Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці icon

Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці




Скачати 115.8 Kb.
НазваРозділ 2 Інноваційні процеси в економіці
Дата14.07.2012
Розмір115.8 Kb.
ТипДокументи



Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці




УДК 330.15 : 622


О.М. Сухіна1


Структурно-динамічні зміни,

пов’язані з реабілітацією територій вуглевидобувних регіонів


В статті досліджується екологічний стан вуглевидобувних регіонів, структурно-динамічні зміни, пов’язані з реабілітацією територій та методологічні підходи вирішення екологічних проблем. Природоохоронні заходи проводяться не в повному обсязі через їх високу вартість та масштабність проведення. Для визначення пріоритетних природоохоронних заходів автор пропонує розробити окрему Методику оцінки збитків, яка б дозволяла враховувати специфічні фактори закриття шахт та розрізів.


В умовах трансформаційних перетворень в Україні актуальним є питання реабілітації територій регіонів ліквідації шахт. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1999 р. № 1606 “Про Концепцію поліпшення екологічного становища гірничовидобувних регіонів України” розпочалося розроблення програмних заходів і нормативно-правового забезпечення завдань з екологічної реабілітації територій. Для підвищення ефективності екологічної реабілітації гірничопромислових регіонів України у 2001 році в Раді з вивчення продуктивних сил України НАН України був розроблений проект закону “Про екологічну реабілітацію територій”, який схвалений Колегією Мінприроди України. Розроблена у 2003 р. Комплексна цільова програма поліпшення екологічного становища вугледобувних регіонів також до цього часу не затверджена. У 2007 році за дорученням Кабінету Міністрів України було розроблено Концепцію Програми поліпшення екологічного стану Донецько-Придніпровського регіону, в якій значна увага приділяється гірничовидобувним підприємствам, які припинили свою діяльність.

Невиконанням вимог щодо консервації або ліквідації гірничих виробок, рекультивації порушених земель та запобігання підтопленням територій шахтними водами призводить до поступової деградації земель, підвищення мінералізації водних об'єктів, порушення гідрологічного та гідрохімічного їх режиму. Тому в умовах масштабної ліквідації вуглевидобувних підприємств та високої вартості природоохоронних заходів необхідною є розробка нових концептуальних підходів до вирішення питань охорони навколишнього середовища у вугільній галузі та визначення пріоритетних напрямів першочергового розв’язання екологічних проблем у вугледобувних регіонах. Це зумовлює необхідність проведення щорічного аналізу екологічних даних і природоохоронних робіт, які проводяться підприємствами.

Проаналізувавши дані Мінвуглепрому України щодо проведення природоохоронних заходів, встановлено, що вони проводяться не в повному обсязі в основному через їх високу вартість та масштабність проведення. Основними структурно-динамічними зрушеннями, пов’язаними з реабілітацією територій вуглевидобувних регіонів є:

- ситуація із впливом вугільних підприємств на навколишнє природне середовище дещо стабілізується, хоча коливання еколого-технічних показників, що мають місце, відбуваються як у бік їх подальшого зниження, так і деякого збільшення;

- відбувається зменшення обсягів відкачування шахтної води, а також обсягів її скиду у гідрографічну сітку, зростають обсяги використання шахтної води на власні потреби підприємств та обсяги скиду нормативно очищеної шахтної води, продовжує зменшуватись кількість забруднюючих речовин, що скидаються з шахтними водами;

- більш інтенсивно проводяться роботи з гасіння породних відвалів, їх переформування і рекультивації.

Але у зв’язку з нестачею фінансування ефективність проведених обсягів робіт є вкрай недостатньою. Так, за даними Мінвуглепрому України станом на початок 2007 року чисельність гірничих та торфодобувних підприємств, на яких розпочаті ліквідаційні роботи, становила 128 (з них вугільних шахт – 113: у Донецькій області – 56 шахт, Луганській – 45, у Центрально-Західному регіоні – 15). На 84 підприємствах закінчені роботи з фізичної ліквідації, і лише на 17 – повністю закінчені всі ліквідаційні роботи. Фінансування робіт з ліквідації шахт відбувається в основному за рахунок бюджетних коштів. З початку відповідних робіт на зазначені цілі виділено 4716,1 млн грн, з них бюджетних коштів – 469,6 млн грн (99,57%), коштів з інших надходжень – лише 20,5 млн грн. (0,43%).

Проектні показники фінансування природоохоронних заходів становлять 1099,0 млн грн, що складає 14,6% (по Донецькій області – 8,7%; Луганській – 19,4%, Кіровоградській – 46,7%, Львівській – 36,0%, Волинській – 21,1%) від загальної вартості ліквідації видобувних підприємств. З початку ліквідації видобувних підприємств обсяг виконаних природоохоронних робіт станом на початок 2007 року становив 333,7 млн грн; фактично перераховано коштів 317,3 млн грн (табл. 1).

Виконані обсяги природоохоронних робіт з початку ліквідації шахт та розрізів на суму 333,7 млн грн, що складає 7,4% від загальних витрат (по Донецькій області відповідно – 1,9%; Луганській – 10,9%, Кіровоградській – 47,1%, Львівській – 19,7%, Волинській – 14,3%).

Фактично перераховані кошти на проведення природоохоронних заходів з початку ліквідації становлять 317,3 млн грн, що відповідає 6,8% від загальних витрат. У розрізі областей відповідно: по Донецькій області – 1,8%; Луганській – 9,5%, Кіровоградській – 47,5%, Львівській – 19,7%, Волинській – 14,1%.

Остаточний обсяг проведення природоохоронних робіт становить 765,3 млн грн, що складає 25,3% від загальних витрат (по Донецькій області відповідно – 19,8%; Луганській – 30,3%, Кіровоградській – 46,1%, Львівській – 52,6%, Волинській – 27,0%). Згідно проекту Державної комплексної програми поліпшення екологічного становища вугільних регіонів України загальні витрати на її реалізацію протягом 2004–2013 рр. в цінах на 01.12. 2003 року прогнозувалися в обсязі 1047,03 млн грн. Тобто проведення природоохоронно-реабілітаційних заходів ще протягом кількох десятиліть потребуватиме значних капіталовкладень.

Проектна вартість робіт на видобувних підприємствах, де повністю завершені ліквідаційні роботи (їх 17, у т.ч. 14 шахт, 1 буровугільний комплекс, 1 брикетна фабрика та 1 торфодобувне підприємство), становила більше 500,0 млн грн. Фактично витрачено з початку ліквідації близько 350,0 млн грн (70% від запланованого); з них на фізичну ліквідацію – 16,8 млн грн (4,8%), на екологію – 41,0 млн грн (11,7%) та ін.


Фінансування робіт з фізичної ліквідації гірничих та торфодобувних підприємств Мінвуглепрому України поступово збільшувалося: так, якщо у 1996 році на фізичну ліквідацію 19 видобувних підприємств загальні обсяги фінансування складали 82 млн грн (в середньому 4,3 млн грн на 1 підприємство), то у 2000 році на 83 підприємства – 1404 млн грн (16,9 млн грн на 1 підприємство), у 2006 р. – 4477 млн грн (35,3 млн грн на 1 підприємство).

Незадовільний стан щодо завершення ліквідаційних робіт та послуг, що склався на початок 2007 року, характеризується незавершенням ліквідаційних робіт на 44 гірничих та торфодобувних підприємствах з простроченням термінів ліквідації, передбачених проектами до 10 років, в значній мірі є наслідком значного дефіциту бюджетних коштів, що виділялися на ці цілі у 1999-2002 роках. При значному недофінансуванні постійно накопичуються остаточні обсяги робіт та послуг і значно перевищуються проектні терміни закінчення повної ліквідації підприємств, що знаходяться на ліквідації.

За обставин недостатнього контролю та несвоєчасного коригування проектів ліквідації на окремих гірничих та торфодобувних підприємствах допущені понадпроектні перевитрати як за окремими напрямками, так і в цілому за проектами.

Щодо проведення природоохоронних заходів у 2006 році на водовідливних комплексах вуглевидобувних підприємств застосовувались більш прогресивні методи знезараження шахтних вод, яким надається перевага в країнах Європи, а саме: хлорування шахтних вод гіпохлоридом натрію, що є безпечнішим та менш затратним методом; знезараження за допомогою діоксиду хлору, який виробляється на установці “Bellozon” виробництва Германії.

Під керівництвом Мінвуглепрому України розроблено проект “Будівництво пілотної установки демінералізації шахтних вод” з метою вирішення питань водопостачання міста Антрацита. Використання цієї установки надасть можливість повного комбінованого очищення води від механічних, хімічних і біологічних домішок, поліпшить її смакові властивості. Кошторисна вартість будівництва складає 93,6 млн грн. Вартість демінералізованої шахтної води втричі дешевше тієї, що постачається до системи міськводоканалу, і складає 1 грн 22 к. за 1 м3. Реалізація проекту дозволить додатково щодоби забезпечити подачу в систему міськводоканалу 20 тис. м3 питної води і фактично вирішити проблему водопостачання міст Антрацита та Красного Луча. Це, у свою чергу, суттєво сприятиме стабілізації соціальної ситуації в регіоні, дозволить додатково створити 104 робочих місця.

Вугільні і спеціалізовані підприємства галузі проводять роботи з гасіння відвалів (станом на 01.01.07 у вугільній галузі налічується 893 породних відвали (137 діючих і 756 – недіючих), але інтенсивність їх проведення незначна. Протягом 2006 року роботи з гасіння велись тільки на 24 породних відвалах, на що витрачено 7325,0 тис. грн. За 2006 рік підприємствами використано: на рекультивацію породних відвалів – 4265,0 тис. грн, на рекультивацію земель – 2995,0 тис. грн, на переформування породних відвалів – 32727,0 тис. грн, на утилізацію відходів – 1882,0 тис. грн.

За 2006 рік вуглевидобувними підприємствами виплачено 75887,0 тис. грн природоохоронних зборів у межах встановлених лімітів та 25357,0 тис. грн – понад встановлені ліміти, з яких 60% – за скиди стічних вод, понад 831,0 тис. грн штрафів за порушення природоохоронного законодавства. Збори понад встановлені ліміти складають на більшості підприємств 50% від зборів у межах встановлених лімітів (табл. 2). Підприємства ДП “Львіввугілля” та “Волиньвугілля” не мають виплат понад встановлені ліміти.


Сучасний рівень зборів за забруднення навколишнього природного середовища у вуглевидобувній сфері залишається на дуже низькому рівні. Частка екологічних платежів (у межах встановлених лімітів та понад встановлені ліміти) у економічних показниках виробничої діяльності об’єднань вуглевидобувних підприємств, державних чи приватних, рентабельних чи ні досить низька і, як правило, складає до 1% і в окремих випадках – 1-2%, хоча й відрізняється по об’єднаннях (рис. 1). Динаміка платежів не відповідає динаміці нормативів плати. Дана ситуація опосередковано засвідчує недосконалість механізму вилучення екологічних зборів, які не спрацьовують в повній мірі як стимулятори й регулятори вирішення екологічних проблем у вуглевидобувній сфері.




^ Рис. 1. Динаміка частки екологічних платежів (у межах встановлених

та понад встановлені ліміт разом) у собівартості 1 тонни рядового вугілля


У 2006 році загальні екологічні витрати вуглевидобувних підприємств склали 650967 тис. грн. Природоохоронні заходи вуглевидобувними підприємствами виконані на 70-80%. До них належать: роботи з гасіння, переформування і профілактики породних відвалів, рекультивації та озеленення їх поверхні, очистка та знезаражування шахтних вод, доведення їх якісних показників до вимог чинного законодавства перед скиданням у поверхневі водні об’єкти.

Узагальнення наявних даних, передусім досвіду компаній з реструктуризації вуглевидобувних підприємств, свідчить, що середні витрати на вирішення екологічних проблем при ліквідації однієї представницької шахти становлять від 3-5 до

15-30 млн грн, у середньому близько 10-15 млн гр., що складає до 12-20% загальних витрат на ліквідацію (при коливанні від 2 до 34%). До розрахунку прийнято наступні показники вартості щодо окремих заходів (тис. грн) взято такі:

▪ рекультивація проммайданчика, 1 га – 30-35;

▪ ліквідація ставка-відстійника – 160;

▪ гасіння і переформування породного відвалу – 640;

▪ рекультивація породного відвалу – 670;

▪ озеленення 1 га землі (проммайданчика, відвалу) – 240;

▪ захист території від підтоплення, га – 120- 150 (1,0-2,5 грн/м3 дренажних вод на рік).

В інноваційному фонді Мінвуглепрому України на даний час не передбачається фінансування інноваційних природоохородних проектів, хоча піднімалося питання про демінералізацію шахтних вод. Враховуючи дефіцит водних ресурсів у Донецькому регіоні, а також зростання цін на воду, використання шахтних вод для потреб депресивних шахтарських регіонів є реальною перспективою.

У 2007 році фахівці з реструктуризації вуглевидобувних підприємств надали пропозицію “Мінвуглепрому разом з відповідними міністерствами та відомствами розглянути та прийняти рішення про недоцільність подальшого виконання робіт з перепрофілювання, гасіння, рекультивації та озеленення породних відвалів. Це пояснюється тим, що значна частина териконів знаходиться за межами населених пунктів і витрачати обмежені кошти на проведення цих заходів на даний час недоцільно. Необхідно створити перелік тих породних відвалів, гасіння та рекультивація яких дасть найбільший ефект.

Отже, частка витрат на вирішення екологічних проблем при ліквідації видобувних підприємств досить значна. Природоохоронно-реабілітаційні заходи здійснюються в умовах гострої нестачі коштів, що висуває жорсткі вимоги до створення відповідного економічного механізму та їх економічного обґрунтування в цілому. При обмежених фінансових можливостях важливого значення набуває наукове забезпечення визначення найбільш пріоритетних за еколого-економічними критеріями природоохоронних заходів, які базуються на зіставленні збитків, завданих довкіллю й вартості таких заходів. За діючим порядком в ОВНСах не передбачається встановлення пріоритетності здійснення природоохоронних заходів. Спроби обґрунтувати таку пріоритетність наражаються на недосконалість наявних методик оцінки екологічних збитків. Розбіжності за різними підходами сягають порядку і більше, що робить обґрунтування недостатньо коректним.

Рада з вивчення продуктивних сил України як базовий інститут НАН України з еколого-економічної проблематики вважає за доцільне постановлення питання про розроблення окремої Методики оцінки збитків, пристосованої до потреб закриття видобувних підприємств. Методики оцінки збитків, які були розроблені у 80-ті роки в колишньому СРСР, сконцентрували значні наукові напрацювання. Закладені в них методичні підходи доцільно використати при опрацюванні нових методик. Тоді ж були розроблені методичні рекомендації з економічної оцінки збитків, завданих підприємствами вугільної промисловості геологічному середовище. На сьогоднішній день в Росії розроблено проект “Методики оценки экономического ущерба, причиненного гражданам и юридическим лицам в результате аварийного загрязнения окружающей среды”, який також розроблено на основі методик оцінки збитків, розроблених у 80-ті роки минулого століття.

Наприкінці 2006 року Рада з вивченню продуктивних сил подала пропозиції щодо розроблення Методики оцінки збитків, пристосованої до потреб закриття видобувних підприємств, у Міністерство вугільної промисловості України, але, на жаль, зазначені пропозиції не знайшли виявлення.

Удосконалення теоретико-методологічних підходів до визначення оптимальних методів розрахунку екологічних збитків та розроблення відповідних методичних рекомендацій, в т.ч. й розроблення окремої Методики оцінки збитків, яка б дозволяла враховувати специфічні фактори закриття шахт та розрізів, дасть змогу визначати найбільш ефективні та малозатратні природоохоронно-реабілітаційні заходи, підвищити ефективність стимулювання підприємств до здійснення природоохоронних заходів та прискорити вирішення екологічних проблем у гірничопромислових регіонах.

Поліпшення екологічного стану вуглевидобувних регіонів передбачає концентрацію і спрямування фінансових, матеріально-технічних, інтелектуальних та інших ресурсів на пріоритетні завдання і заходи із запобігання та зменшення негативного впливу викидів та скидів забруднюючих речовин, відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людей, попередження та ліквідації наслідків підтоплення територій та зсувів ґрунту.

Вирішення екологічних проблем у вуглевидобувних регіонах повинно відбуватися з урахуванням вимог про охорону навколишнього природного середовища. Дієва інфраструктура в охороні довкілля, утилізації і видалення відходів, як свідчить світовий досвід, є запорукою економічного зростання та благополуччя населення. Цим буде визначатись конкурентоспроможність та життєздатність в ринкових умовах та в європейському економічному просторі.


  1. Звіт про стан виконання заходів з охорони довкілля, екологічної безпеки та дегазації за 2006 рік ДП “Обласна дирекція “Луганськвуглереструктуризація”. – Стаханов: Державне підприємство “Обласна дирекція “Луганськвуглереструктуризація” Міністерства вугільної промисловості України. – 20 с.

  2. Звіт про стан виконання заходів з охорони довкілля і екологічної безпеки за 2006 рік. – Макіївка: Державне підприємство “Донвуглереструктуризація” Міністерства вугільної промисловості України. – 29 с.

  3. Основні показники роботи реструктуризації гірничих підприємств вугільної промисловості (за березень 2007 р.). – Міністерство вугільної промисловості України. – 66 с.

  4. Сухіна О.М. Щодо розробки методики оцінки збитків, пристосованої до потреб ліквідації гірничовидобувних підприємств//Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Екологічна безпека техногенно перевантажених регіонів та раціональне використання надр”. – К.: НПЦ “Екологія. Наука. Техніка”, 2007. – С. 58-59.


Отримано 12.09.2007 г.


Е.Н. Сухина

Структурно-динамические изменения,

связанные с реабилитацией территорий угледобывающих регионов

В статье исследуется экологическое состояние угледобывающих регионов, структурно-динамические изменения, связанные с реабилитацией территорий и методологические подходы решения экологических проблем. Природоохранные мероприятия проводятся не в полном объеме из-за их высокой стоимости и масштабности проведения. Для определения приоритетных природоохранных мероприятий автор предлагает разработать отдельную Методику оценки убытков, которая бы позволяла учитывать специфические факторы закрытия шахт и разрезов.

1Сухіна Олена Миколаївна, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України.


© О.М. Сухіна, 2007



Механізм регулювання економіки, 2007, № 3

Схожі:

Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці iconРозділ 2 Інноваційні процеси в економіці Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці
Розкрито специфічні риси аналізу попиту на ринку нових товарів. Запропоновано рекомендації щодо підвищення ступеня обґрунтованості...
Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці iconРозділ 2 Інноваційні процеси в економіці
Характеристика впливу інформаційно-телекомунікаційних технологій на розвиток страхового ринку
Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці iconРозділ 2 Інноваційні процеси в економіці
Нтп та постіндустріалізація як основні засоби екологізації економіки та розбудови сталого розвитку-зростання
Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці iconРозділ 2 Інноваційні процеси в економіці
Нтп та постіндустріалізація як основні засоби екологізації економіки та розбудови сталого розвитку-зростання
Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці iconРозділ 2 Інноваційні процеси в економіці
У статті також представлені існуючі моделі кооперації між державним та приватним сектором в сфері міжнародної торгівлі в країнах...
Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці iconРозділ 2 Інноваційні процеси в економіці
Виконана систематизація показників оцінки інтелектуального капіталу за елементами його складових, відповідно: людського, організаційного...
Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці iconРозділ 2 Інноваційні процеси в економіці
Авторы данной статьи предлагают к рассмотрению различные варианты и способы модификации организационной структуры предприятия как...
Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці iconРозділ 2 Інноваційні процеси в економіці
У статті аналізується необхідність управління вибором стратегії просування нової продукції, а також розглядається приклад вибору...
Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці iconРозділ 2 Інноваційні процеси в економіці
В статье рассматриваются программно-целевые методы управления нтп, составляющие основу экономического механизма программирования...
Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці iconРозділ 2 Інноваційні процеси в економіці
Предложена классификация рисков инноваций, вызванных влиянием факторов макросреды (макрорисков), уточнен состав этих факторов, рассмотрены...
Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці iconРозділ 2 Інноваційні процеси в економіці
У статті розкрита роль фінансового стимулювання інноваційної діяльності. Рекомендовані напрями залучення підприємствами додаткових...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи