Програма фахового випробування з історії для вступників на освітньо-квліфікаційний рівень спеціаліста icon

Програма фахового випробування з історії для вступників на освітньо-квліфікаційний рівень спеціаліста




НазваПрограма фахового випробування з історії для вступників на освітньо-квліфікаційний рівень спеціаліста
Сторінка1/5
Дата15.07.2012
Розмір0.99 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Г. Короленка


ЗАТВЕРДЖУЮ:

Голова приймальної комісії ПНПУ

_______________М.І. Степаненко

«23» лютого 2012 р.


ПРОГРАМА

ФАХОВОГО ВИПРОБУВАННЯ З ІСТОРІЇ

ДЛЯ ВСТУПНИКІВ НА ОСВІТНЬО-КВЛІФІКАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ

СПЕЦІАЛІСТА


Полтава – 2012

Пояснювальна записка

Пріоритетним напрямом розвитку вищої освіти України сьогодні є модернізація її змісту з метою інтеграції до європейського та світового освітнього простору на принципах Болонської декларації.

Програмні матеріали передбачені для вступників на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Спеціаліст» Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка за спеціальністю 7.02030201 «Історія».

Програма передбачає творчий підхід викладачів та студентів до розкриття проблем і альтернативний аналіз історичних процесів.

Програмні матеріали розроблені з метою об’єктивного і неупередженого відбору найкращих спеціалістів за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов’язки (роботи) певного рівня професійної діяльності.

Пропонована програма містить пояснювальну записку, перелік дисциплін навчального плану, що виносяться на екзамен та зміст програм, обсяг знань та вмінь студентів, критерії оцінювання знань вступників та перелік основних документів на основі яких укладено програму.


Перелік дисциплін навчального плану,

що виносяться на атестацію


  1. Давня історія України.

  2. Середньовічна історія України.

  3. Нова історія України.

  4. Новітня історія України.

  5. Історія Стародавнього Світу.

  6. Історія Середніх віків.

  7. Нова історія країн Європи та Америки.

  8. Новітня історія країн Європи та Америки.

  9. Нова і Новітня історія країн Азії, Африки та Латинської Америки.

  10. Історія слов’янських народів.



ЗМІСТ

питань екзамену з курсу «Історія України»

1. Простежте головні етапи антропогенезу в українських землях: палеоліт, неоліт, енеоліт, бронзовий вік. Трипільська культура.

Палеоліт. Питання походження людини у світовій історії. Головні етапи світового антропогенезу. Родова організація суспільства. Мезоліт. Удосконалення знарядь праці. Неоліт. Перехід від привласнюючих форм господарювання до відтворюючих. Скотарство. Землеробство. Енеоліт. Поява металевих виробів. Удосконалення керамічного виробництва. Зміна соціальної структури суспільства: майнове розшарування. Трипільська культура. Бронзовий вік. Початок розкладу первіснообщинної формації, формування класових суспільств.

^ 2. Охарактеризуйте політичну історію та спосіб життя кіммерійців, скіфів, сарматів, грецьких колоністів на українських землях.

Початок залізного віку. Кіммерійці – перший відомий народ на території України. Пам’ятки кіммерійців, їх соціальна організація, матеріальна культура, мистецтво. Скіфи. Початок Північнопричорноморської Скіфії. Розселення скіфів. Війна з персами. Зовнішня політична і торгівельна діяльність скіфів. Побут і культура. Розселення, військова справа та устрій сарматів. Античні колонії на території України. Головні центри колонізації. Державно-політичний устрій. Населення. Господарство. Економіка. Побут. Культура.

^ 3. Розкрийте проблему походження, суспільний устрій, господарську діяльність та вірування східних слов’ян.

Давні слов’яни. Проблема походження слов’ян в історіографії. Найбільш ранні писемні відомості про слов’ян. Сусіди слов’ян. Слов’яни у другій чверті І тис. н.е.: черняхівська та київська культури. Розвиток слов’янського етносу в другій половині І тис. н.е. Празька, пеньківська та колочинська культури. Розселення східних слов’ян у V-VІ ст. Держава Антів. Північні та південні слов’янські племінні союзи. Господарська діяльність. Внутрішня і зовнішня торгівля. Суспільні відносини. Вірування.

^ 4. Проаналізуйте становлення і розквіт Київської Русі як державного утворення.

Проблема виникнення Київської Русі. Норманська (варязька), антинорманська теорії походження Русі. Утворення державного об’єднання слов’янських племен Подніпров’я. Князі Аскольд, Олег, Ігор. Княгиня Ольга, її реформи та мирна дипломатія. Князювання Святослава Ігоревича, його військові походи. Прихід до влади князя Володимира Великого, його перетворення в соціально-господарській сфері. Початок релігійної реформи. Прийняття християнства – різнобічні погляди на проблему. Формування системи передачі влади. Початок князювання Ярослава Мудрого. Завершення суспільно-політичного сформування держави. “Руська правда”. Ярослав Мудрий – “тесть Європи”. Володимир Мономах. Причини феодальної роздробленості Київської Русі. Економічне і політичне посилення окремих феодальних центрів.

^ 5. Охарактеризуйте головні етапи розвитку Галицько-Волинського князівства.

Галицьке князівство після відокремлення від Піднесення Галичини за Ярослава Осмомисла. Розвиток Волинського князівства після від’єднання від Києва. Князі Ізяслав Мстиславович, Мстислав Ізяславович. Піднесення Волинського князівства за Романа Мстиславовича. Об’єднання Галицького і Волинського князівств в єдину державу. Тимчасовий занепад князівств після смерті Романа Мстиславовича. Відродження єдності Галицько-Волинської держави за Романовичів. Зростання могутності, розширення кордонів на схід. Данило Галицький. Градобудівництво. Спроба створення загальноєвропейської коаліції проти Золотої Орди. Галицько-Волинська держава за Даниловичів. Правління Лева І. Король Юрій І. Створення львівської митрополії. Князі Андрій і Лев ІІ Юрійовичі. Спроба визволення з під монгольського панування. Правління Юрія ІІ (Болеслава Тройденовича) – останній період існування єдиної держави. Посилення польських впливів у Галичині. Відокремлення Волині (1340 р.). Любарт Гедимінович. Захоплення Польщею Галичини (1349 р.).

^ 6. Простежте еволюцію становища українських земель у складі Великого князівства Литовського (ХІV-ХVІ ст.)

Литовські племена на узбережжі Балтійського моря: жемголи, куроли, жмуть, литва, ятвяги та інші. Виникнення Литовської держави. Прихід до влади Гедиміна. Початок литовської експансії на землі Південної Русі, її характер. Прихід до влади Ольгерда. Приєднання до Литви Волині, Чернігово-Сіверщини, Київщини з Переяславщиною, Поділля. Битва на Синіх Водах. Кревська унія 1385 року. Князь Ягайло-Володислав ІІ. Початок правління Вітовта. Островська угода 1392 року. Битва з монголо-татарами на р. Ворсклі. Віленська угода 1401 року. Городельська унія 1413 року. Посилення польсько-литовських впливів на українських землях на початку ХV століття. Свидригайлові війни. Сигизмунд. Казимир ІV. Загарбання Польщею Західного Поділля. Дальше посилення утисків Литви щодо руських земель. Остаточна ліквідація удільних князівств. Адміністративний устрій українських земель наприкінці ХV століття. Відокремлення Київської митрополії від Московської (1458 р.). Систематичні напади татарських і турецьких загарбників на Україну. Намагання московських князів приєднати південно-руські землі. Сепаратні тенденції в північних руських землях. Виступи М.Глинського та С.Олельковича. Перехід до панщинно-фільваркового господарства. Початок закріпачення селян. “Устава на волоки”. Литовський статут 1529 року. Повстанські рухи.

^ 7. Проаналізуйте особливості соціально-економічного та релігійного становища українських земель після Люблінської унії.

Становище українських земель на середину ХVІ століття. Зовнішні та внутрішні фактори, які сприяли зближенню Литовсько-Руської та Польської держав. Укладення унії в Люблені у січні-липні 1569 року. Створення Речі Посполитої. Зміни у статусі українських земель після Люблінської унії. Розвиток сільського господарства. Зростання магнатського та шляхетського землеволодіння. Юридичне оформлення кріпосного права. Литовські статути 1566 і 1588 років. Посилення феодальних впливів на сході земель Південної Русі. Посилення полонізації в соціальній сфері на початку ХVІІ століття. Релігійне становище в українських землях. Єзуїти. Братства, їх вплив на релігійне життя в українських землях. Погіршення становища Руської Православної церкви. Спроби зближення частини православного кліру з римською короною. Підготовка і укладення унії в жовтні 1596 року у м. Бресті. Виникнення греко-католицької (уніатської) церкви. Супротивний рух з боку православних владик та магнатів. Князь К. Острозький. Релігійна полеміка. Збереження ієрархічної структури Православної церкви. Діяльність І. Борецького і П. Могили.

^ 8. З’ясуйте проблему походження українського козацтва та зазначте основні його категорії.

Проблема походження українського козацтва в працях істориків. Етно-соціальні концепції виникнення козацтва на теренах України. Причини зародження козацтва. Джерела козацтва. Категорії українських козаків. Городове козацтво. Створення реєстрового козацтва (1572 р.). Формування його структури, зростання чисельності наприкінці ХVІ – на початку ХVІІ століття. Зародження запорізького козацтва. Виникнення Запорізької Січі. Дмитро Вишневецький. Формування адміністративно-господарчого устрою Запоріжжя. Заняття, побут козаків. Запорізька Січ – християнська козацька республіка.

^ 9. Охарактеризуйте козацько-селянські повстання наприкінці ХVІ — на початку ХVІІ століття.

Виділення козацтва в окремий суспільний стан і перетворення його на велику громадсько-політичну силу. Перше козацько-селянське повстання 1591-1593 рр. на чолі з К. Косинським. Повстання козаків під проводом С.Наливайка у 1594-1596 рр. Посилення кріпосницького і національно-релігійного гніту наприкінці ХVІ – на початку ХVІІ століття. Визвольний рух проти панування шляхетської Речі Посполитої. Петро Конашевич-Сагайдачний. Вирішальна роль українського козацтва в битві проти турецько-татарського війська під Хотином (1621 р.). Посилення утисків щодо реєстрового козацтва у 20-30-і роки ХVІІ століття. Повстання 1625 року під проводом М.Жмайла. Куруківська угода з королівською владою. Повстання 1630 року. Тарас Трясило. Гетьман Михайло Дорошенко. Запровадження полково-сотенного поділу реєстрового війська. Зруйнування Кодацької фортеці запорожцями на чолі з Іваном Сулимою у 1635 році. Козацько-селянські повстання 1637-1638 рр. П. Бут (Павлюк), К. Скидан, Я. Острянин, Д. Гуня. “Статті для заспокоєння руського народу” - “Ординація” 1638 р. Причини поразки та історичне значення козацько-селянських повстань.

  1. ^ Розкрийте причини, характер, рушійні сили, хронологічні рамки, історичне значення Української революції середини ХVІІ століття.

Політико-ідеологічні, соціально-економічні причини й передумови, хронологічні рамки процесу. Дефініції стосовно сутності, змісту подій. Українська революція в контексті загальноєвропейського революційного процесу. Початковий період боротьби. Обрання Б.Хмельницького гетьманом Війська Запорозького. Переможні битви 1648 року: під Жовтими Водами (5-6 травня), під Корсунем (16 травня), під Пилявцями (11-13 вересня). Облога Львова, Замостя, Листопадове перемир’я: причини, наслідки.

  1. ^ Змалюйте соціально-політичний портрет Б.Хмельницького як політика, дипломата, полководця, будівничого Козацької держави.

Становлення козацького політичного автономізму. Перша половина XVIIст. – зародження державної ідеї у формі козацького політичного автономізму. Розвиток української державної ідеї в процесі національно-визвольних змагань українства. Перша половина 1648 року – ідея утворення на частині української території національно-адміністративної автономії у складі реформованої Речі Посполитої. Витоки ідеї «Великого князівства Руського» (Західний похід Б.Хмельницького). Грудень 1648 року – травень 1649 року – формулювання ідеї Русько-Українського князівства, непідлеглого Речі Посполитій (переговори Б.Хмельницького з А.Кисілем у Переяславі 20-25 лютого 1649 року). Політика полівасалітетної підлеглості стосовно регіонально-наближених монархічних і станово-представницьких дворів задля улегітимнення Козацької держави. Зборівський договір 8 серпня: сутність, наслідки (історіографія питання). Берестецька битва 18-30 червня 1651 року: хід, результати. Білоцерківський договір 18 вересня 1651 року. Молдавські походи Богдана Хмельницького. Битва під Батогом 1652 року. Молдавсько-валашська авантюра Тимофія Хмельницького. Облога Жванця (вересень-грудень 1653 року). Польсько-кримське замирення 5 грудня 1653 року. Ускладнення геополітичного становища Української держави. Смерть Б.Хмельницького 27 липня (6 серпня) 1657р. Історична велич Богдана.

  1. ^ Проаналізуйте політико-правовий статус «Війська Запорозького» за українсько-московським договором 1654 року.

Сутність дипломатії Б.Хмельницького. Чинники московського вибору гетьмана. Переяславська рада 8 січня 1654 року. Історія укладання і зміст «Березневих статей» Б.Хмельницького. Політико-правовий статус України згідно з договором: історіографічний огляд проблеми. Україна в системі міждержавних зносин у 1654 – першій половині 1657 років. Початок боротьби України й Московії проти Речі Посполитої: весняно-літні операції 1654 року в Білорусі; спустошення татарами й поляками влітку-восени 1654 року Брацлавщини; Дрижипільська битва 29 серпня 1655 року (під Охматовом). Західний похід українсько-московських військ. Розгром коронного гетьмана С.Потоцького під Городком 29 вересня 1655 року (під Львовом). Взяття Любліна. Озернянська битва 22 листопада 1655 року і замирення гетьмана з ханом. Віленське московсько-польське перемир’я 24 жовтня 1656 року. Зміна зовнішньополітичної орієнтації Б.Хмельницького. Союз Гетьманату з Трансильванією від 18 жовтня 1656 року. Українсько-шведські перетрактації (започатковані ще 1652 року). Дії корпусу Антона Ждановича в Галичині та в Польщі.

  1. ^ З’ясуйте чинники, зміст, хронологічні межі та політичні уроки Руїни.

Причини та зміст Руїни. Проблема хронологічних рамок доби в історіографії. Політичні уроки Руїни в контексті державоствердження українства.

  1. ^ Гадяцька унія 1658 року: фактори українсько-польського порозуміння, сутність, політичні наслідки в контексті доби.

Зміна політичного курсу Москви щодо Чигирина по смерті Б.Хмельницького. Місії В.Кикіна та А.Роколова, діяльність київського (А.Бутурліна) та путивльського (М.Зюзіна) воєвод, посольства Трубецького, підкріпленого військами Г.Ромодановського задля розколу в Україні та обрання лояльного до царя гетьмана. Чигиринська старшинська рада 23-26 серпня 1657 року та обрання володарем булави І.Виговського. Штрихи до політичного портрету новообраного гетьмана. Корсунська рада (жовтень 1657 року): підтвердження легітимності І.Виговського як гетьмана та схвалення його зовнішньополітичного курсу на ствердження незалежної соборної України. «Статті А.Матвєєва» як спроба перегляду статусу Гетьманату в союзі з Московією. Характеристика дипломатії гетьмана в догадяцький період (жовтень 1657 – серпень 1658 років): воєнно-політичний договір зі Швецією, замирення з Річчю Посполитою, союзи з Трансильванією та Кримом, прагнення парітетності у стосунках із Московією. Чинники, зміст і наслідки антигетьманського заколоту М. Пушкаря – Я.Барабаша. Запорозька Січ – Чигирин: витоки й сутність протистояння. Військова рада в Переяславі в лютому 1658 року: чергове підтвердження правочинності Виговського. Антигетьманська опозиція й московський «нейтралітет». Розгром заколотників під Полтавою в червні 1658 року. Зміна зовнішньополітичних орієнтирів І.Виговського. Чинники Гадяцького вибору І.Виговського. Межиріцька угода 15 липня 1658 року. Гадяцький договір 16 вересня 1658 року: історія укладання; порівняння гадяцького й кінцевого, сеймового (червень 1659 року) варіантів. Крах українсько-польського компромісу та оцінка Гадяча 1658 року в історіографії. Конотопський (8-9 липня 1659 року) тріумф і кінцева поразка гетьмана. Рада під Германівкою (вересень 1659 року): зречення І.Виговського внаслідок старшинського перевороту. Подальша доля колишнього гетьмана та оцінка його здобутків і втрат.

  1. ^ Розкрийте актуальні проблеми історії України за гетьманування І.Мазепи (1687-1709 роки).

Гетьман І.Мазепа – людина й політик. Коломацькі статті 1687 року. Внутрішня і зовнішня політика гетьмана, його державницький ідеал. Україна на початку Північної війни. Участь українських полків у воєнних діях на землях Московії, Прибалтики й Речі Посполитої. Національно-визвольне повстання на Правобережжі під проводом Семена Палія. Ствердження І.Мазепи на Правобережжі. Похід Карла ХІІ в Україну. Передісторія та чинники шведського зовнішньополітичного вибору І.Мазепи. Українсько-польський 1708 року та українсько-шведські 1708-1709 років договори: історична ретроспектива. Розрив українського керманича з московським монархом. Загибель Батурина 2 листопада 1708 року. “Обрання” І.Скоропадського гетьманом. Шведи в Україні: реакція місцевого населення. Полтавська катастрофа – трагедія українства: облога Полтави; козаки Мазепи під час і після Полтавської битви; козаки І.Скоропадського в час вікопомної події. Відхід І.Мазепи, Карла XII та К.Гордієнка з частиною запорожців від Полтави до Бендер. Репресії петрівського режиму щодо мазепинців і українського загалу. Знищення царизмом Чортомлицької Січі 14 травня 1709 року. Смерть І.Мазепи 22 вересня (2 жовтня) 1709 року. Причини краху державницьких домагань гетьмана. І. Мазепа в історіографії ХІХ-початку ХХІ ст.

  1. ^ Проаналізуйте діяльність гетьмана в екзилі П.Орлика (1710-1742 роки).

Проблема правонаступництва І.Мазепи («Бендерська комісія», гетьманський скарб, успадкований А.Войнаровським). 5(16) квітня, Бендери – обрання П.Орлика гетьманом України в еміграції.

Стислий виклад біографії П.Орлика

Зміст «Конституції…». Преамбула, 16 статей (латиною і тогочасною українською мовою).

Боротьба П.Орлика за українську державність у роки «Східної кризи» (1710-1714рр.). Прутський (1711р.), Константинопольський (1712р.), Адріанопольський (1713р.) договори Росії з Туреччиною: Гетьманщина (Лівобережна Україна з Києвом) – в складі Російської імперії (остання втратила Запорожжя, Азов, Таганрог). Правобережна Україна в складі Речі Посполитої.

П.Орлик – повпред українства в Європі (1714-1742рр.). Праці гетьмана: «Маніфест до європейських урядів», «Вивід прав України»(1712р.). Від полівасалітетності до ідеї європейської коаліції задля унезалежнення України. Щоденник П.Орлика – обсягом понад 2 тис. стор. (з 1720 по 1733рр.) Помер у Яссах, 1742р. Історичне значення діяльності П.Орлика.

  1. ^ З’ясуйте місце «Бендерської Конституції» в розвою політико-правової думки українства.

Обрання Пилипа Орлика гетьманом України 5 (16) квітня 1710 року. Бендерська конституція як пам’ятка історіософської та політико-правничої думки, віддзеркалення світогляду козацької еліти. Боротьба П.Орлика за державність України. “Східна криза” 1710-1714 років: похід П.Орлика на Правобережну Україну 1711 року; зрадливі дії татарських очільників; Прутський похід 1711 року Петра І; Прутський (1711), Константинопольский (1712) і Андріанопольский (1713) договори Росії з Туреччиною та їх наслідки для України. П.Орлик – повпред українства в Європі. Зусилля гетьмана по створенню нової антиросійської коаліції.

  1. ^ Російський централізм і українська автономія в першій половині ХVІІІ ст.: історія протистояння.

Україна після Полтавської катастрофи. Обрання стародубського полковника І.Скоропадського гетьманом України. Характеристика особистості нового володаря булави, його взаємин із І.Мазепою. «Решетилівські» статті 1709 року як спроба гетьмана порятувати національну державність. Акції Петра І стосовно звуження компетенції козацьких владних інституцій. Перше скасування гетьманства по смерті І.Скоропадського. Козацька еліта в боротьбі за відновлення державних прав України (1722-17450 роки). Запровадження та діяльність першої Малоросійської колегії (1722-1727 роки). Наказний гетьман П.Полуботок і бригадир-президент Колегії С.Вельямінов: сутність протиборства. Чинники відновлення гетьманства. Д.Апостол (1727-1734 роки): діяльність задля відродження та зміцнення козацької автономії. Друге скасування гетьманства по смерті Д.Апостола. Діяльність наступної царської інституції – «Правління гетьманського уряду» (1734-1750 роки): обмеження автономії, підрив економіки Війська Запорозького, культури українського народу.

  1. ^ Проаналізуйте стратегію, тактику та наслідки наступу Російської імперії на українську автономію в другій половині ХVІІІ ст.

Лівобережна та Слобідська Україна в другій половині XVIII ст. Ліквідація Гетьманату. Відновлення гетьманства. Кирило Розумовський (1750-1764 роки): реформи задля відродження української державності. Остаточна ліквідація гетьманства та запровадження другої Малоросійської колегії. Українські посланці у роботі «Уложенної комісії» 1767-1768 років. Друга Малоросійська колегія (1764-1786 роки): мета зорганізації, механізм її реалізації, підсумки діяльності. Історичне місце Гетьманату в процесі державо ствердження українства. Ліквідація Нової Січі та подальша доля українського козацтва. Приєднання до Росії Північного Причорномор’я і Криму. Нова Січ (1734-1775 роки). Передісторія, функціонування, чинники ліквідації. Останній кошовий П.Калнишевський. Запорожці після ліквідації Нової (Підпільненської) Січі. Задунайська Січ (1775-1828 роки). Чорноморське, Бузьке, Новоросійське, Азовське козацьке військо. Переселення козаків на Кубань. Україна в російсько-турецьких війнах XVIIIст. Освоєння Півдня України та остаточне закріпачення селян.

  1   2   3   4   5

Схожі:

Програма фахового випробування з історії для вступників на освітньо-квліфікаційний рівень спеціаліста iconЗатверджую голова приймальної комісії пнпу імені В. Г. Короленка проф. М.І. Степаненко 23 лютого 2013 року Програма вступного випробування з всесвітньої історії для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень
Програма вступного випробування з всесвітньої історії для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр» / Укладачі: доц....
Програма фахового випробування з історії для вступників на освітньо-квліфікаційний рівень спеціаліста iconЗатверджую голова приймальної комісії пнпу імені В. Г. Короленка проф. М.І. Степаненко 23 лютого 2013 року Програма вступного випробування з історії України для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень
Програма вступного випробування з історії України для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр» / Укладачі: доц. Лахно...
Програма фахового випробування з історії для вступників на освітньо-квліфікаційний рівень спеціаліста iconПояснювальна записка щодо проведення фахових випробувань для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста
Мета випробування для вступу на навчання зі спеціальності на освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста — визначення рівня підготовленості...
Програма фахового випробування з історії для вступників на освітньо-квліфікаційний рівень спеціаліста iconПрограма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня "Бакалавр" за напрямом підготовки 010102 „Початкова освіта”
Програма фахового випробування призначена на допомогу вступникам на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра на основі...
Програма фахового випробування з історії для вступників на освітньо-квліфікаційний рівень спеціаліста iconПрограма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня
Програма фахового випробування з англійської мови та методики для вступників зі спеціальності 02030302 «Мова і література (англійська)»...
Програма фахового випробування з історії для вступників на освітньо-квліфікаційний рівень спеціаліста iconПрограма фахового вступного випробування для вступу на навчання за освітньо-професійною програмою «бакалавр» на базі здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста
Під час фахового вступного випробування абітурієнти мають показати рівень опанованих теоретичних знань і здобутих практичних навичок...
Програма фахового випробування з історії для вступників на освітньо-квліфікаційний рівень спеціаліста iconПрограма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня
Програма фахового випробування з англійської мови та методики для вступників спеціальності 02030302 «Мова і література» (англійська)...
Програма фахового випробування з історії для вступників на освітньо-квліфікаційний рівень спеціаліста iconПрограма фахового вступного випробування для вступу на навчання за освітньо-професійною програмою «бакалавр» на базі здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста
Геологія” допускаються абітурієнти, які мають кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за умови вступу на споріднений напрям...
Програма фахового випробування з історії для вступників на освітньо-квліфікаційний рівень спеціаліста iconЗатверджую голова приймальної комісії пнпу імені В. Г. Короленка проф. М.І. Степаненко 23 лютого 2013 року Програма вступного випробування з географії для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень
Програма вступного випробування з географії для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр» / Укладач: доц. Кушнір Л....
Програма фахового випробування з історії для вступників на освітньо-квліфікаційний рівень спеціаліста iconПрограма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» зі спеціальності 02020201 «Хореографія» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»
Метою фахового випробування є перевірка теоретичних знань, володіння методикою викладання хореографічних дисциплін,виконавської майстерності...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи