Міністерство охорони здоров’я україни кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка затверджено icon

Міністерство охорони здоров’я україни кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка затверджено




Скачати 81.06 Kb.
НазваМіністерство охорони здоров’я україни кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка затверджено
Дата14.07.2012
Розмір81.06 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології

ім. С.М.Савенка





ЗАТВЕРДЖЕНО

на методичній нараді кафедри

18 січня 2008 р., протокол № 4

Зав. кафедри


МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА


ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ПСИХІАТРІЇ


НА ТЕМУ: “ Психічні розлади ПРИ ЦЕРЕБРАЛЬНОМУ АТЕРОСКЛЕРОЗІ, ГІПЕРТОНІЧНІЙ ТА ГІПОТОНІЧНІЙ ХВОРОБАХ ТА ПОРУШЕННЯ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ. Клініка, діагностика, лікування, реабілітація. Курація хворих.


Навчальний предмет – психіатрія і наркологія

Медичний факультет,4 - 5 курс

Спеціальність – медична психологія

Тривалість - 2 академічні години


^ МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ СКЛАВ

К.МЕД.Н., ДОЦЕНТ І.П.ДИЩУК

Тема заняття: Психічні розлади при церебральному атеросклерозі, гіпертонічній та гіпотонічній хворобах та порушення мозкового кровообігу. Клініка, діагностика, лікування, реабілітація. Курація хворих.


Тривалість заняття: 2 академічні години.


І. Науково-методичне обгрунтування теми.

Необхідність знань щодо психічних розладів при судинних захворюваннях диктується перш за все значним збільшенням числа таких хворих. Психічні розлади судинного ґенезу є найбільш поширеною формою патології, особливо у осіб пізнього віку. За даними ВООЗ судинна патологія складає одну із трьох причин смерті у більшості економічно розвинутих країн світу. Після 60 років судинні розлади виявляються у кожної п’ятої людини. Серед всієї групи психічних розладів судинного ґенезу близько 4/5 випадків мають місце психічні розлади непсихотичного (невротичного) характеру.

До судинних психічних розладів призводять церебральний атеросклероз, гіпертонічна і гіпотонічна хвороби, інколи – облітеруючий тромбангіїт. Знати судинну патологію головного мозку важливо не тільки для лікарів психіатрі та невропатолога, але й будь-якого лікаря з метою своєчасного призначення адекватного комплексного лікування.


І. Навчальна мета. Після вивчення теми студент повинен :

1.1. Знати:

  • етіологію і патогенез судинних психозів;

  • класифікацію психічних порушень при судинній патології головного мозку;

  • клініку і методи діагностики основних судинних психозів;

  • основні непсихотичні синдроми, що виникають при церебральній судинні патології;

  • особливості інтелектуально-мнестичного дефекту судинних психозів;

  • основні прин6ципи профілактики психічних порушень при судинних захворюваннях головного мозку;

  • основні принципи лікування хворих на церебральний атеросклероз;

  • трудову та судово-психіатричну експертизу з різноманітними психічними порушеннями судинного ґенезу.

1.2. Уміти:

  • діагностувати психічні розлади при атеросклерозі судин головного мозку;

  • діагностувати психічні розлади при гіпертонічній та гіпотонічній хворобах;

  • виявити головні ознаки психічних розладів при судинній патології головного мозку;

  • провести диференційну діагностику психічних розладів судинного ґенезу;

  • оволодіти основними методами лікування хворих на судинну патологію;

  • надати невідкладну допомогу хворим з різними формами збудження при судинній патології.

1.3. Опанувати практичні навички:

  • збір анамнезу у хворих на судинні психози;

  • провести експериментально-психологічне дослідження хворих на судинні захворювання головного мозку;

  • виявити основні симптоми психічних розладів судинного ґенезу;

  • діагностувати психопатологічний синдром при судинних психічних розладах;

  • виявити можливі психопатологічні дефекти судинного ґенезу;

  • провести трудову і судово-психіатричну експертизу хворих на судинну патологію;

  • оволодіти методами лікування хворих на судинну патологію;

  • надати невідкладну допомогу при психомоторному збудженні хворих на судинну патологію;

  • уміти виписати рецепти на необхідні лікарські засоби для лікування хворих на судинну патологію головного мозку.


ІІІ. Виховна мета.

На практичному занятті підкреслюється питання охорони фізичного і психічного здоров’я населення України. Важливе значення має профілактична робота лікаря, проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення (боротьба з курінням, зловживанням алкогольними напоями): дотримання здорового способу життя. Важливе значення має первинна, вторинна і третинна профілактика судинних захворювань головного мозку.


ІV.Поради студенту.

Заняття починається з визначення мети і постановки задач практичного заняття. Визначається початковий рівень знань та вмінь студентів з теми. Звертається увага на етіологію, патогенез, клінічні прояви судинних захворювань, їх класифікацію.

Виділяють три групи судинних психічних розладів:

  1. непсихотичні;

  2. психотичні;

  3. судинна деменція.

Непсихотичні розлади характеризуються неврозоподібною симптоматикою у вигляді псевдоастенічної, неврастеноподібної, астеноіпохондричної, астенодепресивної, астенофобічної, дисфоричної симптоматики тощо. Ці розлади безперервно поглиблюються або мають хвилеподібний перебіг.

Психотичні розлади. Виникають у вигляді гострих реакцій екзогенного типу. Гостро або підгостро розвиваються варіанти потьмарення свідомості, після яких спостерігаються астенічний або Психоорганічний синдроми. Серед ендоморфних психопатологічних синдромів органічного походження спостерігається галюцинаторний, галюцинаторно-параноїдний, параноїдний. До них приєднується депресивний стан з характерною для судинних психозів астенією, іпохондричністю, слабодухістю, дисфо-ричністю. Змінюється особистість хворого: егоцентризм, надмірна образливість, буркотливість, звуження кола інтересів.

Серед Психотичних розладів нерідко спостерігається так звана пароксизмальна форма (присмерковий стан свідомості, іноді епілептиформні напади.

Судинна деменція займає 15-30% від усіх випадків деменцій. Вона є наслідком численних церебральних інфарктів, транзиторних кризів, гострої і хронічної судинної недостатності, що супроводжує екстра церебральні захворювання серцево-судинної системи. Судинна деменція характеризується як лакунарна, при якій зберігається ядро особистості, але порушуються пам’ять, увага, з’являються надмірна емоційна лабільність, туго рухомість мислення. Таке порушення після поновлення мозкового кровообігу певною мірою є оборотне.

При несприятливому перебігу судинного захворювання, особливо на тлі гострих порушень мозкового кровообігу, приєднання інтеркурентних соматичних захворювань деменція набуває дифузного характеру. При цьому формується глибокий інтелектуально-мнестичний дефект психіки. Можуть розвиватись корсаковський амнестичний синдром, псевдопаралітичний варіант деменції, розлади гнозису, протексу, мови. Характерним для судинної деменції є локальні неврологічні симптоми (слабкіст ь м’язів кінцівок, порушення ходи, підвищення сухожилкових рефлексів, патологічні рефлекси.

Діагностика судинних психічних розладів ґрунтується на виявленні астенічного синдрому, афективних порушень, загострення преморбідних рис особистості, дисмнестичних розладів, непослідовністю мислення.

При гіпертонічній хворобі типовими є головний біль, психопатоподібні стани, т4ужливо-пригнычений настрій, неспокій, тривога, іпохондричні прояви. Характерні також епізоди розладів свідомості від обнубіляції до коми (при ін сультах).

При гіпотонічній хворобі мають місце загальна млявість, запаморочення при зміні положення тіла, головний біль, шум у вухах, субдепресивні і тривожні стани, хвороблива промисловість, іпохондрія, фобії.

Для церебрального облітеруючого тромбангіїту притаманні загальна слабкість, сонливість, головний біль, епізоди шизофреноподібних станів, сутінкові розлади свідомості, епілептиформні напади, можливі псевдотуморозні розлади (при аневризмі інтракраніального відділу внутрішньої сонної артерії.

Судинні психічні розлади необхідно диференціювати від атрофічних уражень головного мозку (хвороба Альцгеймера, хвороба Піка). Неврозоподібні стани судинного ґенезу необхідно диференціювати з невротичними розладами. Судинні психічні розлади з ендоформними розладами слід диференціювати з МДП, шизофренією, інволюційними психічними розладами.

Лікування хворих на психічні розлади судинного ґенезу

Загальні умови лікування: тривалість, відмова від алкоголю, куріння, запобігання психічному напруженню, систематичні дозовані фізичні вправи, щадящий режим праці, відпочинку, сну, систематичне лікування соматичних та ендокринних (цукровий діабет) хвороб, дотримання дієти.

При атеросклерозі судин головного мозку та гіпертонічній хворобі лікування спрямоване на нормалізацію ліпідного обміну, церебральної гемодинаміки, активацію метаболізму судинної стінки та нервової тканини. Для цього призначають: вітамінні засоби, особливо аскорбінову і нікотинову кислоту; препарати йоду – кальцій один, калію йодид, морську капусту та інші продукти, що містять йод; ноотропи – Ноотропіл, пірацетам, аміналон; препарати, що поліпшують мозковий кровообіг – цинаризин, стугерон, кавінтон, трентал тощо.

При гіпотонічній хворобі ефективні: вітаміни групи В, біогенні стимулятори (препарати женьшеню, китайського лимоннику, елеутерококу, пантокрину), бальнеотерапія, ЛФК.

При судинних розладах психотропні препарати призначають обережно, починаючи з мінімальних доз. Надають перевагу транквілізаторам (сібазон, мазепам, седуксен, реланіум, рудотель, еленіум, радедорм та ін. При наявності депресії призначають транквілізатори з антидепресивною дією (алпразолам, кассадан), антидепресанти зі седативною дією ( амітриптилін, ципраміл, золофт, прозак), нейролептики зі стимулюючою дією та тимолептичним ефектом (флюанксол, еглоніл, сульпірід). У постінсультному періоді – курсове лікування церебролізином.

V. Контрольні питання:

  1. Етіологія і патогенез судинних психічних розладів.

  2. Класифікація психічних порушень судинного ґенезу.

  3. Клініка початкових проявів судинної патології головного мозку.

  4. Клініка непсихотичних розладів судинного ґенезу.

  5. Клініка Психотичних розладів судинного ґенезу.

  6. Клініка судинної деменції.

  7. Психічні розлади при гіпертонічній хворобі.

  8. Психічні розлади при гіпотонічній хворобі.

  9. Диференційний діагноз судинних психічних розладів з іншими

психічними розладами.

  1. Принципи лікування хворих на психічні розлади судинного

ґенезу.

  1. Трудова, військова та судово-психіатрична експертиза хворих на

судинні психічні розлади.

  1. Принципи профылактики судинних захворювань головного

мозку.

Література:

Основна:

  1. Психіатрія /за ред. О.К. Напреєнко. – Київ: „Здоров’я”, 2001.

  2. Напрєєнко О.К., Сонник Г.Т, Скрипнирков О.М. Психіатрія. – Київ: „Здоров’я”, 2006.

  3. Кузнєцов В.М., Чернявський В.М. Психіатрія. – Київ: Здоров’я, 1993.

  4. Гавенко В.Л., Самардакова Г.О., Бачериков М.Є. Психіатрія і наркологія. – Київ: „Здоров’я”, 1993.

  5. Жариков Н.М., Тюльпин Ю.Г. Психиатрия: Учебник. – М.: Медицина, 2000.

  6. Кирпиченко А.А., Кирпиченко Н.А. Психиатрия: Учебник. – МН.: Выш.шк., 2001.

  7. Коркина М.В., Лакосина Н.Д., Личко А.Е., Сергеев И.И. Психиатрия. – М., 2001.

Додаткова:

  1. Руководство по психиатрии /Под ред. А.С.Тиганова. – В 2-х томах. – М,: Медицина, 1999.

  2. Авруцкий Г.Я., Недува А.А. Лечение психически больных. – М.: Медицина, 1988.

  3. Банщикеов В.М. Атеорсклероз сосудов головного мозга и психические нарушения. – М., 1967.

  4. Авербух Е.С. Расстройство психической деятельности в позднем возрасте. – Л., 1969.


Методичну вказівку склав

к. мед. н., доцент І.П.Дищук


Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка затверджено iconМіністерство охорони здоров’я україни
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології    ім проф. С. М. Савенка
Міністерство охорони здоров’я україни кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка затверджено iconМіністерство охорони здоров’я україни
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології        ім проф. С. М. Савенка
Міністерство охорони здоров’я україни кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка затверджено iconМіністерство охорони здоров’я україни
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології         ім проф. С. М. Савенка
Міністерство охорони здоров’я україни кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка затверджено iconМіністерство охорони здоров’я україни кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка затверджено
На тему: „короткочасна, довготривала психотерапія. Мета та завдання. Методики та напрямки роботи. Показання.”
Міністерство охорони здоров’я україни кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка затверджено iconМіністерство охорони здоров’я україни кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка «затверджено»
На тему 1: “ історія розвитку медичної психології. Визначення акцентуації особистості. Типологія акцентуацій, класифікації акцентуацій...
Міністерство охорони здоров’я україни кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка затверджено iconМіністерство охорони здоров’я україни кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка затверджено
На тему: поведінкові розлади, які починаються в дитячому та підлітковому віці. Гіперкінетичні розлади
Міністерство охорони здоров’я україни кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка затверджено iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Міністерство охорони здоров’я україни кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка затверджено iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Міністерство охорони здоров’я україни кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка затверджено iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Міністерство охорони здоров’я україни кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка затверджено iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Міністерство охорони здоров’я україни кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка затверджено iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи