Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет icon

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет




Скачати 131.46 Kb.
НазваМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Дата14.07.2012
Розмір131.46 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


“Затверджено”

на методичній нараді кафедри

внутрішньої медицини, фізичної

реабілітації та спортивної медицини


Завідувач кафедри

професор _____________ В.К.Тащук

___________________

“____” _________200__р.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

студентам 4-го курсу медичного факультету

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

Модуль № 1. Фізична реабілітація, спортивна медицина

Змістовий модуль 1. Лікарський контроль під час занять фізичною культурою та спортом


^ ТЕМА ЗАНЯТТЯ: “ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОЦІНКА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ, ДИХАЛЬНОЇ ТА ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМ ЗА ДОПОМОГОЮ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРОБ. ТИПИ РЕАКЦІЇ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ НА ФІЗИЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ”


Чернівці – 2009

^ 1.Науково-методичне обгрунтування теми.

Визначення функціонального стану дихальної та вегетативної нервової систем спортсменам, фізкультурникам та особам, які бажають займатися в одній із спортивних секцій є першочерговим завданням при первинному лікарському обстеженні в лікувально-фізкультурному диспансері. Тільки після ретельного огляду та аналізу функціональних можливостей систем організму можна робити заключення про стан здоров'я індивідуума взагалі, про пристосувальні реакції організму, фізичну підготовку до занять в різноманітних спортивних секціях.


^ 2. Навчальна мета:

Знати:

  • функціональні проби з фізичним навантаженням, які використовуються у спортивній медицині;

  • проби зі зміною положення тіла (кліно-, ортостатична);

  • проби із затримкою дихання (Штанге, Генча) для визначення функціонального стану дихальної системи у дітей;

  • методику проведення проби Ашнера-Дайніні;

  • методику проведення дермографічних рефлексів;

  • методику проведення проби Розенталя, її значення у СМ;

  • класифікація фізичних навантажень;

  • проба Мартине, її значення у СМ;

  • заначення проби Руф’є, застосування її у фізкультуриників

  • та спортсменів;

  • типи реакцій серцево-судинної системи на фізичне навантаження.


Вміти:

- оцінити функціональні резерви серця за пробою Руф’є;

  • визначити тип реакції серцево-судинної системи за

комбінованою пробою Лєтунова;

  • проводити і оцінювати пробу Мартине у фізкультурників та спортсменів;

  • визначати тонус симпатичної і парасимпатичної нервової системи у спортсменів, фізкультурників;

- проводити кліно- та ортостатичну проби;

  • проводити визначення функціонального стану

дихальної системи у спортсменів, фізкультурників;

  • проводити і аналізувати результати проби Ашнера-Дайніні, дермографічних рефлексів у фізкультурників;

- оцінювати результати проби Розенталя.

Опанувати (конкретні цілі):

  • самостійно проводити визначення функціонального стану дихальної системи (проба Штанге, Генче);

  • проводити визначення тонусу симпатичної і парасимпатичної нервової системи (проби: кліно- та ортостатична, Ашнера-Дайніні, дермографічні рефлекси);

  • самостійно проводити пробу Розенталя у фізкультурників;

  • визначати типи реакції серцево-судинної системи після проведення комбінованої проби Лєтунова;

  • самостійно вести медичну документацію (о.ф. 061/у,

062/у, 042/у).

^ 3. Міжпредметна інтеграція.

Забезпечуючі предмети

Знати

Вміти


1. Анатомія


2. Біохімія


3. Нормальна

фізіологія


4. Патологічна

фізіологія


3.Фармакологія


5.Пропедевтика

внутрішніх

хвороб


6.Загальна

хірургія


Анатомія скелетно-м’язової,

серцево-судинної, дихальної, травної, нервової систем.

Роль сурфактанту та дихальних білків в умовах адаптації до фізичного навантаження, метаболізм та робота м’язів.

Особливості фізіологічного стану організму після дії на нього фізичного навантажен-ня в нормі.

Особливості фізіологічного стану організму після дії на нього фізичного навантажен-ня при патологічних станах.

Основні групи препаратів, які призначаються для лікування, та надання невідкладної медичної допомоги хворим, покази та протипокази до їх призна-чення, побічні дії.

Симптоматологія порушень роботи серцево-судинної системи, дихальних шляхів, травної системи, нирок .

Симптоматологія гострих хірургічних станів. Травми скелетно-м’язової системи.

Визначати правильність тілобудови, постави, цілісність шкірних покривів, волосяний покрив.

Аналізувати фізіологічні константи м’язової роботи, стану ферментної системи організму.


Визначати зміну пульсу, АТ, ОЦК, ЗПОС, інтерпретувати зміни у загальному аналізі крові після фізичного навантаження.

Вміти виявити клінічні прояви гострого перенапруження, хронічної втоми різних ступеней важкості.


Проводити клінічну, лабораторну та інструментальну діагнос-тику хворих з різною патологією.

Проводити клінічну, лабораторну та інструментальну діагнос-тику хірургічних хворих.

^ 5. Поради студенту.

5.1. Зміст теми.

В спортивній медицині розрізняють одно-, двох-, трьох-та багатомоментні проби.

До одномоментних проб відносять:

1. 20 присідань за 30 сек. (проба Мартине-Кушелевського).

2. 60 підскоків за 30 сек (проба ГЦОЛІФК).

3. 2-х хвилинний біг в темпі 180 кроків за хв.

4. 5-ти хвилинний біг (4 хв. повільно, на останній хв. в швидкому темпі)

В двохмоментних фізичних пробах навантаження виконується 2 рази з невеликим проміжком часу між ними. Наприклад: РWС170, РWС150, РWС130 та ін.

При обстеженні спортсменів раціонально використовувати 3-х моментну пробу Лєтунова з різними по інтенсивності та тривалості фізичними навантаженнями:

1) 20 присідань за 30 сек;

2) 15-секундний біг на місці в максимальному темпі (стегно піднімається до горизонтального рівня);

3) біг на місці протягом 3-х хвилин в темпі 180 кроків на хв;

Перше навантаження - розминка, друге - виявляє здатність до швидкої адаптації серцево-судинної системи, спрямованої на посилення кровообігу. Третє - виявляє здатність організму стійко підтримувати посилений кровообіг на високому рівні протягом відносно тривалого часу.

Важливим є індивідуальне визначення порогового навантаження - це та частота серцевих скорочень, яка виникає за виконання фізичного навантаження і супроводжується появою негативних суб'єктивних відчуттів у досліджуваного (сильний головний біль, мушки перед очима, запаморочення, нудота, блювота, сильний біль в ділянці серця, задуха, парестезії, перемежовуюча кульгавість та ін.).

Максимальне фізичне навантаження вираховують за формулою:

ЧСС mах = 220 - вік (в роках).

Субмаксимальне навантаження - це частота серцевих скорочень, яка відповідає 75 - 85 % максимальної ЧСС і є важливим критерієм при виконанні діагностичної проби на велоергометрі, тредбані чи степ-тесту і та ін.

Оптимальне фізичне навантаження - це 60 - 70 % від mах ЧСС. В такому режимі рекомендовано працювати хворим на АГ із НЦД по гіпертонічному типу та ГХ І стадії. Якщо АГ розвилася на фоні ІХС, а також у пацієнтів старше 40 років із наявністю факторів ризику розвитку ІХС перед призначенням процедур ЛФК необхідно провести одну із вище названих проб на толерантність до фізичного навантаження та фізичну працездатність.

Мінімальне навантаження - це те навантаження, яке викликає збільшення ЧСС на 3О - 50 % від рівня спокою. Рекомендовано при ГХ II стадії та АГ на фоні ІХС до покращання стану хворого та появи тренувального ефекту в комплексі з медикаментозним лікуванням.

За реагуванням серцево-судинної системи на навантаження розрізняють сприятливі (нормотонічну, гіперреактивну) та несприятливі (гіпер-, гіпо-, східчату та дистонічні) реакції.

Нормотонічний тип реакції характеризується прискоренням пульсу на 60-80%, підвищенням систолічного АТ на 15-30%, діастолічний АТ не змінюється, або зменшується на 10-20%, пульсовий тиск зростає. ЕКГ-ознаки: ритм синусовий правильний, ЕВС не змінюється, чи незначно відхиляється вліво, сегмент РQ зменшується, або не змінюється (не менше 0,12 с), комплекс QRS не змінюється, або дещо зменшується, інтервал QТ не більше повинного (за формулою Базетта) ± 0,04 с, Сплющується зубець Р І, зростає амплітуда зубця Р III, депресія сегменту SТ косовисхідного типу не більше ніж 0,08 с після точки J глибиною не більше 0,2 мВ.

Гіпотонічний тип реакції - прискорення пульсу > 100%, АТ систолічний незначно підвищується, або не змінюється, пульсовий тиск зменшується (пристосування до навантаження за рахунок збільшення ЧСС).

Гіпертонічний тип реакції характеризується прискоренням пульсу > 80%, а головне - різким підйомом АТ сист. (> 30% вихідного рівня), досягаючи інколи значень 180-220 мм.рт.ст., АТ діаст. також може збільшуватися більше, як на 10%. Зустрічається при АГ (НЦД, ГХ, симптоматична гіпертензія на фоні ІХС). ЕКГ-критерії припинення проб із фізичним навантаженням: депресія сегменту SТ косонизхідного, чи горизонтального типу тривалістю >0,08 с після точки J і глибиною не менше 0,2 мВ, поява негативного, сплющеного, чи двохфазного зубця Т, поява порушень ритму та провідності (екстрасистолія високих градацій за класифікацією Лауна, миготлива аритмія, пароксизмальна тахікардія, синоаурикулярна та атріовентрикулярна блокади, блокади ніжок пучка Гіса).

Дистонічний тип реакції - різке зменшення діастолічного тиску (так званий феномен нескінченого тону Короткова) пізніше, ніж через 20 с після навантаження, за значного підвищення АТ сист. і прискорення ЧСС. Східцеподібна реакція, як варіант дистонічної, - якщо в період реституції АТ сист. продовжує підвищуватися, досягаючи найбільшого значення на 2-3 хв. Характерно для перевтоми, чи перетренування при фізичному перенапруженні, НЦД.

Нинi У СМ застосовують також пробу Руф'є, пiд час проведення якої пiдраховують тiльки частоту пульсу. Проводячи пробу, у дослiджуваного, який перебуває в положенi лежачи на спинi протягом 5 хв, визна­чають число пульсацiй за 15 с (Pl). Потiм протягом 45 с дослiджуваний виконує 30 присiдань за 45 с. Пiсля цього він лягає i у нього знову пiд­раховують пульс за першi 15 с (Р2), а потiм - за останні 15 с l-ї хвилини перiоду вiдновлення (Рз).

^ Iндекс Руф'є = 4 (P1 + Р2 + Рз) - 200 .

10

Оцінку функцiональних резервiв серця проводять за такою таблицею:

^ Оцiнка функціональних резервів серця


Значення iндексу Руф'є


Атлетичне серце

0 i <

Серце середньої людини:




дуже добре

0,1-5,0

дoбpе

5,1-10,0

Серцева недостатнiсть:

середнього ступеня


10,1-15,0

високого ступеня

15,1-20

При опитуванні студентів, увага звертається на проби із затримкою дихання (Штанге, Генча), які використовують для визначення чутливості організму до гіпоксії, гіперкапнії, вольових якостей пацієнта, а також для встановлення функціонального стану системи дихання. Зробивши глибокий (але не максимальний-50% від ЖЕЛ) вдих досліджуваний затримує дихання якомога довше (до появи першого імперативного позиву видихнути). З моменту затримки дихання секундоміром визначають час перерви дихання, у момент видиху секундомір зупиняють (проба Штанге). Максимальний час затримки дихання після видиху (до появи першого імперативного позиву вдихнути) фіксується при проведенні проби Генчі. Час затримки дихання у здорових осіб на вдиху (проба Штанге) складає для чоловіків 40-60 с, для жінок 30-40 с; на видоху (проба Генчі) коливається в межах 25-40 с для чоловіків та 15-20 с у жінок, у спортсменів вони можуть досягати значних величин (наприклад проба Штанге - 120 і більше с). У випадку захворювань дихальної та серцево-судинної систем ці показники значно зменшуються, в залежності від важкості перебігу захворювання.

Динамічна спірометрія - визначення змін ЖЄЛ під впливом фізичного навантаження. Визначивши вихідну величину ЖЄЛ, досліджуваному пропонують виконати одну із стандартних проб, наприклад: 2-х хвилинний біг на місці в темпі 180 кроків за 1 хвилину при підйомі стегна під кутом 60-80 градусів, або будь-яке інше навантаження. Після цього знову вимірюють ЖЄЛ. Залежно від функціонального стану системи зовнішнього дихання і кровообігу ЖЄЛ або не зміниться, або зменшиться, або збільшиться. Відповідно, результати динамічної спірометрії оцінюються задовільно (якщо результати зміни ЖЕЛ коливаються в межах  150 мл від вихідного значення), незадовільно (якщо значення ЖЕЛ зменшилося на 200 мл та більше), або добре (коли величина ЖЕЛ збільшилась на 200 мл та більше). Виконання 2-х хвилинного бігу на місці в якості фізичного навантаження під час занять в аудиторії найбільш зручно. При використанні цієї проби під час лікарсько-педагогічних спостережень останню доцільно проводити після виконання будь-яких контрольних вправ або тренування у цілому.

Проба Розенталя (проба на втомлюваність дихальних м'язів) - п'ятикратне вимірювання ЖЄЛ, що проводиться через кожні 15 секунд. Ця проба схожа на динамічну спірометрію, але на відміну від останньої фізичне навантаження тут приходиться безпосередньо на кістково-м'язевий апарат системи зовнішнього дихання. В залежності від його функціонального стану величина ЖЄЛ в процесі послідовних змін веде себе по-різному: при доброму збільшується, при задовільному залишається без змін, а при незадовільному - зменшується. Оцінка результатів проби така ж, як і в динамічній спірометрії.

Проби на визначення функціонального стану вегетативної нервової системи. Протягом багатьох років дослідження вегетативної регуляції серцево-судинної системи базувалося на методах, запропонованих А.М. Вейном та співавторами. Дослідження грунтуються на аналізі анкет, визначенні АТ, частоти скорочень серця (ЧСС), ударного та хвилинного об'єму лівого шлуночка. Для оцінки вегетативної реактивності використовують фізичні методи (холодову та теплову проби), вплив на рефлекторні зони (тиск), солярний, синокаротидний, окосерцевий (Дайніні-Ашнера) рефлекси; для оцінки вегетативного забезпечення застосовують фізичне навантаження, велоергометрію, проби ортостазу, кліностазу, моделювання розумового та емоційного навантаження, фармакологічні проби.

Окосерцевий рефлекс. Натискування на очні яблука викликає збудження системи блукаючого нерва та різні рефлекторні реакції. Після 15 хв відпочинку записують електрокардіограму (ЕКГ), обчислюють ЧСС. Натискають на обидва очні яблука до появи відчуття легкого болю. Через 15-25 с реєструють ЕКГ, ЧСС протягом 10-15 с. Підраховують кількість зубців R і перераховують на 1 хв. Результати інтерпретують так: нормальне уповільнення частоти ритму (на 6-12 за 1хв) - нормальна вегетативна реактивність, значне уповільнення (парасимпатична реакція) - підвищена парасимпатична вегетативна реактивність; відсутність уповільнення ритму - знижена вегетативна реактивність, прискорення частоти ритму - парадоксальна або спотворена реакція.

Ортокліностаз. Дослідження вегетативного забезпечення з за­стосуванням ортокліностатичної проби має кілька варіантів, її можна проводити активно і за допомогою поворотного стола. У положенні хворого лежачи в спокої визначають ЧСС і АТ. Потім пацієнт піднімається і в зручному положенні стоїть біля ліжка. Зразу та через кожну хвилину протягом 10 хв визначають АТ та ЧСС. Потім обстежуваний лягає і знову вимірюють ці показники до їх повернення до вихідного стану.

При нормальному вегетативному забезпеченні, після переходу в положення стоячи, спостерігають короткочасне підвищення систолічного АТ на 20 мм рт.ст, меншою мірою - діастолічного АТ і збільшення ЧСС на 30% від вихідного рівня (прискорення пульсу на 12-18 ударів за хвилину). Під час перебування хворого у положенні стоячи може іноді знижуватися систолічний АТ (на 15 мм рт.ст. від вихідного рівня) або не змінюватися, діастолічний АТ - не знижуватися або підвищуватися. ЧСС може збільшитися на 30%. Після повернення в положення лежачи АТ і ЧСС мають через 3 хв повернутися до вихідного рівня. При надмірному вегетативному забезпеченні (симпатична реакція) систолічний АТ підвищується більше ніж на 20 мм рт.ст, діастолічний АТ може також підвищуватися, іноді значно більше, ніж систолічний, іноді він знижується або не змінюється; у деяких хворих підвищується тільки діастолічний АТ; ЧСС збільшується на 30% від вихідного рівня; при переході у положення стоячи з'являється відчуття припливу крові, потемніння в очах.

Недостатнє вегетативне забезпечення (зниження тонусу симпатичного відділу ВНС) характеризується зменшенням систолічного АТ більш ніж на 10-15 мм рт.ст. відразу ж при переході у положення стоячи. Діастолічний АТ може підвищуватися або не змінюватися, пульсовий тиск зменшується. Може виникати відчуття похитування і слабкості в момент вставання.

^ 5.2. Теоретичні питання до заняття.

  1. Класифікація фізичних навантажень.

  2. Класифікація функціональних проб.

  3. Використання у фізкультурників проби Лєтунова, її значення у СМ.

  4. Оцінка результатів проби Руф’є.

  5. Типи реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження.

  6. Проби із затримкою дихання. Методика проведення та оцінка проб Штанге, Генча.

  7. Методика проведення та оцінка динамічної спірометрії.

  8. Методика проведення та оцінка проби Розенталя.

  9. Загальна характеристика проб для вивчення функціонального стану вегетативної нервової системи.

  10. Методика проведення та трактування результатів орто- та кліностатичної проб.


^ 5.3. Практичні роботи, які виконуються на занятті:

  • визначення функціонального стану дихальної системи (проба Штанге, Генче);

  • визначення тонусу симпатичної і парасимпатичної нервової системи (проби: кліно- та ортостатична, Ашнера-Дайніні, дермографічні рефлекси);

  • виконання проби Розенталя у фізкультурників;

  • визначати типи реакції серцево-судинної системи після проведення комбінованої проби Лєтунова;

  • заповнення медичної документації (о.ф. 061/о, 062/о).


^ 5.4. Матеріали до самоконтролю (додаток 2).


6. Рекомендована література:

8.1. Основна:

  1. Врачебный контроль в спорте. Дембо А.Г.- М.: Медицина, 1988.- 288 с.

  2. Епифанов В.А. Апанасенко Г.А. Лечебная физкультура и врачебный контроль.- М.: Медицина, 1990.- 369 с.

  3. Лікувальна фізкультура та спортивна медицина. Підручник / Клапчук В.В., Дзяк Г.В., Муравов І.В. та ін.; за ред.В.В.Клапчука і Г.В.Дзяка.- К.: Здоров'я, 1995.- 312 с.

8.2. Додаткова:

  1. Журавлева А.И., Граевская Н.Д. Спортивная медицина и лечебная физкультура: Руководство.- М.: Медицина, 1993 – 423 с.

  2. Заболевания сердца и реабилитация /Под общей редакцией М.Л.Поллока, Д.Х.Шмидта.-Киев: Олимпийская література, 2000.- 407 с.

  3. Лечебная физкультура в системе медицинской реабилитации: Руководство для врачей/ Под ред. А.Ф. Каптелина, И.Б. Лебедевой – М.: Медицина, 1995.- 400 с.

  4. Мухін В.М. Фізична реабілітація.- Київ: Олімпійська література, 2000. – 423 с.

  5. Справочник "Лечебная физическая культура". Под ред. В.А.Епифанова. М.:Медицина, 1987.- 400 с.

  6. Энока Р.М. Основы кинезиологии.- Киев.: Олимпийская література, 2000. - 399 с.

Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Клінічна фармакологія”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Професійні хвороби”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Пропедевтики внутрішньої медицини
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Військова терапія з терапією надзвичайних ситуацій”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Науковий відділ направляє до друку (статтю, тези)
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Догляд та психологічне спостереження за хворими у хірургічному відділенні стаціонару (1 тиждень)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи