Харківська національна академія міського господарства філософія господарювання програма та методичні вказівки до організації самостійної роботи з вивчення курсу icon

Харківська національна академія міського господарства філософія господарювання програма та методичні вказівки до організації самостійної роботи з вивчення курсу




Скачати 285.74 Kb.
НазваХарківська національна академія міського господарства філософія господарювання програма та методичні вказівки до організації самостійної роботи з вивчення курсу
Дата14.07.2012
Розмір285.74 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


ФІЛОСОФІЯ ГОСПОДАРЮВАННЯ


Програма та методичні вказівки до організації самостійної роботи

з вивчення курсу


(для студентів всіх форм навчання

спеціальності 6. 050100 «Економіка підприємства», 6. 050100 «Облік і аудит»)


Харків2006


ФІЛОСОФІЯ ГОСПОДАРЮВАННЯ. Програма та методичні вказівки до організації самостійної роботи з вивчення курсу (для студентів всіх форм навчання спеціальності 6. 050100 «Економіка підприємства», 6. 050100 «Облік і аудит». Укл. Фесенко Г.Г. – Харків: ХНАМГ, 2006. – 24 с.


Укладач: к. філос. н., доц. Г.Г. Фесенко


Рецензент: д. філос. н., професор кафедри філософії

Донецького державного технічного університету Г.В.Гребеньков




Програма курсу “Філософія господарювання” розглядає господарство як складну соціо-природну систему, що самоорганізується. Особливу увагу приділено ролі філософського знання як методології економічної теорії і практичної економіки.


Рекомендовано кафедрою історії та культурології,

протокол № 7 від 17 травня 2006 р.

ВСТУП


^ Філософське дослідження

загальних передумов

економічної діяльності й

економічного мислення

взагалі становить безпосереднє

завдання філософії господарства.

(С.М. Булгаков)


В умовах закономірного переосмислення економічних та соціокультурних процесів молода українська держава потребує визначення орієнтирів майбутнього. Всебічному дослідженню тенденцій та особливостей розвитку господарства сприяє нова дисципліна – філософія господарства. Сьогоднішні проблеми сучасного розвитку економії – це завдання парадигмальні, тобто зв’язані з відновленням основних принципів свого знання. А це суть завдання стільки ж професійно економічні, скільки й філософські, тому що осмисленню і переосмисленню піддаються самі основи господарювання: цілі і можливості виробництва, його цінності й цінності господарства в цілому, результати і наслідки господарювання. Зрозуміти світ як об’єкт трудового, господарського впливу є завдання, на рішення якого спрямована програма з філософії господарювання.

У рамках курсу ставляться наступні завдання:

  • засобами філософського знання осмислити господарство і господарювання з точки зору граничних основ їхнього виявлення в бутті як світі життя людини і людства, тобто позначити онтологію господарства;

  • з позицій сучасної епістемологічної філософської проблематики, здатної додати евристичність сучасним економічним дослідженням, витягти їх з псевдо проблем;

  • описати головного суб’єкта господарської діяльності – людини, яка господарює;

  • позначити основні цілі й цінності господарювання, інакше кажучи, окреслити аксіологічну проблематику філософії господарства.



^ Програма курсу «Філософія господарювання»

Мета: розглянути господарство як складну соціо-природну систему, що само- організується, осмислення діяльності людини як суб’єкта господарювання

Завдання:

  • сформувати уявлення про місце господарства у світі природи й культури; засобами філософського знання осмислити господарство і господарювання з точки зору граничних основ їхнього виявлення в бутті як світі життя людини і людства, тобто позначити онтологію господарства

  • оволодіти філософським знанням як методологією економічної теорії та практичної економіки з позицій сучасної епістемологічної філософської проблематики, здатної додати евристичність сучасним економічним дослідженням;

  • описати головного суб’єкта господарської діяльності, визначити якісні характеристики людини, яка господарює;

  • позначити основні цілі й цінності господарювання, інакше кажучи, окреслити аксіологічну проблематику філософії господарства.


Змістові модулі (ЗМ):


ЗМ 1. Господарство як предмет філософського аналізу.

    1. Онтологія господарства.

    2. Епістемологія господарства.

    3. Аксіологія господарства.

    4. Філософсько-етичні аспекти філософії господарства.


ЗМ 2. Історія філософсько-господарської думки

  1. Економіка та хремастика у Арістотеля.

  2. Середньовічне богослов`я про господарювання. Ф.Аквінський.

  3. Людина, яка господарює за доби Відродження (Л.Альберті,

П. делла Мірандола).

  1. Трудова етика М.Лютера.

  2. А.Сміт та політекономія.

  3. Філософія господарства С.Булгакова.

  4. В.Соловйов: економічне питання з моральної точки зору.

  5. Новітня філософія господарювання: А.Тоффлер, Ф.Фукуяма.

ЗМ 3. Господарство і господарювання: принципи і структура організації

  1. Історіософія господарювання.

  2. Потреби і праця як фундаментальні принципи організації господарської діяльності.

  3. Виробництво і господарство, спосіб виробництва і спосіб господарювання.

  4. Типи господарств і способів господарювання.


Вступ

Філософія господарювання в системі сучасного філософського знання. Предмет і основні завдання філософії господарства. Взаємозв’язок філософії господарства з суміжними сферами знання.


^ Тема 1. Господарство як предмет філософського аналізу

Господарство як особливий вид взаємозв’язку „людина – світ”. Категоріальний простір осмислення господарства.

Історична ґенеза предмета філософії господарювання. Економічні обґрунтування побудови соціуму.

Раціональна реконструкція функціонування господарства (від архаїки до Нового часу).

Сучасні господарські концепції та їх парадигмальне коріння.


^ Тема 3. Онтологія господарства та господарювання

Природа як елемент структури господарства. Суспільство і людина як суб’єкти господарювання. Господарювання людини: історико-філософський аспект.

Філософія ноосфери як світоглядна основа сучасної філософії господарювання.


^ Тема 5. Епістемологія господарства: проблеми й підходи

Критерії пізнання господарської діяльності. Методологічні орієнтири економічної науки.

Дослідження економічних явищ. Класичні економічні концепції. Роль суб’єкта пізнання. Сучасний методологічний плюралізм.

Новітні підстави західної економічної науки. Синергія в економічній науці.


^ Тема 4. Аксіологія господарства

Господарство як основна сфера життєдіяльності людини, створення і споживання екзистенційних цінностей. Виробничо-технічні й споживчі функції цінностей. Соціально-економічні форми функціонування матеріальних цінностей (товарно-грошова, натуральна; різноманітні форми власності).

Цінності людини як принципи організації господарства та господарської діяльності. Два модуси людського буття і типи системної організації цінностей. Концепція володіння (haben) і буття (sein) за Е.Фроммом. Толерантність у сучасному господарюванні.


^ Тема 5. Філософсько-етичні аспекти господарської діяльності

Господарський прогрес суспільства і трудова етика. Роль трудової етики у функціонуванні й розвитку господарських систем (М. Вебер, В.Соловйов). Господарський генотип: система цінностей, мотиваційний комплекс, спосіб господарювання, стиль керівництва соціальним життям суспільства, норми (правові, адміністративні, економічні, моральні).

Етика організації. Управлінська етика. Етика в світовій економіці.


^ Тема 6. Історія філософсько-господарської думки

Економіка і хремастика в Аристотеля. Середньовічне богослов`я про господарювання (Ф.Аквінський). Людина, яка господарює за доби Відродження (Л.Альберті, П. делла Мірандола). Ідеологія Реформації як чинник формування «духу капіталізму». Трудова етика М.Лютера.

А.Сміт та його «Дослідження про природу і причини багатства народів».

Філософія господарства С.Булгакова. В.Соловйов: економічне питання з моральної точки зору.

Новітня філософія господарювання: А.Тоффлер, Ф.Фукуяма.


^ Тема 7. Господарство та господарювання: принципи й структура організації

Потреби і праця як фундаментальні принципи організації господарської діяльності.

Виробництво і господарство, спосіб виробництва і спосіб господарювання. Матеріальне і духовне виробництво. Виробництво потреб. Виробництво форм спілкування.

Проблема власності та організації суспільного виробництва.


^ Тема 8. Типологія господарств і способів господарювання

Особливості взаємовідносин суб’єктів господарювання. Соціальне партнерство як показник ефективного господарювання.

Картини економічної реальності. Історіософія господарювання.

Міське господарство, його місце в цивілізаційній динаміці.

^ Тема 9. Соціально-історичні системи цінностей організації господарського

буття

Господарство і множинність культурно-історичних світів. Типи аксіологічної організації господарських систем.

„Утилітаризм” як цілісна система соціально-історичних цінностей сучасного західноєвропейського культурно-цивілізованого типу господарства (Н. Бентан, Дж.С. Мілль). Протестантська духовна культура, протестантська етика - духовна основа утилітаризму.

Господарювання свободи і капіталістична організація способу виробництва.

Основні категорії західної філософії утилітаризму (конкуренція, протиріччя). Ідея „соборності” в організації господарського буття.

Духовна спадщина православного світогляду і православної етичної системи - джерела соборності. Гармонія єдності й волі в соборності. Етичні й господарсько-економічні принципи сучасного господарювання.



^ Методика самостійної роботи з вивчення курсу

«Філософія господарювання»


1.Місце самостійної роботи у навчальному процесі.

Самостійна робота студентів (СРС) - органічна і невід'ємна частина навчального процесу, значення якої полягає в тому, що вона:

• формує потребу і навички систематичного і обґрунтованого вивчення документів;

• дозволяє напрацювати навички наукового пошуку;

• створює сприятливі умови для повного використання індивідуальних особливостей людини у навчанні;

Є найважливішою умовою формування світоглядних засад;

• сприяє набуттю таких якостей, як наполегливість та системність у виконанні роботи.

Велике значення самостійної роботи у підготовці сучасних фахівців підтверджується багатою практикою вищої школи. Сьогодні СРС приділяється особливе місце в організації навчання у вищій школі. Кількість обов'язкових аудиторних занять скорочується, посилюється акцент на організації самостійної роботи, що розвиває й індивідуальні форми навчання і виховання. Уміння творчо мислити, орієнтуватися в потоці наукової інформації, самостійно ставити і вирішувати принципово нові завдання – вимога після індустріального суспільства. Сьогодні процес навчання у вищому закладі освіти все більше спирається на самостійну, близьку до дослідної, роботу студента.

Без самостійної роботи важко набути поглиблених знань. Оволодіння навичками самостійної роботи дає студентові змогу виконувати необхідну роботу якісно і в мінімальний термін. Вища школа покликана навчити студентів працювати в повну міру їх можливостей і здібностей, розвивати в них смак до творчого пошуку, виховувати у майбутніх фахівців прагнення до постійного збагачення і поновлення набутих знань. У підсумку СРС має сформувати у студентів знання та уміння, що дозволять їм самостійно вирішувати професійні завдання і проблеми.

У поняття "самостійна робота" входить не тільки та робота, яку студенти виконують під час самопідготовки, але і самостійна діяльність у процесі навчання. Таким чином, СРС складається як з аудиторної роботи на лекціях та семінарах, так, і з позааудиторних занять.

Уся практика вивчення дисципліни «Філософія господарювання» спрямована на вироблення здатності самостійно розмірковувати над актуальними соціально-економічними проблемами, свідомо засвоювати теоретичні положення, що відбивають діалектику господарського буття. У широкому значенні зміст СР з гуманітарних дисциплін включає:

• слухання і конспектування лекцій;

• вивчення рекомендованої літератури, джерел та їх конспектування;

• підготовка рефератів;

• участь у роботі наукового гуртка при кафедрі, підготовка наукових доповідей і повідомлень на студентські науково-практичні конференції;

• підготовка до заліків та екзаменів.


^ 2. Методичні рекомендації з самоорганізації самостійної роботи

Багато залежить від самого студента, від його ставлення до навчання, до виконання своїх обов'язків. Щоб навчитися самостійно засвоювати філософсько-теоретичний матеріал, він повинен проявити силу волі, наполегливість і цілеспрямованість, виховувати в собі тверду самодисципліну, виробляти і дотримуватися розумного режиму навчання і відпочинку. Навчати їх у всьому поводитися самостійно - мислити, обмірковувати, планувати свою роботу, тобто цінити свій час і уміти розподіляти його, бачити перспективу в роботі, передбачати можливі труднощі тощо. При цьому необхідно чітко уявляти, які види СР і у якому обсязі можна виконати.

Як органічна частина всього навчального процесу, самостійна робота студентів містить такі елементи:

• уміння уважно слухати й записувати лекції;

• вивчення (читання, конспектування), документів, доповідей, творів;

• підготовка до семінарських занять і активну участь у їх роботі;

• участь у конкурсах студентських наукових робіт;

• підготовку до поточного контролю успішності, заліків та екзаменів.

На позааудиторне вивчення «Філософії господарювання» програмою передбачено 54 год. З метою найбільш ефективного використання цього часу рекомендується відводити вивченню відповідної дисципліни 6 годин на тиждень.

Самостійне вивчення даної дисципліни у позааудиторний час передбачає:

  1. вивчення і конспектування першоджерел,

  2. роботу з підручниками,

  3. підготовку до написання контрольних робіт і рефератів,

  4. аналітичну роботу над проблемними питаннями.

Успіх такої роботи багато в чому залежить від уміння активно працювати цілеспрямовано, раціонально організовуючи роботу (визначити її обсяг у відповідності з навчальною програмою курсу; визначити календарні терміни виконання навчальних завдань; скласти календарний індивідуальний план).


Організуючою формою самостійної роботи є навчальна лекція. Лекція виконує установчо-методичну функцію. Лекції визначають зміст і теоретичну спрямованість усього навчального процесу, їм належить провідна роль у викладанні предмету, в поглибленому розкритті найважливіших положень. Саме на лекції викладач наочно демонструє застосування методичних принципів теорії до аналізу актуальних проблем господарювання. Тому рекомендується уважно стежити за логікою викладання матеріалу лектором.

Лекція відіграє організаційну та направляючу роль у навчальному процесі; вона є науково-теоретичною і методичною основою для інших видів навчальної діяльності студентів. На лекціях визначається також обсяг напрямки, методи і засоби самостійної роботи з вивчення документів, навчальної та наукової літератури.

На лекції студенти знайомляться з актуальними проблемами дисципліни, ключовими проблемно-концептуальними методологічними аспектами, що вивчаються. У лекції визначаються спрямування, методи, засоби самостійної роботи студентів із поглибленого вивчення праць, документів та їх конспектування.

Лекції принесуть найбільшу користь тільки в тому випадку, якщо її не тільки уважно слухати, але й стисло і чітко записувати основні положення, перемальовувати схеми, діаграми, таблиці. Конспект лекцій є корисним під час підготовки до семінарських занять та особливо в ході самостійного вивчення предмету в міжсесійний період.

Напередодні наступної лекції корисно відновити в пам'яті зміст попередньої, ознайомитися з літературою до нової теми. Це значною мірою полегшує сприйняття наступної теми.


Участь у семінарських заняттях має бути спрямована не просто на набуття певної суми знань, а головним чином на вироблення уміння і навичок за допомогою отриманих знань самостійно розбиратися в складних процесах суспільного розвитку. Одним з ефективних засобів активізації студентів на семінарських заняттях є проблемне навчання, що сприяє розвитку творчої думки і процесу пізнання.

Семінарські заняття в умовах проблемного навчання можуть набувати різних організаційних форм - "круглий стіл", ділова гра, диспут, прес-конференція, конкурс на кращі знання першоджерел та ін. У їх основі - інтенсифікація навчального процесу через змагальність, поглиблення якісної підготовки, підвищення відповідальності за ефективне вирішення питань семінару, вироблення вміння відстоювати власні переконання, вести творчі дискусії, набувати навичок організаторської роботи.


^ 3. Методика вивчення першоджерел.

Вивчення «Філософії господарювання» передбачає особливі вимоги до самостійної роботи над першоджерелами, оволодіння навичками поглибленого вивчення філософських текстів.

Працюючи над першоджерелами, рекомендується спочатку ознайомитися з відповідним розділом навчальної програми, прочитати відповідний теоретичний розділ навчального посібника, конспект лекції. Після цього необхідно звернути увагу на загальну характеристику джерела (автор, повна назва книги або брошури, місце і рік видання, видавництво), його структуру (прочитати підзаголовки, у яких відбито основні ідеї твору) та обсяг. Це дає можливість відразу скласти загальне уявлення про першоджерело, його зміст, визначити для себе план його вивчення. Наступний етап в роботі над текстом - знайомство з переднім словом та вступом, якщо такі в ній є. З цього можна скласти більш повне уявлення про задум автора, мету його твору.

Робота з першоджерелами і з літературою в цілому вимагає знання соціокультурного контексту (історичних умов, конкретних обставин епохи тощо) проблем, що розглядаються автором. Необхідно також ознайомитися з науковим апаратом твору: посиланнями на джерела, додатками і т. ін.

Після попереднього ознайомлення з філософським твором слід перейти до наступного етапу в роботі - безпосереднє знайомство с текстом, аналіз проблем, які в ньому ставляться. У процесі читання рекомендується дотримуватися таких вимог: читати першоджерела не поспішаючи, уважно, ретельно обмірковуючи його зміст, намагатися дістатися глибокого розуміння й засвоєння прочитаного, виділяючи найважливіше, найсуттєвіше. Особливу увагу слід звертати на ті текстуальні фрагменти, які виділені курсивом, жирним шрифтом, розрядкою. Таким чином підкреслюється значення важливих положень у роботи, ідей, думок автора. Не рекомендується переривати читання в середині речення, абзацу, параграфу, тому що незакінчена думка не засвоюється.

Опрацьовуючи філософський текст, не можна залишати поза увагою незрозумілі, незнайомі слова, для з'ясування їх змісту необхідно користуватися словниками. Постійна й кропітка робота з довідковим матеріалом (філософський, економічний словники, словник іноземних мов, енциклопедичні видання) сприяє набуттю термінологічної ерудиції та є індикатором загальної освіченості спеціаліста.

Необхідно обов'язково прагнути до осмисленого читання, усвідомлення кожної фрази, важливим є перечитувати незрозуміле, шукати відповіді на питання, що виникають у процесі читання, знаходити в тексті суть, головні думки та ідеї. Усвідомлене читання дозволить знайти відповіді на питання про те, яке значення мають теоретичні положення твору в сучасні дні.

Не слід боятися труднощів, незрозумілих місць. Зустрівши складний за змістом абзац або параграф, необхідно перечитати важке місце вдруге, відмітити його, щоб пізніше до нього повернутися. Навички самостійної роботи накопичуються поступово і залишаються у свідомості в процесі підвищення політичного, загальноосвітнього і культурного рівня.

Осмислене читання сприяє не тільки розумінню, але й запам'ятовуванню прочитаного. Активне запам'ятовування матеріалу під час читання вимагає особливої психологічної установки (вольових зусиль) на запам'ятовування. Крім волі і установки на запам'ятовування, існує ще один спосіб, який полегшує роботу пам'яті, самоконтроль за тим, чи зрозуміло і як зрозуміло те чи інше положення автора. Якщо на поставлені запитання пам'ять дає повні відповіді, якщо головне з прочитаного відтворюється в пам'яті, читання ведеться правильно. Такий самоконтроль повинен супроводжувати читання філософських текстів від початку до кінця.

Розглянувши основний зміст першоджерела, можна переходити до заключного етапу самостійної роботи над ним - конспектування. Запис прочитаного дозволяє зрозуміти і точно сформулювати положення, засвоїти ідейний зміст твору. Записи організують, полегшують засвоєння матеріалу, активізують увагу, полегшують розумову працю. Конспектування - це не механічний процес виписування цитат, а творчий процес засвоєння матеріалу. Всякий запис потребує попередньої переробки в свідомості тих думок, ідей, які планується занотувати. Осмислене конспектування не тільки допомагає засвоїти зміст твору, але і підвищує культуру мислення, знайомить з системою доказів, які застосовуються видатними авторами. Без запису буває важко скласти цілісне уявлення щодо книжки. Записи полегшують виявлення внутрішньої логіки, структури.

Можна сказати, що конспект є індивідуальним навчальним посібником. Але він цілком виправдовує себе тільки в тому випадку, якщо складений у результаті серйозної самостійної роботи над першоджерелом. Слід уникати простого переписування твору. Іще не зрозумівши головних положень книжки, не відділивши їх і не засвоївши, не прочитавши працю до кінця, деякі студенти починають робити записи з книги, розраховуючи, таким чином виграти час. Складений таким чином "конспект" занадто об’ємний, основні зусилля на його створення витрачаються на переписування першоджерела. До того ж через неможливість переписати всі положення книга, конспект, як правило, набуває безсистемного характеру, у ньому не виділено головне від другорядного.

Інша крайність - скорочені записи окремих положень, цитат, не пов'язаних одна з одною. При цьому самі цитати виписуються не за ознакою їх змістовного навантаження, а за їх мовною блискучістю та іншими зовнішніми визначеннями. Такий формальний конспект - це догматичний підхід до вивчення теми.

Конспект - це стисле викладення основних суттєвих питань, ідеї'. проблем книги, статті, того чи іншого документа. Конспект є довідниковим матеріалом, який полегшує підготовку до семінарського заняття, заліку або іспиту. Він повинен послідовно охоплювати основні проблеми і напрямки вивченого матеріалу, обґрунтовувати основні положення за допомогою виписаних фактів, даних статистики і т. ін

Існують деякі загальні методичні поради самостійної роботи з першоджерелом, а саме:

  • до записів слід переходити тільки після того, як твір прочитано повністю, у свідомості чітко викреслено його логічний план, зрозумілі й засвоєні основні положення книги. Досвід показує, що до конспектування джерела краще за все приступати не за першим читанням, а за повторним.

  • кожен запис має починатися своєрідним паспортом джерела, в якому наводиться повна назва конспектованого твору, автор, видавництво, рік видання, а також рік написання, якщо він не збігається з роком видання.

  • Якщо твір має декілька глав та розділів усередині кожної глави, то треба додержуватися в конспекті структури роботи, дослівно виписуючи назву глав та розділів. Заголовки виділяти.

  • Основні ідеї першоджерел мають бути викладені своїми словами. Треба конспектувати цілеспрямовано, заздалегідь уявляючи, які аспекти, положення роботи мають найбільш важливе значення. Дуже важливо робити лаконічні записи, виділяючи і записуючи тільки найсуттєвіше, опускаючи другорядні аргументи, деталі. Дуже роздутий конспект дає мало користі. Ним важко користуватися. Часто в ньому не легше розібратися, ніж у самій книзі. Та і часу на його прочитання треба витратити не менше, ніж удруге подивитися оригінал. Досвід підказує, що запис повинен бути за обсягом меншим за твір у 10-15 разів.

  • Важливе значення має продумане оформлення конспектів, їх акуратне ведення. Записи доцільно вести в загальному зошиті чорнилами, сторінки нумерувати, для того, щоб швидко знайти потрібний матеріал.

  • Конспект не повинен бути суцільним текстом. Необхідно поділити конспект відповідно до логічного плану книги, її структури. Досягається розчленування шляхом використання запису уступами, коли одне положення відокремлюється від іншого: використовувати абзаци, червоні рядки.

  • оформлення конспекту має бути чітким, наочним, забезпечувати зручність у користуванні ним.


За характером оформлення конспекти поділяються на три види: текстуальний, вільний, змішаний. Під час конспектування джерел з навчальною метою краще користуватися вільним або змішаним конспектом. У вільному конспекті викладання твору ведеться своїми словами, але не виключається використовування і авторських фраз. висловів, текстуальних записів. Складаючи вільний конспект, не бажано відступати від авторського плану книги або статті. Помилки припускають ті студенти, які складають конспект відповідно до плану семінару, відступаючи від логічної структури джерела. Вільний конспект надає змогу краще усвідомлювати і закріплювати в пам'яті прослухане, прочитане. Змішаний конспект поєднує позитивну якість не тільки вільного конспекту, але й інших видів запису. У змішаному конспекті допускаються записи і у вигляді плану, цитат, виписок та схем, складених на авторському матеріалі.

Таким чином, запис прочитаного, в якій би формі він не проводився - результат великої самостійної творчої праці з вивчення та засвоєння джерела, важливий етап самостійної роботи.

Отже правильна підготовка організації самостійної роботи є важливим чинником підвищення ефективності і якості набуття теоретичних знань.

Завдання для самоконтролю

^ 1. Господарство – це:

  1. загальне філософське поняття, що розкриває об’єктивний, цілеспрямований зв’язок людини зі світом природи і культури;

  2. загальне філософське поняття, що розкриває суб’єктивний, цілеспрямований зв’язок людини зі світом природи і техніки;

  3. цілеспрямований та ціннісно організований спосіб відтворення буття, що функціонує і розвивається в єдності способу виробництва економічних, соціальних та духовно-світоглядних зв’язків даного суспільства;

  4. цілераціональний та ціннісно орієнтований спосіб відтворення господарського буття, що функціонує і розвивається в єдності способів виробництва (до індустріального, індустріального, постіндустріального).


^ 2. Виберіть правильні твердження. Економічні науки -

  1. вивчають закони, що керують виробництвом, розподілом, обміном і споживанням благ на різних етапах еволюції соціального буття людей;

  2. досліджують суспільний процес господарювання;

  3. шукають відповіді на запитання: що, скільки, яким чином і для кого виробляти;

  4. досліджують альтернативне використання обмежених засобі;

  5. виявляють метасмисли, ними оперують, конструюють і пояснюють реальність;

  6. входять у сферу трансцендентного, тобто в ту частину світу, яка безпосередньо не представлена в навколишньому світі;

  7. співвідносять знання про господарство з моральними проблемами;

  8. байдужі до морального. Головною для них є максимізація прибутку.


^ 3. Виберіть правильне твердження:

  1. філософія господарювання, як і фізика, хімія, біологія, відкриває об’єктивні, тобто від людини не залежні, загальнозначущі істини — закони. Філософія господарства - наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і людського мислення;

  2. предмет філософії господарювання визначається як науковий спосіб виявлення всезагального в системі „людина – світ”. Як конкретні науки відкривають об’єктивні закони тієї чи іншої сфери реальності, так і філософія відкриває закони все загальності;

  3. філософія господарства ніколи не була і, мабуть, ніколи не буде наукою. Завдання філософії - світоглядне, пов’язане з необхідністю формування у людини відповіді на питання про цілі та сенс господарювання.

^ 4. Визначіть функцію господарювання, що осмислює господарство з точки зору його виявлення у бутті:


А) онтологічна;

Б) гносеологічна;

В) аксіологічна;

Г) антропологічна.


^ 5. Визначіть функцію господарювання, що осмислює діяльність людини як суб’єкта господарювання:


А) онтологічна;

Б) гносеологічна;

В) аксіологічна;

Г) антропологічна.


^ 6. Визначіть функцію господарювання, що розробляє шляхи пізнання господарства, тобто методологію економічних досліджень:


А) онтологічна;

Б) гносеологічна;

В) аксіологічна;

Г) антропологічна.


^ 7. Приведіть у відповідність характеристики принципів господарства:


1. Людські потреби

регулювання господарської діяльності




2. Праця

спосіб організації і управління господарством




3. Цілі і цінності господарської діяльності

загальна форма господарської діяльності




4. Виробництво

основа будь-якого виду господарювання і перед усім виникнення економічних відносин




5. Система моральних і правових норм

спрямовують на з’ясування того, яке значення мають речі з точки зору потреб та інтересів людини, суспільства





^ 8. Визначіть тип господарювання за характеристикою: „...містить у собі такі види діяльності, як полювання, збирання і рибальство. ...люди навчилися одомашнювати худобу і вирощувати їстівні рослини і плоди. Формується вміння виготовляти знаряддя праці та інші інструменти.”


А) привласнюючий;

Б) виробляючий (натуральне господарство);

В) післяіндустріальний.


^ 9. Визначить період переходу людства до виробляючого господарства:

А) палеоліт;

Б) мезоліт;

В) неоліт;

Г) енеоліт.

10. В.Вернадський першим з мислителів звернув увагу на те, що в енергетиці біосфери починає діяти нова сила з моменту становлення людини. Цією силою є розум людини і спрямована й організована її воля. Ця ідеальна, «мисляча» оболонка називається:

А) стратосфера;

Б) космосфера;

В) ноосфера.


11. Техніка – це:

А) створювані людиною матеріальні засоби, а також правила користування

цими засобами, що становлять технічні знання;

Б) вміння і спосіб виконання певних дій (напр., т. гри на скрипці);

В) знання про перетворення сировини у напівфабрикати й вироби;

Г) методи виготовлення товарів;

Д) створювані людиною духовні й матеріальні засоби, а також правила

користування цими засобами.


^ 12. Виберіть правильні твердження:

  1. Техніка вчить досягати найбільшого результату за найменших витрат.

  2. Техніка завжди є знаряддям, засобом, а не метою господарської діяльності.

  3. Техніка – технічна мета життя людини.

  4. Заміна цілей життя технічними засобами може означати „загасання” духу.

  5. Техніка збагачує людське існування, вона є засобом, за допомогою якого людина адаптує середовище до себе, зберігає свої зусилля, змінює обставини, полегшує життя.



^ 13. Наведіть приклади цінностей, що задовольняють нагальні потреби людини, обслуговують самоствердження людської особистості ________________________________________________________________________________________________________________________________________,

а також ті, що відтворюють особистість у принципово новій якості (надають сенсу існуванню самої людини) _________________________________________


^ 14. Термін „економікапоходить від двох термінів „ойкос” і „номос” і означає:

А) домашнє господарство;

Б) сільське господарство;

В) закони про домашнє господарство.


^ 15. Хто з мислителів наголошував, що людям властиві дві тенденції? Одна з них - тенденція мати (володіти), яка черпає силу в біологічному факторі, у прагненні до самозбереження; друга тенденція - бути, а значить, віддавати, жертвувати собою - знаходить свою силу в специфічних умовах людського існування і внутрішньо властивій людині потребі в подоланні самотності за допомогою єднання з іншими. Ці два протилежних прагнення живуть у кожній людині.

А) В. Вернадський,

Б) А. Маслоу,

В) Е. Фромм,

Г) Т. Де Шарден.


^ 16. Елементами господарського буття є:

  1. Гроші

  2. Природа

  3. Суспільство

  4. Техніка

  5. Культура


17. Які види потреб за А. Маслоу є основою для мотивації господарської діяльності?

  1. Фізіологічні,

  2. Соціальні,

  3. Аморальні,

  4. Потреби в самореалізації.


^ 18. Який елемент є ключовим для „нової економіки” (післяіндустріальної)?

  1. Гроші,

  2. Виробництво товарів,

  3. Виробництво знань.


^ 19. Хто першим з філософів використав термін „ойкономіка”?

  1. Ксенофонт

  2. Фемістокл

  3. Сенека


20. Хто з філософів стверджував, що з економіки виростає хремастика?

  1. Платон

  2. Арістотель

  3. Ф.Аквінський


^ 21. Хто з філософів-богословів стверджував, що праця є богоугодною справою?

А) М.Лютер;

Б) Ф.Аквінський;

В) Ж.-Ж. Руссо.


22. У яких випадках Ф.Аквінський виправдовував використання комерційного підходу?

  1. необхідність забезпечити себе засобами існування;

  2. бажання добути кошти для благодійних цілей;

  3. прагнення максимальної індивідуальної користі;

  4. будь-які зміни характеристик речі, що продається;

  5. однакова ціна на товар в різний час;

  6. ризик.

^ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


  1. Автономов В. С. Модель человека в экономической науке. – СПб., 1998.

  2. Андреев А.Ю., Бородкин Л.И., Левандовский М.И. История и хаос: новые подходы к синергетике // Сравнительное изучение цивилизаций мира. – М., 2000.

  3. Аникин А. В. Адам Смит. – М., 1968.

  4. Арендт Х. Истоки тоталитаризма. – М., 1996.

  5. Аршинов В.И. Синергетика как феномен постнеклассической науки. – М., 1999.

  6. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования. – М.,1999.

  7. Бердяев Н.А. Философия неравенства. – М.,1990.

  8. Берега В.В. Социально-адекватный менеджмент: В поисках новой парадигмы. – К.,2001.

  9. Бокок Р. Потребление и стиль жизни // Кравченко А.И. Социология. Хрестоматия для вузов. – М.,2002.

  10. Бородкин В.В. Проблемы отрицания и развитие. – М., 1991;

  11. Бродель Ф. Динамика капитализма. – Смоленск, 1993.

  12. Бродель Ф. Материальная цивилизация. Экономика и капитализм. XV-XVIII вв. Т.1. Структуры повседневности: возможное и невозможное. – М.,1986.

  13. Булгаков С. Философия хозяйства. – М.,1990.

  14. Вернадский В.И. Философские размышления натуралиста.- М.,1975.

  15. Герасимчук А.А. Філософські основи менеджменту. – К., 1998.

  16. Гребеньков Г.В. Введение в философию хозяйства. – Донецк, 2000.

  17. Дмитриев М.В. Генезис капитализма как альтернатива исторического развтия // Аннали. Научно-публицистичнеский альманах. Вып.3. Альтернативности истории. – Донецк,1992.

  18. Дебор Г. Общество Спектакля. – М., 2000.

  19. Делокаров К.Х., Демидов Ф.Д. В поисках новой парадигмы. Синергетика. Философия. Научная рациональность. – М., 2000.

  20. Дерріда Ж. Привиди Маркса. Держава заборгованості, робота скорботи та новий Інтернаціонал. – Харків, 2000.

  21. Диалектика общественного развития. – Л., 1988.

  22. Дилигенский Г.Г. К новой модели человека // Мировая экономика и международные отношения. – 1989. – № 9, 10.

  23. Дилигенский Г.Г."Конец истоории" или смена цивилизаций? / Вопр. философии. – 1991. – № 3.

  24. Друкер П. Посткапиталистическое общество // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / Под ред. В.А. Иноземцева. – М..,1990. – С.67-100.

  25. Ермоленко А.Н. Этика ответственности и социальное бытие человека: Современная немецкая практическая философия. – К.,1994.

  26. Зиммель Г. Философия труда // Зиммель Г. Избранное. Т.2. Созерцание жизни. – М.:Юрист,1996.– С.466-486.

  27. Иноземцев В. Перспективы постиндустриальной теории в меняющемся мире // Новая индустриальная волна на Западе. Антология. – М.,1999.

  28. Ионов И.Н. Проблема сравнительного изучения цивилизаций в национально-историческом контексте // Цивилизация. – М., 1993. Вып. 2.

  29. Капица С.П., Курдюмов С.П., Малинецкий Г.Г. Синергетика и прогнозы будущего. – М., 1997.

  30. Князева Е.И., Курдюмов С.П. Законы эволюции и самоорганизация сложных систем. – М., 1994.

  31. Кондратьев Д. Л. Ныне, где пристойно, сделать биржу. – М., 1999.

  32. Лапина З.Г. К вопросу о традициях в экономических учениях китайского средневековья // Народы Азии и Африки. – 1969. - №4.

  33. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. – М.,1999.

  34. Максименко В.И. Координаты современности. (К дискусси о "постсовременном мире") // Восток. – 1999. – № 3.

  35. Меньшиков С. М., Клименко Л. А. Длинные волны в экономике. – М., 1989.

  36. Моисеев Н.Н. Судьбы цивилизации. Путь разума. – М., 1998.

  37. Моисеев Н.Н. Универсальный эволюционизм. (Позиция и следствие) // Вопр. философии. – 1991. – №3.

  38. Мясникова Л.А., Фриц М.И. Постмодерн коммерции – Спб.,2000.

  39. Новая технократическая волна на Западе. – М.:Прогресс,1986.

  40. Проблемы генезиса капитализма. – М.,1978.

  41. Рих А. Хозяйственная этика. – М.,1996.

  42. Ріддерстралє Й., Нордстрем А.К. Караоке-капіталізм. – Дніпропетровськ, 2004.

  43. Розин В.М. Специфика и формирование естественных, технических и гуманитарных наук. – Красноярск, 1989.

  44. Соловьев В. Оправдание добра. Гл. XVI / Экономический вопрос с нравственной точки зрения. – С.406-440.

  45. Сравнительное изучение локальных цивилизаций /Сост. С.Б. Ерасов. - М., – 1998; Сравнительное изучение цивилизаций мира. – М., 2000;

  46. Стонер Д., Долан Е. Вступ у бізнес. – Х.,2000.

  47. Тейар де Шарден П. Феномен человека. – М., 1987.

  48. Фромм Э. Иметь или быть? - М., 1990.

  49. Фукуяма Ф Доверие. – М.,2004.

  50. Хайек Ф. Пагубная самонадеянность. – М., 1996.

  51. Чернов В. М. Конструктивный социализм. – М., 1997.

  52. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций и преобразование мирового порядка. Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология. – М., 1999.

  53. Шпенглер О. Закат Европы: В 2 т. Т. 1. – М., 1993; Т. 2. – М., 2000.

  54. Юданов А Ю. Конкуренция: теория и практика. – М., 1998.


ЗМІСТ



Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

3

Програма курсу «Філософія господарювання» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4

Методика самостійної роботи з вивчення курсу «Філософія господарювання»» . . . .

8

1. Місце самостійної роботи у навчальному процесі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

8

2. Методичні рекомендації з самоорганізації самостійної роботи . . . . . . . . . .

3. Методика вивчення першоджерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

9


12

Завдання для самоконтролю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

17

Список літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

21


Навчальне видання


^ ФІЛОСОФІЯ ГОСПОДАРЮВАННЯ


Програма та методичні вказівки до організації самостійної роботи з вивчення курсу


(для студентів всіх форм навчання спеціальності 6. 050100 «Економіка підприємства», 6. 050100 «Облік і аудит».


Укладач: Галина Григорівна Фесенко


Відповідальний за випуск: М.В. Яцюк


Редактор: М.З. Аляб’єв


План 2006, поз. 37

__________________________________________________________________


Підп. до друку 1.11.06 Формат 60*841/16 Папір офісний

Друк на ризографі Обл.-вид.арк. 2,0

Тираж 50 прим. Зам. №

__________________________________________________________________


Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ


610002. Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12


Схожі:

Харківська національна академія міського господарства філософія господарювання програма та методичні вказівки до організації самостійної роботи з вивчення курсу iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства філософія господарювання
Філософія господарювання: Завдання І методичні рекомендації до виконання контрольної роботи (для студентів 2 курсу заочної форми...
Харківська національна академія міського господарства філософія господарювання програма та методичні вказівки до організації самостійної роботи з вивчення курсу iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до організації самостійної роботи з вивчення дисципліни “основи права (конституційне право україни)”
Методичні вказівки до організації самостійної роботи з вивчення дисципліни “Основи права (Конституційне право України)” (для студентів...
Харківська національна академія міського господарства філософія господарювання програма та методичні вказівки до організації самостійної роботи з вивчення курсу iconХарківська національна академія міського господарства Методичні вказівки з організації самостійної роботи з дисципліни «Моніторинг довкілля»
Методичні вказівки з організації самостійної роботи з дисципліни «Моніторинг довкілля» (для студентів 2 курсу денної І заочної форм...
Харківська національна академія міського господарства філософія господарювання програма та методичні вказівки до організації самостійної роботи з вивчення курсу iconМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до організації самостійної роботи, практичних занять
Методичні вказівки до організації самостійної роботи, практичних занять, виконання контрольних робіт з дисципліни «Економічна теорія»...
Харківська національна академія міського господарства філософія господарювання програма та методичні вказівки до організації самостійної роботи з вивчення курсу iconХарківська національна академія міського господарства національна економіка методичні вказівки для організації самостійної роботи студентів
Національна економіка: Методичні вказівки для організації самостійної роботи студентів галузі 0305 «Економіка та підприємництво»...
Харківська національна академія міського господарства філософія господарювання програма та методичні вказівки до організації самостійної роботи з вивчення курсу iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів з загальної фізики
Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів з загальної фізики (для студентів 1 курсу денної форми навчання бакалаврів...
Харківська національна академія міського господарства філософія господарювання програма та методичні вказівки до організації самостійної роботи з вивчення курсу iconХарківська національна академія міського господарства основи зовнішньоекономічної діяльності методичні вказівки для організації самостійної роботи студентів
Основи зовнішньоекономічної діяльності: Методичні вказівки для організації самостійної роботи студентів 5 курсу заочної форми навчання...
Харківська національна академія міського господарства філософія господарювання програма та методичні вказівки до організації самостійної роботи з вивчення курсу iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до вивчення
Методичні вказівки до вивчення курсу “Фінанси” (для студентів 4 курсу спец. 050106 „Облік І аудит”, 050107 „Економіка та підприємництво”,...
Харківська національна академія міського господарства філософія господарювання програма та методичні вказівки до організації самостійної роботи з вивчення курсу iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки
Методичні вказівки з організації самостійної роботи з курсу „Організація управління в екологічній діяльності” (для студентів 4 курсу...
Харківська національна академія міського господарства філософія господарювання програма та методичні вказівки до організації самостійної роботи з вивчення курсу iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки з вивчення дисципліни та організації самостійної роботи
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи