Методичні вказівки студентам ІV курсу медичного та педіатричного факультетів до практичного заняття icon

Методичні вказівки студентам ІV курсу медичного та педіатричного факультетів до практичного заняття




Скачати 134.44 Kb.
НазваМетодичні вказівки студентам ІV курсу медичного та педіатричного факультетів до практичного заняття
Дата14.07.2012
Розмір134.44 Kb.
ТипДокументи

“ЗАТВЕРДЖЕНО”

на засіданні кафедри факультетської

хірургії, ЛОР та очних хвороб

Буковинської державної медичної академії

“_____”_______________2003 р.

Протокол № ____

Зав.кафедри,

професор І.Ю.Полянський


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

студентам ІV курсу медичного та педіатричного факультетів

до практичного заняття


кальознІ і пенетруючІ виразки шлунку і ДПК”


Навчальний предмет:

Факультетська хірургія”

Методичні вказівки підготував

к.мед.н. М.М.Гресько


^ Чернівці - 2003


1. Тема: “кальознІ і пенетруючІ виразки шлунку і ДПК”

Виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки (ДПК) – хронічне захворювання з полі циклічним перебігом, яке характеризується секреторними, моторними та трофічними змінами шлунка чи ДПК з утворенням виразкових дефектів їх слизових оболонок. Враховуючи різноманітність причин і патогенетичних факторів, особливості клініко-морфологічних проявів, виразкову хворобу в даний час слід вважати полі етіологічним і полі патогенетичним захворюванням.

Захворюваність на виразкову хворобу шлунку та ДПК серед дорослого населення у розвинених країнах складає 2,1 – 7,5%. Виразка ДПК розвивається у 10 разів частіше, ніж шлунку. Співвідношення частоти виникнення виразка ДПК у чоловіків і жінок коливається від 3:1 до 10:1. Виразкова хвороба як причина інвалідизації хворих займає 2 місце після серцево-судинних захворювань. Висока частота захворювання, втрата працездатності у зв’язку із частими його загостреннями, інвалідизація людей найбільш працездатного віку, летальність від тяжких ускладнень роблять проблему лікування виразкової хвороби важливим соціальним завданням.

Досить розповсюдженими ускладненнями виразкової хвороби, з якими приходиться зустрічатись не лише хірургам, а й лікарям інших спеціальностей, є кальозні та пенетруючі виразки.

  1. Тривалість заняття: 2 години

  1. Навчальна мета.

3.1.Знати:

  1. визначення поняття “ кальозна і пенетруюча виразка “;

  2. етіологію та патогенез кальозної і пенетруючої виразки шлунку та ДПК;

  3. стадії пенетруючої виразки шлунку та ДПК;

  4. особливості клінічної картини пенетруючої виразки;

  5. діагностичні можливості додаткових методів дослідження (лабораторних, інструментальних, рентгенологічних) при кальозній і пенетруючій виразці шлунку та ДПК

  6. диференційну діагностику кальозної і пенетруючої виразки шлунку та ДПК;

  7. передопераційну підготовку хворих, її завдання та зміст;

  8. покази до оперативного втручання при кальозній і пенетруючій виразці шлунку та ДПК;

  9. методи оперативних втручань в залежности від локалізації виразки;

  10. післяопераційне ведення хворих;

  11. післяопераційні ускладнення, їх профілактику;

  12. реабілітацію хворих в післяопераційному періоді.

3.2. Вміти:

  1. обстежувати хворих з кальозною і пенетруючою виразкою шлунку та ДПК;

  2. інтерпретувати дані додаткових методів дослідження;

  3. проводити диференційну діагностику кальозної і пенетруючої виразки шлунку та ДПК;

  4. визначати покази та протипокази до оперативного втручання;

  5. обирати відповідний об`єм операції;

  6. призначати післяопераційне лікування;

  7. проводити експертизу працездатності конкретних хворих.

^ 3.3. Опанувати практичні навички:

  1. збору анамнезу у хворого з кальозною і пенетруючою виразкою шлунку та ДПК;

  2. огляду хворого з гострим животом;

  3. виявлення симптомів кальозної і пенетруючої виразки шлунку та ДПК;

  4. виявлення рентгенологічних ознак кальозної і пенетруючої виразки шлунку та ДПК

  5. інтерпретації лабораторних даних.


4. Поради студенту

Студенти повинні звернути увагу на клінічні прояви, особливості діагностики і диференційної діагностики кальозної та пенетруючої виразки шлунку та ДПК.

У виникненні виразкової хвороби мають значення генетичні, аліментарні, нервово-психічні, медикаментозні, інфекційні чинники. Враховуючи різноманітність причин і патогенетичних факторів, особливості клініко-морфологічних проявів, виразкову хворобу в даний час слід вважати полі етіологічним і полі патогенетичним захворюванням. Загострення виразкової хвороби, яке супроводжується прогресуючим процесом стінки шлунка або дванадцятипалої кишки, розгорнуте в часі є причиною виникнення кальозних та пенетруючих гастродуоденальних виразок.

Кальозна виразка характеризується значним розростанням сполучної тканини, наступає ущільнення рубця і дна. Краї і дно виразки гладкі. Складки слизової конвергують до виразкового дефекту. Виразка набуває мозолистого вигляду. Інколи розростання сполучної тканини настільки рясне, що виразка нагадує злоякісну пухлину, тим більше, що збільшуються в розмірах регіональні лімфовузли. Може наступити потовщення серозного шару і виникають злуки із сусідніми органами (перигастрит, перидуоденіт та ін.). На дні виразки наступає порушення цілосності стінок кровоносних судин, яке деколи призводить до масивних кровотеч. Кальозна виразка спостерігається переважно у хворих з дуже старою виразкою і в похилому віці.

Пенетруюча виразка є одним з різновидів прикритої перфорації і виникає в результаті прогресування деструктивних процесів у стінці шлунка або ДПК, супроводжується утворенням злукового процесу без перфорації в очеревинну порожнину, а дном виразки є паренхіматозний орган (підшлункова залоза, печінка, селезінка). Це спостерігається головним чином, у випадках повільного розвитку процесу.

Класифікація

Кальозні та пенетруючі гастродуоденальнi виразки можна класифiкувати:

1. За морфологічною картиною:

1. Маленька виразка (менше 0.5 см);

2. Середніх розмірів (0,5 – 1 см);

3. Велика виразка (1 – 3 см);

4. Гігантська виразка (понад 3 см).

2. За локалiзацiєю:

1. Виразки шлунку (кардіальна частина, субкардіальна частина, мала кривизна, велика кривизна, тіло шлунка, передка стінка, задня стінка, антральна частина).

2. Виразки ДПК (цибулина, постбульбарні, передньої, задньої, верхньої, нижньої стінок).

3. Поєднанні виразки шлунка і ДПК.

3. Виразка шлунку пенетрує:

а) в малий сальник;

б) підшлункову залозу;

в) печінку;

г) поперечно-ободову кишку.

4. Виразка ДПК пенетрує:

а) в голівку підшлункової залози;

б) гепатодуоденальну зв’язку;

в) жовчний міхур;

г) жовчні протоки з утворенням нориці.

4. Стадії перебігу пенетрації:

а) внутрішньостінкова пенетраця виразки;

б) стадія фіброзних зрощень;

в) завершення пенетрацї в сусідній орган.


^ Клінічна симптоматика.

Клінічна симптоматика кальозної та пенетруючої виразки характеризується стійким, тривалим, постійним больовим синдромом; втратою характерної періодичності і ритмічності болю; іррадіацією болю в поперекову ділянку; постійною резистентністю, вираженою пальпаторною і перкуторною болючістю у проекції виразки; незначною ефективністю або відсутністю від консервативного лікування. При пенетрацї особливістю проявів хвороби є те , що на клініку виразкової хвороби нашаровується клініка захворювань органів, в які пенетрує виразка. Інколи спостерігають загальний симптом втрати маси тіла; властива субфебрильна температура.

Клініка виразкової хвороби залежить від локалізацііії виразки:

1) Виразка кардії. Хартеризується болем у ділянці мечоподібного відростка з іррадіацією в ділянку серця, плече, спину, лопатку. Виникае під час прийому їжі чи через 2-30 хвилин після цього. Ії інтенсивність зростає при пенетрацї в підшлункову залозу (6-8%).

2) Виразка великої кривизни – виразковий анамнез, анорексія, втрата маси тіла, нудота, блювання, часто пенетраця в брижу поперечно-ободової кишки, селезінку, печінку, підшлункову залозу.

3) Виразка воротаря (2-6%) – біль, що іррадіює в спину, нудота, блювання, печія, відрижка кислим, ускладнюється кровотечами, стенозом.

4) Постбульбарна виразка – виразковий анамнез не чіткий. виражений больовий синдром з іррадіацією в спину, частий розвиток ускладнень.

5) Гігантська виразка – біль, як при панкреатиті чи печінковій коліці. Виснаження, анемія, гіпопротеінемія. Виникає у людей похилого віку, характеризується нормальною чи зниженою секрецією і невеликою зоною пальпаторної болючості, уражає шлунок і ДПК.

^

Клініка виразкової хвороби залежно від статі і віку


1. Ювенільні виразки мають 2 варіанти перебігу:

  1. перебіг з вираженим больовим синдромом, блюванням, високою кислотністю; у 85% випадків локалізуються в ДПК чи пілорічні зоні;

  2. “Німі” виразки, що часто діагностують дуже рано пенетрують з різким больовим синдромом і блюванням.

2. Виразки у людей похилого віку: нерізко виражений больовий синдром, відсутність сезонності, нормальна або знижена кислотність шлункового соку, втрата маси тіла, шлункова локалізація виразки, виразки кальозні з розвитком ускладнень.

3. Виразки у жінок зустрічаються значно рідше ніж у чоловіків, мають субклінічний або безсимптомний перебіг, переважають рубцево-склеротичні ускладнення.

Лабораторні та інструментальні методи діагностики.

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Діастаза сечі, амілаза крові.

4. Біохімічний аналіз крові (цукор, білірубін, білок, сечовина, креатенін, електроліти, трансамінази, лужна фосфатаза).

5. Контрастна рентгеноскопія (-графія) шлунку. Визначається глибока ніша, в ній розрізняють три шари: нижній барій; середній – рідина; верхній – повітря.

6. Езофагогастродуоденоскопія (ГФДС). Визначається глибока виразка, виражена запальна реакція тканин навколо виразки, ригідність стінки та деформація органа. Виконуються тести на Helicobacter pylori.

7. Біопсія з країв виразки для морфологічного дослідження.

8. Вивчення шлункової секреції шляхом застосування зонда і аспірації шлункового вмісту та шляхом визначення рН вмісту безпосередньо в шлунку. Наявність молочної кислоти в шлунковому соку не є патогномонічною ознакою раку шлунка, але потребує детального обстеження хворого.

^ Диференційний діагноз.

Диференційна діагностика кальозних та пенетруючих виразок проводиться:

1. Із неспецифічними захворюваннями шлунка (хронічний гастрит, дуоденіт і полородуоденіт, злоякісна пухлина шлунку).

2. Із специфічними захворюваннями (туберкульоз, сифіліс шлунка, лімфогранулематоз) шлунка.

3. Із захворюваннями жовчного міхура, підшлункової залози (гострий та хронічний холецистит, гострий та хронічний панкреатит, пухлинами підшлункової залози).

4. Із захворюваннями кишечника (дуоденостаз, дивертикулами шлунка та ДПК, гострий та хронічний апендицит, ).

Лікування

Встановлений діагноз кальозної та пенетруючої гастродуоденальної виразки підлягає оперативному лікуванню за умовно-абсолютними показаннями в поєднанні з лікуванням захворювання органа, в який пенетрує виразка.

Умовно-абсолютними показаннями до операції є виразки шлунка, які не піддаються комплексному консервативному лікуванню впродовж 2-3 місяців інтенсивної терапії, післябульбарні виразки ДПК, ускладнення: пенетрація і прикрита перфорація виразки, повторення виразкової кровотечі під час лікування або рецидивні кровотечі в анамнезі, перфорація виразки в анамнезі, відновлення клінічної картини виразкової хвороби, рецидивні виразки після ваготомії і резекції шлунка, гігантські та кальозні виразки.

Основними принципами оперативного лікування виразкової хвороби шлунка та ДПК є: ліквідація кислотно – пептичного фактора, видалення виразки та покращання моторно-евакуаторної функції.

Методи операцій при виразковій хворобі залежать від локалізації виразки, наявності ускладнень, тривалості захворювання.

У хворих на виразкову хворобу виконують 2 типи оперативних втручань:

1. Органозберігаючі операції (ваготомії та ваготомії з дренуючими операціями)

2. Резекційні типи оперативних втручань (спосіб Більрот І чи ІІ).

У післяопераційному періоді протягом перших 3-4 діб, у залежності від стану хворих, призначається 1-й режим. У подальшому переходять до 2-го.

Назоінтестинальний зонд залишається протягом 1-3 діб, при цьому проводять щоденне його промивання.

Термін початку ентерального харчування встановлюють індивідуально. Пити хворим, як правило, дозволяють з 2-3 доби, згодом, до виписки, призначається дієта 1-А.

Хворим у перші 3 доби після операції призначають наркотичні аналгетики 4-6 разів на добу. Для підсилення ефекту слід призначати ненаркотичні аналгетики. Обовязковою є антибактеріальна терапія. Найчастіше використовують комбінацію ампіциліну (ампіоксу) по 1,0 через 6 год. з гентаміцином по 80 мг через 8-12 год. внутрішньомязево. Важливим компонентом післяопераційного лікування є адекватна інфузійна й трансфузійна терапії. При необхідності призначають гемодинамічні препарати (поліглюкін, реополігклюкін, реомакродекс). Проведення такої терапії сприяє відновленню ОЦК, покращенню реологічних властивостей крові, покращенню процесів регенерації, дезінтоксикації.

З метою стимуляції діурезу призначаються сечогінні препарати (найчастіше лазікс).

Для стимуляції дихального центру, профілактики розвитку пневмонії призначається камфора або сульфакамфокаїн. Призначають десенсибілізуючу терапію (дімедрол, діазолін та ін.).

З 3 доби після операції призначають стимуляцію кишечника - прозерін 1%-1,0 внутрішньомязево, 10% NaCl 60-80 мл внутрішньовенно, гіпертонічні та очисні клізми.

З першої доби після операції призначається лікувальна та дихальна гімнастика, лужно-масляні інгаляції. З другої доби - УВЧ на ділянку післяопераційної рани. При відсутності ускладнень шви знімають на 7-8 день після операції, в ослаблених хворих - на 10-12 день.

^ 5. Контрольні питання:

  1. Визначення поняття “ кальозна і пенетруюча виразка “.

  2. Етіологія та патогенез кальозної і пенетруючої виразки шлунку та ДПК.

  3. Класифікація кальозної і пенетруючої виразки шлунку та ДПК.

  4. Стадії пенетруючої виразки шлунку та ДПК.

  5. Особливості клінічної картини пенетруючої виразки.

  6. Діагностичні можливості додаткових методів дослідження (лабораторних, інструментальних, рентгенологічних) при кальозній і пенетруючій виразці шлунку та ДПК.

  7. Диференційна діагностика кальозної і пенетруючої виразки шлунку та ДПК.

  8. Передопераційну підготовку хворих, її завдання та зміст.

  9. Покази до оперативного втручання при кальозній і пенетруючій виразці шлунку та ДПК.

  10. Методи оперативних втручань в залежности від локалізації виразки.

  11. Післяопераційне ведення хворих.

  12. Ранні та пізні післяопераційні ускладнення, їх профілактика.

  13. Реабілітація хворих в післяопераційному періоді.


6. Література

6.1.Основна:

  1. Шідловський В.О., Захараш М.П., Полянський І.Ю. та ін. Факультетська хірургія /За ред. В.О.Шідловського, М.П.Захараша. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - С. 116-117.

  2. Саенко В.Ф., Грубник В.В., Грубник Ю.В., Четвериков С.Г. Современные методы лечения язвенной болезни.- К.: Здоров’я, 2002.- 272 с.

  3. Хирургические болезни. М.М.Кузин, О.С.Шкроб, Н.М.Кузин и др. / Под ред М.И.Кузина. – М.: Медицина, 1995. – С. 346-379.

  4. Шалимов А.А., Саенко В.Ф. Хирургия пищеварительного тракта. – К.: Здоров`я, 1987. – С. 153-228. .

  5. Навчально-екзаменаційна автоматизована комп`ютерна система з факультетської хірургії. І.Ю.Полянський, Б.О.Мільков, Ф.В.Гринчук та ін. /За ред. І.Ю.Полянського. – Чернівці, 1999. – 38 с.

6.2. Додаткова:

  1. Хирургические манипуляции / Под ред. Б.О.Милькова. – Черновціы, 1982. – С. 38-44.

  2. Соединение тканей в хирургии. Б.О.Мильков, Г.П.Шамрей, И.Ю.Полянский и др. / Под ред. Б.О.Милькова. – Черновцы, 1991. – С. 47-66.

  3. Самсонов М.А., Лоранская Т.И., Нестерова А.П. Постгастрорезекционные синдромы. АМН СССР.- М.: Медицина, 1984.- 192 с.

Схожі:

Методичні вказівки студентам ІV курсу медичного та педіатричного факультетів до практичного заняття iconМетодичні вказівки студентам ІV курсу медичного та педіатричного факультетів до практичного заняття
На протязі останніх десятиріч суттєво змінилась етіологія запального процесу в тканині щитоподібної залози І наші уяви про неї, модифікувалась...
Методичні вказівки студентам ІV курсу медичного та педіатричного факультетів до практичного заняття icon" затверджено "
Студентам ІV курсу медичного факультету для самостійної підготовки до практичного заняття
Методичні вказівки студентам ІV курсу медичного та педіатричного факультетів до практичного заняття icon" затверджено "
Студентам 4 курсу медичного факультету для самостійної підготовки до практичного заняття
Методичні вказівки студентам ІV курсу медичного та педіатричного факультетів до практичного заняття icon" затверджено "
Студентам ІV курсу медичного факультету для самостійної підготовки до практичного заняття
Методичні вказівки студентам ІV курсу медичного та педіатричного факультетів до практичного заняття icon" затверджено "
Студентам IV курсу медичного факультету для самостійної підготовки до практичного заняття
Методичні вказівки студентам ІV курсу медичного та педіатричного факультетів до практичного заняття icon" затверджено "
Студентам 4 курсу медичного факультету для самостійної підготовки до практичного заняття
Методичні вказівки студентам ІV курсу медичного та педіатричного факультетів до практичного заняття icon" затверджено "
Студентам IV курсу медичного факультету для самостійної підготовки до практичного заняття
Методичні вказівки студентам ІV курсу медичного та педіатричного факультетів до практичного заняття iconМетодична вказівка
Студентам IV курсу медичного факультету для самостійної підготовки до практичного заняття
Методичні вказівки студентам ІV курсу медичного та педіатричного факультетів до практичного заняття iconМетодичні вказівки до практичного заняття „Кір для студентів 5-го курсу з дисципліни
Методичні вказівки до практичного заняття „Кір” для студентів 5-го курсу з дисципліни „Дитячі інфекції” згідно з умовами Болонського...
Методичні вказівки студентам ІV курсу медичного та педіатричного факультетів до практичного заняття iconМетодичні вказівки до практичного заняття „Кір для студентів 5-го курсу з дисципліни
Методичні вказівки до практичного заняття „Кір” для студентів 5-го курсу з дисципліни „Дитячі інфекції” згідно з умовами Болонського...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи