Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою icon

Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою




Скачати 155.79 Kb.
НазваМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Дата14.07.2012
Розмір155.79 Kb.
ТипДокументи



Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою:


«Артеріальні гіпертензії. Ессенціальна артеріальна гіпертензія.

Загальні принципи терапії.

Гіпертензивні кризи. Загальні принципи терапії. Невідкладна допомога. »


Донецьк - 2008

Актуальність теми

Артеріальна гіпертонія (АГ) є однією із серйозніших медичних проблем, що обумовлено її широкою поширеністю, високим ризиком важких поразок життєво важливих органів, що ведуть до порушення працездатності, зниження якості життя хворих і високої смертності. АГ вважається ведучим фактором ризику розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС), інсультів, ниркової недостатності й атеросклеротичних поразок периферичних артерій. Крім того, АГ є однією з головних причин застійної серцевої недостатності (ЗСН).


^ Загальна мета - уміти діагностувати і лікувати гіпертонічну хворобу (ГХ).

Конкретні цілі

Вихідний рівень знань-умінь

Уміти:

1.Виділити основні синдроми ГХ на підставі даних скарг, анамнезу, фізикального дослідження. Поставити попередній діагноз.


1. Збирати й оцінювати скарги й анамнез, проводити фізикальне обстеження хворих з патологією серцево-судинної системи (кафедра пропедевтичної терапії).

2. Скласти план додаткових досліджень, інтерпретувати їх результати.

2. Визначати необхідний обсяг і послідовність лабораторних і інструментальних методів дослідження, оцінювати їхні результати (кафедра госпітальної терапії).

3. Провести диференціальну діагностику ГХ із симптоматичними гіпертензіями. Сформулювати остаточний діагноз

3. Розпізнавати синдроми при захворюваннях серцево-судинної системи (кафедра госпітальної терапії).

4. Діагностувати ускладнення ГХ, визначити характер кризів. Надати невідкладну допомогу при них.

4. Розпізнавати синдроми при невідкладних станах у кардіології (кафедра госпітальної терапії).

5. Обґрунтувати і скласти план лікування хворого на ГХ.

5. Застосовувати засоби етіологічної, патогенетичної і симптоматичної терапії (кафедра фармакології, кафедра госпітальної терапії).

6. Провести експертизу працездатності, визначити прогноз, намітити програму профілактики і реабілітації хворих на ГХ

6. Провести експертизу працездатності в клініці внутрішніх хвороб (кафедра госпітальної терапії).


Для того, щоб з'ясувати, чи відповідає вихідний рівень Ваших знань і умінь необхідному, пропонується виконати ряд завдань. Правильність рішення деких з них перевірте за еталоном відповідей, інші вирішите самостійно.

Завдання 1.

Хвора Н., 47 років, звернулася зі скаргами на нудоту, частий головний біль, почуття ваги в голові, запаморочення, миготіння перед очима, болю в ділянці серця. Об'єктивно: зсув межі відносної тупості серця вліво на 1,5 см, посилений верхівковий поштовх, акцент II т. над аортою. АТ 180/100 мм рт.ст. ЕКГ: відхилення ел. осі вліво, QRS>0,09'', RV6+SV1 = 35 мм, елевація сегмента ST, негативний з.Т у V5, V6, I, II, avL відведеннях, RV6>RV5.

1. Що є характерним у хворої для синдрому АГ?

1.1. Підвищені цифри АТ

1.2. Головний біль

1.3. Запаморочення

1.4. Миготіння перед очима

1.5. Нудота

2. Про що свідчать ЕКГ-зміни?

2.1. Про систолічне перевантаження лівого шлуночка

2.2. Про діастолічне перевантаження лівого шлуночка

2.3. Про ознаку Соколова-Лайона

2.4. Про блокаду передньої лівої гілки пучка Гіса

2.5. Про інфаркт міокарда без з.Q.

3. Зсув лівої межі відносної тупості серця у хворої свідчить про:

3.1. Гіпертрофію лівого шлуночка

3.2. Гіпертрофію правого шлуночка

3.3. Гіпертрофію лівого і правого шлуночків

3.4. Гіпертрофію лівого шлуночка і лівого передсердя

3.5. Гіпертрофію правого шлуночка правого передсердя

Еталон відповідей :1.1, 2.1, 3.1

Завдання 2

Під час медичного обстеження на підприємстві у вантажника Н., 25 років, виявлене підвищення АТ на руках 180/100 мм рт.ст., на ногах 150/80 мм рт.ст. Виявлений систолічний шум вздовж лівого краю груднини. Цеховим лікарем хворий узят під ''Д'' нагляд.

1. Ваш попередній діагноз?

1.1. Коарктація аорти

1.2. Гіпертонічна хвороба

1.3. Хвороба Такаясу

1.4. Стеноз устя аорти

1.5. Стеноз устя легеневої артерії

2. Яке дослідження найбільш інформативне для уточнення діагнозу?

2.1. Аортографія.

2.2. ЕКГ.

2.3. ЕХОКГ

2.4. Трансезофагеальна ЕХОКГ.

2.5. Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки.

3. Як оцініти працездатність хворого?

3.1. Тимчасово втрачена (на період обстеження)

3.2. Стійко втрачена (у зв’язку з тяжким захворюванням)

3.3. Знижена (потребує зміни роботи на більш легку)

Еталон відповідей : 1.1, 2.1, 3.3.

Завдання 3

Хворий З., 42 років, страждає на ГХ 8 років. Звернувся на прийом зі скаргами на головний біль, що раптово підсилюється, запаморочення, однократно була блювота. При огляді: збуджений, АТ 180/95 мм рт.ст., пульс 86 уд/хв. Лікар запідозрив гіпертонічний криз.

1. Який препарат є першочерговим у даній ситуації ?

1. Ніфедипін.

2. Ренітек.

3. Гіпотіазид.

4. Анаприлін.

5. Апровель.

Завдання 4

Хвора 69 років, після проведеного лікування з приводу ГХ, напередодні виписки раптово, після фізичного навантаження, відзначила появу різкого болю в лівій половині грудної клітки з іррадіацією до спини, задишку, потім ядуху. Хвора порушена, сидить біля вікна, дифузний ціаноз, пульс 120 уд/хв, АТ 100/70 мм рт.ст. Тони серця глухі, акцент II тону на легеневій артерії, ЧДР 40 на хв. Дихання ослаблене, везикулярне, дрібні і середньо пухирчасті вологі хрипи. При огляді виявлений варикоз нижніх кінцівок, пастозність гомілок. На ЕКГ зареєстроване перевантаження правого передсердя.

1. Про яке ускладнення можна думати?

1.1. ТЕЛА.

1.2. Напад бронхіальної астми.

1.3. Інфаркт міокарда.

1.4. Розшаровуюча аневризма аорти.

1.5. Гостра пневмонія.

2. Яке першочергове дослідження необхідне для уточнення діагнозу?

2.1. ЕКГ у динаміці.

2.2. Аналіз крові.

2.3. ЕХОКГ.

2.4. Рентгенографія органів грудної клітки

2.5. Визначення трансаміназ сироватки крові.

3. Яка з приведених схем невідкладної допомоги є найбільш доцільною?

3.1. Морфін, нітрогліцерин з допаміном, лазикс, оксигенотерапія

3.2. Морфін, анальгін, нітрогліцерин з допаміном, строфантин, еуфілін, гемодез, АТФ.

3.3. Морфін, анальгін, нітрогліцерин з допаміном, строфантин, еуфілін.

3.4. Анальгін, еуфілін, строфантин, гемодез, АТФ, лазикс.

3.5. Анальгін, строфантин, АТФ, гемодез.

Завдання 5

Хворий П., 47 років, вантажник, виписаний зі стаціонару кардіологічного відділення з діагнозом: ІХС: стенокардія напруги, ФК3. Атеросклеротичний і постінфарктний (крупновогнещеві рубці нижньої стінки лівого шлуночка невідомої давнини) кардіосклероз, Н2А.

Який трудовий прогноз для цього хворого?

1. Продовжувати працювати за спеціальністю.

2. Оформлення на МСЕК для встановлення групи інвалідності.

3. Підлягає лікуванню в реабілітаційному відділенні

4. Продовження л/л за місцем проживання до 4 міс.

5. Санкурлікування, далі - робота за спеціальністю.


Література для самоконтролю

Інформацію, що необхідна для формування базисних знань-умінь, можна знайти в наступних матеріалах:

  1. Арабідзе Г.Г., Бєлоусов Ю.Б., Коропів Ю.А. Артеріальна гіпертонія.- М.:Ремедіум, 1999.- с.8-104.

  2. Голубченко О.К. Внутрішні хвороби: Посібник до практичних занять.- Київ.: Вища школа, 1998.- с. 126-137.

  3. Децик Ю.І. Пропедевтика внутрішніх хвороб.- Київ.: Здоров’я‚ 1998

  4. Метелиця В.І. ''Довідник по клінічній фармакології серцево-судинних лікарських засобів'', М.: Мед. Практика, 1996- С.211-382.

  5. Орлов В.Н. Посібник з ЕКГ. М., Медицина, 1998 р.

  6. Приказ МОЗ Украины № 455 от 13.11.01.- Баланс.-2002.-№1-2.-С.43-50.

Зміст навчання

Інформацію, необхідну для засвоєння знань-умінь, можна знайти в наступних літературних джерелах:

  1. Сучасні підходи до лікування артеріальної гіпертонії. / О.І.Дядик. - Методичні рекомендації. - Донецьк, 1999 р.

  2. Дядик О.І. Багрій А.Е. Артеріальні гіпертензії в сучасній клінічній практиці. Донецьк.:КП Регіон,2002 - С.52-94.

  3. Кушаковський М.С. Гіпертонічна хвороба і вторинні артеріальні гіпертензії. М., Медицина, 1982 .- 207с.

  4. Шхвацабая І.К. Гіпертонічна хвороба // У кн.: ''Рук. по кардіології / Під ред. Е.І.Чазова.- Т.3- М.: Медицина, 1992.- с. 147-195.

  5. Хвороби органів кровообігу: Керівництво для лікарів /Під ред. Е.И.Чазова.- М.: Меди-цина, 1997.- С. 311-359.

  6. Арабидзе. Г.Г. Гипертонические кризы// Кардиология.-1999.-№10.- с.86-90

  7. Коломиец В.В. Гипертонические кризы// Укр. Кард. Журн.-1999.-№ 3.-с.34-38.

  8. Лекції за темою.

  9. Граф логічної структури (Додаток 1)

  10. Тактичний алгоритм (Додаток 2)

Додаткова література

  1. Задионченко В.С. Гипертонические кризы //тер. Арх..-1998.-№8.-С.72-74

  2. Сіренко Ю.М. Артеріальна гіпертензія, Київ,2002.- 111с.

  3. Дядык А.И Влияние ингибиторов АПФ на гипертрофию левогожелудочка сердца у больгных артериальными гипертониями (обзор)// Тер. Арх.-1996.-№8.-с.65-68

  4. Дядык А.И Влияние блокаторов кальциевых каналов на гипертрофию левогожелудочка сердца у больгных артериальными гипертониями (обзор)// Кардиология.-1995.-№2.-с.68-72

  5. Дядык А.И. Роль холтеровского мониторирования ЭКГ в диагностике синкопальных состояний// Тер. Арх.-1991.-№2.-С.60-62


^ ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ, ЩО ПОВИННІ ЗАСВОЇТИ ЛІКАРІ - ІНТЕРНИ:

  1. Визначення ГХ і її клінічна картина.

  2. Фактори ризику серцево-судинних захворювань

  3. Поразки органів, що обумовлені АГ

  4. Патогенез ГХ.

  5. Ускладнення АГ

  6. Патогенез і клінічні прояви гіпертонічних кризів

  7. Симптоматичні АГ. Основні діагностичні критерії, що використовуються для диференціальної діагностики ГХ.

  8. Класифікація за рекомендацією ВООЗ-ІАГ 1999р.

  9. Тактика вибору лікарської лікувальної програми

  10. Класи антигіпертензивних засобів, що використовуються для лікування АГ.

  11. Характеристика лікарських препаратів, що використовуються для лікування АГ.

  12. Прогноз, працездатність, первинна і вторинна профілактика ГХ.


Після засвоєння питань до теми пропонується переходити до рішення навчальних задач.


Навчальні задачі

Задача № 1

Хворий Е., 52 років, відзначає біль в потиличній ділянці, а також загруднинний. При обстеженні АТ 200/100 мм рт.ст. Акцент II тону на аорті. Живіт м'який, ліворуч від пупка вислуховується систолічний шум. На ЕКГ – гіпертрофія лівого шлуночка, хронічна коронарна недостатність. На екскреторній урограмі окклюзійна поразка лівої ниркової артерії. В аналізі сечі – лейкоцити до 15-20 у п/зору.

1. Ваш діагноз?

1.1. ГХ, повільно-прогресуючий перебіг.

1.2. Хронічний пієлонефрит.

1.3. Ренопаренхіматозна гіпертонія.

1.4. Реноваскулярна гіпертонія.

1.5. Систолічна артеріальна гіпертензія.

2. Ваша тактика?

2.1. Оперативне лікування стенозу ниркової артерії

2.2. Призначити уроантисептики.

2.3. Призначити нітрати.

2.4. Призначити антикоагулянти.

2.5. Призначити антигіпертензивну терапію.

Еталон відповіді: 1.4, 2.1.

Задача № 2

Хворий З., 67 років, що страждає на ГХ II ступеня 26 років, доставлений у санпропускник через годину після нападу інтенсивного болю в ділянці груднини з поширенням у епігастральну і міжлопаточну ділянки. Стан важкий. Адинамічний, стогне. АТ 110/60 мм рт.ст. на правій руці, пульс 90 уд/хв. На лівій руці пульс, АТ не визначаються. Уздовж лівого краю груднини вислухується протодіастолічний шум. ЕКГ: гіпертрофія лівого шлуночка, ішемія в ділянці бокової стінки. ЕХОКГ: регургітація на аортальному клапані, розширення тіні аорти і рідина в порожнині перикарда.

1.Що у хворого імовірніше усього має місце?

1.1. Гострий інфаркт міокарда.

1.2. Розшаровуюча аневризма аорти.

1.3. ТЕЛА.

1.4. Тромбоз лівої підключичної артерії.

1.5. Гострий перикардит.

2. Яке дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу?

2.1. Аортографія.

2.2. ЕКГ.

2.3. ЕХОКГ.

2.4. Комп'ютерна томографія.

2.5. Магниторезонансна томографія.

3. Який вид лікування показаний хворому?

3.1. Фізіотерапевтичне.

3.2. Спостереження.

3.3. Хірургічне.

3.4. Комбіноване.

3.5. Медикаментозне.

Задача № 3

Хворий П., 62 років, звернувся до поліклініки зі скаргами на загруднинний стискаючого характеру біль, задишку в спокої. Страждає на ГХ більш 20 років. Об-но: тони серця приглушені, АТ 135/95 мм рт.ст., пульс 98 уд/хв. Над легенями в нижньо-бокових відділах прослухуються дрібнопухирчасті, вологі хрипи, ЧДР 28 на хв. На ЕКГ у відведеннях V1-6 реєструється шлуночковий комплекс типу QS, там же елевація сегменту ST.

1. Про яке ускладнення можна думати у даного хворого?

1.1. ТЕЛА.

1.2. Гострий інфаркт міокарда.

1.3. Гостра пневмонія.

1.4. Спонтанний пневмоторакс.

1.5. Перикардит.

2. Препарати якої групи показані хворому в даній ситуації?

2.1. Нітрати

2.2. Серцеві глікозиди.

2.3. Діуретики.

2.4. ?-адреноблокатори.

2.5. Блокатори кальцієвих каналів

Задача № 4

Хвора З., 61 року, знаходиться в ревматологічному відділенні з приводу ревматизму, активної фази, ІІ ст., поворотного ревмокардиту. Сукупного аортального пороку серця з перевагою недостатності, миготливої аритмії, Н 2Б-3. Протягом декількох місяців у хворої підвищився АТ до 160/55 мм рт.ст.

Чим пояснити гіпертензію у хворої?

  1. Активністю ревмопроцеса.

  2. Вираженою серцевою недостатністю.

  3. Наявністю стенозу устя аорти.

  4. Наявністю аортальної недостатності.

  5. Порушенням ритму.

Задача № 5

Хворий Л., 47 років, страждає на цукровий діабет, ожиріння ІІІ ст., курить. Занедужав гостро, із самого початку захворювання відзначає високі цифри АТ (max 230/110 мм рт.ст.). Обстежений: симптоматична гіпертонія виключена. На ЕКГ – електрична ось відхилена різко вліво (Рa=-32о). Блокада передньої лівої гілки п. Гіса. Очне дно: звуження артеріол. Хворому призначений еналаприл у дозі 80 мг/на добу. Моніторування АТ протягом 2-х тижнів значного зниження АТ не виявило.

До якої групи ризику можна віднести хворого?

  1. Група дуже високого ризику.

  2. Група високого ризику.

  3. Група помірного ризику.

  4. Група низького ризику.

  5. Немає факторів ризику.

Задача № 6

До лікаря-терапевта звернулася хвора К., 56 років, із проханням заповнити санаторно-курортну карту для лікування на бальнеологічному курорті. Лікар, з урахуванням діагнозу хворої (ІХС: Стенокардія напруги, ФКІ. Постінфарктний кардіосклероз. Біфасцикулярна блокада лівої ніжки п.Гіса (блокада передньої і задньої гілки лівої ніжки п.Гіса) НI. Гіпертонічна хвороба II ст. Супутній д-з: Цукровий діабет, тип II.), засумнівалася в правомочності своїх дій. Однак, за настійною вимогою хворої, санаторно-курортну карту заповнила. Хвору повернули через наявність протипоказань для санаторно-курортного лікування. На ім'я відділу охорони здоров’я надійшов лист із проханням розібратися в показаннях до санаторно-курортного лікування.

1. Що є протипоказанням для лікування на бальнеологічному курорті для даної хворої?

1.1. Біфасцикулярна блокада лівої ніжки п.Гіса;

1.2. Післяінфарктний кардіосклероз;

1.3. Гіпертонічна хвороба ІІ ст;

1.4. Цукровий діабет, тип II;

2. Хто буде оплачувати витрати хворої, що пов'язані з поїздкою в санаторій і придбанням путівки?

2.1. Лікар, що заповнив санаторно-курортну карту;

2.2. Відділ охорони здоров’я, у веденні якого працює лікар;

2.3. Адміністрація санаторію;

2.4. Хвора, що настояла на заповненні санаторно-курортної карти;

2.5. Ніхто.

3. Що є протипоказанням для напрямку хворих на бальнеологічні курорти?

3.1. ГХ ІІ ст;;

3.2. Ревматизм, неактивна фаза;

3.3. Атеросклеротичний кардіосклероз;

3.4. ІХС: Стенокардія, ФКII

3.5. Міокардитичний кардіосклероз.


Короткі методичні вказівки до роботи інтернів на занятті

Лікарі-інтерни беруть участь в ранковій конференції. На конференції заслуховується доповідь чергового лікаря. Звертається увага на важких хворих з даною патологією. Підсумок підводить завідувач кафедри.

На початку заняття шляхом тестового контролю визначається початковий рівень знань-умінь лікарів-інтернів. При необхідності проводиться корекція знань-умінь викладачем.

Потім лікарями-інтернами здійснюється курація хворих за темою заняття: опит, огляд, фізикальне обстеження хворих, ознайомлення та інтерпретація додаткових методів дослідження, постановка діагнозу, призначення лікування, невідкладних заходів, розв'язання питань тактики, профілактики, лікарської трудової експертизи. Лікарі-інтерни працюють самостійно під контролем викладача. Після чого проводиться клінічний розбір хворих, що самостійно курировали за темою заняття. Куратори докладають результати свого дослідження, свої висновки. Проводиться обговорення в групі лікарів-інтернів під керівництвом викладача. При необхідності обговорюються деякі теоретичні питання.

Далі здійснюється тестовий підсумковий контроль. Підводяться підсумки заняття, оповіщаються результати контролю знань-умінь.


Технологічна карта практичного заняття




Етапи

Час

Хвил

Учбові посібники

Місце проведення занять

Засоби навчання

Устаткування

1

Ранкова конференція. Доповідь чергового лікаря. Обговорення хворих, що надійшли і важких хворих

30

Хворі, історії хвороби.

Слайдоскоп.

Конференц-зал.

2

Визначення вихідного рівня знань-умінь

20

Тестові завдання за темою




Навчальна кімната

3

Семінар – клінічний розбір

90

Таблиці, малюнки, схеми, історії хвороб, алгоритми





Навчальна кімната,

палати

4

Курація хворих, клінічний розбір

155

Хворі, історії хвороби, дані лабораторних і інструментальних досліджень




Палати, навчальні кімнати

5

Тестовий підсумковий контроль

15

Тести для підсумкового контролю




Навчальні кімнати

6

Підведення підсумків заняття.

10







Навчальні кімнати.


У зв'язку з рубіжним і підсумковим тестовим контролем, що проводиться на кафедрі, приводяться для рішення ряд тестів (Додаток 3).

Додаток 3

Підсумковий тестовий контроль


Тест №1

Хвора Т., 38 років, після пологів обстежилася в уролога з приводу болю у поперековій області. 6 місяців тому при виході з приміщення з'явилося запаморочення, миготіння ''мушок'' перед очима. При обстеженні: АТ 180/100 мм рт.ст. Тони серця звучні, акцент ІІ тону на аорті. Органи черевної порожнини без особливостей. Симптом Пастернацького слабко позитивний по обидва боки. Загал. ан. сечі: відн. Щільн. 1012, білок 0,035 г/л, лейк. 10-12 у п/зр, ер. – 1-2 п/зр. На ЕКГ – непрямі ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. Очне дно – норма. УЗД нирок – пієлокалікоектазія.

Ваш діагноз?

  1. Реноваскулярна гіпертонія

  2. Ренопаренхіматозна гіпертонія.

  3. ГХ, швидкопрогресуючий перебіг.

  4. ГХ ІІ ст., повільно-прогресуючий перебіг

  5. НЦД за гіпертонічним типом.

Тест № 2

У процесі обстеження хворого з АГ на ЕКГ виявлений у I, V2-6 відведеннях зубець U, амплітуда якого досягає 3-7 мм.

Ваш попередній діагноз?

  1. Ренопаренхіматозна АГ.

  2. Гіпертонічна хвороба.

  3. Вазоренальна АГ.

  4. Феохромоцитома.

  5. Первинний альдостеронізм (синдром Кону).

Тест № 3.

У хворого В., що страждає на хрон. мезангіопроліферативний гломерулонефрит, непохитно підвищений АТ і складає 180/95 мм.рт.ст. Визначається набряклий синдром і порушення азотовидільної функції нирок.

Який сечогінний препарат використовувати не можливо?

  1. Верошпірон.

  2. Фуросемід.

  3. Урегіт.

  4. Гіпотіазид.

  5. Модуретик.

Тест № 4

Хвора Л., 28 років, звернулася до терапевта з терміном вагітності 32 тижня в зв'язку з підвищенням АТ до 170/95 мм рт.ст.

Яка група антигіпертензивних препаратів хворій не показана?

  1. Блокатори кальцієвих каналів.

  2. ?-адреноблокатори.

  3. Інгібітори АПФ.

  4. ?-адренергічні блокатори.

  5. Препарати центральної дії.

Схожі:

Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconВнутрішньогоспітальна пневмонія актуальність теми
Методичні вказівки для самостійної роботи лікарів – інтернів терапевтів за темою
Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconВібраційна хвороба. Хвороби, викликанні переохолодженням
Методичні вказівки для самостійної роботи лікарів – інтернів терапевтів за темою
Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою
«Клінічна фармакологія нестероїдних протизапальних засобів, глюкокортикоїдів, цитостатиків.»
Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою
«Клінічна фармакологія нестероїдних протизапальних засобів, глюкокортикоїдів, цитостатиків.»
Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Бронхіальна астма та її ускладнення приступ бронхіальної астми. Астматичний статус.”
Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Бронхіальна астма та її ускладнення приступ бронхіальної астми. Астматичний статус.”
Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Синдром нічного апное. Дихальна недостатність. Класифікація діагностичні критерії”
Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою
Спондилоартрити. Анкілозуючий спондилоартрит. Псоріатичний артрит. Реактивні поліартрити. Хвороба Рейтера
Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів роботи за темою
«Інфекційний ендокардит. Сучасні особливості перебігу. Диференційна діагностика. Тактика лікування.»
Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою
Враховуючи це, кожен лікар, будь-якої спеціальності зустрічається з ревматологічними захворюваннями І проблемами вибору методів обстеження...
Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Хронічне обструктивне захворювання легень. Класифікація. Критерії бронхіальної обструкції. Програми лікування. Покази до госпіталізації....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи