Програма вступного випробовування з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста icon

Програма вступного випробовування з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста




НазваПрограма вступного випробовування з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста
Сторінка1/3
Дата15.07.2012
Розмір0.65 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Г. КОРОЛЕНКА


ЗАТВЕРДЖУЮ


Голова приймальної комісії ПНПУ

_______________ М.І. Степаненко

23 лютого 2012 р.


ПРОГРАМА

ВСТУПНОГО ВИПРОБОВУВАННЯ З ХІМІЇ

ДЛЯ ВСТУПНИКІВ НА НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЮ ПРОГРАМОЮ СПЕЦІАЛІСТА


Галузь знань: 0401 Природничі науки

Спеціальність: 7.04010101 Хімія


Полтава – 2012


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Вступний екзамен з хімії передбачає перевірку знань теоретичних основ хімії, вміння застосовувати ці основи для пояснення властивостей хімічних елементів та їх сполук у процесі викладання хімії в загальноосвітній середній школі.

У програму цього екзамену включені питання з загальної і неорганічної хімії, органічної та біологічної хімії, фізичної хімії та методики викладання хімії. Абітурієнт має можливість показати особистий рівень оволодіння теоретичними знаннями та практичними вміннями і навичками, набутими на базі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».

До основних критеріїв і показників для відбору абітурієнтів на навчання зі спеціальності 7.010103 «Педагогіка і методика середньої освіти. Хімія» належать наступні:

Здібності:

  • Комунікативні – мати високий рівень комунікативності, вміти вести бесіду та відстоювати свою точку зору, легко входити в контакт з різними категоріями людей.

  • Академічні – абітурієнт повинен мати високий рівень успішності, вміти доступно пояснювати набутий навчальний матеріал.

  • Мовні – абітурієнт повинен спілкуватись усно і письмово грамотно, чітко, правильною мовою; вільно володіти державною мовою.

  • Загальнокультурний рівень – абітурієнт повинен мати високий рівень загальної ерудиції, компетентність, широке коло інтересів і захоплень.

  • Соціальна активність – абітурієнт повинен займати активну життєву позицію, виконувати громадські доручення, бути ініціативним, уміти з позицій високих моральних принципів і загальнолюдських ідеалів аналізувати соціально-економічні явища та процеси.

  • Самооцінка – власна самооцінка абітурієнта повинна бути адекватною оцінці оточуючих (наукового керівника, викладачів, одногрупників).

Крім того, абітурієнт повинен:

  • показати високий рівень програмованого матеріалу;

  • уміти логічно мислити та використовувати здобуті знання у нестандартних ситуаціях;

  • уміло використовувати наукову термінологію та демонструвати обізнаність з науковою інформацією;

  • вільно володіти засобами самоконтролю.


^ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ НА ФАХОВІЙ СПІВБЕСІДІ З ХІМІЇ

Виявити рівень програмованих навчальних досягнень та якість підготовки з хімії вступників покликане оцінювання, що передбачає аналіз відповіді абітурієнта, якість знань, ступінь сформованості фахових практичних умінь, рівень оволодіння теоретичними знаннями.

Оцінювання відповіді вступника здійснюється за 5-ти бальною шкалою оцінювання навчальних досягнень і в процесі цього враховується комплексний характер структури білета.



Оцінка

Критерії оцінювання знань і вмінь вступника

0–1

Відповідь відсутня або не містить навіть окремих елементів правильних міркувань, що стосуються змісту екзаменаційного питанння. Не володіє системою знань програмованого матеріалу. Демонструє невміння орієнтуватися в основних нормативних хімічних поняттях і термінах.

2

Абітурієнт не може дати правильних відповідей на більшість поставлених запитань. Значна частина тверджень помилкова. Абітурієнт знає деякі хімічні об’єкти і може розпізнати їх серед інших за зовнішніми ознаками. Абітурієнт не розуміє основних теорій і понять хімії. Задача не розв’язана, або розв’язана неправильно.

3

Абітурієнт відтворює навчальний матеріал за допомогою викладача й уміє описувати деякі хімічні об’єкти за певними ознаками. Відповідь повна, але допущені суттєві помилки. Хімічні властивості речовин не ілюструються рівняннями хімічних реакцій. У розв’язку задачі допущені суттєві помилки.


4

Абітурієнт самостійно і логічно відтворює навчальний матеріал, виявляє розуміння основоположних хімічних теорій і фактів, уміє наводити приклади на підтвердження цього. Допущено декілька (3-4) несуттєві помилки, які абітурієнт виправляє за допомогою навідних запитань викладача. Задача розв’язана правильно, але спосіб розв’язання може бути нераціональний, чи при розв’язанні допущені помилки в математичних обчисленнях.

5

Абітурієнт володіє глибокими і міцними знаннями з предмету, аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях. Показує знання, одержані з додаткових літературних джерел. Відповідь повна, самостійна, матеріал викладений у логічній послідовності, хімічні властивості речовин ілюструються рівняннями хімічних реакцій. Задача розв’язана правильно.



І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НЕОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ

1. Основні хімічні поняття і закони у світлі атомно-молекулярного вчення

Атомно-молекулярна теорія як фундамент сучасної хімії. Закон збереження маси І енергії.

Атоми і молекули, їх розміри й маси. Відносні атомні й молекулярні маси. Хімічний елемент. Символи хімічних елементів. Проста речовина і хімічний елемент. Алотропія. Розповсюдження та розподілення елементів у земній корі; поняття про геохімію. Складні речовини. Закон сталості складу. Закон кратних відношень. Закон простих об’ємних відношень. Закон Авогадро і висновки з нього. Число Авогадро.

Моль - одиниця кількості речовини. Молярна маса і молярний об’єм. Методи визначення атомних і молярних мас. Еквівалент, закон еквівалентів. Валентність. Співвідношення між молярною масою, еквівалентом та молярною масою еквівалента. Встановлення формул хімічних сполук. Масова частка елемента в складній речовині. Виведення хімічної формули речовини за масовою часткою елементів, що входять до її складу. Рівняння хімічних реакцій та стехіометричні розрахунки.

Поняття про чистоту речовин. (Державний стандарт). Класифікація хімічних речовин за ступенем чистоти. Способи очистки речовин,

^ 2 Класифікація та номенклатура неорганічних сполук.

Класифікація неорганічних сполук за номенклатурними правилами ШПАК. Класифікація простих речовин.

Класифікація складних речовин за складом: оксиди, пероксиди, супероксиди, галогеніди, нітриди, карбіди, гідриди тощо. Інтерметаліди.

Класифікація складних речовин за функціональними ознаками.

Оксиди солетворні та несолетворні. Кислотні, основні та амфотерні оксиди. Номенклатура, властивості оксидів.

Основи. Одно- і багато кислотні основи. Луги. Властивості та номенклатура основ. Способи добування основ.

Кислоти. Класифікація кислот: за складом (безкисневі, кисневмісні, прості, ізополікислоти та гетерополікислоти); за силою (сильні, середні, слабкі); за окислювальною здатністю (кислоти окислювачі та кислоти-неокислювачі). Одно- і багатоосновні кислоти. Властивості та номенклатура кислот. Загальні способи добування кислот.

Солі. Класифікація солей: середні, кислі, основні (гідроксо-і оксосолі), змішані, подвійні. Способи добування середніх, кислих і основних солей. Номенклатура солей.

Галогено- і тіоангідриди. Властивості та номенклатура. Генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук.

^ 3. Періодичний закон Д.І.Менделєєва

Перші спроби класифікації-хімічних елементів. Відкриття періодичного закону Д.І.Менделєєвим. Зміст періодичного закону. Періодична система - конкретизований (табличний) вираз періодичного закону. Варіанти періодичної системи: "довгоперіодний" та короткий. Періоди, групи, підгрупи, родини елементів.

Життя та науково-педагогічна діяльність Д.І.Менделєєва. Передбачення Д.І.Менделєєвим властивостей та виправлення атомних мас ще не відкритих елементів. Експериментальне підтвердження теоретичних передбачень Д.І.Менделєєва.

^ 4. Розвиток періодичного закону Д.І.Менделєєва і будова атома

Експериментальні обґрунтування уявлень про атом як складну систему. Відкриття електрона. Радіоактивність. Основні характеристики ?-, ά-,?-променів.

Значення робіт Н.Бора, Е.Резерфорда для розвитку теорії будови атома.

Квантова механіка і корпускулярно-хвильовий дуалізм випромінювання. Кванти. Рівняння М.Планка. Пояснення фотоефекту Л.Ейнштейном. Фотони.

Корпускулярно-хвильовий дуалізм частинок. Хвилі де Бройля. Принцип невизначеності В.Гейзенберга. Рівняння Е.Шредінгера.

Квантово-механічна модель атома водню. Квантові числа як параметри, що визначають стан електрона в атомі. Фізичний зміст квантових чисел. Поняття про електронну хмару. Атомні орбіталі (АО). Основний і збуджений стани. Вироджені стани. Форми і просторова орієнтація S-, p-, d-, і f- — атомних орбіталей.

Багатоелектронні атоми. Характеристичні рентгенівські спектри атомі Закон Г.Мозлі. Заряди ядер атомів. Три принципи заповнення орбіталей в атомах: принцип найменшої енергії, принцип Паулі, правило Гунда. Порядок заповнення атомних орбіталей. Правило Клечковського. Електронні формули.

Ядро як динамічна система протонів і нейтронів. Стійкі та нестійкі ядра. Природна радіоактивність. Ядерні реакції і перетворення хімічних елементів. Період напіврозпаду. Типи радіоактивних перетворень. Теорія будови ядра атома Д.Д.Іваненка та Є.М.Гапона. Енергія зв’язку ядра. Ізотопи. Ізобари і: Ізотони. Штучна радіоактивність. "Мічені" атоми та їх застосування. Використання ядерної енергії в мирних цілях.

Розміри атомів й іонів; енергетичні характеристики атомів. Атомні радіуси. Енергія іонізації. Спорідненість атома до електрона. Електронегативність. Відносна електронегативність. Умовні іонні радіуси. «Магнітні властивості атомів. Діамагнетизм, парамагнетизм.

Періодичність властивостей хімічних елементів. Зв’язок місця розташування елемента в періодичній системі з електронною будовою його атома. Особливості електронних конфігурацій атомів елементів головних і побічних підгруп. Елементи S-, p-, d-, і f- родин. Вплив електронної будови атомів на властивості елементів. Зміна радіусів, енергій іонізації, спорідненості до електрона та електронегативності атомів елементів із збільшенням зарядів їх ядер. Періодичність зміни властивостей елементів як прояв періодичності зміни електронних конфігурацій атомів.

Розкриття в періодичній системі загального природного взаємоз’язку між хімічними елементами, відображення переходу кількісних змін у якісні. Значення відкриття періодичного закону в розвитку науки і ствердженні діалектико-матеріалістичного світогляду.

^ 5. Хімічний зв’язок і будова молекули

Типи хімічного зв’язку. Енергія хімічного зв’язку. Квантово-механічні методи його тлумачення. Наближений характер цих методів. Метод валентних зв’язків (ВЗ). Фізична ідея методу: утворення двоцентрових двоелектронних зв’язків, принцип максимального перекривання АО, Кратність зв’язку. Неполярний та полярний зв’язки. Ефективний заряд атома в молекулі. Полярність зв’язків та полярність молекул у цілому. Дипольний момент молекули. Поляризованість ковалентного зв’язку. Залежність поляризованості зв’язку від його довжини. Поляризуюча дія води.

Два механізми утворення ковалентного зв’язку: спарювання неспарених електронів різних атомів та донорно-акцепторний механізм. Властивості ковалентного зв’язку: насичуваність, напрямленість, поляризуємість. Ковалентності атомів елементів першого-третього періодів. Максимальна ковалентність. Напрямленість ковалентного зв'язку. та -зв’язки. Гібридизація АО. Типи гібридизації і геометрія молекул.

Метод молекулярних орбіталей (МО). Фізична ідея методу: де локалізація електронної густини між усіма ядрами.

Метод МО ЛКАО ( та - молекулярні орбіталі як лінійна комбінація s-і р-атомних орбіталей. Зв’язуючі та розпушуючі МО. Принципи заповнення молекулярних орбіталей. Енергетичні діаграми і електронні формули молекул.

Гомонуклеарні молекули, утворені елементами першого і другого періодів. Залежність кратності, міцності й довжини зв’язку, а також магнітних властивостей від характеру заповнення — МО в цих молекулах. Пояснення парамагнетизму кисню.

Гетеронуклеарні двоатомні молекули, утворені елементами другого періоду. Оксид вуглецю (II), оксид азоту (II). Порівняння методів ВЗ і МО.

Типи кристалічних граток, утворених речовинами з ковалентним зв’язком у молекулах. Властивості цих речовин.

Іонний зв’язок. Катіони й аніони в молекулах і твердих речовинах. Властивості іонного зв’язку. Межі застосування іонної моделі. Іонні кристалічні гратки. Поляризація та поляризуюча дія іонів, їх вплив на властивості речовин. Властивості речовин з іонним типом зв’язку.

Валентності, ступені окислення і координаційні числа атомів у сполуках з різним типом зв’язку.

Водневий зв’язок. Міжмолекулярні та внутрішньомолекулярний водневі зв’язки. Вплив водневого зв'язку на властивості речовин. Роль водневого зв’язку в біологічних процесах.

Металічний зв’язок. Особливості електронної будови атомів елементів, здатних до утворення металічного зв’язку.

Сили міжмолекулярної взаємодії. Диполь - диполь, диполь-індукованій диполь, дисперсійна взаємодія.

Агрегатний стан речовин. Плазма, особливості плазми. Особливості газового, рідкого станів речовин. Особливості твердого стану речовин. Особливості речовин з іонними, атомними, молекулярними і металічними ґратками. Явище поліморфізму та ізоморфізму.

^ 6. Комплексні сполуки

Основні положення координаційної теорії А.Вернера. Зовнішня і внутрішня сфери комплексних сполук. Комплексоутворювач. Характеристика лігандів. Координаційне число комплексоутворювачів. Заряд комплексного іона. Основні класи комплексних сполук. Аквакомплекси. Аквакомплекси і кристалогідрати. Аміакати. Ацидокомплекси. Ацидокомплекси і подвійні солі. Полігалогеніди. Полікислоти і їх солі. Комплексні сполуки з органічними лігандами. Просторова будова комплексних сполук. Ізомерія: гідратна; дзеркальна; іонізаційну координаційна; цис-, транс -ізомерія. Номенклатура комплексних сполук.

Природа хімічного зв’язку в комплексних сполуках з позиції методу ВЗ. Дисоціація комплексних сполук. Дисоціація на іони внутрішньої і зовнішньої сфер. Дисоціація комплексного іона у водному розчині, константи нестійкості.

Значення-комплексоутворення в хімії і біології. Поняття про біонеорганічну хімію. Праці вітчизняних хіміків І.І.Черняєва.Д.Б.Чугуєва, М.О.Ільїнського, В.О.Плотнікова, Я.А.Фіалкова, А.К.Бабка, А.М.Голуба, К.Б.Яцимирського.

^ 7. Енергетика і напрямленість хімічних процесів

Хімічна термодинаміка. Внутрішня енергія речовини. Зміна внутрішньої енергії системи. Ентальпія. Теплові ефекти хімічних реакцій. Теплоти утворення хімічних сполук. Перший закон термо­хімії. Закон Г.І.Гесса.

Ізобарно-ізотермічний потенціал (енергія Гіббса). Роль ентальпійного та ентропійного факторів в напрямленості процесів за різних умов. Використання табличних значень стандартних ентальпій та стандартних ізобарних потенціалів утворення вихідних і кінцевих речовин для вирішення питання про можливість перебігу хімічних реакцій.

^ 8. Хімічна кінетика і хімічна рівновага

Швидкість хімічної реакції. Фактори, що впливають на швидкість хімічних реакцій. Залежність швидкості реакції від концентрації реагуючих речовин. Закон діючих мас. Застосування закону діючих мас для гомогенних та гетерогенних систем. Константа швидкості реакції. Залежність швидкості реакції від температури, температурний коефіцієнт. Поняття про активні молекули і енергію активації процесу.

Простий, іонний та радикальний механізми хімічних реакцій. Ланцюгові реакції. Праці М.М,Семенова.

Каталіз. Вплив каталізаторів на швидкість реакції. Види каталізу: гомогенний, гетерогенний та мікрогетерогенний автокаталіз, позитивний та негативний каталіз, поняття про інгібітори. Особливості ферментів як каталізаторів. Використання каталізу в промисловості. Роль каталізаторів у біологічних процесах.

Хімічна рівновага. Необоротні та оборотні хімічні реакції. Умови необоротності хімічних процесів. Хімічна рівновага. Константа хімічної рівноваги. Принцип Ле-Шатальє. Зміщення хімічної рівноваги при зміні концентрації реагуючих речовин, тиску і температури. Каталізатори в оборотних процесах. Значення вчення про швидкість реакції і хімічну рівновагу для управління хімічними процесами.

^ 9. Вода. Розчини.

Склад, електронна будова, полярність молекул води. Характеристика водневого зв’язку. Асоціація молекул води.

Фізичні властивості води. Аномалії фізичних властивостей води та їх пояснення на основі діаграми стану води. Вода як розчинник. Хімічні властивості води. Термічна дисоціація. Взаємодія з простими і складними речовинами. Роль води в біологічних процесах. Промислове значення води. Важка вода: добування, властивості, застосування. Вода в природі. Методи очистки води. Проблема чистої води.

Характеристика дисперсних систем. Істинні розчини, колоїдні розчини, грубодисперсні системи (суспензії, емульсії). Механізм процесу розчинення. Сольватація (гідратація) при розчиненні. Праці Д.І.Менделєєва з теорії розчинів. Термодинаміка процесу розчинення. Зв’язок теплоти розчинення речовини з енергією кристалічної гратки і теплотою гідратації молекули речовини.

Розчинність твердих речовин у воді. Коефіцієнт розчинності. Криві розчинності. Насичені, ненасичені, пересичені розчини. Кристалізація твердих речовин із розчинів. Кристалогідрати. Очистка речовин перекристалізацією із розчину. Розчинність газів. Закон Генрі.

Способи вираження складу розчинів. Масова частка розчиненої речовини у процентах. Молярна концентрація. Позасистемні способи вираження складу розчинів: еквівалентна концентрація (поняття "нормальність"), моляльність, титр. Розрахунки для виготовлення розчинів різного складу. Методики приготування розчинів. Правила безпеки при роботі з концентрованими розчинами кислот і лугів.

^ 10. Теорія електролітичної дисоціації

Електроліти і неелектроліти. Теорія електролітичної дисоціації С.Арреніуса, Гротгуса, М.М.Каяндера, В.О.Кістяківського, І.О.Каблукова. Механізм дисоціації речовин з різним типом хімічного зв’язку. Роль полярних молекул води в процесах дисоціації.

Механізм гідратації аніонів і катіонів. Утворення іона гідроксонію. Енергетика процесу дисоціації.

Ступінь електролітичної дисоціації. Сильні, середні, слабкі електроліти. Фактори, що впливають на ступінь дисоціації: природа електроліту, природа розчинника, температура, концентрація розчинів. Діелектрична проникність. Дисоціація сильних електролітів.

Поняття про активність іона та коефіцієнт активності. Застосування закону діючих мас до процесу дисоціації слабких електро­літів. Константа дисоціації. Зміщення рівноваги дисоціації слабких електролітів.

Кислоти, основи, амфотерні гідроксиди, солі у світлі теорії електролітичної дисоціації. Ступінчаста дисоціація. Сучасні теорії кислот і основ.

Електролітична дисоціація води. Іонний добуток води. Вплив температури на процес дисоціації води. Концентрація іонів водню в розчинах. Водневий показник. Водневий показник біологічних рідин. Буферні розчини. Значення сталої величини рН у хімічних і біологічних процесах.

Рівновага в насичених розчинах малорозчинних електролітів. Добуток розчинності. Добуток активності. Зв’язок між ДР і ДА. Реакції у розчинах електролітів (іонні реакції). Напрямленість обмінних реакцій у розчинах електролітів. Використання значень стандартних ентальпії і стандартних ізобарних потенціалів для оцінки напрямленості іонних рівнянь.

Поняття гідролізу. Гідроліз солей. Різні випадки гідролізу солей. Реакція середовища у водних розчинах солей. Ступінь і константа гідролізу. Фактори, що впливають на зміщення рівноваги гідролізу. Пояснення механізму гідролізу. Роль гідролізу в біологічних, хімічних процесах і процесах звітрювання генералів та гірських порід.

^ 11. Окислювально-відновні реакції. Основи електрохімії

Реакції, що відбуваються із зміною ступеня окислення атомів елементів. Класифікація окислювально-відновних реакцій. Електронна теорія окислення. Праці вітчизняних учених С.О.Даїна, Л.І.Писаржевського, Я.І.Михайленка, М.О.Щилова. Окислювачі й відновники. Правила складання рівнянь окислювально-відновних реакцій. Метод електронного балансу та електронно-іонний метод. Вплив середовища на проходження окислювально-відновних процесів.

Взаємодія металів з кислотами і солями у водних розчинах як окислювально-відновний процес. Перетворення хімічної енергії окислювально-відновних реакцій в електричну. Поняття про гальванічні елементи. Електродний потенціал. Водневий електрод порівняння. Стандартні електродні потенціали. Залежність електродного потенціалу металу від концентрації його іонів у розчині. Рівняння Нернста. Електрохімічний ряді напруг металів. Стандартні окислювально відновні потенціали. Напрямленість окислювально-відновних реакцій у розчинах. Значення окислювально-відновних процесів у живій і неживій природі, у виробництві. Електроліз як окислювально-відновний процес. Електроліз розплавів. Електроліз водних розчинів кислот, лугів, солей та його практичне застосування.

ІІ. НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ

1. Водень

Водень, ізотопи водню. Особливості положення водню в періодичній системі. Характеристика молекули водню з позиції методів валентних зв'язків та молекулярних орбіталей. водень у природі. Промислові та лабораторні способи добування водню, його фізичні і хімічні властивості. Правила роботи з воднем. Відновні властивості атомарного і молекулярного водню. Кислотно-основні та окислювально-відновні властивості сполук водню з металами і неметалами. Застосування водню в промисловості й лабораторному практикумі. Водень паливо майбутнього.

^ 2. Елементи головної підгрупи VII групи

Загальна характеристика атомів елементів: електронні структури, радіуси атомів, іонізаційні потенціали, спорідненість до електрона, електронегативність, ступені окислення, валентності, координаційні числа, розповсюдження у природі.

Загальна характеристика простих речовин. Запобіжні заходи при. роботі з галогенами.

Фтор. Фтор у природі, способи добування, фізичні та хімічні властивості. Сполуки фтору. Фтороводєнь, добування і властивості. Асоціація молекул фтороводню. Фтороводнева (плавикова) кислота, фториди, фторид кисню. Застосування фтору та його сполук.

Хлор. Хлор у природі. Промислові та лабораторні методи добування, його фізичні й хімічні властивості. Сполуки хлору з металами. Механізм взаємодії хлору з воднем. Хлороводень, хлороводнева (соляна) кислота: промислові способи її добування. Хлориди. Кисневі сполуки хлору; оксиди, кислоти, солі. Хлорнуватиста кислота. Гіпохлорити. Хлорне вапно. Хлорнувата та хлорна кислоти та їх солі. Бертолетова сіль. Порівняльна характеристика оксокислот хлору. Застосування сполук хлору. Поняття про гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин, зокрема хлору.

Бром. Йод. Поширення в природі, промислові та лабораторні методи добування. Фізичні й хімічні властивості простих речовин. Бромоводень та йодоводень, бромоводнева та йодоводнева кислоти, їх солі. Добування, властивості та застосування бромоводневої та йодоводневої кислот. Кисневі сполуки йоду і брому. Порівняльна характеристика сили галогеноводневих кислот та відновних властивостей їх аніонів. Порівняльна характеристика оксокислот галогенів. Біологічна роль простих речовин і сполук, утворених галогенами.

^ 3. Елементи головної підгрупи VІ групи

Загальна характеристика атомів елементів і простих речовин за загальною схемою.

Кисень. Ізотопний склад природного кисню. Хімічний зв’язок у молекулі кисню з точки зору методів ВЗ та МО. Пояснення парамагнетизму кисню. Промислові та лабораторні способи добування кисню, його фізичні й хімічні властивості. Кисень - окислювач. Взаємодія кисню з простими і складними речовинами. Оксиди: способи добування, властивості, класифікація та номенклатура. Алотропія кисню. Озон, його властивості, добування, утворення у природі. Застосування кисню. Значення кисню в природі.

Повітря. Складові частини повітря, властивості повітря. Проблема чистого повітря.

Водневі сполуки кисню. Вода і пероксиди водню: склад та електронна будова їх молекул. Термодинамічна стійкість, кислотно-основні та окислювально-відновні властивості пероксиду водню. Добування, властивості й застосування пероксидів металів.

Сірка. Сірка в природі. Алотропія сірки. Фізичні властивості її найважливіших модифікацій. Хімічні властивості та"практичне за­стосування сірки..

Водневі сполуки сірки. Сірководень: добування, фізичні та хімічні властивості. Фізіологічна дія сірководню, його ІДК. Сірководнева кислота, сульфіди, їх відновні властивості. Полісульфіди.

Кисневі сполуки сірки: будова молекул, характер валентних зв’язків. Оксид сірки (ІV): фізичні та хімічні властивості, промислові й лабораторні способи добування, його ІДК. Властивості сірчистої кислоти і сульфітів. Тіосірчана кислота, тіосульфати, їх практичне застосування. Оксид сірки /УІ/, фізичні та хімічні властивості. Сірчана кислота. Властивості концентрованої і розбавленої сірчаної кислоти. Взаємодія з металами, неметалами і складними речовинами. Правила користування концентрованою сірчаною кислотою. Нітрозний і контактний. Cпособи добування сірчаної кислоти. Виробництво сірчаної кислоти і проблема охорони навколишнього середовища. Олеум і піросірчана кислота. Сульфати, їх властивості. Значення сірчаної кислоти і її солей у народному господарстві. Надсірчана кислота і персульфати. Біологічна роль сірки, кругообіг у природі.

Селен. Телур. Фізичні та хімічні властивості, значення у сучасній техніці. Водневі й кисневі сполуки селену і телуру. Оксиди селену і телуру та їх кислоти. Характер зміни властивостей водневих сполук елементів у підгрупі: міцність і полярність молекул, валентні кути, сила відповідних кислот, відновні властивості аніонів кислот.

^ 4. Елементи головної підгрупи V групи

Загальна характеристика атомів елементів і простих речовин. Азот. Азот у природі. Хімічний зв’язок у молекулі азоту з точки зору методів ВЗ і МО, Пояснення його особливої стійкості. Фізичні та хімічні властивості азоту. Взаємодія азоту з киснем з позиції хімічної термодинаміки. Промислові й лабораторні способи добування азоту.

Сполуки азоту з воднем. Аміак. Електронна будова і геометрія молекули. Промислові й лабораторні способи добування, фізичні та хімічні властивості аміаку. Окислення аміаку. Донорно-акцепторний механізм взаємодії аміаку з водою, з кислотами, утворення аміаком комплексів. Солі амонію, їх властивості. Продукти термічного розкладу різних солей амонію. Аміди і нітриди металів. Застосування аміаку та солей амонію. Гідразин: будова молекули, хімічні властивості. Гідроксиламін. Азотистоводнева кислота, азиди.

Кисневі сполуки азоту. Оксиди азоту: будова молекул, стійкість, добування і властивості. Молекула оксиду азоту (II) з точки зору методу МО. Властивості оксиду азоту /ІV/. Димеризація оксиду азоту /ІV/. Азотиста кислота, нітрити. Характеристика окислювально-відновних властивостей азотистої кислоти та її солей. Азотна кислота. Електронна будова і геометрія молекул. Лабораторні й промислові способи добування азотної кислоти. Властивості азотної кислоти. Взаємодія з металами і неметалами. Царська водка. Нітрати. Термічний розклад нітратів. Біологічна роль азоту. Проблема зав'язування атмосферного азоту. Азотні добрива. ІД.К нітрат-іонів у продуктах харчування. Кругобіг азоту в природі.

Фосфор. Фосфор у природі, добування. Алотропічні видозміни фосфору, їх властивості, токсичність білого фосфору, запобіжні заходи при роботі з ним. Фосфіди металів. Сполуки фосфору з воднем. Властивості фосфінів.

Кисневі сполуки фосфору'. Оксиди фосфору. Фосфорноватиста, фос­фориста та фосфорна кислоти: будова молекул, властивості. Зміни стій кості, кислотності й окислювально-відновних властивостей в ряду оксо кислот фосфору. Метафосфати, поліфосфати. Ортофосфати, їх практичне значення. Галогеніди фосфору, їх властивості. Біологічна роль фосфору. Фосфорні добрива. Використання фосфорних добрив не ґрунтах із різним значенням рН.

Миш’як, сурма, вісмут. Розповсюдження у природі, добування простих сполук. Порівняльна характеристика фізичних і хімічних влас­тивостей миш’яку, сурми, вісмуту. Водневі сполуки миш’яку, сурми і вісмуту, порівняльна характеристика їх стійкості та властивостей. Оксиди і гідроксиди миш’яку, сурми, вісмуту різних ступенів окислення, добування цих оксидів і властивості. Галогеніди миш’яку, сурми, вісмуту. Гідроліз солей миш’яку, сурми, вісмуту. Порівняння окислювально-відновних властивостей сполук миш’яку, сурми, вісмуту в ступенях окислення /Ш/ і /У/. Фізіологічна дія миш’яку і його сполук. Практичне застосування миш’яку, сурми, вісмуту та їх сполук.

^ 5. Елементи головної підгрупи ІV групи

Загальна характеристика елементів головної підгрупи ІV групи.

Вуглець. Вуглець у природі. Алотропічні видозміни вуглецю: алмаз, графіт, карбін. Характер гібридизації орбіталей атомів вуглецю в його алотропних видозмінах. Активоване вугілля. Застосування його як сорбента. Хімічні властивості вуглецю. Практичне застосування його відновних властивостей.

Коротка характеристика водневих сполук вуглецю. Вуглець в органічних сполуках. Карбіди металів. Кисневі сполуки вуглецю. Оксид вуглецю /II/. Будова його молекули з позицій МВЗ та ШО, хімічні властивості. Фізіологічна дія чадного газу та перша допомога при отруєнні.

Оксид вуглецю /І/, будова молекули, фізичні та хімічні властивості. Промислові й лабораторні способи добування. Оксид вуглецю /ІV/ у природі. Фотосинтез. Вугільна кислота та її солі.

Сполуки вуглецю з азотом і галогенами. Синильна кислота. Ціаніди. Тетрахлорид вуглецю. Фторопохідні вуглецю; Кругообіг вуглецю в природі і проблема охорони атмосфери.

Кремній та його сполуки. Кремній у природі. Силікати. Способи добування кремнію. Властивості кремнію. Водневі сполуки кремнію. Силіциди металів. Діоксид кремнію. Кварц. Кварцове скло. Кремнієві кислоти. Силікати, розчинне скло, штучні силікати. Цемент. Бетон.

Германій, олово, свинець, їх сполуки. Добування простих речовин, фізичні та хімічні властивості. Алотропія. Порівняльна характеристика водневих сполук елементів. Оксиди і гідроксиди, їх кислотно-основні та окислювально-відновні властивості. ά- та ?- олов’яні кислоти.

Відновні властивості сполук олова /II/. Зниження стійкості сполук вищих ступенів окислення в ряду германій - свинець. Застосування олова, свинцю та їх сполук у народному господарстві. Захист навколишнього середовища від важких металів.

^ 6. Елементи головної підгрупи VІІІ групи

Місце благородних газів у періодичній системі елементів та електронна структура їх атомів. Пояснення неможливості існування двоатомних молекул з позиції методу МО. Зміна потенціалів іонізації атомів благородних газів із збільшенням порядкових номерів елементів. Благородні гази у природі, фізичні та хімічні властивості. Найважливіші сполуки ксенону і криптону різних ступенів окислення: властивості, добування, застосування. Застосування благородних газів.

^ 7. Загальні властивості металів. Сплави

Місце металів у періодичній системі елементів. Особливості електронної будови атомів металів. Металічний стан речовини, зонна теорія будови, металічний зв’язок. Типи кристалічних граток металів. Метали у природі. Основні руди, збагачення руд. Найважливіші методи добування металів із руд. Добування металів електролізом розплавів і розчинів. Фізичні та хімічні властивості металів. Взаємодія металів у компактному та подрібненому станах з різними простими речовинами. Металотермія. Напрямленість металотермічних реакцій з позицій хімічної термодинаміки. Електрохімічний механізм взаємодії металів з водою і водними розчинами електролітів. Електрохімічний ряд напруг металів. Праці М.М.Бекетова. Стандартні потенціали металів. Зміна хімічної активності металів у групах та періодах періодичної системи.

Корозія металів. Види корозії. Основні засоби захисту від корозії. Інгібітори корозії металів.

Сплави. Досліджений природи сплавів. Фізико-хімічний аналіз вивчення сплавів. Термічний аналіз. Діаграми стану сплавів різної природи: тверді розчини, хімічні сполуки, гетерогенні сплави.

^ 8. Елементи головної підгрупи І групи (лужні метали)

Загальна характеристика атомів елементів: електронна будова, зміна радіусів атомів, енергій іонізації, стандартних електродних потенціалів в ряду літій-цезій. Зміна властивостей простих речовин із збільшенням порядкового номера елемента.

Лужні метали у природі. Ізотопний склад. Найважливіші природні сполуки. Роль сполук калію і натрію у фізіологічних процесах. Добування лужних металів:, фізичні властивості, правила роботи з лужними металами. Хімічні властивості простих речовин та сполук елементів: гідридів, оксидів, гідроксидів, пероксидів, солей. Добування соди. Застосування лужних металів та їх солей. Калійні добрива, виробництво цих добрив у нашій країні.

^ 9. Елементи головної підгрупи ІІ групи

Загальна характеристика атомів елементів: електронна будова, зміно радіусів атомів, енергій іонізації, стандартних електродних потенціалів в ряду берилій - радій. Зміна властивостей простих речовин із збільшенням порядкового номера елемента. Розповсюдження у природі, ізотопний склад. Добування простих речовин. Магній і кальцій - важливі елементи живої природи.

Фізіологічна дія сполук берилію, стронцію, барію. Фізичні властивості простих речовин. Техніка безпеки при роботі з кальцієм, стронцієм, барієм. Застосування простих речовин у народному господарстві. Сплави магнію.

Хімічні властивості простих речовин та їх сполук. Закономірності зміни хімічних властивостей гідридів, оксидів, гідроксидів, пероксидів, солей у ряду берилій - радій. Найважливіші випадки застосування окремих сполук. Не гашене і гашене вапно. Твердість води та методи її усунення. Очистка води за допомогою іонообмінних смол.

^ 10. Елементи головної підгрупи ІІІ групи

Загальна характеристика атомів елементів: електронна будова, зміна радіусів атомів, енергій іонізацій в ряду бор - талій. Розповсюдження у природі, ізотопний склад, найважливіші природні сполуки .

Бор. Алотропні видозміни. Фізичні, хімічні властивості аморфного та кристалічного бору. Добування бору. Бор як мікроелемент. Сполуки бору: борани, боріди металів. Нітрид бору. Оксид та гідроксид бору: структура, властивості, застосування. Ортоборна кислота. Бура.

Алюміній. Фізичні та хімічні властивості простої речовини, добування. Алюмотермія. Застосування алюмінію та його сплавів. Добування і властивості найважливіших сполук алюмінію: оксиду, гідроксиду, солей; практичне застосування цих сполук.

Галій, індій, талій. Фізичні та хімічні властивості простих речовин, їх практичне застосуванню. Добування і властивості сполук елементів: оксидів, гідроксидів, солей.

Закономірності зміни кислотно-основних властивостей гідроксидів елементів головної підгрупи ІІІ групи із збільшенням зарядів ядер їх атомів.

^ 11. Елементи побічної підгрупи І групи /підгрупа міді/

Загальна характеристика атомів елементів: електронна будова, зміна радіусів, енергій іонізації, стандартних електродних потенціалів у ряду мідь - золото; мідь., срібло,- золото у природі. Способи їх добування. Застосування цих металів та їх сплавів. Значення іонів міді /II/ і срібла /І/ у фізіологічних процесах. Мідь як мікроелемент рослин. Фізичні та хімічні властивості простих речовин.

Найважливіші сполуки міді, срібла, золота; оксиди, гідроксиди, солі. Комплексні сполуки. Окислювально-відновні властивості сполук міді, срібла, золота.

Порівняльна характеристика властивостей елементів головної та побічної підгруп X групи.

^ 12. Елементи побічної підгрупи ІІ групи

/підгрупа цинку/

Загальна характеристика атомів елементів: електронна будова, зміна радіусів атомів, енергій іонізації, стандартних електродних потенціалів у ряду цинк - кадмій - ртуть. Розповсюдження у земній корі, ізотопний склад, найважливіші природні сполуки. Способи добування цинку, кадмію, ртуті. Практичне застосування цих металів і їх сплавів. Фізіологічна дія сполук цинку, кадмію, ртуті. ІДК ртуті. Техніка безпеки при роботі із ртуттю та її сполуками.

Фізичні та хімічні властивості простих речовин та їх сполук. Сполуки ртуті у ступені окислення +1. Найважливіші комплексні сполуки елементів. Порівняльна характеристика властивостей елемен­тів головної та побічної підгруп ІІ групи.

^ 13. Елементи побічної підгрупи VІ групи

Загальна характеристика атомів елементів. Особливості електронної будови, валентності Й ступені окислення елементів.

Хром у природі. Добування. Фізичні властивості. Застосування хрому і його сплавів. Хімічні властивості хрому та його сполук. Сполуки хрому /ІІ, ІІІ, VІ/ - оксиди, гідроксиди, солі: добування, властивості. Залежність кислотно-основних властивостей оксидів і гідроксидів хрому від умовних зарядів і радіусів відповідних іонів,комплексні сполуки хрому /ІІІ). Окислювально-відновні властивості сполук хрому /ІІІ/.

Хромові кислоти, хромати і дихромати, умови їх існування. Хромова суміш. Окислювальні властивості сполук хрому /VІ/.

Молібден; вольфрам. Добування молібдену і вольфраму із при­родних сполук. Фізичні властивості, застосування молібдену, воль­фраму та їх сплавів. Хімічні властивості молібдену, вольфраму та їх сполук: оксидів, гідроксидів. Молібденова і вольфрамова кислоти, здатність цих кислот до утворення гетерополікислот.

Порівняльна характеристика властивостей елементів головної та побічної підгруп VІ групи.

^ 14. Елементи побічної підгрупи VІІ групи

Загальна характеристика атомів елементів: електронна будова, зміна радіусів атомів, енергій іонізації із збільшенням порядкового номера елемента.

Марганець. Природні сполуки марганцю. Добування марганцю. Фізичні та хімічні властивості простої речовини. Застосування марганцю і його сплавів. Марганець як мікроелемент. Добування і властивості сполук марганцю /II, ІV, VІ, VІІ/. Залежність кислотно-основних та окислювально-відновних властивостей оксидів і гідроксидів від ступеня окислення атомів марганцю. Солі марганцю /II/, здатність катіона марганцю /II/ до комплексоутворення. Марганцевиста кислота, марганцева кислота. Манганати і перманганати, їх окислювальні властивості. Залежність окислювальних властивостей перманганатів від рН середовища.

Технецій і реній. Добування простих речовин, властивості технецію і ренію. Добування, властивості сполук технецію і ренію: оксидів, гідроксидів, солей. Перренати і пертехнецати. Зміна окислювальних властивостей в ряду: перманганати - пертехнецати - перренати.

Порівняльна характеристик властивостей елементів головної та побічної підгруп VІІ групи.

^ 15. Елементи побічної підгрупи VІІІ групи

Загальна характеристика елементів родини заліза та платинових металів.

Елементи родини заліза. Поширення у природі, найважливіші природні сполуки. Найважливіші сплави заліза: чавун і сталь.

Хімізм добування чавуну і сталі. Добування чистого заліза. Виробництво чавуну і сталі в нашій країні. Добування нікелю і кобальту. Практичне застосування металів родини заліза. Залізо, кобальт як мікроелементи. Порівняльна характеристика простих речовин та сполук заліза, кобальта, нікелю /ІІ/ і /ІІІ/. Сполуки заліза /VІ/. Комплексні сполуки заліза, кобальту, нікелю.

Елементи родини платини. Поширення у природі, історія відкриття. Особливості фізичних та хімічних властивостей простих речовин, їх практичне застосування. Властивості найважливіших сполук елементів родини платинових, їх добування, практичне застосування. Праці вітчизняних хіміків у галузі вивчення платинових металів.

^ ФІЗИЧНА ХІМІЯ

Хімічна термодинаміка

Системи. Термодинамічна система. Види систем: відкриті, закриті, Ізольовані. Параметри системи. Екстенсивні і інтенсивні параметри системи. Системи гомогенні та гетерогенні. Стан системи. Процеси.

Внутрішня енергія системи. Аксіома про внутрішню енергію. Внутрішня енергія - функція стану. Математичне визначення функції стану. Нульовий закон термодинаміки. Температура. Теплота при постійному об'ємі і постійному тиску. Ентальпія як функція стану.

Теплоємність. Класична теорія теплоємності. Теплоємність при постійному об'ємі і постійному тиску. Теплоємність одноатомних і двохатомних газів, твердих тіл. Квантова теорія теплоємності. Рівняння Ейнштейна і Дебая. Температура Дебая. Наближені способи розрахунку теплоємності при температурах поблизу абсолютного нуля.

Процеси, зворотні і незворотні. Максимальна робота. Постулати Клаузіуса, Томсона, Оствальда. Принципи Каратеодорі. Вічний двигун другого роду. Ентропія, як функція стану, що визначає напрям довільного процесу. Термодинамічна ймовірність. Статистика Больцмана, постулати. Рівняння Больцмана для ентропії. Обчислення зміни ентропії за стандартних умов для неконденсованих систем.

Постулат Планка. Абсолютні ентропії хімічних речовин. Способи розрахунку абсолютних ентропій при різних температурах в ізольованих і адіабатичних системах. Екстремальне визначення абсолютних ентропій.

Вільна енергія. Вільна енергія Гібса, вільна енергія Гельмгольца. Розрахунок стандартних вільних енергій утворення хімічних речовин і вільних енергій хімічних реакцій. Хімічна спорідненість. Залежність вільної енергії Гібса та вільної енергії Ґельмгольца від температури. Рівняння Гібса-Ґельмгольца в диференційній та інтегральній формі. Алгоритм для обчислення вільної енергії для різних температур.

Хімічні потенціали. Фізичний зміст хімічного потенціалу. Хімічний потенціал ідеального газу, суміші ідеальних газів, реального газу, суміші реальних газів. Поняття ідеального розчину. Реальні розчини.

Хімічна рівновага. Термодинамічний вивід закону діючих мас. Константа рівноваги через різні концентраційні параметри. Константа рівноваги для систем, які складаються з ідеальних газів і реальних газів, ідеальних розчинів. Константа рівноваги для гетерогенних систем. Ізотерма хімічної рівноваги Вант-Гоффа. Рівняння для розрахунків стандартної вільної енергії хімічної реакції. Розрахунок констант рівноваги для різних температур. Ізобара хімічної реакції. Розрахунок виходу продуктів реакції для заданої температури і тиску за даними довідника.

Термодинаміка розчинів. Розчинність. Термодинаміка розбавлених розчинів. Закон Рауля. Ідеальні розчини. Відхилення реальних розчинів від


закону Рауля. Активність і методи її визначення. Рівняння Гібса-Дюгема і Гібса-Дюгема-Маргулеса. Закон Генрі. Розчинність, твердих тіл в рідинах. Рівняння Шредера. Ебуліоскопія та кріоскопія. Термодинамічний вивід формул для ебуліоскопічної та кріоскопічної постійної. Визначення молекулярної маси розчиненої речовини. Осмос. Термодинамічний вивід рівняння Вант-Гоффа для осмотичного тиску. Роль осмосу в природі, біологічних об'єктах, техніці. Зворотний осмос. Опріснення морської води за допомогою зворотнього осмосу.

^ Хімічна кінетика і каталіз

Швидкість хімічних реакцій. Поняття про активні часточки і механізм хімічних реакцій. Відкриті і закриті системи. Гомогенні і гетерогенні процеси. Порядок і молекулярність реакцій. Формальна кінетика. Метод активного комплексу в хімічній кінетиці. Ентропія активного комплексу. Швидкість активацій. Дезактивація.

Ланцюгові реакції. Кінетика нерозгалужених ланцюгових процесів. Стаціонарні ланцюги. Теорія розгалужених ланцюгових реакцій Семенова. Фотохімічні реакції, квантовий вихід. Кінетика фотохімічних реакцій. Хімічні лазери. Рівняння Ейрінга. Термодинамічний аспект теорії активованого комплексу.

Каталіз. Термодинамічний і кінетичний аспекти каталізу. Каталіз комплексами перехідних металів. Ферментативний каталіз. Рівняння Мехаеліса-Ментен.

Кінетика гетерогенних каталітичних реакцій. Мультиплетна теорія гетерогенного каталізу. Електронні теорії гетерогенного каталізу. Роль дефектів у каталізі.

Електрохімія

Розчини електролітів. Теорія Арреніуса. Швидкість і рухливість йонів. Числа переносу. Питома і еквівалентна електропровідність. Закон розбавлення Оствальда. Ефект Фалькенгагена. Теорія Онзагера. Ентальпія і ентропія дисоціації. Дисоціація сильних електролітів. Основні положення теорії Дебая-Хюккеля. Йонна сила. Ентальпія і ентропія розчинення. Теорія Семенченко-Б'єрума.


Електрохімічний потенціал, гальванічні елементи. Стрибок потенціалу на межі фаз. Рівняння Периста для електродної рівноваги. Термодинаміка гальванічного елемента. Залежність ЕРС від температури. Ентропія хімічної реакції за даними ЕРС. Елемент Якобі-Даніеля.

Основи електрохімічної кінетики. Перенапруга та поляризація. Полярографія. Рівняння полярографії. Потенціал напівхвилі як "відбиток пальця" хімічної речовини. Рівняння, які зв'язують потенціал напівхвилі з коефіцієнтом дифузії реагентів. Теорія заповільненого розряду іонів гідроксонію. Механізм Фольмера. Механізм Тафеля.


^ АНАЛІТИЧНА ХІМІЯ

Предмет, завдання і методи якісного аналізу

Предмет аналітичної хімії. Структура аналітичної хімії. Її місце в системі наук, зв’язок з практикою. Значення аналітичної хімії в розвитку природознавства, техніки, народного господарства. Основні аналітичні проблеми: підвищення точності, зниження границі виявлення, забезпечення експресності, аналіз без руйнування, дистанційний аналіз, локальний аналіз. Основні етапи розвитку аналітичної хімії, сучасні тенденції розвитку: інструменталізація, математизація, автоматизація, перехід до багатокомпонентного аналізу.

Класифікація методів аналізу. Хімічні, фізико-хімічні та фізичні методи аналізу. Макро-, мікро-, напівмікро-, ультрамікроаналіз. Аналіз мокрим і сухим методами. Краплинний та мікрокристалічний аналіз.

Чутливість аналітичних реакцій. Способи її вираження. Умови виявлення іонів у розчинах. Групові реагенти, групові і характерні реакції. Вибірність (селективність) реакцій. Дробний і систематичний хід аналізу. Системи якісного аналізу: кислотно-лужна, сульфідна, аміачно-фосфатна. Аналітичні групи катіонів і періодична система Д.І.Менделєєва.

Катіони першої аналітичної групи (загальна характеристика, характерні реакції та умови їх проведення. Аналіз суміші катіонів першої аналітичної групи).

^ Закон діючих мас і гомогенні системи. Сильні та слабкі електроліти

Швидкість хімічних реакцій та хімічна рівновага. Сильні та слабкі електроліти. Основні положення теорії сильних електролітів. Активність і коефіцієнт активності іонів.

Закон дії мас. Константа рівноваги. Типи констант рівноваги в розчинах і їх позначення. Кислотно-основні рівноваги. Рівноваги комплексоутворення та окисно-відновних реакцій. Гетерогенна рівновага тверда фаза-розчин. Застосування констант ЗДМ для прогнозування напрямку хімічних реакцій (лінійна комбінація рівнянь реакцій та метод матеріального балансу).

Катіони другої аналітичної групи (загальна характеристика, характерні реакції та умови їх проведення. Аналіз суміші катіонів другої аналітичної групи).

^ Реакції кислотно-основної взаємодії

Протолітична теорія кислот та основ. Йонний добуток води. Водневий показник рН. Константи кислотності та основності. Взаємозв’язок між ступенем та константою дисоціації слабких електролітів. Обчислення рН в водних розчинах сильних кислот та сильних основ. Обчислення рН в розчинах слабких основ та кислот (одноосновних та багатоосновних). Приклади використання реакцій кислотно-основної взаємодії в якісному аналізі.

Буферні системи, їх використання в хімічному аналізі. Обчислення рН буферних систем. Буферна ємність.

Катіони третьої аналітичної групи (загальна характеристика, характерні реакції та умови їх проведення. Аналіз суміші катіонів третьої аналітичної групи).
  1   2   3

Схожі:

Програма вступного випробовування з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста iconПрограма вступного випробовування з математики для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста
Програма вступного випробування з математики для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста: Галузь знань...
Програма вступного випробовування з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста iconПрограма вступного випробовування з математики для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста
Програма вступного випробування з математики для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста: Галузь знань...
Програма вступного випробовування з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста iconПрограма вступного випробовування з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста
Вступний екзамен з хімії передбачає перевірку знань теоретичних основ хімії, вміння застосовувати ці основи для пояснення властивостей...
Програма вступного випробовування з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста iconПрограма вступного випробування з фізики для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста
Програма вступного випробування з фізики для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста: Галузь знань:...
Програма вступного випробовування з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста iconПрограма вступного випробування з математики та інформатики для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста
Програма вступного випробування з математики та інформатики для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста:...
Програма вступного випробовування з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста iconПрограма вступного випробування з математики та інформатики для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста
Програма вступного випробування з математики та інформатики для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста:...
Програма вступного випробовування з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста iconПрограма вступного випробування з математики для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою магістра
Програма вступного випробування з математики для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою магістра: Галузь знань...
Програма вступного випробовування з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста iconПрограма вступного випробування з математики для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою магістра
Програма вступного випробування з математики для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою магістра: Галузь знань...
Програма вступного випробовування з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста iconПрограма вступного випробування з фізики для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою магістра
Програма вступного випробування з фізики для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою магістра: Галузь знань: 0402...
Програма вступного випробовування з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста iconПрограма вступного випробування для вступників за освітньо-кваліфікаційним рівнем
Програма вступного випробування з соціології для вступників спеціальності “Соціологія” освітньо-кваліфікаційних рівнів “спеціаліст”,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи