Морфологічна перебудова печінки зрілих щурів при гіпергідратаційних порушеннях водно-сольового обміну організму icon

Морфологічна перебудова печінки зрілих щурів при гіпергідратаційних порушеннях водно-сольового обміну організму




Скачати 108.54 Kb.
НазваМорфологічна перебудова печінки зрілих щурів при гіпергідратаційних порушеннях водно-сольового обміну організму
Дата14.07.2012
Розмір108.54 Kb.
ТипДокументи

УДК: 616.36 – 018 – 092.9:616.014.4:612.015.

МОРФОЛОГІЧНА ПЕРЕБУДОВА ПЕЧІНКИ ЗРІЛИХ

ЩУРІВ ПРИ ГІПЕРГІДРАТАЦІЙНИХ ПОРУШЕННЯХ

ВОДНО-СОЛЬОВОГО ОБМІНУ ОРГАНІЗМУ


І.В. Болотна, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів,57-А, кв. 107

тел. (80542) 78- 63-75; моб. 8-066-285-49-42


Медичний інститут Сумського державного університету,

кафедра анатомії людини, м. Суми, вул.Санаторна, 31

тел. 33-54-49; 65-40-64


РЕЗЮМЕ: У роботі викладені дані експериментальних досліджень стосовно морфологічних змін гепатоцитів зрілих щурів за дії загальної гіпергідратації організму легкого, середнього та важкого ступенів.

^ КЛЮЧОВІ СЛОВА: Гіпергідратація організму, гепатоцити, дистрофія, некробіоз, мікроциркуляція.


Bolotna I.V.

Sumy State University, Medical Institute


The Title of the Article:

The morphological reformation of the liver of the adult rats by the hyperhydrational disorders of water-salt metabolism of the organism.


SUMMARY: In our work we have stated the results of the experimental research concerning of the morphological changes of hepatocytes of the adult rats under the influence of general hyperhydration of organism of slight, mild and severe degrees.


^ KEY WORDS: Hyperhydration of the organism, hepatocytes, dystrophia, necrobiosis, microcirculation.

ВСТУП

Як відомо, печінка відіграє роль величезного детоксикаційного центра в організмі. Саме в печінці знаходяться основні ферментні системи, які здійснюють біотрансформацію і детоксикацію ксенобіотиків. Завдяки цим процесам печінка посідає центральне місце в захисті чистоти внутрішнього середовища організму [Мудрый, 2002, Brechignac, 2003].

Значення печінки в здійсненні і регуляції основних етапів обміну речовин забезпечує їй важливу роль в підтриманні гомеостазу організму [Маршалл Вильям Дж,1999]. Саме ця сторона діяльності печінки є найважливішою у функціонуванні всього організму, а не тільки її секреторна роль. Як екзокринна, так і ендокринна функції печінки забезпечуються одними й тими ж спеціалізованими секреторними клітинами – гепатоцитами. Цим пояснюється увага морфологів, фізіологів, біохіміків і патологів до проблем, пов'язаних з захворюваннями печінки, про що свідчить велика кількість публікацій по цим питанням [ Бабак,2003, Wake,2001, Abubakar,2003].

В сучасних умовах токсичної агресії участь печінки в забезпеченні та регуляції основних ланцюгів проміжного обміну є найважливішою в підтриманні гомеостазу цілого організма. В печінці здійснюється розщіплення більшої частини амінокислот, які потрапляють через печінкову ворітну вену, до сечовини, що забезпечує виведення з організму аміака – токсичного продукту білкового обміну. Водорозчинні сполуки виводяться за межі організма шляхом фільтрації клубочками або секреції канальцями нирки, в той час як ліпідорозчинні сполуки попередньо проходять етап метаболізма в ендоплазматичних мембранах (мікросомах) печінки, де вони піддаються ферментативній конверсії [Радченко, 2000].

Сучасна література достатньо широко висвітлює вплив на печінку різних забруднювачив виробничого та навколишнього середовища при надходженні іх в організм. Однак майже відсутні відомості про вплив на печінку загальної гіпергідратації організму. Ця проблема є досить актуальною в наш час, бо в Україні і в багатьох інших державах збільшується кількість хворих з набряками різного генезу, що є проявом затримки води в організмі (різні форми ниркової та серцевої недостатньості, захворювання ендокринних залоз, гестози другої половини вагітності тощо) [Середюк,2006, Calagan,2004].

Виходячи з вищенаведеного стає зрозумілим, чому наші дослідження направлені на вивчення змін мікроструктури печінки при порушеннях водно-сольового обміну, зокрема при гіпергідратації організму.

^ МЕТА РОБОТИ

Метою даної роботи стало вивчення впливу загальної гіпергідратації організму легкого, середнього та важкого ступенів на гістологічну будову гепатоцитів щурів зрілого віку.


^ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

З метою вивчення структурних змін гепатоцитів в печінці зрілих щурів за дії гіпергідрії легкого, середнього та важкого ступенів проведено дослідження на 24 білих безпорідних щурах-самцях 7-ми місячного віку масою 150-200г, що перебували в стаціонарних умовах віварію. Всі експерименти на тваринах проводилися з дотриманням міжнародних принципів Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментів та інших наукових цілей (Страсбург, 1985), а також згідно до "Правил проведения работ с использованием экспериментальных животных" [Западнюк,1985].

Піддослідні тварини були поділені на 4 групи: І група (6 щурів) – інтактні, які перебували у звичайних умовах віварію; ІІ група (6 щурів) – експериментальні, які отримували вплив гіпергідратації легкого ступеню; ІІІ група (6 щурів) – вплив гіпергідрії середнього ступеню; ІV група (6 щурів) – вплив гіпергідрії важкого ступеню.

В експерименті легкий ступінь гіпоосмолярної гіпергідратації у зрілих щурів досягався зондовим введенням 10 мл дистильованої води 3 рази на добу протягом 10 днів, середній ступінь – протягом 15 днів, а важкий ступінь – протягом 25 днів. Для їжі тварин використовували виварені знесолені харчі для зменшення надходження солей в організм. Усім тваринам експериментальних серій для запобігання фізіологічної підтримки водного гомеостазу та досягнення необхідного ступеню гіпергідратації вводили синтетичний аналог АДГ (вазопресину) – мінірин ("Феррінг фармасьютікалз", Нідерланди) [Дзеранова,2003]. Мінірин вводився щурам в шлунок через зонд разом з дистильованою водою 2 рази на добу в дозі 0,01 мг протягом всього терміну експеримента. Для того, щоб дослідити яка саме ступінь гіпергідратаціїї отримана щурами кожної групи, проводили антипіринову пробу за Берхіним-Івановим для визначення загальної води організма. Дотримувались наступних крітеріїв: підвищення води на 5% визначає легкий ступінь гіпергідратації, на 8% – середній, а підвищення до 15% і більше вказує на важкий ступінь гіпергідратації [Берхін,1972].

Піддослідні тварини виводилися з експерименту шляхом декапітації під ефірним наркозом на наступну добу після останнього насичення водою. На дослідження забиралася печінка. Попередньо проводилося зважування кожного щура.

Для вивчення змін в печінці були використані наступні методики:

1. Визначення відносної маси печінки. Після зважування печінки вираховувалася відносна маса органу на 100 г маси тіла за формулою:


Мп Ч 100

Мвідн. =

Мт

де Мвідн. – відносна маса печінки,

Мп – маса печінки даного щура,

Мт – маса тіла даного щура.

2. Органометрія – визначення лінійних розмірів печінки (найбільшої довжини, ширини і товщини), що здійснювали за допомогою штангенциркуля з точністю до 0,1 мм.

3. Гістологічне дослідження. Печінку фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну, промивали проточною водою, дегідратували у спиртах зростаючої концентрації та занурювали у парафін. На санному мікротомі виготовлялися зрізи товщиною 5-7 мкм, які забарвлювалися гематоксилин-еозином [Волкова, 1982].

4. Морфометрію гістопрепаратів печінки проводили за допомогою світлового мікроскопа "Олімпус" з цифровою відеокамерою та пакетом прикладних програм "Видео тест 5.0" та "Видео размер 5.0". Зображення зберігали на вінчестері з наступним друком ілюстрацій. Програма морфометрії передбачала визначення кількості гепатоцитів на 100 п.з., об'єму ушкоджених гепатоцитів (%), ядерно-цитоплазматичного відношення (у.о.), кількості двоядерних гепатоцитів(%) [Автандилов, 1999].


^ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Кровоносна система печінки тісно пов'язана з її будовою. Особливістю кровопостачання печінки є те, що вона отримує кров з двох судин, які входять у її ворота – це власна печінкова артерія і печінкова ворітна вена, яка несе насичену токсинами кров від усіх непарних органів черевної порожнини. З цим фактом пов'язана дезінтоксикаційна функція печінки. У щурів, як і у людей, печінкова артерія і портальна вена розгалуджуються згідно поділу її на частки і далі – на сегментарні і субсегментарні гілки. При послідовному розгалудженні ці судини мають 5-7 порядків розгалудження, утворюючи при цьому сітку анастомозуючих синусоїдів, термінальних печінкових і білячасточкових венул. Печінкові артеріоли і гілки печінкової ворітної вени проходять уздовж пограничної пластинки і дають гілки до навкололобулярного капілярного сплетення і периферичних відділів синусоїдів. Стінка синусоїдних капілярів вистелена ендотеліальними клітинами, між якими знаходяться численні зірчасті макрофагоцити – клітини Купфера.

На гістопрепаратах печінки інтактних щурів чітко визначені печінкові часточки, які мають багатокутну форму і оточені невеликою кількістю сполучної тканини. В цих прошарках сполучної тканини проходять так звані портальні тракти – судини, нерви і жовчні протоки (або тріади печінки – міжчасточкові гілки печінкової ворітної вени і печінкової артеріїї та міжчасточкова жовчна протока).

Печінкові часточки щурів побудовані з печінкових балок та синусоїдних гемокапілярів. Вони йдуть у радіальному напрямку – від периферії часточки до центру, де міститься центральна вена. Таким чином, у часточках печінки щура можна виділити 3 зони: периферійну, проміжну і центральну. Цитоплазма гепатоцитів центральної і периферійної зон більш інтенсивно забарвлюється еозином.

Проведені спостереження за загальним станом зрілих щурів, що піддавалися гіпергідратації легкого ступеню, відхилень від норми в їх поведінці не виявили. Тварини, які мали вплив середнього і важкого ступенів гіпергідрії, були заторможені.

У групі тварин, що піддавалися дії легкого ступеню гіпергідратації, виявлені наступні зміни. Маса печінки зросла на 20,9%. Довжина і ширина печінки збільшені відповідно на 4,5% та 2,5%. Відносний об'єм ушкоджених гепатоцитів склав 33,12%. В групі інтактних тварин ушкоджені гепатоцити не спостерігалися. Кількість двоядерних гепатоцитів збільшилася на 18,17%, а ядерно-цитоплазматичне відношення – на 19,34% . Кількість гепатоцитів на 100 полей зору майже не відрізняється від контрольної групи (1278,12 і 1279,21 відповідно).

При гістологічному дослідженні відмічено потовщення капсули печінки внаслідок розростання сполучної тканини і повнокров'я судин. Деякі судини облітеровані. Спостерігається розширення синусоїдів і периваскулярних просторів. Навколо судин виявлені вогнища інфільтрації, а в ендотеліоцитах – процеси набухання, пікнозу та лізису. Структура балок печінкових часточок типова. Гепатоцити в цитоплазмі мають дрібнокрапельні ліпідні включення. Подекуди зустрічаються гепатоцити з великими вакуолями та ексцентрично розташованим півмісяцевим ядром. Структурні зміни печінкових клітин спостерігаються переважно в клітинах субкапсулярної зони. Мають місце набухання гепатоцитів, хроматоліз і лізис ядра.

Отже, вплив легкого ступеню гіпергідрії на печінку зрілих щурів спричиняє дистрофічні процеси в гепатоцитах, а також дисциркуляторні розлади.

Вплив гіпергідрії середнього ступеню на зрілих щурів призвів до більш суттєвих змін у печінці даної групи тварин. Відносна маса печінки зросла на 25,7 %, її довжина, ширина і товщина відповідно на 5,2%, 2,9% та 1,3%. Кількість гепатоцитів на 100 полей зору зменшилася на 5,1%, а кількість двоядерних гепатоцитів – на 4,5%. Об'єм ушкоджених гепатоцитів склав 39,71%. Ці дані свідчать про гальмування регенеративних процесів печінки .

При гістологічному дослідженні відмічено набряк строми печінки, а також дискомплексація печінкових балок. Відбувається порушення мікроциркуляції печінки, бо синусоїдні капіляри і периваскулярні простори розширені. Відмічено значне пошкодження судин у вигляді пікнозу, злущення ендотелію, вакуолізації ядер ендотеліоцитів і набряку стінки судин. Також відмічена плазмоцитарна інфільтрація та облітерація судин, поряд з тим спостерігається круглоклітинна інфільтрація перипортальної сполучної тканини.

Спостерігається гіпертрофія значної кількості гепатоцитів, ядра в них теж збільшені, тому ядерно-цитоплазматичне відношення майже не відрізняється від контрольної групи – 16,61 у.о. (16,52 у.о. у інтактних тварин). У більшості гепатоцитів спостерігається зерниста і жирова дистрофія. Відмічено поліморфізм ядер цих клітин, але зустрічаються і без'ядерні клітини.

Таким чином, у печінці зрілих щурів, що отримували дію гіпергідрії середнього ступеню, відбулися дистрофічні і некробіотичні процеси переважно локального характеру.

При дослідженні гістоструктури печінки щурів, що отримували дію гіпергідратації важкого ступеню, спостерігаються ще більші зміни у вигляді деструктивних та дистрофічних порушень. Капсула печінки значно потовщена за рахунок розростання сполучної тканини і значних судинних розладів. Місцями строма набрякла. Як наслідок відносна маса печінки збільшилася на 35,8 %, а довжина і ширина відповідно на 5,9% та 3,6%.

Спостерігається розширення синусоїдних капілярів в центральних і периферичних зонах печінкової часточки. Судинні стінки набряклі, місцями виявлена їх плазматична інфільтрація і облітерація просвіту судин. У судинах знаходяться елементи крові та злущений ендотелій. Зустрічаються ендотеліоцити з пікнозом та вакуолізацією ядер, в деяких клітинах спостерігається лізіс ядра з утворенням без'ядерних клітин. У перипортальній тканині спостерігається круглоклітинна інфільтрація. Усі ці розлади свідчать про порушення мікроциркуляції в печінці. Місцями визначається порушення балочної організації печінки, а у товщі печінкової часточки є дрібні вогнища некрозу. Зустрічаються атрофічні гепатоцити з нечіткими контурами та вакуолізацією цитоплазми. В деяких клітинах відмічається балонна дистрофія. Такі гепатоцити збільшені у розмірах, без'ядерні або мають пікнотично змінені ядра. Серед гепатоцитів спостерігаються клітини з ознаками жирової і зернистої дистрофії. Цитоплазма у них напівпрозора, дрібнодисперсна або грубозерниста, набуває ацидофільного забарвлення, має пікнотичне ядро або зовсім без ядра. Зустрічаються гепатоцити і зі світлою базофільною цитоплазмою та гіпертрофованим ядром, яке має більшу кількість ядерець. Це є проявом компенсаторно-адапційної реакції на дистрофічні зміни в печінці внаслідок впливу гіпергідрії важкого ступеню. Як наслідок таких змін кількість гепатоцитів на 100 полей зору зменшується на 9,3%, а ядерно-цитоплазматичне відношення знижено на 23,5% у порівнянні з контрольною групою тварин. Кількість ушкоджених гепатоцитів зросла на 44,81%, а кількість двоядерних гепатоцитів зменшена на 8,4 %.

Таким чином, надмірне надходження води в організм зрілих щурів, що відповідає важкому ступеню гіпергідратації, спричиняє зрив внутрішньоклітинних компенсаторних механізмів і призводить до розвитку деструктивних процесів гепатоцитів. Але наряду з тим спостерігається посилення захисно-компенсаторних реакцій організму зрілих щурів у відповідь на подразнення паренхими печінки гіпергідрією організму.


ВИСНОВКИ

На експериментальному матеріалі розкриті закономірності морфологічних змін гепатоцитів у зрілих щурів в умовах гіпергідрії легкого, середнього та важкого ступенів.

1. За дії гіпергідрії на організм зрілих щурів виникають зміни як в паренхиматозних клітинах (гепатоцитах), так і в стромі органа.

2. Морфологічні перетворення гепатоцитів при гіпергідратації легкого ступеню характеризуються дистрофічними змінами, інфільтрацією міжчасточкових просторів, а також дисциркуляторними розладами.

3. Структурні зміни гепатоцитів при гіпергідрії середнього ступеню характеризуються дистрофічними і некробіотичними процесами локального характеру, а також розладами мікроциркуляторного русла.

4. При гіпергідратації важкого ступеню морфологічні зміни паренхими печінки характеризуються глибокими дистрофічними і деструктивними процесами, а також значними порушеннями на рівні мікроциркуляції печінки.

Перспективи подальших досліджень – отримані експериментальні дані можуть бути використані для розроблення шляхів корекції виявлених змін.


^ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


  1. Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия: Руководство. / Г.Г. Автандилов. – М.:Медицина, 1999. – 384 с.




  1. Бабак О.Я. Современные подходы к лечению неинфекционных токсических гепатитов / О.Я. Бабак // Мистецтво лікування. – 2003. - №2. – С. 14-19.




  1. Берхин Е.Б. Методы экспериментального исследования почек и водно-солевого обмена / Е.Б. Берхин, Ю.И. Иванов. – Барнаул, 1972. – 199 с.




  1. Волкова О.В. Основы гистологии с гистологической техникой / О.В. Волкова, Ю.К. Елецкий. – М.: Медицина, 1982. – 304 с.




  1. Дзеранова Л. Минирин в лечении водно-электролитных нарушений / Л. Дзеранова // Врач. – 2003. - №6. – С. 47-51.

  2. Западнюк В.И. Лабораторные животные / В.И. Западнюк, И.П. Западнюк, Е.А. Захария. – К.: Выща школа, 1985. – 385 с.

  3. Маршалл Вильям Дж. Клиническая биохимия / Вильям Дж. Маршалл. – Пер. с англ. под ред. Н.И. Новикова. – Москва – Санкт-Перербург, 1999. – 368 с.

  4. Мудрый И.В. Тяжелые металлы в окружающей среде и их влияние на организм / И.В. Мудрый, Т.К. Короленко // Врачебное дело. – 2002. - №5-6. – С. 6-9.

  5. Радченко В.Г. Хронические заболевания печени / В.Г. Радченко, А.В. Шатров, В.В. Нечаев. – Санкт-Петербург, 2000. – 190 с.

  6. Середюк Н.М. Внутрішня медицина: Терапія / Н.М. Середюк. – Київ: Медицина, 2006. – 686 с.

  7. Abubakar M.G. Related Articles, Links Aluminium administration is associated wich enhanced hepatic oxidant stress that may be offset by dietary vitamin E in the rat / M.G. Abubakar, A. Taylor, G.A. Fems // Int. J. Exp. Pathol. – 2003. – Feb. 84 (1). – P. 49-54.

  8. Brechignac F. Protection of the environment: haf to position radioprotection in on ecological risk assesment perspective / F. Brechignac // Sci Total Environ. – 2003. - №307. – P. 35-54.

  9. Calagan T.L. Blueprints Obsterics Gynecology / T.L. Calagan, A.B. Caughey, L.J. Heffner. – Blackwell Publishing, 2004/ - 3rd edition. – 340 p.

  10. Wake K. Sinusoidal ultrastructure evaluated during the revascularisation of regenerating rat liver / K. Wack, M. Ross, V. Legarra // Hepatology. – 2001. – Vol. 33. – P. 363-378.

Схожі:

Морфологічна перебудова печінки зрілих щурів при гіпергідратаційних порушеннях водно-сольового обміну організму iconОригінальні дослідження
Морфофункціональний стан печінки при гіпергідратаційних порушеннях водно-сольового обміну в експерименті 6
Морфологічна перебудова печінки зрілих щурів при гіпергідратаційних порушеннях водно-сольового обміну організму iconМорфофункціональний стан печінки при гіпергідратаційних порушеннях водно-сольового обміну в експерименті в. З. Сікора, І. В. Болотна, В. В. Сікора
Кафедра анатомії людини та оперативної хірургії І топографічної анатомії медичного інституту (зав. – проф. В. З. Сікора) Сумського...
Морфологічна перебудова печінки зрілих щурів при гіпергідратаційних порушеннях водно-сольового обміну організму iconМорфофункціональна характеристика ендотеліоцитів синусоїдних капілярів та клітин купфера печінки щурів молодого віку на тлі водного отруєння тяжкого ступеня в. З. Сікора, І. В. Болотна, Л. Г. Сулим
Резюме: у роботі викладені дані експериментальних досліджень морфологічних змін ендотеліоцитів та клітин Купфера печінки молодих...
Морфологічна перебудова печінки зрілих щурів при гіпергідратаційних порушеннях водно-сольового обміну організму iconЗміни хімічного складу печінки щурів за дії загальної гіпергідрії організму та на тлі застосування мексидолу
Сікора В. З. Зміни хімічного складу печінки щурів за дії загальної гіпергідрії організму на тлі застосування мексидолу / В. З. Сікора,...
Морфологічна перебудова печінки зрілих щурів при гіпергідратаційних порушеннях водно-сольового обміну організму iconТема: Фізична реабілітація при захворюваннях дихальної
Тема: Фізична реабілітація при захворюваннях печінки, нирок та порушенні обміну речовин
Морфологічна перебудова печінки зрілих щурів при гіпергідратаційних порушеннях водно-сольового обміну організму iconЛ. Я. Вікові особливості впливу гіпергідратації важкого ступеня на ультраструктуру печінки щурів
Каф анатомії людини медичного інституту Сумського державного університету (зав каф доктор медичних наук, професор Сікора В. З.)
Морфологічна перебудова печінки зрілих щурів при гіпергідратаційних порушеннях водно-сольового обміну організму iconПогоджено затверджено
...
Морфологічна перебудова печінки зрілих щурів при гіпергідратаційних порушеннях водно-сольового обміну організму iconМетодичні рекомендації щодо Методів експериментального моделювання ураження нирок для фармакологічних досліджень (Київ, 2009), здійснюються інші спільні дослідження
Тому проведена конференція по нирках і водно-сольовому обміну є першою, що була проведена в Україні після тривалої перерви
Морфологічна перебудова печінки зрілих щурів при гіпергідратаційних порушеннях водно-сольового обміну організму iconКомплексна експрес-оцінка функціонального стану та функціональної підготовленості організму («швсм») (комп’ютерна програма)
Н функціонального стану організму при виконанні фізичних навантажень різного об’єму та інтенсивності, а також результати власних...
Морфологічна перебудова печінки зрілих щурів при гіпергідратаційних порушеннях водно-сольового обміну організму icon                 міністерство охорони здоров’я україни
Психічні розлади при церебральному атеросклерозі, гіпертонічній хворобі та порушеннях мозкового
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи