Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України




Скачати 199.09 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Дата15.07.2012
Розмір199.09 Kb.
ТипДокументи

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Полтавський національний педагогічний

університет імені В.Г.Короленка


ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова приймальної комісії

____________ М.І. Степаненко

«23» лютого 2012 року


Кафедра української мови та української літератури




ПРОГРАМА 
вступного фахового випробування 
з української мови та літератури для абітурієнтів, які вступають до ПНПУ імені В.Г. Короленка у 2012 році 
для здобуття ОКР “Бакалавр”



Полтава 2012


Програма вступного фахового випробування з української мови та літератури для абітурієнтів, які вступають до ПНПУ імені В.Г. Короленка у 2012 році для здобуття ОКР “Бакалавр” (заочне відділення, пільгові категорії абітурієнтів, друга вища освіта) / Укладачі: С.О. Педченко, І.Г. Павлова.



Рецензенти:

Н.С. Степаненко, кандидат філологічних наук, доцент кафедри філологічних дисциплін Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка;


С.М. Дорошенко, кандидат філологічних наук, доцент кафедри українознавства та гуманітарної підготовки Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка.


^ УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА

Пояснювальна записка

Програму з української мови і літератури (далі – програма) розроблено з урахуванням чинних програм з української мови для 5–11 класів (лист Міністерства освіти і науки України № 1/11-3580 від 22.08.2001 р.) і чинних програм з української літератури для 5–11 класів: за загальною редакцією
Р. Мовчан (лист № 1/11-2444 від 23.07.2002 р.) і О. Бандури, Н. Волошиної (лист № 1/11-3580 від 22.08.2001 р.).

Зважаючи на варіативність програм з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів, до програми внесено персоналії письменників і художні твори, інваріантні для всіх згаданих програм.

Матеріал програми розподілено за такими розділами: «Українська мова» («Фонетика. Графіка», «Лексикологія. Фразеологія», «Будова слова. Словотвір», «Морфологія», «Синтаксис», «Лінгвістика тексту», «Стилістика», «Орфоепія», «Орфографія», «Пунктуація», «Розвиток мовлення») та «Українська література» («Усна народна творчість», «Давня українська література», «Література кінця ХVIII – початку ХХ ст.», «Література ХХ ст.», «Творчість українських письменників-емігрантів», «Сучасний літературний процес», «Літературні угруповання, школи та періодичні видання» і «Теорія літератури»).

Програма складається з «Пояснювальної записки», «Переліку розділів і тем», «Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки абітурієнтів» і «Критеріїв оцінювання».


Перелік розділів і тем

Українська мова


Фонетика. Графіка

Фонетика як розділ мовознавчої науки про звуковий склад мови. Звуки мови й звуки мовлення. Голосні й приголосні звуки. Приголосні тверді і м’які, дзвінкі і глухі. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ. Склад. Складоподіл. Наголос, наголошені й ненаголошені склади. Уподібнення приголосних звуків. Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків. Основні випадки чергування у–в, і–й.


^ Лексикологія. Фразеологія

Лексикологія як учення про слово. Ознаки слова як мовної одиниці. Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова. Пряме та переносне значення слова. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика. Лексичні запозичення з інших мов. Загальновживані слова. Професійна, діалектна, розмовна лексика. Терміни. Лексика української мови з погляду активного й пасивного вживання. Застарілі й нові слова (неологізми). Нейтральна й емоційно забарвлена лексика. Поняття про стійкі сполуки слів і вирази. Фразеологізми. Приказки, прислів’я, афоризми. Типи словників.


^ Будова слова. Словотвір

Будова слова. Основа слова й закінчення. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення. Словотвір. Твірні основи при словотворенні. Основа похідна й непохідна. Основні способи словотворення в українській мові: префіксальний, префіксально-суфіксальний, суфіксальний, безсуфіксальний, складання слів або основ, перехід з однієї частини мови в іншу. Основні способи творення іменників, прикметників, дієслів, прислівників. Складні слова. Способи їх творення. Сполучні голосні [о], [е] у складних словах.


Морфологія

Морфологія як розділ мовознавчої науки про частини мови.

Іменник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменники власні та загальні, істоти й неістоти. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній. Іменники спільного роду. Число іменників. Іменники, що вживаються в обох числових формах. Іменники, що мають лише форму однини або лише форму множини. Відмінки іменників. Відміни іменників: перша, друга, третя, четверта. Поділ іменників першої та другої відмін на групи. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Букви -а(-я), -у(-ю) в закінченнях іменників другої відміни. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини. Невідмінювані іменники в українській мові. особливості творення іменників.

Прикметник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прикметників за значенням: якісні, відносні та присвійні. Явища взаємопереходу прикметників з одного розряду в інший. Якісні прикметники. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення (проста та складена форми). Зміни приголосних при творенні ступенів порівняння прикметників. Повні й короткі форми якісних прикметників. Особливості відмінювання прикметників (тверда та м’яка групи). Творення прикметників, перехід прикметників в іменники.

Числівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди числівників за значенням: кількісні (на позначення цілих чисел, дробові, збірні) й порядкові. Групи числівників за будовою: прості й складені. Типи відмінювання кількісних числівників:

1) один, одна;

2) два, три, чотири;

3) від п’яти до двадцяти, тридцять, п’ятдесят ... вісімдесят;

4) сорок, дев’яносто, сто;

5) двісті – дев’ятсот;

6) нуль, тисяча, мільйон, мільярд;

7) збірні;

8) дробові.

Порядкові числівники, особливості їх відмінювання. Творення числівників.

Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Співвіднесеність займенників з іменниками, прикметниками й числівниками. Розряди займенників за значенням: особові, зворотний, присвійні, вказівні, означальні, питальні, відносні, неозначені, заперечні. Особливості їх відмінювання. Творення займенників.

Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Форми дієслова: дієвідмінювані, відмінювані (дієприкметник) і незмінні (інфінітив, дієприслівник, форми на -но, -то). Безособові дієслова. Види дієслів: доконаний і недоконаний. Творення видових форм. Часи дієслова: минулий, теперішній, майбутній. Способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий. Творення форм умовного і наказового способів дієслів. Словозміна дієслів І і II дієвідміни. Особові і числові форми дієслів (теперішнього і майбутнього часу й наказового способу). Родові і числові форми дієслів (минулого часу й умовного способу). Чергування приголосних в особових формах дієслів теперішнього і майбутнього часу.

Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні і пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу. Відмінювання дієприкметників. Дієприкметниковий зворот. Безособові форми на -но, -то.

Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівники доконаного й недоконаного виду, їх творення. Дієприслівниковий зворот.

Прислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прислівників за значенням. Ступені порівняння прислівників: вищий і найвищий. Зміни приголосних при творенні прислівників вищого та найвищого ступенів.

Прийменник як службова частина мови. Групи прийменників за походженням: непохідні (первинні) й похідні (вторинні, утворені від інших слів). Групи прийменників за будовою: прості, складні й складені. Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника.

Сполучник як службова частина мови. Групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю: сурядні (єднальні, протиставні, розділові) й підрядні (часові, причинові, умовні, способу дії, мети, допустові, порівняльні, з’ясувальні, наслідкові). Групи сполучників за вживанням (одиничні, парні, повторювані) та за будовою (прості, складні, складені).

^ Частка як службова частина мови. Групи часток за значенням і вживанням: формотворчі, словотворчі, модальні.

Вигук як частина мови. Групи вигуків за походженням: непохідні й похідні. Значення вигуків. Звуконаслідувальні слова.


Синтаксис

Завдання синтаксису. Словосполучення й речення як основні одиниці синтаксису. Підрядний і сурядний зв’язок між словами й частинами складного речення. Словосполучення. Головне й залежне слово в словосполученні. Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова. Словосполучення непоширені й поширені.

Речення як основна синтаксична одиниця. Граматична основа речення. Порядок слів у реченні. Види речень у сучасній українській мові: за метою висловлювання (розповідні, питальні й спонукальні); за емоційним забарвленням (окличні й неокличні); за будовою (прості й складні); за складом граматичної основи (двоскладні й односкладні); за наявністю чи відсутністю другорядних членів (непоширені й поширені); за наявністю необхідних членів речення (повні й неповні); за наявністю чи відсутністю ускладнювальних засобів (однорідних членів речення, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення, звертання).

^ Просте двоскладне речення. Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Особливості узгодження присудка з підметом. Способи вираження підмета. Типи присудків: простий і складений (іменний і дієслівний). Способи їх вираження. Основні функції та способи вираження компонентів складеного присудка: вираження граматичного значення присудка (функція допоміжної частини) та вираження основного лексичного значення присудка (функція основної частини – неозначеної форми дієслова чи іменної частини).

^ Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченні. Означення узгоджене й неузгоджене. Прикладка як різновид означення. Додаток. Типи обставин за значенням. Способи вираження означень, додатків, обставин. Порівняльний зворот. Функції порівняльного звороту в реченні (обставина способу дії, присудок).

^ Односкладні речення. Граматична основа односкладного речення. Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена: односкладні речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові) та односкладні речення з головним членом у формі підмета (називні). Способи вираження головних членів односкладних речень.

^ Просте ускладнене речення. Речення з однорідними членами. Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами. Речення зі звертанням. Звертання непоширені й поширені. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їх значення. Речення з відокремленими членами. Відокремлені означення, прикладки – непоширені й поширені. Відокремлені додатки, обставини. Відокремлені уточнювальні члени речення.

^ Складне речення. Ознаки складного речення. Засоби зв’язку простих речень у складному:

1) інтонація та сполучники або сполучні слова;

2) інтонація.

Типи складних речень за способом зв’язку їх частин: сполучникові й безсполучникові. Сурядний і підрядний зв’язок між частинами складного речення.

^ Складносурядне речення. Єднальні, протиставні та розділові сполучники в складносурядному реченні. Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

^ Складнопідрядне речення, його будова. Головне й підрядне речення. Підрядні сполучники й сполучні слова як засоби зв’язку у складнопідрядному реченні. Основні види підрядних речень: означальні, з’ясувальні, обставинні (місця, часу, способу дії та ступеня, порівняльні, причини, наслідкові, мети, умовні, допустові).

^ Складнопідрядні речення з кількома підрядними, їх типи за характером зв’язку між частинами:

1) складнопідрядні речення з послідовною підрядністю;

2) складнопідрядні речення з однорідною підрядністю;

3) складнопідрядні речення з неоднорідною підрядністю.

^ Безсполучникове складне речення. Типи безсполучникових складних речень за характером смислових відношень між складовими частинами-реченнями:

1) з однорідними частинами-реченнями (рівноправними);

2) з неоднорідними частинами (пояснюваною і пояснювальною).

Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку.

^ Способи відтворення чужого мовлення. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою. Слова автора. Заміна прямої мови непрямою. Цитата як різновид прямої мови. Діалог.


^ Лінгвістика тексту

Складне синтаксичне ціле (ССЦ), його основні ознаки. ССЦ й абзац. Види та засоби міжфразового зв’язку. Актуальне членування речення: «дане» й «нове».


Стилістика

Стилі мовлення (розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний), їх основні ознаки, функції.


Орфоепія

Вимова голосних (наголошених і ненаголошених).

^ Вимова приголосних звуків:

1) [дж], [дз], [дз?];

2) [ґ];

3) [ж], [ч], [ш], [дж];

4) груп приголосних (уподібнення, спрощення);

5) м’яких приголосних;

6) подовжених приголосних.

^ Вимова слів з апострофом.


Орфографія

Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Спрощення в групах приголосних. Сполучення йо, ьо. Правила вживання м’якого знака. Правила вживання апострофа. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків. Правопис префіксів і суфіксів. Позначення чергування приголосних звуків на письмі. Правопис великої літери. Лапки у власних назвах. Написання слів іншомовного походження. Основні правила переносу слів з рядка в рядок. Написання складних слів разом і через дефіс. Правопис складноскорочених слів. Написання чоловічих і жіночих імен по батькові, прізвищ. Правопис відмінкових закінчень іменників, прикметників. Правопис н та нн у прикметниках, дієприкметниках і прислівниках, не, ні з різними частинами мови. Особливості написання числівників і займенниквів. Написання окремо (сполучень прислівникового типу), разом і через дефіс (прислівників, службових частин мови, вигуків).


Пунктуація

Розділові знаки в кінці речення. Розділові знаки в простому й складному реченнях.


^ Розвиток мовлення

Загальне уявлення про спілкування й мовлення; види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо); адресант і адресат мовлення; монологічне й діалогічне мовлення; усне й писемне мовлення; основні правила спілкування. Тема й основна думка висловлювання. Вимоги до мовлення (змістовність, логічна послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність). Текст, поділ тексту на абзаци, мікротеми. Мовні засоби зв’язку речень у тексті. Типи мовлення (розповідь, опис, роздум). Структура тексту типу розповіді, опису, роздуму.

Українська література


Усна народна творчість

Загальна характеристика календарно-обрядових і соціально-побутових пісень.

Тематика, зміст, образи народних балад і дум. Історичні пісні «Зажурилась Україна», «Чи не той то хміль».


^ Давня українська література

“Слово про похід Ігорів”.

Іван Вишенський. «Послання до єпископів».

Козацькі літописи («Літопис самовидця», «Історія Русів» та ін.)

Григорій Сковорода. «Всякому місту – звичай і права», «Бджола та Шершень», «De Libertate» («Про свободу»).


^ Література кінця XVIII — початку XX ст.

Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка».

Григорій Квітка-Основ'яненко. «Маруся».

Тарас Шевченко. «Катерина», «Гайдамаки», «Сон» («У всякого своя доля»), «Кавказ», «До Основ'яненка», «І мертвим, і живим...», «Заповіт», «Мені однаково», «Ісаія. Глава 35».

Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Марко Вовчок. «Інститутка».

Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім'я».

Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Українська драматургія. «Театр корифеїв».

Іван Карпенко-Карий. «Хазяїн».

Іван Франко. «Гімн», «Чого являєшся мені у сні», «Декадент», «Мойсей», «Перехресні стежки».

Ольга Кобилянська. «Людина».

Леся Українка. «І все-таки до тебе думка лине», «Contra spem spero», «Бояриня», «Лісова пісня».

Михайло Коцюбинський. «Intermezzo», «Тіні забутих предків».

Василь Стефаник. «Камінний хрест».


^ Література XX ст.

Павло Тичина. «Арфами, арфами», «Ви знаєте, як липа шелестить», «Скорбна мати», «Золотий гомін».

Максим Рильський «Яблука доспіли», «Слово про рідну матір».

Володимир Сосюра. «Любіть Україну», «Так ніхто не кохав», «Мазепа».

Юрій Яновський. «Вершники» (новела «Подвійне коло»).

Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».

Микола Куліш. «Мина Мазайло».

Остап Вишня. «Мисливські усмішки».

Олександр Довженко. «Зачарована Десна», «Україна в огні».

Андрій Малишко. «Пісня про рушник».

Олесь Гончар «Собор».

Василь Симоненко. «Лебеді материнства», «Ти знаєш, що ти – людина?».

Ліна Костенко. «Маруся Чурай», «Пастораль ХХ сторіччя», «Життя іде і все без коректур», «Світлий сонет».

Іван Драч. «Балада про соняшник», «Чорнобильська мадонна».

Дмитро Павличко. «Два кольори», «Коли помер кривавий Торквемада», «О рідне слово, хто без тебе я?».

Василь Стус. «На колимськім морозі калина», «Сто років, як сконала Січ».

Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном».

Борис Олійник «Пісня про матір».


^ Твори українських письменників-емігрантів

Іван Багряний. «Тигролови».

Василь Барка «Жовтий князь»

Улас Самчук. «Марія».

Євген Маланюк. «Сучасники», «Шевченко».


^ Сучасний літературний процес

Загальний огляд, основні тенденції.


Теорія літератури

Зміст і форма художнього твору. Художній образ і літературний тип. Прототип. Зміст і форма художнього твору. Тема та мотиви. Ідея художнього твору. Проблематика та конфлікти в художньому творі.

Композиція художнього твору. Сюжет і його елементи. Позасюжетні елементи.

Тропи. Епітет, постійний епітет. Порівняння. Метафора, персоніфікація (уособлення), алегорія. Метонімія, синекдоха. Гіпербола. Оксиморон. Символ.

Види комічного. Гумор, іронія, сатира, сарказм, гротеск.

Поетичний синтаксис. Інверсія. Тавтологія. Антитеза. Анафора. Риторичні фігури: риторичне звертання та риторичне запитання.

Поетичний звукопис. Алітерація й асонанс.

Теорія віршування. Системи віршування: метрична, силабічна, тонічна та силабо-тонічна. Двоскладові та трискладові стопи. Віршові розміри: ямб, хорей, дактиль, амфібрахій та анапест. Рима. Основні види римування в катрені (парне, перехресне, кільцеве). Поняття про строфу. Види строф: дистих (двовірш), тривірш, катрен, терцина. Ознаки класичного сонета. Верлібр.

Роди і види літератури. Епос. Малі епічні твори: новела, оповідання. Повість як зразок середнього епічного твору. Великі епічні твори: роман, епопея.

Лірика. Ліричний образ і ліричний герой. Різновиди ліричних творів: ода, послання, романс, медитація, поезія в прозі. Види ліричних творів за тематикою: філософська, патріотична, громадянська, пейзажна й інтимна лірика.

Ліро-епічні твори. Співомовка, байка, балада, поема та роман у віршах як зразки ліро-епічних творів.

Драма. Вертеп. Шкільна драма й інтермедії. Жанрові різновиди сучасної драми: власне драма, трагедія та комедія. Драматична поема.

Літературні стилі та напрями. Періодизація розвитку української літератури.

Доба Відродження, Реформація в українській літературі.

Бароко та його характерні риси. Особливості українського бароко. Козацьке бароко.

Класицизм і його особливості.

Сентименталізм і його жанри.

Романтизм і його ознаки. Жанрове розмаїття романтизму.

Реалізм. Реалістичні течії другої половини ХІХ ст. в українській літературі: побутово-просвітницький, революційний і класичний реалізм.

Доба модернізму. Особливість українського модернізму. Модерністські течії: неоромантизм, неокласицизм, символізм, імпресіонізм, експресіонізм, футуризм. Характерні ознаки кожної з названих течій. Їх розвиток в українській літературі.

Постмодернізм. Представники українського постмодернізму. Особливості розвитку сучасної літератури, її стильове та жанрове розмаїття.


Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки абітурієнтів

Українська мова

Абітурієнти повинні:

знати зміст мовних понять і термінів;

розпізнавати мовні явища й закономірності;

групувати і класифікувати вивчені мовні явища;

визначати істотні ознаки мовних явищ;

розуміти значення й особливості функціонування мовних одиниць;

установлювати причинно-наслідкові зв’язки мовних явищ;

застосовувати знання з фонетики, лексики, фразеології, морфеміки, словотвору, морфології, синтаксису та лінгвістики тексту в практичних ситуаціях;

розуміти фактичний зміст, причинно-наслідкові зв’язки, тему, основну думку та виражально-зображувальні засоби прочитаного тексту;

оцінювати мовлення з погляду дотримання основних орфоепічних, лексичних, морфологічних, синтаксичних норм української мови;

оцінювати письмові висловлювання з погляду мовного оформлення й ефективності досягнення поставлених комунікативних завдань;

відрізняти випадки правильного використання мовних засобів від помилкових;

створювати власні висловлення, чітко формулюючи тезу, наводячи переконливі аргументи, використовуючи доречні приклади, логічно й послідовно викладаючи думки та формулюючи відповідні висновки;

використовувати різноманітні виражальні засоби, граматичні конструкції, лексичне і фразеологічне багатство української мови в процесі спілкування для оптимального досягнення мети спілкування;

оформлювати письмове мовлення відповідно до орфографічних, граматичних і пунктуаційних норм української мови.


Українська література

Абітурієнти повинні:

знати особливості розвитку української літератури в різні історичні періоди;

знати імена представників того чи іншого літературного періоду;

знати авторів вивчених творів;

орієнтуватися в основних стильових тенденціях літератури того чи іншого історичного періоду;

знати основні літературні напрями, течії (угруповання, школи), їх представників;

розуміти ідейні та мистецькі засади, що об’єднали представників того чи іншого угруповання або школи;

знати основні відомості про життя й творчість письменників;

знати зміст художніх творів, що ввійшли до переліку;

ідентифікувати героя, подію тощо за авторською характеристикою, назвою твору, фрагментом з твору;

визначати місце й роль митця в літературному процесі доби;

знати основні теоретико-літературні поняття, передбачені програмою;

уміти визначати в запропонованих творах тропи, передбачені програмою;

аналізувати літературний твір чи його уривок;

визначати найхарактерніші ознаки літературних напрямів і течій;

визначати найхарактерніші особливості літературного процесу певного періоду та ознаки індивідуального стилю митця;

порівнювати літературні явища.

До тесту включено 30 завдань. Частина 1 містить завдання з української мови; частина 2 – завдання з української літератури. Абітурієнт має право брати участь у конкурсі, якщо набирає 124 – 200 балів (для пільгових категорій абітурієнтів – рекомендовано), і втрачає його, якщо набирає 123 бали й менше (для пільгових категорій абітурієнтів – не рекомендовано).


Критерії оцінювання

^ Українська мова

Завдання

Бали

1

4 бали

2

4 бали

3

4 бали

4

4 бали

5

4 бали

6

6 балів

7

6 балів

8

6 балів

9

6 балів

10

6 балів

11

10 балів

12

10 балів

13

10 балів

14

10 балів

15

10 балів




100 балів

^ Українська література

Завдання

Бали

16

4 бали

17

4 бали

18

4 бали

19

4 бали

20

4 бали

21

6 балів

22

6 балів

23

6 балів

24

6 балів

25

6 балів

26

10 балів

27

10 балів

28

10 балів

29

10 балів

30

10 балів




100 балів

^ Загальна кількість

200 балів



Рекомендована література

Українська мова

1. Рідна мова : підручник для 5 кл. загальноосв. навч. закл. / О.П. Глазова, Ю.Б. Кузнєцов. – К. : Педагогічна преса, 2005. – 288 с.

2. Рідна мова : підручник для 6 кл. загальноосв. навч. закл. / О.П. Глазова, Ю.Б. Кузнєцов. – К. : Зодіак-ЕКО, 2008. – 288 с.

3. Рідна мова : підручник для 7 кл. загальноосв. навч. закл. / О.П. Глазова, Ю.Б. Кузнєцов ; наук. ред. І.Р. Вихованець. – К. : Зодіак-ЕКО, 2008. – 288 с.

4. Рідна мова : підручник для 8 кл. загальноосв. навч. закл. / О.П. Глазова, Ю.Б. Кузнєцов ; наук. ред.. І.Р. Вихованець. – К. : Педагогічна преса, 2009. – 240 с.

5. Рідна мова : підручник для 9 кл. загальноосв. навч. закл. / О.П. Глазова, Ю.Б. Кузнєцов ; наук. ред.. І.Р. Вихованець. – К. : Зодіак-ЕКО, 2009. – 224 с.


Українська література

1. Українська література : підручник для 9 кл. загальноосв. навч. закл. / М.П. Ткачук, М.М. Сулима, В.Л. Смілянська, В.І. Сулима. – К. : Освіта, 2009.

2. Українська література : хрестоматія нововведених творів за програмою 2002 року : [у 3-х част.] / Автор-упорядник Р.В. Мовчан. – Частина третя (9–11 класи). – К. : Генеза, 2003.

3. Степанишин Б.І. Українська література : підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Арт-освіта, 2004.

4. Джерела пружно б’ють : хрестоматія з української літератури для 9 класу / Уклав Борис Степанишин. – К. : Арт-Освіта, 2004.

5. Хропко П.П. Українська література : підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К. : Школяр, 2005.

6. Українська література : хрестоматія для 10 класу середніх загальноосвітніх навчальних закладів / Упоряд. П.П. Хропко, В.Ф. Погребенник. – К. : Ковчег, 2003.

7. Семенюк Г.Ф., Ткачук М.П., Ковальчук О.Г. Українська література : підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К. : Освіта, 2006.

8. Срібний птах : хрестоматія з української літератури для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. – Част. ІІ. / Упоряд. Г.Ф. Семенюк, М.П. Ткачук, А.Б. Гуляк. – К. : Освіта, 2006.

9. Живиця : хрестоматія з української літератури ХХ ст. : [у 2-х кн.] / за ред. М.М. Конончука ; упоряд. М.М. Конончук, Н.І. Бондар, Т.І. Конончук ; вступ. ст. П.П. Кононенка. – К. : Твім-інтер, 1998.

10. Мелешко В.А. Українська література. Зовнішнє незалежне оцінювання : комплексний універсальний довідник. – Х. : Белкар-книга, 2010.


Голова предметної комісії 

канд. філолог. наук, доцент

кафедри української мови та

української літератури С.О. Педченко


Схвалено на засіданні кафедри української мови та української літератури (протокол № 7 від 16 лютого 2012 року).

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України лахно олена геннадіївна
Роботу виконано у Дніпропетровському державному інституті фізичної культури і спорту, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України icon­­­­Про формування варіативної складової
Міністерства освіти І науки, молоді І спорту України, схвалення відповідною комісією Науково–методичної ради з питань освіти Міністерства...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України арєшина юлія борисівна
Роботу виконано в Інституті фізичної культури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Міністерство...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни анікєєв дмитро михайлович
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України бібік руслан вікторович
Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України скомороха ольга станіславівна
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України воробйова анастасія володимирівна
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconФорма № н 04 міністерство освіти І науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ міністерство освіти І науки, молоді та спорту автономної республіки крим рвнз «кримський гуманітраний університет» (м. Ялта) інститут економіки та управління кафедра затверджую

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання і спорту України
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи