Сумський державний університет л. В. Васько, Л.І. Кіптенко icon

Сумський державний університет л. В. Васько, Л.І. Кіптенко




НазваСумський державний університет л. В. Васько, Л.І. Кіптенко
Сторінка1/4
Дата14.07.2012
Розмір0.8 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Л.В. ВАСЬКО, Л.І. КІПТЕНКО,

Г.Ю. БУДКО


СПЕЦІАЛЬНА ГІСТОЛОГІЯ СЕНСОРНИХ І РЕГУЛЯТОРНИХ СИСТЕМ

У двох частинах

Частина ІІ


Рекомендовано вченою радою

Сумського державного університету

як навчальний посібник для студентів

медичних інститутів


Суми

Видавництво СумДУ

2009

ЗМІСТ

Модуль 3 Спеціальна гістологія

Тема заняття «Центральні органи кровотворення

та імунного захисту організму

(червоний кістковий мозок, тимус)»……………………..С.4

Тема заняття «Периферичні органи кровотворення

та імунного захисту організму

(лімфатичні вузли, гемолімфатичні вузли, селезінка)»..........................................................................С.16

Тема заняття «Центральні органи ендокринної

системи (гіпоталамус, гіпофіз, епіфіз)»…..………….…С.30

Тема заняття «Периферичні органи ендокринної

системи (щитоподібна, прищитоподібна, надниркові залози)»……………………………………...……………С.49

Тема заняття «Клітинні основи системи імунного

захисту організму»………………………………………С.66


^ Модуль 3 Спеціальна гістологія

Змістовий модуль 5

«Спеціальна гістологія сенсорних і регуляторних систем»


Тема заняття

«Центральні органи кровотворення та імунного захисту організму (червоний кістковий мозок, тимус)»

^ Актуальність теми. Знання структурно-функціональної організації органів кровотворення та імунного захисту на мікроскопічному та ультраструктурному рівнях є базовими для розуміння тих патологічних змін гемопоезу та імунної відповіді організму, які спостерігаються при різних захворюваннях даної системи.

^ Загальна мета заняття. Вміти:

1 Аналізувати морфофункціональні особливості центральних органів кровотворення та імунного захисту.

2 Діагностувати мікропрепарати та інтерпретувати електронограми.

^ Конкретні цілі. Знати:

1 Джерела та хід ембріогенезу центральних органів кровотворення.

2 Гістофункціональні характеристики органів, що вивчається (червоний кістковий мозок, тимус).

3 Основні відмінності мозкової і кіркової речовин тимуса.

4 Вікову інволюцію тимуса.

^ Вихідний рівень знань-умінь. Знати:

1 Загальний план будови та функції окремих органів кровотворення та системи загалом (відповідні розділи біології за курс середньої школи).

2 Загальні анатомічні характеристики органів кровотворення та імунного захисту (кафедра анатомії людини).


Після засвоєння необхідних базисних знань переходьте до вивчення матеріалу, який можете знайти в таких джерелах інформації.


А. Основна література:

1. Гістологія людини /За ред. Луцика О.Д., Іванова А.І., Кабака К.С., Чайковського Ю.Б. - Київ: Книга плюс, 2003. - С. 260-267.

2. Гістологія людини /За. ред. Луцика О.Д., Іванова А.І., Кабака К.С. – Львів: Мир/. - 1992. - С.191-197.

3. Практикум з гістології, цитології та ембріології /За ред. Чайковського Ю.Б., Дєльцової О.І., Геращенка С.Б. - Київ - Івано-Франківськ, 1996. - Ч.1. - С. 57-59. - Ч. 2. - С. 43-44.

4. Атлас по гистологии и эмбриологии /Под ред. Алмазова И.В., Сутулова Л.С. - М.: Медицина. - 1978.

5. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму /За ред. Волкова К.С. – Тернопіль: Укрмедкнига. - 1999. - С. 48-53.

Б. Додаткова література:

1. Гистология /Под ред. Афанасьева Ю.И., Юриной Н.А. – Москва: Медицина. - 1999. - С. 424-436.

2. Гистология (введение в патологию) /Под ред. Улумбекова Э.Г., проф. Ю.А.Челышева. - М., 2001. -

С. 321-325, 118-120.

3. Гистология, цитология и эмбриология (атлас) /Под ред. Волковой О.В., Елецкого Ю.К. – Москва: Медицина. - 1996. - С. 208-224.

4. Частная гистология человека /Под ред. Быкова В.Л. - Санкт-Петербург: СОТИС. - 1997.

В. Лекції за даною темою.

Г. Зміст теми у графологічних схемах, таблицях рисунках.


Теоретичні питання

1 Загальний план будови, функціональне значення і класифікація органів кровотворення.

2 Структурні компоненти кісткового мозку і їх функціональне значення.

3 Загальний план будови та функціональне значення тимуса.

4 Мікроскопічна та субмікроскопічна будова кіркової речовини тимуса. Структурні компоненти гематотимусного бар’єра.

5 Морфофункціональні відмінності мозкової речовини тимуса порівняно з кірковою.

6 Вікова та акцидентальна інволюції тимуса.


^ Короткі методичні вказівки щодо роботи

на практичному занятті

На початку заняття буде перевірено виконання домашніх завдань. Потім самостійно Ви повинні вивчити такі мікропрепарати: зрізи червоного кісткового мозку, тимуса та мазок червоного кісткового мозку. Цю роботу виконуєте згідно з алгоритмом вивчення мікропрепаратів. Під час самостійної роботи Ви можете консультуватися з приводу тих чи інших питань щодо мікропрепаратів з викладачем.

Заняття завершується аналізом підсумків самостійної роботи кожного студента, який повинен вміти дати опис кожному мікропрепарату. Кінцевий рівень теоретичних знань буде визначатися шляхом стандартизованого тестового контролю.


^ Технологічна карта заняття




Етапи

Тривалість

Засоби навчання

Обладнання

Місце

проведення

1

Перевірка і корекція вихідного рівня знань та домашніх завдань

15 хв

Таблиці, рисунки-схеми

Комп’ютери

Комп’ютерний клас, навчальна

кімната

2

Самостійна робота з вивчення мікропрепаратів електронограм

30 хв

Інструкції з вивчення мікропрепаратів, таблиці, мікрофотограми, електронограми

Мікроскопи, мікропрепарати, альбоми для зарисовок мікропрепаратів

Навчальна

кімната

3

Аналіз підсумків самостійної роботи

30 хв

Мікрофотограми, електронограми, набір тестів

Комп’ютери

Комп’ютерний клас

4

Підбиття підсумків заняття

5 хв







Навчальна

кімната


^ Для закріплення теоретичного матеріалу

виконайте такі завдання:

1 При мікроскопії у стромі кровотворного органа людини виявлені мегакаріоцити. Який це кровотворний орган?

2 На препараті кровотворного органа можна побачити гранулоцити на різних етапах розвитку. Який це кровотворний орган?

3 На серії електронограм бачимо, як формені елементи крові, які утворюються у червоному кістковому мозку, проходять через стінки кровоносних капілярів і впадають у течію крові. До якого типу капілярів можна віднести судини червоного кісткового мозку, які пропускають зрілі формені елементи крові?

4 Є дві мікрофотографії тимуса. На першій - кіркова і межі кіркової і мозкової речовин розпливчасті, на другій – кіркова речовина чітко відрізняється від мозкової. На якій з мікрофотографій показаний тимус під час його участі у захисних реакціях організму?

5 Червоний кістковий мозок заповнює порожнини кісток. Подані три види трубчастих кісток: дитячого віку, 12-18 років і людини старечого віку. Як з віком змінюються стан і топографія червоного кісткового мозку?

6 У новонародженої тварини видалили тимус. У результаті цієї операції у нього різко знизилася здатність до продукування антитіл. Пояснити причину цього явища.


^ Запитання тестового контролю

1 Що не належить до органів кровотворення та імунного захисту?

2 Які функції не притаманні для органів кровотворення?

3 Де розташовується ЧКМ?

4 В яких ділянках ЧКМ здійснюється тромбоцитопоез?

5 Яка функція притаманна тимусу?

6 Які клітини продукують тимозин?

7 Де розташований гематотимусний бар'єр?

8 3 якого джерела формується тимус?

9 Які морфологічні ознаки не є характерними для вікової інволюції?


10 Які ознаки належать до центральних органів кровотворення та імунного захисту?

11 Які процеси не відбуваються в червоному кістковому мозку?

12 Де найбільш інтенсивно відбуваються процеси кровотворення?

13 Диференціювання яких клітин крові не закінчується в ЧКМ?

14 Які речовини продукуються в тимусі?

15 Епітеліоретикулоцити належать до:

16 Які структури не входять до складу гематотимусного бар'єру?

17 Коли формується тимус у людини?

18 Вікова інволюція - це:

19 При дії на організм несприятливих чинників має місце:

20 Які морфологічні ознаки не характерні для акцидентальної інволюції?

21 Які органи належать до периферійних органів кровотворення та імунного захисту?

22 Які функції притаманні для периферійних органів імуногенезу?

23 Де локалізуються гемопоезні клітини в ЧКМ?

24 В якому віці ЧКМ у діафізах трубчастих кісток заміщується на жовтий кістковий мозок?

25 Що є структурно-функціональною одиницею тимуса?

26 Яких клітин немає в кірковій речовині тимуса?

27 Які клітини знаходяться в перикапілярному просторі?

28 Які особливості Т-лімфоцитів мозкової речовини тимуса?

29 Коли тимус досягає максимального розвитку?

30 Що відбувається з організмом при тиміко-лімфатичному статусі?

31 Які органи не належать до периферійних органів кровотворення та імунного захисту?

32 В якому органі розміщені стовбурові клітини крові?

33 При участі яких клітин відбувається еритропоез?

34 Коли ЧКМ починає функціонувати як основний кровотворний орган?

35 Які речовини забезпечують проліферацію та дозрівання Т-лімфоцитів?

36 Які клітини не є клітинами-няньками?

37 Які судини входять до складу гематотимусного бар'єра?

38 Які клітини не входять до складу мозкової речовини тимуса?

39 В якому терміні відбувається диференціювання тимуса на кіркову та мозкову речовини?

40 Чим супроводжується тиміко-лімфатичний статус?

41 Які функції притаманні для центральних органів кровотворення та імунної системи?

42 Яка тканина утворює ніжну строму червоного кісткового мозку?

43 До яких судин потрапляють утворені формені елементи крові?

44 Коли починається формування ЧКМ?

45 Які клітини утворюють ніжну строму тимуса?

46 Яких клітин немає в тимусі?

47 Яка головна функція гематотимусного бар'єра?

48 Чим утворені тільця Гассаля?

49 Коли з'являються перші лімфоцити в тимусі?

50 Яка фаза не притаманна для вікової інволюції?


Інструкція з вивчення мікропрепаратів

А. Червоний кістковий мозок (зріз)

^ Забарвлення: гематоксилін і еозин.

Ніжну строму червоного кісткового мозку утворює ретикулярна сполучна тканини, яка представлена на препараті ретикулярними клітинами зірчастої форми з блідо забарвленою цитоплазмою. Часто трапляються поперечно, косо та поздовжньо зрізані синусоїдні кровоносні капіляри. У просвітах останніх розміщуються численні еритроцити та поодинокі лейкоцити.

Комірки, утворені ретикулярною сполучною тканиною, заповнені клітинами, які знаходяться на різних стадіях гемопоезу. Їх доцільно вивчати на мазках червоного кісткового мозку, де їх легше диференціювати. На зрізі найкраще вирізняються гігантські клітини – мегакаріоцити.

Необхідно звернути увагу на розміщені в межах препарату адипоцити, які мають перснеподібний вигляд, і кісткові перекладинки, як острівці рожевого кольору.

На рисунку позначити:


1 Ретикулярні клітини зірчастої форми.

2 Синусоїдні кровоносні капіляри.

3 Мегакаріоцити (гігантські клітини).

4 Адипоцити.

5 Кісткові перекладинки, як острівці рожевого кольору.


^ Б. Червоний кістковий мозок (мазок)

Забарвлення: гематоксилін і еозин.

Препарат вивчаємо під великим збільшенням. Строму червоного кісткового мозку складає ретикулярна тканина, клітини якої мають зірчасту форму. Їх ядра овальної форми, слабо забарвлені. Між відростками ретикулоцитів бачимо групи (острівці) клітин різних гемопоезних рядів. Мегакаріоцити – великі («гігантські») клітини з фрагментованими, химерної форми ядрами. Еритробласти, проеритробласти, базофільні, поліхроматофільні і оксифільні еритробласти гуртуються біля клітини-«няньки» - макрофага. Мієлобласти, мієлоцити відрізняються наявністю зернистості в цитоплазмі. Ядра мієлоцитів бувають круглими і паличкоподібними. Зустрічаються моноцити – клітини з бобоподібним ядром і невеликі групи кістковомозкових лімфоцитів. Вони локалізуються переважно навколо кровоносних судин.

На рисунку позначити:

1 Клітини ретикулярної тканини із овальними, слабо забарвленими ядрами.

2 Мегакаріоцити із фрагментованими, химерної форми ядрами.

3 Еритробласти, проеритробласти, базофільні, поліхроматофільні та оксифільні еритробласти навколо макрофагу.

4 Мієлобласти, мієлоцити із зернистістю у цитоплазмі.

5 Моноцити з бобоподібним ядром.

6 Кістковомозкові лімфоцити.


В. Тимус

Забарвлення: гематоксилін і еозин.

На малому збільшенні легко побачити капсулу тимуса та сполучнотканинні перетинки, що відходять від неї вглиб органа, поділяючи його на окремі часточки. Кожна часточка тимуса – структурна і функціональна одиниця органа – має кіркову і мозкову речовини. Основою часточки є каркас із епітеліоретикулоцитів зірчастої форми, між якими розміщується велика кількість лімфоцитів (тимоцитів) і менша – макрофагів. У кірковій речовині лімфоцитів найбільше, у зв’язку з чим в цій зоні спостерігається інтенсивне фіолетове забарвлення. Мозкова речовина світліша, до її складу входять лімфоцити, макрофаги, епітеліоретикулоцити (зірчасті клітини) і їх оксифільні нашарування, відомі як тільця Гассаля. Рисунок на вставці – фрагмент препарату при великому збільшенні.

На рисунку позначити:

1 Капсулу тимуса.

2 Сполучнотканинні перетинки.

3 Часточку тимуса.

4 Кіркову речовину.

5 Мозкову речовину.

6 Лімфоцити (тимоцити).

7 Макрофаги.

8 Епітеліоретикулоцити (зірчасті клітини).

9 Тільця Гассаля.


^ Задачі до ліцензійного іспиту «Крок-1»

1 На гістологічному препараті представлений орган кровотворення та імунного захисту, що побудований з часточок, які оточені прошарками сполучної тканини, на периферії часточок кількість клітин значно вища, ніж у


центрі, лімфатичні вузлики відсутні. Який орган зображений?

А Тимус.

В Червоний кістковий мозок.

С Лімфатичний вузол.

D Селезінка.

E Мигдалик.

2 У новонародженої тварини в експерименті видалили тимус, а після цього пересадили їй чужорідний трансплантат. Реакція відторгнення не відбулася. Чому?

^ А Не утворюються Т-кілери.

В Не утворюються моноцити.

С Не утворюються макрофаги.

D Не утворюються В-лімфоцити.

E Не утворюються Т-хелпери.

3 8-річну дитину повторно вжалила оса, у відповідь на це алергічна реакція розвинулася дуже швидко. Які імунокомпетентні клітини є причиною цього явища?

^ А В-лімфоцити пам’яті.

В В-плазмоцити.

С Макрофаги.

D Т-лімфоцити хелпери.

E Т-лімфоцити пам’яті.

4 У дитини вроджений імунодефіцит. Страждає клітинний імунітет, що зумовлює часті вірусні інфекції. Порушеннями в якому органі це, найімовірніше, викликане?

А Тимусі.

В Червоному кістковому мозку.

С Лімфатичних вузлах.

D Селезінці.

E Піднебінних мигдаликах.

5 У хворого порушені процеси еритропоезу, гранулоцитопоезу, моноцитопоезу, тромбоцитопоезу. Про патологію якого кровотворного органа свідчать ці порушення?

^ А Червоного кісткового мозку.

В Тимура.

С Селезінки.

D Лімфатичного вузла.

E Мигдаликів.


Додаток А

(обов’язковий)

Гематотимусний бар’єр

Клітини кіркової речовини певним чином відмежовані від крові гематотимусним бар’єром, який захищає лімфоцити кіркової речовини, що диференціюють, від надлишку антигенів. До його складу входять ендотеліальні клітини гемокапілярів із базальною мембраною, перикапілярний простір з поодинокими лімфоцитами, макрофагами і міжклітинною речовиною, а також епітеліоретикулоцити з їх базальною мембраною. Бар’єр має вибіркову проникливість стосовно до антигену. Під час порушення бар’єра серед клітинних елементів кіркової речовини визначаються також одиничні плазматичні клітини, зернисті лейкоцити і тучні клітини. Іноді у кірковій речовині з’являються вогнища екстра- медулярного мієлопоезу.

Додаток Б

(обов’язковий)

Вікова та акцидентальна інволюції тимуса

Тимус сягає максимального розвитку у дитячому віці. У період від 3 до 20 років відмічається стабілізування його маси. У більш пізній час відбувається зворотний розвиток (вікова інволюція) тимуса. Це супроводжується зменшенням кількості лімфоцитів, особливо у кірковій


^ Продовження додатка Б

речовині, появою ліпідних включень у сполучнотканинних клітинах і розвитком жирової тканини.

У рідких випадках тимус не зазнає вікової інволюції. Як правило, це супроводжується дефіцитом глюкокортикоїдів кори наднирників. Такі люди відрізняються слабким опором до інфекцій та інтоксикацій. Особливо збільшується ризик захворювань пухлинами.

Тимчасова, швидка, або акцидентальна, інволюція може настати у зв’язку із дією на організм різних сильних подразників (травма, інтоксикація, інфекція, голодування). Під час стрес-реакції відбуваються викид Т-лімфоцитів у кров і масова загибель лімфоцитів у самому органі, особливо у кірковій речовині. У зв’язку з цим стає менш помітною межа кіркової і мозкової речовин. Окрім лімфоцитолізу, спостерігається фагоцитоз макрофагами зовнішньо незмінених лімфоцитів. Одночасно із загибеллю лімфоцитів відбувається розростання епітеліо-ретикулоцитів органа. Епітеліоретикулоцити набрякають, у цитоплазмі з’являються секретоподібні краплі, які дають позитивну реакцію на глюкопротеїди. В деяких випадках вони накопичуються між клітинами і утворюють зразок фолікулів.

Тимус залучається до стрес-реакцій разом із наднирниками. Збільшення в організмі кількості гормонів кори наднирників, у першу чергу глюкокортикоїдів, викликає дуже швидку і сильну акцидентальну інволюцію тимуса.


^ Модуль 3 Спеціальна гістологія

Змістовий модуль 5

«Спеціальна гістологія сенсорних і регуляторних систем»


Тема заняття

«Периферичні органи кровотворення

та імунного захисту організму

(лімфатичні вузли, гемолімфатичні вузли, селезінка)».

^ Актуальність теми. Знання структурно-функціональної організації органів кровотворення та імунного захисту на мікроскопічному та ультраструктурному рівнях є базовими для розуміння тих патологічних змін гемопоезу та імунної відповіді організму, які спостерігаються при різних захворюваннях даної системи.

^ Загальна мета заняття. Вміти:

1 Аналізувати морфофункціональні особливості периферичних органів кровотворення та імунного захисту.

2 Діагностувати мікропрепарати та інтерпретувати електронограми.

^ Конкретні цілі. Знати:

1 Джерела та хід ембріогенезу периферичних органів кровотворення.

2 Гістофункціональні характеристики органів, що вивчаються (лімфатичних вузлів, гемолімфатичних вузлів, селезінки).

3 Особливості кровопостачання селезінки.

4 Регенеративні можливості органів.

5 Вікові зміни периферичних органів кровотворення та імунного захисту організму людини.

^ Вихідний рівень знань-умінь. Знати:

1 Загальний план будови та функції окремих органів кровотворення та системи загалом (відповідні розділи біології за курс середньої школи).

2 Загальні анатомічні характеристики органів кровотворення та імунного захисту (кафедра анатомії людини).


Після засвоєння необхідних базисних знань переходьте до вивчення матеріалу, який можете знайти у таких джерелах інформації.


А. Основна література:

1. Гістологія людини /За ред. Луцика О.Д., Іванова А.І., Кабака К.С., Чайковського Ю.Б. - Київ: Книга плюс, 2003. - С. 267-281.

2. Гістологія людини /За. ред. Луцика О.Д., Іванова А.І., Кабака К.С. – Львів: Мир. - 1992. - С.197-200.

3. Практикум з гістології, цитології та ембріології /За ред. Чайковського Ю.Б., Дєльцової О.І., Геращенка С.Б. - Київ - Івано-Франківськ, 1996. - Ч.1. - С. 57-59. - Ч. 2. - С. 43-46.

4. Атлас по гистологии и эмбриологии /Под ред. Алмазова И.В., Сутулова Л.С. - М.: Медицина. - 1978.

5. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму /За ред. Волкова К.С. – Тернопіль: Укрмедкнига. - 1999. - С. 48-53.

Б. Додаткова література:

1. Гистология /Под ред. Афанасьева Ю.И., Юриной Н.А. – Москва: Медицина. - 1999. - С. 436-452.

2. Гистология (введение в патологию) /Под ред. Улумбекова Э.Г., проф. Ю.А.Челышева. - М., 1997. –

С. 541-549.

3. Гистология, цитология и эмбриология (атлас) /Под ред. Волковой О.В., Елецкого Ю.К. – Москва: Медицина. - 1996. - С. 224-233.

4. Частная гистология человека /Под ред. Быкова В.Л. - СОТИС: Санкт-Петербург. - 1997. - С. 28-335.

В. Лекції за даною темою.

Г. Зміст теми у графологічних схемах, таблицях рисунках.


Теоретичні питання

1 Розвиток та загальний план будови лімфатичних вузлів.

2 Морфофункціональна характеристика кіркової та мозкової речовин лімфатичних вузлів.

3 Будова та значення лімфатичних синусів.

4 Будова та функції гемолімфатичних вузлів.

5 Розвиток та загальний план будови селезінки.

6 Особливості кровопостачання селезінки.

7 Функції селезінки та структури, які їх забезпечують.

8 Уявлення про Т- і В-зони лімфоїдних органів.


^ Короткі методичні вказівки щодо роботи

на практичному занятті

На початку заняття буде перевірено виконання домашніх завдань. Потім самостійно Ви повинні вивчити такі мікропрепарати: зрізи лімфатичних вузлів, гемолімфатичних вузлів та селезінки. Цю роботу виконуєте згідно з алгоритмом вивчення мікропрепаратів. Під час самостійної роботи Ви можете консультуватися з приводу тих чи інших питань щодо мікропрепаратів з викладачем.

Заняття завершується аналізом підсумків самостійної роботи кожного студента, який повинен уміти дати опис кожному мікропрепарату. Кінцевий рівень теоретичних знань буде визначатися шляхом стандартизованого тестового контролю.


^ Технологічна карта заняття



Етапи

Тривалість

Засоби навчання

Обладнання

Місце

проведення

1

Перевірка і корекція вихідного рівня знань та домашніх завдань

15 хв

Таблиці, рисунки-схеми

Комп’ютери

Комп’ютерний клас, навчальна

кімната

2

Самостійна робота з вивчення мікропрепаратів електронограм

30 хв

Інструкції з вивчення мікропрепаратів, таблиці, мікрофотограми, електронограми

Мікроскопи, мікропрепарати, альбоми для зарисовок мікропрепаратів

Навчальна

Кімната

3

Аналіз підсумків самостійної роботи

30 хв

Мікрофотограми, електронограми, набір тестів

Комп’ютери

Комп’ютерний клас

4

Підбиття підсумків заняття

5 хв







Навчальна

кімната


^ Запитання до тестового контролю

1 До системи кровотворення та імунного захисту належать:

2 До системи кровотворення та імунного захисту не належать:

3 На які групи класифікують органи імунного захисту?

4 Які органи кровотворення та імунного захисту належать до центральних?

5 Які органи кровотворення та імунного захисту належать до периферичних?

6 Яку функцію виконують органи кровотворення та імунного захисту?

7 Яку функцію не виконують органи кровотворення та імунного захисту?

8 Яку функцію виконують центральні органи кровотворення та імунного захисту?

9 Яку функцію не виконують центральні органи кровотворення та імунного захисту?

10 Яку функцію виконують периферичні органи кровотворення та імунного захисту?

11 Яку функцію не виконують периферичні органи кровотворення та імунного захисту?

12 Виділяють такі імунні реакції:

13 Усі органи кровотворення в основі своєї будови мають…

14 Яку функцію виконує ретикулярна сполучна тканина в органах кровотворення та імунного захисту?

15 Де відбувається остаточне диференціювання Т-лімфоцитів?

16 Де відбувається остаточне диференціювання В-лімфоцитів?

17 Функції лімфатичних вузлів:

18 Які структурні компоненти входять до складу капсули лімфатичного вузла?

19 Яка тканина утворює ніжну строму лімфатичного вузла?

20 На які зони можна поділити паренхіму лімфатичного вузла?

21 Які структури будують остов лімфоїдних фолікулів лімфатичного вузла?

22 Які з перелічених клітин не входять до складу гермінативного центру лімфоїдного фолікула лімфатичного вузла?

23 Які клітини домінують у периферичній зоні лімфоїдного фолікула лімфатичного вузла?

24 До якого типу клітин належать дендритні клітини?

25 Яка участь дендритних клітин лімфатичного вузла в імунних реакціях?

26 Які клітини паракортикальної зони лімфатичного вузла утворюють основний елемент мікрооточення?

27 Яку функцію виконують інтердигітатні клітини лімфатичного вузла?

28 Які основні результати диференціювання Т-лімфоцитів у паракортикальній зоні лімфатичного вузла?

29 У яких ділянках лімфатичного вузла відбувається утворення плазматичних клітин?

30 Які синуси не розрізняють у лімфатичному вузлі?

31 Які клітини обмежують синуси лімфатичного вузла?

32 Які функції виконують синуси лімфатичного вузла?

33 Яку функцію не виконує селезінка?

34 До якого періоду ембріогенезу в селезінці припиняється мієлопоез?

35 На якому тижні ембріогенезу в селезінці з’являються макрофаги?

36 На якому тижні ембріогенезу в селезінці з’являються

В-лімфоцити?

37 Які елементи не входять до складу капсули селезінки?

38 Скільки зон розрізняють у лімфатичних вузликах селезінки?

39 Які з перелічених зон не входять до складу лімфатичних вузликів селезінки?

40 Які клітини знаходяться в періартеріальній зоні лімфатичного вузлика селезінки?

41 Які клітини знаходяться в центрі розмноження лімфатичного вузла селезінки?

42 Які клітини знаходяться в крайовій зоні лімфатичного вузлика?

43 Які клітини заходяться в мантійній зоні лімфатичного вузлика селезінки?

44 Які структурні компоненти не утворюють червону пульпу селезінки?

45 Що відбувається з еритроцитами селезінки в кінці життєвого циклу?

46 За топографією які лімфатичні вузли не виділяють?

47 Яку форму мають лімфатичні вузли?

48 "Ворота" - це місце входу і виходу яких структур лімфатичного вузла?

49 Які структури лімфатичного вузла входять з протилежного боку "воріт", з випуклої сторони?

50 Яку функцію виконують пучки гладких м’язових клітин, які розташовані у ділянці воріт лімфатичного вузла?


Інструкції з вивчення мікропрепаратів

А. Селезінка

^ Забарвлення: гематоксилін і еозин.

На поверхні зрізу з одного боку бачимо сполучнотканинну капсулу, покриту очеревиною з мезотелієм, від якої вглиб органа відходять трабекули. Між трабекулами - червона і біла пульпи.

Біла пульпа – це круглі лімфатичні вузлики (фолікули) з великою кількістю фіолетових ядер, які належать лімфоцитам. Вузлик має світлий (реактивний) центр і більш темну периферійну зону (мантійну і крайову). З боку від центру розміщується центральна артерія, а навколо неї – скупчення Т-лімфоцитів – періартеріальна зона. Скупчення лімфоцитів, які у вигляді муфт охоплюють артерії, називаються лімфатичними періартеріальними піхвами. Червона пульпа – це формені елементи крові, в основному еритроцити, які знаходяться між вузликами білої пульпи. У трабекулах знаходяться трабекулярні артерії і вени.


^ В. Лімфатичний вузол

Забарвлення: гематоксилін і еозин.

Неозброєним оком бачимо зріз бобовидної форми з темним забарвленням периферії (кіркова речовина) і більш світлим центром (мозкова речовина).

При малому збільшенні знаходимо таку ділянку, щоб у полі зору були і кіркова, і мозкова речовини.

Зовні вузол покритий сполучнотканинною капсулою, пофарбованою в рожевий колір. У капсулі трапляються адипоцити, гладкі міоцити, дрібні кровоносні і приносні лімфатичні судини. Від капсули вглиб вузла відходять трабекули. Під капсулою знаходиться кіркова речовина, яка складається з круглих лімфатичних вузликів фіолетового кольору через інтенсивне забарвлення ядер лімфоцитів. Усередині вузлика може виявлятися світла ділянка – гермінативний центр (реактивний центр, центр розмноження).

Мозкова речовина є смужкою подібних скупчень лімфоцитів (мозкові тяжі, м’якотні шнури).

Лімфатичні вузлики, мозкові тяжі і трабекули покриті шаром ретикулоендотеліоцитів. Між останніми є щілинні проміжки, які називаються синусами лімфатичного вузла. У лімфатичному вузлі є такі синуси:

а) між капсулою і периферією лімфатичного вузлика – крайовий;

б) між трабекулами і лімфатичним вузликом – навколофолікулярний кірковий;

в) між трабекулами і мозковими тяжами – мозковий;

г) у воротах вузла – ворітний, який переходить у виносну лімфатичну судину.


^ Завдання до ліцензійного іспиту “Крок-1»

1 На препараті представлено орган, покритий сполучнотканинною капсулою, від якої відходять трабекули. В органі можна розрізнити кіркову речовину, де містяться лімфатичні вузлики, та мозкову речовину, представлену тяжами клітин. Який орган зображений на препараті?

^ А Лімфатичний вузол.

В Тимус.

С Селезенка.

D Червоний кістковий мозок.

E Мигдалики.

2 З метою уточнення діагнозу вивчений біопсійний матеріал органа, у якому лімфатичні вузлики формують кіркову речовину. Для якого органа характерна дана ознака?

^ А Лімфатичного вузла.

В Тимуса.

С Селезінки.

D Червоного кісткового мозоку.

E Мигдаликів.

3 При мікроскопічному дослідженні пунктату одного з органів кровотворення й імунного захисту виявлений лімфоїдний фолікул з артеріальною судиною, розміщений ексцентрично. З якого з органів було взято біохімічний матеріал для дослідження?

А Селезінки.

В Тимуса.

С Лімфатичного вузла.

D Червоного кісткового мозку.

E Мигдаликів.

4 У препараті представлений орган, у ретикулярній стромі якого розміщуються зрілі формені елементи крові й визначаються лімфоїдні утворення. Який орган зображений на препараті?

А Селезінка.

В Тимус.

С Лімфатичний вузол.

D Червоний кістковий мозок.

E Мигдалик.

5 У гістопрепараті представлений орган, у якому лімфоцити утворюють три види лімфоїдних структур: лімфатичні вузлики, мозкові тяжі та синуси. Який орган зображений на препараті?

^ А Лімфатичний вузол.

В Селезінка.

С Тимус.

D Червоний кістковий мозок.

E Мигдалик.

6 На мікропрепараті тонкої кишки у власній пластинці слизової оболонки виявили скупчення клітин кулястої форми з великими базофільними ядрами, які оточені вузьким обідком цитоплазми. У більшості таких скупчень центральна частина світла і містить менше клітин, ніж периферійна. До якої морфологічної структури належать такі скупчення ?

^ А Лімфатичного вузлика.

В Нервовового вузлика.

С Жирових клітин.

D Кровоносних судин.

E Лімфатичних судин.

7 Зроблено гістологічний зріз через лімфатичний вузол. На мікропрепараті спостерігається розширення його паракортикальної зони. Проліферація якого виду клітин лімфатичного вузла обумовила цей процес?

А Т-лімфоцитів.

В Берегових макрофагів.

С Плазмоцитів.

D Макрофагів.

E Ретикулоцитів.

8 На мікропрепараті виявлено кулясті утворення з лімфоцитів. Усередині утворень - центральна артерія. Який орган досліджується ?

А Селезінка.

В Нирка.

С Тимус.

D Кістковий мозок.

E Лімфатичний вузол.

9 У хворого спостерігаються збільшення розмірів селезінки та зменшення кількості еритроцитів периферійної крові. Підвищена функція яких клітин селезінки причетна до цього явища?

А Макрофагів.

В Лімфоцитів.

С Дендритних клітин.

D Плазмоцитів.

E Інтердигітатні клітини.

10. У біоптаті лімфатичного вузла в мозкових тяжах виявлені вогнища підвищеного плазмоцитогенезу. Визначте, антигензалежна стимуляція яких імунокомпетентних клітин викликала їх утворення?

А В-лімфоцитів.

В Т-лімфоцитів.

С Макрофагів.

D Дендритних клітин.

E Інтердигітуючих клітин.


Додаток В

(обов’язковий)

^ Особливості кровопостачання селезінки

У ворота селезінки входить селезінкова артерія, яка розгалужується на систему трабекулярних артерій. Від трабекулярних артерій відходять пульпарні артерії (артерії білої пульпи), навколо яких групуються лімфоцити і формуються періартеріальні лімфатичні піхви та лімфатичні вузлики. Ті частини артерій білої пульпи, які проходять через лімфатичні вузлики, отримали назву центральних артерій, оскільки вони служать центрами виселення лімфоцитів у процесі утворення лімфатичних вузликів в онтогенезі. Центральна артерія, яка проходить

через вузлик, віддає декілька гемокапілярів, після виходу з них розпадається на китичкові (пеніцилярні) артеріоли, які закінчуються еліпсоїдними капілярами. Останні оточені муфтою «гільзою» із ретикулярних клітин і волокон. Далі еліпсоїдні капіляри переходять у короткі артеріальні гемо-


^ Продовження додатка В

капіляри. Частина останніх сполучається із венозними синусами (закритий кровообіг), а інша - безпосередньо відкривається у ретикулярну тканину (відкритий кровообіг). Закритий кровообіг – це шлях швидкої циркуляції та оксигенації тканин. Відкритий кровообіг є повільним, який забезпечує контакт формених елементів крові із макрофагами.

Синуси є початком венозної системи. По поверхні стінки синусів у вигляді кілець залягають ретикулярні волокна. Синуси не мають перицитів. На вході у синуси і в місці їх переходу у вени є аналоги м’язових сфінктерів.

При відкритих артеріальних і венозних сфінктерах кров вільно проходить по синусах у вени.

Скорочення венозного сфінктера приводить до накопичення крові у синусі. Плазма крові проникає крізь стінку синуса, що сприяє концентрації у ньому клітинних елементів.

У разі закритого венозного і артеріального сфінктерів кров депонується у селезінці. Під час розтягування синусів між ендотеліальними клітинами утворюються щілини, через які кров може проходити у ретикулярну строму.

Розслаблення артеріального і венозного сфінктерів, а також скорочення гладких м’язових клітин капсул і трабекул приводить до спустошення синусів і виходу крові у венозне русло.


Додаток Г

(обов’язковий)

Таблиця Г.1 - Морфологічна характеристика клітин лімфатичних вузлів

^ Назва клітин

Морфологічні характеристики

Функції

Локалізація

  1. Ретикуло

ендотеліальні клітини

(«берегові клітини»)


2 Дендритні клітини


3 Типові макрофаги



1 Поєднують морфологію ретикулярних клітин з функцією ендотелію


2 Мають відросткову форму, електронно-прозору цитоплазму, мало рибосом, лізосом та канальців ЕПС


3 Мають одне ядро неправильної форми, яке містить великі глиби хроматину. Цитоплазма базофільна, містить багато лізосом, фагосом

та піноцитозні пухирці, помірну кількість мітохондрій, гр. ЕПС, апарат Гольджі, включення глікогену. У цитоплазмі макрофагів виділяють «клітинну периферію», яка забезпечує клітині здатність рухатися, втягувати мікровирости цитоплазми і здійснювати ендо- і екзоцитоз

1 Фагоцитують сторонні частинки


2 Різновид макрофагів, здатних за допомогою рецепторів цитолеми до фіксації імуноглобулінів, а через них і антигенів, які викликали імунну відповідь організму


3 Поглинання і розщеплення чужорідного матеріалу; знешкодження його під час безпосереднього контакту; передача інформації про чужорідний матеріал імуно-компетентним клітинам, які здатні його нейтралізувати; спричиняє стимулювальну дію на іншу клітинну популяцію захисної системи організму

1 Розміщені на ретикулярних волокнах і вистеляють синуси лімфатичного вузла


2 Центральна частина лімфатичного вузлика світла (реактивний, гермінативний центр розмноження)


3 Мозкова речовина


^ Продовження таблиці Г.1

Назва клітин

Морфологічні характеристики

Функції

Локалізація



4 В-лімфоцити


5 Т-лімфоцит


6 Інтердигітатні клітини


7 Плазмоцити

На поверхні плазмолеми є рецептори для пухлинних клітин і еритроцитів, Т- і В-лімфоцитів, АГ, імуноглобулінів, гормонів


4 Мають мембранні рецептори (IgM), добре розвинену гр. ЕПС, містять лужну фосфатазу


5. Мають мембранні тета-антигени та Fc-рецептори, в цитоплазмі міститься велика кількість лізосом, ядро має більше гетеро- хроматину, ніж В-лімфоцити. Містять кислу фосфатазу


6 Це різновид макрофагів, що втратили здатність до фагоцитозу. Мають пальцеподібні відростки, ядра неправильної форми, світлі, слабко базофільну цитоплазму, везикули, апарат Гольджі, агр. ЕПС


7 Мають округлу форму, невелике ядро, розташоване ексцентрично, інтенсивно базофільну цитоплазму, перинуклеарну зону, добре розвинену гр. ЕПС, багато рибосом, центріолі, які оточені цистернами комплексу Гольджі



4 Гуморальний імунітет


5 Клітинній імунітет і забезпечують регуляцію гуморального імунітету


6 Виділяють біологічні активні речовини, що стимулюють проліферацію і дозрівання Т-лімфоцитів, перетворення їх в ефекторні клітини (Т-кілери)


7 Секреція і синтез імуноглобулінів



4 У петлях ретикулярної тканини мозкової речовини


5 Паракортикальна зона


6 Паракортикальна зона


7 Мозкова речовина (мозкові тяжі)



^ Модуль 3 Спеціальна гістологія

Змістовий модуль 5

«Спеціальна гістологія сенсорних і регуляторних систем»


  1   2   3   4

Схожі:

Сумський державний університет л. В. Васько, Л.І. Кіптенко iconКонспект лекцій Суми Сумський державний університет 2012 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Сумський державний університет
Внутрішній економічний механізм підприємства: конспект лекцій / укладач Н. В. Мішеніна.– Суми : Сумський державний університет, 2012....
Сумський державний університет л. В. Васько, Л.І. Кіптенко iconСумський державний університет. Бібліотека. Довідково-інформаційний відділ
Дні відкритих дверей Сумський державний університет// Данкор. 2007. №45. 7 ноября. С. Б49
Сумський державний університет л. В. Васько, Л.І. Кіптенко iconСумський державний університет 3492 методичнi вказiвки
Методичні вказівки до виконання курсового та дипломного проектування зі спеціальності 05050205 «Гідравлічні машини, гідроприводи...
Сумський державний університет л. В. Васько, Л.І. Кіптенко iconСумський державний університет гуманізм. Трансгуманізм. Постгуманізм
Суми, 19-20 квітня 2013 року / редкол проф. Є. О. Лебідь, доц. А. Є. Лебідь– Сумський державний університет, 2013. – 97 с
Сумський державний університет л. В. Васько, Л.І. Кіптенко iconСумський державний університет 3516 Методичні вказівки
Методичні вказівки до практичної роботи “Інформаційні технології апроксимації та прогнозування статистичних медичних даних” з дисципліни...
Сумський державний університет л. В. Васько, Л.І. Кіптенко iconСумський державний університет О. О. Міцура, О. М. Олефіренко Управління інноваційним
Управління інноваційними проектами : конспект лекцій / укладачі: О. О. Міцура, О. М. Олефіренко. – Суми : Сумський державний університет,...
Сумський державний університет л. В. Васько, Л.І. Кіптенко iconСумський державний університет економіка та організація діяльності об'єднань підприємств
Конспект лекцій з курсу «Економіка та організація діяльності об'єднань підприємств» / укладачі: О.І. Карінцева, М. О. Харченко, О....
Сумський державний університет л. В. Васько, Л.І. Кіптенко iconМіністерство освіти І науки України Сумський державний університет 3542 збірник задач із дисципліни «Технологія використання стиснутих газів»
Збірник задач із дисципліни «Технологія використання стиснутих газів» / укладачі: Г. А. Бондаренко, С. О. Шарапов. – Суми : Сумський...
Сумський державний університет л. В. Васько, Л.І. Кіптенко iconМетодичні вказівки з дисципліни «Зарубіжна література»
Суми Сумський державний університет 2011 Методичні вказівки з дисципліни «Зарубіжна література» до практичних і самостійних робіт...
Сумський державний університет л. В. Васько, Л.І. Кіптенко iconМіністерство освіти І науки України Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка Сумський національний аграрний університет Сумська обласна державна адміністрація Управління освіти І науки ват сумихімпром інформаційний лист
Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка відбудеться регіональна наукова конференція молодих дослідників...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи