Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет icon

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет




Скачати 194.1 Kb.
НазваМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Дата14.07.2012
Розмір194.1 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


“Затверджено”

на методичній нараді кафедри

внутрішньої медицини, фізичної

реабілітації та спортивної медицини


Завідувач кафедри

професор В.К.Тащук

___________________

“____” _________200__р.


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

ДЛЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ


Модуль № 1. Фізична реабілітація, спортивна медицина

Змістовий модуль 5. Фізична реабілітація при захворюваннях і травмах нервової системи.

^ ТЕМА ЗАНЯТТЯ

ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ І ТРАВМАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ І ТРАВМАХ ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.”


Навчальний предмет:

фізична реабілітація,

спортивна медицина

курс 4, факультет медичний

кількість: 4 години

Методичну розробку склала:

асистент Амеліна Т.М.


Чернівці - 2009

^ 1.Науково-методичне обгрунтування теми.

ЛФК у неврологiчнiй клiнiцi є методом вiдновної терапiї. Її широко застосовують у лiкуваннi пiслятравматичних cтaнiв, судинних та iнфек­цiйних уражень центральної та периферичної нервової системи.

Застосування ЛФК сприяє бiльш повноцiнному функцiональному вiд­новленню порушеної рухової активностi, загальному оздоровленню орга­нiзму, скороченню тepмiнiв непрацездатностi, якнайшвидшiй фiзичнiй та трудовiй реабiлiтацiї.

ЛФК призначають особам iз захворюваннями нервової системи як метод патогенетичної, неспецифiчної, комплексної терапiї та профiлак­тичної медицини.


^ 2. Навчальна мета:

Студент повинен:

Знати:

  1. клініко-фізіологічне обгрунтування призначення фізічної реабілітації при захворюваннях нервової системи;

  2. фізична реабілітація при захворюваннях та травмах периферичної НС:

  • ЛФК при радикуліті;

  • ЛФК при невриті лицьового нерва;

  • ЛФК при невриті сідничного нерва;

  1. ФР при захворюваннях та травмах ЦНС:

- ЛФК при інсультах;

- ЛФК при травмах головного мозку

Вміти:

  • скласти комплекс ЛГ при радикуліті;

  • скласти комплекс ЛГ при невриті лицьового нерва;

  • скласти комплекс ЛГ при невриті сідничного нерва;

  • скласти комплекс ЛГ при інсультах;

- скласти комплекс ЛГ при травмах головного мозку

Опанувати (конкретні цілі):

  • скласти комплекс ЛГ при радикуліті;

  • скласти комплекс ЛГ при невриті лицьового нерва;

  • скласти комплекс ЛГ при невриті сідничного нерва;

  • скласти комплекс ЛГ при інсультах;

  • скласти комплекс ЛГ при травмах головного мозку.


^ 3. Міжпредметна інтеграція.


Забезпечуючі предмети

Знати

Вміти


1. Анатомія


2. Біохімія


3. Нормальна

фізіологія


4. Патологічна

фізіологія


3.Фармакологія


5.Пропедевтика

внутрішніх

хвороб


6.Пропедевтика

дитячих хвороб


7.Загальна

хірургія


Анатомія скелетно-м’язової,

серцево-судинної, дихальної, травної, нервової систем.

Роль сурфактанту та дихальних білків в умовах адаптації до фізичного навантаження, метаболізм та робота м’язів.

Особливості фізіологічного стану організму після дії на нього фізичного навантаження в нормі.

Особливості фізіологічного стану організму після дії на нього фізичного навантаження при патологічних станах.

Основні групи препаратів, які призначаються для лікування, та надання невідкладної медичної допомоги хворим, покази та протипокази до їх призна-чення, побічні дії.


Симптоматологія порушень роботи серцево-судинної системи, дихальних шляхів, травної системи, нирок .

Будову та функції серцево-судинної системи, дихальних шляхів, травної та нервової систем у дітей.

Симптоматологія гострих хірургічних станів.Травми скелетно-м’язової системи.

Визначати правильність тілобудови, постави, цілісність шкірних покривів, волосяний покрив.

Аналізувати фізіологічні константи м’язової роботи, стану ферментної системи організму.


Визначати зміну пульсу, АТ, ОЦК, ЗПОС, інерпритувати зміни у загальному аналізі крові після фізичного навантаження.

Вміти виявити клінічні прояви гострого перенапруження, хронічної втоми різних ступенів важкості.

Записувати всі лікарські призначення в “лист призначення” і в “процедурну карту хворого”. Складати вимоги в аптеку на призначені хворим лікарські засоби.

Проводити клінічну, лабораторну та інструментальну діагностику хворих з різною патологією.

Проводити клінічну, лабораторну та інструментальну діагностику хворих дітей з різною патологією.

Проводити клінічну, лабораторну та інструментальну діагностику хірургічних хворих.


^ 4. Організація змісту навчального матеріалу

  • навчити студентів послідовно, методично правильно проводити опитування спортсменів;

  • звернути увагу студентів на правильність проведення збору спортивного анамнезу та анамнезу життя з урахуванням психологічних особливостей, його освітнього рівня та віку;

  • виховувати студентів на власному прикладі відношення до хворого під час опитування, навичками спілкування з пацієнтом, зовнішнім виглядом, культурою мовлення;

  • звернути увагу студентів на моральні та правову наслідки порушень норм медичної етики та деонтології в спілкуванні з хворим.

^ 5.План та організаційна структура навчального заняття з дисципліни:



п.п.
^
Основні етапи заняття
та їх зміст




Розпо

діл часу

Види контролю
Засоби навчання

1.

^ Підготовчий етап:

Організація заняття.

Визначення навчальної

мети та мотивація. Контроль вихідного рівня знань та вмінь:

Особливосі ЛФК при:

- інсультах;

- радикуліті;

- травмах головного мозку;

- невриті сідничного нерва.

15%

Фонтальне опитування,

Таблиці, малюнки, слайди, студентам пропонується відповісти на одне з питань теми.





2.

^ Основний етап: формування професійних вмінь та навичок-

оволодіти навичками заняття

- скласти комплекс ЛГ при радикуліті;

- скласти комплекс ЛГ при невриті лицьового нерва;

- скласти комплекс ЛГ при невриті сідничного нерва;

- скласти комплекс ЛГ при інсультах;

- скласти комплекс ЛГ при травмах головного мозку.

65%

Пацієнти обласного фізкультурного диспансеру, відділення реабілітації кардіологічного диспансеру.




3.

^ Заключний етап.

Контроль та корекція рівня професійного вміння і навичок.

Підведення загальних підсумків.

Домашнє завдання.



20%

Індивідуальний контроль практичних навичок, оформлення і ведення медичної документації (о.ф. 061/у, 062/у, 042/у).






6. Методика організації навчального процесу на практичному (семінарському) занятті.


6.1. Підготовчий етап:

На початку заняття викладач знайомить студентів з основами завдання заняття, планом. Для контролю вихідного рівня знань студентів, кожному з них пропонується вирішити типове питання з даної теми.

6.2.^ Основний етап:

ЛФК призначають особам iз захворюваннями нервової системи як метод патогенетичної, неспецифiчної, комплексної терапiї та профiлак­тичної медицини.

Патогенетичний характер цього лiкування полягає в тому, що вiн не тiльки допомагає усунути причину захворювання, а й змiнює характер перебiгу хвороби, умови її виникнення та наслiдки. На тлi патологiчного процесу ЛФК змiнює патологiчнi мiжсистемнi спiввiдношення. Вона являє собою неспецифiчний вид терапiї, справляє не лише мicцевий, а й загальний вплив на весь органiзм хворого. ЛФК змiнює реактивний стан органiзму, сприяє якнайшвидшому функцiональному вiдновленню орга­нiзму хворого.

Важлива роль належить ЛФК як засобу профiлактики рiзних усклад­нень, якi пов'язанi з розвитком основного патологiчного процесу (недо­статня pyxoмiсть у суглобах, контрактури, анкiлоз, порушення коорди­нації тощо).

Таким чином, у клiнiцi захворювань нервової системи ЛФК є методом природно-бiологiчного змicту, який використовує основну функцiю люди­ни - рух, що призначається хворим у виглядi спецiальних фiзичних вправ. Будучи бiологiчним стимулятором сприятливих реакцiй, вона за­безпечує активне залучення хворого до лiкувального процесу, стимулює та удосконалює фiзiологiчнi процеси, властивi людинi.

Продукти бiлкового обмiну, що створюються в тканинах пiд час вико­нання фiзичних вправ, стимулюють тканинний обмiн i сприяють змiнам нервово-м'язевого тонусу.

Стимулююча дiя фiзичних вправ на фiзiологiчнi процеси, що перебi­гають в органiзмi хворих iз захворюваннями нервової системи, здiйснюється через нервово-ендокринно-гуморальнi механiзми.

Нервова ланка механiзму дії ЛФК пояснюється такими чинниками:

1. Усунення застiйного вогнища збудження в корі великого мозку, що розвивається у зв'язку з патологiчним процесом на периферiї або в рiзних внутрiшнiх органах. Пригнiчення та усунення цього негативного вогнища збудження здiйснюється завдяки фiзичним вправам через ре­цепторну систему, яка впливає на кортикальну дiяльнicть за принципом зовнiшнього гальмування.

2. Нормалiзацiя динамiки основних нервових процесiв кори великих пiвкуль головного мозку, їх сили, рухливостi та врiвноваження. Регулю­вальна роль цих процесiв у життєдiяльностi людини стимулюється пiд впливом систематичного застосування фiзичних вправ.

3. Удосконалення умовнорефлекторної дiяльностi мiж корою велико­го мозку, пiдкiрковими утвореннями, ретикулярною формацiєю, внутрiш­нiми органами та м'язами, якi працюють. Вона полiпшується за рахунок рефлекторної дiяльностi через прямi та зворотнi зв'язки, що йдуть вiд ЦНС до периферії.

4. Активне включення хворого в лiкувальний процес, у боротьбу з власним захворюванням, яке створює певну кортикальну нaстpоєність, що пiдкрiплюється систематичним застосуванням спецiальних фiзичних вправ. Це фактично забезпечує створення нової позитивної домiнанти, яка пригнiчує вогнища негативного застiйного збудження (в тому числi й больового) у корі великого мозку. Пiд впливом добре проведених за­нять ЛГ та ознайомлення хворого з позитивними наслiдками застосуван­ня ЛФК у нього виникають позитивнi емоцiї, якi перебудовують вегета­тивнi зрушення, полiпшують кровопостачання та стан нервово-судинного тонусу. Хворий значно швидше одужує, скорочуються термiни непраце­здатностi, пiдвищуються можливостi самообслуговування в клiнiчних умовах i в побутi.

Ендокринна ланка позитивної дії лiкувальної гiмнастики - це гормо­нальна регуляцiя фiзiологiчних процесiв в органiзмi. Гормони кори над­ниркової залози та передньої частки гiпофiза сприяють формуванню процесiв адаптацiї до впливу зовнiшнiх чинникiв, у тому числi й до фi­зичних вправ. Це так звана гормональна система гiпофiз - кора над­ниркової залози.

Щитовидна залоза значною мiрою регулює процеси обміну речовин (депонування в печiнцi вуглеводiв у виглядi глiкогену) , забезпечення «циклу Кребса» - ресинтезу глюкози та iншi важливi біохiмiчнi проце­си, що вiдбуваються пiд час м'язевої дiяльностi.

У разi пiдвищеної секреції мiнералокортикоiдiв мають мiсце бурхли­ві запальнi реакції та вiдповiдне інтенсивне створення iмунних тiл. Функцiя ендокринних залоз регулюється ЦНС, яка має вирiшальне зна­чення у механiзмi патогенезу.

Гуморальна ланка регуляцiї в механiзмi позитивної дії ЛФК на органiзм хворого зумовлена циркуляцiєю в крові бiологiчно активних речовин i синтезу нуклеiнових кислот та білків, якi посилюються пiд час виконання фiзичних вправ і забезпечують piвeнь м'язевої праце­здатностi та обмiну речовин в осіб iз захворюваннями нepвoвoї системи.

Хімічнi сполуки, що утворюються в органiзмi (гормони, метаболiти, іони водню, кисню, калiю, кальцiю та iн.), потрапивши в кров, розно­сяться по всьому органiзму, змінюють функцiї opгaнiв i систем.

Пiд час виконання м'язевої роботи (фiзичних вправ) у кров надхо­дять гормони (адреналiн, норадреналін та iн.), які справляють стимулю­ючу дію на роботу серця. Метаболіти, що утворюються у м'язах, роз­ширюють артерiоли, якi постачають кров до цих м'язiв.

Унаслiдок захворювань та гiпокiнезії змiнюється рефлекторна регу­ляцiя, виникають патологiчнi рефлекси i патологiчнi домiнанти, якi по­рушують нормальний перебiг фiзiологiчних процесiв в органiзмi.

Таким чином, фiзичнi вправи як неспецифiчний бiологiчний стимуля­тор сприятливих реакцiй є основним пусковим механiзмом нейроендо­кринної та гуморальної регуляцiї органiзму пiд час лiкування рiзних захворювань у неврологiчнiй клiнiцi.


^ ОСОБЛИВОСТI МЕТОДИКИ ЛIКУВАЛЬНОI ФI3КУЛЬТУРИ 3А НАЯВНОСТI ОКРЕМИХ 3АХВОРЮВАНЬ І ТРАВМ HEPBOBOЇ СИСТЕМИ

Гостре порушення мозкового кровообігу (iнсульт)

Розрiзняють 3 етапи реабiлiтацiї хворих на iнсульт: l-й - раннiй вiд­новний (до 3 мic), 2-й - пiзнiй вiдновний (до 1 року), 3-й - етап за­лишкових порушень рухових функцiй (понад 1 piк).

Визначаючи завдання, засоби i методики ЛГ на цих етапах реабiлi­тації, враховують призначений руховий режим та ступiнь порушення рухових функцiй. Використовують суворий та розширений лiжковий ре­жими, напiвлiжковий (палатний) i вiльний pyxовi режими. Розрiзняють l-й ступiнь порушення рухових функцiй (легкий парез), 2-й (помiрний парез), 3-й (парез) 4-й (глибокий парез) i 5-й ступiнь (плегія або па­ралiч) .

На ранньому вiдновному етапi лiкування хворому послiдовно призна­чають суворий лiжковий, розширений лiжковий (2а-2б), палатний та вiльний режим. Тривалiсть кожного рухового режиму залежить вiд стану хворого i ступеня порушень рухових функцiй. Чим 6iльшi порушення рухових функцiй виявленi, тим повiльнiше розширюються режими рухо­вої активностi.

Якщо хворому призначають суворий лiжковий режим (на 1-3 днi), заняття ЛФК протипоказанi, хворому нео6хiдно забезпечити спокiй, ме­дикаментозне лiкування та лiкування положенням. Укладають хворого в положення, протилежне позi Bepнікe-Манна. Це зменшує спастич­нiсть, запо6iгає розвитковi м'язових контрактур. Хворого укладають у положеннi на спинi, на боцi. Положення хворого змiнюють декiлька разiв на день (4-6 разiв) на 30-60 хв залежно вiд його стану i тону­су м'язiв паретичної кiнцiвки.

З 3-го по 15-й день хворо6и призначають розширений лiжковий (2а) режим.

Завдання ЛФК: полiпшення функцiй серцево-судинної та дихальної систем, активiзацiя моторики кишок, полiпшення трофiки тканин, запобi­гання пролежням, зниження м'язового тонусу, профiлактика гемiплегiч­них контрактур, пiдготовка до активного повороту на здоровий бiк, сти­муляцiя та вiдновлення iзольованих активних pухів у паретичних кiн­цiвках.

Із засобiв ЛФК у цьому руховому режимi використовують лiкуван­ня положенням на спинi, на боцi, дихальнi вправи, активнi вправи для дрiбних, середнiх, а пiзнiше й для великих суглобiв здорових кiнцiвок. 3 3-6-го дня - пасивнi руки в суглобах паретичної кiнцiвки. Навчають вольового посилання iмпульсiв до pyxiв синхронно з iзольованим пасив­ним розгинанням передплiччя, згинанням гомiлки.

Opiєнтoвнo з 16-го по 21-й день хвороби призначається розширений лiжковий (26) руховий режим.

Завдання ЛФК: посилення загальнотонiзуючого впливу на хворого, навчання розслаблення м'язiв здорової кiнцiвки, зниження м'язового то­нусу В паретичних кiнцiвках, переведення хворого в положення сидячи, стимуляцiя вiдсутнiх активних pухів у паретичних кiнцiвках, протидiя патологiчним синкiнезiям, пiдготовка хворого до переводу його в поло­ження стоячи, вiдновлення функцiї опори нижнiх кiнцiвок та навичок самообслуговування здоровою кiнцiвкою.

Заняття ЛГ нео6хiдно починати з пасивних вправ спочатку для здоро­вої, а потiм i для паретичної кiнцiвки. Пiд час виконання пасивних pyxiв велику роль вiдiграють вихiднi положення окремих ceгмeнтiв кiн­цiвок. Пальцi легше розгинаються, якщо кисть зiгнута, передплiччя ­якщо плече приведене, супiнацiя передплiччя буде повноцiннiшою, якщо лiкоть зiгнутий, вiдведення стегна - повнiшим у зiгнутому положеннi.

Пiд час виконання активних вправ необхiдно застосовувати полегше­нi положення,

використовуючи лiжковi рами, блоки, гамачки для пiд­тримання паретичної кiнцiвки.

Вправи виконують повiльно, плавно, кожен рух - 4-8 разiв. Спочат­ку кiнцiвка повертається у в. п. пасивно, з допомогою iнстpуктоpa, потім - самостiйно, а також з опорою. Особливу увагу слiд придiляти вiдновленню руху 1 пальця (вiдведення, розгинання, протиставлення). Пасивно або активно протидiють патологiчним синкiнезiям. Для цього пiд час виконання активних pухiв ногою руки фiксують за головою або вздовж тулуба, кистi - пiд сiдницями. Їх також може фiксувати мето­дист. Коли здорова рука хворого згинається, в цей час методист може пасивно розгинати паретичну руку. Використовують також вольове зу­силля, наприклад, згинаючи ногу, хворий протидiє згинанню руки, удержуючи її вольовими зусиллями У розiгнутому положеннi.

Завдання ЛФК у палатному та вiльному рухових режимах: знижен­ня м'язового тонусу, протидiя гемiплегiчним контрактурам, подальше вiдновлення активних pyxiв, перехiд у положення стоячи, навчання ходи­ти, протидiя синкiнезiям, вiдновлювання навичок самообслуговування та прикладно-побутових pyxiв.

Завдання ЛФК, засоби і методика ЛГ на пізньому відновному етапі та в перiод залишкових рухових порушень залежить вiд ступеня пору­шень рухової функції. Так, наприклад, за наявностi l-ro ступеня (лег­кий парез) завданнями ЛФК є загальнотонiзуючий вплив на органiзм, змiцнення м'язiв плечового поясу та спини, полiпшення постави, трену­вання ходiння, а за наявностi 5-го ступеня (плегiя - паралiч) - активi­зацiя дiяльностi серцево-судинної та дихальної систем, навчання хворо­го самостiйно повертатися на бiк, пiдготовка до переходу в положення сидячи i стоячи, полiпшення опорної функцiї нижнiх кiнцiвок, розслаб­лення м'язiв здорових кiнцiвок, зниження тонусу м'язів, протидiя контрактурам, полiпшення трофiки паретичних кiнцiвок та розширення навичок самообслуговування.
^

Черепно-мозкова травма


Черепно-мозкова травма може супроводитись струсом, забиттям, здав­люванням i ураженням мозку. У комплексному лiкуваннi хворих видi­ляють 3 клiнiчнi перiоди.

У l-й перiод призначають спокiй, проводять медикаментозне та оперативне лiкування, а також лiкування положенням. ЛФК протипоказана.

У 2-й перiод призначають розширений лiжковий (2а-2б) i палатний режими. Завдання ЛФК: активiзацiя життєво важливих функцій серце­во-судинної, дихальної i травної систем, а також запобігання застiйним явищам у легенях, пролежням, полiпшення та вiдновлення вестибуляр­ної функцiї, пiдвищення загального тонусу органiзму. ЛГ призначають iз незначним фiзичним навантаженням з в. п. лежачи або сидячи. За­стосовують простi вправи на розвиток статокiнетичної стiйкостi, вправи зi змiною положень тiла, руки голови у бiчнiй та передньозаднiй площи­нах з обмеженою амплiтудою. Доцiльнi вправи на координацiю pyxiв, вправи для язика, нижньої щелепи та мiмiчних м'язiв, а також дихаль­ні вправи з активiзацією видиху.

У 3-й перiод лiкування завданнями ЛФК є відновлення функції вестибулярного апарату, нормалiзація функції зовнiшнього дихання, загаль­нотонiзуюча дiя, вiдновлення навичок ходiння, полiпшення психiчного стану хворого. У цей перiод поступово ускладнюють методику занять, дозволяють виконання вправ iз навантаженням та амплiтудою pухів, якi поступово збiльшуються. Призначають рухи голови в рiзних площинах з повною амплiтудою, обертання тулуба у повному обсязi та в рiзних на­прямках, вправи в рiвновазi на великiй та малiй площi опору. Застосову­ють вправи у метанні середнiх i малих м'ячiв, а також вправи iз за­критими очима на мiсці та з пересуванням. Навчають ходити з пiд­ страховкою та без нeї, рекомендують прогулянки на свiжому повiтрi. Можливi iгри на мiсцi та естафетного типу в чергуваннi з дихальними вправами.

Призначаючи ЛФК: хворям iз контузєею та комоцiєю мозку, необхiдно додержуватись таких методичних принципiв:

1. У 2-й перiод лiкування найбiльшого значення слiд надавати загальнозмiцнювальним вправам, а також спецiальним вправам для вести­булярного апарату.

2. Вправи зi змiною положення голови (нахили, повороти) ускладню­ють шляхом поступового збiльшення амплiтуди pyxiв голови.

3. Вправи в рiвновазi слiд виконувати на широкiй площi опору і чер­гувати їx із вправами в положенні сидячи.

4. Особливо обережно призначають вправи із закритими очима.

5. Пiд час виконання ycix вправ необхiдно забезпечити повну страховку хворого.

6. У 2-й перiод рекомендується виконувати вправи в мeтaннi з ве­ликим м'ячем, а у 3-й - способи метання ускладнюють i застосовують малi гумові м'ячi.


^ 3ахворювання та травми периферичної нepвовoї системи


3алежно вiд втягнення певної дiлянки нерва у запальний або трав­матичний процес розрiзняють тaкi захворювання: радикулiт (запалення нервових корiнцiв); неврит (запалення нервових стовбурiв); плексит (за­палення нервових сплетень); полiневрити (запалення декiлькох нepвiв).

Характерною рисою клiнiчної картини у хворих iз запальними i трав­матичними ушкодженнями периферичної нepвoвoї системи є порушення pyxoвoї функцiї та бiль. Периферичний паралiч i в'ялий парез супро­воджуються м'язовими атрофiями, зниженням м'язового тонусу i сухо­жильних рефлексiв.

Завдання ЛФК: 1) полiпшити кровообiг i трофiчнi процеси в зонi ураження, сприяти усуненню судинних та трофiчних розладiв; 2) активi­зувати розсмоктування залишкових явищ запального процесу (профiлак­тика утворення зрощень та рубцевих змiн; 3) змiцнювати паретичнi м'язи i зв'язковий апарат; 4) запобiгти м'язовiй атрофії та тугорухливостi в суглобах або усунути їx; 5) розвивати й удосконалювати замiснi рухи та координацiю pухів; 6) протидiяти скривленню хребта та обмеженню рухомості хребта; 7) чинити оздоровчу та загальнозмiцнювальну дiю на органiзм хворого.

Oсновні методичнi принципи проведення ЛФК: 1) вибiр безбольового в. п.- за допомогою оптимальних в. п. виявити довiльнi рухи i розви­вати наявнi активнi рухи (для цього необхiдно скорочувати паретичнi м'язи i розтягувати їx антагонicти); 2) розвивати pyxoмicть у суглобах, збiльшувати м'язову силу, пiдвищувати тонус органiзму i розвивати навички прикладного значення за допомогою спецiальних фiзичних вправ, поступово розвивати pyxoвi навички; 3) вправи треба виконувати нерiзко, амплiтуду pyxiв збiльшувати поступово за допомогою махоподiб­них pyxiв без обтяження; 4) не доводити напруженi м'язи до стану вираженого стомлення, для чого чергувати спецiальнi вправи iз загаль­норозвиваючими; 5) розтягування скорочених м'язiв досягати вправами з обтяженням; 6) необхiднi самостiйнi заняття 1-5 разiв на день, по­ряд з фiзичними вправами застосовувати бальнеофiзiотерапевтичнi про­цедури.

Iз засобiв ЛФК рекомендують вправи, що сприяють вiдновлюванню функцiй паретичних м'язiв (пасивнi, iдеомоторнi, зi стимуляцiєю актив­них pyxiв, активнi вiльнi вправи, вправи з опором) та вправи, що сприя­ють посиленню кровообiгу та кровопостачанню нepвiв (динамiчнi вправи для суглобiв кiнцiвок, на координацiю, на пiдвищення стiйкостi вестибу­лярного апарату).


Одним iз найпоширенiших захворювань периферичної нервової систе­ми є радикулiт. До первинних радикулiтiв відносять радикулiти iнфек­цiйногo, застiйного, токсичного і травматичного характеру; до вторин­них - радикулiти внаслiдок дегенеративних змін у хребтовому стовпi.

Основними вихiдними i в той же час розвантажувальними положеннями для виконання вправ ЛГ хворим iз попереково-крижовим радику­лiтом є колiнно-лiктьове або колiнно-кистьове, лежачи на спинi, лежачи на боцi, а в разi шийно-грудного радикулiту - сидячи, стоячи з опо­рою на руки.

^

Неврит лицевого нерва


Клiнiчнi ознаки: паралiзований бiк обличчя млявий, дряблий, пору­шено мигання повiк, не закривається очна щiлина, рот перекошений у здоровий бiк, кут рота з цього боку опущений, мова нерозбiрлива. Най­тяжче ускладнення невриту лицевого нерва - контрактура паретичних м'язiв та поява синкiнезiй. Лiкування комплексне: спецiальне положен­ня (лейкопластична маска), лiкувальна мiмiчна гiмнастика (з 6-10-ro дня захворювання), масаж, фiзiотерапевтичнi процедури.

Темп виконання вправ повiльний або середнiй. Кожну вправу на початку курсу повторюють 10-15 разiв, потiм кiлькicть повторень збiль­шують щодня на 3-5 i поступово доводять до 30-40 разiв. У мipy збiльшення амплiтуди самостiйних pухів i сили скорочення паретичних м'язiв слiд зменшувати допомогу у виконаннi вправ. Треба уникати втоми уражених м'язiв. Пiдтримувати тонус м'язiв на боцi ураження й полiпшити проведення нервових iмпульсiв допомагає масаж.

Масаж починають з дiлянки лоба погладжувальними руками долоннoї поверхнi пальцiв, потiм виконують спiралеподiбне разминання в на­прямку вiд середньої лiнiї до скронь. Коловий м'яз ока масажують по верхньому краю вiд середньої лiнiї назовнi, а по нижньому краю ­у зворотному напрямку; масаж щоки виконують у напрямку вiд краю нижньої щелепи вгору до носа. Масаж вepxньoї губи, носа та пiдборiд­дя також проводять знизу вгору, тобто вiд кута рота до носа, вiд кiнчи­ка носа до перенiсся i з-пiд краю нижньої щелепи до кута рота. Кожен прийом масажу рекомендується повторювати 5-8 разiв, увесь сеанс ви­конувати кiлька разiв на день.

Якщо розвивається парез лицевого нерва, завдання ЛФК полягає у вiдновленнi самостiйних pyxiв м'язiв обличчя з обох бокiв. Спецiальнi вправи починають з виконання найпростiших pухів мiмiчних м'язiв. Ви­користовують артикуляцiйнi рухи губ, починаючи з вимови голосних а, у, i, о та iн., а потiм - кiлькох складiв - ма-ма-ма-ма, чу-чу-чу-чу, мi-мi­-мi-мi та iн.

Слiд вiдзначити, що поєднання звукiв б, в, п, ф, з зi звуками с та у важкi для вимови. Тому рекомендується давати хворому завдання на день для самостiйного виконання перед дзеркалом найбiльш важко­засвоюваних звукiв i складiв. Критерiєм вiдновлення нормального стис­кання губ може бути здатнicть хворого свистiти на видиху та витягувати губи трубочкою.


6.3. Контрольні питання:

  1. Клініко-фізіологічне обгрунтування призначення фізічної реабілітації при захворюваннях нервової системи;

  2. Фізична реабілітація при захворюваннях та травмах периферичної НС:

  • ЛФК при радикуліті;

  • ЛФК при невриті лицьового нерва;

  • ЛФК при невриті сідничного нерва;

  1. ФР при захворюваннях та травмах ЦНС:

- ЛФК при інсультах;

- ЛФК при травмах головного мозку.


6.4. Заключний етап:

На заключному етапі проводиться контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу, шляхом вирішення ситуаційних та клінічних задач, атестації студентів по темі за комп’ютерною програмою. Оцінюються знання та вміння студентів з обгрунтуванням кожної оцінки.

Викладач завдає домашнє завдання, рекомендує літературу по темі наступного заняття: основну і додаткову.


7. Матеріали методичного забезпечення заняття:


^ 7.1. Матеріали контролю базисної (вихідного рівня) підготовки студентів: тестові завдання (додаються).

7.2. Матеріали для методичного забезпечення викладання основного етапу заняття: медична документація лікарсько-фізкультурного диспансеру (о.ф. 061/у, 062/у, 042/у), таблиці, клінічні задачі.

^ 7.3. Матеріали для заключного етапу заняття: набір тестових завдань (клінічні ситуаційні задач II-III рівнів засвоєння).

7.4. Матеріали для методичного забезпечення самопідготовки студентів викладені у відповідних методичних вказівках для самостійної підготовки до практичного заняття з цієї теми.


^ 8. Рекомендована література:

Основна:

1. Дембо А.Г. Врачебный контроль в спорте. М., "Мед.", 1988 г.

2. Епифанов В.А., Опанасенко Г.Д. Лечебная физкультура й

врачебный контроль , М., "Мед.", 1990 г.

  1. Клапчук В.В., Дзяк Г.В., Муравов Г.В. Лікувальна фізкультура

та спортивна медицина. "Здоров"я".- 1995 р.

Додаткова:

  1. Правосудов В.С. Учебник инструктора по лечебной

физкультуре. Москва «Физкультура и спорт» 1980 - 415 с.

2. Попов С.Н.Физическая реабилитация.-Ростов-на Дону 1999.- 420с.

Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Клінічна фармакологія”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Професійні хвороби”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Пропедевтики внутрішньої медицини
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Військова терапія з терапією надзвичайних ситуацій”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Науковий відділ направляє до друку (статтю, тези)
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Догляд та психологічне спостереження за хворими у хірургічному відділенні стаціонару (1 тиждень)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи