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства о.І. Колбасін конспект лекцій з курсу «комп'ютерні інформаційні технології в енергетиці» Колбасін О.І., Абраменко І. Г. Конспект лекцій з «Комп'ютерні інформаційні технології в енергетиці» (для слухачів другої вищої освіти... |
| Методичні вказівки до організації самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни Методичні вказівки до організації самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Інформаційні системи та технології у фінансових... | | Конспект лекцій з дисципліни «Системи управління транспортом» Конспект лекцій з дисципліни «Системи управління транспортом» (для студентів 5 курсу всіх форм навчання напряму підготовки 1004 «Транспортні... |
| Конспект лекцій з дисципліни «автоматизовані системи управління на транспорті» Конспект лекцій з дисципліни «Автоматизовані системи управління на транспорті» (для студентів 4 курсу всіх форм навчання напряму... | | Конспект лекцій з дисципліни «Інформаційні мережі» Конспект лекцій з дисципліни «Інформаційні мережі» для студентів 3 курсу денної форми та 4 курсу заочної форми навчання напряму 080101... |