Тетяна Дегтярьова icon

Тетяна Дегтярьова




Скачати 120.77 Kb.
НазваТетяна Дегтярьова
Дата14.07.2012
Розмір120.77 Kb.
ТипДокументи


ОСОБЛИВОСТІ ЖІНОЧОГО МОВЛЕННЯ В ГЕНДЕРНОМУ АСПЕКТІ

(на матеріалі англійської, української та російської мов)


Тетяна Дегтярьова



У другій половині XX століття діячі різних наук гуманітарного циклу значну увагу зосередили на проблемах гендерного характеру. Дослідження такого типу відокремилися у самостійну галузь науки — гендерологію, яка охоплює широке коло питань та значну кількість вузько спрямованих наукових напрямків - гендерну психологію, гендерну соціологію, гендерну філософію; особливе місце серед них належить тендерній лінгвістиці.

В умовах сучасного розвитку суспільства роль мови як невід'ємної складової життя людини постійно зростає, усе більшого значення набувають процеси, що відбуваються в ній. Соціальні зміни, безумовно, мають значний вплив на розвиток мови та проявляються на всіх її рівнях — від фонетичного до синтаксичного. Явище гендерно зумовлених вербальних розбіжностей жінок та чоловіків останнім часом все частіше постає об'єктом дослідження вітчизняних (Д.С. Мартинюк, Л.Н. Синельникова, М.А Олікова, Н. Борисенко, І. Кавінкіна, А.Г. Ніколенко, С.І. Журавльова, Є.А. Соболь та інші) та зарубіжних (Л. Хіршман, Д. Зіммерман, Л. Гудзон, С. Ромейн, Дж. Чемберз, Р. Фасолц, Ц. Вест, Дж. Фішман, Д. Таннен, К. МакКормік, Р.Б. Адлер тощо) науковців. Це зумовлює своєчасний характер даного дослідження, його актуальність.

Завдання нашої статті - виявити та проаналізувати гендерно позначені специфічні риси жіночого мовлення та дослідити Її у перекладацькому аспекті. Саме в цьому полягає новизна даної роботи, оскільки ця проблема розглядалася науковцями переважно в межах однієї мови.

У статті проводиться компаративний аналіз вищезгаданого явища на матеріалі трьох мов — англійської, української та російської (мови оригіналу та перекладу).

У більшості західних країн суспільство з давніх часів чітко розподіляється на жіночу та чоловічу частини, хоча ситуація поступово почала змінюватися у зв'язку зі становленням жіночого руху за рівні права та незалежність. При досягненні 16-річного віку в молодих людей вже формується ідеологія вищості чоловіків над жінками (яких розцінюють як емоційних та залежних, тоді як чоловіків наділяють рисами раціоналізму, практичності та панування).

Зачатки проблеми різностатевих стереотипів поведінки йдуть ще зі стародавніх часів патріархату та повної залежності жінок від рішень та дій їхніх чоловіків, батьків.

Ситуація почала змінюватися на краще у XX сторіччі. Жінки отримали право голосу. Більшість із них стали працювати разом з чоловіками, таким чином отримавши власне джерело прибутків.

Сьогодні жінки об'єднуються в певні групи чи товариства, фемінізм набув всесвітнього поширення. Гендерні розбіжності стосуються не тільки політики та бізнесу, але й сімейного життя. У більшості країн діти в процесі подорослішання починають поводити себе, як власне чоловіки чи жінки.

Якщо говорити про тендерні відмінності, слід, перш за все, визначити поняття "гендер" та його відмінності від "статі".

Гендер - це соціальна стать, яка синтезує культурні та біологічні компоненти в людині. На відміну від статі, яка є суто біологічною характеристикою, гендер охоплює більший спектр факторів. Стать стосується безпосередньо людини (тобто homo sapiens), тоді як гендер позначає особистість з усіма її психологічними та соціологічними складовими [1 ].

Взаємозв'язок між статтю та мовою є одним із основних питань соціолінгвістики. Якщо мовна картина світу є своєрідною вербальною свідомістю, віддзеркаленою в знаках мови та реалізованою в мовленнєвій діяльності (тексті, дискурсі), то показники гендеру відбивають пізнання світу через призму чоловічої та жіночої свідомості [2].

Говорячи про гендерні ролі та відмінності у мовленні, не можна залишити поза увагою таке явище, як сексизм. Класичними прикладами сексизму є слова з так званими "жіночими закінченнями" типу 'poetess', 'directress', 'deaconess'.

На сьогодні встановлено, що існують певні відмінності в мові чоловіків та жінок. Основним принципом, на якому Ґрунтується більшість досліджень такого типу, є діхотомія комунікативних стратегій представників різних статей. Вважається, що тоді як чоловіки обирають стратегію змагання, жінки обирають співробітництво. Існує навіть теорія чоловічої та жіночої субкультур. Вона полягає в тому, що визначним фактором на шляху розвитку та реалізації гендерних відмінностей мовлення представників різних статей є несхожість саме цих субкультур. Через це, навіть коли чоловік та жінка намагаються спілкуватися як рівні, виникає певне непорозуміння [3].

Відомі міжнародні експерти з технологій спілкування Аллан та Барбара Піз у своїй книзі "Як навчитися безконфліктно спілкуватися з протилежною статтю" [4] стверджують, що ділянка мовлення у жінок розміщена в обох півкулях мозку, а у чоловіків окремої ділянки мовлення немає, тому вони неговіркі у порівнянні з жінками.

У жінок та чоловіків різне уявлення про комунікативну достатність інформації. У жінок 5-7 фактуальних інформацій супроводжуються однією концептуальною. Через це виникає смислова невизначеність та приблизність[5].

Слід зазначити, що, взагалі, за статистикою, жінки вживають ввічливіші форми та лексичні одиниці, на відміну від чоловіків, для яких характерним є широке вживання ненормативної лексики та пейоративів. Для висловлення своїх надмірних почуттів жінки, як правило, використовують релігійні вербальні засоби. Це є характерним як для англійської, так і для української та російської мов.

Пор.: 'Chirt, I'm doing my best to hcmdSe itgracefully' (D.Steel).

'Oh, Ood', she said. 'Oh, Oixi, I wish you. didn't ha»e to do these things.' (E, Hemingway).

Боже мій, боже! що то, власне, люди не повірять чоловікові ніколи! (О.Кобилянська).

Однією з характерних ознак жіночого мовлення є широке використання розділових питань. Деякі вчені [6; 7; 8; 9] вважають, що вживання жінками питань такого типу пояснюється недостатньою впевненістю в собі та пасивною роллю в процесі комунікації. Жінки чекають на підтримку щодо власних висловлювань. Розділові питання дозволяють мовцю підсвідоме уникнути суперечок з адресатом. Як зазначає І.В.Арнольд, розділові питання можуть вказувати на тактичну зацікавленість у точці зору співрозмовника чи в темі бесіди [10].

Розділовим питанням, притаманним англійській мові, в українській та російській мовах відповідають структурно та семантично відмінні конструкції типу: укр. чи не так?; справді?; так?; рос. не так ли?; ведь так?; не правда ли?

Пор.: "This is dreadjidly sordid, isn't it? (S.Maugham).

- Неприглядно здесь, правда? (Тут і надалі переклад С.Моема на російську мову М.Лоріє).

Але у більшості випадків необхідними є різноманітні перекладацькі трансформації. Розділові питання замінюються на конотативно рівноцінні структури, що якомога ближче відповідають оригіналу за семантикою та експресивністю.

Пор.: 'So, I’m melodramatic, am I? Well, I’m not.`(CE.Hemingway).

- Это я устраиваю мелодраму? Ничего подобного. (Тут і надалі переклад Е-Хемінгуея на рос. мову - Є.Калашникової).

Існує ще один різновид питань, яким жінки дуже часто користуються. Це заперечні питання, як загальні, так і спеціальні. Вони несуть таку ж емоційну навантаженість, як і вищезгадані розділові питання.

e. g. 'Isn 't that the boy you met last night? ' (D. Steel).

'Why haven 'tyougone too?' (S.Maugham).

Це явище не є аломорфним для англійської мови й не викликає великих труднощів під час відтворення його засобами української чи російської мови. Негативні конструкції є дуже характерними для двох останніх та широко використовуються в художніх текстах.

Пор.: Won't your family try and get hold of уou now they know you're in Swizerland?' (E.Hemingway).

- А твої родичі не почнуть вимагати, щоб ти повернувся додому? Вони ж тепер знають, що ти в Швейцарі (тут і надалі переклад Е. Хемінгуея на укр. мову -В.Митрофанова).

- А чи не можна, Катерино Михайлівно, одікласти це пояснення до іншого часу? -запитає він, подумавши трохи (Л.О.Яновська).

Як відзначає М.А. Олікова, жінки ставлять питань майже в 3 рази більше, ніж чоловіки. Вони розцінюють питання як невід'ємну частину розмови. Водночас жінкам складніше знайти тему для співбесіди та підтримати її хід [11]. Цю саме ідею підкріплюють результати дослідження, описані А.П. Мартинюк. Дані доводять правдивість припущення щодо того, нібито чоловіки мають більший успіх у виборі теми розмови [12].

Це пояснює надмірність жіночого мовлення. Вона пов'язана, перш за все, зі спонтанним характером мовлення в процесі комунікації та, по-друге, з непідготовленістю мовців. Основними елементами, що формують поле надмірності, є "заповнювачі пауз" ('time-fillers': well, I mean, you see), вигуки (oh! ah!)? хезитація (mhm, yeah, eh) тощо. Подібні вкраплення не несуть ніякої семантичної навантаженості, але є дуже експресивними та емоційними.

У російській та українській мовах існують різні засоби вираження явища надмірності: вигуки [о! а! ух!), експлікатори, хезитації (м-м...; э-э...; ну...; так би мовити) і т.д. Завдяки існуванню такого широкого спектру подібних вербальних засобів в усьох трьох мовах, проблема адекватності при перекладі оригінальних текстів з англійської на українську чи російську мови або навпаки не видається значною.

Пор.: 'Oh,my lord! Istanbul! Oh,-well (J.Fleming).

'Sometimes. I...uh...eh... ' He was laughing at her and she was .blushing furiously ('D. Steel).

- Иногда.. я... э-э... м-мм. - Он смеялся над ней, а она вспыхнула от возмущения (тут і надалі переклад Д.Стіл на рос. мову - Є.Савченко).

Для жінок характерною є тенденція висловлювати свої почуття переважно експліцитно, за допомогою різноманітних вербальних та невербальних засобів: інтонації, притаманних їм конструкцій (як, наприклад, вищезгадані розділові питання), певний вибір слів. Так, наприклад, жінки часто вживають підсилювачі (terribly, awfully, absolutely, dreadfully, etc.) перед прикметниками та прислівниками. Зазвичай для підсилення ознаки вживаються слова типу sо, very, much. Вони нейтральні в плані експресивності та широко використовуються у повсякденному мовленні. Але дуже часто прикметники та прислівники, які в нормі мають пейоративну конотацію (awful, horrible, terrible) втрачають своє основне лексичне значення і стають інтенсифікаторами оцінки - як позитивної, так і негативної [13].

Пор.: 'I'm awfully glad уоu’re not conceited' (E.Hemingway).

- Я страшенно рада, що в moбi нема oтієї пихи.

'You make all the rest of us look so dreadfully cheap and second-rate ' (S.Maugham).

- Все мы тут оказались по сравнению с вами сплошной посредственностью.

Загалом жінки вважаються говіркими, але цей так званий "недолік" містить у собі велику кількість переваг. Жінки (на відміну від чоловіків) можуть одночасно виконувати декілька психологічних ролей під час розмови, їх комунікативна поведінка гнучкіша за чоловічу. Жінки розуміють байдужість до вербального аспекту як "психологічну глухість" чоловіків. Насправді, чоловіки замкнуті в собі та бачать свою роль у житті у вирішенні глобальних питань та проблем. Це пояснює той факт, що їхнє мовлення відрізняється добре структурованою композицією та використанням коротких речень. Жінки ж, на відміну від представників сильної статі, ведуть зазвичай вільну бесіду з нечіткою композицією [14].

Паузація, притаманна жіночому мовленню, різна за своєю природою. Вона може бути викликана збентеженням та ніяковістю, або служити засобом вираження роздратування або невпевненості. Проте незалежно від характеру паузації, у друкованому тексті вона завжди передається за допомогою знаків пунктуації (тире, три крапки тощо).

Пор.: 'I... no... I... that is, `she wasn't sure why he had asked'. I lave him very much... but we…I'm not 'involved •with him 'physically, if that's •what you mean' (D. Steel).

- Я.. нет... я... это... - она не могла понять, почелу он об этом спросил,- я его очень люблю... но мы... между нами нет физической любви, если вы это имеете в виду.

Дуже часто жіноча нерішучість породжує бажання, щоб хтось інший вирішив усі проблеми та прийняв рішення. У більшості випадків об'єктом, на який спрямоване це бажання, стають чоловіки. Оскільки їх вважають "сильною статтю" й у більшості життєвих ситуацій чоловіки займають домінантні позиції, жінки охоче дозволяють їм самостійно приймати важливі рішення.

e.g. 'When should we go? '

'I don't care. Whenever you. •want, darling ' (E.Hemingway).

Цікавим явищем, характерним для жіночого мовлення, є деіфікація (обожнення) коханого чоловіка, абсолютна залежність від нього, його рішень та бажань. Видатний філософ Ф.Ніцше писав: "Щастя чоловіка зветься: "Я хочу." Щастя жінки зветься: "Він хоче".

Пор.: 'I want what you want. 'There isn't any me am more. Just what you. want' (E.Hemingway).

- Я хочу того, чего хочешь ты. Меня больше нет. Только то чего хочешь ты.

- 'Oh, Go, Andy... I can't... how will I live without you... ?' (D.Steel).

- О боже! Энди! Как я буду жить без тебя?

Варто відзначити широке використання жінками повторів усіх видів. Прості повтори притаманні усім трьом мовам (англійській, російській та українській) і не викликають великих складнощів під час перекладу з однієї мови на іншу.

Пор.: 'Would you please please please please please please please stop talking?' (E. Hemingway).

- To я тебе прошу прошу прошу прошу прошу -замовкни!

'Fed up ', she repeated aloud, trembling with anger. 'Fed up! Fed 'up! ' (S.Maugham).

- Хватит, - твердила oна вслух, дрожа от ярости. - Хватит! Хватит!

Цікавішими та складнішими є ті випадки, коли повторюються цілі групи слів або речення. Слід зазначити, що повтори глибоко емфатичні. До того ж вони додають ритму та чіткості висловлюванню. Остання функція є основною для паралельних конструкцій, які можна розцінювати як суто синтаксичний тип повторів, оскільки в даному випадку відбувається нанизування структур декількох послідовних речень, але не їх лексичного навантаження. Насправді, паралельні конструкції майже завжди передбачають включають також певні лексичні повтори, і таке поєднання створює дуже сильний ефект, підкреслюючи водночас логічний, ритмічний, емотивний та експресивний аспекти висловлювання [15].

e.g. 'I work too hard, I think too hard, I find it hard to tum all that off a lot of the time' (D. Steel).

Подібні конструкції викликають певні складнощі при перекладі, оскільки необхідно відтворити семантичне навантаження фрази / речення, так само як і експресивне, і зберегти прагматичні цілі автора оригінального тексту. Синтаксичні структури в мові оригіналу та перекладу не завжди збігаються, тому необхідними у даному випадку є певні перекладацькі трансформації.

Пор.: ''Oh ,my precious, my dear, if you. ever loved me I know you loved me and I was hateful – I beg you to forgive me. I've no chance now to show my repentance. Have mercy on me. I beseech you. To forgive' (S.Maugham).

- О дорогой, мой, родной, если ты когда-нибудь меня любил, а ты любил меня, я знаю, и я так ужасно с тобой поступила, - прости меня. Я уже не смогу доказать тебе, как я раскаиваюсь. Сжалься надо мной, прости меня, умоляю.

'No, not all right. All wrong and wrong again ' (E.Hemingway).

- Нет, совсем нехорошо. Плохо, и очень плохо.

Іноді має місце градація (стилістичний прийом, що полягає в такій послідовності частин висловлювання, що кожна наступна підсилює чи послаблює емоційно-експресивне значення попередньої). Слово (словосполучення, фраза, частина речення), що повторюється, може бути дещо зміненим. Наприклад, деякі слова можуть додаватися задля підсилення значення, частина речення може бути графічно виділена. Повтори такого типу підкреслюють не тільки зовнішню форму та структуру висловлювання, але і його інформативну сторону.

У деяких випадках градація створюється за рахунок використання різноманітних синонімів, епітетів. Вони формують ланцюжки, розташовані один за одним. Часто синоніми є контекстуальними. За своїм прямим лексичним значенням вони не входять до однієї синонімічної групи, але в певному контексті вони деякою мірою уподібнюються за семантикою та створюють виразний емоційний ефект, роблячи мовлення жінок яскравішим та різноманітнішим.

e.g. 'I love your beard', Catherine said. 'It's a great success. It looks so stiff and fierce and it's very soft and a great pleasure' (E.Hemingway).

'Well, I am happy.' She was honest with him. 'It's wonderful and flattering and interesting, and I'm having. fun with my career. It's very exciting for me, but it 's also scary and new, and I don't quite know how to handle it and I don't •want it to hurt you...' (D. Steel).

Останнім часом в умовах зростаючого впливу феміністського руху в усіх сферах•життя з його основним принципом рівності в усьому виникла нова тенденція у жіночому мовленні; використання лайливих слів (раніше цей шар лексики був характерним тільки для чоловічого мовлення).

e.g. '.And you are a lazy son-of-a-bitch, so don't you get too excited about this lie-on-your-ass life of yours, because it's not going to last long. Got that, asshole? ' (D. Steel).

Звичайно, існує набагато більше особливостей мовлення, притаманних представникам різних статей, і на цьому питанні не можна ставити крапку. Тим паче, суспільство не стоїть на одному місці, воно постійно рухається вперед і перебуває у стані безперервного розвитку. Разом із ним розвиваються усі його складові — культура, індустрія, наука, мова. Саме мова є дзеркалом суспільства й миттєво відображає усі зміни, що відбуваються в ньому. Гендерологія, будучи невід'ємною частиною сучасної науки загалом та лінгвістики, зокрема, також підлягає усім цим змінам та досліджує їх.


SUMMARY


The article deals with the ргоblem of female speech peculiarities conditioned by gender differences. The author identifies gender speech peculirities and analyzes them. both within the framees of one language system, and. comparatively in SL and TL (English. Ukrainian and Russian). The research corried out showed that the phenomena allomorphic for English аre rendered in Ukrainian/Russian by means of some semantically (but not structurally) close phrases that correspond to the original denotatively and in the expressiveness as much as•possible. Some common images are rendered adequately as well as a number of language 'phenomena isomorphic•for oll the three languages.


СпиСОК ЛІТЕРАТУРИ


  1. Синельникова Л.Н., Богданович Г.Ю. Введение в лингвистическую гендерологию. — Симферополь, 2001. — С. 16.

  2. Там же.-С. 8.

  3. Martyniouk A.P. Cross-Sex Differences and Communicative Competence Acquisition // English in the 21-st. Century. Ukraine, 4-th IATEFL - Ukraine Annual Conference. April 23-25,1997. - Kharkiv: Talant Ltd., 1997.-P.73.

  4. Пиз Аллан и Барбара. Как научиться бесконфликтно общаться с противоположным полом.- М., 2000. - С.328.

  5. Синельникова Л.Н., Богданович Г.Ю. Введение в лингвистическую гендерологию. - Симферополь, 2001. - С.24.

  6. Борисенко Н.Д. Гендерний аналіз у лінгвістиці. - Житомир: Поліграфічннй центр ЖДПУ, 2000.- С. 29.

  7. Hirschman L. Female - Male Conversational Differences // Language in Society, 1994, №23.-Р.427-442.

  8. Olikova M.A Sociohnguistics. -К.: ICTM, 1997.-Р.132.

  9. Telus Magdalena. Discussion Starter //Forum, 1997. -P. 137-138.

  10. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка. – М.: Просвещение, 1990.-С.275.

  11. Olikova M.A Sociolinguistics, -К,: ICTM, 1997. -Р.129.

  12. Martyniouk A.P. Cross-Sex Differences and Communicative Competence Acquisition // English in the 21-st Century. Ukraine, 4-th IATEFL - Ukraine Annual Conference. April 23-25, 1997. - Kharkiv: Talant Ltd., 1997.-P.74.

  13. Приходько Г.І. Лексико-синтаксичні інтенсифікатори оцінних структур // Bicник Сумського державного університету.Серія. Філологічні науки. - №5 (26). - 2001. -С.163.

  14. Синельникова Л.Н., Богданович Г.Ю. Введение в лингвистическую гендерологию. - Симферополь, 2001. - С.24-25.

  15. KukharenkoV.A . A Book of Practice in Stylistics. -М.: Vysshaya Shkola, 1986. –Р. 73.


Надійшла до редакції 15 жовтня 2003 р.





«Вісник СумДУ», № 1(60), 2004

Схожі:

Тетяна Дегтярьова iconКафедра російської мови
Короткий українсько-англійський словник лінгвістичних термінів / Укладачі: Т. О. Дегтярьова, Т. О. Дегтярьова. – Суми: Вид-во СумДУ,...
Тетяна Дегтярьова iconДокументи
1. /Дегтярьова Словник украхн.-анг до вступ курсу/~$овник укр. уроки 1-20.doc
2....

Тетяна Дегтярьова iconДегтярьова Н. С

Тетяна Дегтярьова iconПартико тетяна Борисівна
Партико тетяна Борисівна (01. VІІІ. 1953, Рига, Латвія) – психолог, канд психол наук (Критичні інтервали відображення часу людиною,...
Тетяна Дегтярьова iconУкраїнської мови для студентів-іноземців підготовчого відділення
Укладачі: Т. О. Дегтярьова, Н. Л. Дунь, І. М. Шевченко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – 153 с
Тетяна Дегтярьова iconУкраїнської мови для студентів-іноземців підготовчого відділення
Укладачі: Т. О. Дегтярьова, Н. Л. Дунь, І. М. Шевченко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – 153 с
Тетяна Дегтярьова iconДегтяренко Тетяна Миколаївна, Лобанова Олена Василівна, Дудченко Ірина Олександрівна. Основні характеристики, суть розробки: навчальний посібник
Автори: Дегтяренко Тетяна Миколаївна, Лобанова Олена Василівна, Дудченко Ірина Олександрівна
Тетяна Дегтярьова icon3131 Українсько-англійський словник
Українсько-англійський словник до елементарного курсу української мови / укладачі: Т. О. Дегтярьова, Ю. Г. Косенко, І. М. Шевченко....
Тетяна Дегтярьова iconБондар Тетяна Володимирівна

Тетяна Дегтярьова iconКрючкова Тетяна Миколаївна

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи