Програма екзамену з хімії icon

Програма екзамену з хімії




Скачати 166.96 Kb.
НазваПрограма екзамену з хімії
Дата15.07.2012
Розмір166.96 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.Г. КОРОЛЕНКА


«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Голова приймальної комісії


___________М.І. Степаненко

«23» лютого 2012р.


ПРОГРАМА

екзамену з хімії

Галузь знань 0401 «Природничі науки»

Напрям підготовки 6.040101 «Хімія»

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр


Полтава 2012


пояснювальна записка

Програма розроблена на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. У програмі визначено зміст навчального матеріалу з хімії для абітурієнтів із урахуванням ключових компетентностей учнів, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості, розуміння природничо-наукової картини світу, вироблення екологічного стилю мислення і поведінки та виховання громадянина демократичного суспільства.

Абітурієнту необхідно уміти застосовувати теоретичні положення при розгляді класів речовин і конкретних сполук, розкриваючи залежність властивостей речовин від їхньої будови; розв’язувати задачі, вивчення яких передбачене шкільною програмою, що відображують взаємозв’язок неорганічних та органічних сполук; складати повні та скорочені йонні рівняння; складати та називати формули ізомерів органічних сполук; знати властивості речовин; складати рівняння реакцій за схемами перетворень; розуміти наукові принципи найважливіших хімічних виробництв (не заглиблюючись у деталі будови хімічної апаратури).

Під час іспиту абітурієнту дозволяється користуватися таблицями: «Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва», «Розчинність основ, кислот та солей у воді», «Відносна електронегативність елементів», «Електрохімічний ряд напруг металів».

До основних критеріїв і показників для відбору абітурієнтів на навчання напряму підготовки 6.040101 «Хімія» належать наступні:

Здібності:

  • Комунікативні – мати високий рівень комунікативності, вміти вести бесіду та відстоювати свою точку зору, легко входити в контакт з різними категоріями людей.

  • Академічні – абітурієнт повинен мати високий рівень успішності, вміти доступно пояснювати набутий навчальний матеріал.

  • Мовні – абітурієнт повинен спілкуватись усно і письмово грамотно, чітко, правильною мовою; вільно володіти державною мовою.

  • Загальнокультурний рівень – абітурієнт повинен мати високий рівень загальної ерудиції, компетентність, широке коло інтересів і захоплень.

  • Соціальна активність – абітурієнт повинен займати активну життєву позицію, виконувати громадські доручення, бути ініціативним, уміти з позицій високих моральних принципів і загальнолюдських ідеалів аналізувати соціально-економічні явища та процеси.

  • Самооцінка – власна самооцінка абітурієнта повинна бути адекватною оцінці оточуючих (наукового керівника, викладачів, одногрупників).

Крім того, абітурієнт повинен:

  • показати високий рівень програмованого матеріалу;

  • уміти логічно мислити та використовувати здобуті знання у нестандартних ситуаціях;

  • уміло використовувати наукову термінологію та демонструвати обізнаність з науковою інформацією;

  • вільно володіти засобами самоконтролю.

^ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ НА ФАХОВІЙ СПІВБЕСІДІ З ХІМІЇ

Виявити рівень програмованих навчальних досягнень та якість підготовки з хімії вступників покликане оцінювання, що передбачає аналіз відповіді абітурієнта, якість знань, ступінь сформованості фахових практичних умінь, рівень оволодіння теоретичними знаннями.

Оцінювання відповіді вступника здійснюється за 5-ти бальною шкалою оцінювання навчальних досягнень і в процесі цього враховується комплексний характер структури білета.



Оцінка

Критерії оцінювання знань і вмінь вступника

0–1

Відповідь відсутня або не містить навіть окремих елементів правильних міркувань, що стосуються змісту екзаменаційного питанння. Не володіє системою знань програмованого матеріалу. Демонструє невміння орієнтуватися в основних нормативних хімічних поняттях і термінах.

2

Абітурієнт не може дати правильних відповідей на більшість поставлених запитань. Значна частина тверджень помилкова. Абітурієнт знає деякі хімічні об’єкти і може розпізнати їх серед інших за зовнішніми ознаками. Абітурієнт не розуміє основних теорій і понять хімії. Задача не розв’язана, або розв’язана неправильно.

3

Абітурієнт відтворює навчальний матеріал за допомогою викладача й уміє описувати деякі хімічні об’єкти за певними ознаками. Відповідь повна, але допущені суттєві помилки. Хімічні властивості речовин не ілюструються рівняннями хімічних реакцій. У розв’язку задачі допущені суттєві помилки.


4

Абітурієнт самостійно і логічно відтворює навчальний матеріал, виявляє розуміння основоположних хімічних теорій і фактів, уміє наводити приклади на підтвердження цього. Допущено декілька (3-4) несуттєві помилки, які абітурієнт виправляє за допомогою навідних запитань викладача. Задача розв’язана правильно, але спосіб розв’язання може бути нераціональний, чи при розв’язанні допущені помилки в математичних обчисленнях.

5

Абітурієнт володіє глибокими і міцними знаннями з предмету, аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях. Показує знання, одержані з додаткових літературних джерел. Відповідь повна, самостійна, матеріал викладений у логічній послідовності, хімічні властивості речовин ілюструються рівняннями хімічних реакцій. Задача розв’язана правильно.



програма

з хімії для пільгових категорій абітурієнтів

Правила поведінки в кабінеті хімії і правила техніки безпеки під час роботи в хімічному кабінеті.

Предмет хімії. Короткі відомості з історії розвитку хімічних знань.

Значення хімії в народному господарстві та побуті, діалектичний характер ролі хімії в житті людини.

^ Тема 1. Початкові хімічні поняття

Речовина, матеріал, тіло. Властивості речовин.

Чисті речовини і суміші. Основні способи розділення сумішей.

Явища фізичні й хімічні. Хімічна реакція. Ознаки хімічних реакцій, умови їх виникнення і перебігу.

Хімічний елемент. Атоми як форма існування хімічних елементів. Поняття про будову атома: ядро, електрони.

Назви і символи хімічних елементів за сучасною науковою українською номенклатурою. Поширеність хімічних елементів у природі. Відносна атомна маса хімічного елемента.

Молекулярна і немолекулярна будова речовини. Молекули як найменші частинки, що визначають хімічні властивості речовини.

Прості й складні речовини. Хімічна формула. Відносна молекулярна маса. Масова частка елемента в речовині.

Валентність атомів елементів. Визначення валентності атомів елементів за формулами бінарних сполук. Складання хімічних формул за валентністю атомів елементів.

Закон збереження маси. Хімічні рівняння.

Кількість речовини. Моль – одиниця кількості речовини. Стала Авогадро. Молярна маса.

Розрахункові задачі. 1. Обчислення відносної молекулярної маси речовини за хімічною формулою. 2. Обчислення масової частки елемента в речовині. 3. Обчислення числа атомів (молекул) у певній кількості речовини. 4. Обчислення маси речовини за відомою кількістю речовини і кількості речовини за відомою масою речовини.

Тема 2. Прості речовини. Повітря.

Прості речовини метали і неметали, порівняння їх загальних фізичних властивостей. Оксиген як хімічний елемент. Кисень як проста речовина. Оксиген у природі. Фізіологічна дія кисню. Добування кисню в лабораторії. Реакція розкладу. Поняття про каталізатор. Фізичні властивості кисню.

Хімічні властивості кисню: взаємодія з вугіллям, сіркою, фосфором, залізом. Реакція сполучення. Поняття про окиснення та оксиди, горіння.

Повітря та його склад. Охорона повітря від забруднення. Горіння і повільне окиснення. Умови виникнення і припинення горіння. Застосування кисню. Кругообіг Оксигену в природі. Добування кисню в промисловості.

Гідроген як хімічний елемент. Водень як проста речовина. Гідроген у природі. Добування водню в лабораторії. Реакція заміщення. Фізичні властивості водню. Запобіжні заходи під час роботи з воднем.

Хімічні властивості водню: взаємодія з киснем та оксидами металів. Поняття про відновлення. Окиснення і відновлення – два боки єдиного окисно-відновного процесу. Застосування водню.

Об'ємні відношення газів у хімічних реакціях. Закон Авогадро. Молярний об'єм газів. Відносна густина газів .

Розрахункові задачі. 5. Обчислення об'ємних відношень газів. 6. Обчислення об'єму газів за нормальних умов. 7. Визначення відносної густини газів.

Тема 3. Складні речовини. Основні класи неорганічних сполук

Оксиди, їх склад, назви, визначення, оксиди у природі. Вода як найважливіший природний оксид. Значення води в природі, народному господарстві та побуті. Фізичні властивості води. Кругообіг води в природі. Охорона природних водойм від забруднення. Хімічні властивості води: взаємодія з металами, оксидами металів і неметалів, розкладання води.

Кислоти, їх склад, назви класифікація. Оксигенвмісні і безоксигенові кислоти. Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами та їх оксидами. Реакція обміну. Поняття про витискувальний ряд металів. Запобіжні заходи під час роботи з кислотами.

Хлоридна кислота: властивості, добування, застосування.

Основи, їх склад, назви, класифікація. Фізичні властивості основ. Луги. Добування лугів. Хімічні властивості: дія на індикатори, взаємодія з кислотами. Реакція нейтралізації як вид реакції обміну. Взаємодія лугів з оксидами неметалів. Розкладання нерозчинних основ під час нагрівання. Запобіжні заходи під час роботи з лугами.

Поняття про амфотерні гідроксиди та оксиди (на прикладі гідроксиду й оксиду цинку).

Солі, їх склад, назва, визначення, значення. Хімічні властивості, взаємодія з металами, кислотами, основами, солями.

Класифікація неорганічних речовин. Узагальнення знань про основні класи неорганічних сполук, генетичний зв'язок.

^ Розрахункові задачі. 8. Розрахунки за хімічними рівняннями.

Тема 4. Хімічні реакції

Класифікація хімічних реакцій. Реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну.

Енергетичний ефект хімічних реакцій: екзо- та ендотермічні реакції. Термохімічні рівняння (без розрахунків теплового ефекту).

Загальне уявлення про швидкість хімічних реакцій, чинники, від яких вона залежить. Поняття про каталіз. Реакції каталітичні й не каталітичні. Значення каталітичних процесів.

Реакції оборотні й необоротні, хімічна рівновага. Чинники, що впливають на стан хімічної рівноваги. Принцип Ле Шательє.

^ Розрахункові задачі. 9. Обчислення за рівняннями хімічних реакції.

Тема 5. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва. Будова атома

Спроби класифікації хімічних елементів. Поняття про лужні метали і галогени.

Періодичний закон, періодична система хімічних елементів – графічний вираз періодичного закону. Поняття про періоди і групи.

Фізичний зміст періодичного закону. Поняття про радіоактивність і будову атома.

Склад атомних ядер. Ізотопи (стабільні й радіоактивні). Поняття про радіоактивний розпад хімічних елементів і шкідливий вплив на живі організми радіоактивного випромінювання.

Рух електронів в атомі. Будова електронних оболонок атомів елементів перших трьох періодів.

Залежність властивостей елементів від періодичної зміни електронних структур атомів. Поняття про радіус атома, електронегативність.

Характеристика хімічних елементів малих періодів за положенням у періодичній системі та будовою атома.

Наукове вивчення періодичного закону. Життя і діяльність Д.І.Менделєєва.

^ Тема 6. Хімічний зв'язок і будова речовини

Природа хімічного зв'язку. Ковалентний зв'язок, його утворення на прикладі молекул водню і флуороводню. Полярний і неполярний ковалентний зв'язок.

Йонний зв'язок. Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали.

Валентність і ступінь окиснення.

Окисно-відновні реакції, поняття про метод електронного балансу (на найпростіших прикладах). Значення окисно-відновних реакцій у природі і техніці.

^ Тема 7. Розчини

Поняття про розчин і розчинність. Значення розчинів у житті й практичній діяльності людини. Процес розчинення, його фізико-хімічна суть. Залежність розчинності від різних чинників. Поняття про кристалогідрати. Розчини насичені й ненасичені, концентровані й розбавлені.

Роль води як розчинника в живій природі. Будова молекули води. Вода як полярний розчинник.

Масова частка розчиненої речовини. Приготування розчинів з певною масовою часткою розчиненої речовини.

Розчини кислот, лугів, солей у воді. Електроліти й неелектроліти.

Дисоціація кислот, основ і солей у водних розчинах. Сильні й слабкі електроліти.

Реакції обміну між розчинами електролітів. Йонні рівняння.

^ Розрахункові задачі. 10. Обчислення масової частки і маси розчиненої речовини у розчині.

Тема 8. Загальні відомості про метали

Місце елементів-металів у періодичній системі хімічних елементів Д.І.Менделєєва та особливості будови їх атомів. Металічний хімічний зв'язок. Загальні фізичні властивості металів.

Хімічні властивості металів: взаємодія з киснем, галогенами, сіркою і відношення до води, кислот, солей.

Метали в природі. Загальні способи добування металів. Електроліз розплавів солей і лугів, його суть і застосування.

Корозія металів і способи захисту від корозії. Поняття про сплави. Чавун і сталь.

Доменне виробництво чавуну. Способи виробництва сталі. Проблема безвідходних виробництв у металургії та охорона довкілля.

Застосування металів і сплавів у сучасній техніці. Розвиток металургії в Україні.

Натрій і Калій як представники лужних металів: будова атомів, поширення в природі. Фізичні властивості натрію й калію. Хімічні властивості: взаємодія з киснем, галогенами, сіркою, водою. Добування, застосування натрію і калію.

Кальцій: будова атома, поширення в природі. Фізичні властивості кальцію. Хімічні властивості: взаємодія з киснем, галогенами, сіркою, водою. Добування і застосування кальцію. Оксид і гідроксид кальцію, їхні властивості і застосування.

Алюміній: будова атома, поширення в природі. Фізичні властивості алюмінію. Хімічні властивості: взаємодія з киснем, галогенами, сіркою, водою, кислотами. Відновлення алюмінієм оксидів металів. Застосування алюмінію. Оксид і гідроксид алюмінію, їх амфотерність.

Ферум: будова атома, поширення в природі, фізичні властивості заліза. Хімічні властивості: взаємодія з киснем, галогенами, сіркою, водою, кислотами, солями. Оксиди та гідроксиди феруму. Застосування.

^ Розрахункові задачі. 11. Обчислення за хімічними рівняннями маси одного з добутих продуктів за масою вихідної речовини, що містить певну частку домішок.

Тема 9. Загальні відомості про неметали та їх сполуки

Місце елементів-неметалів у періодичній системі. Загальна характеристика Оксигену і Сульфуру, будова їх атомів, властивості, поширення в природі. Поняття про алотропію. Озон, його властивості, застосування. Роль озонового шару для життя організмів на Землі.

Хімічні властивості кисню і сірки: взаємодія з металами і неметалами. Застосування. Оксиди сульфуру (IV) і сульфуру (VI). Сульфатна кислота. Фізичні властивості сульфатної кислоти. Хімічні властивості: взаємодія з металами, оксидами металів, основами, солями. Якісна реакція на сульфат-іон. Сульфати. Значення сульфатної кислоти і сульфатів у народному господарстві.

Хімічні реакції, покладені в основу виробництва сульфатної кислоти, закономірності їх перебігу, охорона праці й довкілля.

Нітроген і Фосфор, їх місце в періодичній системі, будова атомів. Алотропні модифікації Фосфору. Азот і фосфор як прості речовини: будова молекул, поширення в природі. Фізичні властивості азоту і фосфору. Хімічні властивості: взаємодія з металами (магній, літій), воднем, киснем. Застосування.

Амоніак: будова молекули, добування в лабораторії. Фізичні властивості амоніаку. Хімічні властивості: взаємодія з киснем, водою, кислотами. Застосування.

Солі амонію. Фізичні властивості солей амонію. Хімічні властивості: взаємодія з лугами, солями, розкладання під час нагрівання. Якісна реакція на йони амонію. Добування солей амонію в лабораторії.

Промисловий синтез амоніаку: вибір оптимальних умов синтезу, будова і робота колони синтезу.

Оксиди нітрогену (II) і нітрогену (IV). Оксид фосфору (V). Їхні фізичні й хімічні властивості (взаємодія з водою). Застосування.

Нітратна й ортофосфатна кислоти, їх властивості. Взаємодія розбавленого і концентрованого розчинів кислоти з міддю. Застосування.

Нітрати і фосфати. Поняття про нітрати, проблема їх вмісту в продуктах харчування. Загальні відомості про нітратні й фосфатні добрива. Колообіг Нітрогену в природі.

Карбон і Силіцій, їх місце в періодичній системі, будова атомів. Алотропні модифікації Карбону. Хімічні властивості вуглецю і силіцію: взаємодія з киснем, воднем, відновні властивості.

Оксиди карбону (II) і карбону (IV). Оксид силіцію (IV). їх властивості, застосування. Добування карбон (IV) оксиду. Поняття про парниковий ефект.

Карбонатна кислота і карбонати. Якісна реакція на карбонат-іони. Перетворення карбонатів. Поняття про кислі солі. Поняття про твердість води. Кругообіг Карбону в природі. Силікатна кислота і силікати.

Поняття про будівельні матеріали: скло, цемент, бетон.

Розрахункові задачі. 12.Обчислення маси, об'єму, кількості речовини за відомими даними про вихідні речовини, одна з яких узята з надлишком. 13. Обчислення виходу продукту реакції.

Тема 10. Органічні сполуки

Поняття про органічні сполуки. Елементи-органогени. Спільні й відмінні ознаки неорганічних та органічних речовин (елементний склад, типи хімічних зв'язків, розчинність, термічна стійкість). Природні й синтетичні органічні речовини.

Метан – найпростіша органічна сполука. Його склад, електронна і структурна формули, тетраедрична будова молекули. Фізичні властивості, поширення в природі. Хімічні властивості: горіння, термічний розклад, хлорування. Застосування метану та його галогенпохідних.

Гомологічний ряд метану. Загальна формула парафінів. Молекулярні й структурні формули гомологів метану (С1–С10), гомологічна різниця. Зигзагоподібна будова карбонового ланцюга. Фізичні властивості насичених вуглеводнів. Хімічні властивості: відношення до розчинів кислот, лугів, калій перманганату, повне і часткове окиснення, термічний розклад, галогенування.

Явище ізомерії. Ізомери насичених вуглеводнів. Міжнародна номенклатура. Залежність властивостей речовин від їх хімічної будови. Теорія хімічної будови органічних сполук О.Бутлерова. Розвиток теорії будови, її значення.

Ненасичені вуглеводні. Етилен та ацетилен як представники ненасичених вуглеводнів. Склад молекул, електронні та структурні формули, кратні зв'язки. Гомологи етилену й ацетилену. Загальні формули етиленових і ацетиленових вуглеводнів. Ізомерія карбонового скелета і положення кратного зв'язку. Поняття про номенклатуру алкенів і алкінів. Фізичні властивості етилену й ацетилену. Хімічні властивості: повне і часткове (без запису рівняння реакції) окиснення, приєднання водню, галогенів, галогеноводнів. Застосування етилену й ацетилену. Добування ацетилену карбідним способом із метану (хімізм процесів).

Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Реакція полімеризації. Загальна формула поліетилену. Будова полімерного ланцюга. Застосування поліетилену. Склад поліпропілену, полівінілхлориду, політетрафлуоретилену, застосування пластмас на їх основі.

Бензен (бензол) як представник ароматичних вуглеводнів. Його склад, електронна й структурна формули, фізичні властивості. Хімічні властивості бензену: горіння, реакції заміщення (бромування), приєднання (водню, хлору), відношення до розчину перманганату калію.

Застосування бензену. Поняття про хімічні засоби захисту рослин.

Взаємозв'язок насичених, ненасичених і ароматичних вуглеводнів. Розв'язування задач.

Нафта, вугілля, природний газ як вуглеводнева сировина. Склад і використання природного та супутніх нафтових газів. Склад і властивості нафти. Основні процеси переробки: перегонка, крекінг. Застосування нафтопродуктів.

Продукти коксування кам'яного вугілля, їх застосування.

Охорона довкілля під час переробки і використання вуглеводневої сировини.

^ Розрахункові задачі. 14. Виведення молекулярної формули органічної сполуки (за масовою часткою елементів, відносною густиною за воднем або повітрям).

Тема 11. Оксигено- та нітрогеновмісні органічні сполуки

Насичені одноатомні спирти. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів. Склад їх молекул, електронні й структурні формули. Поняття про функціональну гідроксильну групу. Гомологічний ряд спиртів, загальна формула. Ізомерія карбонового скелета і за місцем функціональної групи. Поняття про номенклатуру спиртів. Фізичні властивості метанолу й етанолу. Хімічні властивості: горіння, взаємодія з лужними металами, галогеноводнями, внутрішньомолекулярна дегідратація. Отруйність спиртів, їх згубна дія на організм людини. Застосування метанолу й етанолу.

Гліцерин як представник багатоатомних спиртів. Склад його молекули, структурна формула, фізичні властивості. Взаємодія з натрієм, купрум (II) гідроксидом (без запису рівняння реакції). Застосування гліцерину.

Фенол, склад його молекули, структурна формула, фізичні властивості. Взаємодія з натрієм, лугом, бромною водою. Охорона довкілля від промислових відходів, що містять фенол.

Поняття про альдегіди (на прикладі оцтового альдегіду). Склад молекули, електронна і структурна формули. Функціональна карбонільна група. Реакції окиснення і відновлення. Застосування оцтового альдегіду.

Насичені одноосновні карбонові кислоти. Функціональна карбоксильна група. Оцтова кислота як представник карбонових кислот. Склад молекули, електронна і структурна формули, фізичні властивості. Хімічні властивості: електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, спиртами. Застосування оцтової кислоти.

Взаємозв'язок між вуглеводнями, спиртами, альдегідами і карбоновими кислотами.

Естери. Реакція естерифікації. Застосування естерів.

Жири як естери. Гідроліз жирів (на прикладі тристеарину). Поняття про гідрування жирів. Значення жирів у життєдіяльності організмів.

Склад мила, його мийна дія. Поняття про синтетичні мийні засоби, охорона довкілля від забруднень ними.

Глюкоза як представник вуглеводів, альдегідоспирт. Молекулярна і структурна (альдегідна форма) формули глюкози. Фізичні властивості. Поширення в природі. Спиртове бродіння глюкози, взаємодія з купрум (II) гідроксидом та амоніачним розчином аргентум оксиду.

Сахароза, крохмаль, целюлоза, склад їх молекул. Поширення в природі, застосування. Загальна схема виробництва цукру. Значення вуглеводів у життєдіяльності організмів. Поняття про штучні волокна.

Амінокислоти як складові частини білків, функціональні групи амінокислот. Здатність амінокислот утворювати полімерні молекули. Білки, склад їх молекули, хімічна будова. Значення амінокислот і білків у життєдіяльності організмів. Поняття про синтетичні волокна на прикладі капрону.

Взаємозв'язок між органічними сполуками, їх різноманітність. Розв'язування задач.

^ Тема 12. Роль хімії в житті суспільства

Значення хімії у створенні нових матеріалів, розв'язанні сировинної та енергетичної проблем, у повсякденному житті.

Хімія та екологія.

Місце хімії серед наук про природу. Значення хімії для розуміння наукової картини світу.

Тема 13. Узагальнення знань про неорганічні та органічні речовини

Основні поняття, закони і теорії хімії.

Хімічний зв'язок і будова неорганічних та органічних речовин.

Взаємозв'язок складу, будови, властивостей і застосування неорганічних та органічних сполук.

Класифікація хімічних реакцій та закономірності їх перебігу.

Генетичний зв'язок між неорганічними та органічними речовинами.





Схожі:

Програма екзамену з хімії iconКритерії оцінювання відповіді вступника на вступному екзамені з хімії
Вступний тест з хімії складається з 30 завдань з усіх розділів Програми вступного екзамену з хімії, які мають різний рівень складності,...
Програма екзамену з хімії iconПрограма з хімії для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень
Предмет І задачі хімії, Місце хімії серед природничих наук. Явища фізичні та хімічні. Екологічні проблеми хімії. Роль хімії в охороні...
Програма екзамену з хімії iconПрограма фахового іспиту з хімії для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень
Предмет І задачі хімії. Місце хімії серед природничих наук. Явища фізичні та хімічні. Екологічні проблеми хімії. Роль хімії в охороні...
Програма екзамену з хімії iconПрограма з хімії для вступників до магістратури
Вступний екзамен з хімії в магістратуру передбачає перевірку знань теоретичних основ хімії, вміння застосовувати ці основи для пояснення...
Програма екзамену з хімії iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни херсонський державний університет
Державний екзамен з вибраних розділів органічної хімії припускає перевірку знань теоретичних основ органічної хімії, уміння застосовувати...
Програма екзамену з хімії iconДля осіб, які вступають на основі базової загальної середньої освіти
Вступний тест з хімії складається з 23-х завдань з усіх розділів Програми вступного екзамену з хімії, які мають різний рівень складності,...
Програма екзамену з хімії iconПрограма вступного випробовування з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста
Вступний екзамен з хімії передбачає перевірку знань теоретичних основ хімії, вміння застосовувати ці основи для пояснення властивостей...
Програма екзамену з хімії iconПрограма вступного випробовування з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста
Вступний екзамен з хімії передбачає перевірку знань теоретичних основ хімії, вміння застосовувати ці основи для пояснення властивостей...
Програма екзамену з хімії iconЗа напрямом: 04010101 «Хімія» 04010101 «Хімія»
В програму цього екзамену включені питання з неорганічної, фізичної, аналітичної, органічної І біологічної хімії, а також з основ...
Програма екзамену з хімії iconВ. Г. Короленка «затверджую» Голова приймальної комісії М.І. Степаненко «23» лютого 2013 р. Програма
Вступний екзамен з хімії в магістратуру передбачає перевірку знань теоретичних основ хімії, вміння застосовувати ці основи для пояснення...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи