Авторське коментування пейзажних образів (на матеріалі поетичного дискурсу корелюючих мов) Ірина Карпівна Кобякова, Владислава Куліш (м. Суми, Україна) icon

Авторське коментування пейзажних образів (на матеріалі поетичного дискурсу корелюючих мов) Ірина Карпівна Кобякова, Владислава Куліш (м. Суми, Україна)




Скачати 92.08 Kb.
НазваАвторське коментування пейзажних образів (на матеріалі поетичного дискурсу корелюючих мов) Ірина Карпівна Кобякова, Владислава Куліш (м. Суми, Україна)
Дата15.07.2012
Розмір92.08 Kb.
ТипДокументи

АВТОРСЬКЕ КОМЕНТУВАННЯ ПЕЙЗАЖНИХ ОБРАЗІВ

(НА МАТЕРІАЛІ ПОЕТИЧНОГО ДИСКУРСУ КОРЕЛЮЮЧИХ МОВ)

Ірина Карпівна Кобякова, Владислава Куліш (м. Суми, Україна)

У статті йдеться про авторське коментування пейзажних образів у поетичному дискурсі (об'єкт дослідження), фокусується увага не у мові оригіналу, а перекладу (предмет дослідження), по відношенню як до людського мовчання так і середовища у мові трансляторі.

Ключові слова: пейзажні образи, силенціальний ефект, природне мовчання (nature silence), словотворчі вектори.

The article deals with the author’s vision of landscape images in poetic discourse of correlated languages. The nature silence is being considered as personified, methophoric and of secondary nature into that.

^ Key words: the landscape image, the silent effect, nature silence, creative derivative vectors.


Теорія перекладу досліджує певний тип відношення між мовами. Одним з найважливіших в перекладі є питання взаємовідношення змісту і форми в корелюючих мовах. Валоративним в процесі перекладу є мистецтво віршованого перекладу: поетичний твір має власний ритм, мелодію, стиль, емоційний настрій. Всі ці елементи у віршах знаходяться в оригінальному зв'язку. Центральною проблемою є втілення в засоби іншої мови діалектичну єдність змісту і форми, яка розкривається нам у структурі художнього твору. Адже перекладаються не слова, не рядки, не речення, не звуки... Перекладається (точніше: передається) система понять у їх взаємовідношеннях і способах вияву цих взаємовідношень. Взаємовідношення понять – це зміст твору, а спосіб їх вияву – це його стиль [8: 69].

Поетичним творам як англійським так і українським (предмет дослідження) притаманні пейзажні образи мовчання (об'єкт дослідження), які є лейтмотивом художніх творів різних студій і епох. Мовчання – силенціальний компонент комунікації (термін А.Д. Бєлової) – тяжіє до ситуативних імплікатур. Дослідження силенціального ефекту ускладнюється ще й тим, що мовчання – швидкоплинний феномен. Вербальне повідомлення не є безперервним: ми вимовляємо декілька слів, потім замовкаємо, потім знову вимовляємо, потім знову замовкаємо і т.д. Слід зазначити, що в саме в поезії вмикається так званий процес переведення невербального у вербальне, тому що саме тут, ми можемо вже відчути і побачити мовчання. В поезії, так само, як і в художньому дискурсі, наратор розповідає про персонажів, описує їх життя та довкілля. Референти співвідносяться з доменом мовчання. Персонажі у своїй мовленнєвій поведінці використовують силенціальні компоненти у першофункціїї. Це мовчання позначається як homo silence (людське мовчання). Мовчання природи має персоніфікований та метафоричний характер, образне уподібнення. Це мовчання називається nature silence. Комунікативне мовчання (homo silence) є первинним по відношенню до nature silence, яке позначено в художньому дискурсі нараторською лінгвокреативністю та персоніфікацією.

Людина може говорити, а може і мовчати. Мовчання артефактів та природних явищ є вторинними, його номінації з'являються в результаті семантичного зсуву людське – природне мовчання. Мовчання, що продукується природою, позначено метафоричністю, напр.: when the heaven is silent, the silent path, silence speaks for love, silent explosion, the thunder of silent, the silent language, the silence of the lamb, to break a silent, the deep silent, deadly silent, the shadow of silence, the white silence, the power of silence, the voice of the silence, et. [3: 35 – 36].

До основних метазнаків мовчання належать: паузи, пунктуаційні знаки та вербалізатори типу silence, pause, stop, hesitation, silentness, stillness, quietness, quiet, to be silent, to hesitate, a break, to make a stop, an interval, to say nothing, to give no information, interruption.

Подібність прозаїчного та поетичного мовчання полягає в наявності ситуативної основи феномена, відсутності денотата, та наявності гетерогенних тлумачень мовчазної лакуни – графічних, вербальних та невербальних. Сама сутність мовчання є парадоксом, тому що людина мовчить, а інформація надходить до слухачів. Homo silence на відміну від nature silence, в прозаїчному тексті позначається в основному графічними та вербальними знаками. Nature silence - вербальними. «Мовчання» та «тиша» різняться не лише контекстуальним оточенням, але і функціональним навантаженням. Тиша – це суто природнє буття (nature silence) з притаманним їй суб'єктивним баченням [3: 28]. В англійській мові слова silence і silent є комунікативно зарядженими, позначені предикативністю (to be silent, to pause, to be mute, to keep quiet), агентивним значенням (the valley of silence, to suffer silence, easy silence, the silence of angels, the silence of surrendering love).

Мовчання природи експлікується на письмі завдяки цілому ряду метафоричних та персоніфікованих значень. Слово в поетичному мовленні завжди багатопланове, воно експлікує в конденсованому вигляді уявлення про означувані предмети. Характерною рисою сучасної поезії є прагнення до абстрагованості та образності.

Ця тенденція яскраво простежується у використанні різних семантичних структур іменникових словосполучень. Різноманітні поняття та явища вербалізуються поетами в певну семантичну залежність для розкриття асоціативних зв'язків. Майстри слова вкладають у метафоричні образи власне переосмислення явищ оточуючого світу, сприяють естетичному збагаченню поетичної мови. .

Мовчання асоціюється з явищами, або предметами, які у мові перекладу представлені специфічно. Перекладач осмислює заново віршований твір, читає між строк і вносить свої власні асоціації. Пор.: 30 Сонет Шекспіра, який був перекладений декількома російськими поетами-перекладачами.

When to the sessions of sweet silent thought
I summon up remembrance of things past,
I sigh the lack of many a thing I sought,
And with old woes new wail my dear time's waste: [11: 102].


В перекладі Н. Гербеля це звучить так: Когда в мечты свои душою погруженнный, / Я вспоминаю путь, когда-то мной пройденный, / Мне много вспоминать приходится потерь / И сгибшее давно оплакивать теперь [11: 103].

В перекладі М. Чайковського цей самий сонет виглядає дещо по іншому: Когда в тиши, средь думы молчаливой, / Я вызываю память дней былых, / Оплакиваю смерть поры счастливой, / По-прежнему скорбя о тенях дорогих…[11: 104].

А такі майстри поетичного слова як С. Степанов та А. Фінкель, пропонують свій варіант перекладу: Когда зову в немых раздумий суд / Из памяти свидетелей былого, / Они печалей череду несут — И в прежних бедах мучаюсь я снова.[11: 105]. Когда на суд безмолвных дум своих / Воспоминанья прошлого влеку я, / Скорбя опять о горестях былых, / О дорогих утратах вновь тоскуя…[11: 106].

Вираз sweet silent thought, у перекладах російських поетів – представлений низькою вербалізаторів: Когда на суд безмолвных дум своих, Когда в тиши, средь думы молчаливой, Когда зову в немых раздумий суд.

У поетичному перекладі має місце значна лексична девіація, що обумовлюється суб'єктивним баченням та творчими здібностями поетів-перекладачів.

Слово не лише лягає на папір, а й прагне бути озвученим. Тиша – природній стану беззвучності та відсутності розмови. Ми не можемо сказати «тиша про що – небудь» або «бути тихим про що – небудь» - тиша не має теми і не має автора, вона, на відміну від мовчання, не дія, яка виконується суб'єктом по відношенню до об'єкта. Про це ж свідчить лінгвістичний аналіз Н.Д. Арутюнової « …дієслово мовчати… припускає можливість виконання дії». Ми не можемо сказати про іноземця, який не володіє даною мовою, або німого, що вони «мовчать», це слово відноситься лише до людини, яка має змогу розмовляти. .

Мовчання теж може бути мовою, художньою літературою, текстом. “Тиша – це мова, якою говорить до людини Бог”, – написав 1 квітня 1932 року Богдан-Ігор Антонич у своєму однорядковому вірші “Тиша”.Тиша більше відноситься до природи, тоді як мовчання притаманне лише живим істотам. Персоніфікації підлягає власне феномен тиші, предмети фауни та флори у вербальному просторі гетерогенних дискурсів. Напр.: Уільям Блейк

NIGHT

The sun descending in the West,

The evening star does shine

The birds are silent in their nests,

And I must seek for mine.

The moon like a flower

In heaven’s high bower,

With silent delight,

Sits and smiles on the night.

Farewell, green fields and happy groves,

Where flocks have took delight.

Where lambs have nibbled, silent moves

The feet of angels bright;

Unseen they pour blessing,

And joy without ceasing,

On each bud and blossom,

And each sleeping bosom [13:52].


НОЧЬ

Солнце спускается к западу,
Пернатые прячутся прочь.
А в беседке небес
Золотая луна
Как цветок улыбается в ночь.


^ Прощайте, зеленые рощи,
Луга, где протоптан путь!
Льют Ангелы тихое благословенье
На каждую спящую грудь.


В пещерах, и в гнездах, и в норах
Они утешают детей.
А если ты плачешь,
Рыдаешь и скачешь -
Присядут у койки твоей [13:52].


Переклад С. Маршака


Як бачимо, поет – перекладач звертає увагу на зміст вірша, при цьому порушуючи його форму. Він випускає декілька поетичних образів мовчання, таких як The birds are silent in their nests, With silent delight, Where lambs have nibbled, silent moves, замість них він вводить свій образ мовчання Льют Ангелы тихое благословенье. Подібні модифікації не впливають на зміст вірша, тому що насамперед настрій та головна ідея збереженні у корелюю чому тексті трансляторі.

Образ тиші і мовчання є постійною темою багатьох українських майстрів таких як Леся Українка, Дмитро Павличко, Ліна Костенко та багато інших. Напр.: Леся Українка

La (Nocturno)

Там променням грають,

Там любо так сяють,

Лагідні веснянії очі.

Там яснії зорі і тихії квіти,

Єднаються в дивній розмові,

Там стиха шепочуть зеленії віти,

Там гімни лунають любові [12(1:117)].

Нічка тиха і темна була…

Нічка тиха і темна була,

Я стояла, мій друже, з тобою,

Я дивилась на тебе з журбою,

Нічка тиха і темна була…

Вітер сумно зітхав у саду,

Ти співав, я мовчазна сиділа,

Пісня в серці у мене бриніла,

Вітер сумно зітхав у саду… [12(1:117)].



Пейзажні образи тиші в поезії перекладачів підлягають персоніфікації та метафоризації, ці образи асоціюють з nature silence: тихії квіти, нічка тиха, стиха шепочуть зеленії віти.

У віршах Лесі Українки людське мовчання тісно пов'язане з природнім – природа мовчить, і «я мовчазна сиділа». Мовчання трактується як психологічний стан людини у роздумі.

Пейзажні образи мовчання і тиші є стабільним лейтмотивом поетів різних країн. Вічним двигуном є метафоризація - інструмент художньої думки та логіки [4: 101], а лексичні засоби є «інтенсіаналом з недопустимою стабілізацією».

Персоніфікація перетворює природні феномени в співбесідників, які мовчать. Тиша на поетичних просторах - трансцендентальна, вічна, нелюдська.


БІБЛІОГРАФІЯ


1. Анохіна Т.О. Інтеграція невербальних та вербальних маркерів силенціального ефекту (на матеріалі англомовного художнього дискурсу) // Філологічні трактати. - 2009 Том 1, №2.- С. 43 – 50.

2. Анохіна Т. О. Пауза як силенціальний знак комунікації // Вісник СумДу. – 2003 №4(50). – С. 6 – 8.

3. Анохіна Т.О. Семантизація категорії мовчання в англомовному художньому дискурсі (монографія). – В.: Нова книга. – 160с.

4. Арутюнова Н.Д. Дискурс // ЛЭС. – М. – 1990. – С. 136 – 137.

5. Бенвенист Э. Общая лингвистика: Пер. С фр. – М.: Прогрес, 1974. – 447с.

6. Звегинцева В. А. Мысли о лингвистике. М.: Изд – во Моск. гос. ун-та, 1980. – 336с.

7. Ишмуратов А.Т. Логико-когнитивный анализ онтологии дискурса // Раціональність та семіотика дискурсу. – К.: Наукова думка. – 1994. – С. 171 – 182.

8. Коптілов В.В. Першотвір і переклад. (Роздуми і спостереження). – К., 1972. – 215с.

9. Крет О. Д. Невербальні концепти та невербальна комунікація (до проблеми визначення термінів) // Вісник Сумського державного університету. Філологічні науки. – Суми: СумДУ, 2005. -№6(78).-С.16–23.

10. Солощук Л. В. Невербальне комуникативные компоненты в системе межкультурной комуникации // Вісник Сумського державного університету. Філологічні науки. - Суми: СумДУ, 2004. - №4 (63). - С.170 - 176.


^ ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ


11. Зорин А. Сонеты Шекспира в русских переводах // Шекспир У. Сонеты. На англ. яз. с параллельным русским текстом. – М.: Радуга, 1984. – 365с.

12. Леся Українка Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова Думка, 1975. – т. 1, 235с.

13. Уильям Блейк в переводах С. Маршака. Избранное. – Олма-Прес, 2000. – 176с.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

Кобякова Ірина Карпівна - канд. філол. наук, доцент кафедри германської філології Сумського державного університету.

Наукові інтереси: функції мови та мовлення, атипові тексти.

Куліш Владислава Сергіївна – здобувач кафедри теорії та практики перекладу Сумського державного університету.

Наукові інтереси: невербальні засоби комунікації.



Схожі:

Авторське коментування пейзажних образів (на матеріалі поетичного дискурсу корелюючих мов) Ірина Карпівна Кобякова, Владислава Куліш (м. Суми, Україна) iconМетодичні рекомендації до виконання курсових робіт. Системні та функціональні особливості англомовних однослівних ідіом (на матеріалі сучасного публіцистичного дискурсу). (Керівник: ст в. Москвичова О. А
Системні та функціональні особливості англомовних однослівних ідіом (на матеріалі сучасного публіцистичного дискурсу). (Керівник:...
Авторське коментування пейзажних образів (на матеріалі поетичного дискурсу корелюючих мов) Ірина Карпівна Кобякова, Владислава Куліш (м. Суми, Україна) iconКобякова Ірина кандидат філологічних наук, доцент, м. Суми
Практики перекладу й теоретики звертають увагу на неможливість зберегти оригінал для іншомовного читача [5, с. 118-120]
Авторське коментування пейзажних образів (на матеріалі поетичного дискурсу корелюючих мов) Ірина Карпівна Кобякова, Владислава Куліш (м. Суми, Україна) iconМовні засоби передачі комічного на матеріалі німецькомовного дискурсу

Авторське коментування пейзажних образів (на матеріалі поетичного дискурсу корелюючих мов) Ірина Карпівна Кобякова, Владислава Куліш (м. Суми, Україна) iconПроценко О. В. (Суми,Україна) Конфліктне забарвлення дискурсу сімейного спілкування
У статті йдеться про дискурс сімейного спілкування, що може мати конфліктний характер, його особливості та характеристики
Авторське коментування пейзажних образів (на матеріалі поетичного дискурсу корелюючих мов) Ірина Карпівна Кобякова, Владислава Куліш (м. Суми, Україна) iconТекст Приклад оформлення цитованих літературних джерел
Кобякова І. К. Словотвір, синонімія, стилістика / І. К. Кобякова. – Вінниця : Нова книга, 2007. – 128 с
Авторське коментування пейзажних образів (на матеріалі поетичного дискурсу корелюючих мов) Ірина Карпівна Кобякова, Владислава Куліш (м. Суми, Україна) iconВиховна година
Передати силу І глибину поетичного світу Лесі Українки, виховувати любов до українського поетичного слова, до Вітчизни, до творчої...
Авторське коментування пейзажних образів (на матеріалі поетичного дискурсу корелюючих мов) Ірина Карпівна Кобякова, Владислава Куліш (м. Суми, Україна) iconГерої казок братів грімм як прецедентні феномени олена попова, Алла свирид (Суми, Україна)
У статті подано визначення поняття прецедентного феномену, наведені основні лінгвістичні характеристики цього терміну, проаналізовані...
Авторське коментування пейзажних образів (на матеріалі поетичного дискурсу корелюючих мов) Ірина Карпівна Кобякова, Владислава Куліш (м. Суми, Україна) iconМеморандум про взаєморозуміння між Сумським державним університетОМ
Суми, вул. Римського-Корсакова, 2 (надалі – “СумДУ”) та товариство з обмеженою відповідальністю «Майкрософт Україна», що знаходиться...
Авторське коментування пейзажних образів (на матеріалі поетичного дискурсу корелюючих мов) Ірина Карпівна Кобякова, Владислава Куліш (м. Суми, Україна) iconКритика та бібліографія с. О. Швачко, С. В. Баранова, І. К. Кобякова, О. М. Медвідь
Н.І. Чернюк "засоби квантифікацй: лінгвокоґнітивні аспекти": Монографія. Суми: Вид-во СумДУ, 2007. 203 с
Авторське коментування пейзажних образів (на матеріалі поетичного дискурсу корелюючих мов) Ірина Карпівна Кобякова, Владислава Куліш (м. Суми, Україна) iconПлан роботи регіонального наукового семінару " Актуальні проблеми дослідження семантики, дискурсознавства та текстолінгвістики" кафедри іноземних мов для гуманітарних факультетів
Обговорення ІІ розділу дисертації: "Мовні засоби вербалізації концептосфери екологічного дискурсу. "
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи