1 Інтегрована оцінка дивідендного потенціалу акціонерного товариства icon

1 Інтегрована оцінка дивідендного потенціалу акціонерного товариства




Скачати 259.74 Kb.
Назва1 Інтегрована оцінка дивідендного потенціалу акціонерного товариства
Дата15.07.2012
Розмір259.74 Kb.
ТипДокументи



Розділ 3 Економіка підприємства та організація виробництва




УДК 658.114.3


О.М. Вакульчик, О.В. Козлова1


Інтегрована оцінка дивідендного потенціалу

акціонерного товариства


Обґрунтовано необхідність розробки та запропоновано методику оцінки дивідендного потенціалу підприємства. За наведеною методикою визначено рейтинги у групі підприємств галузі будівних матеріалів та здійснений аналіз кореляційного зв’язку отриманих результатів оцінки дивідендного потенціалу з результатами аналізу інших властивостей підприємств.


Особливістю сучасного етапу розвитку економіки України є велика кількість господарських структур різноманітних організаційних форм, серед яких однією з найпоширеніших є акціонерні товариства (АТ). В умовах перехідної економіки загострюється необхідність створення відповідної системи оцінки економічного стану підприємств та аналізу їх діяльності, яка б задовольняла потреби саме такого періоду в економіці, а також відповідала особливостям корпоративного управління, що полягають у відокремленні прав власності від можливості безпосереднього управління.

Проблеми оцінки результатів діяльності підприємств та їх фінансового стану були предметом досліджень багатьох вчених. Основні принципи аналізу розглядалися
Білик М. [1], Стояновою Е.С. [2], Ковальовим В.В. [3], Черничинець С.П. [4]. Перелічені автори підкреслюють надзвичайну роль оцінки фінансового стану та пропонують шляхи удосконалення методичних підходів до аналізу результатів діяльності підприємства.

В умовах обмеженої можливості більшості акціонерів реалізувати свої права на отримання дивідендів через відсутність у переважної більшості АТ джерела їх сплати – прибутку виникає необхідність більш глибоких досліджень у напрямку визначення перспектив підприємства щодо отримання ним прибутку в майбутньому.

Отже, на сучасному етапі розвитку економіки вітчизняних акціонерних товариств виникає необхідність дослідження такої важливої характеристики, як дивідендний потенціал (ДП) акціонерного товариства, який оцінює здатність підприємства виплачувати дивіденди в перспективі.

Метою даного дослідження є оцінка дивідендного потенціалу групи підприємств та перевірка адекватності запропонованої методики шляхом проведення кореляційного аналізу отриманих результатів з іншими характеристиками діяльності підприємств.

Оцінку дивідендного потенціалу та його рівня пропонується здійснювати на основі показників, що базуються на доданій вартості. Саме додана вартість, а не прибуток, за своїм складом здатна задовольнити інтереси усіх учасників корпоративного управління. Так, при розрахунку доданої вартості адитивним методом до неї включаються податки, прибуток, витрати за заробітну плату та соціальні заходи, фінансові витрати, що спрямовуються на сплату відсотків за банківський кредит. Таким чином, в доданій вартості відображені інтереси держави, власників, працівників та кредиторів – тобто внутрішніх і зовнішніх учасників корпоративного управління.

Враховуючи здатність показника доданої вартості відображати інтереси учасників корпоративного управління, авторами пропонується на його основі здійснювати оцінку дивідендного потенціалу шляхом розрахунку інтегрального показника, який дозволить, враховуючи статичні та динамічні характеристики коефіцієнтів, що обчислюються на базі доданої вартості, оцінити рівень дивідендного потенціалу акціонерного товариства.

Для інтегральної оцінки дивідендного потенціалу застосовуються рейтингові значення запропонованих чинників, що подані далі.

  1. Група дивідендного потенціалу, яка характеризує наявність та достатність величини створеної доданої вартості для формування прибутку.

  2. Рівень дивідендного потенціалу, що визначається співвідношенням показників створеної (ЗДВ), розподіленої (АДВ) та нормативної доданої вартості (НДВ).

  3. Відстань дивідендного потенціалу (ВДП), що відображає ступінь віддаленості обсягу створеної доданої вартості від нормативної (ВДП = (ЗДВ-НДВ)/НДВ).

  4. Динаміку показника питомих витрат проміжного споживання (ППС), який оцінює ефективність діяльності АТ (ППС = Проміжне споживання/Виручка).

  5. Динаміку показника витратомісткості доданої вартості (ВДВ), який характеризує ефективність корпоративного управління (ВДВ = Проміжне споживання / ЗДВ).

Кожний із зазначених показників дозволяє зробити відповідні висновки щодо потенційної можливості акціонерного товариства сплачувати дивіденди, але для узагальнюючої оцінки дивідендного потенціалу підприємства пропонується об’єднати їх у єдиний інтегральний показник.

Визначення величини інтегрального показника дивідендного потенціалу акціонерного товариства (ІДП) базується на врахуванні значень вищезазначених п’яти показників, які є складовими елементами інтегрального показника і характеризують результативність та ефективність корпоративного управління.

ІДП розраховується як сума балів, що отримує підприємство, відповідно до величини кожного з п’яти елементів:


, (1)


де Тg – кількість балів за відповідний елемент інтегрального показника дивідендного потенціалу, g – елемент ІДП.


Кожний із зазначених елементів інтегрального показника дивідендного потенціалу має певний зміст. Так, два перших елементи (група та рівень ДП) дозволяють оцінити результативність діяльності підприємства з точки зору відповідності розміру фактично створеної доданої вартості її розподіленої та нормативної величини.

Визначення величини відхилення фактично створеної підприємством доданої вартості від нормативної (показник відстані дивідендного потенціалу ВДП) надає інформацію щодо відносного розміру нестачі або перебільшення фактичного результату над потенційним, який дорівнює нормативній величині ДВ, що розраховується для кожного підприємства відповідно до його ресурсного забезпечення.

Важливість оцінки дивідендного потенціалу не тільки за результатами діяльності АТ за певний період часу, але і необхідність виявлення тенденцій вимагають розрахунку динамічних показників. Так, зміст четвертого та п’ятого елементів відповідає динаміці показників, що характеризують ефективність діяльності АТ (ППС) та ефективність корпоративного управління (ВДВ). Аналіз відносних відхилень цих показників дозволяє виявити позитивні або негативні тенденції у розвитку економіки акціонерного товариства.

При розрахунку ІДП підприємствам надається певна кількість балів відповідно до результатів обчислення елементів показника. Таким чином, АТ з найкращими показниками матимуть максимальну оцінку, і навпаки – кризовий стан економіки та негативні тенденції його змін відповідають низьким значенням балів. Так, кожній групі та кожному рівню дивідендного потенціалу надаватиметься відповідна кількість балів, яка потім враховується при обчисленні інтегрального показника. У свою чергу, внесок показника ВДП у загальну величину інтегрального показника ІДП буде залежати від величини самого відхилення, відповідно до якого за попередньо визначеною шкалою надаватиметься відповідний бал. Для розрахунку останніх двох елементів ІДП також необхідне попереднє визначення рейтингових шкал.

Рейтингова шкала для надання балів за окремими елементами ІДП була визначена на основі статистичної обробки бази даних близько 1000 ВАТ з часткою держмайна різних галузей економіки (табл.1). Особливості розрахунку перших двох елементів інтегрального показника передбачають наявність чітко визначеної кількості значень – три групи та сім рівнів дивідендного потенціалу. Значення розрахованих показників ВДП, ∆ППС та ∆ВДВ визначилися в основному у діапазонах, зазначених у рейтинговій шкалі.

^

Таблиця 1 – Рейтингова шкала для визначення кількості балів при розрахунку ІДП





Бали

Елемент ІДП

g1

g2

g3

g4

g5

0

-

-

g3 менше -200%

g4 більше 50%

g5 більше 10%

1

1

1.1

-200% < g3 < -150%

25% < g4 < 50%

5% < g5 < 10%

2

1

1.2

-150% < g3 < -100%

10% < g4 < 25%

2,5% < g5 < 5%

3

2

2.1

-100% < g3 < -75%

0% < g4 < 10%

0% < g5 < 2,5%

4

2

2.2

-75% < g3 < -50%

-10% < g4 < 0%

-2,5% < g5 < 0%

5

2

2.3

-50% < g3 < -25%

-25% < g4 < -10%

-5% < g4 < -2,5%

6

3

3.1

-25% < g3 < 0%

-50% < g4 < -25%

-10% < g5 < -5%

7

3

3.2

g3 більше 0%

g4 менше -50%

g5 менше -10%


Позитивне значення ВДП відповідає найвищому рейтинговому балу 7, оскільки це свідчить про величину створеної доданої вартості, що є більшою, ніж її нормативна величина, тобто підприємство працює на рівні вищому, ніж його потенційно можливий. Шість балів надається підприємству за умови знаходження величини ВДП у діапазоні від 0 до –25%. Кожне зменшення ВДП на 25% до величини –100% надає на 1 бал менше, тобто якщо ВДП у діапазоні від –25% до –50% – 5 балів, від –50% до –75% – 4 бали, від –75% до –100% – 3 бали. Значення ВДП менше –100% свідчить про від’ємне значення ЗДВ, що означає перевищення витрат проміжного споживання над виручкою. Таке підприємство отримає 2 бали за величину ВДП у діапазоні від –100% до –150% і тільки 1 бал при значенні ВДП від –150% до –200%. Якщо відстань дивідендного потенціалу менше 200% , це відповідає значенню – 0 балів.

Надання балів за розраховані значення питомих витрат проміжного споживання буде відбуватися за іншим принципом. Оскільки значення ППС повинно бути якомога меншим, то позитивною є динаміка, що знижується. Підприємство, у якого ППС зменшується більше ніж на 50%, отримує 7 балів за рейтинговою шкалою. Далі поступове зростання ∆ППС буде забезпечувати меншу кількість балів. Але рейтинговою шкалою передбачене і зростання ППС: за збільшення відношення проміжного споживання до виручки менше ніж на 10% підприємство отримає 3 бали; якщо ∆ППС перебуває у діапазоні від 10% до 25%, то оцінкою такого стану буде 2 бали; при збільшенні ППС на величину від 25% до 50% АТ одержить лише 1 бал.

За аналогічною схемою надаватимуться рейтингові бали для значень ∆ВДВ. Тобто при зменшенні витратоміскості доданої вартості підприємству буде забезпечена кількість балів від 4 до 7; при зростанні ВДВ на величину, що перебуває у діапазоні від 0% до 10% підприємство отримає від 1 до 3 балів. Негативна тенденція зростання ВДВ більше ніж на 10% не принесе жодного бала.

Методикою визначення ІДП передбачається одноразове визначення рейтингових шкал, але не виключається можливість періодичного перегляду шкали для внесення певних змін, що відповідатимуть стану економіки окремих галузей на момент аналізу. Таким чином, кількість балів, яка надається за рейтинговою шкалою відповідно до значень п’яти зазначених показників, визначає їх внесок у обчислення ІДП.

Показник інтегрованої оцінки дивідендного потенціалу, модель розрахунку якого пропонується авторами, може бути використаний як для цілей оцінки потенціалу окремого підприємства, так і для структурного аналізу якісного складу групи акціонерних товариств.

Запропонований порядок оцінки дивідендного потенціалу на останньому етапі передбачає формування інтегрованої карти показника дивідендного потенціалу (табл. 2). Дані, що містяться в карті, забезпечують наглядну та зручну подачу інформації користувачеві як за окремими елементами інтегрального показника, так і щодо загальної оцінки дивідендного потенціалу акціонерного товариства за показником ІДП.


Таблиця 2 – Інтегрована карта визначення дивідендного потенціалу АТ





g1

g2

g3

g4

g5

ІДП

(сума балів за кожним елементом)

Група ДП

Рівень ДП

ВДП, %

ППС, %

ВДВ,%

Значення

















Кількість балів за відповідним елементом (gi)

1….7

1….7

0….7

0….7

0….7

2…35


Максимальна кількість балів за кожним елементом відповідає найкращому результату та забезпечить підприємству 7 балів. За першими двома показниками мінімальний бал, який може отримати підприємство – 1 бал, інші коефіцієнти передбачають відсутність жодного бала при відповідних значеннях елементів ІДП (див. табл.1). Таким чином, акціонерне товариство, що аналізується, може отримати мінімум 2 бали та максимум 35 балів.

Оцінка та аналіз кожного елемента інтегрального показника як самостійного джерела інформації дозволяє виявити слабкі сторони діяльності підприємства та відповідно до значення окремих показників ІДП виробити різні, придатні саме для цього АТ, управлінські дії. Водночас інтегральна оцінка показує, що чим більше значення узагальнюючого показника ІДП, тим вище дивідендний потенціал акціонерного товариства.

Для перевірки адекватності запропонованої методики аналізу результатів діяльності підприємства щодо його потенційної можливості виплачувати дивіденди у майбутньому були здійснені розрахунки інтегрованого показника дивідендного потенціалу для групи ВАТ з часткою держмайна галузі будівельних матеріалів.

Дані, які наведені в інтегрованій карті (табл. 3), свідчать, що найбільший дивідендний потенціал мали два підприємства – ВАТ “Мукачівський кар’єр” та ВАТ “Хмельницькзалізобетон”. Сума балів, яку вони отримали за п’ять показників, що входять до розрахунку ІДП, дорівнює 32, тобто менша за максимальну (35) тільки на 3 бали. Перше підприємство з двійки лідерів за показниками груп ДП та ВДВ мали максимальну оцінку, за іншими було отримано по 6 балів. Тобто для отримання найвищих рейтингових балів для цього ВАТ потрібно збільшити величину створеної доданої вартості ЗДВ на 14% (g3 – показник ВДП) до рівня, не меншого за величину нормативної (g2 – рівень ДП), а також наростити темпи зниження питомих витрат проміжного споживання (g4 –  ППС).

Для ВАТ “Хмельницькзалізобетон” згідно з інтегрованою картою, необхідно знижувати питомі витрати проміжного споживання, оскільки динаміка зменшення ППС (g4 –  ППС) недостатня для отримання найвищої оцінки даного елемента ІДП. За іншими показниками, що входять до розрахунку інтегрованого показника дивідендного потенціалу, підприємство отримало максимальну кількість балів – 7.

Аутсайдером групи підприємств галузі будівних матеріалів, що була проаналізована, є ВАТ “Ірпінський комбінат “Перемога”. Дані інтегрованої карти свідчать про таке:

  • підприємство не створює додану вартість у розмірі, необхідному для покриття витрат проміжного споживання та отримання прибутку (перша група ДП);

  • величина розподіленої доданої вартості менша за її нормативний рівень (рівень ДП – 1.2);

  • ступінь відхилення ЗДВ від НДВ складає 129%, тобто підприємство має підвищити обсяг створеної доданої вартості на зазначену величину;

  • рейтинговий бал, що був отриманий згідно з динамікою показника питомих витрат проміжного споживання, свідчить про досить позитивні зміни відносно проміжного споживання до доданої вартості, але для одержання найвищого бала потрібно знижувати ППС ще більшими темпами;

  • за останнім елементом ІДП не було отримано жодного балу через зростання витратомісткості доданої вартості на 21%, що свідчить про зниження ефективності корпоративного управління.

Таким чином, володіючи інформацією щодо змісту показників – елементів ІДП та їх рейтингової оцінки – є можливим та зручним здійснення висновків по кожному ВАТ відносно результативності та ефективності їх діяльності, які дозволяють оцінити потенційну можливість підприємства сплачувати дивіденди у майбутньому.

Для зручної та швидкої оцінки результатів розрахунку ІДП пропонується використання графічного зображення структури інтегрального показника. На ньому (рис. 1) різними кольорами виділені його елементи та наочно визначений їх вклад при обчисленні ІДП.


Таблиця 3 – Інтегрована карта визначення дивідендного потенціалу АТ
^

(на прикладі групи ВАТ галузі промисловості будівельних матеріалів, 2003р.)







Підприємство




g1

g2

g3

g4

g5
ІДП

(сума

балів)

Група ДП

Рівень

ДП

ВДП,

%

ППС,

%

ВДВ,

%

1

ВАТ “Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення”

Значення елемента

2

2.1

-91

28

157

11

Бали

4

3

3

1

0

2

ВАТ “Завалівський графітовий комбінат”

Значення елемента

2

2.1

-20

-9

-36

24

Бали

4

3

6

4

7

3

ВАТ “Ірпінський комбінат “Перемога”

Значення елемента

1

1.2

-129

-18

21

10

Бали


1

2

2

5

0

4

ВАТ “Мукачівський кар’єр”

Значення елемента

3

3.1

-14

-34

-55

32

Бали


7

6

6

6

7

5

ВАТ “Хмельницьк-залізобетон”

Значення елемента

3

3.2

18

-5

-11

32

Бали


7

7

7

4

7

6

ВАТ “Мокрянський кам’яний кар’єр”

Значення елемента

3

3.1

-79

-34

-125

29

Бали

7

6

3

6

7

7

ВАТ “Калинівський завод “Будперліт”

Значення елемента

3

3.1

-32

-18

-41

30

Бали


7

6

5

5

7

8

ВАТ “Завод нерудних металів “Нерудпром”

Значення елемента

3

3.1

-82

-13

-39

28

Бали


7

6

3

5

7

9

ВАТ “Роздільський цегельний завод”

Значення елемента

3

3.2

26

1

5

26

Бали


7

7

7

3

2

10

ВАТ “Кальчинський кар’єр”

Значення елемента

1

1.2

-164

58

-105

11

Бали

1

2

1

0

7

11

ВАТ “Завод залізобетон. виробів”

Значення елемента

2

2.1

-98

48

1080

11

Бали


4

3

3

1

0


Наведена структура інтегрального показника ДП свідчить про те, що найбільшу кількість балів більшість підприємств отримали від оцінки групи та рівня дивідендного потенціалу, а також динаміки витратомісткості доданої вартості. Так само можна відзначити, що за окремими елементами ІДП (  ППС та  ВДВ) деякі ВАТ взагалі не отримували балів.

В цілому графічне зображення структури ІДП надає можливість виявити, який з елементів розрахунку має найбільшу питому вагу та навпаки, який показник потребує найбільшої уваги для спрямування управлінських дій саме на нього.

На практиці використовуються багато методик, які дозволяють оцінити різні аспекти діяльності підприємства. Це надає можливість перевірки адекватності запропонованої методики оцінки дивідендного потенціалу, оскільки, незважаючи на різні напрямки аналізу, загальна оцінка підприємства у більшості випадках не повинна мати значних відхилень.




^ Рисунок 1 – Структура інтегрального показника дивідендного потенціалу ВАТ з часткою держмайна галузі будівних матеріалів за 2003 р


Для порівняння методики оцінки дивідендного потенціалу з існуючими методиками аналізу економічного стану підприємства пропонується порівняння результатів розрахунку ІДП для групи акціонерних товариств галузі будівельних матеріалів з результатами аналізу інвестиційної привабливості АТ (Ііп), оцінки імовірності банкрутства за п’ятифакторною моделлю Z-рахунків Альтмана (Z), а також методики оцінки фінансового стану позичальника (Ікс), що використовується одним із великих українських банків.

За трьома зазначеними вище методиками було проаналізовано 11 ВАТ галузі будівельних матеріалів. Для кожного підприємства за результатами обчислення інтегральних показників дивідендного потенціалу, інвестиційної привабливості, імовірності банкрутства та кредитоспроможності надавалося певне рейтингове місце (від 1 до 11).

Один з лідерів рейтингу ІДП ВАТ “Мукачівський кар’єр” згідно з порівнянням рейтингів Z, ІКС та ІІП займає також перше місце у зазначених списках. ВАТ “Хмельницькзалізобетон” відповідно до значення ІКС та ІІП займає другу позицію, але за Z-рейтингом підприємство стало третім. Акціонерне товариство з найнижчим рейтингом ІДП ВАТ “Ірпінський комбінат “Перемога” також є найменш кредитоспроможним та інвестиційно привабливим. У рейтингу імовірності банкрутства це підприємство займає передостаннє місце.


Таблиця 4 – Порівняння рейтингів ІДП, Z, ІКС та ІІП для ВАТ з часткою держмайна галузі будівних матеріалів за 2003 рік.




Назва ВАТ

Рейтинг

ІДП

Z

ІКС

ІІП

1

ВАТ “Мукачівський кар’єр”

1-2

1

1

1

2

ВАТ “Хмельницькзалізобетон”

1-2

3

2

2

3

ВАТ “Калинівський завод “Будперліт””

3

2

3

3

4

ВАТ “Мокрянський кам’яний кар’єр”

4

9

6

9

5

ВАТ “Завод нерудних металів “Нерудпром””

5

4

4

5

6

ВАТ “Роздільський цегельний завод”

6

8

5

7

7

ВАТ “Завалівський графітовий комбінат”

7

6

8

4

8

ВАТ “Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення”

8-10

5

7

6

9

ВАТ “Завод залізобетон. виробів”

8-10

7

9

8

10

ВАТ “Кальчинський кар’єр”

8-10

11

10

10

11

ВАТ “Ірпінський комбінат “Перемога””

11

10

11

11


З таблиці можна побачити, що деякі значення рейтингів збігаються, а за деякими має місце розбіжність результатів до п’яти позицій. Так, мінімальну розбіжність (до двох позицій) між результатами рейтингу ІДП та Z мають дев’ять підприємств; розбіжність від 3 до 5 позицій – два ВАТ. Рейтинги ІДП та ІКС майже ідентичні – всі підприємства підпадають у діапазон мінімальної розбіжності. Результати порівняння рейтингів ІДП та ІІП такі: розбіжність менше 2 позицій – вісім підприємств; від 3 до 5 – три АТ.

Для оцінки ступеня тісноти зв’язку між рейтинговими показниками в залежності від числового значення коефіцієнтів кореляції було прийнято до використання такі їх тлумачення:

0,0 – 0,2 – слабкий зв’язок;

0,2 – 0,4 – слабший за середню тісноту;

0,4 – 0,6 – середня тіснота;

0,6 – 0,8 – тісніша за середню;

0,8 – 1,0 – сильний зв’язок.

При оцінці підприємств за різними методиками не виявляються значні протиріччя, що підтверджується наявністю прямого кореляційного зв’язку між ІДП, Z, ІКС та ІІП (табл. 5). Так, коефіцієнт кореляції між рейтингом ІДП та Z дорівнює 0,78, між ІДП та ІКС – 0,96, ІДП та ІІП – 0,82, що свідчить про тісний кореляційний зв’язок.

Проведене порівняння результатів розрахунку рейтингів підприємств за різними методиками свідчить про дієздатність запропонованого аналізу здатності акціонерного товариства у майбутньому виплачувати дивіденди. Існуючі розбіжності та відхилення у результатах рейтингових оцінок є природними, оскільки всі три методики аналізують достатньо різні аспекти діяльності підприємств. Так, підприємство з високим рівнем дивідендного потенціалу може бути недостатньо кредитоспроможним або не бути найбільш інвестиційно привабливим на дійсний момент.


Таблиця 5 – Результати аналізу кореляційного зв’язку між значеннями та рейтингами ІДП, Z, ІКС та ІІП


Методика аналізу

Ступінь кореляційного зв’язку рейтингових значень з рейтингом ІДП

Z

0,78

ІКС

0,96

ІІП

0,82


Перспективи подальшого дослідження передбачають підтвердження результатів оцінки дивідендного потенціалу підприємства, яка здійснюється за запропонованою методикою, реальними даними щодо фактично одержаного прибутку та сплаченими дивідендами.



  1. Білик М. Удосконалення методичних підходів до аналізу фінансового стану підприємства//Економіст. – 2001. – № 11. – С. 40-42.

  2. Стоянова Е.С. Финансовый менеджмент. Российская практика. – М.: Перспектива, 1999. – 194 с.

  3. Ковальов В.В. Финансовый анализ. – М.: Финансы и статистика, 1995. – 432 с.

  4. Черничинець С.П. Методика аналізу фінансового стану підприємства – емітента цінних паперів//Ринок цінних паперів. – 2001.– № 5. – С. 64-67.


Отримано 22.02.2005 р.


Е.М. Вакульчик, О.В. Козлова

Интегрированная оценка дивидендного потенциала акционерного общества

Обоснована необходимость разработки и предложена методика оценки дивидендного потенциала предприятия. По предложенной методике определены рейтинги в группе предприятий отрасли строительных материалов и осуществлен анализ корреляционной связи полученных результатов оценки дивидендного потенциала с результатами других свойств предприятий.

1Вакульчик Олена Михайлівна, кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри Облік та Аналіз Придніпровської державної академії будівництва та архітектури; Козлова Ольга Володимирівна, асистент кафедри Облік та Аналіз Придніпровської державної академії будівництва та архітектури.


© О.М. Вакульчик, О.В. Козлова, 2005



Механізм регулювання економіки, 2005, № 1

Схожі:

1 Інтегрована оцінка дивідендного потенціалу акціонерного товариства iconПравила прийому до Волинського інституту економіки та менеджменту у формі закритого акціонерного товариства у 2012 році Луцьк 2011
Провадження освітньої діяльності у Волинському інституті економіки та менеджменту у формі закритого акціонерного товариства здійснюється...
1 Інтегрована оцінка дивідендного потенціалу акціонерного товариства iconПравила прийому до Волинського інституту економіки та менеджменту у формі закритого акціонерного товариства
До волинського інституту економіки та менеджменту у формі закритого акціонерного товариства у 2013 році
1 Інтегрована оцінка дивідендного потенціалу акціонерного товариства iconВідомість ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіаді зі спеціальності «Соціологія», який проводився 4-6 квітня 2013 р на базі Донецького державного університету управління
...
1 Інтегрована оцінка дивідендного потенціалу акціонерного товариства iconПоложення щодо договорів про спільну діяльність. Договір простого товариства: загальна характеристика та сфера застосування. Укладення та форма договору простого товариства. Сторони договору. Зміст договору простого товариства
Правові наслідки порушення зобов’язань за договором простого товариства. Припинення договору
1 Інтегрована оцінка дивідендного потенціалу акціонерного товариства iconУкраїнський гідрометеорологічний журнал, 2010, №7
Кількісна оцінка гідромінеральної І пелоїдної складових природно-рекреаційного потенціалу Одеської області
1 Інтегрована оцінка дивідендного потенціалу акціонерного товариства iconПроблеми формування інноваційного потенціалу банків україни
...
1 Інтегрована оцінка дивідендного потенціалу акціонерного товариства iconПоложення про проведення заходів філологічної секції наукового товариства «Молодий університет»
Переможців буде нагороджено грамотами та дипломами з метою підтримки обдарованої молоді, розкриття творчого потенціалу, активізації...
1 Інтегрована оцінка дивідендного потенціалу акціонерного товариства iconЛабораторна робота №4 Дослідження біляелектродного падіння напруги І градієнта потенціалу в люмінесцентних лампах
Мета роботи: Отримання навиків вимірювання біляелектродного падіння потенціалу та градієнту потенціалу е І вивчення їх залежності...
1 Інтегрована оцінка дивідендного потенціалу акціонерного товариства iconМетоди контролюзнань
Оцінка усних відповідей, модульна контрольна робота, оцінка конспекту тем, винесених на самостійне опанування, оцінка самостійно...
1 Інтегрована оцінка дивідендного потенціалу акціонерного товариства iconМетоди діагностики та оцінювання інноваційного потенціалу підприємства
Діагностика потенціалу інноваційного розвитку і його підсистеми – інноваційного потенціалу – дозволяє оцінити його достатність чи...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи