Протокол № icon

Протокол №




Скачати 70.02 Kb.
НазваПротокол №
Дата14.07.2012
Розмір70.02 Kb.
ТипДокументи


ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

нервових хвороб, психіатрії

та медичної психології ім. С. М. Савенка

“______” _______________ 200__ р.

Протокол № ______________


Зав. кафедри нервових хвороб, психіатрії

та медичної психології

Професор В. М. Пашковський




Методична розробка




САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ТЕМА № 3

ЕКСТРАПІРАМІДНА СИСТЕМА, РОЛЬ ОБМІНУ КАТЕХОЛАМІНІВ, ДОФАМІНУ, СЕРОТОНІНУ ТА ІН. В ПАТОГЕНЕЗІ ЕКСТРАПІРАМІДНОЇ ПАТОЛОГІЇ


^ Навчальний предмет - нервові хвороби.

ІV курс, медичний факультет, 2 години


Методичну розробку склала

асистент, к.м.н. Білоус І.І.


Чернівці – 200__

^ 1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ


Вивчення теми направлено на засвоєння сучасних уявлень про структуру та функцію екстрапірамідної системи та про патогенез її пошкодження, в тому числі нейроамінергічна концепція, а також про роль екстрапірамідної системи в організації рухового компоненту безумовних рефлексів, емоційно-адаптативних реакцій поведінки лю­дини, що забезпечить глибокі знання механізмів виникнення симптомі та синдромів ураження підкіркових вузлів та їх зв'язків.


^ 2. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ


2.1. Студент повинен знати:

  • будову екстрапірамідної системи;

  • функції екстрапірамідної системи;

  • філогенез екстрапірамідної системи;

  • основні синдроми пошкодження екстрапірамідної системи (гіпотонічно-гіперкінетичнитй та гіпертонічно-гіпокінетичний);

  • симптоми, які складають синдром паркінсонізму;

  • види гіперкінезів;

  • механізми розвитку синдрому паркінсонізму та гіперкінетичного синдрому.


^ 2.2. Студент повинен вміти:

  • діагностувати пошкодження екстрапірамідної системи;

  • діагностувати синдром паркінсонізму;

  • діагностувати гіперкінетичний синдром;

  • встановлювати рівень пошкодження екстрапірамідної системи.


^ 3. МАТЕРІАЛИ ДОАУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.

3.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)


Дисципліни

Знати

Вміти

Нормальна анатомія

Будова головного мозку та спинного мозку




Гістологія

Гістологічна структура базальних вузлів півкуль головного мозку, будова передніх рогів спинного мозку (j-мотонейрони, клітини Реншоу та ін.)




Нормальна фізіологія

Фізіологія м’язевого скорочення, міотатичний рефлекс






^ 3.2. Зміст теми:

Анатомо-фізіологічні особливості екстрапірамідної системи на різних рівнях головного та спинного мозку. Фізіологічна роль стріопалідарної системи в філо- та онтогенезі. Аферентні та еферентні зв’язки екстрапірамідної системи в філо- та онтогенезі. Взаємозв’язок екстрапірамідної нервової системи з ретикулярною формацією, лімбічною системою. Особливості будови та функції кортико-таламо-стріопаллідарних шляхів, низхідних провідних шляхів екстрапірамідної системи. Взаємозв'язок з чутливим та руховим аналізаторами. Нові дані про структуру та функцію екстрапірамідної системи.

Значення екстрапірамідної нервової системи в організації рухового акту, довільних та автоматизованих рухів. Роль екстрапірамідної системи в організації рухового компоненту безумовних рефлексів, емоційно-адаптаційних реакцій організму, регуляції тонусу м’язів, статики, рівноваги, ритму та темпу рухів.

Анатомо-фізіологічні особливості стріарної системи. Диференціація клітин. Аферентні та еферентні зв'язки стріарної системи. Взаємозв'язок з ретикулярною формацією, корою, лімбічною системою, стовбуром мозку, спинним мозком.

Анатомо-фізіологічні особливості паллідо-нігро-рубро-ретикулярної системи. Аферентні та еферентні зв'язки паллідарної системи. Взаємозв'язок з ретикулярною формацією, корою, лімбічною системою, стовбуром мозку та спинним мозком. Значення паллідарної системи в становленні моторних функцій дитини.

Значення екстрапірамідної нервової системи в організації рухового акту, довільних та автоматизованих рухів. Роль екстрапірамідної системи а організації рухового компоненту безумовних рефлексів, емоційно-адаптаційних реакцій організму, регуляції тонусу м'язів, статики, рівноваги, ритму та темпу рухів. Основною патогенетичною ланкою екстрапірамідної патології є порушення обміну катехоламінів (дофаміна, ацетилхоліна, норадреналіна) в екстрапірамідній системі. Дофамін виконує самостійну медіаторну функцію в реалізації рухових актів. В нормі концентрація дофаміна в базальних вузлах в багато разів перевищує його вміст в других структурах нервової системи. Ацетилхолін є медіатором збудження між смугастим тілом, блідим шаром і чорною речовиною. Дофамін є його антагоністом, діючи гальмуючи. При ураженні чорної речовини і блідої кулі знижується рівень дофаміну в хвостатому ядрі і шкарлупі, порушується пропорція між дофаміном та норадреналіном, виникають розлади функцій екстра пірамідної системи. В нормі імпульсація модулюється в бік подавлення хвостатого ядра, шкарлупи, чорної речовини і стимулювання блідої кулі. При вимкненні функцій чорної речовини виникає блокада імпульсів, які поступають з екстрапірамідних зон кори мозку і смугастого тіла до передніх рогів спинного мозку. В той же час до клітин передніх рогів поступають імпульси з палідума і чорної речовини. В результаті посилюється циркуляція імпульсів в системі альфа-активності, що веде до виникнення палідарно-нігральної ригідності м’язових волокон і тремора – основних ознак паркінсонізму. Екстрапірамідна система функціонує в постійному контакті з корою півкуль, зоровим бугром, підбугорною областю та мозочком, звідки вона безперервно приймає різноманітні імпульси. Коркове представництво екстра пірамідної системи знаходиться в премоторних та моторних зонах. Смугасте тіло і бліда куля здійснюють рухову функцію складного рефлекторного механізму, для якого вищою чутливою інстанцією є зоровий бугор і декотрі ядра гіпоталамічної області. Виключний внесок в фізіологію стріо – палідарної системи, а одночасно і в клінічну практику внесли біохімічні дослідження останніх років. Була показана вибіркова концентрація катехоламінів в окремих системах мозку. Так, норадреналін має максимальну концентрацію в гіпоталамусі, центральній сірій речовині, медіальному таламусі, середньому мозку та мості. В той же час практично весь дофамін мозку знаходиться в базальних гангліях, при цьому концентрація дофаміна в неостріатумі в 10 разів більше, чим в блідій кулі і чорній речовині.


^ 3.3. Матеріали для самоконтролю:

А. Питання для самоконтролю:

  1. Які відділи головного та спинного мозку приймають участь в екстрапірамідній функції?

  2. Які анатомічні утворення включаються в базальні вузли?

  3. Поняття про неостріатум та палеостріатум.

  4. З яких ознак складається синдром паркінсонізму?

  5. Чи може розвинутися у людини синдром паркінсонізму як ус­кладнення медикаментозної терапії?

  6. Які гіперкінези Ви знаєте?

  7. Роль обміну катехоламінів в патогенезі екстра пірамідних симптомів?


Б. Тести для самоконтролю:

Пропонуються тестові завдання зі збірника “Вінничук С.М., Ілляш T.I. Збірник тестових питань та задач з нервових хвороб для вищих медичних закладів. - Київ, 1994.- 137 с.”


В. Задачі для самоконтролю:

Пропонуються задачі зі збірників:

  • Неймарк Е.З., Багрий Е.А., Стяжкина Л.В. Семиотика и топическая диагностика заболеваний нервной системы. – К.: Вища школа, 1986. – 56 с.

  • Кореневская А.А., Пригун П.П. Задачи по курсу нервных болезней. – Минск: Высшая школа. – 1981. – 118 с.

  • Чернецький В.К. Принципи побудови топічного та клінічного діагнозів. Задачі з нервових хвороб. - Чернівці, 1998.- 120 с.


Література:


Основна:

  1. Богородинский Д.К., Скоромец А.А., Шварев А.И. Руководство к практическим занятиям по нервным болезням. - М., 1977. – 325 с.

  2. Триумфов А.В. Топическая диагностика зоболеваний нервной системы. - М., 1996. – 248 с.

  3. Агте Б.С. Методы исследования в неврологии. - Киев., “Здоров’я”, 1998, -

110 с.

  1. Ромоданов А.П., Мосийчук Н.М., Холопченко Э.И. Атлас топической диагностики заболеваний нервной системы. - Киев, 214 с.

  2. Сандрыгайло Л.И. Анатомо-клинический атлас по невропатологии.- Минск., 1986. – 267 с.


Додаткова:

  1. Кроль М.Б., Федорова Е.А. Основные невропатологические синдромы. - М., 1966. – 512 с.

  2. Дуус П. Топический диагноз в невропатологии: Пер. с нем. – М., 1996. – 380 с.

  3. Практическая неврология /Под ред. И.С. Зозули. – К., 1997. – 216 с.

  4. Чернецький В.К., Кричун І.Я., Паляниця В.М., Прасол Ю.Г. Анатомо-фізіологічні особливості, методи дослідження та діагностики рівня пошкодження різних відділів нервової системи. /Метод. вказівка для студентів з загальної неврології/. – Чернівці, 1995. – 87 с.

  5. Чернецький В.К. Методи дослідження в клініці нервових хвороб. /Посібник для студентів медичних вузів, лікарів-інтернів та невропатологів/. – Чернівці, 1997. – 100 с.







Схожі:

Протокол № iconПротокол Протокол
Протокол — один із найпоширеніших документів колегіальних органів. У ньому фіксують хід І результати проведення зборів, конференцій,...
Протокол № iconПротокол №
Схвалено на засіданні кафедри сімейної медицини “ ” 2007 р. (протокол № )
Протокол № iconПротокол №
Схвалено на засіданні кафедри сімейної медицини “ ” 2007 р. (протокол № )
Протокол № iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Травня 2012 року, протокол № ), клінічної імунології, алергології та ендокринології ( травня 2012 року, протокол № ) та на засіданні...
Протокол № iconПротокол угоди про договірну ціну на науково-технічну продукцію
Цей протокол є підставою для проведення взаємних розрахунків І платежів між Виконавцем І замовником
Протокол № iconПротокол угоди про договірну ціну на науково-технічну продукцію
Цей протокол є підставою для проведення взаємних розрахунків І платежів між Виконавцем І замовником
Протокол № iconДержавний вищий навчальний заклад “донецький національний технічний університет”
Протокол № Протокол № від " " 20 р від " " 20 р
Протокол № iconПротокол медичної допомоги
Для кого призначений протокол (потенційні користувачі) – лікарі первинної та вторинної ланки медико-санітарної допомоги
Протокол № icon“Протокол лікування хворих. Сечові камені при шистосоматозі
Протокол підготовлений з метою забезпечення виконання доручення Президента України від 06. 03. 2003 №1-1/152 (абзац другий, стор....
Протокол № iconПротокол лікування хворих. Туберкульоз сечоводу (N 29. 1)" Область застосування „Протокол лікування хворих. Туберкульоз сечоводу"
Протокол лікування хворих. Туберкульоз сечоводу” призначається на 2-му та 3-му рівні (районні тубдиспансери та туберкульозні лікарні,...
Протокол № iconПротокол № від 2010 р. Голова д е. н., проф. Черніченко Г. О
Робоча програма ухвалена на засіданні кафедри менеджменту, протокол № від 2010 р
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи