Методична вказівка icon

Методична вказівка




Скачати 100.44 Kb.
НазваМетодична вказівка
Дата14.07.2012
Розмір100.44 Kb.
ТипДокументи


ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

нервових хвороб, психіатрії та

медичної психології ім. С.М. Савенка

“______” _______________ 200__ р.


Протокол № _______


Зав. кафедри нервових хвороб, психіатрії

та медичної психології

професор В. М. Пашковський

Методична ВКАЗІВКА




СТУДЕНТАМ IV КУРСУ медичного ФАКУЛЬТЕТУ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

ТЕМА № 17


ПЕРИНАТАЛЬНА ПАТОЛОГІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. Гіпоксичні, травматичні, токсикометаболічні порушення функції ЦНС. Внутрішньочерепна родова травма. родові травматичні ураження плечового сплетення та периферичних нервів. Ураження ЦНС при інфекційних захворюваннях перинатального періоду.





^ Навчальний предмет - нервові хвороби.

Медичний факультет

спеціальність “педіатрія”, IV курс,

Кількість годин - 2 години

Зав. кафедри професор В.М. Пашковський


Методичну розробку підготувала

доцент, к.м.н. Яремчук О.Б.


Чернівці – 200__

^ 1. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТЕМИ

Вивчення теми направлено на засвоєння принципів діагностики та надання медичної допомоги при перинатальних ураженнях нервової системи, які можуть викликати загрозливі для життя стани або призвести до інвалідизації дитини. Від того, наскільки кваліфіковано буде надано першу медичну допомогу хворому і вирішено питання про тактику лікування, часто залежать успішність подальшої терапії та життя хворого. Отже, важливість засвоєння теми для лікарів будь якої спеціальності, особливо для лікарів-педіатрів не викликає сумніву.


^ 2. НАВЧАЛЬНА МЕТА




2.1.Студент повинен знати:

  • періоди допологового онтогенезу;

  • визначення, класифікації гіпоксій;

  • клінічну картину гіпоксії головного мозку;

  • види та діагностику перинатальної енцефалопатії;

  • види та діагностику травматичних уражень нервової системи (плечового сплетення та периферичних нервів);

  • перинатальні ураження головного мозку у недоношених;

  • клінічну картину та лікування вродженого токсоплазмозу;

  • патогенез та діагностику вродженої цитомегалії;

  • діагностику, прогноз та лікування вродженої герпетичної інфекції;

  • діагностичні критерії діабетичної ембріопатії та тиреотоксичної ембріофетопатії.


^ 3.2.Студент повинен оволодіти навичками

  • клінічної діагностики перинатальних уражень нервової системи

  • визначати стан новонародженого за шкалою Апгар

  • призначати адекватне лікування при інфекційних захворюваннях перинатального періоду.



^ 3.3. На основі вищеперерахованих знань та навичок студент повинен вміти:

  • діагностувати родові травматичні ураження плечового сплетення та периферичних нервів;

  • діагностувати внутрішньочерепну родову травму;

  • розпізнавати гіпоксичну енцефалопатію та проводити диференційну діагностику з іншими видами енцефалопатій;

  • розпізнавати діабетичну ембріопатію та тиреотоксичну ембріофетопатію.



4. Зміст теми:

Перинатальний період триває від 28 тижня вагітності до 7 тижнів після пологів. В ньому розрізняють пізній фетальний період (антенатальний), інтранатальний та ранній неонатальний періоди.

Внутрішньоутробна гіпоксія викликає асфіксію плода та новонародженого і призводить до виникнення гіпоксичної енцефалопатії. Цьому сприяє неправильний перебіг вагітності, захворювання матері під час вагітності, особливо серцево-судинної, дихальної систем. Антенатальна гіпоксія обумовлює уповільнення росту капілярів головного мозку, збільшує їх проникність. Як наслідок – наростання метаболічний ацидоз, ішемія мозку, внутрішньоклітинний ацидоз. Антенатальна гіпоксія часто поєднується з інтранатальною асфіксією. Однією з причин може бути функціональна незрілість дихального центру новонародженого або аспірація навколоплідних вод при дихальних рухах плода.

Внутрішньочерепна пологова травма – це різні за ступенем важкості і локалізацією мозкові церебральні розлади, які виникають під час пологів в основному внаслідок механічного пошкодження черепа та його вмісту. Причини її виникнення можна умовно поділити на дві групи: головні та сприяючі до перших відносять механічне пошкодження черепа та його вмісту під час пологів, до других – неправильний внутрішньоутробний розвиток плода, недоношену або переношену вагітність, які призводять до виникнення внутрішньоутробної гіпоксії.

В клінічній практиці всі варіанти внутрішньочерепної травми можна поділити на дві групи: 1. Травматичні пошкодження головного мозку без внутрішньочерепних крововиливів. 2. Внутрішньочерепні крововиливи (епідуральні, субдуральні, субарахноїдальні, внутрішньо мозкові, внутршньошлуночкові, множинні різної локалізації). Клінічні прояви варіабельні та залежать від багатьох причин: ступеня набряку, ступеня порушень гемо- та ліквородинаміки, наявності або відсутності внутрішньочерепної гематоми, характера акушерської патології. Атипово перебігаї внутрішньочерепна травма у недоношених. При обстеженні новонароджених особлива увага приділяється загальному стану їх нервової системи. Може відмічатися підвищена збудливість, загальне пригнічення, коматозний стан. Першочергово проявляється синдром загального пригнічення нервової системи. В таких випадках діти бувають малоактивними, у них знижується м’язовий тонус, глибокі рефлекси та основні рефлекси періода новонародженості. Нерідко виникають судоми, частіше генералізовані, в той же час осередкові неврологічні розлади зустрічаються рідко. Після народження дитини з внутрішньочерепною травмою протягом 3-4 діб може спостерігатися період відносного благополуччя. Особливу увагу слід приділяти крику новонародженого, виразу його обличчя. Можуть спостерагітися наступні відтінки обличчя : уважне, тривожне, новонароджені фіксують погляд, слідкують за оточуючими, прислухаються до себе, обличчя може виражати страждання.

Серед пошкоджень в пологах периферичної нервової системи найбільш часто зустрічається травма плечового сплетення (так звані акушерські паралічі), значно рідше – лицевого, діафрагмального, променевого, сідничного та інших нервів.

Акушерські паралічі новонароджених – це в’ялі паралічі або парези рук, частіше однобічні, які виникають внаслідок травматичного пошкодження в пологах плечового сплетення та його корінців, рідко – спинного мозку. Головною причиної їх є пологова травма. Клінічні прояви паралічу залежать від локалізації пошкодження в сплетенні. Розрізняють 3 основних типа параліча: проксимальний (Ерба-Дюшена), дистальний (Дежерин-Клюмпке), тотальний (Керера). В перші дні життя новонародженого важко визначити тип параліча внаслідок набряку, це можна зробити через 1-4 тижні після народження.

Верхній тип діагностується на основі наступних ознак:

  1. Симптом „звисаючої ручки”.

  2. Симптом „кукольної ручки”

  3. Симптом пронаторної контрактури Фолькмана.

  4. Симптом щелкання в плечового суглобі.

  5. Симптом „острівця” в під пахвовій ямці.

При нижньому типі порушуються в основному дистальні відділи руки. В цьому випадку обмежені або відсутні рухи в пальцях та згинання в променевому суглобі, а також розгинання передпліччя.

При легкій травмі відновлення функції починається з першого тижня. При важкій – відновні процеси тривають роками і не призводять до повного виліковування. Паретична рука відстає у розвитку, стає короткою, витончається.

Серед внутрішньоутробних інфекцій, які можуть викликати ураження головного мозку протягом перших 28 тижнів вагітності, особливо небезпечні вроджені цитомегалія, герметична інфекція, токсоплазмоз.

Цитомегалія – це захворювання, яке викликається гігантоклітинним вірусом з групи простого герпесу. Захворювання у вагітних часто протікає безсимптомно, або у вигляді легкого гриппоподібного стану з явищами цисталгії. Зараження плода відбувається гематогенним шляхом. Вірус розмножується в плаценті, викликаючи у плода генералі зоване ураження слинних залоз, внутрішніх органів та мозку. Раннє зараження вірусом цитомегалії, яке викликає виражене пошкодження головного мозку, призводить до патологічного перебігу пологів – діти часто народжуються в асфікції, з коматозним синдромом або синдромом пригнічення ЦНС, у них спостерігаються періодичні судоми. Нерідко у таких новонароджених в наступному виявляються спастичний тетрапарез з екстензорною м’язовою гіпертонією, поліморфні судомні приступи, мікроцефалія, груба затримка психічного розвитку. Типовим є також фетальний гепатит, якій поєднується з розповсюдженими геморагіями, інтерстиціальна пневмонія, стійкий пієлонефрит. Іноді процес починається в 2-3 місячному віі з судомних приступів, до яких згодом приєднується олігофренія.

Вірус простого Гермеса може викликати важкі пошкодження плода і перш за все його мозку, зокрема розм’якшення, крововиливи, некрози. У виражених випадках стан дітей, уражених герпетичною інфекцією вкрай важкий і характеризується картиною септичного захворювання. У них відмічається гіпертермія, везикули на шкірі, істеричність, гепатоспленомегалія, повторні судоми, порушення свідомості. Вибухання та пульсація великого джерельця. Герметична інфекція може потрапити в організм дитини не тільки транс плацентарним шляхом, але і під час пологів. Захворювання в переважній кількості випадків перебігає вкрай важко і закінчується летально. Найменш токсичним препаратом для лікування інфекції є ацикловір.

Збудником вродженого токсоплазмозу є Toxoplasma Gondi, яка відносить до типу простіших та є внутрішньоклітинною інфекцією. В організм плода потрапляє трансплацентарно. Інфікування в першу половину вагітності може викликати внутрішньоутробну смерть та самовільний аборт. У випадках народження живої дитини спостерігають мікроцефалія, гідроцефалія, херіоретиніт, кальцинати в мозку. Для діагностики використовують серологічні реакції. Має значення також сімейний та акушерський анамнез матері (наявність самовільних абортів, захворювання під час вагітності та ін.).

Серед великої кількості метаболічних та токсичних пошкоджень головного мозку в пренатальному періоді часто зустрічається діабетична ембріопатія та тіреотоксична ембріофетопатія.

Діабет під час вагітності може суттєво загострюватися, що проявляється гіпо-, гіперглікемічними кризами, відбувається склер озування судин малого таза, яке призводить до ішемії матки та плаценти, підвищується активність передньої долі гіпофізу, порушується гормональна функція плаценти, виникає багатоводдя, кето ацидоз. Все це викликає явища вираженого пізнього токсикозу. Основними ознаками діабетичної ембріопатії є значне збільшення ваги та довжини тіла, формування кушингоїдних рис, збільшення серця, печінки, селезінки, іноді грубих змін зі сторони мозку. Стан хворих новонароджених важкий. Профілактика захворювання заключається в активному лікуванні жінок, які страждають на діабет не тільки під час вагітності, але і до неї.

Тиреотоксична ембріофетопатія може розвиватися у плода, якщо жінка страждає дифузним токсичним зобом. Розвивається мікседемоподібний синдром, мікро- або гідроцефалія, значно затримується психічний розвиток.



  1. ^ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

  1. Строки перинатального періоду.

  2. Фактори ризику перинатальної патології (соціально-побутові, наявність екстрагенітальних захворювань, акушерсько-гінекологічні).

  3. Класифікація внутрішньочерепної пологової травми.

  4. Класифікація, клініка та діагностика гіпоксій плода та новонародженого.

  5. Лікування та прогноз гіпоксичних розладів.

  6. Діагностика родових травматичних уражень плечового сплетення та периферичних нервів.

  7. Причини, діагностика та лікування захворювань, які зустрічаються в ранній постнатальний період у новонароджених (в тому числі, внаслідок внутрішньочерепної родової травми: субдуральні гематоми, крововиливи в головний мозок).

  8. Діагностика коматозних станів при внутрішньочерепній пологовій травмі.

  9. Яким вірусом викликається вроджена цитомегалія?

  10. Назвіть діагностичні критерії вродженої герпетичної інфекції.

  11. Назвіть характерні клінічні прояви вродженого токсоплазмозу.

  12. Назвіть основні ознаки діабетичної ембріопатії.


Пропонуються задачі для розв'язання в домашніх умовах зі збірників:


  • Неймарк Е.З., Багрий Е.А., Стяжкина Л.В. Семиотика и топическая диагностика заболеваний нервной системы. – К.: Вища школа, 1986. – 56 с.

  • Кореневская А.А., Пригун П.П. Задачи по курсу нервных болезней. – Минск: Высшая школа. – 1981. – 118 с.

  • Чернецький В.К. Принципи побудови топічного та клінічного діагнозів. Задачі з нервових хвороб. - Чернівці, 1998.- 120 с.

  1. Письмове оформлення протоколу огляду хворого /мікрокурація/.


Література:

Основна:


Бадалян Л.О. Детская неврология. - М., "Медицина", 1984. - 574с.

Бадалян Л.О.. Всеволожская Н.М. Руководство по неврологи раннего детского возраста. – К.:Здоров’я, 1980-526с.

Неотложная неврологическая помощь в детском воздасте: Пер с англ.. /Под ред. Дж.М.Пеллока, Е.К.Майера. – М.:Медицина, 1988

Конспекти лекцій.

Скоромец А. А., Скоромец Т.А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы: Руководство для врачей / 2-е издание. – СПб.: "Политехника", 1996.– 320с.

Справочник по неврологии детского возраста/ Б.В. Лебедев, В.И. Фрейдков, Г.Г. Шанько и др. – М.: Медицина, 1996. – 448 с.


Додаткова:


  1. Детские болезни в вопросах и ответах /Под ред. Л Шеффер и др. – Практ. Мед.. – 1996, 320 с.

  1. Виленский Б. С. Неотложные состояния в невропатологии.– Л., 1986.– 236 с.

  2. Дифдиагностика нервных болезней: Руководство для врачей / Под ред. Акимова Г. А.– СПб.: "Гиппократ", 1997.– 608 с.

  3. Практическая неврология: неотложные состояния /Под ред. И.С.Зозули. – Киев: "Здоров'я", 1997.– 214 с.

  4. Неотложная помощь в клинике нервных болезней /Под ред. П.В.Волошина.- К., 1987.

  5. Боголепов Н.К. Невропатология: Неотложные состояния. - М. «Медицина», 1967. – 289 с.

  6. Гусев Е.Й., Бурд Г.С. Федан А.Й. Интенсивная терапия при заболеваниях нервной системы. - 1979. – 132 с.

  7. Карлов В.А., Лапин А.А. Неотложная помощь при судорожних состояниях. - М.: «Медицина», 1982. – 154 с.

  8. Шток В.Н. Фармакотерапия в неврологии.- М.: «Медицина», 1995. – 220 с.






Схожі:

Методична вказівка iconВ. Е. Методична вказівка №1
Тема: Організація І форми проведення статистичного аналізу в лікувально-профілактичних закладах
Методична вказівка iconН.І. Методична вказівка
Політика І мораль. Засоби масової інформації в політиці. Соціально-політичні доктрини сучасності
Методична вказівка iconМетодична вказівка
Вияснення теоретичних знань інтернів, формування навиків клінічного мислення, засвоєння діагностики та лікування флегмони
Методична вказівка iconМетодична вказівка практичного заняття
...
Методична вказівка iconМетодична вказівка для організації самостійної позааудиторної роботи студентів
Етіологію І патогенез гострих та хронічних запальних захворювань жіночих статевих органів
Методична вказівка iconС. П. Польова методична вказівка практичного заняття
Частота екстрагенітальної патології (егп) у вагітних, за даними різних авторів, становить 30—70% І не має тенденції до зниження
Методична вказівка iconЮ. М. Нечитайло методична вказівка практичного заняття
Нутріціологія дитячого віку. Види вигодовування. Переваги природного вигодовування
Методична вказівка iconС. П. Польова методична вказівка практичного заняття
...
Методична вказівка iconМетодична вказівка
...
Методична вказівка iconМетодична вказівка для організації самостійної позааудиторної роботи студентів
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи