Бухгалтерський облік та аудит фінанси icon

Бухгалтерський облік та аудит фінанси




НазваБухгалтерський облік та аудит фінанси
Сторінка1/12
Дата14.07.2012
Розмір1.9 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

бухгалтерський облік та аудит. фінанси


УДК 336.221.26

О.В. Білоцький, магістрант, V курс, гр. ФМ-1, ОФФ

Науковий керівник – д.е.н., проф. Мошенський С.З.

Житомирський державний технологічний університет


ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ КОНТРОЛЮЮЧИМИ ОРГАНАМИ
ТА ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКІВ



Д
© О.В. Білоцький, 2011
осліджуючи державну податкову політику, а також визначаючи пріоритетність її окремих напрямів, неможливо не звернути уваги, що особливістю системи оподаткування є численні конфлікти і протистояння між контролюючими органами у сфері оподаткування та платниками податків.

Аналізуючи об’єктивні умови, що сприяють виникненню та загостренню таких конфліктних ситуацій, слід зауважити, що останні зумовлені цілим рядом причин, серед яких, насамперед, слід виділити низький рівень податкової культури та відсутність податкової свідомості у вітчизняних платників податків.

Розглядаючи питання податкової свідомості, слід зауважити, що її відсутність у вітчизняних платників податків зумовлена, насамперед, радянським досвідом справляння податків. Загальновідомо, що в соціалістичній системі господарювання процес адміністрування податків був надзвичайно простим і не потребував турботи з боку держави щодо формування та підвищення рівня свідомості платників податків у цій сфері. Завдяки такому підходу з боку держави до формування податкової свідомості платники податків на цьому етапі розвитку податкових правовідносин не мають історичного досвіду суспільної свідомості, відповідних податкових традицій, а їх податковий менталітет характеризується схильністю лише до примусової сплати податків.

Аналізуючи сучасний етап податкової ситуації в Україні, можна зауважити, що методи роботи контролюючих органів у сфері оподаткування взагалі та податкових органів зокрема характеризуються певною однобокістю, яка розрахована лише на примусове адміністрування податкових платежів. Щодо методів, спрямованих на прищеплення та розвиток у платників податків податкової свідомості, орієнтованої на добровільне обчислення та сплату податків до бюджетів усіх рівнів, то їм, на жаль, не приділяється належної уваги в роботі контролюючих органів у сфері оподаткування.

Досвід розвинених країн світу переконливо свідчить, що затрати на забезпечення оптимального рівня свідомості, яка спрямована на добровільну сплату податкових платежів, значно нижчі від затрат на забезпечення примусового адміністрування податків. Так, наприклад, у Сполучених Штатах Америки 90 % усіх податкових надходжень сплачуються добровільно.

Щодо податкової культури вітчизняних платників податків, то її низький рівень зумовлений насамперед, постійними та численними змінами в податковому законодавстві, з одного боку, і відсутністю завчасної поінформованості платників про очікувані податкові зміни – з іншого. Статистика розгляду податкових правопорушень свідчить, що велика кількість зареєстрованих правопорушень у сфері оподаткування була вчинена не з корисливих мотивів та з метою ухилення від сплати податків, а через непоінформованість платників податків заздалегідь про майбутні зміни у податковому законодавстві.

Треба додати, що однією з причин, яка сприяє виникненню конфліктів між платниками податків та контролюючими органами у сфері оподаткування, є також мотивація роботи останніх, яку можна сформулювати у вигляді тези “взяти максимальні гроші сьогодні за будь-яку ціну”, а ефективність їх роботи визначається кількістю та обсягами штрафів.

Така мотивація роботи контролюючих органів у сфері оподаткування і відповідне оцінювання рівня ефективності їх роботи (кількість штрафних санкцій за результатами здійснених перевірок), а також процедури та правила їх діяльності не відповідають сучасному стану, а тим більше перспективам економічного розвитку, оскільки не тільки не сприяють налагодженню партнерських взаємин з платниками податків, а, навпаки, породжують і стимулюють численні конфлікти.

З огляду на це основним завданням роботи контролюючих органів у сфері оподаткування повинен стати контроль за дотриманням податкового законодавства, при здійсненні якого необхідно усвідомлювати, що бюджет поповнюють лише платники податків і аж ніяк не державні контролюючі органи у сфері оподаткування. У випадку усвідомлення цієї життєвої істини стає очевидним той факт, що в разі закриття та розорення підприємства внаслідок роботи відповідних державних органів бюджет завжди втрачає. Навіть у випадку, коли констатується одноразове надходження до бюджету великих сум, втрачається назавжди перспектива отримання податків від певного підприємства.

Неабияке значення для вирішення проблеми гармонізації відносин між контролюючими органами у сфері оподаткування та платниками податків має правова регламентація організаційних засад податкового контролю.

Контроль за сплатою обов’язкових платежів є необхідним організаційно-правовим засобом адміністрування у будь-якій промислово розвиненій країні.

Податкова служба повинна своєчасно забезпечувати громадян об’єктивною та різнобічною інформацією про свою діяльність, спрямовану на виконання державних завдань. Один з важливих аспектів стратегії створення позитивного іміджу податкової служби охоплює оновлення змісту, форм та методів масово-роз’яснювальної роботи, яка сьогодні повинна стати головним інструментом і взяти на себе основну роль в активізації людського чинника, особливо великої аудиторії платників податків і зборів, формуванні податкової культури, мобілізації їх на високопродуктивну працю для повнішого задоволення власних потреб та зміцнення економіки держави.

Основна мета соціально-інформаційної діяльності щодо державної податкової служби – створити в громадській думці сприятливе, доброзичливе або хоча б толерантне ставлення до неї. На формування громадської думки, крім зусиль Державної податкової служби, одночасно впливають незалежні від неї інформаційні сигнали, насамперед – через посередництво засобів масової інформації.

Розроблення нової стратегії організації роботи зі зв’язків з громадськістю, які за своїм призначенням мають сприяти гармонізації взаємин між державою та суспільством, зумовлене потребою підвищення ефективності цього важливого для Державної податкової служби напряму діяльності, забезпечення єдиних підходів у її здійсненні органами Державної податкової служби усіх рівнів.

На сьогодні варто приділити більше уваги роботі податкових органів з платниками податків у таких напрямках: організація навчання платників податків і працівників податкових органів з питань застосування податкового законодавства; інформування платників податків про податкове законодавство; формування податкової культури населення та платників податків; роз’яснення нормативно-правових актів про податки, збори, обов’язкові платежі й неоподатковувані доходи, що сплачуються до бюджетів та державних цільових фондів.

Масово-роз’яснювальна робота в сучасних умовах повинна досягти якісно нового змісту та стану, спираючись на дані таких наук про людину, як психологія та педагогіка. Звідси й її вирішальне значення щодо максимально позитивного впливу на платників податків.

Найоперативнішою формою роботи з платниками податків є відповіді на листи, телефонні дзвінки, особисті звернення платників податків до податкових органів, індивідуальні консультації тощо.

Для забезпечення виконання реального курсу держави в створенні належного податкового клімату, доведення до громадян країни їх основних конституційних обов’язків щодо своєчасної та повної сплати належних державі податків необхідне створення особливих умов реалізації таких планів, а саме поступовість і виваженість для впровадження перелічених вище пропозицій.

Однією з важливих умов є створення такої податкової служби, яку б підтримувало суспільство і яка б спиралася на визначені в податковому законодавстві правові норми відносин між платниками податків та податковою службою, неупереджено ставилася до добросовісних платників податків та ефективно застосовувала заходи і санкції щодо випадків ухилення від сплати податків.

УДК 330

А.А. Болух, аспір.

Науковий керівник – д.е.н., проф. Малюга Н.М.

Житомирський державний технологічний університет


^ ІЄРАРХІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ЯК ПЕРЕДУМОВА ВИЗНАЧЕННЯ
ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ КОНТРОЛЮ



Без здійснення контролю неможливо уявити діяльність будь-якого підприємства, установи чи організації. Процес створення та функціонування системи контролю умовно можна поділити на декілька етапів: прийняття рішення про створення системи контролю; розробка структури служби контролю, методологічне забезпечення суб’єктів контролю, визначення предметів і об’єктів контролю, формування контрольної служби; власне здійснення контролю; оцінка діяльності контрольної служби на підприємстві, використання результатів контролю в прийнятті управлінських рішень.

Оскільки всі підприємства, установи та організації є унікальними системами зі своїми, характерними лише для них, особливостями, неможливим є створення універсальних рекомендацій, які дозволять за єдиним шаблоном створювати системи контролю на підприємствах. Усі підприємства повинні визначити вид господарської діяльності, який вони провадять. Це затверджується в установчих документах.

В Україні є такі класифікатори: Класифікатор видів економічної діяльності (КВЕД), Державний класифікатор продукції та послуг (ДКПП), Український класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).

Оскільки підприємства з ідентичними видами діяльності мають подібні виробничі цикли, є можливим створення методичних рекомендацій з організації та здійснення внутрішнього контролю на підприємствах однієї галузі або підприємствах, які провадять один вид господарської діяльності. Зокрема, створення рекомендацій з використанням державних класифікацій як основи дозволить чітко визначити предметну область внутрішнього контролю на підприємстві.

Тому на значну увагу заслуговує дослідження різних видів класифікацій та екстраполяція їх ознак на інші галузі знань.





© А.А. Болух, 2011

Зараз спостерігається розвиток міжнародних економічних відносин, інтернаціоналізація економік, наявність транснаціональних компаній, що зумовлює необхідність гармонізації та уніфікації нормативної документації різних країн. Це чітко прослідковується на класифікаціях – три рівні класифікацій (світовий, європейський запроваджуються на європейському рівні й уже потім впроваджуються на національному рівні). Це проілюстровано на рисунку 1.

Окрім ієрархічних зв’язків між класифікаціями різних рівнів, між ними існує тісний взаємозв’язок на одному рівні, що полегшує роботу суб’єктів, які пов’язані з формуванням інформації, та користувачів такою інформацією.

Узагальнюючи вказане вище, можна сказати, що рекомендації щодо здійснення внутрішнього контролю актуально формувати на основі існуючих класифікацій, оскільки класифікації взаємоузгоджені на різних рівнях (світовому, європейському, національному), їх можна використовувати при здійсненні контролю в транснаціональних корпораціях, а результати контролю будуть мати цінність і для власників-нерезидентів.


УДК 657.411.8

^ М.В. Борейко, магістрант

Науковий керівник – к.е.н., доц. Панченко І.А.

Житомирський державний технологічний університет


Еволюція підходів до розподілу прибутку


В умовах товарно-грошових відносин основним показником, що характеризує кінцевий результат діяльності підприємства, є прибуток. З прибутком підприємства пов’язане вирішення важливих соціальних, економічних, політичних, етичних проблем суспільства як на мікро-, так і на макрорівні.

На сьогодні система розподілу прибутку на підприємствах побудована неефективно. Це пов’язано з тим, що законодавство регулює питання розподілу прибутку лише для підприємств державної форми власності. Законодавче регулювання розподілу прибутку для підприємств приватної та колективної форм власності обмежується визначенням виплат учасникам у вигляді дивідендів і створенням та поповненням резервного фонду підприємства. Пріоритетними напрямами розподілу та використання прибутку для підприємств приватної форми власності є напрями, передбачені установчими документами, а також визначені за рішенням керівників (власників) підприємства. Тому дуже часто прибуток, що залишається у розпорядженні власників, використовується нераціонально. Визначені напрями розподілу прибутку не враховують фактори виробництва, які брали участь у його формуванні. Це, насамперед, стосується людського капіталу як важливої складової такого фактора виробництва, як капітал.

Погляди на еволюцію факторів виробництва, які мають вплив на формування прибутку та визначають напрями його розподілу, від початку зародження людства до сьогодення зазнали значних змін. Від початку розвитку економіки праця залишалася основним фактором виробництва, який впливає на формування прибутку, проте даному фактору виробництва не відводиться належного місця у системі розподілу прибутку. З розвитком товарного виробництва, появою нових засобів виробництва роль людського фактора у формуванні фінансового результату не змінилася, адже засоби виробництва, земля, як зазначалося, самі собою прибутку не створюють. Зокрема, прибуток створює праця, що витрачається на покращання якості землі, її родючості. Стосовно засобів виробництва, то за сучасних умов значної фондо- й енергоозброєності праці, ні праця, будучи відокремленою від засобів виробництва, ні засоби виробництва, відокремлені від праці, прибутку не створюють. Прибуток створюється в результаті поєднання вказаних вище факторів.

Змін зазнав такий фактор виробництва, як капітал. Якщо класики політичної економії у
XVIII ст. визначали дане поняття як сукупність засобів виробництва, які приносять дохід (фізичний капітал), то сучасні вчені отримання прибутку пов’язують не лише з речовими факторами виробництва, а й з особистими, людськими факторами (людський капітал). До них належать надбані знання, звички, енергія людей, а інвестиціями в людський капітал називають затрати на здобуття освіти, інформації, кваліфікації. У XXІ ст. людський капітал повинен враховувати не тільки вміння користуватися засобами виробництва й наявність фінансових ресурсів для ведення підприємницької діяльності, а й наявність здібностей, таланту. Саме в цей час з’являється поняття «ризикового прибутку», це пов’язано з тим, що підприємницька діяльність здійснюється за умов ризику й невизначеності, які притаманні сучасному ринковому середовищу.

Прибуток створюється не лише працею найманих робітників у сфері матеріального виробництва. До працівників також належать великий штат менеджерів різних ланок (вищої, середньої, нижчої), наукові працівники, спеціалісти, зайняті збором, обробкою і наданням інформації.

Оскільки в первісному суспільстві основним фактором виробництва була земля, то отриманий прибуток із землі, власного господарства використовувався на власні потреби господарів, розширення їхнього господарства. В сучасних умовах прибуток формується за рахунок підприємницьких здібностей, праці персоналу, капіталу учасників, а отже, розподіл має здійснюватися відповідно на інновації, модернізацію виробничого процесу, заробітну плату персоналу, поповнення фондів підприємства.

Отже, система розподілу прибутку потребує нових підходів. Сучасними факторами формування прибутку є не тільки засоби праці та капітал, але й підприємницькі здібності, що поєднують у собі працю та вміння йти на ризик.


© М.В. Борейко, 2011

УДК 657

Ю.В. Борисейко, аспір.

Науковий керівник – к.е.н., доц. Остап’юк Н.А.

Житомирський державний технологічний університет


^ НЕГОСПОДАРСЬКІ ДОХОДИ: МЕХАНІЗМ ЗНИЖЕННЯ ПОДАТКОВОГО ТИСКУ
ТА ПІДВИЩЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ЗАХИЩЕНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ



При аналізі господарської діяльності підприємств встановлено, що в структурі доходів підприємств вирізняються доходи, які, виходячи з їх змісту, необхідно відносити до негосподарських. Визначення операцій, що формують негосподарські доходи, є принциповим для оподаткування.

В процедурах оподаткування підприємства виокремлюють поняття господарської діяльності, тобто виправданим є визнання негосподарської діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.36 Податкового кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і яка проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. З визначення господарської діяльності випливає, що це будь-яка діяльність, кінцевим результатом якої є отримання доходу.

Господарська діяльність отримує своє трактування й в інших законодавчих документах. Так, відповідно до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, господарська діяльність – будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов’язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару. Дане визначення більш вузьке, оскільки господарська діяльність обмежується лише виробництвом і обміном, поза увагою залишаються одержані штрафи, пені, неустойки, які, відповідно до зазначеного вище визначення, не є господарською діяльністю, хоча з метою оподаткування такі доходи все ж таки вважаються господарською діяльністю, так само, як і дохід від відновлення корисності. Ці операції не відповідають принципам процесу обміну, а відтак, не є господарською, діяльністю, відповідно до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”. Фактично аналогічним є визначення відповідно до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, згідно з яким господарська діяльність – будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців, пов’язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт. На відміну від визначення в Законі України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, дане трактування господарської діяльності ширше, проте так само не містить доходи від отримання штрафів, пені, неустойки, від відшкодування раніше списаних активів тощо.

Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”, відповідно до прикінцевих положень ПКУ, діє до 1 квітня 2011 р. та визначає як господарську будь-яку діяльність особи, спрямовану на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації цієї діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Недосконалим, проте найбільш вдалим є визначення господарської діяльності, наведене в Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки, відповідно до нього, до господарської діяльності належать всі доходи, отримані в результаті звичайної діяльності, та виключаються доходи, отримані в результаті діяльності надзвичайної, оскільки участь суб’єкта господарювання в організації такої діяльності не є регулярною, постійною та суттєвою, хоча такі доходи включаються до бази оподаткування, а відтак, отримані в результаті господарської діяльності.

Визначення негосподарської діяльності в даних законах, так само, як і в інших нормативно-правових документах, відсутнє. Через це неможливо стверджувати остаточно, що включається до негосподарської діяльності. Можна зауважити лише те, що всі доходи, які отримує підприємство, належать до господарської діяльності з метою оподаткування, на відміну від витрат, які з метою оподаткування належать до бази оподаткування, лише в тому випадку, якщо вони здійснені в межах господарської діяльності підприємства безпосередньо на господарські потреби. Отже, існування витрат, які не враховуються при оподаткуванні, зумовило виділення доходів, які не належать до господарської діяльності, до таких доходів варто віднести:

– доходи, отримані від реалізації основних фондів та товарно-матеріальних цінностей, витрати на придбання яких визнано такими, що не пов’язані з господарською діяльністю;


© Ю.В. Борисейко, 2011
безоплатне отримання основних фондів та товарно-матеріальних цінностей;

– суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду.

Так ці доходи пропонується вважати негосподарськими і звільнити від оподаткування лише за умови, що прибуток від здійснення такої діяльності буде спрямований на соціальний захист працівників такого суб’єкта господарювання, а саме:

– збільшення матеріального заохочення роботи працівників як метод мотивації праці, отже, збільшення її продуктивності;

– створення безпечних умов праці для працівників;

– запровадження необхідних заходів щодо охорони праці та соціального захисту працівників;

– забезпечення працівників та членів їх сімей прожитковим мінімумом матеріальних засобів у разі безробіття, втрати або зниження доходу внаслідок хвороби, народження дитини, нещасного випадку в побуті, виробничої травми або професійного захворювання, інвалідності, старості, втрати годувальника тощо.

Такі операції потребують контролю з боку держави і власників. Для відображення цих операцій пропонуємо ввести такі субрахунки в план рахунків бухгалтерського обліку:

795 “Результати негосподарської діяльності” для відображення доходів і витрат, яких зазнали в результаті негосподарської діяльності;

445 “Прибуток негосподарської діяльності” для відображення прибутку, отриманого в результаті негосподарської діяльності, причому використання такого прибутку можливе лише на соціальні цілі.

Для кращого розуміння зазначеного вище наведемо приклад: підприємство роздрібної торгівлі 01.08.2008 р. придбало в кабінет директора антикварний годинник, вартість якого становила 4500,00 грн., без ПДВ. 25.09.2010 р. вирішено реалізувати даний годинник, вартість реалізації становила 7000,00 грн., сума нарахованого зносу, відповідно до П(С)БО, становила 590,00 грн.

Таблиця 1

Порядок відображення в бухгалтерському обліку негосподарського прибутку



№ з/п

Зміст господарської операції

Сума

Д-т

К-т

Зобов’язання з ПП

ВД

ВВ

Аморт.

Серпень 2008 р.–серпень 2010 р.

1.

Придбано годинник в кабінет директора. Витрати на придбання не пов’язані з господарською діяльністю

5400,00

106

631







2.

Нараховано амортизацію відповідно до П(С)БО на основні фонди, витрати на придбання яких визнано такими, що не пов’язані з господарською діяльністю

590,00

949

131





Негосподарська діяльність

3.

Списано витрати на фінансові результати від негосподарської діяльності

590,00

792

949







Вересень 2010 р.

4.

Переведено годинник до складу необоротних активів, утримуваних для продажу, витрати на придбання якого визнано витратами, які не пов’язані з господарською діяльністю

4810,00

286

106







5.

Списано знос основних фондів, які планується реалізувати, витрати на придбання яких визнано такими, що не пов’язані з господарською діяльністю

590,00

131

106







6.

Відображено дохід від реалізації основних фондів, витрати на придбання яких визнано такими, що не пов’язані з господарською діяльністю

7000,00

361

712

Негоспо-дарська діяль-ність





7.

Списано дохід на фінансові результати від негосподарської діяльності

7000,00

712

795







8.

Відображено собівартість реалізованих основних фондів, витрати на придбання яких визнано такими, що не пов’язані з господарською діяльністю

4810,00

943

286



Негоспо-дарська діяль-ність



9.

Списано витрати на фінансові результати від негосподарської діяльності

2190,00

795

943







10.

Визначено фінансовий результат від негосподарської діяльності – прибуток

2190,00

795

445










Використано прибуток від негосподарської діяльності для збільшення матеріального заохочення працівників

2190,00

445

477








Таким чином, звільнення від оподаткування для таких операцій є кроком для покращання соціальної захищеності працівників, а відтак, соціальної спрямованості обліку. Це потребує наукового обґрунтування, на що спрямовані подальші дослідження.

УДК 336

^ С.В. Борисюк, студ., IV курс, гр. ФК-9, ОФФ

Науковий керівник – к.е.н., доц. Литвинчук І.В.

Житомирський державний технологічний університет

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Бухгалтерський облік та аудит фінанси iconП.І. Б. (повністю): Мохненко Андрій Сергійович
Дисципліни: облік І аудит, фінансовий аналіз, стратегічне управління підприємством, економіка та організація діяльності об’єднань...
Бухгалтерський облік та аудит фінанси iconЩодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного І підсумкового контролю їх знань з науки “Бухгалтерський облік (загальна теорія)” для студентів напряму підготовки 6509 “Облік І аудит” спеціалізація «Облік І аудит в апк»
Наука “Бухгалтерський облік (загальна теорія)” є базовою фундаментальною дисципліною для підготовки фахівців зі спеціальності «Облік...
Бухгалтерський облік та аудит фінанси iconБухгалтерський облік в Україні : навч посібник / за ред. Р. Л. Хом’яка
Бухгалтерський облік та аудит як важлива складова інформаційної системи підприємства забезпечує значну частину загального обсягу...
Бухгалтерський облік та аудит фінанси iconМіського господарства І. А. Краївська, Н. В. Новицька Бухгалтерський облік бюджетних установ
Бухгалтерський облік бюджетних установ (в схемах І таблицях): Конспект лекцій (для студентів заочної форми навчання спеціальності...
Бухгалтерський облік та аудит фінанси iconЩодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного І підсумкового контролю їх знань з науки “Фінансовий облік – І” для студентів напряму підготовки 6509 “Облік І аудит” спеціалізація «Облік І аудит в апк»
Наука «Фінансовий облік-1» є основною з наук циклу професійної підготовки для бакалаврів за напрямом підготовки «Облік і аудит»....
Бухгалтерський облік та аудит фінанси iconЩодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного І підсумкового контролю їх знань з науки “Фінансовий облік – І” для студентів напряму підготовки 6509 “Облік І аудит” спеціалізація «Облік І аудит в апк»
Наука «Фінансовий облік-1» є основною з наук циклу професійної підготовки для бакалаврів за напрямом підготовки «Облік і аудит»....
Бухгалтерський облік та аудит фінанси icon"бухгалтерський облік 2" для студентів 3 курсу денної форми навчання напряму підготовки 030509 «Облік І аудит»
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічного завдання з дисципліни «Бухгалтерський облік 2» (для студентів 3 курсу денної...
Бухгалтерський облік та аудит фінанси icon"бухгалтерський облік" для студентів 2 І 3 курсів денної форми навчання напряму підготовки 030509 «Облік І аудит»
Методичні вказівки до виконання курсових робіт 1 І 2 з дисципліни «Бухгалтерський облік» (для студентів 2 І 3 курсів денної форми...
Бухгалтерський облік та аудит фінанси icon"бухгалтерський облік" для студентів 3 курсу заочної форми навчання напряму підготовки 030509 «Облік І аудит»
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни «Бухгалтерський облік» (для студентів 3 курсу заочної форми навчання...
Бухгалтерський облік та аудит фінанси iconПерелік екзаменаційних питань з дисципліни «Бухгалтерський облік і звітність у комерційних банках» напрям підготовки 3050801 «Фінанси і кредит» спеціальність 03050801 «Фінанси і кредит»
Облік операцій з купівлі – продажу іноземної валюти та банківських металів за дорученням клієнтів на дату розрахунку
Бухгалтерський облік та аудит фінанси iconВасилевська Н.Є. Конспектлекцій з дисципліни «бухгалтерський облік 2»
Василевська Н. Є. Конспект лекцій з дисципліни «Бухгалтерський облік 2» (для студентів 3 курсу денної та 4 курсу заочної форм навчання...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи