1 Визначення оптимального розміру замовлення торговим підприємством з урахуванням екологічних факторів icon

1 Визначення оптимального розміру замовлення торговим підприємством з урахуванням екологічних факторів




Скачати 134.11 Kb.
Назва1 Визначення оптимального розміру замовлення торговим підприємством з урахуванням екологічних факторів
Дата15.07.2012
Розмір134.11 Kb.
ТипДокументи



Розділ 1 Економіка природокористування і еколого-економічні проблеми




УДК 658.7:502.173


Ю.В. Чорток1


Визначення оптимального розміру замовлення торговим підприємством з урахуванням екологічних факторів


В статті сформульовано поняття повних логістичних витрат, розроблено науково-методичний підхід до визначення оптимального розміру замовлення на основі повних логістичних витрат торгових підприємств з урахуванням екологічних факторів. Також обґрунтовано необхідність розробки підходу до визначення еколого-економічної ефективності впровадження заходів щодо зменшення впливу торгових підприємств на довкілля та переходу до моделі стійкого розвитку.


Постановка проблеми. Аналіз останніх досліджень і публікацій

Багато фірм, частіш за все великі корпорації, прагнуть створювати свої (фірмові) дистрибутивні (розподільчі) мережі для забезпечення повного контролю над ринком збуту продукції. Проте це вимагає значних витрат на будівництво і організацію складського господарства, транспортування, вантажопереробку, управління запасами і т.д. Отже більшість фірм-виробників вважає за краще при організації дистрибуції користуватися послугами торгових фірм-посередників, прагнучи водночас зберегти за собою право власності на продукцію на якомога більш довгих ділянках дистрибутивних каналів (в значенні максимальної наближеності до кінцевих точок продажів). Таким чином, торгові підприємства займають центральне місце серед посередників у процесі розподілу продукції [2].

Постійна увага до збутової діяльності вимагає перевірки умов та результатів її здійснення для забезпечення підприємству належного рівня продажів продукції, утримання або й збільшення частки ринку, заохочення потенційних споживачів до купівлі продукції, тобто запровадження методів логістичного управління.

Проте, як було відзначено в [7], поза полем зору багатьох дослідників залишається вплив сфери збуту, яка є невід'ємною складовою в циклі руху продукції від виробника до споживача, на навколишнє середовище. Процеси збуту продукції є сполучним елементом між виробниками товарів (послуг) та їх споживачами, тому не можна розглядати окремо вплив на довкілля кожної з цих стадій господарської діяльності. Вплив процесів виробництва на навколишнє середовище вивчений і досліджений досить докладно. Даному напряму дослідження присвячені роботи Балацького О.Ф., Мельника Л.Г., Гірусова Е.В., Гофмана К.Г., Данилишина Б.М., Хачатурова Т.С. і багатьох інших вітчизняних і закордонних учених. Водночас економічним аспектам логістики присвячені окремі роботи Крикавського Є.В., Окландера М.О., Неруша Ю.М., Скоробогатової Т.Н., Ларіної Р.Р. та ін.

Таким чином, додаткового дослідження потребує можливість застосування логістичних підходів у збутовій діяльності для мінімізації не лише економічних, але й екологічних втрат від впливу на довкілля суб’єктів даної діяльності (торгових підприємств), що й обумовлює актуальність теми статті.

Мета статті

Визначальним параметром при формуванні логістичних витрат торгових підприємств є показник оптимального розміру замовлення. Справа в тому, що торгове підприємство, яке є посередником між виробником і споживачем, займаючись збутом продукції, спочатку замовляє певний її обсяг від виробника, сформований на основі замовлень роздрібних торговців та обсягу попиту споживачів. Таким чином, торгове підприємство створює запас продукції, передбаченої для реалізації протягом певного періоду. Обсяг цього запасу є основною величиною для формування логістичних витрат.

Метою даного дослідження є розроблення науково-методичного підходу до визначення оптимального розміру замовлення на основі повних логістичних витрат торгових підприємств з урахуванням екологічних факторів.

Відповідно до поставленої мети у статті вирішуються такі завдання:

  • визначення поняття повних логістичних витрат;

  • розкриття структури екологічних витрат у процесах розподілу продукції;

  • розроблення науково-методичного підходу до визначення оптимального розміру замовлення з урахуванням екологічних факторів;

  • оцінка тенденцій розвитку торгівлі та обґрунтування доцільності врахування торговими підприємствами екодеструктивного впливу своєї діяльності на довкілля.


Виклад основного матеріалу дослідження

На сучасному етапі розвитку суспільства надзвичайно актуальними є питання охорони навколишнього середовища і зниження екодеструктивого впливу господарської діяльності на довкілля. Використання логістики та її інструментарію є доречним у вирішенні завдання зменшення впливу торгівлі і процесів розподілу продукції взагалі на довкілля, оскільки логістика – це мистецтво управління потоком матеріалів і продуктів від зовнішнього джерела до споживача. Тому вибір засобів управління може визначити рівень впливу збутової діяльності на навколишнє середовище.

При традиційному підході критерієм оцінки ефективності в системі "постачання – виробництво – перевезення" є орієнтація цільової функції (L) на мінімум витрат в кожній з ланок:


L = min Зп + min Зв + min Зт, (1)


де Зп, Зв, Зт – витрати відповідно на постачання, виробництво, транспортування, грош. од.


Такий підхід пояснюється тим, що витрати на виконання логістичних функцій розраховуються окремо, в бюджетах різних підрозділів, що призводить до збільшення реальних обсягів витрат на логістику. Тому на зміну ізольованому розгляду витрат прийшов новий критерій – критерій мінімуму суми вказаних витрат, які розглядаються в сукупності і взаємозв’язку, формуючи величину загальних логістичних витрат. За такого підходу застосовується критерій оптимальності В. Парето, що дозволяє перевірити, чи покращує запропоноване рішення по конкретному об'єкту загальний стан системи. Цей критерій полягає у тому, що оптимізація одних показників вважається достатньою за умови, якщо інші показники при цьому не погіршуються. Оптимум (ефективна точка) по В.Парето – рішення, яке не може бути поліпшене з погляду якого-небудь одного критерію без того, щоб при цьому воно не було б погіршено щодо інших критеріїв. У цьому випадку цільова функція набуває наступного вигляду:


L = min (Зп + Зв + Зт). (2)


Таким чином, логістика націлена на раціоналізацію сфери обігу і виробництва в цілому, що забезпечує отримання синергетичного ефекту при мінімізації логістичних витрат.

Оскільки торгове підприємство може бути розглянуто як логістична система, то можна сформулювати наступний критерій ефективності розподільного процесу:


L = min (Зт + Зз + Зі), (3)


де Зт, Зз, Зі – витрати відповідно на транспортування, зберігання продукції та інформаційну підтримку розподільчого процесу, грош. од.


Робота підприємства пов’язана зі споживанням природних ресурсів і розміщенням відходів у навколишньому природному середовищі. Забезпечення цих процесів обумовлює витрати, які визначаються як «екологічні витрати підприємства». Екологічні витрати містять: «витрати споживання природних ресурсів» і «витрати, пов’язані із забрудненням навколишнього середовища». Необхідність розгляду в комплексі цих складових екологічних витрат обумовлюється єдністю процесів природокористування та наявністю функціонального зв’язку між величиною споживання природних ресурсів і кількістю відходів, які при цьому утворюються, частина з яких розміщується в навколишньому середовищі, викликаючи його забруднення [1].

Ціноутворення на основі економічних витрат без врахування екологічних (або не повного їх врахування) компенсує витрати ресурсів на здійснення певного виду діяльності, проте не компенсує екодеструктивний вплив цієї діяльності на довкілля, який проявляється у вигляді екологічних втрат. Під екологічними втратами (еколого-економічними збитками) слід розуміти виражені у вартісній формі втрати в народному господарстві (збитки, додаткові витрати, упущена вигода) від екодеструктивної діяльності господарських суб’єктів. Згідно [3], екодеструктивною діяльністю слід вважати спричинені господарською діяльністю негативні зміни в природному середовищі, що можуть заподіяти соціальну чи економічну шкоду теперішньому або майбутньому поколінню людей. До системного комплексу антропогенних дій під узагальнюючою умовною назвою екодеструктивна діяльність включають процеси господарської діяльності, які прямо або опосередковано впливають на природні об’єкти або саму людину.

Суспільство, яке є кінцевим споживачем будь-якої продукції, безпосередньо через ціну продукції компенсує підприємству витрати, пов’язані зі здісненням його діяльності. Тому ціноутворення на основі повних логістичних витрат (рис. 1), які доводиться оплачувати суспільству, є ключовим елементом ефективного і стабільного розвитку і функціонування як окремо взятого підприємства, так і галузі народного господарства в цілому. Під повними логістичними витратами слід розуміти виражені у вартісній формі витрати на забезпечення руху матеріального та супутніх потоків між первинним джерелом та споживачем та витрати на компенсацію екодеструктивного впливу цього руху на навколишнє природне середовище.




^ Рисунок 1 Структура повних логістичних витрат торгового підприємства (адаптовано автором на основі [1] і [3])


На думку вчених СумДУ [3], з якими ми цілком погоджуємось, для оцінки екологічних втрат необхідно застосовувати одночасно три види оцінок. Перший – умовно «екологічні витрати», другий – умовно «екологічні збитки», третій – умовно «упущена вигода».

Основним об’єктом аналізу розподільчої логістики є її функціональний цикл, або цикл виконання замовлення, отже, згідно формули (3) та рис. 1 визначимо залежність повних логістичних витрат торгового підприємства (Вповні) від кількості замовлень. Для цього визначимо складові:


Вповні = (Вуз + Втр + Ві) + (ЕВу + ЕЗ + УВ), (4)


де Вуз – витрати на утримання запасів, грош. од.


Оскільки середній розмір запасів дорівнює половині розміру замовлення [5], то витрати на утримання запасів матимуть вигляд:


Вуз = m*S/2, (5)


де m – тариф на зберігання (частка витрат на зберігання продукції у вартості запасу), %;

S – розмір замовлення, грош. од.; Втр – витрати на транспортування продукції, грош. од;


Втр = k*Q/S, (6)


де k – транспортні витрати одного замовлення, грош. од.;

Q – оборот за певний період, грош. од.;

Q/S – кількість замовлень за певний період;


Ві – витрати на інформаційну підтримку процесів розподілу, грош. од:


Ві = І*Q/S, (7)


де І – витрати на інформаційну підтримку одного замовлення, грош. од;


ЕВу – умовні екологічні витрати, грош. од.


Згідно [6], збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за:

  • викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення (сплачується виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду);

  • скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

  • розміщення відходів.

Отже, умовні екологічні витрати можна розрахувати наступним чином:


ЕВу = K*а/с*n*Q/S, (8)


де с – ціна однієї тонни пального, грош. од. за т;

а – частка витрат на пальне у величині транспортних витрат одного замовлення (К), %;

n – норматив збору, грош. од. за т;

K*а – витрати на пальне одного замовлення, грош. од;

K*а/с – кількість тонн пального, необхідна для виконання одного замовлення.

Згідно даних [4], викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту складають 95,5% обсягу викидів від пересувних джерел забруднення в цілому, тобто екологічні втрати від впливу на довкілля в першу чергу обумовлені саме автотранспортом. Отже в своєму дослідженні ми використаємо методику оцінки екологічних втрат від впливу автотранспорту, запропоновану авторами [3]. Згідно вищезазначеної методики, річний економічний збиток від надходження в навколишнє середовище продуктів згорання автомобільного палива може бути визначений за формулою:

ЕЗ = *?*f*M, (9)


де ЕЗ – екологічні збитки;

 – питомий збиток від надходження в навколишнє середовище i-го компоненту вихлопних газів (грн/т);

? – безрозмірний показник відносної небезпеки вихлопних газів для даної території (показник фактора сприйняття);

f – безрозмірна поправка, яка відповідає за характер розсіювання домішки в атмосфері; для газів і аерозолів з малою швидкістю осідання приймається, що коефіцієнт розсіювання викидів дорівнює одиниці: f=1;

М – приведена маса річного викиду забруднюючих речовин.


Значення приведеної маси (М) річного викиду забруднюючих домішок із джерела в атмосферу визначається за формулою:


М = (Ai*mi), (10)


де mi- маса річного викиду домішки i-го виду (т/рік), i = 1, … , N;

N – загальна кількість домішок у викидах джерела;

Ai- показник відносної агресивності домішки (умов.т./т.).


Укрупнений розрахунок оцінки величини пореципієнтних складових економічного збитку від повітряного забруднення здійснювався відповідно до Методики (Инструкция, 1989), у 1989 р. коефіцієнт приймався рівним 2,4 крб./умов.т. Значення коефіцієнта у 2008 році з урахуванням курсового співвідношення гривні в 2008 р. до радянського карбованця в 1989 р. (1 крб.=1,37 ам.дол. (1989 р.); 1 ам.дол. =5,05 грн. (2008р.)), приймається рівним 2,4*1,37*5,05= 2,4*7,3=16,6 грн./умов.т.

Значення коефіцієнта відносної агресивності забруднюючих речовин, що викидаються в повітря, Аі, і коефіцієнта фактора сприйняття ? визначаються на підставі табличних даних.

Середнє значення А = 31,3 умов.т/т, а середнє значення ? = 2,06. Отже, приведену масу (М) річного викиду забруднюючих домішок із джерела в атмосферу можна визначити за формулою:

М = K/с*а*b*31,3, (11)


де b – показник, який характеризує частку викидів у розмірі пального.


Тоді

ЕЗ =16,6*2,06*1*K/с*а*b*31,3=1070,33*K*а*b/с. (12)

За даними досліджень. величина комплексного збитку від впливу автотранспорту на довкілля в цілому перевищує величину економічного збитку, пов’язаного із забрудненням атмосферного повітря, в 1,562 рази [3]. Тому


ЕЗ = 1070,33*K*а*b/с*1,562 = 1671,86*K*а*b/с (13)


УВ – упущена вигода.


Згідно [3], співвідношення між оцінками екологічних втрат за системою «збитків» та «упущеної вигоди» укрупнено приймаємо відповідно як 1 : 1,15.

Таким чином, повні витрати підприємства дорівнюють:


Вповні = (Вуз + Втр + Ві) + (ЕВ + ЕЗ + УВ) =

= (m*S/2 + k*Q/S + І*Q/S) + (K/с*а*n*Q/S + 1671,86*K*а*b/с*1,15) = (14)

= (m*S/2 + k*Q/S + І*Q/S) + (K/с*а*Q/S*(n + 1922,64*b)).


Використавши логістичний підхід в управлінні запасами, згідно якого співставляється величина витрат на утримання запасів з величиною витрат на їх доставку, можна визначити оптимальний розмір замовлення з урахуванням екологічних витрат, удосконаливши модель Вільсона:


Sопт = . (15)


Висновки

Як зазначалося, торгові підприємства за характером своєї діяльності з одного боку займаються розподілом продукції (розподільчою логістикою), а з іншого – управлінням запасами (закупівельною логістикою), які формуються, виходячи з обсягу замовлень дрібних торговців. Отже, обсяг продукції, який підлягає реалізації на певній території, спочатку проходить стадію запасу. Тому визначення оптимального розміру замовлення на основі формули (15) дасть змогу, врахувавши екологічні фактори, оптимізувати повні логістичні витрати і таким чином зменшити екодеструктивний вплив діяльності торгових підприємств.

Важливість запропонованого підходу пояснюється тим, що розмір замовлення є основним показником для визначення обсягів діяльності торгових підприємств і ключовим фактором процесу формування витрат. Необхідність врахування екологічних факторів обумовлена зростаючими темпами росту обсягів викидів в атмосферу шкідливих речовин від пересувних джерел і пошуком методів запобігання цьому, оскільки значна частина транспорту застосовується саме торговими підприємствами.

Запропонований підхід до визначення обсягу замовлення на основі повних логістичних витрат враховує втрати суспільства від можливого екодеструктивного впливу діяльності торгових підприємств. Звичайно, його застосування може збільшити ціну продукції для кінцевого споживача, проте за відповідного підходу з боку держави (в галузі оподаткування) та забезпечення конкурентних умов на ринку, торгові підприємства намагатимуться знизити ціни на продукцію шляхом:

  • заміни використовуваного виду палива на інший, менш шкідливий для довкілля (бензин на дизельне пальне);

  • оптимізації розміщення складів з урахуванням впливу на довкілля (за межами міста або на околиці);

  • оптимізації транспортних маршрутів доставки продукції споживачам, за яких зменшувалася б загальна відстань перевезень і відповідно обсяги впливу на довкілля;

  • вибору оптимальної торгової мережі (з використанням торгових посередників чи без) тощо.

Інструментарій логістики дозволяє вирішити всі зазначені задачі, націлені на зменшення екодеструктивного впливу торгових підприємств. Отже, напрямом подальших досліджень можна вважати розробку підходів до визначення еколого-економічної ефективності впровадження заходів щодо зменшення впливу торгових підприємств на довкілля та переходу до моделі стійкого розвитку.


  1. Кислый В. Н. Экологизация управления предприятием : монография / Кислый В. Н., Лапин Е. В., Трофименко Н. А. ― Сумы : ИТД «Университетская книга», 2002. ― 238 с.

  2. Ковалёв К. Ю. Логистика в розничной торговле: как посторить эффективную сеть / Ковалёв К. Ю., Уваров С. А., Щеглов П. Е. ― СПб. : Питер, 2007. ― 272 с. : ил. ― (Серия «Розничная торговля»).

  3. Методи оцінки екологічних втрат : монографія / [Мельник Л. Г., Карінцева О. І., Шапочка М. К. та ін.] ; за ред. д.е.н. Л. Г. Мельника та к.е.н. О. І. Карінцевої. — Суми : ВТД "Університетська книга", 2004. — 288 с.

  4. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2004 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу :

www.menr.gov.ua/cgi-bin/go?node=SP%20dop%20p%20NPS.

  1. Пономарьова Ю. В. Логістика : навч. посіб. / Ю. В. Пономарьова. ― [2-ге вид., перероб. та доп.]. ― К. : Центр навчальної літератури, 2005. ― 328 с.

  2. Порядок встановлення нормативів збору за забруднення насколишнього природного середовища і стягнення цього збору // Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 303 [Електронний ресурс]. — Режим доступу :

www.rada.gov.ua.

  1. Чорток Ю. В. Екологічна стратегія логістичної діяльності торгових підприємств / Ю. В. Чорток // Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки. ― 2007. ― Вип. № 2 (23). ― С. 226―229.


Отримано 02.09.2008 р.


Ю.В. Чорток

Определение оптимального размера заказа торговым предприятием

с учетом экологических факторов

В статье сформулировано понятие полных логистических издержек, разработан научно-методический подход к определению оптимального размера заказа на основе полных логистических издержек торговых предприятий с учетом экологических факторов. Также обоснована необходимость разработки подхода к определению эколого-экономической эффективности внедрения мероприятий по уменьшению влияния торговых предприятий на окружающую среду и перехода к модели устойчивого развития.

1Чорток Юлія Володимирівна, аспірант кафедри економіки Сумського державного університету.


© Ю.В. Чорток, 2008



Механізм регулювання економіки, 2008, № 3, Т. 1

Схожі:

1 Визначення оптимального розміру замовлення торговим підприємством з урахуванням екологічних факторів iconЗамула І. В., д е. н., проф. Кірейцева Г. В
Для забезпечення достовірності і точності визначення розміру екологічних зобов’язань необхідно розробити первинні документи з обліку...
1 Визначення оптимального розміру замовлення торговим підприємством з урахуванням екологічних факторів iconВизначення вартості підприємства в посткризових умовах
...
1 Визначення оптимального розміру замовлення торговим підприємством з урахуванням екологічних факторів icon“затверджено”
Розвинути уявлення про вплив біологічних, екологічних, соціально-економічних факторів на фізичний розвиток дітей (? =1)
1 Визначення оптимального розміру замовлення торговим підприємством з урахуванням екологічних факторів icon1. Назвіть групи екологічних факторів. Що таке Червона книга?
Наука про структуру,функціонування та саморегуляцію багатовидових угрупувань організмів та біосфери в цілому
1 Визначення оптимального розміру замовлення торговим підприємством з урахуванням екологічних факторів iconТести за курсом «Податкові системи» автор Грабовська Т. В
Не залежать від розміру прибутків І розміру майна, включаються в ціну продукції, яка оплачується споживачем
1 Визначення оптимального розміру замовлення торговим підприємством з урахуванням екологічних факторів icon«затверджую» Ректор С. В. Савченко 2012 р. Програма
...
1 Визначення оптимального розміру замовлення торговим підприємством з урахуванням екологічних факторів iconТеми семінарсько-практичних занять для лікарів-інтернів педіатрів
Поняття якості життя. Вплив екологічних факторів, соціально-економічного стану та психологічного оточення на здоров’я дитини
1 Визначення оптимального розміру замовлення торговим підприємством з урахуванням екологічних факторів iconО. В. Коновалова особливості проектування аеропорту з урахуванням екологічних критеріїв за шумом
Виконано аналіз рекомендацій щодо проведення оцінки наслідків розвитку аеропортів для
1 Визначення оптимального розміру замовлення торговим підприємством з урахуванням екологічних факторів iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Класифікація та характеристика екологічних факторів. Гранично допустимі екологічні навантаження (гден). Побічний вплив лікарських...
1 Визначення оптимального розміру замовлення торговим підприємством з урахуванням екологічних факторів iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Класифікація та характеристика екологічних факторів. Гранично допустимі екологічні навантаження (гден). Побічний вплив лікарських...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи