Клінічні особливості перебігу та діагностичні критерії в. А. Горбась, асп icon

Клінічні особливості перебігу та діагностичні критерії в. А. Горбась, асп




Скачати 73.13 Kb.
НазваКлінічні особливості перебігу та діагностичні критерії в. А. Горбась, асп
Дата14.07.2012
Розмір73.13 Kb.
ТипДокументи

УДК 616.24. – 002 – 07 – 036.22 – 053.2


НЕГОСПІТАЛЬНІ ГОСТРІ ПНЕВМОНІЇ У ДІТЕЙ: КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ТА ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ


В.А.Горбась, асп.

Сумський державний університет


Автор проаналізував 360 історій хвороб з діагнозом „негоспітальна гостра пневмонія” (ГП). Як показали результати архівних даних, на ГП однаково часто хворіють як хлопчики, так і дівчатка, переважна більшість дітей шкільного віку. ГП має такі особливості: сезонний розподіл захворюваності припадає більше на осінь; за характером пневмонії частіше вогнищево-зливні і вогнищеві, правобічні, нижньочасткові, неускладнені; у більшості спостерігали переважно частий сухий малопродуктивний кашель, нежить; температурна реакція у стаціонарі у більшості дітей була субфебрильною.

Можна також з впевненістю сказати, що на сьогоднішній день пневмонію стали часто діагностувати на догоспітальному етапі порівняно з попередніми роками, про що свідчать результати спостережень. У 2004 році більша половина дітей, які госпіталізувалися з приводу ГП у відділення, вже мали при направленні діагноз пневмонії: чи то уточнений, чи під сумнівом.


ВСТУП

Відомо, що патологія бронхолегеневої системи є однією із найважливіших у дитячому віці, а саме: гостра пневмонія (ГП) продовжує залишатися у центрі уваги педіатрів усього світу [1,2].
В Європі на пневмонію хворіє в середньому 15 чоловік на 1000 населення. В Україні високий відсоток захворюваності на цю патологію серед дітей. За даними офіційної статистики індустріально розвинутих країн Заходу, пневмонія займає п’яте місце в загальній структурі летальності і перше - серед інфекційних захворювань [3].

Вивчення чинників ризику несприятливого перебігу пневмонії має важливе значення для розуміння захворюваності, своєчасного та правильного поставлення діагнозу, адекватного призначення лікування [4].

Метою даної роботи було вивчення особливостей клінічного перебігу та своєчасної діагностики ГП на догоспітальному етапі у дітей різного віку м. Сум.


^ МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Проаналізовано 360 історій хвороб пацієнтів із негоспітальною пневмонією, які перебували на лікуванні в Сумській міській дитячій клінічній лікарні у 2004 році в інфекційному відділенні № 2. Із них:
180 (50%) дівчаток і 180 (50%) хлопчиків, середній вік яких був
8,66 ± 0,31 р. р. Всі діти були поділені на 4 групи згідно з класифікацією В.Д.Чеботарьова та В.Г.Майданика (2002р.): перша група – від 1 до 3 років (переддошкільний вік), друга – від 4 до 6 років (дошкільний вік), третя – від 7 до 12 років (період дитинства), четверта - від 13 років до
15-16 років (період статевого дозрівання - пубертатний) [5] (табл.1).


^ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Отримані нами дані показали, що серед дітей, пролікованих у стаціонарі інфекційного відділення № 2, переважали діти шкільного віку (табл.1).


Таблиця 1 - Розподіл хворих дітей гострою негоспітальною пневмонією на групи


Група дітей

Обстежені (n = 360)

абс.

%

І група

72

20±2,11

ІІ група

51

14,2±1,84

ІІІ група

136

37,8±2,56

ІV група

101

28,1±2,37


Аналіз епідеміологічних особливостей гострих пневмоній показав таке: найбільша захворюваність була восени - у 138 дітей (38,3% ± 2,57, р<0,001), майже однаково часто траплялось запалення легень зимою
та літом (23,1% і 22,5% відповідно, р>0,5) і ще менше весною
(16,1% ± 1,94, р<0,5). Це, очевидно, пов’язано із зниженням імунної системи дітей, недостатньо збалансованим харчуванням або негативним впливом екологічних умов сьогодення.

За характером пневмонії частіше спостерігалися вогнищево-зливна і вогнищева (53,3% і 37,2% відповідно, р<0,001), значно рідше - сегментарна пневмонія (9,17%, р<0,001) і лише один випадок інтерстиціального ураження легеневої тканини (0,28%, р<0,001).
У більшості хворих дітей на ГП уражались праві частки легень
(62,8% ± 2,55, р<0,001), майже удвічі менше – ліві частки легень (30,8% ± 2,44, р<0,001) і рідко спостерігалася двобічна пневмонія
(6,39% ± р<0,001). Частіше запалення відмічали в нижніх частках легеневої тканини (64,7%±2,52, р<0,001), верхньочасткова пневмонія спостерігалася у 26,9% хворих і рідше – середньочасткова - у 10,6% дітей (табл.2). Загалом це були неускладнені позалікарняні пневмонії, які мали гострий перебіг (86,4% ± 1,81, р<0,001) і тільки у 8,06% хворих спостерігалося ускладнення ГП.


Таблиця 2 -Поширеність інфільтративних змін у легенях


Зона ураження

Частота, % (n = 360)

Вогнищева

37,2

Вогнищево-зливна

53,3

Сегментарна

9,17

Інтерстиціальна

0,28

Правобічна

62,8

Лівобічна

30,8

Двобічна

6,39

Нижньочасткова

64,7

Верхньочасткова

26,9

Середньочасткова

10,6


ГП супроводжувалася такими ускладненнями: найчастіше спостерігався ексудативний плеврит (44,9%±7,18), приблизно з однаковою частотою відмічено бронхообструктивний синдром (18,4%±5,59) та перисцисурит (18,4%±5,59) і незначний відсоток припадав на гострий інфекційний токсикоз і бронхоаденіт (10,2±4,37% і 8,16±3,95% відповідно).

Середній ліжко-день дітей у відділенні стаціонару складав
13,88±0,26 дня. Майже всі із 360 пролікованих дітей із пневмонією хворіли до госпіталізації в стаціонар протягом декількох днів або тижнів (табл.3). Такі дані свідчать про недостатність лікування первинного захворювання (ГРВІ, трахеобронхіт чи інші) і результат тому рання або пізня госпіталізація у стаціонар із діагнозом пневмонії. В 1,11% дітей не було даних про тривалість захворювання до моменту госпіталізації їх у стаціонар, зокрема це діти з притулків, шкіл-інтернатів.

При направленні діагноз пневмонії був встановлений у 217 дітей (60,3%±2,58, p<0,001); гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ), гострого трахеобронхіту, гострого бронхіту, синуситу – у 101 хворого (28,1%±2,37, p<0,001); ГРВІ, гіпертермічного синдрому - у 32 хворих дітей (8,89%±1,5, p<0,001); нелегеневої патології, а саме: нейроциркуляторної дистонії – у 10 дітей (2,78%±0,87, p<0,001).

Вивчення клінічної симптоматики позалікарняних пневмоній показало, що на момент госпіталізації у 61,7% випадків захворювання мав місце частий сухий малопродуктивний кашель, у 26,1% дітей – нечастий малопродуктивний вологий, рідше спостерігався нападоподібний сухий і рідкий продуктивний кашель (6,94% і 5,28% відповідно).


Таблиця 3 - Тривалість хвороби до стаціонару


Кількість днів (тижнів)

Абсолютне число

%

n = 356

1день

7

1,97%±0,74

2-3 дні

31

8,71%±1,5

4-6 днів

100

28,1%±2,39

1 тиждень

81

22,8%±2,23

2 тижні

83

23,3%±2,24

>2 тижнів, до 1 місяця

54

15,2%±1,9


Захворювання супроводжувалося нежиттю у 55,8% дітей і задишкою у 4,72% пролікованих дітей з діагнозом ГП.

Температурна реакція в стаціонарі у більшості хворих дітей була субфебрильною (41,9%±2,6), у межах норми – у 32,2% хворих і досягала фебрильних цифр (38єС - 39єС) у 93 дітей (25,8%±2,31).

Результати роботи свідчать про те, що на сьогоднішній день пневмонію стали частіше діагностувати вже на догоспітальному етапі. Так, у 2004 році більшій половині дітей, які були госпіталізовані з приводу ГП у відділення, вже при направленні був поставлений діагноз пневмонії: чи то уточнений, чи під сумнівом. Незважаючи на це, проблеми своєчасної діагностики цієї патології на догоспітальному етапі продовжують залишатися актуальними.


ВИСНОВКИ

  1. Своєчасна діагностика ГП була у 60,3 % дітей.

  2. Встановлено високий рівень захворюваності на ГП серед дітей, особливо шкільного віку.

  3. Сезонний розподіл захворюваності показав, що максимально гостра пневмонія спостерігалася восени.

  4. За обсягом ураження легень переважала вогнищево-зливна та вогнищева пневмонії з переважною локалізацією у нижній частці правої легені.

  5. Серед ускладнень ГП найчастіше спостерігався ексудативний плеврит.


SUMMARY


The author of the article have analysed archives records of the case with the diagnosis of pneumonia. The disease has such features: seasonal prevalence – autumn, as for character it is center-drained, having right-hand location bottom-share and without any complicatious pneumonias. At often dry has dry cough, a cold, body temperature of nearly 38 єС.


^ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


  1. Сміян І.С. Гостра пневмонія у дітей раннього віку (лекція). – Тернопіль, 1992.

  2. Barzialay Z., Mandel M., Keren G., Davidson Sh. Nosocomial bacterial pneumonia in ventilated children: clinical significance of culture – positive peripheral bronchial aspirates // J. Pediatr.- 1988.-Vol. 112, №3.- Р.421-424.

  3. Кобец Т.В., Кубышкин А.В., Говдалюк А.Л. Состояние защитных систем у
    детей, больных пневмонией, с различными фенотипическими характеристиками
    // Медицина. - 2001.-№1 (7).-С.19-21.

  4. Никонова Е.В., Черняев А.Л., Михалева Л.М., Осадчая В.В. Частота встречаемости, етиология и ошибки в диагностике пневмоний в стационарах общего профиля. Архив патологии. - 1996. - № 4. – С. 67-69.

  5. Майданник В.Г. Особливості та алгоритм антибактеріальної терапії гострої пневмонії у дітей // Ж.: ПАГ.-2002.-№3.-С.24-29.



Надійшла до редакції 26 квітня 2005 р.

Схожі:

Клінічні особливості перебігу та діагностичні критерії в. А. Горбась, асп iconЛекції на тему
Особливості токсикоманій у підлітків. Діагностичні критерії та клініка гострої І хронічної інтоксикації, постінтоксикаційного стану,...
Клінічні особливості перебігу та діагностичні критерії в. А. Горбась, асп iconКлініко-структурно-морфологічні особливості фатальних та нефатальних мозкових інсультів а. М. Романюк*, проф.; Л.І. Карпенко**, доц.; О.І. Коленко*, асп
Нти в гострому періоді мозкового інсульту. Робота базується на аналізі клінічних симптомів, даних додаткових методів дослідження...
Клінічні особливості перебігу та діагностичні критерії в. А. Горбась, асп iconЛекції на тему
Особливості наркоманій у жінок. Діагностичні критерії та клініка гострої І хронічної інтоксикації, постінтоксикаційного стану, синдрому...
Клінічні особливості перебігу та діагностичні критерії в. А. Горбась, асп iconЗміст Клінічні дослідження
Манхаймера, модифікованої шкали арасне ІІ за умов I та II ступеня Тяжкості перебігу жовчного перитониту 6
Клінічні особливості перебігу та діагностичні критерії в. А. Горбась, асп icon“затверджено”
Тема: Афективні розлади. Клінічні прояви, типи перебігу. Соматовегетативні еквіваленти депресії. Принципи терапії пацієнтів із афективними...
Клінічні особливості перебігу та діагностичні критерії в. А. Горбась, асп iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Синдром нічного апное. Дихальна недостатність. Класифікація діагностичні критерії”
Клінічні особливості перебігу та діагностичні критерії в. А. Горбась, асп iconМетодична розробка
Вузький таз. Особливості біомеханізму при вузькому тазі. Крупний плід. Особливості перебігу вагітності І пологів при крупному
Клінічні особливості перебігу та діагностичні критерії в. А. Горбась, асп iconТези лекції на тему: Діагностичні критерії та клініка уживання І залежності від спиртних напоїв. Стадії алкоголізму. Поведінкові, психічні та сомато-неврологічні розлади
Етапи розвитку залежності від спиртних напоїв. Психологічні розлади, що супроводжують розвиток алкоголізму постінтоксикаційного стану,...
Клінічні особливості перебігу та діагностичні критерії в. А. Горбась, асп icon1 Актуальність теми
Менінгеальний синдром у клініці інфекційних хвороб диференціальнана діагностика менінгітів та менінгоенце-фалітів особливості діагностики...
Клінічні особливості перебігу та діагностичні критерії в. А. Горбась, асп iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології
Тема лекції: шизофренія. Основні гіпотези патогенезу. Клінічні форми та типи перебігу. Загальні принципи лікуавння
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи