Буковинський державний медичний університет «Затверджено» icon

Буковинський державний медичний університет «Затверджено»




Скачати 107.29 Kb.
НазваБуковинський державний медичний університет «Затверджено»
Дата14.07.2012
Розмір107.29 Kb.
ТипДокументи

Буковинський державний медичний університет


«Затверджено»

на методичній нараді

кафедри сімейної медицини

«_____»__________________2007 р.

Протокол №

Зав. кафедри, професор

С.В.Білецький


Методична вказівка


практичного заняття для студентів медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців за спеціальністю "сестринська справа" (медична сестра-бакалавр) Судинна недостатність


Навчальний предмет: медсестринство в сімейній медицині

2 години

методичну вказівку підготувала

к.мед.н., доцент Сидорчук Л.П.


Чернівці, 2007

^ Тема: Судинна недостатність.


Навчальний предмет: медсестринство в сімейній медицині.


Курс: другий, третій


Факультет: медичний №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців за спеціальністю "сестринська справа" (медична сестра-бакалавр).


^ Кількість навчальних годин: 2 години


II. Навчальна мета заняття:

Знати ( = І, ІІ):

  • визначення судинної недостатності (недостатності кровообігу - НК), етіологію і патогенез;

  • класифікацію НК, клінічну картину;

  • план фізичного, інструментального та лабораторного обстеження хворих з НК;

  • принципи лікування, надання невідкладної допомоги, профілактику та догляд за хворими з НК;

  • порядок дій медичної сестри-бакалавра на етапах сестринського процессу;

  • можливі ускладнення НК, основні шляхи та методи їх профілактики.

Вміти ( = ІІІ):

  • проводити опитування (збір скарг, анамнезу захворювання, життя, алергологічного, професійного) хворих із НК;

  • володіти фізичними методами обстеження;

  • складати план інструментального та лабораторного обстеження хворих;

  • правильно трактувати отримані результати досліджень;

  • призначити лікувальні та профілактичні заходи, надати невідкладну допомогу та організувати догляд за хворими;

  • оцінити результати сестринського втручання з наступною корекцією при потребі.

Опанувати практичними навичками ( = ІІІ):

  • збирати анамнез та проводити фізичне обстеження хворого на НК

  • складати план інструментального та лабораторного обстеження;

  • виконання лабораторного та інструментального обстеження під керівництвом лікаря (ЕКГ, вимірювання тиску, пульсу, загальний аналіз сечі, крові, тощо);

  • правильно трактувати отримані результати додаткових методів обстеження;

  • проводити диференційну діагностику НК;

  • правильно та етично коректно поводитись із хворими на НК;

  • надання невідкладної допомоги при НК, яка загрожує життю пацієнта, її особливості у хворих похилого і старечого віку;

  • проведення лікувальних та профілактичних заходів, організації догляду за хворими на НК;

  • слідкувати за своєчасним поповненням необхідних медикаментів, терміном їх придатності, своєчасним прийомом ліків хворими із серцевою недостатністю, тощо.



^ III. Виховна мета заняття: На конкретних прикладах сприяти вихованню у медичної сестри-бакалавра принципів медсестринської деонтології, милосердя. Диференційовано підходити, враховуючи характер захворювання, індивідуальні особливості хворого. Виховувати у медичних сестер-бакалаврів принципи медсестринської етики, професійні почуття відповідальності за життя хворого, за правильність встановлення сестринського діагнозу та надання хворому невідкладної допомоги; формувати у студентів вміння правильно визначати проблеми пацієнта та планувати сестринське втручання.

Зупинитися на питаннях шкідливого впливу алкоголю та куріння на організм людини.

Протягом всього заняття викладач зобов’язаний виховувати сестер-бакалаврів на власному прикладі (своїм зовнішнім виглядом, культурою мови та спілкування з хворими, медперсоналом), підтверджуючи, що деонтологія є невід’ємною частиною морально-етичних норм професії медичної сестри-бакалавра.


ІV.Міждисциплінарна інтеграція

При вивченні даної теми студенти використовують знання з анатомії, патоморфології, функціонування серцево-судинної системи в нормі і при патології, отримані в медичних училищах.

^ Назва дисципліни та відповідної кафедри

Знати

Вміти

Базисні кафедри

Медсестринський процес (кафедра догляду за хворими та ВМО)

Етапи сестринського процесу і його особливості у хворих з ураженням серцево-судинної системи

Виявити проблеми пацієнта, спланувати і провести сестринське втручання

Обстеження та оцінка стану здоров’я (кафедра догляду за хворими та ВМО)

Методику фізичного, інструментального та лабораторного обстеження хворих з патологією серцево-судинної системи

Провести фізичне обстеження пацієнта та оцінити отримані результати додаткових методів дослідження.

Фармакологія (кафедра фармакології)

Покази та протипокази, фармакологічну дію препаратів, що використовуються для лікування хворих із судинною недостатністю

Оцінити ефективність лікування та можливі побічні ефекти від застосування призначених препаратів


^ V. Зміст теми:


Підготовчий етап:

На даному етапі викладач визначає навчальну мету, знайомить студентів з планом і організаційною структурою заняття. Для контролю вихідного рівня знань студентів проводиться фронтальне опитування, тестовий контроль, кожному з них пропонується відповісти на тестове питання або вирішити клінічну ситуаційну задачу з постановкою сестринського діагноза.


^ Основний етап:

Опитування та фізичне обстеження хворих студенти проводять самостійно під контролем викладача. Для оцінки стану важкості пацієнта і правильності обстеження залучаються інші студенти. На даному етапі викладач звертає увагу студентів на те, що НК - це патологічний стан, при якому серцево-судинна система не здатна постачати органам і тканинам необхідну кількість крові для їх нормального функціонування у спокої або при пред'яв­ленні до системи кровообігу підвищених вимог. НК або серцево-судинна недостатність складається з двох взаємопов’язаних компонентів: серцевої та судинної недостатності і по суті є синонімом ХСН. Оскільки етіологія, патогенез, клініка, діагностика і лікування ХСН розглядались на попередньому занятті, то більш доцільним є розгляд на даному занятті власне судинної недостатності.


Судинна недостатність - це патологіч­ний стан, який виникає внаслідок зниження тонусу гладкої мускулатури судин­них стінок або зменшення маси циркулюючої крові. У результаті цього виникає невідповідність між ємкістю судинного русла і об'ємом циркулюючої крові.


Основними причинами зниження тонусу судин є порушення їх іннер­вації, порушення функції судиннорухових центрів, парез судин внаслідок ток­сичного ураження при багатьох інфекціях та інтоксикаціях.


Крововтрата та зневоднення організму - основні причини зменшення об'єму крові. Внаслідок того, що дрібні артерії та вени розширюються, АТ знижується, сповільнюється течія крові, зменшується кількість циркулюю­чої крові, й вона скупчується в кров'яних депо (особливо в судинах органів черевної порожнини). Це призводить до зменшення притоку крові до серця і порушення кровопостачання органів (особливо головного мозку, що про­являється симптомами його ішемії).


Розрізняють гостру і хронічну судинну недостатність. Гостра судинна недостатність може проявлятись у вигляді непритомності, шоку і колапсу.


Непритомність - це раптова, частіше короткочасна, втрата свідомості, викликана ішемією головного мозку. Вона може настати внаслі­док різних причин.


Найчастіше непритомність виникає внаслідок розладу вегетативної ре­гуляції судин (різка зміна положення тіла, особливо в людей, які отримують гіпотензивні препарати, при швидкому переході у вертикальне положення; негативні емоції, больові відчуття тощо).


У ряді випадків непритомність може бути симптомом органічного зах­ворювання, наприклад стенозу гирла аорти, пароксизмальних порушень сер­цевого ритму, гострої коронарної недостатності.


Крім того, сприятливими факторами для розвитку непритомності можуть бути: перевтома, недосипання, інфекційні захворювання, неповноцінне харчування.


Втраті свідомості часто передують період слабкості, нудоти, запаморо­чення, шум у вухах, потемніння в очах. Хворий падає або повільно опус­кається на землю. Обличчя бліде, зіниці вузькі, реакція на світло збережена, холодний піт, холодні кінцівки. АТ знижений, пульс периферичних артерій слабкого наповнення, на сонних артеріях наповнення його залишається задо­вільним. Частота і ритм серцевих скорочень різні залежно від основної при­чини непритомності.


Шок - це тяжкий небезпечний стан для життя хворого, який виникає внаслідок впливу на організм надзвичайно сильних ендогенних чи екзогенних подразників і супроводжується прогресуючими порушеннями життєво важливих функцій організму і критичним розладом гемодинаміки.


Патофізіологічна основа шоку - недостатня перфузія тканин кров'ю, зумовлена переважно трьома причинами: 1) зменшенням об'єму циркулюю­чої крові; 2) недостатньою скоротливою функцією серця; 3) порушенням автономної регуляції тонусу судин і розподілу крові.


Залежно від етіологічних факторів і механізмів розвитку, виділяють такі форми шоку: 1) гіповолемічний (при кровотечах, втраті рідини тощо); 2) травматичний; 3) кардіогенний; 4) судинні форми шоку: а) інфекційно-токсичний; б) анафілактичний.

У початковій (еректильній) стадії хворі збуджені, галасують, швидко рухаються.

Шкіра обличчя гіперемійована, ціанотична, дещо набрякла. Пульс приско­рений, але доброго наповнення-, артеріальний тиск підвищений, дихання приско­рене. Цю стадію головним чином спостерігають у хворих з термічним опіком або електротравмою, тоді як у потерпілих з механічною травмою вона відсут­ня або дуже коротка.

Пізніше еректильна стадія переходить у торпідну з проявами гальмуван­ня психічної та моторної активності, відчуттям страху і спраги. Під час огляду хворого відзначають блідо-сірий колір шкіри, холодний клейкий піт, спадання поверхневих вен. Температура тіла знижена, пульс прискорений зі зменшен­ням його наповнення, артеріальний тиск знижений, дихання прискорене, поверх­неве, діурез зменшений (олігурія або анурія).

Колапс - це форма судинної недостатності, яка характери­зується різким зниженням судинного тонусу і (або) гострим зменшенням об'єму циркулюючої крові.

При цьому зменшуються притік венозної крові до серця, серцевий викид, знижується артеріальний і венозний тиск, порушуються перфузія тканин і обмін речовин, виникає гіпоксія головного мозку, пригнічуються життєво важливі функції організму.

Частіше колапс розвивається при інтоксикаціях, гострих інфекційних зах­ворюваннях, гострій масивній крововтраті, а також спостерігається при деяких гострих захворюваннях внутрішніх органів: перитоніті, гострому панкреатиті тощо. Крім того, зниження судинного тонусу може виникнути внаслідок пере­розподілу крові й зниження притоку до серця при переході з горизонтально­го положення у вертикальне (ортостатичний колапс) та пригнічення тонусу симпатичної нервової системи.

Колапс, як і шок, супроводжується тяжкими порушеннями життєдіяль­ності організму, але при цьому спостерігається непритомність. У хворих з шоком непритомність виникає лише в тяжкій стадії.

Колапс розвивається гостро. У хворих з'являються запаморочення, по­гіршення зору, шум у вухах, загальна слабість і втрачається свідомість.

Характерний зовнішній вигляд хворого: різка блідість з мармуровим відтінком, холодний піт, загострення рис обличчя, спадання шийних вен, охолодження кінцівок, зниження температури тіла. Дихання часте, поверхневе. Пульс прискорений, слаб­кого наповнення і напруження ("ниткоподібний"), у тяжких випадках відсутній. Артеріальний тиск знижений. Ступінь його зниження відображає тяжкість ста­ну. Найчастіше колапс має перехідний характер, але може перейти в шок.

Хронічна судинна недостатність. Основним проявом хронічної су­динної недостатності є довготривале зниження артеріального тиску.

Хронічна артеріальна гіпотензія може бути як самостійним захворю­ванням (первинна гіпотензія), так і супроводжувати інші захворювання (вто­ринна гіпотензія).

Лікування судинної недостатності залежить від її виду і етіології та ступеня вираженості патологічних ознак. При непритомності лікувальні заходи в першу чергу направлені на усунення недостатності кровопостачання кори головного мозку. Використовується стимуляція рефлексогенних зон (кінчик носа, вушні раковини, щоки, обтирання холодною водою), застосовуються засоби з різким запахом (нашатирний спирт тощо). Хворого вкладають у ліжко з піднятими під кутом 30-45о ногами.

При колапсі, обумовленому більш важким ураженням центрів, що регулюють судинний тонус, до вищезазначеного комплексу лікувальних заходів необхідно долучити елементи інтенсивної медикаментозної терапії, яка направлена на підвищення артеріального тиску і підвищення тонусу судин (кордіамін, мезатон, адреналін).

Інтенсивна терапія при шокових станах проводиться у реанімаційних відділеннях і полягає у використанні препаратів, що підвищують судинний тонус і АТ (адреналін, мезатон, глюкокортикоїди), підвищенні ОЦК (крапельне вливання препаратів крові (геморагічний шок) та кровозамінників, кристалоїдів, а також лікуванні основного захворювання, що викликало шок.


VІ. Контрольні питання.


  1. Визначення НК і судинної недостатності.

  2. Причини і механізми розвитку даного синдрому.

  3. Класифікація НК і судинної недостатності.

  4. Основні проблеми хворих з даною патологією, клінічні прояви даного синдрому.

  5. Методика фізичного обстеження хворих на НК.

  6. Додаткові методи обстеження в діагностиці зазначеного синдрому.

  7. Принципи лікування, надання невідкладної допомоги, профілактика та догляд за хворими з НК і судинною недостатністю.



VIІ. Список літератури.

Основна:

  1. Актуальні питання інтенсивної кардіології та реанімації (за ред. проф В.З.Нетяженка / Клінічна фармакологія, фізіологія, біохімія. - №1. - 1999. - 242 с.

  2. Амосова Е.Н. Клиническая кардиология (в 2-х томах). - К.: Здоров’я. - 1997. - Т.1. - 704 с. / Т.2. - 600 с/.

  3. Волошин О.І, Гайдуков В.А., Шубравский А.О., Пішак О.В., Чернявська Н.Б., Плеш І.А Найважливіші сучасні інструментальні методи дослідження в клініці внутрішніх хвороб. – Чернівці: Прут, 1997. – 88с.

  4. Заремба. Медсестринство в сімейній медицині.Львів, 2001. – 115 с.

  5. Клинический справочник среднего медицинского работника: Этиология. Патогенез. Симптоматика и лечение заболеваний/ Сост. Романовский В.Е.; под ред. Кудинова О. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. - 640 с.

  6. Комарова Ф.И., Коровкин В.Ф.. Меньшиков В.В. Биохимические исследования в клинике. – Элиста: ДПП, Джангар, 1998. – 250с.

  7. Малая Л.Т. Неотложная помощь в кардиологии. - К.: Здоров’я, 1999. - 320 с.

  8. Поліклінічна справа і сімейний лікар / За ред. Є.Я. Склярова, І.О. Мартинюка, Б.Б. Лемішка. – Київ: Здоров’я, 2003. – 627 с.

  9. Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими/ За заг. ред. А.В.Єпішина. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. - 768 с.

  10. Сердечная недостаточность /Гл. ред. Б.С. Утешев - М.: ГЭОТАР, Медицина, 1999. -224 с.

  11. Скорая и неотложная медицинская помощь / Под ред. И.С. Зозули, И.С. Чекмана. – Киев: Здоровья, 2002. – 728с.


Додаткова:


  1. Спригинс Д, Дэвид М. и др. Неотложная терапия: Практическое рук-во под ред. Д.Спригинс. – М.: Гэотар, Медицина, 2000. – 334с.

  2. Филиппова А.А. Сестринское дело в терапии: Учебное пособие. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. - 352 с.

  3. Чазов Е.И. Неотложные состояния и экстренная медицинская помощь. – М.: Медицина, 1990. – 596 с.

Схожі:

Буковинський державний медичний університет «Затверджено» iconБуковинський державний медичний університет «Затверджено»
...
Буковинський державний медичний університет «Затверджено» iconБуковинський державний медичний університет «Затверджено»
...
Буковинський державний медичний університет «Затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Перспективи екологічної конверсії промислового та сільськогосподарського виробництв»
Буковинський державний медичний університет «Затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Безпека життєдіяльності в умовах повсякденного життя, у побуті та на виробництві»
Буковинський державний медичний університет «Затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Вплив навколишнього середовища на здоров населення. Наслідки аварій на аес.»
Буковинський державний медичний університет «Затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Техніка безпеки при виробництві синтетичних хіміко-фармацевтичних препаратів»
Буковинський державний медичний університет «Затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Медико-соціальні проблеми, значення та засоби профілактики шкідливих звичок І наркоманій»
Буковинський державний медичний університет «Затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Охорона праці І техніка безпеки у виробництві синтетичних хіміко-фармацевтичних препаратів»
Буковинський державний медичний університет «Затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Теоретичні основи та методика гігієнічного нормування вмісту шкідливих речовин у ґрунті»
Буковинський державний медичний університет «Затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Правові основи щодо захисту населення І територій від надзвичайних ситуацій»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи