Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни




Скачати 327.15 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
Дата28.07.2012
Розмір327.15 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ


ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.Г.КОРОЛЕНКА


Затверджую

Голова приймальної комісії

ПНПУ імені В.Г. Короленка

_______________ М.І. Степаненко

23 лютого 2012 року


ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ


З музичного мистецтва




Напрям підготовки: 0202 Мистецтво

Спеціальність: 8.020204 –Музичне мистецтво

Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр




Полтава - 2012


Програма вступного випробування з музичного мистецтва (освітньо-кваліфікаційний рівень магістр; спеціальність: 8.020204 – Музичне мистецтво) / Укладачі: В.С. Ірклієнко, Лобач О.О., Н.І. Дячук, Г.В. Пужай, С.І. Глушкова, Н.О.Павленко, Н.М.Буць. – Полтава, 2012.– 41 с.


Рецензенти:

Омельченко А. І. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри музичного виховання та хореографії Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв Бердянського державного педагогічного університету.


Борщ Ж.В. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка


Затверджено на засіданні кафедри музики Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Протокол № 16 від 14.02.2012 р.

^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Професійна освіта магістра зі спеціальності 8.010103 – Педагогіка і методика середньої освіти. Музика спрямована на підготовку викладача мистецьких дисциплін у вищих та середніх спеціальних закладах освіти й культури, методиста, консультанта, організатора дозвіллєвої діяльності молоді, лектора, експерта-аналітика, науковця, що потребує володіння знаннями, вміннями й навичками, необхідними для професійної діяльності підвищеного рівня; готовності до проведення фундаментальних і прикладних досліджень в галузі музичної педагогіки.

Освітньо-кваліфікаційний рівень магістр отримує на основі базової вищої освіти (бакалавр) або повної вищої освіти (спеціаліст) через оволодіння поглибленими фундаментальними спеціальними уміннями та знаннями інноваційного характеру і досвідом їх застосування, ініціювання нових ідей для вирішення музично-педагогічних, психолого-педагогічних і науково-дослідних завдань сфери освіти і культури.

Мета вступного випробуваннявизначити музично-педагогічну культуру, рівень музично-теоретичної та музично-виконавської підготовки абітурієнтів.

Фахове вступне випробування з музики передбачає перевірку теоретичної та практичної підготовки майбутніх фахівців напряму 6.020204 – Музичне мистецтво з педагогіки, психології, методики музичного виховання, теорії музики, історії музичного мистецтва, хорознавства, гри на музичному інструменті.

Форма проведення екзамену – комбінована (усна відповідь і гра на музичному інструменті).


^

ЗМІСТ ВИМОГ І ЗАВДАНЬ

ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ З МУЗИКИ

Зміст вступного випробування до магістратури з напряму підготовки 0202 – Мистецтво зі спеціальності 8.020204 – Музичне мистецтво укладений на основі вимог державного освітнього стандарту до рівня підготовки бакалавра музики.


Екзамен має комбіновану форму (усна відповідь, гра на музичному інструменті, читання з аркушу). 30 білетів містять: 2 питання з методики музичного виховання та сучасних концепцій музичного виховання та 1 практичне завдання (гра на музичному інструменті). На підготовку студенти мають 40 хвилин, відповідь одного студента триває 15-20 хвилин.


«Методика музичного виховання» та «Сучасні концепції музичного виховання»

1. Методика як педагогічна наука

Зміст і завдання курсу “Методика музичного виховання в школі”, його зв’язок з іншими дисциплінами, що входять до навчального плану професіональної підготовки вчителя музичного мистецтва.

Генеза теорії та практики музичного виховання дітей шкільного віку протягом ХІХ і ХХ ст. Збагачення теорії музичного виховання українськими педагогами-митцями: М.В.Лисен­ком, М.Д.Леонтовичем, Я.С.Степовим, К.Г.Стеценком, С.Ф.Лю­дкевичем, Ф.М.Колессою, Б.Л.Яворським, З.З.Жофчаком та іншими сучасними науковцями. Регіональні особливості музичного виховання на Полтавщині.

Місце музичного виховання в загальній системі розвитку творчої особистості. Визначення провідної мети музичного виховання школярів – формування музичної культури як важливої й невід’ємної частини духовного світу особистості. Структура музичної культури школярів: інтерес та захопленість музичним мистецтвом; потреба і здатність сприймати виразність звукового світу (Природи, Людини і Мистецтва); зміст музично-слухового досвіду, його спрямованість на особистісний розвиток; естетичне споглядання як особистісно-орієнтоване ставлення до музики; творче художньо-образне мислення як спосіб самовираження дитини в різних формах спілкування з музичним мистецтвом; естетичний смак – центр системи ціннісних орієнтацій у світі звуку (Л.Горюнова). Єдність музичної освіти, розвитку й виховання школяра.

Загальнодидактичні (актуалізація знань з педагогіки) та специфічні принципи музичного виховання дітей (єдність емоціонального та свідомого, єдність художнього та технічного, домінування колективних форм роботи над індивідуальними, образності, цілісності, асоціативності).

Вимоги до вчителя музики, основні види його професіональної діяльності та їх характеристика.

^ 2. Музичне мистецтво та його виховні можливості

Специфіка музичного мистецтва, різнобарв’я естетичних поглядів на сутність і смисл музики: філософські, соціальні, психологічні, містико-ірраціоналістичні концепції музичного сенсу.

Інтонаційно-звукова природа музики. Особливості її змісту, форми та художніх образів. Засоби музичної виразності. Поліфункціональність музичного мистецтва: суспільно-перетворююча, художньо-концептуальна, прогностична, пізнавально-евристична, компенсаторна, катарсична, інформаційна, комунікативна, сугестивна, естетична, гедоністична, педагогічна функції музики.

Погляди філософів, митців, педагогів на виховний потенціал музичного мистецтва, його вплив на становлення і виховання особистості, розвиток її емоціональної культури, ствердження її самоцінної значущості, здатність активізувати творчі можливості людини, задовольняти її духовні потреби та прагнення.

^ 3. Психологічні основи музичного виховання школярів

Сутність понять “музичні здібності” і “музикальність”. Діалектика загальних і спеціальних здібностей. Визначення характерних якостей обдарованої дитини. Задатки і здібності. Умови розвитку здібностей і рівні їх сформованості.

Музикальність та її структурні компоненти, за Б.М.Тепловим: емоційний відгук на музику як центр музикальності, ладове відчуття, метро-ритмічне відчуття, музично-слухові уявлення.

Спеціальні здібності до різних видів музичної діяльності: цілісне, диференційоване, творче сприймання музики; виконавські здібності; творчі здібності.

Онтогенез музичних здібностей дітей, за В.К. Тарасовою та С.І. Нау­мен­ко. Взаємозв’язок психофізіологічних особливостей і музичного розвитку дитини на різних вікових етапах. Врахування вікових та індивідуальних-типових психологічних особливостей учнів у процесі музичного виховання.

Методика діагностики музичних здібностей учнів. Схема фіксації рівня музикальності дитини та аналізу динаміки її музичного розвитку як одного з показників ефективності музично-виховної роботи.

^ 4. Урок музики – основна форма музичного виховання школярів

Загальна характеристика уроку музики як шкільного предмету і уроку Мистецтва. Розвиток поглядів на урок музики та його специфіку (історичний аспект). Схожість і відмінність уроку музики від інших шкільних дисциплін, за О.О.Апраксіною.

Структура уроку музики, яка визначається різними видами музичної діяльності на уроці: хоровий спів, музична грамота (ознайомлення з музично-теоретичними поняттями та розвиток навичок сольфеджування), слухання музики, музично-ритмічні рухи (“пластичне інтонування”), гра на дитячих музичних інструментах (музикування), музично-творча діяльність (музична імпровізація). Залежність структури уроку музики від мети, завдань і специфіки предмету (Ю.Бабанський, Й.Лернер, В.Оніщук та ін.). Специфічні якості структури уроку музики: гнучкість, рухливість, взаємопроникнення структурних елементів, що визначається драматургією уроку (загальною, емоціональною, музичною).

Типи уроків музики. Загальнодидактичні підходи до типізації уроків за В.Оніщуком. Типи уроків музики за Б.Абдулліним (комбінований, урок вступу до теми, урок поглиблення теми, урок узагальнення теми, урок-концерт), за І.Черновою (вступний, комбінований складний, комбінований простий, узагальнюючий). Нові підходи до типізації уроку музики: вступний, комбінований, домінантний, узагальнюючий, синтетичний (О.О.Лобач). Характеристика різних типів уроків музики. Види уроків музики. Залежність форми уроку від творчого стилю вчителя. Вибір структури уроку, методів та прийомів організації музично-пізнавальної діяльності учнів відповідно до мети та завдань уроку.

Сучасні вимоги до уроку музики: урок музики як “педагогічний твір” (М.Данілов) і як “художній твір”; відповідність змісту, методів і форм навчання рівню музичного розвитку і музичної підготовки учнів; цілісність; інтонаційно-смислова й емоційно-смислова логічність; художньо-образна виразність; емоційна насиченість уроку; режисура уроку; технічна обладнаність; якість музичного репертуару. Умови досягнення художньої цілісності уроку.

^ 5. Хоровий спів – основний вид музично-виконавської діяльності на уроці музики

Загальна характеристика хорового співу як виду музичної діяльності: необхідність продовжувати багаті традиції вокально-хорової культури українського народу; активність, доступність, демократичність хорового співу; комплексний вплив на розвиток музичних здібностей школярів, на формування голосового апарату та психофізіологічні процеси; колективна діяльність, яка сприяє формуванню високих моральних якостей особистості;

Співочі можливості дітей різного віку. Етапи розвитку дитячого голосу. Охорона дитячого голосу.

Принципи добору шкільного пісенного репертуару: народність; смислова ідейність; художня цінність; емоційна привабливість; доступність; різноманітність; педагогічна ємність.

Умови художньо якісного співу: якість вокального твору, його відповідність принципам репертуарної політики вчителя; загальна вокальна культура вихованців; володіння учнями вокально-хоровими навичками; психофізіологічний стан співаків; рівень хормейстерської та педагогічної майстерності вчителя.

Розучування пісні як творчий процес, де реалізуються принципи образності, єдності емоційного та свідомого, художнього та технічного Етапи розучування пісні: ознайомлення з вокальним твором і розучування музичного тексту на основі першого куплету; вспівування літературного тексту і подолання вокально-хорових труднощів; художнє виконання пісні. Взаємозв’язок співу на уроці музики з іншими видами музичної діяльності (музично-ритмічними рухами, грою на музичних інструментах, музичною грамотою).

Розспівування на уроці музики. Особливості підбору вправ на різних вікових етапах навчання (І – ІV класи; V – VІІІ класи). Функції розспівування: пропедевтична (підготовка голосового апарату до співу, до подолання вокально-хорових труднощів пісенного репертуару); дидактична (опанування специфічних музично-теоретичних понять на доступному вокальному матеріалі); розвиваюча (розвиток у школярів вокально-хорової техніки, музичних і творчих здібностей); виховна (збагачення музичної культури особистості через активне виконання головних тем творів, що ввійшли до світової музичної скарбниці); формотворча (матеріал для розспівування містить зерно-інтонацію всього уроку і служить своєрідною “ланкою”, яка об’єднує всі його компоненти).

Види вправ для розспівування: вправи на увагу та збирання унісону -класного хору; вправи, спрямовані на формування вокально-хорових навичок; вправи-фрагменти музичних творів; ритмічні вправи; імпровізаційні вправи.

^ 6. Гра на дитячих музичних інструментах і методика керівництва музикуванням.

Генеза і загальна характеристика гри на дитячих музичних інструментах як виду активної музичної діяльності дітей. Педагогічна концепція Карла Орфа про використання елементарних музичних інструментів. Місце музикування на народних інструментах на уроці музики. Мета й завдання інструментально-виконавської діяльності; перелік відповідних знань, умінь і навичок дітей.

Класифікація дитячих музичних інструментів, за Н.О.Ветлугіною: іграшки-інструменти із звуком невизначеної висоти (ударні з перетинками, самозвучні, побутові, саморобні); іграшки-інструменти, які дають звук тільки однієї висоти; іграшки з фіксованою мелодією; іграшки-інструменти з діатонічним або хроматичним звукорядом (електронні, струнні, духові, клавішно-язичкові, ударні з визначеною висотою звуку). Залежність вибору інструментів від мети і завдань уроку.

Послідовність роботи по засвоєнню техніки гри на різних інструментах: ознайомлення учнів із виразними можливостями та прийомами гри на кожному інструменті; виконання у характері музики елементарних ритмічних акомпанементів до знайомих вокальних та інструментальних творів; інструментовка пісень у відповідності до змісту кожного куплету; опанування “орфовських” партитур.

Методика навчання гри на інструментах з діатонічним або хроматичним звукорядом: “гра” на “німих клавіатурах”; музикування на клавіатурах із знятими (металофон, ксилофон) або позначеними клавішами; супровід пісні або поспівки мелодичним остінато; виконання нескладних творів за нотним записом.

Прийоми розвитку творчих і музичних здібностей дітей у процесі музикування. Організація ансамблю дитячих музичних інструментів, “шумових оркестрів” у загальноосвітній школі.

^ 7. Музично-ритмічні рухи як пластичне відтворення музичного образу

Сутність поняття “музично-ритмічна діяльність”. Органічна єдність і природність музики і рухів. Музично-ритмічні рухи як активна музична діяльність дітей на уроці (його структурний компонент) та форма спілкування з музичним мистецтвом (“пластичне інтонування”, відтворення динаміки розвитку музичних образів певного твору).

Історія становлення музично-ритмічної діяльності в теорії музичного виховання підростаючого покоління. Наступність в опануванні даного виду діяльності в музичному вихованні дошкільнят і школярів. Мета, завдання та структура музично-ритмічної діяльності на уроці музики.

Форми музично-ритмічної діяльності: музично-ритмічні вправи; музичні та музично-дидактичні ігри; тактування та образне диригування; драматизації; танцювальні комбінації. Види рухів: спортивні; танцювальні (елементи народних танців, класичних, бальних, спортивних); диригентські; імітаційні; символічні.

Методи навчання музично-ритмічним рухам (методи стимулювання музично-ритмічної діяльності; наочні методи; словесні; практичні). Прийоми музичного розвитку дитини у процесі музично-ритмічної діяльності, за Л.Г.Дмитрієвою, Н.М.Черноїваненко: прийоми розвитку окремих компонентів музикальності; прийоми формування уявлень про основні засоби музичної виразності; прийоми розвитку сприйняття музичного синтаксису та музичної форми. Зв’язок музично-ритмічної діяльності з іншими видами роботи на уроці музики.

Специфіка музично-ритмічного виховання у середніх та старших класах, пов’язана із віковими психологічними особливостями школярів.

^ 8. Слухання музики як складовий компонент уроку

Диференціація понять “слухання музики” і “сприйняття музики”. Загальна характеристика слухання музики як складового компоненту уроку музики: історичний аспект; мета, завдання музичної діяльності, логіка програмного тематизму.

Сприймання музики як психічний процес, його типи, етапи розвитку, вікові та індивідуальні особливості. Модель художнього сприймання: пізнавальний аспект; емоційно-сенсор­ний і морально-вольовий аспекти (Б.Юсов), – як основа керів­ництва процесом сприймання музики школярами.

Педагогічні закономірності та принципи керівництва процесом музичного сприймання, за О.Я.Ростовським. Педагогічні умови керування процесом музичного сприймання школярів: інформаційне забезпечення; формування установки на музичне сприйняття; здійснення художньо-педагогічного аналізу музичних творів. Створення педагогічних умов для музичного сприймання. Вимоги до інформаційного забезпечення і художньо-педагогічного аналізу музичних творів.

Єдність закономірностей опанування художнього образу музичних творів у різних формах спілкування з музикою (видах музичної діяльності).

Методи та прийоми слухання музики, активізації музичного сприймання школярів: використання зошитів спостереження за музикою Л. Горюнової; метод “подвійного слухання” із застосуванням “первинної наочності” С. Каргапольцева; метод комплексного використання різних видів мистецтва; метод створення емоціогенних ситуацій; моделювання; метод кольорових матриць О. Лутошкіна; метод емоціональної драматургії Е.Абдулліна; драматизація; музично-слухацькі ігри; музично-літературні композиції; прийом “руйнування” музичного образу; прийом слухання з коментарем тощо.

^ 9. Музично-творча діяльність на уроці музики

Етапи розвитку музично-творчої активності у школярів: накопичення художніх вражень і досвіду спілкування з мистецтвом; спонтанне вираження творчого начала; колективна творчість; створення індивідуальних музичних композицій, що є відображенням окремого художнього враження; власне музична творчість.

Мета, завдання та зміст музично-творчої діяльності дітей, зафіксований у програмах з музики (А.Авдієвського, З.Жофчака).

Загальна методика навчання музично-творчої діяльності дітей: види творчих завдань; їх підготовка; прийоми включення творчих завдань в урок музики; алгоритм роботи над творчими завданнями; домашні завдання творчого характеру; стимулювання творчої активності учнів в різних видах музичної діяльності на уроці музики і в позаурочний час.

Методика розвитку музично-творчої активності дітей за си­стемою Карла Орфа та її порівняння з музично-педагогічним до­свідом інших країн (Англія, Голландія, Канада, США, Японія).

^ 10. Методика ознайомлення з музично-теоретичними поняттями.

Сутність та взаємовідношення понять “музична грамота”, “нотна грамота”, “музична грамотність”. Важливість опанування музично-теоретичних понять для активного та свідомого сприйняття музики у процесі різноманітної музичної комунікативної діяльності учнів, її мета та завдання.

Найважливіші принципи ознайомлення з музично-теоретичними поняттями, їх загальнодидактичний характер: принципи наочності; науковості; зв’язку теорії з практикою; свідомості й активності; систематичності й послідовності; доступності.

Загальна логіка формування музичної грамотності учнів (актуалізація та поглиблення знань із теми “Слухання музики…”): осмислення інтонації як втілення художнього образу в музичних звуках; музичне висловлювання; музична мова (вивчення засобів музичної виразності).

Етапи опанування музичної грамоти: донотний період; період ладової сольмізації (опанування релятивної системи); нотний період.

Методи викладання музичної грамоти: аналітико-синтетичний слуховий; проблемно-пошуковий; дослідницький; наочні методи; моделювання (метро-ритмічних співвідношень, звуковисотних співвідношень та їх поєднання з попередніми, моделювання форми музики); музично-дидактична казка; музично-дидактичні ігри. Використання наочних посібників: зорових, слухових, моторно-рухових.

Форми роботи з музичної грамоти: спів по нотах; виконання різноманітних вправ та завдань; музичні диктанти (усні, зорові, слухові, ритмічні, мелодичні). Специфіка їх проведення в загальноосвітній школі.

^ 11. Взаємозв’язок урочної, позаурочної та позашкільної музично-виховної роботи

Вплив соціально-економічної ситуації на організацію позакласної роботи в сучасній школі (огляд нормативних документів, актуалізація відповідних знань із педагогіки, з курсу “Методика виховної роботи”). Підвищення ролі спільної роботи вчителя музики з керівниками позашкільних центрів культури як умова ефективного музичного виховання учнів, поглибленого розвитку їх музичних, творчих здібностей, нахилів та інтересів.

Органічне поєднання урочного та позаурочного (позакласного) музичного виховання школярів: спільність мети, вихо­вних та загальноосвітніх завдань, принципів, змісту та мето­дів. Огляд програм з музики. Відродження національно-куль­турних традицій українського народу – найважливіше завдання позаурочної культурно-просвітницької діяльності вчителя музики.

Основні форми організації позакласної роботи (масові та гурткові). Специфіка позаурочної музично-виховної роботи з уч­нями різного віку; в групах продовженого дня, в різнопро­фі­ль­них класах; у школах нового типу, в тому числі, спеціалізованих школах.

Планування масової та гурткової музично-виховної роботи. Методика організації вокально-хорових гуртків (часткова актуалізація знань з курсу “Хорознавство”), інструментальних, фольклорних, музично-драматичних та історико-культурологічних об’єднань за інтересами, асоціацій, товариств тощо. Алгоритм підготовки позакласного музично-виховного заходу та його режисура. Музичне оформлення масових загальношкільних свят, вечорів тощо.


І2. Планування музичної роботи, його мета, завдання, функції та види

Роль планування музичної роботи. Комплексність та систематичність планування. Види планування в залежності від терміну, на який його розраховано: “річний”, “семестровий”, “поурочний”. Особливості побудови календарного та поурочного планів з музики (актуалізація відповідних знань). Обов’язкова документація вчителя музики.

Педагогічний контроль на уроці музики. Вимоги до контролю: індивідуальний характер контролю; систематичність; регулярність; різноманітність форм проведення контролю; всебічність; об’єктивність; диференційований підхід до контролю. Види контролю: поточний, періодичний та підсумковий. Методи контролю: фронтальний, груповий, індивідуальний, комбінований, самоконтроль, взаємоконтроль. Специфіка контролю на уроці музики.

Форми контролю: усні відповіді як домінуюча форма; письмові роботи (відгуки на музичний твір; твори-мініатюри про музику; малюнки до прослуханих творів, кольорові чи танцювальні композиції; самостійні творчі роботи тощо); ведення щоденників спостережень за музикою (музичних вражень), друкованих зошитів практичних занять з музики; тематичні повідомлення як результат музично-пошукової роботи учня; тестовий контроль.

Облік музичної роботи. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.

^ 13. Використання зарубіжного досвіду

музичного виховання у школах України

Діяльність ІСМЕ (1957) – Міжнародної асоціації музичного виховання й освіти. Короткий огляд відомих систем музичного виховання зарубіжних країн: система елементарного музичного виховання Карла Орфа (Австрія); музичне виховання на релятивній основі Золтана Кодая (Угорщина); спів за “бол­гар­ською столбицею” Бориса Тричкова (Болгарія); “пластичне інтонування” Вероніки Коен (Ізраїль); “Ігри з музикою” П’єра ван Хауве (Голландія).

Сучасні напрями музичного виховання за кордоном: творче музикування, яке передбачає розвиток музично-творчих здібностей учнів та обо­в’язкове засвоєння кожною дитиною хоча б одного музичного інструмента (Австралія, Австрія, Голландія, Канада, США, Фінляндія, Швеція та інші); генетичний підхід до музичного виховання, який спирається на залучення дітей до професійної музики через дослідження природної звукової картини світу (Аргентина, Канада та ін.); музичне виховання дітей на основі здобутків національної культури (Намібія, Японія, Ірландія та ін.).


^ Гра на музичному інструменті

На державному екзамені з «Основного музичного інструменту» (фортепіано, баян, акордеон) вступники повинні продемонструвати знання теоретичних положень про використання музичного інструменту в процесі музичного розвитку школяра та вміти: реалізувати педагогічно-виконавський задум інтерпретації музичних творів засобом вільного володіння музичним інструментом; відтворювати музичні твори зі слухання музики у відповідності стилю, грамотно щодо звуковилучення й педалізації (фортепіано), досконало технічно; встановлювати психологічний контакт і утримувати увагу дитячої аудиторії засобами вільного володіння музичним інструментом; аналізувати музичний твір виразним мовленням; робити педагогічно-виконавський аналіз ситуації сприймання дошкільниками «живого» звучання інструменту; самостійно працювати з музичним твором; вільно читати нотний текст з аркуша рівня складності; перекладати для баяна та акордеона прості аудиторні твори, написані для фортепіано, хору та ансамблю.

На екзамені студент виконує музичний твір із програмного матеріалу (твір великої форми, поліфонію, обробку народної пісні, п’єсу, концертний етюд); пісню шкільного репертуару під власний супровід; читає з аркушу незнайомий твір, зазначений у відповідному орієнтованому переліку.


^ Рекомендовані твори (фортепіано)

Художні етюди

А.Аренського, Ф.Блуменфельда, К.Вебера, О.Глазунова, Т.Лешетицького, Ф.Ліста, О.Лядова, Е.Мак-Доуелла, Ф.Мендельсона. О.Мессіана, М.Метнера, Т.Ніколаєвої, Н.Паганіні-Р.Шумана, С.Прокоф'єва, М.Ракова, С.Рахманінова, М.Римського-Корсакова, А.Рубінштейна, К.Сен-Санса, О.Скрябіна, Б.Сметани, К.Шимановського, Ф.Шопена.

^ Етюди українських композиторів

М.Вериківського, О.Кобилянського, А.Коломійця, М.Коляди, В.Косенка, Б.Лятошинського, С.Майкапара, М.Сільванського, Г.Таранова, К.Шиповича, А.Штогаренка.

^ Хрестоматійні збірники фортепіанних творів

Альбом классического вальса. -I - IV тома. /Сост. К.Сорокин. - М., 1986.

Альбом советской детской музыки: Для фп. / Сост. и лед. ред. А.Бакулова и К.Сорокина. - М., 1988. - по томам.

Детские альбомы советских композиторов: Для фп. - Москва - по выпускам.

Золотая лира: Альбом классической и популярной современной музыки: Для фп. - I, II тома. - М., 1990, 1992.

Любимые пьесы для фортепиано. Вып. I. /Сост. З.Алексеев. - 4-е изд. - М., 1992.

Поліфонічні твори українських радянських композиторів: Для фп. Зошит 2 /Упор. Б.Верещагін. - К., 1981.

Популярні твори для фортепіано / Упор. Б.Верещагін. - К., 1977. - по випус­ках.

Популярні твори: Для фп. Зошит 1 /Упор. В.Ворончук, В.Гончаренко. - К., 1989.

Серия "Классики - юношеству": Збірники творів Аренського, Баха, Бетхове­на, Вебера, Генделя, Глінки, Ліста, Скарлатті, Чайковського, Шопена.

Серії "Композитори України - дітям", "Нові твори українських радянських композиторів" - по випусках.

Твори молодих композиторів України для фортепіано. /Упор. Ф.Соловйов. - Київ - по випусках.

Твори українських радянських композиторів. /Упор. Б.Мілич. – Київ - Пед.реп. для фп. І - IV курсів музичного училища.

Фортепианные концерты для детей /Сост. и пед.ред. Е.Сафроновой-Руббах. - Москва - по выпускам.

Фортепианная музыка для детей и юношества: Пьесы современных компо­зиторов. - Москва - по выпускам.

Шреєр-Ткаченко О. Хрестоматія української дожовтневої музики у 3-х ч. - К., 1974- 1980.

Твори української класичної фортепіанної школи

  1. Лисенко М. Мрії ор.13. - К., 1950. 2 пісні без слів. - К., 1955. Вальс Венери з оп. "Енеїда". - К., 1955. Друга рапсодія на укр. нар.теми "Думка - Шумка". - К., 1951. Вибрані твори для фп. - К., 1973. Елегія. Сумний спів. - К., 1993. Фп. мініатюри ор. 40, ор. 41. Серенада. Пливе човен. Урочистий марш ор 39 №2. Запорізький марш. Лисенко-Ревуцький. Тарас Бульба: Увертюра. Концертна транс­крипція для фп. Сюїта у формі старовинних танців на основі нар. пісень g-moll. Соната a-moll.

  2. Вибрані фп. твори української класики. Вип. 2-ий. Для муз. училищ / Упор. та ред. Ф. Надененка. - К., 1955.

  3. Гуссаковський А. П'єси для фп. - К., 1991. Твори для фп.- К., 1976.

  4. Нижанківський О. Вітрогони. Фп. мініатюри.

  5. Пухальський В. 2 ноктюрни, п'єси "В присмерках", "Сторінка кохання". Конц. етюд "Вихор", вальс "Спогади про Майоренгоф", Романс. Скерцо.

  6. Січинський Д. Пісня без слів d-moll. Концертна мазурка с-moll. "Мої споми­ни". Жалібний марш с-moll.

  7. Сокальський В. Сюїти "Музичні враження", "На луках".

  8. Сокальський П. Укр. фп. музика. /Ред.-упор. М. Степаненко.- К., 1974. Фан­тазії "Малоросійська фантазія", "Український ноктюрн", "На берегах Дунаю".

  9. Степовий Я. Вибрані фп. твори. /Упор. М.Степаненко,- К., 1983. Прелюд пам'яті Т. Шевченка. - К., 1987. Фп. мініатюри ор.5, ор.7, ор.9, ор.10. Соната. Фан­тазія. 2 рондо. Прелюди op.11, 12, 14.

  10. Українська фп. музика XIX ст. - К., 1974.

  11. Щуровський П. Фп. мініатюри.

Твори української фортепіанної музики

кінця XIX - поч. XX ст.

  1. Барвінський В. Фп. прелюди. Соната Cis-dur. Цикл "Любов". Цикл "Пісня (Канцона). Серенада. Імпровізація." Українська сюїта. Твори для фп,- К., 1988. Соната для фп.- К., 1990.

  2. Вілінський М. Російські варіації в епічному стилі. Елегійна сюїта. Балада у формі варіацій. Дитячий альбом. Варіації ор. 33 №2.- К., 1953.

  3. Козицький П. 7 прелюдів. Сторінки дитинства.

  4. Косенко В. 24 дитячі п'єси. Юнацька соната. 7 прелюдів. 6 поем. 2 поеми-легенди. З сонати. 11 етюдів ор.8. "11 етюдів у формі старовинних танців" ор.19. 2 концертних вальси.

  5. Людкевич С. Фп. мініатюри "Нісенітниця", "Стара пісня", "Пісня ночі", "Імпровізована арія". Баркарола. Гумореска. Листок з альбому. Пісня до схід сон­ця. Елегія.

  6. Лятошинський Б. П'ять прелюдій ор. 44 Шевченківська сюїта ор.38. Цикл "Відображення". Сонати. "Слов'янський концерт для фп. з орк.

  7. Майкапар С. Маленька сюїта в класичному стилі. Фп. мініатюри. Варіації. Сонати (с, а). Для фп. у 4 руки: Перші кроки.

  8. Нижанківський Н. Твори для фп.- К., 1989.

  9. Ревуцький Л. Вибрані фп. твори. /Ред. упор. Є. Ржанов. Вст. стаття Т. Гнатів.- К., 1988. Сонати (с, h). 7 прелюдій. Етюди. Пісня. Гумореска. Канон. Вальс.

  10. Рославець М. П'ять прелюдій. Поема.

Твори українських композиторів XX ст.

  1. Беркович І. 2 сонати. З сонатини. ЗО легких п'єс. 35 етюдів. Збірник легких поліфонічних п'єс. Варіації на народні теми. Варіації на тему Паганіні. З концерти для фп. з орк.

  2. Бібік В. 34 прелюдії та фуги. 9 сонат. "Дитяча музика". "Три п'єси". 2 концерти для фп. з орк. Борисов В. Прелюдія та фуга на укр. і рос. нар. теми. Шість характерних п'єс. З концерти присв. М. Коляді для фп. з орк.

  3. Верещагін Р. Прелюдії. Вісім дитячих п'єс.

  4. Верещагін Я. Дві сонати. Сонатина. "Musica rustica". 6 двоголосих інвенцій. б багателей. "Ґумореска". "Новелета". П'єси, прелюдії, фуги.

  5. Вериківський_М. 14 маленьких прелюдій. Цикл "Волинські акварелі".

  6. Гржибовський М. 12 прелюдій. Прелюдія.та фуга. Рондо. Балада та новела. П'єси для дітей. Альбом п'єс "Художня гімнастика". Концерт для фп. з орк.

  7. Губа В. З сонати. З сонатини. З балади. Шість картин. Балетні сцени. 17 прелюдій. 10 характерних п'єс. "У світі дитинства та юнацтва". Абхазька токата. "Юнацький концерт" для фп. з орк.

  8. Губанов Я. Соната. Сонатина. Сюїта. "Мадагаскарська рапсодія". П'єси.

  9. Данькевич К. Соната. П'єси.

  10. Довженко В. Цикли - "Народні прелюдії", "Веснянка"; сюїти - "Картинки з життя українського народу" (подвійні варіації), "На схилах Дніпра". Токати. Бала­ди. Етюди. Вальси. "Струмок": 20 п'єс для ДМШ.

  11. Дремлюга М. Цикл "Зима". Весняна сюїта. Фп. альбом. Прелюдії. Етюди. Концерт для фп. з орк.

  12. Дичко Л. Варіації. Цикл "Враження". "Писанки".

  13. Жданов С. Соната. Прелюдії. Казка.

  14. Жербін М. Прелюдії. 36. п'єс "Юним музикантам".

  15. Завалішина М. Сюїта. Дитячий альбом. П'єси для ДМШ.

  16. Задор Д. "Закарпатська сюїта". Соната. Варіації. Транскрипції. Концерт для фп. з орк.

  17. Зноско-Боровський О. Прелюдії.

  18. Золотухін В. Дитячий альбом. Соната. "Юнацький концерт" для фп. з орк.

  19. Іщенко Ю. 4 сонати. Київський альбом. Варіації. Рондо. Сонатина. Поетичні настрої - 2 зошити.

  20. Карабиць І. 24 прелюдії. Сонатина. 2 концерти для фп. з орк.

  21. Кармінський М. 16. п'єс. 2 партіти.

  22. Кива О. Варіації. Фантазія. Український триптих. 2 концертні фуги. 2 сона­ти. Елегія. Концерт для фп. з орк.

  23. Кирейко В. 24 дитячі п'єси. Варіації. 2 сонати. Токата. Рапсодія. "Поема" для фп. з орк.

  24. Клебанов Д. 4 п'єси.

  25. Клин В. Естампи. 2 сонати. Сюїта "Наші друзі". Сонатина. Фантазія "Бокараши". Дума. Музична скринька. Автограф. Варіації. Дитячі п'єси.

  26. Ковач І. Прелюдія. Танці (дитячі п'єси). Концертино для фп. з орк.

  27. Колесса М. Сюїта "Дрібнички". Пасакалія, скерцо та фуга. Сюїта "Картинки Гуцульщини". Фантастичний прелюд. Сонатина. Три коломийки. З п'єси для дітей. Осінній прелюд. Гуцульський прелюд. Прелюд "Про Довбуша".

  28. Колобков С. 5 п'єс. Дитяча сюїта. Концертино для фп. з орк.

  29. Колодуб Ж. Цикли "Весняні враження", "Звіринець". Альбом за казкою Г. Х. Андерсена "Снігова королева". Скерцо. Лірична п'єса. 5 поліфонічних п'єс. Для фп. у 4 руки: 4 п'єси, 6 обробок нар. пісень. 10 перекладів уривків з опер укр. комп.

  30. Колодуб Л. П'єси. Альбом для дітей.

  31. Коломієць А. Соната. Укр. сюїта. "Концертна фантазія" на теми опери "Тарас Бульба" Лисенка-Ревуцького. П'єси для ДМШ та музучилищ. 6 етюдів-картин. 12 транскрипцій.

  32. Костін О. Цикл "Російський лубок". Дмитрикове сонечко: 36. п'єс. Фреска "Таємниці степових курганів".

  33. Кос-Анатольський А. Гомін Верховини. 12 прелюдій. Гуцульська токата. Скерцо. 2 концерти для фп. з орк.

  34. Мейтус Ю. В Карпатах. 12 дитячих п'єс.

  35. Мясков К. Соната. Поема. Ноктюрн. Скерцо. Осіння пісня.

  36. Некрасов О. Варіації "Дзеркальні структури". Карпатська сюїта. Прелюдії. П'єси для дітей.

  37. Подвала В. Прелюдія та фуга. 12 дитячих п'єс (1, 2 зошити).

  38. Польський І. Цикли п'єс для дітей. Соната. 24 колядки. 2 концерти для фп. з орк.

  39. Птушкін В. 4 сонати. 10 концертних інвенцій.

  40. Рославець М. Прелюдія та 3 етюди. 5 сонат. 5 прелюдій. 2 поеми. 2 прелюдії. З етюди.

  41. Сасько Г. Інвенції. Соната. Фантазія. Цикл "Відгомін століть". Цикл п'єс для дітей "Мозаїка .

  42. Сільванський М. Українська сонатина. З сонати. Українське скерцо. Цикл п'єс "В рідному місті". Муз. замальовки за поемою М.Гоголя "Мертві душі", цикл "Пригоди барона Мюнхаузена". 24 прелюдії (2 зошита). Фп. сюїта. Муз. замальовки за баснями Крилова. "Легкий концерт" для фп. з орк. Концерт для фп. з орк. пам'яті М.Лисенка.

  43. Сильвестров В. Сонатина. 5 п'єс. Тріада. Класична соната. Елегія. З сона­ти. Дитяча музика №1, №2. Музика у старовинному стилі. "Кітч-музика".

  44. Симович Р. Варіації. Рондо. 2 сонати. З сюїти. Сонатина. Фантазія. Концерт для фп. з орк.

  45. Скорик М. Цикл "В Карпатах". Рондо. Варіації. Бурлеска. Блюз. 4 п'єси для дітей. Партита №5. Токата. Юнацький концерт для фп. з орк.

  46. Спасокукоцький Л. 4 прелюдії. 10 варіацій. 4 п'єси. Балада.

  47. Таранов Г. 2 прелюдії. Поема. 2 сонати. З концертних етюди. 10 п'єс для дітей.

  48. Тилик В. 2 сонати. Акварелі. Прелюдії-пісні. Калейдоскоп. Для 2-ох фп.: Українські танці. Концерт-рапсодія для фп. з орк.

  49. Фемеліді В. Романтична соната. Концерт для фп. з орк.

  50. Філіпенко В. Соната-поема. Токата. Рондо. Два прелюда. Гумореска. Варіації.

  51. Фільц Б. Три прелюдії. Експромт. Фантазія в стилі думи. Капріччіо. Листок з альбому. Три п'єси на теми лемківських народних пісень. Закарпатські новелети. Лемківські варіації. Карпатський етюд. Поетичний настрій. Яворівські іграшки. Київський триптих. Весняне рондо. Три візерунки. Концерт для фп. з орк. "Карпатський наспів" для 2-ох фп..

  52. Флис В. Соната. Експромт. Скерцо. Анданте.

  53. Цепколенко К. (нар. 1955). Для 2-ох фп.: Цикл п'єс. Цикл дитячих п'єс.

  54. Шамо Ю. Варіації на тему лемківських народних пісень. "Українська сюїта" - пам'яті М.Лисенка. 9 сонат. Сюїта "Казки Андерсена". 2 концерти для фп. з орк.

  55. Штогаренко А. Три поеми "Пам'яті музикантів". Образи. Концертино для фп. з орк. Для 2-ох фп.: Транскрипція на тему "Запорізького марша" М.Лисенка. Етюди-малюнки.- К., 1981.

  56. Щуровський Ю. Експромт. Соната. Вальс. Осіння пісня. 10 маленьких прелюдій та фуг. Прогулянка. Фп. твори для дітей. Після перегляду Куїнджі. Варіації. Калейдоскоп. Для фп. у 4 руки: Волга. Іспанський танець. Вальс.

  57. Юцевич Є. 24 фуги. 4 фуги на теми укр. нар. пісень. Сюїта в старовинному стилі. Прелюдії. Вальси. Поліфонічні п'єси.

  58. Яковчук О. Рондо. Прелюд. Цикл п'єс для дітей "Пастелі". Цикл прелюдій та фуг.

  59. Янівський Б.Ю.. Соната "Рондо". Варіації на тему укр. нар. пісні. Прелюдії. П'єси.

  60. Яровинський Б. Варіації. Цикл прелюдій. Концерт для фп. з орк.


Хрестоматійні збірники творів для баяна (акордеона)


  1. Акимов Ю. Школа игры на баяне (учебное пособие). – М.: Советский композитор, 1990.

  2. Альбом баяніста / Сост. Чапкій С.Г. – К. : Музична Україна, 1997.

  3. Альбом для детей. Произведения для акккордеона. / Сост и ред. Павин.С. и Бушуев Ф. – М.: Музыка 1988

  4. Антология литературы для баяна. / Сост. и ред. Липс Ф. – М.: Музыка, 1985, 1986.

  5. Бах И.С. Маленькие прелюдии и фуги. Переложение А. Онегина / Ред. Соловьёв Ю. . – М. : Музыка, 1970

  6. Галкин В. Народные мелодии в обр. для готово-выборного баяна. – М.: Советский композитор, 1982.

  7. Готово-выборный баян в музыкальном училище / Сост. и ред. Грачёва А. – М.: Советский композитор, 1985.

  8. Етюди для баяна / Упор. та ред. Чапкий С. – К: Музична Україна, 1981.

  9. Концертные пьесы для баяна. / Ред. Облейкин И. – М.: Советский композитор, 1976.

  10. Концертные пьесы русских композиторов в переложении для баяна / Сост. и ред. Говорушко П. – Л.: Музыка, 1989.

  11. Маленький виртуоз. Пьесы для готово-выборного баяна / Сост. и ред. Толмачёва А. – М.: Советский композитор, 1987.

  12. Мясков К. Дитячий альбом для баяна. – К.: Музична Україна, 1991.

  13. Народные песни и танцы в обработке для баяна / Ред. Присс Л. - – М.: Советский композитор, 1977.

  14. Педагогический репертуар баяниста 3-4 курс музыкальных училищ. / Сост. Онегин А.Е. – М.: Музыка, 1977

  15. Педагогический репертуар баяниста для 1 – 2 курсов музыкальных училищ / Сост. и ред. Накапкина В. – М.: Музыка, 1991.

  16. Популярные пьесы для баяна в обр. и переложении Иванова А. / Сост. и ред. Говорушко П. – М.: Музыка, 1986.

  17. Сборник старинных популярных вальсов. / Переложение Чапкий С.Г. –К. : Муз. Україна, 1982.

  18. Сто українських народних пісень і танців для баяна. / Упр. і обр. Різоль М.І. – К.: Музична Україна? 1991

  19. Танцевальные ритмы для баяна / Сост.В.М. Эфимов. – М. : Советский композитор, 1987.

  20. Хрестоматия аккордеониста (баяниста) 1 - 4 курс музыкальных училищ / Сост. Двилянский М.А. – М.: Музыка, 1983.

  21. Этюды для аккордеона. Вып. 6 / Сост. Двилянский М. – М. : Советский композитор, 1983.


Рекомендовані твори для виконання (баян, аккордеон)

П’єси:

  1. Артемов В. Колобок

  2. Варіації на тему російської народної пісні «Корабейники» в обр. Л. Гаврилова

  3. Власов В. На ярмарку

  4. Гапон П. Вальс «Обірвані струни»

  5. Гедике А. Симфонічний марш

  6. Гершвін Дж. Скажи хоч слово (танго)

  7. Глазунов А. Дві п’єси з балету «Раймонда» Пер. Теплякова В.

  8. Горлов Н. Парафраз на тему пісні А. Новікова «Дороги»

  9. Григ Е. Кобольд з циклу «Ліричні п’єси»

  10. Дакен Л. Зозуля

  11. Деліб Л. Пицікато з балету «Сильвія»

  12. Кабалевський Д. Рондо-марш

  13. Китлер Г. Очікування

  14. Лисенко М. Меланхолійний вальс

  15. Мусоргський М. Скерцо

  16. Норман Е. Іспанський вальс

  17. Огінський М. Полонез

  18. Петровський В. Чарльстон

  19. Рахманінов С. Музичний момент. Пер. Смирнова П. Соч. 16 № 3

  20. Рейдерман А. Вальс «Осіні мрії»

  21. Ризоль Н. Варіації на тему української народної пісні «Дощик»

  22. Римський-Корсаков Н. Політ джмеля з опери «Казка про царя Салтана»

  23. Різоль М. Фантазія на тему російської народної пісні «Ах, вы косы-косы русые»

  24. Розас И. Вальс «Над хвилями»

  25. Рубінштейн А. Тореадор і андалузка з сюїти «Костюмований бал» Пер. Поснова Б.

  26. Сапожнін В. Весела скрипка

  27. Свиридов Г. Музичний момент

  28. Слонов Ю. Сибірська кадриль

  29. Соколова И. Ой сосна висока з циклу «Мордовські наспіви»

  30. Соловйов Ю. Ліричний триптіх

  31. Тітаренко К. Полька

  32. Фібіх З. Поема

  33. Чайковський П. Підсніжник

  34. Чайковський П. Сентиментальний вальс

  35. Шишаков Ю. Концертна п’єса на австрійські народні теми

  36. Шостакович Д. Вальс квітів

  37. Шостакович Д. Весняний вальс

  38. Шостакович Д. Іспанський танець із кінофільму «Овод»

  39. Юцевич Е. Повільний вальс


Етюди:

  1. Лешгорн А. Етюд ре мажор

  2. Мясков К. Етюд ля мінор

  3. Мясков К. Етюд соль мінор

  4. Онуфрієнко А. Етюд «Картинки» № 1-6

  5. Сокорин К. Етюд ре минор

  6. Чайкин Н. Етюд сі мінор

  7. Чапкій С. Етюд ля мажор


Поліфонічні твори:


  1. Бах Й. Прелюдія-фуга до мінор

  2. Бах Й.С. Прелюдия сі бемоль минор [26]

  3. Глинка М. Менует

  4. Жданов С. Прелюд до мінор

  5. Кабалевський Д. Рондо з опери «Кола Брюньон»

  6. Мусоргський М. Скерцо. Пер. Смирнова П.

  7. Скрябін О. Прелюдія мі бемоль мінор

  8. Чайковський П. Скерцо тв. 42 № 2

  9. Чернов Г. Фуга

  10. Шишаков Ю. Сонатіна № 2 1-3 часть


Вимоги до знань, умінь і навичок

Вступник повинен знати:

  • світоглядно-філософський сенс, специфіку, функції музичного мистецтва та його вплив на виховання й розвиток особистості дитини;

  • стилі та жанри світового й вітчизняного музичного мистецтва;

  • генезис вітчизняної та зарубіжної теорії музичного виховання, перспективи його розвитку в сучасному світі;

  • сутність, принципи, мету й завдання музичного виховання школярів, його психолого-педагогічні основи;

  • вікові психофізіологічні особливості голосових можливостей учнів, їх музичних здібностей, музичного сприймання та переживання;

  • закономірності організації музичної діяльності дітей на різних вікових етапах;

  • сучасні технології музичного виховання дітей;

  • теоретичні положення про використання музичного інструменту в процесі музичного розвитку особистості;

  • специфіку змісту, форм і лексики музичного мистецтва;

  • функції музичного мистецтва та його вплив на виховання й розвиток особистості дитини;

  • генезис та етапи становлення вітчизняної та зарубіжної теорії музичного виховання;

  • витоки провідних ідей музичної педагогіки, їх взаємовплив і взаємозв’язок;

  • перспективи розвитку теорії та практики музичного виховання в сучасних умовах;

  • психологію музичних здібностей школярів;

уміти:

  • аналізувати, узагальнювати, систематизувати, порівнювати, характеризувати різноманітні музичні та музично-педагогічні явища;

  • у письмовій чи в усній формі правильно (логічно) оформляти свої думки, аргументовано доводити власну позицію;

  • творчо вирішувати музично-педагогічні проблеми;

  • реалізувати педагогічно-виконавський задум інтерпретації музичних творів через вільне володіння музичним інструментом;

  • відтворювати музичні твори зі слухання музики відповідно до стилю, технічно досконало; встановлювати психологічний контакт і утримувати увагу дитячої аудиторії засобами вільного володіння музичним інструментом;

  • робити педагогічно-виконавський аналіз ситуації сприймання учнями «живого» звучання інструменту;

  • володіти державною мовою України, культурою мовлення, правильно (логічно) оформляти свої думки;

  • аргументувати власні погляди на музично-педагогічні явища;

  • вільно володіти музикознавчим і музично-педагогічним категоріальним і поняттєвим апаратом;

  • творчо поєднувати теоретичну відповідь із музичним репертуаром, що виконується;

  • володіти музичним інструментом та вокальною техніками,

  • читати з аркуша та виконувати з акомпанементом пісні шкільного репертуару.

^ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

Оцінювання готовності абітурієнтів до продовження освіти в магістратурі за спеціальністю 8.020204 – Музичне мистецтво здійснюється за п’ятибальною шкалою.

^ Критерії оцінювання теоретичної підготовки

5 балів ставиться за умов, коли абітурієнт має глибокі, ґрунтовні теоре­тичні знання з проблеми, що обговорюється, здатний узагальнювати, аналізувати, систематизувати, порівнювати, характеризувати різноманітні музичні та музично-педагогічні феномени, застосовувати асоціативні зв’язки між музично-педагогічними та життєвими явищами; свідомо й вільно оперує спеціальною музикознавчою та музично-педагогічною термінологією у роздумах і висновках; правильно оформляє свої думки, логічно й аргументовано доводить їхню істинність; пропонує нетипове творче вирішення музично-педагогічних проблем. У відповіді допускаються не­значні не­до­ліки, які не мають принци­по­вого значення.

4 бали отримує абітурієнт, який має досить високий рівень теоре­тичних знань із проблеми, що обговорюється; здатний аналізувати, порівнювати, характеризувати різноманітні музичні й музично-педагогічні феномени, актуалізувати асоціативні зв’язки між музично-педагогічними та життєвими явищами; свідомо застосовує спеціальну музикознавчу та музично-педагогічну термінологію у роздумах і висновках, але допускає певні неточності; правильно оформляє свої думки, які мають репродуктивний характер.

3 бали – абітурієнт має посередній рівень теоре­тичних знань із проблеми, що обговорюється; характеризує певні музичні й музично-педагогічні феномени; пов’язує окремі музично-педагогічні й життєві явища; оперує спеціальною музикознавчою й музично-педагогічною термінологією, але допускає значні неточності; посередньо оформляє свої думки, які мають репродуктивний характер.

2 бали одержує абітурієнт із фрагментарними теоретичними знаннями, який слабо володіє аналітичними вміннями, але обґрунтовує свою думку, звертаючись до емпіричних життєвих ситуацій; застосовує окремі музично-педагогічні терміни; з труднощами оформляє свою думку, тому не зможе навчатися в магістратурі.

1 бал має абітурієнт із низьким рі­внем теоретико-практичної підготовки, нездатний продовжувати освіту.

^ Критерії оцінювання знань і умінь вступників

із гри на музичному інструменті

"5" – абітурієнт усвідомлює чинники реалізації грамотної інтерпретації твору (стиль, фактура, динаміка, регістр, темп, характер звуковилучення, педалізація); дотримується інтонаційної, ритмічної, тембральної функцій артикуляції, фразування музичної думки; демонструє практично відпрацьовані провідні принципи артикуляційної промови, динаміки, педалізації та витончене нюансування, педальне чуття, розмаїття штрихів; враховує стильову відповідність до епохи створення, втілює композиторський задум у всій його багатогранності за умови досягнення цілісності форми; використовує засоби виразності для розкриття художньо-естетичного образу.

"4" – абітурієнт недостатньо усвідомлює чинники реалізації грамотної інтерпретації твору (стиль, фактура, динаміка, регістр, темп, характер звуковилучення, педалізація); не завжди дотримується інтонаційної, ритмічної, тембральної функцій артикуляції, фразування музичної думки; демонструє практично відпрацьовані провідні принципи артикуляційної промови, динаміки, педалізації; звертає увагу на нюансування, педалізацію, штрихи; враховує стильову відповідність до епохи створення, композиторський задум за умови досягнення цілісності форми.

"3" – абітурієнт порушує чинники реалізації грамотної інтерпретації твору (стиль, темп, фактура регістр, динаміка, характер звуковилучення, педалізація); не дотримується інтонаційної, ритмічної, тембральної функцій артикуляції, фразування музичної думки; демонструє погано відпрацьовані провідні принципи артикуляційної промови, динаміки, педалізації; не враховує стил епохи створення п’єси.

"2" – абітурієнт не усвідомлює чинники реалізації грамотної інтерпретації твору (стиль, темп, фактура регістр, динаміка, характер звуковилучення, педалізація); не дотримується інтонаційної, ритмічної, тембральної функцій артикуляції, фразування музичної думки; не демонструє провідні принципи артикуляційної промови, динаміки, педалізації.

«1» – абітурієнт слабо орієнтується в нотному тексті.


^ ПРОГРАМУ УКЛАДЕНО

НА ОСНОВІ ТАКИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ та нормативних документів:


  1. Освітньо-кваліфікаційна характеристика підготовки бакалавра за спеціальністю 6.020204 Музичне мистецтво напряму підготовки 0202 Мистецтво.

  2. Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра за спеціальністю 6.020204 Музичне мистецтво напряму підготовки 0202 Мистецтво.

  3. Історія музичного мистецтва: навч. програма [для студентів психолого-педагогічного факультету зі спеціальності 6.010100, 7.010103 – Педагогіка і методика середньої освіти. Музика] / Укл. Л.А. Гнатюк, П.Т. Лиманський. – Полтава : ПДПУ імені В.Г. Короленка, 1997. – 108 с.

  4. Методика музичного виховання : навч. програма [для студентів психолого-педагогічного факультету зі спеціальності 6.010100, 7.010103 – Педагогіка і методика середньої освіти. Музика] / Укл. О.О. Лобач. – Полтава: ПДПУ імені В.Г. Короленка, 2005. – 40 с.

  5. Основний музичний інструмент (баян, акордеон) : навч. програма [для студентів психолого-педагогічного факультету зі спеціальності 6.010100, 7.010103 – Педагогіка і методика середньої освіти. Музика] / Укл. М.М. Вовк. – Полтава : ПДПУ імені В.Г. Короленка, 1996. – 46 с.

  6. Основний музичний інструмент (фортепіано): Освітньо-професійна програ­ма [для студентів психолого-педагогічного факультету зі спеціальності 6.010100, 7.010103 – Педагогіка і методика середньої освіти. Музика] / Укл. І.В. Мостова. – Полтава : ПДПУ імені В.Г. Короленка,1996. – 69 с.

  7. Хорознавство і хорове аранжування : навч. програма [для студентів психолого-педагогічного факультету зі спеціальності 6.010100, 7.010103 – Педагогіка і методика середньої освіти. Музика] / Укл. Н.Ю. Дем’янко. – Полтава : ПДПУ імені В.Г. Короленка, 2007. – 30 с.


^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Гадалова І.М. Методика викладання музики у початкових класах : Навч. посібник. – К.: ІСДО, 1994. – 272 с.

  2. Из истории музыкального воспитания: Хрестоматия / [Сост. О.А. Апраксина]. – М.: Просвещение, 1990. – 207 c.

  3. Исьянова Л.М. Феноменологическая диалектика – искусство – музыка: Уроки А.Ф. Лосева. – К.: ИПКРК, 1998.

  4. Кабалевский Д.Б. Педагогические размышления: Избранные статьи и доклады. – М.: Педагогика, 1986.

  5. Кушка Я.С. Методика музичного виховання дітей : навч. посібник / Я.С. Кушка. – Вінниця : нова книга, 2007. – 290 с.

  6. Леонтович М.Д. Практичний курс навчання співу у середніх школах України. – К.: Муз Україна, 1989.

  7. Лещенко М.П. Зарубіжні технології підготовки учителів до естетичного виховання : Монографія. – 2-е вид., доп. – К.: ІПППО, 1996. – 192 с.

  8. Лиманський П.Т., Тягло Є.І. Вокально-хорова робота вчителів музики у дитячому хорі: Навч. посібник. – Полтава, 1998.

  9. Лобова О. Формування основ музичної культури молодших школярів: теорія і практика : [Монографія]. / Ольга Лобова. – Суми : ВВП «Марія», 2010. – 516 с.

  10. Масол Л. М. Загальна мистецька освіта: теорія і практика : [Монографія]. / Л.М. Масол. – К. : Промінь, 2006. – 432 с.

  11. Михайличенко О.В. Музично-естетичне виховання дітей та молоді в Україні (ретроспективно-теоретичний аспект): Монографія. – 2-е вид., доп. і перероб. – Суми: ВАТ «Сумська обласна друкарня», вид-во «Козацький вал», 2007. – 356 с.

  12. Науменко С.І. Психологія музичності та її формування у молодших школярів : навч. посібник. – К.: КДПІ, 1993. – 186 с.

  13. Петрушин В.И. Музыкальная психология : учебн. пособие [для студентов и преподавателей]. – М. : ВЛАДОС, 1997. – 347 с.

  14. Ростовський О.Я. Теорія і методика музичної освіти. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2011. – 640 с.

  15. Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприймання: Навч.-метод. посібник. – К.: ІЗМН, 1997. – 244 с.

  16. Рудницька О.П. Музика і культура особистості: Проблеми сучасної педагогічної освіти: Навч. посібник. – К.: ІСМН, 1998.

  17. Стулова Г.П. Хоровой класс: Теория и практика вокальной работы в детском хоре. – М.: Просвещение, 1988.

  18. Тарасова В.К. Онтогенез музыкальных способностей у дошкольников : Монографія. – М.: Педагогика, 1988. – 210 с.

  19. Теория и методика музыкального образования детей: Научно-методическое пособие / Научн. ред. Л.В. Школяр. – М.: Флинта, 1998.

  20. Хрестоматия по методике музыкального воспитания в школе: учебн. пособие / [cост. О.А. Апраксина]. – М.: Просвещение, 1987. – 250 с.



Голова предметної комісії

Декан психолого-педагогічного

факультету Н.Д. Карапузова

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України лахно олена геннадіївна
Роботу виконано у Дніпропетровському державному інституті фізичної культури і спорту, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни icon­­­­Про формування варіативної складової
Міністерства освіти І науки, молоді І спорту України, схвалення відповідною комісією Науково–методичної ради з питань освіти Міністерства...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України арєшина юлія борисівна
Роботу виконано в Інституті фізичної культури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Міністерство...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни анікєєв дмитро михайлович
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України бібік руслан вікторович
Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України скомороха ольга станіславівна
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України воробйова анастасія володимирівна
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни iconФорма № н 04 міністерство освіти І науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ міністерство освіти І науки, молоді та спорту автономної республіки крим рвнз «кримський гуманітраний університет» (м. Ялта) інститут економіки та управління кафедра затверджую

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання і спорту України
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи