Монополістична конкуренція та олігополія. 14 Суть І основні ознаки монополістичної конкуренції icon

Монополістична конкуренція та олігополія. 14 Суть І основні ознаки монополістичної конкуренції




Скачати 88.24 Kb.
НазваМонополістична конкуренція та олігополія. 14 Суть І основні ознаки монополістичної конкуренції
Дата14.07.2012
Розмір88.24 Kb.
ТипДокументи

ТЕМА 14. МОНОПОЛІСТИЧНА КОНКУРЕНЦІЯ ТА ОЛІГОПОЛІЯ.


14.1. СУТЬ І ОСНОВНІ ОЗНАКИ МОНОПОЛІСТИЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

Конкуренція – це боротьба за вигідніші умови виробництва і збуту продукції між приватними товаровиробниками.

Монополія – ринок з єдиним продавцем певного товару, послуги чи

виробничого ресурсу.

Монопсонія – ринок одного покупця і великої кількості продавців.

Монополістичну конкуренцію не треба плутати з монополістичним ринком. Ці терміни досить співзвучні, але відображають вони зовсім різні ситуації на рин­ку. Що ж таке монополістична конкуренція?

^ Монополістична конкуренція це такий рівень конкуренції, де значна кількість продавців пропонує подібний, але неоднаковий продукт; вони переконують продавців, що саме їхні продукти з новими, поліпшеними властивостями є найдешевшими і найпотрібнішими. Характерні ознаки монополістичної конкуренції такі:

  1. кожна фірма володіє порівняно невеликою часткою всього ринку, тому можливість контролю над ринковою ціною невелика;

  2. наявність порівняно великої кількості фірм практично унеможливлює таємні змови, тобто узгоджені дії фірм з метою обмеження обсягу виробництва чи штучного підвищення цін;

  3. значна кількість фірм у галузі виключає їхню взаємозалежність. Кожна фірма визначає свою поведінку, незважаючи на можливі відповідні заходи конкурентів. Вплив дій однієї фірми на кожного з Ті численних суперників незначний, відтак у конкурентів немає причин реагувати на дії фірми.

Ця особливість є наслідком все-таки відносно невеликого числа продавців на ринку з монополістичною конкуренцією. Наприклад, якщо окремий виробник черевиків, аби продати більше товару, знижує свою ціну на 20% за па­ру взуття, то ймовірно, що приріст обсягу його продажу відбудеться за рахунок багатьох, а не кількох продавців. Як наслідок, малоймовірно, що частка на ринку якогось конкурента відчутно не знизиться через зменшення продажної ціни будь-якою іншою фірмою. Отже, у конкурентів немає причин, щоб відреагувати на це зміною своєї політики, оскільки рішення першої фірми змінити ціну не вплине значною мірою на їхні можливості діставати прибуток;

  1. на ринку є умови для вільного входу, і легко заснувати нову фірму або залишити ринок. Вигідна кон'юнктура на ринку з монополістичною конкуренцією притягує нових продавців.Однак вхід у ринок не настільки легкий, яким він був би за досконалої конкуренції, тому що нові продавці часто відчувають труднощі зі своїми новими для покупців торговельними марками й послугами. Уже діючі фірми із стійкою репутацією можуть зберегти свою перевагу над новими виробниками. Для приваблення покупців фірми намагаються надати продуктові унікальних якостей — реальних чи уявних, що називають диференціацією продукту. Якщо цей процес буде успішним, він дасть змогу фірмі створювати постійне коло споживачів, які віддаватимуть перевагу її продукту, а не продуктам фірм-конкурентів. Справжні відмінності зазвичай включають функціональні можливості продукту, дизайн, якість тощо.Реклама – спроба фірм збільшити попит на їхній товар.

Послуги та умови продажу продукту є важливими чинниками його реальної ди­ференціації. Це — ввічливість і уважність працівників магазину, репутація фірми, можливість купівлі у кредит тощо. Диференціація відбувається також на основі місця розташування і доступності. Власники малих крамниць розташовують їх недалеко від житла покупців, у найлюдніших місцях, деякі крамниці працюють цілодобово.

Уявні відмінності продукту створюють за допомогою реклами, упакування, використання торгових знаків і марок. Наприклад, коли марку джинсів чи парфумів пов'язують з ім'ям якоїсь знаменитості, це може істотно вплинути на попит покупців. За умов монополістичної конкуренції виробники, незважаючи на значну кількість фірм, все ж таки певною мірою контролюють ціну на свій продукт. Покупці віддають перевагу конкретним продавцям продукту й у певних межах платять вищу ціну за цей продукт. Продавці та покупці не пов'язані випадком, як на ринку досконалої конкуренції.

Отже, в умовах монополістичної конкуренції економічне суперництво зосереджується не лише на ціні, а й на нецінових чинниках продажу продукту. Оскільки продукт диференціюють, то зі плином часу він змінюється відповідно до реклами, моди та інших форм стимулювання збуту.

Монополістична конкуренція як система організації ринку має істотні недоліки. Вона не забезпечує ефективного використання продукції, а витрати на одиницю продукції більші, ніж за умов досконалої конкуренції. Тому для отри­мання нормального прибутку такі фірми змушені встановлювати ціну, вищу за конкурентну. Галузі з монополістичною конкуренцією переповнені фірмами, які нераціонально використовують виробничі потужності. Це насамперед підприємства роздрібної торгівлі: крамниці у містах, бензозаправні станції, перукарні, хімчистки, магазини одягу тощо. Через недовантаженість потужностей підприємств потерпають споживачі, які змушені платити ціну, що перевищує конкурентний рівень. Одночасно диференціація продукту забезпечує споживачам величезну різноманітність продуктів та їх поліпшення у перспективі.

14.2. Суть та основні ознаки олігополії

В економічній літературі існують такі типи ринкової структури з невисоким рівнем конкуренції — олігополію та олігопсонію. Олігополія це структура ринку, на якому панує декілька великих фірм-виробників. Олігопсонія — це структура ринку, на якому панує декілька великих покупців. Коли кажуть "велика трійка", "велика четвірка" чи "велика шістка", то мова йде саме про олігополію. Олігопольні ринки мають такі основні ознаки:

  1. всього декілька фірм постачають весь ринок. Продукт, який вони постачають, може бути як однорідним, або стандартизованим (алюміній, цинк, мідь, сталь, цемент, технічний спирт тощо), так і диференційованим (автомобілі, сигарети, побутові електроприлади, пиво, пральні засоби, килими тощо);

  2. фірми в олігопольній галузі усвідомлюють свою взаємозалежність. Продавці зав­жди зважають на реакцію своїх конкурентів, коли встановлюють ціни, орієнтири для обсягів продажу, величину рекламних витрат тощо. Реакція, якої окремі продавці чекають від своїх суперників, впливає на рівновагу олігопольних ринках. Чим менша кількість фірм в олігопольній галузі, більше уваги вони приділяють одна одній під час формування цін;

  3. окремі фірми в олігопольній галузі володіють великими ринковими частками. Отже, для деяких фірм є характерними високий ступінь ринкової влади, здатність впливати на ціну товару.

Концентрація ринку — це ступінь домінування на ринку однієї або кількох великих фірм. Для виміру ступеня концентрації ринку використовують кілька показників. Найвідомішими серед них є коефіцієнт концентрації та індекс Герфіндаля.

^ Коефіцієнт концентрації показує відсоткову частку всіх продажів, яку обчислюють для певної кількості фірм. Найчастіше використовують коефіцієнт кон­центрації чотирьох найбільших фірм, що ілюструє рівень конкурентності галузі Його визначають як відношення обсягів продажу чотирьох найбільших фірм де загального обсягу продажу галузі. Однак обчислений таким способом коефіцієнт (рівень конкурентності) є не зовсім точним. Він не враховує відмінностей між галузями, де одна фірма домінує на ринку, і тими, де чотири чи декілька великих фірм ділять його більш-менш порівну. Усунути цей недолік дає змогу метод обчислення ринкової концентрації за допомогою індексу Герфіндаля.

Індекс ринкової концентрації Герфіндаля обчислюють через піднесення до квадрата відсоткової частки кожної з фірм та сумування отриманих результатів.

Зі збільшенням концентрації індекс Герфіндаля також зростає, досягаючи максимальної величини 10 000 для монополії. Оскільки галузь, у якій діє 100 рівноправних фірм, буде мати Н= 100, то в галузі з 10 рівноправними фірмами Н становить 1000; а якщо ринок ділять між собою усього п'ять рівноправних компанії то індекс Герфіндаля буде дорівнювати 2000 і далі, тобто чим більша величина Н тим менш конкурентною є галузь.

Однак слід зауважити, що показники концентрації ринку мають певні недоліки.

По-перше, ступінь концентрації відображає стан галузей національної економіки, тим часом як ринки продуктів сильно локалізовані через високі транспортні витрати.

По-друге, визначення галузей певною мірою неточні, тому треба пам'ятати про міжгалузеву конкуренцію між тими чи іншими продуктами.

По-третє, відомості, що стосуються ступеня ринкової концентрації, не враховують серйозної конкуренції з боку іноземних фірм. Так, у США на чотири компанії припадає 90% виробництва автомобілів. Однак тут не береться до уваги, що третина куплених автомобілів є імпортними.

^ Основні причини концентрації окремих ринків, тобто існування олігополії.

Ефект масштабу. Раніше було з'ясовано, що додатний ефект масштабу виникає тоді, коли довгострокові середні витрати фірми зменшуються відповідно до збільшення випуску продукції, тобто ефективність вимагає, щоб виробничі потужності кожної фірми охоплювали велику частку сукупного ринку. Вигідне розширення до більших розмірів підприємств неминуче буде здійснюватися за рахунок конкурентів.

Реалізація ефекту масштабу деякими фірмами передбачає, що кількість конкуруючих виробників зменшується внаслідок банкрутств або об'єднань.

Бар'єри для входження у галузь. Ще однією причиною галузевої концентрації окремих виробництв є наявність перешкод, або бар'єрів для вступу на ринок нових фірм. Цими бар'єрами вважаються будь-які обставини, що перешкоджають новій фірмі вільно конкурувати з компаніями, які існують певний час у галузі.

Ефект злиття. Існування олігопольних галузей можна пояснити також прагненням фірм до об'єднання або до злиття. До цього можуть спонукати різні причини. Однією з них є об'єднання двох або більшої кількості фірм-конкурентів, що дає їм можливість досягти достатнього ефекту масштабу. Другою причиною доб­ровільних чи примусових об'єднань є досягнення фірмами внаслідок злиття здат­ності контролювати ринок і ціну своєї продукції. Збільшення розміру фірми дає їй перевагу "великого покупця", тобто дає змогу вимагати від постачальників ре­сурсів нижчих цін на їхню продукцію.

Незалежно від способу виникнення та розвитку олігополії її ознакою є конкуренція серед невеликої кількості фірм.


Підсумки

  1. Основні ознаки монополістичної конкуренції: значна кількість фірм у галузі, які мають невеликий контроль над цінами; взаємозалежність фірм відсутня ,а змова практично неможлива; продукт диференційований; в економічному суперництві використовують цінову й нецінову конкуренцію; входження в ринок є відносно легким.

  2. У короткостроковому періоді фірми за умов монополістичної конкуренції можуть отримати економічні прибутки або зазнавати збитків. Легке входження фірм у галузь і вихід з неї забезпечують нормальний прибуток у довгостроковому періоді.

  3. За монополістичної конкуренції ціна перевищує граничні витрати, що свідчить про недосяжність розподільної ефективності, ціна перевищує мінімальні середні витрати, що вказує на досяжність соціальної ефективності за монополістичної конкуренції, стан довгострокової рівноваги досягається в точці, в якій фірми мають нульові прибутки, як в умовах досконалої конкуренції, однак ціна перевищує величину граничних витрат.

  1. Диференціація продукту є знаряддям, за допомогою якого фірми в умовах монополістичної конкуренції можуть нейтралізувати тенденцію до зменшен­ня економічних прибутків у довгостроковому періоді. Диференціація проду­кту забезпечує споживачеві широкий вибір продуктів та їх покращення.

  2. Реклама є спробою фірм збільшити попит на їхній товар. Традиційний і сучасний погляди на рекламу різняться між собою економічними функціями ре­клами: переконує вона покупця чи його інформує; посилює монополію чи конкуренцію; знижує чи підвищує ефективність використання ресурсів. За монополістичної конкуренції реклама може привести тільки до тимчасового збільшення прибутків. Щоб максимізувати прибуток, монополістично-конкурентна фірма комбінує з цінами, диференціацією продукту і рекламою.

  3. Олігопольні галузі характеризуються присутністю декількох фірм, кожна з яких володіє значною часткою ринку. Поведінка фірм є взаємозалежною. В основі існування олігополії лежать різноманітні бар'єри для входження у галузь. Продукти олігополістів можуть бути як однорідними, так і диференційованими.

  4. Основними моделями олігополії є: модель ламаної кривої попиту; змовницька олігополія; лідерство у цінах; ціноутворення за принципом "витрати плюс”.

  5. Модель ламаної кривої попиту допомагає пояснити негнучкість цін. Невизначеність не змовницького ціноутворення спонукає до змови. Олігополісти, які беруть участь у таємній змові, за своєю поведінкою є по суті чистими монополістами.

  6. За моделі "лідерство у цінах" найбільша або найефективніша фірма галузі ініціює зміни ціни , а інші фірми-конкуренти наслідують Ті поведінку. При ціноутворенні за принципом "витрати плюс" олігополісти додають до планового рівня виробничих витрат надвишку у розмірі деякого відсотка витрат.

  7. В олігопольних галузях основним методом боротьби є нецінова конкуренція(диференціація продукту і реклама). Однак олігополії не досягають ні розподільної, ні виробничої ефективності. Олігополії в одному випадку можуть сприяти покращенню продукту і зниженню витрат, а в іншому можуть гальмувати технічний прогрес та інноваційний процес.

Схожі:

Монополістична конкуренція та олігополія. 14 Суть І основні ознаки монополістичної конкуренції iconНні бізнесу Кафедра економічної теорії Навчально –методичний комплекс з дисципліни “Макроекономіка” для спеціальності 000007 -«Адміністративний менеджмент»
Цей підхід ґрунтуватиметься на розкритті ринкового механізму. Значне місце відведено обґрунтуванню ефективного використання виробничих...
Монополістична конкуренція та олігополія. 14 Суть І основні ознаки монополістичної конкуренції iconУдк 336. 717. 061. 2 Теоретичне підгрунтя дослідження
У статті розкрита сутність конкуренції в комерційних банках на сучасному етапі, систематизовано науково-методичні підходи до розуміння...
Монополістична конкуренція та олігополія. 14 Суть І основні ознаки монополістичної конкуренції iconРефератів з дисципліни «Конкуренція у міжнародному бізнесі». Сутність та види економічної конкуренції. Ринок як спільнота конкуруючих компаній
Сутність та співвідношення понять “ринкові чинники успіху”, “ключові компетенції”, “конкурентні переваги”
Монополістична конкуренція та олігополія. 14 Суть І основні ознаки монополістичної конкуренції iconПротокол № від 20 р
Україні. Основні етапи розвитку тимчасових і постійних зубів. Терміни та ознаки фізіологічного прорізування зубів. Зубо-щелепні аномалії...
Монополістична конкуренція та олігополія. 14 Суть І основні ознаки монополістичної конкуренції iconТема Суть та основні етапи еволюції грошових І кредитних систем країн з розвиненою ринковою економікою Суть, види та елементи грошової системи. Елементи національної валютної системи. Основні типи грошових систем
Тема Суть та основні етапи еволюції грошових І кредитних систем країн з розвиненою ринковою економікою
Монополістична конкуренція та олігополія. 14 Суть І основні ознаки монополістичної конкуренції iconМетодичні рекомендації для викладачів та для самостійної роботи студентів 5 курсу лікувального факультету
Основні етапи розвитку тимчасових і постійних зубів. Терміни та ознаки фізіологічного прорізування зубів. Зубощелепні аномалії та...
Монополістична конкуренція та олігополія. 14 Суть І основні ознаки монополістичної конкуренції iconАвтори: Курмашев Ш. Д., Шенкевич О. А., Мінгалев В. О. Основні характеристики, суть розробки
Суть розробки зводиться до того, що піддаючи фотоприймач анізотропному тиску, можна ефективно зсувати край його довгохвильової чутливості...
Монополістична конкуренція та олігополія. 14 Суть І основні ознаки монополістичної конкуренції iconАвтори: Курмашев Ш. Д., Шенкевич О. А., Мінгалев В. О. Основні характеристики, суть розробки
Суть розробки зводиться до того, що піддаючи фотоприймач анізотропному тиску, можна ефективно зсувати край його довгохвильової чутливості...
Монополістична конкуренція та олігополія. 14 Суть І основні ознаки монополістичної конкуренції iconПоложення В.І. Вернадського про біосферу та ноосферу, охарактеризувати основні етапи природокористування в Україні, розкрити суть основних принципів раціонального природокористування. Основні терміни й поняття
Сформувати поняття про екосистеми, ознайомитися з їхньою структурою. Засвоїти основні положення В.І. Вернадського про біосферу та...
Монополістична конкуренція та олігополія. 14 Суть І основні ознаки монополістичної конкуренції iconПояснювальна записка щодо проведення фахових вступних іспитів для осіб
Держава. Сутність та основні ознаки держави. Теорії походження держави. Форми держави. Внутрішні та зовнішні функції держави. Механізм...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи