Матеріали, синтезовані металотермією І свс-процесами ю. Ю. Жигуц, канд техн наук, доц icon

Матеріали, синтезовані металотермією І свс-процесами ю. Ю. Жигуц, канд техн наук, доц




Скачати 185.73 Kb.
НазваМатеріали, синтезовані металотермією І свс-процесами ю. Ю. Жигуц, канд техн наук, доц
Дата14.07.2012
Розмір185.73 Kb.
ТипДокументи

УДК 621.74.04:669.112.22


МАТЕРІАЛИ, СИНТЕЗОВАНІ МЕТАЛОТЕРМІЄЮ І СВС-ПРОЦЕСАМИ


Ю.Ю. Жигуц, канд.техн.наук, доц.

Ужгородський національний університет


У роботі розглянуто напрями застосування самопоширювального високотемпературного синтезу (СВС) і комбінованих (СВС+металотермія) процесів для синтезу литих сплавів – легованих конструкційних і нержавіючих сталей, легованих зносостійких чавунів, бронз, твердих сплавів і карбідосталей. Застосування СВС у комплексі із лазерним поверхневим зміцненням дозволяє вирішити проблему наплавлення високотвердих зміцнених шарів на поверхню сплаву. Досліджено мікроструктуру та властивості синтезованих сплавів.

ВСТУП

Важливою проблемою у матеріалознавстві є не тільки створення нових матеріалів, але й покращання властивостей традиційних та удосконалення технологій їх виготовлення. Детальне вивчення питання дає можливість вважати, що ця проблема може частково успішно вирішуватися за рахунок використання відповідних сплавів, отриманих способом спалювання екзотермічних порошкових сумішей [1], особливо, якщо врахувати, що цей метод може успішно застосовуватися і для економії металу на заводах великосерійного і масового виробництва.


^ МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ

Метою роботи було встановлення можливості отримувати матеріали металотермічними і комбінованими способами, а також виявлення впливу способу отримання сплаву на структуру, хімічний склад і механічні властивості синтезованих сплавів. Робота спрямована на дослідження синтезованих матеріалів, а саме термітних чавунів, легованих конструкційних і нержавіючих сталей, термітних мідних сплавів – бронз, швидкорізальних сталей, твердих сплавів і карбідосталей.


^ МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

При виконанні роботи були використані матеріали: сажа (технічний вуглець ТУ 14-7-24-80), порошок алюмінієвий ПА-3–ПА-4 ГОСТ6058-73, залізна окалина (прокатного виробництва) із середнім хімічним складом (% за масою): 0,05 С; 0,10-0,35 Si; 0,10-0,35 Mn; 0,01-0,03 S; 0,01-0,03 Р; 40-50 Fe2O3; 50-60 FeO; решта – ін. Порошкова шихта просушувалася, перемішувалася, ущільнювалася і після цього розміщувалася у металотермічному тиглі, де і підпалювалася спеціальним запалом. Після завершення горіння в нижній частині реактора формується зливок, у верхній же частині за рахунок значної різниці у питомій масі продуктів реакції, збирається шлак. Для визначення маси зливка і виходу сплаву з шихти проводилися мікроплавлення масою 150–350 г у металевому футерованому тиглі. Ініціювання процесу горіння проводилося спеціальним титановим запалом, виготовленим з порошку титанового хімічного ПХ-2 ТУ 48–10-78-83.

Після встановлення складу шихти за стехіометричними коефіцієнтами хімічної реакції та корекції її коефіцієнтами засвоєння компонентів проводився розрахунок адіабатичної температури горіння металотермічної реакції.

Розроблена методика дозволяє встановити склад металотермічних шихт і розрахувати адіабатичну температуру її горіння. Головна умова процесу синтезу – необхідність отримувати фактичну температуру горіння вище температури плавлення шлаку (для – 2400 K).

При організації процесу синтезу сталей і чавунів використовуються класичні термітні реакції, що ґрунтуються на окислені алюмінію і відновленні заліза: із введенням домішків вуглецю, легуючих елементів (феродомішків) і флюсів.


^ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

У результаті досліджень було розроблено склад шихти і здійснено отримання різних марок вуглецевих сталей у результаті алюмінотермічного відновлення залізної окалини із введенням у терміт додатково вуглецю і феросплавів. На основі спеціальних сплавів екзотермічних шихт отримано термітні сталі 20ГЛ–35ГЛ, 30ГСЛ, 32ХО6Л–40ХЛ, 20Х5МЛ (із перлітоферитною структурою) [2,3] і 20Х5ТЛ, 40Х9С2Л (із мартенситною структурою).

Практичні дані дозволили встановити, що введення більше 20% домішок у терміт приводить до припинення розділення термітного сплаву і шлаку в умовах лабораторних термітних мікроплавлень при масі шихти до 250 г.

Дані аналізу механічних властивостей дозволяють зробити висновок, що термітна сталь не поступається ливарній, а за ударною в’язкістю на 20% краща, що пов’язано із додатковим дорозкисленням і мікролегуванням алюмінієм.

Високий процентний вміст домішок і феросплавів надмірно "охолоджує" екзотермічну реакцію, і тоді розрахований склад шихти високолегованої термітної сталі не дозволяє отримати оптимальну температуру горіння екзотермічної суміші. У цьому випадку необхідно використовувати інший, відмінний від вищеописаного напрям синтезу легованих сталей. Він полягає у отриманні заданого хімічного складу сплаву не введенням певної кількості феросплавів, а складанням спеціальної екзотермічної шихти, до складу якої входять оксиди легуючих елементів (наприклад, , , , , та ін.) і залізна окалина, відновлювані алюмінієм у ході алюмінотермічного процесу. Таким чином синтезовано сталь 12Х18Н10Т на основі оксидів Fe, Ni, Cr [3].

Титан вводився у склад екзотермічної шихти не у вигляді , а у вигляді феротитану (30%), що пов’язано із поганою відновністю титану з його оксидів алюмінієм. Склад шихти: – 17,2%; – 50%;
– 6,6%; – 26,2%.

Вуглець і титан при введенні їх у металотермічну шихту переводять реакцію синтезу з класу металотермічних у клас комбінованих, тобто таких, що складаються з фази проведення металотермічної реакції і фази – СВС.

При проведенні термітних плавок за запропонованим способом необхідно врахувати "активність" елементів, які складають металотермічну шихту. Говорячи про нерівномірність розподілу елементів у зливках, отриманих алюмінотермічним відновленням оксидів, не можна не вказати на послідовність взаємодії цих оксидів із алюмінієм. У початковий період проходить відновлення таких легковідновних елементів, як Fe, Ni та ін., а важковідновні оксиди переходять у шлаковий розплав. Потім, термітний метал, що вміщує надлишковий алюміній, проходячи через шар шлаку, відновлює і важковідновні оксиди.

Так, при синтезі сталі 12Х18Н10Т, спочатку проходить відновлення оксидів нікелю і заліза, а потім хрому. Цим обумовлений недостатньо високий вміст Сr у отриманій термітній легованій сталі. Для покращання повноти відновлення всіх оксидів необхідно проводити екзотермічні плавки з більшими масами шихти.

Продовжуючи дану роботу, були проведені у дослідно-промислових умовах експерименти із використання вищеописаних складів шихт для термітних ливарних додатків виливків із легованих сталей.

При проведенні подальших експериментальних мікроплавлень синтезовано чотири типи високолегованих чавунів – ніхардів, аналогів промислових чавунів типу І, ІІ, ІІІ і спеціального. Хімічний склад отриманих термітних сплавів показаний у табл. 1, підтверджує правильність результатів розрахунку шихти [4,5]. При цьому реакція синтезу проводилася як у кокільному типі реактора, так і з графітовим облицюванням для встановлення впливу режиму тепловідводу на механічні властивості ніхардів (табл. 2).

Використання графітового тигля приводить до незначного підвищення міцності ніхарду. У цілому ж, умови мікроплавлень встановлюють настільки інтенсивний режим охолодження сплаву, що в принципі вплив облицювання реактора перестає домінувати.

Всі виливки з ніхардів не мали зовнішніх ознак усадкової раковини, розрізування виливок і макроаналіз підтвердили ці результати. Ліквації хімічного складу за об’ємом виливків не виявлено.


Таблиця 1 - Хімічний склад термітних ніхардів (% за масою)


Синтезова-ний ніхард

Вміст легуючих елементів

С

Si

Mn

Ni

Cr

Mo

S

P

Тип І

3,2–3,5

0,4–0,7

0,3–0,5

4–4,5

2–2,5



0,05

0,05

Тип ІІ

2,7–3,2

0,4–0,7

0,3–0,5

4–4,7

2–2,5



0,05

0,05

Тип ІІІ

1–1,5

0,4–0,7

0,3–0,5

4–4,5

1,4–1,6



0,05

0,05

Сплав 3-2-1

3,2–3,5

0,4–0,7

1,2–2,0

3–3,5

1,5–2,0

0,8–1,0

0,15

0,40


Таблиця 2 - Механічні властивості термітних ніхардів


Тип чавунів

Спосіб литва

в
НВ

u
МПа

І

У кокіль

270–320

570–640

470–890

У графітовий тигель

280–320

600–670

490–710

ІІ

В кокіль

380–450

590–630

560–770

ІІІ

У графітовий тигель



370–410



Сплав 3-2-1

У графітовий тигель



490–560




Синтезовані термітні зносостійкі чавуни – ніхарди, відносять до хромонікелевих мартенситних чавунів. Мікроструктурний аналіз показав, що в термітних чавунах вміст цементиту становить не менше 50%, що дає мікротвердість від 1000 до 1050 НV. Методами рентгеноструктурного аналізу в структурі цих чавунів виявлено, крім карбідів і , карбіди й ін., які забезпечують мікротвердість ~ 15 ГПа.

У легованих термітних чавунах при збільшенні вмісту марганцю [4], незважаючи на високі температури синтезу, спостерігається погіршення рідкотекучості (при збереженні лінійної усадки в межах 1,6–2,2 %) і схильності навіть при обробці шліфуванням до утворення мікротріщин. Це приводить до необхідності застосування для виливків термообробки.

Наступним кроком у цьому напрямку був синтез високоміцних чавунів на основі класичної термітної реакції. Додатковими інгредієнтами металотермічної шихти були вуглець, оксиди нікелю, хрому, молібдену, надлишковий порошкоподібний алюміній (крім залізної окалини та основного алюмінію) і магній у вигляді лігатури ЖКМК-1 [6].

Схема процесу наштовхнула на нову технологію, у якій за рахунок спеціальної двокамерної конструкції металотермічного реактора з пластинкою з алюмінієвого або титанового сплаву, вдалося провести зварювання високоміцних чавунів [7].

Доказом універсальності "комбінованих" технологій стало вирішення виробничої проблеми – синтезу високоперегрітих мідних сплавів бронз БрАЖ 10-4 та БрОЦС 5-5-5 у технології термітних ливарних додатків високого температурного градієнта [8,9].

Небезпеці надлишкового перегріву сплаву зони під додатком виливка та зміні його фізико-механічних властивостей за рахунок цього вдалося запобігти завдяки пізнішому спрацюванню металотермічного заряду (приблизно через 1–1,5 хвилини після закінчення заливки сплаву у форму), що визначило розігрів верхньої частини додатка виливка. Склад цієї металотермічної шихти для бронзи БрОЦС 5-5-5 ГОСТ 813-79 проводився за схемою та і визначався з термохімічного розрахунку: Sn – 4,19% (гранульований), а також А1 – 16,52%; CuO – 70,54% (порошковий). Адіабатична температура горіння екзотермічної суміші становила 3300 К.

Ця екзотермічна суміш належить до композицій, горіння яких генерує рідкий розплав, а той, у свою чергу, перемішуючись із сплавом у порожнині додатка, передає йому велику кількість теплоти. При цьому утворений рідкий термітний сплав повинен бути аналогічним за хімічним складом до сплаву, залитого у форму.

У дослідно-промислових умовах була апробована технологія екзотермічних додатків з високим температурним градієнтом для бронзових виливків. Два типи екзотермічних сумішей для ливарних додатків випробувані на виливкові „корпус крана” Р6.010401-Б масою 2,55 кг з БрОЦС 5-5-5 ГОСТ 613-79 та „корпус” масою 3,75 кг з бронзи Бр АЖ 10-4. Екзотермічна суміш вставлялась у порожнину додатка у вигляді металотермічного стрижня. Маса додатка виливка 0,4 кг і 0,7 кг відповідно, що дало зменшення маси додатка на 60%.

У розвиток цього напрямку вдалося успішно провести поєднання металотермічних та СВС-процесів для отримання вольфрамокобальтових твердих сплавів за схемою реакцій: і , де А, В, С – елементи синтезу; О – окислювач (кисень та ін.); АС – продукти реакції (карбіди, силіциди та ін.); ВО – шлак.

Розроблена на базі названої схеми технологія дозволила виготовити "нетрадиційним" способом, крім литих твердих сплавів типу ВК3, ВК4, ВК6, ВК8, ВК15 [10–12] (мікроструктуру одного з них показано на
рис. 1а, швидкорізальні сталі (Р9, Р6М5, Р12) та ін. сплави.





а б в


^ Рисунок 1 - Мікроструктура: а) твердого сплаву ВК4л; б) карбідосталі В(Р18)15л з зв’язкою у вигляді швидкорізальної сталі Р18 – 15% і карбідів вольфраму W2C (дрібні глобулярної форми світлі включення) та WC (великі гранчасті) – 85%; в) зміцненого шару з напівоплавленими частинками TiC після комбінованого її зміцнення ЛПЗ і СВС. Травлення виконувалось ніталем, х250


Синтезовано і так звані литі "карбідосталі" – матеріал, аналог твердого вольфрамокобальтового сплаву, у структурі якого м’який і пластичний кобальт замінено на швидкорізальну сталь, мікроструктура одного з типів карбідосталі показана на рис. 1 б.

Дослідження мікроструктури та механічних властивостей отриманих сплавів дозволяють навести такі результати, наприклад, для сталі Р18: бал зерна 10, твердість НRC65, ?В=2600 МПа, теплостійкість 640 оС. Для синтезованих твердих сплавів дані з механічних і технологічних властивостей зведено у табл. 3.

Як відомо, особливістю технологій, що ґрунтуються на проведенні металотермічних реакції, є простота переходу від лабораторних експериментів до промислового виробництва, при цьому у великих обсягах металотермічної шихти значно полегшується проходження процесу горіння, а також покращуються його показники [13,14].


Таблиця 3 - Механічні і технологічні властивості синтезованих вольфрамокобальтових сплавів

Сплав

Твердість, НRA


u, МПа

Теплостійкість, С

ВК3

88?90


1100-1200

1100

ВК4

88 -90

1450-1550

1100

ВК6

87-89

1500-1600

1000

ВК8

87-89

1650-1700

1000

ВК10

88

1650-1700

1000

ВК15

88-89

1750-1850

900

ВК20

87

1750-1850

900


Ще одним напрямом використання СВС-синтезу є твердосплавне наплавлення матеріалів на сталеві або чавунні поверхні. Особливо перспективними з цієї точки зору є технології, що поєднують у собі лазерне поверхневе зміцнення із наплавленням за допомогою СВС [15]. Приклад такого використання комплексних технологій наведений нижче. У даній роботі замість світлопоглинальної фарби було використано суміш порошків Ti (68%), вуглецю у вигляді сажі (18%) і Fe (14% за масою). Суміш змочувалася розчином 2% латексу у бензині, наносилася на поверхню сталі марок Сталь 10 і Сталь 20 з подальшим підсушуванням на повітрі, утворюючи шар товщиною 80, 200 або 500 мкм.

Термохімічні розрахунки показали, що у такій суміші практично весь Ti взаємодіє за рахунок безкисневого горіння з вуглецем, утворюючи карбід TiC. Надлишок вуглецю і дуже невелика кількість титану легують залізо, утворюючи рідку сталь евтектоїдного складу, яка в умовах швидкого охолодження перетворюється у тростит в шарах товщиною
80 мкм.

Ці шари підпалювались променем CO2-лазера безперервної дії з поздовжньою накачкою типу "Кардамон" потужністю 850 Вт із щільністю потужності 15–20 Вт·м-2 (діаметр "плями" 0,3–1,0 мм). Швидкість сканування змінювалася у межах 10–20 мм·с-1. Після проведення експерименту вимірювалась макро- і мікротвердість у легованому шарі, зоні термічного впливу і основному металі. Зміцнений шар складається (див. мікроструктуру рис. 1в) з ~50 % частинок TiC і ~50% (по об'єму) металічної зв'язки – інструментальної вуглецевої сталі типу У8. Двома вертикальними стрілками показано (рис. 1в), що дві частинки TiC під час свого синтезу "пропалили" сталь і глибоко вкоренилися у зв'язку. В зоні інтенсивного теплового впливу мікроструктура сталі набула дуже дрібної стовпчастої будови з невеликим нахилом тонких дендритів (які майже не мають гілок) у бік, протилежний напряму сканування променем лазера.

Таким чином, у даній роботі вдалося організувати СВС-процес у порівняно тонкому шарі за рахунок використання технології лазерного поверхневого зміцнення.

Важливо відмітити, що при названому безкисневому горінні ніяких неметалічних фаз і їх включень не утворюється. Зварювання зміцненого шару з основним металом автоматично отримується "металургійно", виключаючи необхідність паяння або інших способів з'єднання одного сплаву (наприклад, інструментального) з іншими (наприклад, з основою різця).

Незважаючи на підвищену ціну компонентів шихти, вищеописані технології мають неабиякі переваги: відсутність потреби у складному дорогому обладнанні (плавильних печах, потужних джерелах електроенергії), повна автономність технологічного процесу (цю технологію можна використовувати на рухомих ремонтних платформах, у пересувних майстернях і навіть польових умовах), висока продуктивність та швидкодія (час синтезу сплаву становить декілька хвилин). Все це дає можливість їх широкого застосування в умовах неспеціалізованих виробництв.

Короткий огляд технологій синтезу матеріалів і їх застосування дає можливість судити про найближчі майбутні перспективи застосування СВС і комбінованих процесів.


ВИСНОВКИ

У даній роботі розглянуто проблеми, які стосуються синтезу литих сплавів синтезованих металотермією і СВС. На основі розробленої методики розрахунку встановлено склади шихт і синтезовано різні типи сплавів. Виявлено особливості проведення металотермічних плавлень, досліджено механічні властивості і структури сплавів, отриманих металотермічними і комбінованими процесами. Крім цього, розроблено технологію термітного зварювання і наплавлення на деталь високотвердих поверхонь, а суміщення лазерного поверхневого зміцнення і СВС у одній операції дозволяє розв’язати цілий комплекс технічних проблем з отримання зміцненого шару матеріалів (типу карбідосталі і твердих сплавів) на поверхні матеріалу.


^ ПЕРСПЕКТИВИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ РОЗВИТКУ НАПРЯМУ

На даний момент можна усунути ряд найбільших технічних проблем, що стримують розвиток і використання СВС та комбінованих процесів на практиці промислового виробництва за рахунок вирішення таких технічних завдань:

1 Необхідно розробити типові технологічні процеси, засновані на комбінованому синтезі матеріалів.

2 Потрібно розширити практику застосування технологій для ливарних і зварювальних виробництв у механічних майстернях та ін.

3 Виконати глибокі дослідження синтезованих матеріалів, у першу чергу, комплексу службових і технологічних властивостей.

4 Провести систематизацію отриманих матеріалів і розробити систему їх маркування.

5 Розробити типове обладнання для синтезу цих матеріалів.


SUMMARY


The directions of the using selfpropagation hightemperatures syntheses (SHS) and multifunction (CHS+metalthermic) processes for syntheses cast alloy – height alloys steel for constructions and stainless steel, height alloys rugged cast iron, bronze, hard alloy and karbidostal is considered in this papers. Using SHS in complex with laser surface stronger allows solving a problem melting a height hard layers on surface of the alloy. In this work explored microstructure and characteristic synthesized alloy.

^

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ





  1. Новые методы получения высокотемпературных материалов, основанные на горении/А.Г.Мержанов, И.П. Боровинская, В.И. Юхвид и др. //Научные основы материаловедения.–М.: Наука,1981.–С. 193–206.

  2. Жуков А.А., Новохацкий В.А., Жигуц Ю.Ю. Получение литых инструментальных сталей в результате горения термитных смесей//Литейное производство. – 1990. – №7. – С. 6–7.

  3. Жигуц Ю.Ю. Ресорно-пружинні термітні сталі//Машинознавство. - Львів. – 2002. – №10. – С.50–52.

  4. Жигуц Ю.Ю. Сірі і білі спеціальні термітні чавуни//Вісник НУ “Львівська політехніка”/Оптимізація виробничих процесів і технічний контроль у машинобудуванні та приладобудуванні. – Львів: Вид-во НУ “Львівська політехніка”, 2003. – № 480. –С. 148–153.

  5. Жигуц Ю.Ю. Термитные нихарды, синтезированные металлотермией// Вісник СумДУ. - Суми. - 2005. - №1(73). - С. 157-161.

  6. Скиба Ю.Ю., Жигуц Ю.Ю. Технологія синтезу термітних високоміцних чавунів//Вісник СумДУ. – Суми. – 2002. – №2. – С. 98–102.

  7. Жигуц Ю.Ю. Патент №2001129089. Металотермічний реактор// Бюл. №1. – 2003.

  8. Zhigyts Yu. Yu. Thermit smelting of copper alloys// Acta Metallurgica Slovaca. Special issue. –1999. – № 2. – Р.418–421.

  9. Жигуц Ю.Ю., Скиба Ю.Ю. Патент №20031212779. Екзотермічна суміш для металотермічних ливарних додатків бронзових виливків. Бюл. №9. – 2004.

  10. Жигуц Ю.Ю. Синтез литых твердых сплавов//Литейное производство.- М., 1991. – № 11. – С. 5–6.

  11. Жигуц Ю.Ю. Структура і властивості синтезованих твердих сплавів// Фізико-хімічна механіка матеріалів. –Львів. - 2003. –№1. –С.109–110.

  12. Жигуц Ю.Ю., Похмурський В.І. Одержання твердих сплавів із застосуванням металотермії та самопоширювального високотемпературного синтезу //Матеріалознавство і мех. матеріалів: Праці наук. тов. ім. Шевченка.- 2003. – Т.9.– С. 131–137.

  13. Жигуц Ю.Ю. Патент №2001106813. Екзотермічна суміш для живлення виливків з високолегованих сталей, Бюл. №9. - 2002.

  14. Жигуц Ю.Ю., Скиба Ю.Ю. Патент №2001106677. Екзотермічна суміш для термітних ливарних додатків, Бюл. №11. - 2002.

  15. Жуков А.А., Жигуц Ю.Ю., Шилина Е.П., Мажумдар Дж. Датта. Обработка материалов ЛПЗ и СВС// Изв. ВУЗов. Черная металлургия. –М.,1998. – №5. – С.60–63.


Надійшла до редакції 9 листопада 2005 р.

Схожі:

Матеріали, синтезовані металотермією І свс-процесами ю. Ю. Жигуц, канд техн наук, доц iconГосударственный стандарт союза сср конструкции и изделия железобетонные радиационный метод определения толщины защитного слоя бетона, размеров и расположения
Л. Г. Родэ, канд техн наук; В. А. Клевцов, д-р техн наук; Ю. К. Матвеев; И. С. Лифанов; В. А. Воробьев, д-р техн наук; Н. В. Михайлова,...
Матеріали, синтезовані металотермією І свс-процесами ю. Ю. Жигуц, канд техн наук, доц iconОсобенности расчетА механического компенсатора погрешностей холодноштамповочного оборудования
В. С. Запорожченко*, канд техн наук, доц.;А. П. Качанов**, канд техн наук, доц
Матеріали, синтезовані металотермією І свс-процесами ю. Ю. Жигуц, канд техн наук, доц iconТурбомашины для перекачивания газожидкостных смесей евтушенко А. А., канд техн наук, доц.; Колисниченко Э. В., асп.; Сапожников С. В., канд техн наук
Евтушенко А. А., канд техн наук, доц.; Колисниченко Э. В., асп.; Сапожников С. В., канд техн наук
Матеріали, синтезовані металотермією І свс-процесами ю. Ю. Жигуц, канд техн наук, доц iconСтроительные нормы и правила отопление, вентиляция и кондиционирование сниП 04. 05-91*
Ссср (д-р техн наук Е. Е. Карпис, М. В. Шувалова), вниипо мвд СССР (канд техн наук И. И. Ильминский), мниитэп (канд техн наук М....
Матеріали, синтезовані металотермією І свс-процесами ю. Ю. Жигуц, канд техн наук, доц iconУдк 621. 67. 01 Использование сменных проточных частей в центробежных НасосАХ
И. А. Ковалев,* канд техн наук, проф.; С. О. Луговая**, И. Б. Твердохлеб, канд техн наук, доц
Матеріали, синтезовані металотермією І свс-процесами ю. Ю. Жигуц, канд техн наук, доц iconА. А. Иванов (д-р техн наук, проф.), Б. Б. Петров (канд техн наук, доц.), В. В. Сидоров государственное высшее учебное заведение
А. А. Иванов (д-р техн наук, проф.), Б. Б. Петров (канд техн наук, доц.), В. В. Сидоров
Матеріали, синтезовані металотермією І свс-процесами ю. Ю. Жигуц, канд техн наук, доц iconГосударственный стандарт союза сср трапы чугунные эмалированные технические условия гост 1811-81
О. П. Михеев, канд техн наук (руководитель темы); В. И. Фельдман, канд техн наук; В. И. Горбунов, канд техн наук
Матеріали, синтезовані металотермією І свс-процесами ю. Ю. Жигуц, канд техн наук, доц iconПо делам строительства москва разработан министерством промышленности строительных материалов СССР исполнители
В. А. Лопатин, канд техн наук; Н. Н. Бородина, канд техн наук; Т. А. Мелькумова; В. И. Голикова; Л. Г. Грызлова, канд техн наук;...
Матеріали, синтезовані металотермією І свс-процесами ю. Ю. Жигуц, канд техн наук, доц iconГосударственный стандарт союза сср трубы чугунные канализационные и фасонные части к ним сортамент гост 6942. 1-80
О. П. Михеев, канд техн наук (руководитель темы); В. И. Фельдман, канд., техн наук; В. Н. Бехалов, канд техн наук
Матеріали, синтезовані металотермією І свс-процесами ю. Ю. Жигуц, канд техн наук, доц iconРеферат до деклараційного патенту України на винахід №58793а автори: д-р техн наук Волчок І. П., доц кафедри технології металів, канд техн наук Мітяєв О. А., аспірант Рязанов С. Г
Автори: д-р техн наук Волчок І. П., доц кафедри технології металів, канд техн наук Мітяєв О. А., аспірант Рязанов С. Г
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи