Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи з дидактичним забезпеченням з курсу «історія туризму» icon

Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи з дидактичним забезпеченням з курсу «історія туризму»




Скачати 307.32 Kb.
НазваМетодичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи з дидактичним забезпеченням з курсу «історія туризму»
Дата14.07.2012
Розмір307.32 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ З ДИДАКТИЧНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ З КУРСУ

«ІСТОРІЯ ТУРИЗМУ»

(для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр,

напряму підготовки «Туризм»)


ХАРКІВ – ХНАМГ – 2007


Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи з дидактичним забезпеченням з курсу «Історія туризму» (для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, напряму підготовки 0504 «Туризм»). / Укл.: Парфіненко А.Ю. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 24 с.


Укладач: А.Ю.Парфіненко


Рецензенти:

професор кафедри туристичного бізнесу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, доктор історичних наук ^ Каплін О.Д.;


професор кафедри філософії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, доктор філософських наук Завєтний С.О.


Видання містить тематичний план навчальної дисципліни, завдання до самостійної та індивідуальної роботи студентів, питання для самодіагностики, перелік рекомендованої літератури та дидактичні матеріали.


Рекомендовано кафедрою туризму і готельного господарства.

Протокол № 15 від 29 червня 2007 р.





ЗМІСТ


1. Мета, завдання та предмет вивчення курсу «Історія туризму»..........

2. Тематичний план навчальної дисципліни…………..........…….…......

3 Самостійна робота студентів…………………………….......................

4. Індивідуальна робота………………………………………..................

5. Контрольні запитання для самодіагностики………….........................

6. Дидактичні матеріали.............................................................................

Список рекомендованої літератури………………………………..........


Стор.

4

5

6

9

15

18

22



^ 1. Мета, завдання та предмет вивчення курсу «Історія туризму»


Як відомо, друга половина XX століття супроводжувалася неабияким зростанням туристських потоків, що обумовило бурхливий розвиток індустрії туризму та потребу в підготовці кваліфікованих кадрів для цієї галузі. Цілком закономірно, що на певному етапі розвитку туристської освіти виникла потреба в історичному усвідомленні процесів виникнення та розвитку такого багатогранного соціально-культурного явища, яким є туризм. І сьогодні історія туризму перетворилася на таку ж нормативну професійну навчальну дисципліну як, наприклад, історія техніки чи архітектури.

Як навчальна дисципліна історія туризму має загальноосвітнє та суто прикладне завдання. Останнє зумовлено фаховою специфікою менеджера готельного, курортного та туристського сервісу, що вимагає знання історії відкриття та туристського засвоєння територій, історії створення туристських фірм, спілок та товариств, досвіду попереднього керівництва туристською галуззю.

Метою вивчення дисципліни є формування у студентів системи теоретико-практичних знань з історії туризму. Зокрема, засвоєння логіки історичного розвитку туризму та його історичних форм, вивчення досвіду організації і ефективності функціонування сфери туризму в Україні.

Предмет вивчення дисципліни складають передовсім соціально-економічні та політичні фактори, що впливали та визначали розвиток туризму. Водночас він включає вплив базових елементів розвитку туризму – географічні відкриття та рекреаційне освоєння регіонів, виникнення та розвиток інституту гостинності та транспортних засобів.


^ 2. Тематичний план навчальної дисципліни


Тема

Кількість годин

Лекції

Практичні

заняття

Індивідуальна робота

СРС

1

3

4

5

6

Модуль 1. Історія туризму

ЗМ 1.1. Передісторія і початок організованого періоду розвитку туризму

Тема 1. Вступ до курсу «Історія туризму»

2

2

2,5

2,5

Тема 2. Рекреація як соціокультурний феномен: ретроспективний аналіз (від давнини до першої половини ХІХ століття)

2

2

2,5

2,5

Тема 3. Мандрівництво та гостинність в Україні (ІХ – початок ХІХ століть)

2

2

2,5

2,5

Тема 4. Зародження організованого туризму на території України (середина ХІХ – початок ХХ століть)

2

2

2,5

2,5

Разом годин за ЗМ 1.1.

8

8

10

10

ЗМ 1.2. Становлення та розвиток туризму в СРСР і Україні

Тема 5. Розвиток туризму в Україні у 20 – 40-х роках ХХ століття

2

2

2,5

2,5

Тема 6. Основні напрямки розвитку туризму в Україні у повоєнний період

2

2

2,5

2,5

Тема 7. Особливості розвитку туризму у 70 – 80-ті роки ХХ ст.

2

2

2,5

2,5

Тема 8. Проблеми та перспективи розвитку туристсько-рекреаційної сфери України за роки незалежності

2

2

2,5

2,5

Разом годин за ЗМ 1.2.

8

8

10

10

Всього годин

16

16

20

20


^ 3. Самостійна робота студентів

Для якнайповнішого засвоєння матеріалу курсу «Історія туризму» окрім аудиторних занять (лекційних, практичних (семінарських)) значну увагу приділено самостійній роботі студенів. Зокрема, до форм самостійної роботи віднесено:

  1. Вивчення додаткової літератури.

  2. Робота з нормативно-правовими документами, що відображають процес розвитку туризму.

  3. Підготовка до практичних (семінарських) занять.

  4. Підготовка до проміжного та підсумкового контролю.

  5. Самостійне опрацювання певних питань (перелік наводиться нижче).


Питання для самостійного опрацювання

^ ЗМ 1.1. ПЕРЕДІСТОРІЯ І ПОЧАТОК ОРГАНІЗОВАНОГО ПЕРІОДУ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ


Тема 1. Вступ до курсу «Історія туризму»

  1. Походження терміну «туризм».

  2. Термінологічна дискусія «туристський» чи «туристичний».

Література: основна [7]; додаткова [20, 21].


Тема 2. Рекреація як соціокультурний феномен: ретроспективний аналіз (від давнини до першої половини ХІХ століття)

  1. Розвиток подорожувань на стародавньому Сході.

  2. Арабські подорожування Середньовіччя.

  3. Подорожування під час монголо-татарської навали.

  4. Особливості подорожей у Київській Русі.

Література: основна [8, 9, 16, 19]; додаткова [22].


Тема 3. Мандрівництво та гостинність в Україні (ІХ – початок ХІХ століть)

  1. Найбільш відомі мандрівники – іноземці, які подорожували Україною протягом ІХ – ХІХ століть.

  2. Зародження готельної справи в Україні.

Література: основна [18]; додаткова [31, 35].


Тема 4. Зародження організованого туризму на території України (середина ХІХ – початок ХХ століть)

  1. Дослідницькі експедиції XVIII – XIX століть.

  2. Діяльність Кримсько-Кавказького гірського клубу.

Література: основна [7, 18]; додаткова [23].


^ ЗМ 1.2. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ТУРИЗМУ В

СРСР І УКРАЇНІ


Тема 5. Розвиток туризму в Україні у 20 – 40-х роках ХХ століття

  1. Формування основних туристських центрів у першій половині XX століття.

  2. Науково-дослідні експедиції в радянській Росії у 1920-х – 1930-х роках.

  3. Зміст та значення туристської роботи під час Великої вітчизняної війни.

Література: основна [7, 8, 16, 18]; додаткова [23].


Тема 6. Основні напрямки розвитку туризму в Україні у повоєнний період. Початок «рекреаційного буму»

  1. Характеристика основних напрямків розвитку туризму у другій половині XX століття.

  2. Основні напрямки розвитку туризму в СРСР та Україні.

Література: основна [7, 8, 10, 15, 16, 18]; додаткова [23].


Тема 7. Особливості розвитку туризму у 70-80-ті роки ХХ століття

  1. Розвиток армійського туризму в СРСР.

  2. Шкільний туристсько-краєзнавчий рух.

  3. Система підготовки професійних кадрів з туризму в СРСР.

Література: основна [7, 8, 10, 12, 15, 16, 18]; додаткова [23, 26, 30].


Тема 8. Проблеми та перспективи розвитку туристсько-рекреаційної сфери України за роки незалежності

1. Сучасний стан розвитку туризму в Україні:

  • Соціальний туризм;

  • Молодіжний та дитячий туризм;

  • Сільський (зелений) туризм;

  • Оздоровчо-спортивний туризм;

  • Екскурсійна діяльність.

  1. Гарантування захисту та прав безпеки туристів в Україні.

  2. Підготовка кадрів для туристської галузі в Україні.

Література: основна [18]; додаткова [27, 28, 37, 38].


4. Індивідуальна робота


Індивідуальна навчальна робота покликана сформувати практичні навички роботи студентів зі спеціальною літературою, орієнтувати їх на інтенсивну роботу, критичне осмислення здобутих знань та поглиблене вивчення теоретичних і практичних проблем дисципліни «Історія туризму» з метою підвищення якості професійної підготовки.

До форм індивідуальної навчальної роботи віднесено:

  1. Укладання глосарію із загальних понять курсу «Історія туризму».

Для виконання завдання 1 необхідно:

  • використовуючи довідкову літературу [21, 41, 42, 43, 46] та інші інформаційні джерела з’ясувати значення запропонованих нижче термінів та записати значення кожного терміну до робочого зошиту з дисципліни «Історія туризму»;

  • розібратися у сутності кожної запропонованої категорії;

  • підготуватися до дискусії в аудиторії щодо розуміння вивченого матеріалу;

  • у випадку наявності декількох тлумачень кожного терміну, обґрунтувати, якої саме інтерпретації дотримується студент і чому;

  • за умови, що значення якогось терміну є незрозумілим, зафіксувати запитання до зошиту, а під час дискусії в аудиторії за запропонованими темами, винести їх на обговорення або проконсультуватися з викладачем.



Терміни, що мають бути вивчені самостійно:

  1. Абсолютизм.

  2. Авантюризм.

  3. Агломерація туристська.

  4. Акваторія.

  5. Античність.

  6. Архетип.

  7. Бальнеологічний курорт.

  8. Бароко.

  9. Відродження.

  10. Гедонізм.

  11. Гендер.

  12. Ґенеза.

  13. Геополітика.

  14. Глобалізація.

  15. Гостинність.

  16. Гуманізм.

  17. Екскурсант.

  18. Індустріальне суспільство.

  19. Мегаполіс.

  20. Ментальність.




  1. Місіонер.

  2. Науково-технічна революція.

  3. Образ життя.

  4. Паломництво.

  5. Постіндустріальне суспільство.

  6. Прагматизм.

  7. Промислова революція.

  8. Резиденція.

  9. Рекреаційна територія.

  10. Рекреація.

  11. Ресурси природні.

  12. Ресурси туристські.

  13. Ретроспекція.

  14. Рококо.

  15. Туризм соціальний.

  16. Туризм.

  17. Туристичний, туристський.

  18. Туристський район.

  19. Туристсько-рекреаційні ресурси.

  20. Утилітаризм.







  1. Написання реферату з дисципліни «Історія туризму»


Реферат передбачає систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань з курсу, розвиток навичок самостійної роботи з літературними джерелами, вміння презентувати результати роботи.

Реферат виконується самостійно. На початку семестру кожен студент отримує тему реферату, що відповідає проблематиці практичних занять та лекційного курсу. Студент має право самостійно обрати тему реферату заздалегідь узгодивши її з викладачем. Під час проведення практичних занять студент повинен презентувати результати своє роботи у режимі PowerPoint з використанням мультімедійного обладнання. Оцінка за реферат враховується при виставленні загальної оцінки з дисципліни.

Під час написання реферату студент повинен опрацювати не менше п’яти джерел з відповідними посиланнями на них у тексті роботи. Текст роботи має містити реферативне викладення матеріалу з приводу визначеної теми.

Реферат складається з титульної сторінки; змісту; вступу; основної частини; висновків; списку використаної літератури; додатків (за необхідності).

^ Вступ має розкривати актуальність обраної теми, її проблематику та мету завдання.

Основна частина має містити реферативне викладення матеріалу теми.

^ У висновку потрібно викласти міркування стосовно досягнення мети роботи.

У друкованому варіанті обсяг роботи повинен становити 7 – 10 стор. Орієнтовна кількість сторінок у структурі реферату становить: вступ – 1 стор.; основна частина 5 – 8 стор.; висновок – 1 стор.; список використаної літератури – 1 стор.


Тематика рефератів з курсу «Історія туризму» з розподілом по темам змістовних модулів.


^ ЗМ 1.1. ПЕРЕДІСТОРІЯ І ПОЧАТОК ОРГАНІЗОВАНОГО ПЕРІОДУ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ


Тема 1. Вступ до курсу «Історія туризму»

  1. Природа туризму та його витоки.

Літератур: [20, 9].

  1. Туризм як соціально-культурний феномен.

Література: [37, 38].

  1. Туристська освіта в Україні.

Література: [18, 38, 39].

  1. Проблема виникнення туризму.

Література: [9, 18].


Тема 2. Рекреація як соціокультурний феномен: ретроспективний аналіз (від давнини до першої половини ХІХ століття)

  1. Особливості подорожувань у часи античності.

Література: [8, 9, 16, 19].

  1. Великі географічні відкриття та їхній вплив на зміну «картини світу» та розвиток подорожувань.

Література: [22, 25].

  1. Христофор Колумб та його час.

Література: [22, 25].

  1. Навколосвітня подорож Васка да Гами та її значення для розвитку подорожувань.

Література: [22, 25].

  1. Система гостинності за часів Середньовіччя.

Література: [34, 35].

  1. Томас Кук як основоположник сучасного туризму.

Література: [21].

Тема 3. Мандрівництво та гостинність в Україні (ІХ – початок ХІХ століть)

  1. Київська Русь у згадках іноземних мандрівників.

Література: [18, 31].

  1. Життєвий шлях та науковий доробок Миколи Миколайовича Миклухо-Маклая.

Література: [25].

  1. Особливості розвитку готельної справи у м. Києві у XIX столітті.

Література: [18, 35].

  1. Готельна справа у Харкові наприкінці XIX століття: основні тенденції розвитку.

Література: [18].


Тема 4. Зародження організованого туризму на території України (середина ХІХ – початок ХХ століть)

  1. Діяльність Кримсько-Кавказького гірського клубу.

Література: [18, 16].

  1. Просвітницько-краєзнавча діяльність Івана Франка.

Література: [18].


^ ЗМ 1.2. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ТУРИЗМУ В

СРСР І УКРАЇНІ


Тема 5. Розвиток туризму в Україні у 20 – 40-х роках ХХ століття

  1. Становлення радянської системи організації відпочинку та дозвілля.

Література: [7, 8, ].

  1. Туристсько-краєзнавчий рух в Україні у 1920-х – на початку 1930-х років.

Література: [7, 18].

  1. Створення та діяльність перших туристсько-екскурсійних організацій в СРСР («Товариство пролетарського туризму», «Радянський турист», «Товариство пролетарського туризму та екскурсій»)

Література: [7, 8, 14, 16].


Тема 6. Основні напрямки розвитку туризму в Україні у повоєнний період. Початок «рекреаційного буму»

  1. Створення та діяльність БММТ «Супутник».

Література: [12].

  1. Іноземний туризм в СРСР наприкінці 1950-х – протягом 1960-х років.

Література: [7, 18, 14, 16].

  1. Загальносвітові тенденції у розвитку туризму у другій половині XX століття.

Література: [21].


Тема 7. Особливості розвитку туризму у 70-80-ті роки ХХ століття

  1. Соціальний туризм в Україні у 1970-1980-х роках.

Література: [7, 13].

  1. Форми організації молодіжного туризму в Україні 1970-1980-х років.

Література: [12, 13].

  1. Міжнародний молодіжний туристський обмін в СРСР та Україні.

Література: [7, 18, 26].


Тема 8. Проблеми та перспективи розвитку туристсько-рекреаційної сфери України за роки незалежності

  1. Нормативно-правова база розвитку туризму в Україні.

Література: [27, 39].

  1. Проблеми та перспективи розвитку туризму в Україні на сучасному етапі.

Література: [37, 38, 39].

5. Контрольні запитання для самодіагностики


^ ЗМ 1.1. ПЕРЕДІСТОРІЯ І ПОЧАТОК ОРГАНІЗОВАНОГО ПЕРІОДУ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ


Тема 1. Вступ до курсу «Історія туризму»

  1. Звідки походять терміни «туризм» та «туристський»?

  2. Що вивчає «Історія туризму» як навчальна дисципліна?

  3. У чому полягають основні проблеми курсу «Історія туризму»?

  4. Розкрийте відмінності між поняттями «мандрівництво» та «туризм».

  5. Розкажіть про витоки туризму.

Література: основна [7]; додаткова [20, 21].


Тема 2. Рекреація як соціокультурний феномен: ретроспективний аналіз (від давнини до першої половини ХІХ століття)

  1. Охарактеризуйте особливості розвитку «туризму» у часи Античності.

  2. Які мотиви спонукали до подорожей у Середньовічний період?

  3. Розкрийте найхарактерніші риси подорожувань у епоху Відродження.

  4. У чому полягають особливості розвитку «туризму» у XVIII – на початку XIX століть?

Література: основна [8, 9, 16, 19]; додаткова [22].


Тема 3. Мандрівництво та гостинність в Україні (ІХ – початок ХІХ століть)

  1. Які історичні джерела містять перші відомості про «Руську землю»?

  2. Що Вам відомо про перші типи помешкань для подорожніх?

  3. Назвіть найбільш відомих мандрівників-іноземців, що подорожували Україною в різні часи.

  4. Охарактеризуйте передумови виникнення мандрівництва в Україні.

  5. Розкажіть про внесок українців у світову історію подорожей.

Література: основна [18]; додаткова [31, 35].

Тема 4. Зародження організованого туризму на території України (середина ХІХ – початок ХХ століть)

  1. Які чинники сприяли розвитку готельної справи в другій половині XIX – на початку XX ст.?

  2. Яке місце посідає І.Я. Франко в історії вітчизняного туризму?

  3. Розкажіть про туристсько-краєзнавчу діяльність товариств «Плай» і «Чорногора» на західноукраїнських землях.

  4. З яких причин у другій половині XIX ст. Крим став привабливим курортним регіоном?

  5. Назвіть організаторів туристсько-екскурсійних заходів у Галичині і на Волині.

  6. Розкажіть про туристсько-екскурсійну діяльність товариств «Січ» і «Пласт» в Західній Україні.

  7. Назвіть перші туристські організації в Російській імперії.

  8. Охарактеризуйте передумови зародження туристсько-екскурсійного руху на західноукраїнських землях.

  9. Розкажіть про діяльність Кримсько-Кавказького гірського клубу.

Література: основна [7, 18]; додаткова [23].

^ ЗМ 1.2. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ТУРИЗМУ В

СРСР І УКРАЇНІ


Тема 5. Розвиток туризму в Україні у 20 – 40-х роках ХХ століття

  1. Як позначилась політика «українізації» на розвитку туристсько-екскурсійної справи?

  2. Що Вам відомо про розвиток матеріально-технічної бази туризму у міжвоєнний період?

  3. Розкрийте особливості управління туризмом у міжвоєнний період.

  4. Коли і з якою метою керівництво туристичною справою в СРСР було передано профспілкам?

  5. Охарактеризуйте розвиток туристсько-екскурсійної справи і краєзнавчого руху в Радянській Україні протягом 1923-1933 років.

Література: основна [7, 8, 16, 18]; додаткова [23].

Тема 6. Основні напрямки розвитку туризму в Україні у повоєнний період. Початок «рекреаційного буму»

  1. Які три монопольні туристські структури склалися в Україні у повоєнний час? Охарактеризуйте їхню діяльність.

  2. Розкажіть про відновлення туристсько-екскурсійної діяльності в повоєнний період.

  3. Охарактеризуйте особливості системи організації і управління туризмом у 1950-1960-х роках.

Література: основна [7, 8, 10, 15, 16, 18]; додаткова [23].


Тема 7. Особливості розвитку туризму у 70-80-ті роки ХХ століття

  1. Які чинники сприяли піднесенню туризму в 70 – 80-ті роки?

  2. Що таке «самодіяльний туризм»? Як він розвивався протягом 70-80-х років?

  3. Розкажіть про діяльність «Інтурист» у 70-80-х роках.

  4. Що таке «міжнародний молодіжний обмін»? В яких основних формах він здійснювався?

  5. Що Вам відомо про діяльність Української республіканської ради з туризму і екскурсій?

  6. Розкажіть про розвиток матеріально-технічної бази туризму у 70-80-ті роки.

Література: основна [7, 8, 10, 12, 15, 16, 18]; додаткова [23, 26, 30].


Тема 8. Проблеми та перспективи розвитку туристсько-рекреаційної сфери України за роки незалежності

  1. Розкажіть про сучасний стан розвитку туризму в Україні.

  2. Охарактеризуйте правові засади туристської галузі в Україні.

Література: основна [18]; додаткова [27, 28, 37, 38].


^ 6. Дидактичні матеріали

Основні етапи рекреаційного освоєння Криму


 



^ Напрями рекреаційного освоєння Криму

РОСІЙСЬКА

ИМПЕРІЯ

СРСР

СНД

1

Рекреація перших осіб держави і проведення міжнародних державних (офіційних і неофіційних) зустрічей в Криму

З 1860-х років Крим стає пріоритетним місцем імператорського літнього відпочинку. Створюється відповідна інфраструктура на надзвичайно високому рівні розкоші. Основною імператорською резиденцією стала Лівадія. До Криму починають приїжджати державні діячі з різних країн. Їхні візити, як правило, неофіційні.

Крим - основне місце літнього відпочинку перших осіб СРСР. Генеральні секретарі ВКП(б)/ КПРС мають свої резиденції на Південному узбережжі Криму. У Криму систематично проходять крупні міжнародні зустрічі. Як правило, це візити представників дружніх держав або зустрічі для вирішення делікатних міжнародних питань.

Крим стає місцем літнього відпочинку перших осіб України. Для цього використовується існуюча інфраструктура. Крим залишається місцем міжнародних зустрічей державних діячів. Скоріше, він набуде тільки регіонального характеру з орієнтацією на держави Чорноморського басейну.

2

Рекреація в Криму представників вищих соціальних і майнових верств держави

З 1870-х років Крим стає популярним місцем відпочинку російської знаті і багатих людей Імперії. Йде будівництво шикарних дач і резиденцій для тимчасового сезонного мешкання. Формується унікальність окремих місць рекреаційного освоєння в Криму. Держава активно сприяє освоєнню Криму саме як унікального регіону. Дешеві землі, допомога в створенні інфраструктури (будівництво дорогий, водопроводу, каналізації і т.д.) сприяють залученню до Криму нового спроможного населення.

З 1920-х років по 1991 рік Крим - важливе місце відпочинку і лікування державної еліти СРСР. У кількісному відношенні вона набагато перевершує імперський рівень. Еліта представлена привілейованими чиновниками різного рівня і профілю. Радянська соціальна еліта нічого сама не будує, але держава створює для неї нову, надзвичайно могутню мережу здравниць. Це, як правило, крупні здравниці з високим рівнем сервісу, що знаходяться на повному утриманні держави. Характерна відомча приналежність елітних здравниць.


Ситуація вельми невизначена. У 1999 році ще немає підстав говорити про стійку орієнтацію привілейованих чиновників і спроможних верств населення країн СНД на відпочинок в Криму. Причини – у відомчій спрямованості роботи здравниць з прийнятним рівнем сервісу і домінуючої орієнтації еліти на відпочинок за межами СНД. Важливо і те, що багато здравниць потребують додаткових інвестицій. Вимоги до рівня рекреаційних послуг зросли, а рівень кримського, раніше елітного сервісу залишився тим самим.



3

^ Рекреація в Криму інтелігенції і видатних людей держави, що не займаються державною діяльністю. Їх мешкання в Криму

Розвивається рекреація інтелігенції в Криму (особливо з кінця XIX - початки XX століть). Це приклад для всіх освічених верств суспільства. Інтелігенція нечисленна, але вельми помітна. З Кримом пов'язана маса чудових імен літератури і науки. Стійкий інтерес видних інтелектуалів і інтелігентів до Криму перетворював його на унікальний регіон, сприяв зростанню популярності. Крим знаходить глибоке віддзеркалення в їх творчості. Сюди переселяються для постійного проживання багато видатних людей Російської імперії.




З'являється вельми численна радянська творча інтелігенція. Вона активно користується благами, що вважаються від держави. Безкоштовний відпочинок в Криму стає одним з таких привілеїв. Створюються численні здравниці, орієнтовані на "творчих" працівників. Вони чітко відокремлені від тих, які призначені для державної еліти. Вертикальна соціальна ієрархія тут дуже жорстка. Під "творчі" здравниці освоюються нові місця, в основному, на ЮБК. Характерна масовість, але не унікальність. Крим не знаходить віддзеркалення в творчості. Тепер він - безлика частина СРСР в цілому.

Ситуація вельми невизначена. Крим був орієнтований на обслуговування СРСР. У сучасних умовах він обслуговує здебільшого Україну. Інтелігенція не в змозі будувати власні дачі, а українська держава поки не створює для неї нових здравниць з високим рівнем сервісу. Колишні здравниці використовуються малоефективно через відомчу приналежність, що зберігається донині.




























































4

Лікування туберкульозу

Початок розвитку туберкульозного лікування в Криму. Крим вважається найздоровішим місцем в Російській імперії для хворих туберкульозом. Спочатку узята орієнтація на обслуговування хворих всієї Імперії. Будуються перші санаторії. Вони нечисленні, але про них знає вся Імперія. Справі надається серйозного соціального звучання. Багато відомих людей вносять посильний внесок до їх створення і підтримки. Активну участь в розвитку туберкульозного лікування беруть інтелігенція і громадські діячі. Підкреслений персональний внесок вніс і Микола II.


Держава вкладає великі засоби в розвиток туберкульозного лікування в Криму. Справа поставлена на безпрецедентний рівень. Будуються нові здравниці з орієнтацією на обслуговування населення всього СРСР. Як основне місце лікування туберкульозу вибрана Алупка, де концентрується основна маса санаторіїв за цим профілем. Туберкульозне лікування доступне всім, незалежно від доходів хворого: все оплачує держава. Чудово поставлена профілактика; лікування надається на найвищому світовому рівні.

У спадок від минулого залишилася чудово розвинена інфраструктура, яку потрібно підтримувати. В рамках України це робити складно, але поступово починається новий виток реклами Криму як кращого місця для туберкульозного лікування; декларується теза про колишню актуальність боротьби з туберкульозом.

5

Грязелікування

Початок розвитку наскільки унікального, так і напівлегендарного грязелікування в Криму. Освоюється, в основному, західне узбережжя Криму (Сакське і Мойнакське озера). Поступово створюється необхідна інфраструктура для масового грязелікування. Проте на дійсно масовий рівень вийти не вдалося зважаючи на високу вартість сервісу і загальної слабкої освоєнності території. Проте, закладена база подальшого інтенсивного розвитку цього виду рекреаційного сервісу. Держава вкладає великі засоби в розвиток грязелікування в Криму. Воно поставлене на потік, досягається безпрецедентний пік масовості лікування.


Держава оплачує всі витрати тих, що лікуються. Розширюється інфраструктура грязелікарень. Для розвитку грязелікування інтенсивно заселяється західний Крим в цілому. Євпаторія і Саки - основні центри грязелікування, з орієнтацією на обслуговування населення всього СРСР. Вони стають центрами тяжіння великої кількості трудових ресурсів з різних регіонів країни. Грязь - панацея від безлічі хвороб, і Крим стає унікальним центром грязелікування.

Район Сакського та Мойнакського озер стикається з серйозними екологічними проблемами. Ці проблеми існували і раніше, але їх ігнорували. Дуже серйозні і економічні проблеми. Зважаючи на дорожнечу, грязелікування фактично повинно оплачуватися державою, або воно перестає бути масовим. Головний же негативний чинник розвитку грязелікування в Криму - поява геополітичних конкурентів в особі інших районів з "цілющими" грязями, що вимагають освоєння. Вони розташовані на півдні Росії і в Таджикистані. Перспективи грязелікування в Криму несприятливі: показники масовості лікування повинні падати.


6

Профілактичне оздоровлення населення. Кліматолікування


Починається розвиток профілактичного напрямку в медицині - і освоєнні Криму. Цілющим вважається навіть перебування в Криму і відпочинок в ньому без спеціальних медичних процедур. Різноманітність Криму, його клімат нібито сприяють оздоровленню і самі собою. Кліматолікування орієнтоване, в основному, на інтелігенцію, оскільки тільки вона в змозі зрозуміти і прийняти такий тонкий метод оздоровлення і лікування. Напрям носить явно елітарний характер.


Профілактичний оздоровчий напрямок отримує гігантський розвиток. Створюється мережа здравниць, орієнтованих саме на оздоровлення. Кількість клієнтів стрімко зросла: від сервісу для інтелігенції - до оздоровлення всіх трудящих. Будується багато відомчих оздоровчих закладів (пансіонати, будинки відпочинку). У них створюються безпрецедентні (за мірками СРСР) умови для відпочинку і, отже, деякого оздоровлення. Напрям існує на могутні дотації

держави.


Ситуація вельми невизначена. Оздоровчий напрям переводиться на принципи ринкової економіки і стає непомірно дорогим. Це породжує тяжкі і обґрунтовані сумніви в унікальності саме Криму для цілей оздоровлення. У випадку відомчих здравниць напрям має стабільні перспективи. Підставою такої упевненості є фінансування профілактичного відпочинку представникам своїх відомств, що продовжується.




7

Спортивний туризм

Крим - один з перших регіонів Російської імперії в розвитку спортивного туризму. Кримський гірський клуб - зразковий за постановкою роботи. Робляться тільки перші кроки в розвитку спортивного туризму. Спортивний туризм в Криму носить елітарний характер, але він дуже важливий: створюється образ унікального місця, де помірна спортивна діяльність надзвичайно благотворна для здоров'я. Важливий чинник розвитку спортивного туризму в Криму - легка доступність його природних екскурсійних об'єктів.


Спортивний туризм отримує в Криму гігантський розвиток. У регіоні діє більше 30 туристичних маршрутів, обслуговуючих десятки тисяч туристів з різних районів СРСР. Створена добре продумана і чудово працююча система сервісу. Готуються кваліфіковані кадри для масового спортивного туризму.



Спортивний туризм в кризовому положенні. Радянська система його організації трималася на дотаціях держави і певної ідеології. Продовження розвитку такого ж масового, як раніше, спортивного туризму в Криму неможливо. Інфраструктура застаріла зважаючи на стандарти рекреації, що змінилися.

8

Масовий приморський літній туризм

В межах Російської імперії практично не мав місця. Систематичні морські купання не були метою поїздок на Чорне море і до Криму. Як авангардистське заняття з'являється в кінці XIX століття. Піонерська стадія освоєнності території Криму, соціальні і економічні особливості Російської імперії категорично не сприяли розвитку масового приморського літнього відпочинку / туризму. Даний вид рекреації в Криму зіткнувся з найбільш серйозними проблемами. Змінився стандарт річної рекреації, і літній приморський відпочинок перестав бути безумовним домінантом.


Масовий туризм ідеологічно серйозно заангажований. Масовий туризм мало зачіпає місцеве населення. Він орієнтований на обслуговування радянського населення інших регіонів.

В СРСР отримав гігантський розвиток. По кількості учасників став основним напрямом рекреаційній діяльності. Згідно з офіційними даними, давав до 8 мільйонів туристів на рік (не рахуючи організованих рекреантів). Правда, є підстави вважати дані сильно завищеними.

Особливим різновидом масового приморського відпочинку став дитячий відпочинок. Створена унікальна мережа піонерських таборів (більше 180), величезна більшість яких - літні.

Не дивлячись на стратегічний характер даного виду туризму в освоєнні Криму, для його організації робиться дуже мало. Розміщення величезної більшості приїжджих мало місце в приватному секторі, за високими цінами і при низькому рівні сервісу. Характерна крайня зневага і всім іншим, що може пояснюватися лише надзвичайною короткочасністю даного виду масової рекреації в освоєнні Криму.


Даний вид рекреації в Криму зіткнувся з найбільш серйозними проблемами. Змінився стандарт щорічної рекреації, і літній приморський відпочинок перестав бути безумовним домінантом. У регіоні виникли проблеми геополітичного і економічного характеру. В масовій свідомості виникають побоювання регіонального конфлікту.

Дитячий відпочинок в таборах стрімко деградує як напрям. На виживання в нових умовах має шанси не більше десятка таборів. Для відновлення колишньої кількості прибуття рекреантів потрібні гігантські - і продумані - інвестиції, орієнтовані на 20-25 років вперед.



^ 7. Список рекомендованої літератури

Основна

  1. Абрамов В.В., Тонкошкур М.В. История туризма. – Х.: ХНАГХ, 2005. – 312 с.

  2. Воронкова Л.П. История туризма гостеприимства. – М. Фаир-Пресс, 2004. – 303 с.

  3. Воронкова Л.П. История туризма: Уч. пособие. – Воронеж: НПО «Модек», 2001. – 304 с.

  4. Грицкевич В.П. История туризма в древности. – М.-Спб.: Герда, 2005. – 326 с.

  5. Дворниченко В.В. Развитие туризма в СССР (1917 - 1983). – М.: ЦРИБ Турист, 1985. – 86 с.

  6. Долженко Г.П. История туризма в дореволюционной России и СССР. – Ростов н/Д: Изд-во Ростовского ун-та, 1988. – 191 с.

  7. Квартальнов В.А., Федорченко В.К. Орбиты «Спутника»: Из истории молодежного туризма. – К.: Молодь, 1987. – 152 с.

  8. Квартальнов В., Федорченко В. Туризма социальный: История и современность. – К.: Вища школа, 1989. – 342 с.

  9. Крючков А.А. История международного и отечественного туризма. – М.: НОУ ЛУЧ, 1999. – 102 с.

  10. Логинов Л.М., Рухлов Ю.В. История развития туристско-экскурсионного дела. – М.: ЦСТЭ-ЦРИБ «Турист», 1989. – 77 с.

  11. Соколова М. В. История туризма: Учеб. пособие. – М.: Мастерство, 2002. – 352 с.

  12. Усыкин Г.С. Очерки истории российского туризма. – М.-СПб: Герда, 2000. – 219 с.

  13. Федорченко В.К., Дьорова Т.А. Історія туризму в Україні. – К., 2002.

  14. Шаповал Г.Ф. История туризма: Учеб. пособие. Минск: Экоперспектива, 1999. – 303 с.


Додаткова

  1. Большой глоссарий терминов международного туризма. – 3.изд., доп. и перераб. – СПб.; М.: Невский Фонд; Издательский дом Герда, 2006. – 936с.

  2. Биржаков М.Б. Введение в туризм: Учебник. – Издание 8-е, перераб. и доп. – СПб.: Невский фонд, 2006. – 443 с.

  3. Дитмар А.Б. От Птолемея до Колумба. – М.: Мысль, 1989. – 253 с.

  4. З історії вітчизняного туризму: Зб. наук. ст. – К.: ФПУ, Ін-т туризму, 1997. – 280 с.

  5. Левковська Л., Чабан Р., Мунін Г. Стан і перспективи розвитку туризму та готельного бізнесу в Україні // Економіка України. – 2003. - №6. – С. 31 – 36.

  6. М
    22
    агидович И.П., Магидович В.И. Очерки по истории географических открытий: В 5 т. – 3-е изд. – М., 1982 – 1986. – 222 с.

  7. Міжнародний молодіжний туризм в Україні (70–80-ті роки ХХ ст.) – К.: Ін-т історії України НАН України, 2002. – 58 с.

  8. Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Зб. нормативно-правових актів / Під заг. ред. проф. В. К. Федорченка. – К.: Юінком-Інтер, 2002. – 350 с.

  9. Про основні напрямки розвитку туризму в Україні до 2010 року: Указ Президента України від 10. 08. 1999. № 973/99 // Уряд. кур’єр. – 1999. – 29 верес.

  10. Сокол Т.Г. Характеристика структури туристичної галузі СРСР в 70–80-х рр. ХХ ст. // Туристично-краєзнавчі дослідження. – Вип. 1: Матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. «Туризм в Україні: економіка та культура»: У 2-х ч. – К., 1998. – Ч. 2. – С. 230–250.

  11. Толочко П. П. Київська Русь. – К.: Абрис, 1996. – 350 с.

  12. Туризм, гостеприимство, сервис: Словарь-справочник. – М.: Аспект-Пресс, 2002. – 367 с.

  13. Туристична експедиція радянської молоді «Моя Батьківщина – СРСР» та діяльність українського бюро «Супутник» по її проведенню (1972-1987 рр.) // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Зб. наук. праць. – Вип. Спеціальний. – К.: Ін-т історії України, УАІН, Національний аграрний ун-т, 2002. – С. 237–249.

  14. Уокер Джон Р. Введение в гостеприимство: Учеб. пособие. – М.: Юнити-Дана, 2002. – 607 с.

  15. Федорченко В. К. Гостиничный и ресторанный бизнес: история и перспектива // Гостиничный и ресторанный бизнес. – 2001. - №1. – С. 16 – 19; №2. – С. 29 – 34; №3. – С. 16 – 21.

  16. Федорченко В.К., Мінін І.М. Туристський словник-довідник: Навч. посібник. – К.: Дніпро, 2000. – 160 с.

  17. Федорченко В.К. Туризм на пороге XXI века // Гостиничный бизнес. – 2000. - №1. – С. 6 – 11.

  18. Цибух В. Туризм в Україні: проблеми та перспективи // Економіст. – 2000. - №6. – С. 34 – 35.


Ресурси мережі Internet


  1. http://www.tourism.gov.ua/ – Сайт державної туристичної адміністрації.

  2. http://www.world-tourism.org/ – Сайт з інформацією про розвиток світового туризму.

  3. http://www.encyclopedia.ru/ – «Мир энциклопедий» – російськомовні енциклопедичні видання (енциклопедії, енциклопедичні словники, довідники).

  4. www.rubricon.com/ – Енциклопедичний словник «Всемирная история».

  5. http://history.ru/ – Сайтотека з Всесвітньої історії.

  6. www.catalog.alloy.ru – Каталог сайтів «Всемирная история».

  7. h
    23
    ttp://rmat-english.narod.ru/slovar/slovar_r.htm
    - Туристський термінологічний словник (Зорін І.В., Квартальнов В.А.).

^ НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи з дидактичним забезпеченням з курсу «Історія туризму» (для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, напряму підготовки 0504 «Туризм»).


Укладач: Анатолій Юрійович Парфіненко


Редактор: М.З.Аляб’єв


План 2007 (додатково)

Підп. до друку 04.10.20074 Формат 60Ч84 1/16 Папір офісний

Друк на ризографі Умовн. друк. арк.. 1,0 Обл. – вид. арк. 1,5

Тираж 150 прим. Замовл. №

61002, м. Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12

Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ

61002, м. Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12


Схожі:

Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи з дидактичним забезпеченням з курсу «історія туризму» iconМетодичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи з дидактичним забезпеченням з курсу «туристське країнознавство»
Одичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи з дидактичним забезпеченням з курсу «Туристське країнознавство» (для студентів...
Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи з дидактичним забезпеченням з курсу «історія туризму» iconМіністерство освіти І науки україни
Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи з дидактичним забезпеченням з курсу
Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи з дидактичним забезпеченням з курсу «історія туризму» iconГ. Ф. Скала, М. П. Пан, В. М. Тимошенко, І. А. Ачкасов Методичні вказівки до організації самостійної роботи з дидактичним забезпеченням з дисципліни «Економіка й організація інноваційної діяльності»
Методичні вказівки до організації самостійної роботи з дидактичним забезпеченням з дисципліни „ Економіка й організація інноваційної...
Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи з дидактичним забезпеченням з курсу «історія туризму» iconМетодичні вказівки до практичних занять з дидактичним забезпеченням з курсу «туристське країнознавство»
Методичні вказівки до практичних занять з дидактичним забезпеченням з курсу «Туристське країнознавство» (для студентів освітньо-кваліфікаційного...
Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи з дидактичним забезпеченням з курсу «історія туризму» iconХарківська національна академія міського господарства о. М. Кравець Методичні вказівки
Методичні вказівки з дидактичним забезпеченням до самостійної роботи, виконання контрольної роботи та практичних занять з дисципліни...
Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи з дидактичним забезпеченням з курсу «історія туризму» iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни „Організація анімаційних послуг в туризмі” з дидактичним забезпеченням (для...
Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи з дидактичним забезпеченням з курсу «історія туризму» iconХарківська національна академія міського господарства л. А. Нохріна, О. М. Кравець Методичні вказівки
Методичні вказівки з дидактичним забезпеченням до самостійної роботи з дисципліни „Вступ до гостинності” (для студ. І курсу денної...
Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи з дидактичним забезпеченням з курсу «історія туризму» iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни „Вступ до фаху” з дидактичним забезпеченням (для студентів 1 курсу всіх форм...
Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи з дидактичним забезпеченням з курсу «історія туризму» iconХарківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки до самостійної роботи з дидактичним забезпеченням з дисципліни “Організація послуг харчування” для студентів 2...
Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи з дидактичним забезпеченням з курсу «історія туризму» iconХарківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи студентів з дидактичним забезпеченням з дисципліни “Туристичні ресурси...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи