Методичні вказівки для лікарів -інтернів терапевтів за темою icon

Методичні вказівки для лікарів -інтернів терапевтів за темою




Скачати 179.01 Kb.
НазваМетодичні вказівки для лікарів -інтернів терапевтів за темою
Дата14.07.2012
Розмір179.01 Kb.
ТипДокументи



Методичні вказівки для лікарів –інтернів терапевтів за темою:


«ХВОРОБИ МІОКАРДА, МІОКАРДИТИ»


Донецьк - 2008

Актуальність теми

В останні роки відзначається збільшення числа некоронарогенних захворювань міокарда, серед яких ведуче місце займають міокардити. Статистичні дані про захворюваність міокардитом дуже неоднорідні. За даними різних авторів, ознаки міокардиту виявляються від 3 до 10% усіх розтинів. Проблема діагностики міокардитів є дуже складною, що порозумівається різним трактуванням поняття міокардит, відсутністю єдиних клінічних діагностичних критеріїв, труднощами проведення прижиттєвого морфологічного дослідження., неоднозначними підходами до лікування.

^ Загальна мета – уміти діагностувати міокардит, призначити відповідне лікування.

Конкретні цілі

Вихідний рівень знань – умінь

Уміти:

1. Виділити на основі скарг, анамнезу і об'єктивного дослідження основні синдроми міокардитах. Поставити попередній діагноз.

1. Збирати і оцінювати скарги і анамнез, провести фізикальне обстеження хворих, інтерпретувати отримані дані (кафедра госпитальної терапії).

2. Скласти план лабораторних та інструментальних досліджень, інтерпретувати отримані результати.

2. Оцінювати результати інструментальних і лабораторних методів дослідження в кардіології (кафедра госпітальної терапії).

3. Провести диференціальну діагностику міокардиту; поставити остаточний діагноз.

3. Розпізнати синдроми, що зустрічаються в клініці захворювань серцево-судинної системи (кафедра госпітальної терапії).

4. Обгрунтувати і скласти план лікування і уміти змінювати його в залежності від ефективності.

4. Вибрати групи ліків патогенетичної і симптоматичної терапії в кардіології (кафедра фармакології, госпітальної терапії).

5. Провести експертизу працездатності, визначити прогноз хворим на міокардит. Намітити програму профілактики і реабілітації хворих.

5. Провести експертизу працездатності в клініці внутрішніх хвороб (кафедра госпітальної терапії).


Для того, щоб ви могли усвідомити, чи відповідає вихідний рівень ваших знань і умінь необхідному, пропонується виконати ряд завдань. Правильність рішення завдання 1 перевірте за еталоном відповідей, інші вирішите самостійно.

Завдання 1.

Хвора В., 24 років, скаржиться на різко виражену задишку в спокої, що підсилюється при невеликому фізичному навантаженні, серцебиття, різку слабкість, тупий тривалий біль в ділянці серця, біль в суглобах. Хвора на туберкульоз легенів. При фізикальному обстеженні виявлений стан ортопное. Число подихів 28 на 1 хв. Дихання везикулярне. Межі серця: права на 1,5 см вправо від правого краю груднини, верхня 2 міжребір’я, ліва на 1 см вліво від серединно-ключичної лінії. Діяльність серця ритмічна, тони різко приглушені. ЧСС 100 на хвилину, АТ 100\70 мм. рт. ст Живіт м'який, безболісний, печінка біля краю реберної дуги. Після диференційного діагнозу больового синдрому в області серця в хворої діагностований ексудативний перикардит.

1.Як змінені межі відносної тупості серця у даної хворої ?

1.1. Зміщені вправо.

1.2. Зміщені нагору.

1.3. Зміщені вліво.

1.4. Зміщені вліво і нагору.

1.5. Зміщені вправо, нагору, вліво.

2. Які методи дослідження варто провести хворій для підтвердження діагнозу?

2.1. Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки, ЕКГ.

2.2. Радіоізотопну сцинтіграфію міокарда, ЕхоКГ.

2.3. ЕхоКГ, ЕКГ.

2.4. ЕКГ, загальний аналіз крові.

2.5. ЕКГ, біохімічний аналіз крові.

3.Яка Ваша тактика лікування ?

3.1. Призначення інгібіторів АПФ.

3.2. Призначення ріфампіцину, тубазіду.

3.3. Призначення антагоністів кальцію групи ніфедипіну.

3.4. Призначення нітратів.

3.5. Призначення -адреноблокаторів.

Еталони відповідей : 1.1.5, 2.3, 3.2.

Завдання 2.

Хворий К., 42 років, звернувся до дільничного лікаря зі скаргами на уперше виниклий стискаючий біль у нижній третині груднини з іррадіацією в ліву руку і задишку, що виникають при фізичному навантаженні (ходьбі на 200-300 м), що купіруються прийомом нітрогліцерину, серцебиття, загальну слабкість, головний біль. Загальний стан задовільний. Шкірні покриви звичайного кольору. Набряків немає. Над легенями везикулярне дихання. Межі відносної тупості серця: права - по правому краю груднини, верхня - 3 ребро, ліва - на 1 см уліво від середньоключичної лінії. Діяльність серця ритмічна, тони приглушені. АТ 140\ 85 мм рт ст., ЧСС 54 на 1 хв. Живіт при пальпації м'який, безболісний.

1. Які симптоми свідчать про наявність ангінального синдрому у хворого?

1.1. Головний біль.

1.2. Серцебиття.

1.3. Стискаючий біль за грудниною.

1.4. Розширення межі відносної тупості серця вліво.

1.5. Загальна слабкість.

2.Які методи дослідження варто провести хворому для підтвердження діагнозу?

2.1. Проба Майстра.

2.2. ЕКГ.

2.3. Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки.

2.4. ЕКГ проба з атропіном.

2.5. ФГДС.

3. Що показано хворому для купірування больового синдрому ?

3.1. Призначення тікліда.

3.2. Призначення серцевих глікозидів.

3.3. Призначення нітратів.

3.4. Призначення -адреноблокаторів.

3.5. Призначення інгібіторів АПФ

Завдання 3.

Хворий А. 52 років, вантажник, скаржиться на запаморочення, слабкість і задишку при значному фізичному навантаженні. Стан задовільний, в спокої ЧД 20 за хвил, ЧСС 60 за хвил, АТ 195/110 мм рт. ст. Дихання везикулярне. Границя серця не зміщени. Діяльність серця ритмічна, на верхівці перший тон ослаблений, акцент 2 тону на аорті. Живіт без особливостей, набряків нема. ЕКГ: ритм синусовий, PQ 0.26 с, QRS = 0.09”, ? (- 150), депресія сегмента ST на 0,5 мм у I, AVL, V5,V6. Rv5-v6>Rv4. На ЕХОКГ виявлена симетрична гіпертрофія ЛШ, помірне зниження систолічної його функції.

1. Який синдром обумовлює скарги хворого?

1.1. Артеріальна гіпертензія

1.2. Ангінальний синдром

1.3. Лівошлуночкова СН.

1.4. Правошлуночкова СН.

1.5. Тотальна СН

2. Про що свідчать ЕКГ – зміни у даного хворого?

2.1. Хронічна коронарна недостатність

2.2. Гострий ІМ

2.3. Гіпертрофія ЛШ

2.4. Гіпертрофія ПШ

2.5. АВ блокада 1 ступеню

2.6. Блокада передньої гілки лівої ніжки пучка Гіса.

3. Які додаткові методи дослідження доцільно провести хворому з метою уточнення діагнозу та корекції терапії?

3.1. Холтерівське моніторування ЕКГ

3.2. Суточне моніторування АТ

3.3. Визначення холестерину і ліпідів крові

3.4. УЗД наднирників

3.5. Радіонуклідна вентрикулографія

4. Як оцінити працездатність хворого?

4.1. Не порушена

4.2. Тимчасово втрачена

4.3. Знижена

4.4. Стійко врачена

Література для самоконтролю

Інформацію, що необхідна для формування базисних знань-умінь, можна знайти в наступних матеріалах.

  1. Маслов Ю.С. Пропедевтика внутренних болезней., СПб., Специальная литература, 1998, с. 60-158.

  2. Шкляр В.С. Диагностика внутренних болезней К., Вища школа, 1972, с. 158-341.

  3. Комаров Ф.И. и др. Диагностика и лечение внутренних болезней., М., Медицина, 1991, Т.1, с. 300-331.

  4. Шулутко Б.И. Внутренние болезни, Санкт-Петербург, 1994, Т.1, с.21-29.

  5. Комиссаров И.В., Абрамец И.И., Самойлович И.М., Харин Н.А.Фармакология. – Донецк, - 1999. – С.227-239.

  6. Бєлоусов Ю. Б., Моісеєв В.І., Лепахін В.К. Клінічна фармакологія і фармакотерапія. - М.: Універсум, 1993. - С.172-208.

  7. Приказ МОЗ Украины № 455 от 13.11.01.- Баланс.-2002.-№1-2.-С.43-50.


Зміст навчання

Інформацію, що необхідна для засвоєння знань-умінь, можна знайти в наступних літературних джерелах:

1.Передерий В.Г., Ткач С.М. Клинические лекции по внутренним болезням. К.,Вища школа., 1998г. Т.1., с. 201-213.

2. Орлов ВН. Руководство по ЭКГ . М .Медицина -1998 г., с. 489-490.

3. М. Фрида и С. Грайнс Кардиология в схемах и таблицах. М., Практика, - 1996 г., с. 53-71.

4..Браунвальд Е. и др. Внутренние болезни, М, Медицина, 1995, Т.5, с.324-338

5.Граф логічної структури теми (Додаток 1).

6.Диференційно-діагностичний алгоритм синдрому дилатації лівого шлуночка (Додаток 2).


Теоретичні питання до теми, що повинний засвоїти інтерн:

1.Клінічні прояви міокардитів.

2. Особливості клінічного перебігу міокардитів різної етіології.

3. Роль лабораторних і інструментальних досліджень у діагностиці міокардитів.

4. Морфологічні і клінічні критерії діагнозу : міокардит.

5. Класифікація запальних захворювань м'яза серця

6. Диференційна діагностика міокардитів і ДКМП, ІХС, ревматичного міокардиту, перикардитів.

7. Етіологія міокардитів .

8. Патогенез міокардитів.

9. Лікування міокардитів.

10. Прогноз і експертиза працездатності при міокардитах різного ступеня ваги.


Після засвоєння питань до теми пропонується переходити до рішення навчальних задач


Навчальні задачі

Задача № 1.

Хвора С., 34 років, пред'являє скарги на задишку при мінімальному фізичному навантаженні й у спокої, ниючий біль в ділянці серця, набряки на ногах. 1 місяць тому лікувалася з приводу ентеровірусної інфекції. Загальний стан середньої ваги, акроціаноз, набряки гомілок і ступней. У нижніх відділах легенів вологі хрипи. Межі серця: права – 2 см вправо від краю груднини, верхня – 2 ребро, ліва - на 2 см вліво від серединноключичної лінії. Діяльність серця ритмічна, тони приглушені, ритм галопу, на верхівці вислуховується інтервальний систолічний шум, самостійний систолічний шум у зоні трикуспідального клапану, підсилюється на вдиху. АТ 100/60 мм рт. ст. ЧСС 96 на хв. Печінка на 5 см виступає з-під краю реберної дуги, чуттєва. На ЕКГ - косовисхідна депресія сегмента ST і негативні зубці Т в V2 – V6 відведеннях.

1 Про наявність якого синдрому свідчить шум, що вислуховується в зоні трикуспідального клапана ?

1.1. Синдрому відносної недостатності мітрального клапану.

1.2. Синдрому відносної недостатності трикуспідального клапану

1.3. Синдрому відносної недостатності клапана легеневої артерії.

1.4. Синдрому трикуспідального стенозу.

1.5. Синдрому мітрального стенозу.

2 Ваш діагноз ?

2.1. Неревматичний міокардит.

2.2. ІХС, великовогнещевий інфаркт міокарда.

2.3. ІХС, дрібновогнещевий інфаркт міокарда.

2.4. ІХС, стенокардія напруги.

2.5. Перикардит.

3. Які методи дослідження показані хворому?

3.1. Велоергометрія

3.2. Загальний аналіз крові.

3.3. Посів крові на стерильність.

3.4. ЕхоКГ.

3.5. Радіоізотопна сцинтіграфія міокарда.

4. Який режим показаний хворому ?

4.1. Вільний.

4.2. Палатний.

4.3. Напівпостельний.

4.4. Постельний.

5. Яка Ваша тактика призначення медикаментозної терапії ?

5.1. Призначення інгібіторів АПФ, петльових діуретиків.

5.2. Призначення антибіотиків, ніфедипіну короткої дії.

5.3. Призначення ніфедипіну пролонгованої дії, -адреноблокаторів.

5.4. Призначення інгібіторів карбоангідрази, тромболітиків.

5.5. Призначення низькомолекулярного гепарину, -адреноблокаторів.

6. Який прогноз для видужання в даної хворої?

6.1. Сприятливий

6.2. Відносно сприятливий.

6.3. Несприятливий.

Еталони відповідей :1.2, 2.1, 3.2., 3.4., 4.4, 5.1, 6.3.

Задача № 2.

Хворий К., 35 років, надійшов до відділення зі скаргами на ниючий біль в ділянці серця, серцебиття, задишку при фізичному навантаженні, пастозність ніг до вечора. Хворий протягом 7 днів. Захворювання почалося з підвищення температури до 37,4*, нежиті, проносу, діагностована ентеровірусна інфекція. 3 дні тому приєдналися перераховані вище скарги. Стан середньої ваги. Пастозність гомілок. Над легенями везикулярне дихання. Межі серця: права на 1 см вправо від правого краю груднини, верхня – 3 межребір’я, ліва на 1,5 см вліво від лівої серединноключичної лінії. Тони приглушені, тахікардія до 110 на хв., епізодично вислуховуються екстрасистоли. АТ 100 \ 60 мм рт.ст. Печінка біля краю реберної дуги.

1. Ваш попередній діагноз ?

1.1. Перикардит.

1.2. Тромбоемболія легеневої артерії.

1.3. ІХС, дрібновогнещевий інфаркт міокарда.

1.4. ІХС, стенокардія напруги.

1.5. Неревматичний міокардит.

2. Які додаткові методи показані хворому ?

2.1. ЕКГ у динаміці.

2.2. Велоергометрія.

2.3. Проба Майстра.

2.4. Радіоізотопна сцинтіграфія міокарда.

2.5. ЕхоКГ.

3. Який режим показаний хворому ?

3.1. Вільний.

3.2. Палатний.

3.3. Напівпостельний.

3.4. Постельний.

4. Що показано хворому для профілактики виникнення і лікування екстрасистол?

4.1. Серцеві глікозиди

4.2. Кордарон

4.3. АТФ.

4.4. Пропранолол.

4.5. Верапаміл.

Задача № 3.

Хворий Ф., 26 років, прохідник, через 7 днів після проведення профілактичного щеплення АКДП відчув задишку при мінімальному фізичному навантаженні, біль у серці, серцебиття, біль в променезап’ясткових, гомілковостопних суглобах. Об'єктивно: висипання на шкірі типу алергійного дерматиту. Набряків немає. Над легенями везикулярне дихання. Межі відносної тупості серця розширені вліво на 1,5 см. Діяльність серця ритмічна, тони приглушені, на верхівці інтервальний систолічний шум. Пульс 96 на хв. АТ 130\90 мм рт. ст. Живіт при пальпації м'який, безболісний. Печінка біля краю реберної дуги . На ЕКГ:синусова тахікардія, у II, III, III вдих, аVF відведеннях слабко негативний зубець Т.

1. Ваш діагноз ?

1.1. Інфекційний ендокардит.

1.2. ІХС, стенокардія, що прогресує.

1.3. Алергійний міокардит.

1.4. Ревматизм, недостатність мітрального клапану.

1.5. Перикардит.

2. Які додаткові методи дослідження показані хворому ?

2.1. ЕКГ у динаміці.

2.2. Стрес-ЕхоКГ.

2.3. Велоергометрія.

2.4. Радіоізотопна сцинтіграфія міокарду.

2.5. ЕхоКГ

.3. Що є препаратом вибору ?

3.1. Преднізолон.

3.2. Парацетамол

3.3. Дімедрол.

3.4. Хлористий кальцій.

3.5. Верапаміл

Задача № 4

Хворий Г., 16 років, через 10 днів після проведення профілактичного щеплення АКДП відчув задишку при мінімальному фізичному навантаженні, біль в серці, серцебиття, перебої в роботі серця. Загальний стан важкий. Ціаноз, акроціаноз. Набряки гомілок і ступней. Межі відносної тупості серця розширені вправо, нагору, уліво на 2 см. Діяльність серця ритмічна, ритм галопу, тони приглушені, на верхівці систолічний шум. АТ 90/60 мм рт. ст. Пульс 90 на хв. Печінка нижче краю реберної дуги на 5-6 см. На ЕКГ – синусова тахікардія 100 на хв., AV – блокада I ступеня, негативні зубці Т з V2 до V6. При проведенні ЕхоКГ фракція викиду 45 %.

Який синдром визначає вагу стану хворого ?

1. Гіпотензивний синдром

2. Синдром порушень серцевого ритму.

3. Синдром застійної серцевої недостатності.

4. Больовий синдром.

5. Астенічний синдром.

Задача № 5

Хвора Г., 27 років, надійшла до кардіологічного відділення зі скаргами на біль у передсерцевій ділянці, без чіткого зв'язку з фізичним навантаженням, що не купірується нітрогліцерином, слабкість, задишку, перебої в роботі серця, пастозність гомілок. Занедужала після перенесеної 10 днів назад ентеровірусної інфекції. Загальний стан середньої ваги. Відзначається пастозність гомілок. Везикулярне дихання. Межі відносної тупості серця розширені вліво на 1 см. Діяльність серця ритмічна, тони приглушені, на верхівці інтервальний систолічний шум. ЧСС 90 на хв., АТ 130\90 мм рт. ст. Живіт м'який, безболісний, печінка нижче краю реберної дуги на 2 см. Попередній діагноз: міокардит.

Які методи дослідження необхідні для підтвердження діагнозу?

1. ЕКГ, ЕхоКГ.

2. Діпірідамолова проба, загальний аналіз крові.

3. Стресова ЕхоКГ, посів крові на стерильність.

4. Черезстравохідна ЕхоКГ, рентгенологічне дослідження органів грудної клітки..

5. Велоергометрія, атропінова проба.

Задача № 6

Хворий В., 23 років, 2 місяці тому після перенесеної ентеровирусної інфекції відчув задишку при мінімальному фізичному навантаженні, біль у серці, серцебиття, перебої в роботі серця. На момент огляду загальний стан важкий. Ціаноз, акроціаноз. Набряки гомілок і ступней, передньої черевної стінки. Межі відносної тупості серця розширені вправо, нагору, уліво на 2 см. Діяльність серця ритмічна, ритм галопу, тони приглушені, на верхівці систолічний шум. АТ 90/60 мм рт. ст. Пульс 100 на хв. Печінка нижче краю реберної дуги на 9-10 см. На ЕКГ – синусова тахікардія 100 на хв., AV – блокада I ступеня, негативні зубці Т з V2 до V6. При проведенні ЕхоКГ фракція викиду 45 %.

Що було показано хворому в період ентеровірусної інфекції для профілактики розвитку міокардиту?

1. Прийом нестероїдних протизапальних засобів.

2. Прийом антибіотиків

3. Прийом аскорбінової кіслоти

4Прийом полівітамінів

5. Постельний режим


^ КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ НА ЗАНЯТТІ

Лікарі-інтерни беруть участь в ранковій конференції. На конференції заслуховується доповідь чергового лікаря. Звертається увага на важких хворих з даною патологією. Підсумок підводить завідувач кафедри.

На початку заняття шляхом тестового контролю визначається початковий рівень знань-умінь лікарів-інтернів. При необхідності проводиться корекція знань-умінь викладачем.

Потім лікарями-інтернами здійснюється курація хворих за темою заняття: опит, огляд, фізикальне обстеження хворих, ознайомлення та інтерпретація додаткових методів дослідження, постановка діагнозу, призначення лікування, невідкладних заходів, розв'язання питань тактики, профілактики, лікарської трудової експертизи. Лікарі-інтерни працюють самостійно під контролем викладача. Після чого проводиться клінічний розбір хворих, що самостійно курировали за темою заняття. Куратори докладають результати свого дослідження, свої висновки. Проводиться обговорення в групі лікарів-інтернів під керівництвом викладача. При необхідності обговорюються деякі теоретичні питання.

Далі здійснюється тестовий підсумковий контроль. Підводяться підсумки заняття, оповіщаються результати контролю знань-умінь.


Технологічна карта практичного заняття




Етапи

Час

Хвил

Учбові посібники

Місце проведення занять

Засоби навчання

Устаткування

1

Ранкова конференція. Доповідь чергового лікаря. Обговорення хворих, що надійшли і важких хворих

30

Хворі, історії хвороби.

Слайдоскоп.

Конференц-зал.

2

Визначення вихідного рівня знань-умінь

20

Тестові завдання за темою




Навчальна кімната

3

Семінар – клінічний розбір

90

Таблиці, малюнки, схеми, історії хвороб, алгоритми





Навчальна кімната,

палати

4

Курація хворих, клінічний розбір

155

Хворі, історії хвороби, дані лабораторних і інструментальних досліджень




Палати, навчальні кімнати

5

Тестовий підсумковий контроль

15

Тести для підсумкового контролю




Навчальні кімнати

6

Підведення підсумків заняття.

10







Навчальні кімнати.



У зв’язку з тим, що на кафедрі проводиться рубіжний та підсумковий контроль, в якості прикладу, наводимо декілька тестів (додаток 3).


Додаток 3

Підсумковий тестовий контроль.

Тест № 1.

Хворий К., 34 років, надійшов до клініки через 2 тижні після перенесеної ентеровірусної інфекції зі скаргами на задишку при мінімальному фізичному навантаженні. Стан середньої ваги. Межі відносної тупості серця: права на 1,5 см вправо від правого краю груднини, верхня 3 міжребір’я, ліва – 1 см уліво від серединноключичної лінії. Діяльність серця ритмічна, тони приглушені. АТ 130/90 мм рт. ст. ЧСС 92 на хв. Печінка біля краю реберної дуги.

Ваш попередній діагноз ?

A.. Ексудативний перикардит.

B. Неревматичний міокардит.

C. ІХС: стенокардія, що прогресує.

D. ІХС, дрібновогнещевий інфаркт міокарда.

E. ІХС, великовогнещевий інфаркт міокарда.

Тест № 2.

Хвору Ф., 37 років, турбують симптоми болю тупого ниючого характеру в серці, задишка в спокої і при фізичному навантаженні, серцебиття, набряки ніг, вага в правому підребер'ї. Захворювання почалося 1 місяць тому з підвищення температури тіла до 37° С, дера у горлі. Стан важкий. Ціаноз, акроціаноз. Набряки гомілок і ступней. Над легенями в нижніх відділах вологі хрипи. Межі серця розширені вліво, нагору, вправо на 2 см. Діяльність серця аритмічна, миготлива аритмія, тони приглушені, на верхівці вислуховується систолічний шум . ЧСС 120 – 140 на хв., тони приглушені. Дефіцит пульсу – 18 на хв. АТ 90/60 мм рт. ст. Печінка нижче краю реберної дуги на 5 см. На ЕКГ: миготлива аритмія, 120 на хв., депресія сегмента ST і негативні Т у I, II, III, V2 – V6 відведеннях. При проведенні ЕхоКГ фракція викиду 45 %, КДР лівого шлуночка 5,6 см, відносна недостатність мітрального клапану, регургітація ++, структура стулок мітрального й аортального клапанів не змінена.

Ваш діагноз?

A. Інфекційний ендокардит з поразкою мітрального клапану.

B. ІХС, атеросклеротичний кардіосклероз.

C. Перикардит.

D. ІХС, дрібновогнещевий інфаркт міокарду.

E. Неревматичний міокардит.

Тест №3.

У хворого М., 19 років, що знаходиться на лікуванні в дерматолога з приводу герпетичної інфекції, з'явилися задишка при мінімальному фізичному навантаженні й у спокої, ниючий біль в ділянці серця, серцебиття, набряки гомілок і ступней. При обстеженні в кардіологічному відділенні виставлений діагноз: міокардит. Загальний стан середньої ваги. Невеликий акроціаноз, набряклість гомілок та ступней. Над легенями везикулярне дихання, у нижніх відділах легенів одиничні вологі хрипи. Межі серця розширені вліво і вправо на 1,5 см. Діяльність серця аритмічна, миготлива аритмія, ЧСС 94 на хв, тони приглушені. АТ 110/70 мм рт. ст. Живіт м'який, безболісний, печінка нижче краю реберної дуги на 7см.

Ваша тактика ?

А. Призначення інгібіторів АПФ, петльових діуретиків, аспірину.

В. Призначення ніфедипіну короткої дії, петльових діуретиків, аспірину.

C. Призначення еуфіліну, петльових діуретиків, аспірину.

D. Призначення інгаляційних форм глюкокортикостероїдів, петльових діуретиків, аспірину.

E. Призначення низькомолекулярних гепаринів, петльових діуретиків, аспірину.

Тест № 4

У хворої К., 16 років, через 3 доби після проведення профілактичного щеплення проти епідемічного паротиту з'явився папульозний сип на тілі за типом кропивниці, задишка при мінімальному фізичному навантаженні, ниючий біль в ділянці серця, серцебиття, біль в променезап’ясткових суглобах. Об'єктивно: папулезні висипання на шкірі за типом алергійного дерматиту. Над легенями везикулярне дихання. Межі відносної тупості серця розширені вліво на 1 см. Діяльність серця ритмічна, тони збережені, на верхівці інтервальний систолічний шум. Пульс 100 на хв. АТ 120 \ 80 мм рт. ст. Живіт при пальпації м'який, безболісний. Печінка біля краю реберної дуги . На ЕКГ:синусова тахікардія, AV – блокада I ступеня, негативні зубці Т в відведеннях з V2 до V6. Діагностований постприщеплювальний міокардит.

Ваша тактика:

A. Призначення кетотіфену

B. Призначення амоксіциліну.

C. Призначення діклофенаку.

D. Призначення супрастину

E. Призначення преднізолону

Схожі:

Методичні вказівки для лікарів -інтернів терапевтів за темою iconВнутрішньогоспітальна пневмонія актуальність теми
Методичні вказівки для самостійної роботи лікарів – інтернів терапевтів за темою
Методичні вказівки для лікарів -інтернів терапевтів за темою iconВібраційна хвороба. Хвороби, викликанні переохолодженням
Методичні вказівки для самостійної роботи лікарів – інтернів терапевтів за темою
Методичні вказівки для лікарів -інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою
«Клінічна фармакологія нестероїдних протизапальних засобів, глюкокортикоїдів, цитостатиків.»
Методичні вказівки для лікарів -інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою
«Клінічна фармакологія нестероїдних протизапальних засобів, глюкокортикоїдів, цитостатиків.»
Методичні вказівки для лікарів -інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Бронхіальна астма та її ускладнення приступ бронхіальної астми. Астматичний статус.”
Методичні вказівки для лікарів -інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Бронхіальна астма та її ускладнення приступ бронхіальної астми. Астматичний статус.”
Методичні вказівки для лікарів -інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Синдром нічного апное. Дихальна недостатність. Класифікація діагностичні критерії”
Методичні вказівки для лікарів -інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою
Спондилоартрити. Анкілозуючий спондилоартрит. Псоріатичний артрит. Реактивні поліартрити. Хвороба Рейтера
Методичні вказівки для лікарів -інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів роботи за темою
«Інфекційний ендокардит. Сучасні особливості перебігу. Диференційна діагностика. Тактика лікування.»
Методичні вказівки для лікарів -інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою
Враховуючи це, кожен лікар, будь-якої спеціальності зустрічається з ревматологічними захворюваннями І проблемами вибору методів обстеження...
Методичні вказівки для лікарів -інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Хронічне обструктивне захворювання легень. Класифікація. Критерії бронхіальної обструкції. Програми лікування. Покази до госпіталізації....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи