Рецензія на монографію icon

Рецензія на монографію




НазваРецензія на монографію
Дата14.07.2012
Розмір67.5 Kb.
ТипДокументи

РЕЦЕНЗІЯ НА МОНОГРАФІЮ


О.О. Семенець. Синергетика поетичного слова. – Кіровоград: Імекс ЛТД, 2004. – 338 с.


Вийшла друком монографія, присвячена лінгвостилістичному дослідженню творчості Євгена Маланюка – лідера Празької школи українських літераторів, талановитого поета, історіософа, культуролога, літературного критика. Цілісний аналіз мистецького ідіолекту діяча такого масштабу – завдання, без сумніву, важливе й актуальне.

Рецензована праця виконана в руслі нового напряму досліджень, зорієнтованого на інтеграцію парадигм наукового знання, природничого й гуманітарного, а також на синтез різних концепцій вітчизняної та світової лінгвопоетики. Це, за задумом автора дослідження, дає змогу наблизитись до розуміння складної, багатоаспектної й цілісної природи поетичного тексту.

Настанова на комплексність філологічної методології знаходить вияв у застосуванні ідей і методів синергетики (сучасної теорії складних нелінійних систем), філософії мови і модальної логіки, аналітичної філософії, семіотики та функціонального аналізу, які епістемологічно збагачують традиційне в лінгвопоетиці системно-структурне вивчення експресивних поетичних засобів за рівнями мовної системи.

Центральним поняттям, що об’єднує багатоаспектний опис системи ідіолекту письменника, у монографії О.О. Семенець виступає філософська категорія модальності. Вона, як цілком слушно твердить дослідниця, “ґрунтується на універсальних закономірностях логіки, що організують раціональну свідомість, на яку нашаровуються також феномени чуттєвої сфери – оцінні та емоційно-експресивні компоненти смислу” (с. 7).

Автор здійснює розгорнутий комплексний опис реалізації в мистецькому ідіолекті Євгена Маланюка епістемічної модальності (пов’язаної зі знанням), алетичної (яка характеризує істиннісну природу висловлень), аксіологічної (авторської оцінної семантики), деонтичної (що випливає з логічного поняття норми) та інших модальностей. Чотири основні розділи монографії послідовно висвітлюють різні грані системно-цілісної організації ідіолекту письменника.

Перший розділ присвячено розгляду основних теоретичних положень синергетики модальностей (так автор позначає основний методологічний акцент своєї праці) поетичної творчості. У цьому розділі з’ясовано зміст найважливіших понять синергетики і розкрито можливості їхнього застосування в лінгвістичному аналізі художнього тексту; визначено системотворчі чинники мистецького ідіолекту, які виступають у ролі базових у побудованій синергетичній моделі; постульовано надзвичайну актуальність дослідження самого феномена складності організації поетичного тексту (формальної та змістової) і встановлено найважливіші аспекти його можливого вивчення; акцентовано увагу на ролі факторів темпоритму і пам’яті в структурній організації та в процесі функціонування системи, а також на нерівноважності як внутрішньому джерелі розвитку художньої системи.

У другому розділі проводиться багатоаспектний аналіз феноменів ментальної сфери Євгена Маланюка, відтворених у його поетичних текстах, – індивідуальної картини світу митця, його історіософської концепції, епістемічної рефлексії над поетичною творчістю. Підкреслюється інтегративна роль картини світу письменника в процесі мистецької творчості, аналізуються вияви єдності суперечностей і цілісності образу світу митця, діалектика об’єктивного та суб’єктивного в індивідуальній мистецькій картині світу. З погляду лінгвістичної синергетики подано тлумачення мистецької еволюції ключового образу Степової Еллади та “римської” парадигми образів у поезіях Євгена Маланюка.

Третій розділ монографії представляє результати інтегрованого розгляду алетичної модальності мислення, референційної сфери поетичного тексту і семіотичної специфіки експресивних поетичних знаків. Під час аналізу особливостей реалізації алетичної модальності мислення в поетичному тексті О.О. Семенець застосовує ідеї сучасної модальної логіки, зокрема семантики можливих світів (викладені в працях Р. Карнапа, С. Кріпке, Я. Хінтікки та ін.), що дає підстави автору розглядати поетичний текст як засіб творення інтенсіонального, можливого світу, який має специфічні закони семантики та референції. На думку дослідниці, “підхід до поетичного тексту як до фіксації можливих світів, створюваних інтенсіональною поетичною мовою, підводить загальну модально-логічну базу для дослідження взаємодії модальностей мислення в процесі розгортання поетичного дискурсу” (с. 113).

Звернення до фундаментальних положень феноменологічної естетики (понять інтенційності, ментальних феноменів, “прозорості” знака та ін.) дає підстави О.О. Семенець зробити висновок, що “екстенсіоналом висловлення в поетичному дискурсі є водночас і актуалізована форма поетичного знака, і особлива субстанція в можливому світі художнього твору, якій притаманна субзистенція як форма буття”, що “саме на такому одночасному цілісному сприйманні й будується естетичний ефект мистецтва поезії: коли читач тримає в полі зору водночас і форму поетичного вислову, і його зміст … поєднуючи “близьке” й “далеке” бачення, або ж, інакше кажучи, “поверхневе” й “глибинне” сприймання” (с. 134). Таке твердження, по суті, являє собою уточнення поняття “прозорості” знака, розробленого свого часу Е. Гуссерлем, – уточнення й сучасний його розвиток на ґрунті ідей синергетики, модальної логіки, філософії М. Мамардашвілі.

Варто зазначити, однак, що авторка, захоплюючись процесом пошуку iстини , прагне розв’язати не лише лiнгвiстичнi питання, а й проблеми фiлософiї, логіки, семіотики, культурологыъ, пов’язанi з художнім текстом. При цьому слiд визнати, що така широта бачення, безперечно, збагачуэ розуміння об’єкта лiнгвостилiстичного дослідження.

Семіотичний напрям аналізу поетичного тексту під дією синергетичної дослідної парадигми доповнюється увагою до телеологічного аспекту – скерованості поетичного дискурсу на досягнення цілісного інтелектуального, емоційного й естетичного впливу на адресата. Нового поглибленого тлумачення набувають іконічна природа експресивних поетичних знаків, функції зорової та ритмічної зображальності, актуалізація внутрішньої форми слова, додаткова семантизація граматичних форм і категорій у поетичному тексті. Так, дослідниця звертає увагу на особливе змістове навантаження поетичної етимології ой Ладо – Елладо; варязкая Лада – влада в мистецькому ідіолекті Євгена Маланюка (у зв’язку з його історіософською концепцією геокультури України), що виразно звучить у позиції рими: “Знаю – медом сонця, ой Ладо, В твоїм древнім тілі – весна. О, моя Степова Елладо, Ти й тепер антично-ясна” (с. 183-184).

Інтерпретація ключових слів, індивідуально-авторських символів як таких, що наділені “проспективною” пам’яттю, дозволяє авторові постулювати відомий у синергетиці фрактальний принцип організації в ролі основоположного в їх семантичній сфері. Саме їхня фрактальна природа визначає розвиток цілих образних парадигм і мотивів з одного ключового образу, який звучить ще в ранній творчості поета. О.О. Семенець, наприклад, простежує еволюцію образу “зерно-жертва”, що на рівні рахетипів зростає з особисто пережитих поетом трагічних подій визвольних змагань і звучить у подальшому протягом усієї творчості митця: “Можна смерть лише смертю здолати, Тільки в цім таємниця буття. І зерно мусить вмерти, щоб дати В життєдавчому житі – Життя”, – і мотив “листя-жертва” як одне з відгалужень еволюційної історії цієї образної парадигми (с. 129-130). Інтерес викликає висновок дослідниці щодо ролі універсальних негентропійних доцентрових тенденцій в організації символічної семантики лексем: “Ядерна частина, значною мірою базуючись на зовнішній пам’яті елементів системи поетичного ідіолекту, віддзеркалює загальнолюдський архетип зерна. У периферійній частині пам’яті цього ключового образу міститься інформація про потенційні шляхи його подальшого розгортання, закладені індивідуально-неповторні риси поетики митця. Для Євгена Маланюка важливим є моральний імператив: “І зерно мусить вмерти <…>”, – логічно-нормативний зміст якого розвиватиметься далі протягом усієї його творчості, насичуючи символіку зерна деонтично-модальною семантикою, акцентуючи моральну норму в загальнолюдському символі” (с. 131).

У четвертому розділі “Деонтична модальність – домінанта соціально ангажованої літератури” автор розглядає логічний зміст деонтичної модальності і наголошує на ролі стрижневої ідеї української державності як системотворчої домінанти ментальної сфери Євгена Маланюка, а також докладно аналізує систему засобів вираження волюнтативного змісту в його творах (на рівні граматики, лексичної семантики слів-символів, дериваційних засобів, інтонаційного оформлення поетичного висловлення, а також власне текстових засобів вираження деонтично-модальної семантики). Мистецький ідіолект Євгена Маланюка, як засвідчує рецензоване дослідження, виявляє надзвичайне багатство і поліфонію мовних засобів експресивного вираження заклику до боротьби, освяченого ідеєю свободи рідної землі і української державності.

Теорія самоорганізації як визначальний складник методологічної бази дослідження дає змогу авторові зосередити увагу на еволюційному аспекті формування мовно-естетичного цілого, динаміці організації складного нерівноважного середовища в поетичному дискурсі, з чим пов’язане використання таких термінів синергетики, як складність, нелінійність, синхронність і когерентність, дисипація і акцентування локусів системи, атрактори еволюційних процесів. Авторці, на нашу думку, вдалося розкрити власне лінгвальний вияв універсальних синергетичних закономірностей, які діють у сфері мовної діяльності людини.

Проте, на жаль, дещо ускладнює розуміння змісту перевантаженість тексту дослідження нелiнгвiстичною термінологією, особливо іншомовного походження. Очевидно, доцільно було б на початку монографії подати словник новiтнiх термiнiв, якi пропонуються до використання, з вiдповiдними стислими дефiнiцiями.

Монографічна праця О.О. Семенець привертає увагу новизною теоретичної бази дослідження, приваблює точністю й багатоаспектністю лінгвістичного аналізу поетичного тексту, коректністю інтерпретацій, логікою й послідовністю викладу матеріалу. Наукова компетентність авторки в багатьох галузях знання, ясна й точна мова є безперечними перевагами монографії. Рецензована книжка буде корисною для дослідників художнього тексту і викладачів вищої школи, а також для студентів і магістрантів, яким вона дасть повніше уявлення про новітні тенденції розвитку філологічної науки.


С.О. Швачко, д-р філол. наук

Схожі:

Рецензія на монографію iconРецензія на монографію Олександра Петровича Віхрова "Організаційно-господарські правовідносини"
Питаннями, тісно пов'язаними за організаційними правовідносинами, широко переймаються представники наук адміністративного, цивільного,...
Рецензія на монографію iconДержавна премія України в галузі науки І техніки 1981 За монографію “История государства и права Украинской сср
За монографію “История государства и права Украинской сср” (опубл у 1976 р.) присуджено
Рецензія на монографію iconМонографії: Вчені філософського факультету видали одну монографію загальним обсягом 18,8 друк арк. Бібліографічний опис Обсяг, друк арк. Альчук М
Вчені філософського факультету видали одну монографію загальним обсягом 18,8 друк арк
Рецензія на монографію iconШановні автори! Оголошується набір статей у колективну монографію «наукові засади формування та використання економічного потенціалу»
Оголошується набір статей у колективну монографію «наукові засади формування та використання економічного потенціалу»
Рецензія на монографію iconШановні автори! Оголошується набір статей у колективну монографію «наукові засади формування та використання економічного потенціалу»
Оголошується набір статей у колективну монографію «наукові засади формування та використання економічного потенціалу»
Рецензія на монографію iconРецензія
Студента
Рецензія на монографію iconРецензія
Студента
Рецензія на монографію iconРецензія
Студента
Рецензія на монографію iconРецензія
Студента
Рецензія на монографію iconРецензія
Студента
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи